ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2020 р. Справа №909/813/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого – судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.Т. Кордюк

- О.С. Скрипчук

секретаря судового засідання: К. Кострик

Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Івано-Франківськгаз збут”

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2019

у справі № 909/813/18

за позовом: ТзОВ “Івано-Франківськгаз збут”

до: ПАТ по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз"

про: зобов`язання скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу та зобов`язання здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу

за участю представників:

від позивача – не з`явився.

від відповідача – не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2019, суддя Фанда О.М., в позові ТзОВ “Івано-Франківськгаз збут” було відмовлено. Судові витрати по справі залишено за позивачем.

З даним рішенням не погодилося ТзОВ “Івано-Франківськгаз збут” і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції не з`ясовано всі обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу», деякі норми Кодексу ГРМ.

ПАТ по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 справу №909/831/18 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Мирутенко О.Л., Данко Л.С., Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.01.2020 було відкрито апеляційне провадження в даній справі, витребувано з Господарського суду Івано-Франківської області матеріали справи №909/813/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 було призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.02.2020.

Розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №58 від 21.02.2020 у зв`язку з відпусткою судді-члена колегії Данко Л.С. було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №909/813/18.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2020 судову справу №909/813/18 розподілено головуючому судді Мирутенку О.Л. та іншим суддям, а саме: Кордюк Г.Т. та Скрипчук О.С.

В судовому засіданні 24.02.2020 було оголошено перерву до 30.03.2020.

26.03.2020 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином на території України.

30.03.2020 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання через карантин.

30.03.2020 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від представника відповідача про долучення документів до матеріалів справи.

Апеляційний суд відхиляє клопотання сторін про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представники сторін вже були заслухані в судовому засіданні 24.02.2020 та безпосередньо надали свої пояснення суду. Жодних додаткових пояснень по суті спору сторони на адресу апеляційного суду не надіслали. Клопотання відповідача про долучення документів до матеріалів справи стосується виключно судової практики інших апеляційних судів по спорах даної категорії.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2019 у справі №909/813/18 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Івано-Франківськгаз збут" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (далі - відповідач) про зобов`язання скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року по особовим рахункам споживачів та зобов`язання здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року згідно фактичних даних спожитого природного газу населенням.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2018 року було призначено у справі №909/813/18 судово-економічну експертизу та зупинено підготовче провадження по даній справі до отримання висновку експертизи.

30.09.2019 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на адресу суду направлено висновок експерта від 18.09.2019 року № 1294/19-71 за результатами проведення судово-економічної експертизи у даній справі.

15.11.2019 року представником відповідача подано заяву за вх. № 20019/19 про зміну назви сторони відповідача. У вказаній заяві відповідач зазначив, що 21.03.2019 року загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (протокол № 20) змінено тип та найменування товариства та затверджено Статут в новій редакції, згідно якого повне найменування відповідача є наступним: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз".

Сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу акціонерного товариства з публічного на приватне (публічного акціонерного товариства Івано-Франківськгаз на акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Івано-Франківськгаз) не є його реорганізацією. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів в порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи (ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 02.07.2019 року у справі № 909/773/18). За наведених вище обставин Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" є правонаступником Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз".

З матеріалів справи слідує, що 25.06.2015 ТзОВ "Івано-Франківськгаз збут" (замовник) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (газорозподільне підприємство) уклали договір на розподіл природного газу № ІФЗ-2015-І-Т-ІІ від 25.06.2015 (із відповідними додатками до нього та додатковими угодами, які є невід`ємними частинами цього договору ), відповідно до умов якого (п.2.1.) оператор ГРМ зобов`язується надати замовнику (позивачу) з 01.07.2015 послугу розподілу природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника (далі-пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Газ замовника, розподіл якого за цим договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж (п. 2.2 договору).

Згідно пункту 3.1 договору на розподіл природного газу №ІФЗ-2015-І-Т-ІІ від 25.06.2015 за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м.куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРМ.

Згідно умов абзацу 2 п.3.4 договору за наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або у судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Відповідно до п. 4.6. договору встановлено, що послуги розподілу природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між оператором ГРМ та замовником актом наданих послуг, що оформлюється з урахуванням обсягу розподіленого газу за розрахунковий період, визначеного відповідно до розділу ІІІ договору.

Акт наданих послуг підписується сторонами на підставі щомісячного підписаного та скріпленого печаткою оператора ГРМ реєстру обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника за формою, наведеною у додатку №2 до договору (п. 4.6.1. договору).

Відповідно до п. 4.9. договору, акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з оператором ГРМ.

Згідно з п. 5.1. договору, розрахунки за послуги з розподілу природного газу ГРМ здійснюється за тарифом встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - регулятором) для оператора ГРМ.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 5.1. цього договору є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. Визначена на його основі вартість послуги розподілу природного газу розподільними трубопроводами буде застосовуватись сторонами при складенні актів наданих послуг та розрахунків за ці послуги згідно з умовами договору.

Розрахунковий період за договором становить календарний місяць. Місячна вартість послуг розподілу природного газу ГРМ визначається як добуток тарифу на загальний обсяг розподіленого природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі IV договору та податку на додану вартість (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.4. договору, загальна сума договору складається з місячних сум вартості планових обсягів розподілу природного газу ГРМ оператором ГРМ замовнику.

Договір з урахуванням укладених до нього додаткових угод набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків за надані оператором ГРМ послуги - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п. 11.1. договору).

На підставі договору за період з січня 2016 року по серпень 2018 року ПАТ по газопостачанню та газофікації "Івано-Франківськгаз" розподілено природного газу населенню та релігійним організаціям в обсязі 1 264 896 748 м3 на загальну суму 1 080 360 182,84 грн. з ПДВ, зокрема:

в січні 2016 року 94 966,729 тис м3 на загальну суму 68 319 064,84 грн.;

в лютому 2016 року 60 512,365 тис м3 на загальну суму 43 532 595,38 грн.;

в березні 2016 року 58 827,9 тис. куб.м. на загальну суму 42 320 791,26 грн.;

в квітні 2016 року - 26 994, 458тис. куб.м. на загальну суму 19 616 872,63 грн.;

в травні 2016 року 16 035,485 тис. куб.м. на загальну суму 11 652 986,95 грн.;

в червні 2016 року 9 882,109 тис. куб.м. тис. на загальну суму 7 181 328,61 грн.;

в липні 2016 року 9 518,139 тис. куб.м. на загальну суму 6 916 831,61 грн.;

в серпні 2016 року 9 860,569 тис. куб.м. на загальну суму 7 165 675,49 грн.;

в вересні 2016 року 7 641,477 тис. куб.м. на загальну суму 5 553 061,34грн.;

в жовтні 2016 року 36 179,929 тис. куб.м. на загальну суму 25 007 566,92грн.;

в листопаді 2016 року - 66 712,9тис. куб.м. на загальну суму 46 111 956,48грн.;

в грудні 2016 року 85 916,811 тис. куб.м. на загальну суму 59 385 699,76грн.;

в січні 2017 року 105 431,448 тис. куб.м. на загальну суму 75 183 165,57грн.;

в лютому 2017 року 75 734,549 тис. куб.м. на загальну суму 54 006 306,89грн.;

в березні 2017 року 54 775,989 тис. куб.м. на загальну суму 39 060 757,76грн.;

в квітні 2017 року 38 661, 358 тис. куб.м. на загальну суму 27 569 414,39грн.;

в травні 2017 року 17 072,834 тис. куб.м. на загальну суму 12 174 637, 93грн.;

в червні 2017 року 9 626, 603 тис. куб.м. на загальну суму 6 864 730,60грн.;

в липні 2017 року 9 299,534 тис. куб.м. на загальну суму 6 631 497,70грн.;

в серпні 2017 року 9 284,658 тис. куб.м. на загальну суму 6 620 889,62грн.;

в вересні 2017 року 10 455,677 тис. куб.м. на загальну суму 7 455 943,27грн.;

в жовтні 2017 року 27 357,948 тис. куб.м. на загальну суму 19 508 952,72грн.;

в листопаді 2017 року - 54 570,775тис. куб.м. на загальну суму 38 914 419,65грн.;

в грудні 2017 року 70 927,588 тис. куб.м. на загальну суму 50 578 463,00грн.;

в січні 2018 року 83 398,11 тис. куб.м. на загальну суму 59 471 192,24грн.;

в лютому 2018 року 79 697,846 тис. куб.м. на загальну суму 56 832 533,98грн.;

в березні 2018 року 79 965,217 тис. куб.м. на загальну суму 57 023 196,24грн.;

в квітні 2018 року 18 258,042 тис. куб.м. на загальну суму 13 019 809,75грн.;

в травні 2018 року 9 239,174 тис. куб.м. на загальну суму 6 588 454,98грн.;

в червні 2018 року 9 523,348 тис. куб.м. на загальну суму 6 791 099,46грн.;

в липні 2018 року 9 612,496 тис. куб.м. на загальну суму 6 854 670,90грн.;

в серпні 2018 року 8 954,683 тис. куб.м. на загальну суму 6 385 584,45грн.

Предметом спору у даній справі є вимога зобов`язати відповідача скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року по особовим рахункам споживачів та зобов`язання здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року згідно фактичних даних спожитого природного газу населенням.

Правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, Закон України "Про трубопровідний транспорт", Закон України "Про природні монополії", Закон України "Про нафту і газ", Закон України "Про енергозбереження", Закон України "Про угоди про розподіл продукції", Закон України "Про захист економічної конкуренції", Закон України "Про газ (метан) вугільних родовищ", Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України (абзац 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про ринок природного газу").

Постановою Кабінету Міністрів України №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (відносини у перехідний період) від 01 жовтня 2015 року на ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обов`язків, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності" до зміни постачальника природного газу на території м. Івано-Франківськ та Івано-Франківської області.

Згідно з п.п.1, 2 глави 1 розділу VI "Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу" Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), суб`єкти ринку природного газу (у т.ч. споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у т.ч. побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу, надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне реголювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 року (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п.1 гл. 1 розділу IX Кодексу ГРМ комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у т.ч. для взаєморозрахунків між ними.

Відповідно до абзаців 3, 4 п.5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у т.ч. постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

У разі неотримання оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов`язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу (з урахуванням встановленого строку для контрольного огляду вузла обліку) та формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обгрунтовано погодився з доводами відповідача про те, що розбіжності, які можуть виникати між обсягом реально спожитого побутовим споживачем природного газу та обсягом, визначеним ПАТ "Івано-Франківськгаз" на рівні планового місячного об`єму, виникають не через порушення ПАТ "Івано-Франківськгаз" своїх обов`язків, а саме у зв`язку з невиконанням позивачем своїх повноважень щодо визначення обсягу природного газу по кожному побутовому споживачу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору, відповідач зобов`язався надати позивачу з 01.07.2015 послугу з розподілення природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (п.2.1. договору).

Газ замовника, розподілення якого за договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовується для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж (п. 2.2. договору).

В свою чергу, згідно умов п.2.3. договору, позивач зобов`язався сплатити відповідачу вартість послуг з розподілення природного газу газорозподільними мережами у розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами договору.

Відповідно до п.3.1 вказаного договору за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу приймається один кубічний метр (м3) газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРМ.

Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов (температура повітря 20 градусів за Цельсієм та абсолютний тиск 760 мм ртутного стовпчика) та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу (пункт 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ).

Таким чином, після отримання показників лічильників побутових споживачів ПАТ "Івано-Франківськгаз", як оператор ГРМ, приводить такий об`єм природного газу до стандартних умов відповідно до вимог Кодексу ГРМ та умов договору на розподіл природного газу № ІФЗ-2015-І-Т-Н. На підставі визначених ПАТ "Івано-Франківськгаз" об`ємів природного газу за підсумками розрахункового періоду складається акт про фактичний обсяг спожитого (розподіленого) природного газу.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що облік обсягів розподіленого природного газу на умовах договору, здійснюється згідно з Кодексом ГРМ, Кодексом ГТС, Правилами обліку природного газу під час його розподілу газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27 грудня 2005 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за №67/11941 від 26 січня 2006 року, та для побутових споживачів-населення за Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496.

Відповідно до п.3.3 договору обсяг розподіленого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника визначається відповідно до типового договору розподілу природного газу, укладеного між відповідним споживачем і оператором ГРМ.

За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку.

До вирішення цього питання обсяг розподіленого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (абзац 2 п.3.4 договору).

Згідно з п.1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30 вересня 2015 року, визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому, оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу для контролю та перевірки його показань.

Оператор ГРМ щомісяця передає дані про об`єм спожитого газу, визначеного з урахуванням вимог Кодексу ГРМ, постачальнику природного газу із спеціальними обов`язками для проведення розрахунків зі споживачем. В свою чергу, визначені оператором ГРМ об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

За наведеного, відповідач у даній справі, як оператор газорозподільних систем, здійснює облік спожитого природного газу, зокрема, визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а позивач у даній справі, як постачальник із спеціальними обов`язками, здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ за даними оператора ГРМ і збір коштів за використаний природний газ по населенню.

Згідно ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором.

Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводних компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки оператора ГРМ визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, а також договором розподілу природного газу.

Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ (в редакції чинній в період спірних правовідносин) встановлено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з порядком (методикою), затвердженим (затвердженою) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі.

Тобто, з моменту затвердження Кодексу ГРМ та впродовж спірних правовідносин, законодавчо вже було встановлено, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та приведений в одиниці енергії (обсяг), а в подальшому визначений та врегульований порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії.

У зв`язку з тим, що на момент дії цієї редакції розділу IX Кодексу ГРМ приведення до стандартних умов можливо було лише згідно Методики №116, саме за нею відповідач і приводив об`єми спожитого природного газу до стандартних умов.

Пунктом 1 Методики передбачено, що розрахунки об`єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці. Такі розрахунки виконуються споживачами газу самостійно. Оплата за газ у період, визначений в договорі на постачання газу, здійснюється за об`єми газу, які приведено до стандартних умов. