СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 р. Справа № 480/2708/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - А.Б. Діска, розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, яке в подальшому переіменовано на Ковпаківськйи відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Толок Наталії Анатолівни від 25.06.2019 № 47980859 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору по виконавчому провадженню в розмірі 155197,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.06.2014 в цивільній справі № 592/362 5/14-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з позивача в солідарному порядку стягнуто заборгованість за кредитним договором ML-C00/444/2008 від 06.03.2008 в розмірі 1552098,64 грн. У березні 2019 року борг перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за вищевказаним кредитним договором було погашено в повному обсязі в добровільному порядку, що підтверджується довідкою стягувача № 164 від 04.04.2019. Однак, 17.07.2019 позивачем отримано постанову Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови від 25.06.2019 про стягнення з позивача виконавчого збору по виконавчому провадженню № 47980859 в розмірі 155 197,13 грн.

На думку позивача, сама по собі наявність на виконанні виконавчого документу не є підставою для стягнення виконавчого збору. Позивач вказує, що йому не відомо про будь-які дії, вчинені державним виконавцем спрямовані на погашення боргу. Борг за кредитним договором було погашено позивачем поза межами виконавчого провадження в добровільному порядку внаслідок домовленостей зі стягувачем. А тому, на переконання позивача, постанова про стягнення з нього виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню. Крім того, позивач зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору була винесена вже після закінчення виконавчого провадження про стягнення з позивача основної суми боргу на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а тому не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» і є незаконною.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2019, залишеним без зміни постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.02.2020 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень, не встановлювались та не надавалась відповідна оцінка таким обставинам, що відповідно до п. 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень (тут і далі, у редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження) постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону. Відповідно до п. 5.1, 5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах ДВС за відповідною постановою можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких входять державні виконавці одного або кількох органів ДВС. Обставини, що ускладнюють виконання рішення: а) наявність майна боржника на території різних адміністративно-територіальних одиниць; б) якщо за різними виконавчими провадженнями, відкритими в одному або кількох органах ДВС, боржник одночасно є стягувачем; в) якщо виконавчі провадження відносно солідарних боржників відкрито в різних органах ДВС; г) у разі виконання зведеного виконавчого провадження; ґ) інші обґрунтовані обставини.

Крім цього, судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи та ухвалення оскаржуваних рішень не досліджувались та не надавалась оцінка дотримання процедури прийняття спірної постанови, а також не встановлено та не досліджено розміру виконавчого збору, що підлягає стягненню у випадку солідарного стягнення заборгованості, відповідно до виконавчого документа, оскільки це має суттєве значення для вирішення цієї справи.

Також судами попередніх інстанцій, у межах розгляду цієї справи, не надано аналізу застосування положень ст. 31 Закону № 606-XIV та ст. 28 Закону № 1404-VIII.

24.02.2020 справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду, комп`ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду" справа розподілена головуючому судді Дісці А.Б.

Ухвалою від 28.02.2020 справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови прийнято до провадження, призначено у справі судове засідання на 10.03.2020, зобов`язано відповідача надати суду письмові пояснення, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.02.2020 щодо процедури прийняття спірної постанови, а також щодо розміру виконавчого збору, що підлягає стягненню у випадку солідарного стягнення заборгованості, відповідно до виконавчого документа.

У зв`язку з неявкою представника відповідача та ненаданням пояснень на виконання ухвали суду, розгляд справи відкладено на 18.03.2020, повторно зобов`язано відповідача надати письмові пояснення, та його явку визнано обов`язковою.

16.03.2020 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що Ковпаківським районним судом м. Суми по справі №592/3625/14-ц було видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в розмірі 1552198,64 грн. ОСОБА_2 добровільно повністю погасила заборгованість по виконавчому провадженню №47983405. В подальшому 26.03.2019 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 155198 грн, яку скасовано рішенням суду від 06.06.2019 у справі 480/1295/19. У зв`язку з чим виконавче провадження, що стосується виконання виконавчого листа №592/3625/14-ц щодо боржника ОСОБА_2 було закінчено. Проте, 25.06.2019 державним виконавцем на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №47980859 відносно ОСОБА_1 та прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 155209,86 грн. Залишок боргу станом на 25.04.2019 становить 155197,13 грн. Постанова про стягнення виконавчого збору, на думку позивача, є незаконною, оскільки винесена після спливу 3 місяців після закінчення виконавчого провадження та 3 років після відкриття провадження, а також з урахуванням того, що Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає винесення двох постанов про подвійне стягнення виконавчого збору (а.с.188-190).

17.03.2020 відповідачем подано письмові пояснення, у яких він не погоджується із заявленими позовними вимогами та зазначає, що виконавча дія - стягнення з боржника виконавчого збору розпочалась в момент винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, тому на таку дію виконавця розповсюджують дію положення саме Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ. Крім того, вказує, що відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ передбачено, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом. Станом на 26.03.2019 тобто, після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження і після закінчення строку на добровільне виконання, наданого постановою про відкриття виконавчого провадження, рішення суду виконано не було. Також вказує, що згідно вимог Закону №1404-VІІІ у виконавчому провадженні може бути лише один боржник. При цьому, не передбачено, що виконавчий збір може стягуватись в солідарному порядку, для визначення розміру виконавчого збору має значення саме сума стягення за конкретним виконавчим документом і не має правового значення, чи є цей обів`язок боржника солідарним, чи ні. Крім того, вказує, що питання стягнення виконавчого збору в «солідарному порядку» у позовній заяві позивачем не порушувалось, з цих підстав позов не обгрунтовувався. Також зазначає, що питання надіслання/не надіслання/порушення порядку надіслання документів виконавчого проваджений не є предметом розгляду даної справи.

Розгляд справи було перенесено на 08.04.2020 у звязку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Сторони у судове засідання не з`явились, подали клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Згідно ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.06.2014 в цивільній справі № 592/362 5/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором ML-C00/444/2008 від 06 березня 2008 року в розмірі 33017,91 дол. США, що еквівалентно 333784, 66 грн. та 1218313, 98 грн. (а.с. 7-9).

02.06.2014 Ковпаківським районним судом м. Суми видано виконавчий лист по справі № 592/3625/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором C00/444/2008 від 06 березня 2008 року в розмірі 33017,91 дол. США, що еквівалентно 333784, 66 грн. та 1218313, 98 грн.

30.06.2015 старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 47980859 з примусового виконання виконавчого листа № 592/3625/14-ц, виданого 29.07.2014 Ковпаківським районним судом м. Суми.

Як встановлено із довідки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 04.04.2019 № 164 ОСОБА_2 повністю погасила заборгованість по кредитному договору № ML-C00/297/2007 від 10.09.2007 та заборгованість по кредитному договору № ML-C00/444/2008 від 06.03.2008 (а.с. 10).

25.06.2019 старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 47980859 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження у зв`язку із сплатою боржником суми боргу у повному обсязі (а.с. 11).

Також, 25.06.2019 старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 47980859, якою з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 155209,86 грн. Залишок боргу станом на 25.04.2019 становить 155197, 13 грн. Постанова надсилалась позивачу (а.с. 12, 38).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

На час прийняття оскаржуваної постанови чинним нормативним актом, який регулював спірні правовідносини, був Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до пунктів 5, 6 та 7 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (пункт 5).

Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження (пункт 6).

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (пункт 7).

Так, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1404-VІІІ врегульований порядок вчинення саме "виконавчих дій", а не "виконавчого провадження", і тому кожна окрема виконавча дія завершується відповідно до того закону, в період дії якого вона розпочата.

Суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 25.06.2019 № 47980859 діяв Закон № 1404-VIII, а отже саме його положення слід застосовувати до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно із ч. 5 ст. 27 Закону N 1404-VIII виконавчий збір не стягується:1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону N 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд зазначає, що виконання рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є єдиною підставою, у зв`язку з якою не стягується виконавчий збір.

Проте, постанова про відкриття виконавчого провадження №47980859 була прийнята 30.06.2015. Водночас, сплата боргу у повному обсязі, тобто виконання рішення, відбулося у 2019 році, тобто після відкриття виконавчого провадження. При цьому, постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав 08.07.2015, що підтверджується його заявою (а.с.29).

