ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.2020 Справа № 905/2202/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фроловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області (85700, Донецька область, місто Волноваха, вулиця Героїв 51 ОМБр, 4) в інтересах держави в особі Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області (85600, Донецька область, Мар`їнський район, місто Мар`їнка, вулиця Шевченка, будинок 3; код ЄДРПОУ 05420385)

до відповідача 1: відділу освіти Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області (85600, Донецька область, Мар`їнський район, місто Мар`їнка, вулиця Заводська, будинок 20; код ЄДРПОУ: 02142690)

до відповідача 2: Мар`їнського районного центру зайнятості (85600, Донецька область, Мар`їнський район, місто Мар`їнка, вулиця Жовтнева, будинок 8; код ЄДРПОУ: 02142690)

про визнання недійсним договору оренди,-

за участю представників сторін:

прокурор: не з`явився

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Керівник Волноваської місцевої прокуратури Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області із позовом в інтересах держави в особі Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області до відділу освіти Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області та Мар`їнського районного центру зайнятості про визнання недійсним договору оренди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог керівник Волноваської місцевої прокуратури Донецької області посилається на недійсність, як на його думку, укладеного між відділом освіти Мар`їнської районної державної адміністрації та Мар`їнським районним центром зайнятості договору оренди №3, згідно якого останньому надано в строкове платне користування частину приміщення Курахівської ЗОШ №5, загальною площею 98,2 кв. м. (кабінет на першому поверсі площею 73,7 кв.м., коридор площею 15 кв.м., та кабінет на другому поверсі площею 9,5 кв.м.), розміщене за адресою: вул. Миру, 53, м. Курахове, Мар`їнський район, Донецька область, що знаходиться на балансі відділу освіти Мар`їнської районної державної адміністрації. Вказаний договір суперечить Статуту Курахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Мар`їнської районної ради Донецької області та не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки спірне приміщення передано в оренду з метою не пов`язаною з освітньою діяльністю.

Прокурор під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог та просив визнати недійсним договір № 3 від 03.01.2019, укладений між відділом освіти Мар`їнської районної державної адміністрації та Мар`їнським районним центром зайнятості, посилаючись на те, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

Представники відповідачів під час розгляду даної справи наполягали на закритті провадження у справі у зв`язку з тим, що 06.12.2019 між Відділом освіти Мар`їнської районної державної адміністрації та Мар`їнським районним центром зайнятості укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди від 03.01.2019, якою припинено договірні відносини за вказаним договором з 06.12.2019, а орендоване майно повернуто за актом приймання-передачі від 06.12.2019.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

03.01.2019 між Відділом освіти Марїнської РДА (надалі - орендодавець) та Мар`їнським районним центром зайнятості (надалі - орендар) було укладено договір оренди №3 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину приміщення Курахівської ЗОШ № 5 (надалі - майно), загальною площею 98,2 м<sup>2</sup> (кабінет на першому поверсі площею 73,7 м<sup>2</sup>, коридор площею 15 м<sup>2</sup> та кабінет на другому поверсі площею 9,5 м<sup>2</sup>), розміщене за адресою: м. Курахове, вул.. Миру, 53, що знаходиться на балансі відділу освіти Мар`їнської райдержадміністрації, балансова вартість якої складає 26697 грн. 00 коп. (двадцять шість тисяч шістсот дев`яносто сім гривень 00 копійок).

Згідно п. 1.2. договору майно передається в оренду для ведення основної діяльності Мар`їнського районного центру зайнятості.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Орендна плата визначається на підставі рішення Мар`їнської районної ради № V/14-6 від 15.08.2007 року і становить 1,00 (одна гривня 00 копійок) грн. на рік (п. 3.1. договору).

Згідно п. 4.1. договору орендар зобов`язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

У разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодування орендодавцеві збитків у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Згідно п. 7.1. договору орендодавець має право контролювати наявність , стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором.

Відповідно до п. 10.1. договору він діє з моменту підписання по 31 березня 2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Умови договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли з 01 січня 2019 (частина 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

У разі неповідомлення жодної із сторін за місяць до закінчення строку дії цього договору про намір припинити відносини за цим договором, його дія продовжується до 31.12.2019.

Згідно п. 10.2. договору умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати та відшкодування комунальних послуг до повних розрахунків.

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

В подальшому, 06.12.2019 між Відділом освіти Мар`їнської РДА та Мар`їнським районним центром зайнятості було укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди від 03.01.2019 № 3, якою внесено зміни до пункту 10.1 розділу 10 «Строки чинності, умови зміни та припинення договору» шляхом викладення його в наступній редакції: «Договір діє з моменту підписання по 06.12.2019».

Згідно наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі приміщення від 06.12.2019 орендар повернув, а орендодавець прийняв частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Курахове, пр-т Миру, буд. 53. Загальна площа об`єкту оренди, який повертається орендодавцю за цим актом, складає 98,2 (дев`яносто вісім цілих 02 десятих) квадратних метрів, а саме: приміщення на першому поверсі площею 73,7 м², коридор площею 15 м² та приміщення на другому поверсі площею 9,5 м².

Вищезазначений акт підписаний представниками сторін без зауважень.

Посилаючись на те, що укладений між Відділом освіти Мар`їнської РДА та Мар`їнським районним центром зайнятості договір оренди № 3 від 03.01.2019 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки спірне приміщення передано в оренду з метою не пов`язаною з освітньою діяльністю, а також без проведення попередньої оцінки об`єкта оренди, обов`язковість якої визначалась Законом України «Про оренду державного та комунального майна, прокурор звернувся із даним позовом до господарського суду Донецької області.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного захищуваного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні за змістом правові норми містяться у статті 283 ГК України, ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем також може бути особа, уповноважена на укладання договору найму.

Приписами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", з урахуванням приписів частини п`ятої статті 16, підпункту 1 пункту "а" статті 29 і частини п`ятої статті 60 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", а також абзацу третього статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" господарські суди, вирішуючи питання щодо права орендодавця самостійно, без відповідного рішення ради, передавати в оренду майно, належне до комунальної власності, мають виходити з кола його повноважень, передбачених положеннями про таких орендодавців, затвердженими у встановленому порядку радою. При цьому слід також враховувати, що орендодавець здійснює свої повноваження тільки за наявності рішення ради і не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об`єктів комунальної власності в оренду, якщо інше не передбачено положенням про нього.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про освіту» заклад освіти - це юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність; освітня діяльність - діяльність суб`єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті; засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

Статтею 22 цього Закону встановлено, що юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність.

З наявного у справі Статуту Курахівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №5 Мар`їнської районної ради Донецької області вбачається, що вказана юридична особа є закладом освіти, знаходиться у комунальній власності, місцезнаходженням закладу освіти є: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Миру, будинок 53.

Засновником закладу освіти є Мар`їнська районна рада (п.1.3 Статуту).

Головною метою школи є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти (п.1.7 Статуту).

Матеріально-технічна база школи включає будівлі, споруди, земельні комунікації, обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі школи (п.8.1 Статуту).

Майно школи є спільною власністю територіальної громади міста Курахове Мар`їнського району та перебуває в оперативному управлінні відділу освіти Мар`їнської РДА (п.8.2 Статуту).

Згідно п. 8.5. Статуту для забезпечення навчально-виховного процесу база школи складається із навчальних кабінетів, майстерень, а також спортивного залу, бібліотеки, архіву, медичного, комп`ютерного кабінетів, їдальні, приміщення для технічного та навчально-допоміжного персоналу, кімнати психологічного розвантаження тощо.

Відповідно до п. 9.3. Статуту джерелами фінансування школи є: кошти відповідного місцевого бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти, для забезпечення вивчення предметів в обсязі Державних стандартів освіти; доходи від здачі в оренду приміщень, споруд, обладнання; благодійні внески юридичних і фізичних осіб; доброчинні внески, пожертвування організацій, товариств, меценатів, громадян України та зарубіжних країн; інші джерела, не заборонені законодавством.

Частиною першою статті 80 Закону України «Про освіту» встановлено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Частиною четвертою статті 80 вищезазначеного закону встановлено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону (ч.6 ст.80 Закону України «Про освіту»).

Статтею 81 Закону України «Про освіту» регулюється державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки, частиною п`ятою якої встановлено, що державно-приватне партнерство щодо об`єктів державної та комунальної власності здійснюється без зміни цільового призначення та форми власності цих об`єктів.

Сторонами не оспорюється, що нерухоме майно загальною площею 98,2 кв.м. (кабінет на першому поверсі площею 73,7 м², коридор площею 15 м² та кабінет на другому поверсі площею 9,5 м²), розміщене за адресою: м. Курахове, вул. Миру, 53, є комунальним майном і знаходиться на балансі відділу освіти Мар`їнської районної державної адміністрації.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, об`єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (об`єкти освіти, що мають загальнодержавне значення). Окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об`єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

Згідно пп. 2 п. 8 чинної постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" також передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Суд зауважує, що зазначені норми повинні застосовуватися лише в контексті з вимогами ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", який має вищу юридичну силу, тобто за умови дотримання вимог зазначеної статті, не приймаються ним до уваги, оскільки вказана постанова КМУ не суперчить нормам Закону України "Про освіту", а доповнює їх, тобто дані законодавчі акти слід застосовувати у нормативному поєднанні. У своїй сукупності вони становлять нормативно-правову базу для реалізації питань оренди державного та комунального майна у спірному випадку.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про загальну середню освіту" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) систему загальної середньої освіти становлять: заклади загальної середньої освіти всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

За приписами ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту" матеріально-технічна база загальноосвітніх навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно загальноосвітніх навчальних закладів належить їм на правах, визначених законодавством України. Вимоги до матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також типовими переліками обов`язкового навчального та іншого обладнання (в тому числі корекційного), навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників, художньої та іншої літератури.

Із приписів частини 4 ст.80 України "Про освіту" дійсно вбачається, що законодавець, унормовуючи правові засади користування та статус майна об`єктів освіти і науки, передбачив можливість їх використання виключно за їх цільовим призначенням. Тим самим визначивши, що в будь якому випадку мета використання як самого об`єкту освіти і науки, так і його підрозділу повинна узгоджуватись з метою їх створення, тобто мати тісну пов`язаність з навчально-виховним процесом. З точки зору мети прийняття Закону України "Про освіту" доцільність відповідного застереження в Законі не зводиться суто до закріплення на законодавчому рівні обмеження використання державного майна, а полягає у закріпленні вільного доступу будь якої особи у здобутті освіти не тільки належної якості, а і у створених для цього державою належних умовах. Фактично передбачається, що навчально- виховний процес повинен будуватись за таким принципом, при якому кожне приміщення побудоване державою в навчальних цілях повинно бути використано об`єктом освіти або сприяти останньому у освітній діяльності за своїм цільовим призначенням задля формування як гідних умов отримання особою освітніх послуг, так і створенні умов для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку. При цьому перебування приміщення в статусі "тимчасово вільного" як умови його передання в оренду для отримання додаткових коштів, не передбачає можливість його використання всупереч меті його першочергового призначення - сприяння всебічному розвитку людини, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями та інше.

Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПін 5.5.2.008-01 (далі - Державні санітарні правила), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 року № 63, встановлено, що у будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення - вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо (п. 3.2).

Пунктом 3.19. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001р. передбачено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов`язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Ці норми розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Отже, законом дозволяється надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, лише у разі, коли передається з метою, що не суперечить навчально-виховному процесу.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і Законів України.

Реалізація цієї гарантії здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірне орендоване приміщення є об`єктом освіти і, відповідно до ст. 80 Закону України "Про освіту", не може використовуватися не за призначенням, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним процесом, суд дійшов висновку, що невикористання Курахівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 5 Мар`їнської районної ради Донецької області спірних приміщень не надає права передачі цього приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним процесом самого навчального закладу.

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 215 Цивільного кодексу України закріплює, що підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України закріплює загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин повинен вчинятися у формі, встановленої законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам і інтересам їхніх малолітних, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом діяльності Мар`їнського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 24815959) є діяльність у сфері обов`язкового соціального страхування (основний)

Приймаючи до уваги, що невикористання Курахівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 5 Мар`їнської районної ради Донецької області спірних приміщень не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним процесом самого навчального закладу, а за договором оренди №3 від 03.01.2019 вказане майно передано в оренду для ведення основної діяльності Мар`їнського районного центру зайнятості, що суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди №3 від 03.01.2019, укладеного між відділом освіти Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області та Мар`їнським районним центром зайнятості.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь прокуратури у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області до відділу освіти Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області та Мар`їнського районного центру зайнятості про визнання недійсним договору оренди - задовольнити.

Визнати недійсним договір №3 від 03.01.2019, укладений між відділом освіти Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області та Мар`їнським районним центром зайнятості.

Стягнути з відділу освіти Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області (85600, Донецька область, Мар`їнський район, місто Мар`їнка, вулиця Заводська, будинок 20; код ЄДРПОУ: 02142690) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Університетська, 6; р/р 35216066016251, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач - прокуратура Донецької області) судовий збір в сумі 960,50 грн.

Стягнути з Мар`їнського районного центру зайнятості (85600, Донецька область, Мар`їнський район, місто Мар`їнка, вулиця Жовтнева, будинок 8; код ЄДРПОУ: 02142690) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Університетська, 6; р/р 35216066016251, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач - прокуратура Донецької області) судовий збір в сумі 960,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 24.03.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.04.2020.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова