Провадження

№ 2/641/907/2020

№ 641/985/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді- Чайка І.В.,

за участю секретаря - Дрокіної С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

КП «Харківводоканал» звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення , з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних на загальну суму у розмірі 20777,92 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачі по справі мешкають за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 . Протягом тривалого часу відповідачі не своєчасно та не в повному обсязі здійснюють оплату за надані позивачем послуги, внаслідок чого у них утворилася заборгованість у розмірі 20777 грн., 92 коп. яка складається з наступного: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.02.2013 року по 31.12.2019 року в розмірі 10530 грн., 15 коп., та за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.02.2013 року по 31.12.2019 року в розмірі 8599 грн. 77 коп. Також, відповідачам нараховано 1179,87 грн. індексу інфляції за час прострочення та 3% річних від простроченої суми в розмірі 468,13 грн.

Посилаючись на вказані обставини, а також на вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918 від 10.01.2002 року, п.18 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.02.2020 року провадження у вказаній справі відкрито та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04.03.2020 року відповідач ОСОБА_1 надала до суду відзив на позовну заяву , в якому заперечувала проти позову, вказуючи на те, що з 2002 року в їх квартирі встановлені лічильники води та вони справно сплачують за надані послуги за показниками лічильника. Однак, позивач нараховує їм щомісячні платежі без урахування показників засобів обліку. Вважає, що повірку лічильника обліку споживання послуг водопостачання, позивач повинен здійснювати за власний рахунок відповідно до Закону України « Про метрологію та метрологічну діяльність». З 2013 року і по цей день відповідачі продовжують сплачувати спожиту воду тільки по показниками лічильників , що підтверджується виписками з ЕРЦ Мегабанк. Також відповідачі просили застосувати строк позовної давності за вимогами позивача.

23.03.2020 року від представника позивача КП «Харківводоканал» Панасенко І.О. до суду надійшла відповідь на відзив. В якій представник позивача просив позов задовільнити та посилався на те що , відповідно до абз. 4 , 5 ч.4 ст. 17 ЗУ « Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка засобів вимірювальної техніки проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку , встановлених відповідно до ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Періодична повірка , обслуговування та ремонт вузлів обліку , що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах будинку , здійснюється за рахунок власників таких вузлів обліку ,якщо інше не встановлено договором , а у разі укладення співвласниками багатоквартирного будинку індивідуальних договорів про надання відповідної комунальної послуги періодична повірка , обслуговування та ремонт , таких вузлів обліку забезпечується виконавцем комунальної послуги за рахунок плати за абонентське обслуговування, відповідно до ЗУ «Про комунальні послуги». Щодо спливу позовної давності , на які посилається відповідач , представник позивача зазначив, що ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким , що має достатню правову підставу. Вілповідно до частини 2 ст. 598 ЦК України порушення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку , якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо. Таким чином , за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності , навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави порушення позовної давності , зобов`язання не припиняються.

Суд, вивчивши доводи представника позивача та відповідача по справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як визначено ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд розглядає справу в межах заявлених вимог, щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 01.02.2013 року по 31.12.2019 року, та з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, в загальному розмірі 20777 грн. 92 коп.

Судом встановлено, що відповідачі по справі зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.68 ЖК України плата за комунальні послуги повинна вноситись квартиронаймачем своєчасно.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Загальні умови виконання зобов`язання передбачені статтею 526 ЦК України.

Згідно цієї правової норми зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. № 1875-IV.

Згідно статті 4 вказаного Закону законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Виконавцем житлово-комунальних послуг є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Споживачем житлово-комунальних послуг вважаться фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно статтей 20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно наданої до суду звідної картки абонента розрахунку суми заборгованості, у зв`язку з не повною сплатою відповідачами наданих КП «Харківводоканал» послуг, у них утворилась заборгованість у розмірі 20777,92 грн., яка складається з наступного: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.02.2013 року по 31.12.2019 року в розмірі 10530,15 грн., та за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.02.20113 року по 31.12.2019 року в розмірі 8599,77 грн.

Також у відповідності до положень ст. 625 ЦК України відповідачам нараховано 1179,87 грн. індекс інфляції за час прострочення та 3% річних від простроченої суми в розмірі 468,13 грн.

Відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.04.2013 року з якої вбачається , що позивач звертався з заяваю про видачу судового наказу до відповідачів , в якій прсив стягнути на їх користь заборгованість в сумі - 3053,03 грн. за період з 01.12.2004 року по 31.01.2013 року. Зазаначений судовий наказ був скасований ухвалою Комінтернівського районного суду від суду від 22.02.2013 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09.04.2014 року відмовлено в задоволені позовних вимог КП «Харківводоканал» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання за період з 01.12.2007 року по 31.10.2013 року в розмірі - 2359,38 грн. та за послуги водовідведення за період з 01.12.2007 року по 31.10.2013 року в розмірі 1288.36 грн. , з урахуванням індексу інфляцій за час прострочення - 39,16 грн. та 3% річних від простроченої суми - 85,54 грн.

В частині задоволені позовних вимог КП «Харківводоканал» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за період з 01.02.2013 року по 31.10.2013 року суд закриває провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Таким чином , суд суд розглядає вимоги позивача за період з 01.11.2013 року по 31.12.2019 року.

Згідно наданих відповідачем суду копій квитанцій про сплату комунальних послуг, вбачається що відповідачами систематично здійснювалась оплата за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, згідно показниками лічильника за період з травня 2013 року до 17.02.2020 року.

Представник позивача посилається на те, що нарахування за спожиту воду проводилось за нормативами її споживання, оскільки з 2005 року відповідачами не здійснено повірку приладів обліку.

Частиною 3 п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 1 ст. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 зобов`язано споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, крім того статтею 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Порядок повірки засобів вимірювальної техніки регламентується ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, організації та фізичні особи оплачують метрологічні роботи, пов`язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах усіх видів державного метрологічного контролю, визначених статтею 21, а також послуги передбачені частиною четвертою статті 15 цього Закону, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (ст.46 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність).

Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності, із змінами і доповненнями, внесеними Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», від 22 червня 2017 року № 2119-VIII.

До моменту прийняття Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», від 22 червня 2017 року № 2119-VIII, який набрав чинності 02 серпня 2017 року, частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» було передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло- газо- і водопостачання.

З набранням чинності Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» змінено підходи до обліку комунальних послуг, а також встановлення і обслуговування засобів обліку.

Так, вказаним Законом було внесено зміни до статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та виключено вимогу щодо здійснення періодичної повірки обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб теплову енергію і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з тепло- і водопостачання.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 17 цього Закону періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», від 22 червня 2017 року № 2119-VIII.

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 6 і 10 частини 1 статті1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів. Обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб, але не менш як один раз на шість років для засобів механічного типу та не менш як один раз на дев`ять років для засобів інших типів.

Крім цього, відповідно до п. 5 та п.7 розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та ч.4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» дозволяється застосовувати лічильник, якщо він пройшов повірку. Тобто, застосування лічильника у разі не проходження чергової повірки заборонено законом.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк , у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За правилами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається , що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки , накладення стягнення на заставлене майно тощо). Наслідки спліву позовної давності визначаються статтею 267 УК України.

Згідно з приписами статті 267 ЦК України особа , яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності , не має права вимагати повернення виконаного , навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення . Сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі , є підставою для відмови у позові . Якщо суд визнає поважним причини пропущення позовної давності , порушене право підлягає захисту.

Позовна заява подана позивачем 07.02.2020 року розглядаємий період по справі з 01.11.20113 року по 31.12.2019 року. З поданих відповідачем квитанцій вбачається , що він систематично сплачував з травня 2013 року по 17.02.2020 року кошти позивачу. А тому за період з 01.11.2013 року по 07.02.2017 року суд відмовляє в задоволені позовних вимог у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Враховуючи що сума заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення яка виникла за період з 01.11.2013 року по 01.08.2017 року, утворилась в період дії ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», в редакції чинній на час винекнення спірних правовідносин , яким було передбачено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки та ремонт лічильників , що є власністю фізичних осіб , здійснюється за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги електро,-тепло,-газо, і водопостачання, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову в частині вимог заявлених за період з 01.11.2013 року по 01.08.2017 року.

02.08.2017 року набрав чинності ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», яким змінено підходи до встановлення та обслуговування засобів обліку води та теплової енергії.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Таким чином з 02.08.2017 року обов`язок проведення повірки лічильників покладено на споживача.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за період з 02.08.2017 року по 31.12.2019 року , з урахуванням сплачених відповідачами коштів в розмірі 11078,28 грн., з яких заборгованість з централізованого водопостачання в розмірі - 5930, 41 грн. та заборгованість з централізованого водовідведення в розмірі 5147,87 грн.

Крім того, згідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищенаведеного, до стягнення з відповідачів за період з 02.08.2017 року по 31.12.2019 року підлягає 3% річних від простроченої суми у розмірі 468,13 грн. та індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 179,87 грн.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідачів на користь КП « Харківводоканал» становить 11078 грн. 28 коп.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 700,67 грн., з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. . 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України суддя, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Комунального підприємства "Харківводоканал"- задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Комунального підприємства „Харківводоканал" заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 02.08.2017 року по 31.12.2019 року, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, в загальному розмірі 11078 (одинадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 28 коп.

В частині позовоних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період 01.02.2013 по 31.10.2013 року , та за період з 01.11.2013 року по 01.02.2017 року - відмовити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Комунального підприємства „Харківводоканал" судовий збір в сумі 700 грн. 67 коп., з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони та учасники справи:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківводоканал", місце знаходження: м. Харків, вул. Шевченко, 2 , Код ЄДРПОУ - 03361715.

Відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 07.04.2020 року

Суддя:

. В. Чайка