Враховуючи викладене, суд вважає, що державним виконавцем, правомірно, за наявності підстав, передбачених ст. 27 Закону № 1404-VIII було прийнято постанову від 25.06.2019 року № 47980859 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 155197,13 грн.

Доводи позивача щодо порушення строків прийняття постанови, на думку суду є необгрунтованими з урахуванням вимог ч. 5 ст. 13 Закону № 1404-VIII, відповідно до якої порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Судом встановлено, що у даному випадку державним виконавцем було дотримано процедуру прийняття оскаржуваної постанови, а тому порушення строку її прийняття не може бути підставою для визнання такої постанови незаконною та її скасування.

Також безпідставними є доводи позивача про те, що рішення суду було виконане ним у добровільному порядку, а державним виконавцем не вчинялися заходи примусового виконання, з огляду на те, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що 30.06.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 47980859, 31.07.2015 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № 47980859, 20.05.2019 державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на доходи боржника у виконавчому провадженні № 47980859.

При цьому, доводи позивача про те, що Ковпаківським районним судом м. Суми було видано один виконавчий лист по справі №592/3625/14-ц, а відповідно до постанов державних виконавців пропонується стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 усього 310394,26 грн, що складає 20% від суми боргу відповідно до виконавчого листа, не можуть бути взяті судом до уваги, з огляду на наступне.

Слід зазначити, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 у справі №480/1295/19 було задоволено позов ОСОБА_2 до Зарічного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області та, крім іншого, визнано протиправною та скасовано постанову Зарічного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області від 26.03.2019 року ВП № 47983405 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_2 в сумі 155209,86 грн.

Судом було досліджено матеріали справи №480/1295/19 та долучено до справи копію виконавчого листа №592/3625/14-ц від 29.07.2014 (а.с.240), боржником за яким є ОСОБА_2 , а також постанови про відкриття виконавчого провадження №47983405 з примусового виконання виконавчого листа №592/3625/14-ц, виданого 29.07.2014 Ковпаківським районним судом м. Суми, боржником за яким є ОСОБА_2 (а.с.241).

Суд зазначає, що з урахуванням вимог ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (який діяв на час відкриття виконавчого провадження) Ковпаківським районним судом м. Суми на виконання рішення у справі №592/3625/14-ц було видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суми боргу, в одному з яких боржником зазначено позивача, а в іншому ОСОБА_2 (а.с. 53, 240)

На підставі вказаних виконавчих листів було відкрито два виконавчих провадження - №47980859 боржником за яким є ОСОБА_1 та № НОМЕР_1 , боржником за яким є ОСОБА_2 .

Вказані виконавчі провадження виконувались окремо і після сплати ОСОБА_2 боргу у повному обсязі були закінчені на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404 у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с.34, 215).

Державними виконавцями в різний час було винесено постанови про стягнення виконавчого збору у вказаних виконавчих провадженнях 26.03.2019 у виконавчому провадженні №47983405, якою постановлено стягнути з ОСОБА_2 виконавчий збір у сумі 155209,86 грн (а.с.204), та 25.06.2019 у виконавчому провадженні №47980859 (а.с.12) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 155209,86 грн (залишок боргу станом на 25.04.2019 становить 155197,13 грн.).

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що у зв`язку із винесенням державними виконавцями вказаних постанов стягується виконавчий збір у розмірі 20%.

Як зазначалось, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 у справі №480/1295/19 було скасовано постанову Зарічного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області від 26.03.2019 року ВП № 47983405 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_2 в сумі 155209,86 грн. Рішення набрало законної сили 26.09.2019.

Оскільки Законом № 1404-VI11 не встановлено можливості стягнення виконавчого збору в солідарному порядку, він має стягуватись з кожного боржника за кожним виконавчим документом, який пред`явлений на примусове виконання, на даний час відсутні будь-які інші постанови про стягнення з інших осіб такого виконавчого збору, а також відсутні докази його сплати позивачем чи солідарним боржником, то підстав для ствердження про подвійне стягнення виконавчого збору немає.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином доведено правомірність прийняття постанови від 25.06.2019 року № 47980859 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 155197,13 грн., а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя А.Б. Діска