ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

06 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/903/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши з власної ініціативи у письмовому провадженні питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

6 лютого 2020 року позивач звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 3 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи у порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши позов та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, з наступних підстав.

Судом установлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу №510/1286/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту ухвали видно, що під час розгляду вказаної справи Великою Палатою Верховного Суду мають бути сформовані правові позицій з наступних питань.

1. Чи можуть судами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб`єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?

2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), для фактичного встановлення строкових меж (може граничним меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?

3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб`єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?

4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України Про пенсійне забезпечення; статті 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та статей 51, 55 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?.

Таким чином, одним із правових питань, на яке має відповісти Велика Палата Верховного Суду під час розгляду вказаної справи, є те, чи можуть судами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 99 у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та статті 122 в редакції, що є чинною на сьогодні), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних) соціальних виплат, які суб`єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі.

Зважаючи на викладене та предмет спору в даній справі, суд приходить до висновку, що від факту висловлення правової позиції Великою Палатою Верховного Суду у вказаній вище справі залежить можливість правильного вирішення спору в цій справі щодо строку, з якого може бути поновлена позивачеві виплата щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (у редакції з 17 липня 2018 року), на підставі судового рішення, правовідносини у цих справах є подібними.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі слід зупинити до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.

Керуючись статтями 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Зупинити провадження в адміністративній справі №240/903/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін