Справа № 530/419/20

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2020 р. Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Должко С.Р., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом

Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське", юридична адреса:: с.Комиші, вул.Київська, 1, Охтирського району, Сумської області до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство-15339", юридична адреса: м.Бровари, вул.Гагаріна, буд. 22 офіс 159, третя особа: Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, юридична адреса: м.Зіньків, вул.Воздвиженська, 40, Полтавської області про визнання переважного права, поновлення договору оренди землі, визнання договору оренди недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

ПСП "Комишанське" звернулося до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , ПАТ "Автотранспортне підприємство-15339", третя особа: Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області про визнання переважного права, поновлення договору оренди землі, визнання договору оренди недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку

на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів

зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, а саме:

- до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору за кожну позовну вимогу;

- окрім того, відповідно до статті 42 Цивільного процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи на стороні позивача або відповідача;

- також позовна заява надійшла електронною поштою, а не сформована в програмі електронний суд, та є такою що не подана відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до частини першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, але до початку її функціонування, відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 15 частини 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України). Пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 року № 16 визначено, що окремі норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду, які в тому числі стосуються використання підсистеми «Електронний суд», набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України. Відповідний перелік пілотних судів для можливості тестування підсистеми «Електронний суд» визначено наказом ДСА України від 22.12.2018 року № 628 (із змінами і доповненнями). Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом. На час постановлення вказаної ухвали Закон України «Про електронний цифровий підпис" втратив чинність, проте вищевказані положення про кваліфікований електронний підпис закріплені Законом України "Про електронні довірчі послуги". Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

- до позовної заяви не додано наданих до неї документів не вбачається наявність спору;

- позивачем до заяви не додано копії документів, що додаються до неї.

Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас, надані із позовною заявою в якості доказів документи (копії документів, оригінали яких знаходяться у позивача) не засвідчені належним чином та не містять дати їх засвідчення.

При цьому слід звернути увагу позивача, що порядок засвідчення документів визначений пунктами 5.26 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55). За вказаним нормативно - правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: «Згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію; її ініціалів та прізвища, дати засвідчення підпису, яка проставляється нижче підпису.

Отже, додані до заяви докази (копії документів, оригінали яких знаходяться у позивача) не засвідчені належним чином, подані з порушенням вимог, встановлених статтями 95, 177 ЦПК України.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З цих підстав подана ПСП "Комишанське" позовна заявапідлягає залишенню без руху і необхідно надати строк для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175-177 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське", юридична адреса:: с.Комиші, вул.Київська, 1, Охтирського району, Сумської області до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство-15339", юридична адреса: м.Бровари, вул.Гагаріна, буд. 22 офіс 159, третя особа: Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, юридична адреса: м.Зіньків, вул.Воздвиженська, 40, Полтавської області про визнання переважного права, поновлення договору оренди землі, визнання договору оренди недійсним - залишити без руху.

Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, виявлені недоліки вказані в ухвалі суду повинні бути усунуті протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області С.Р.Должко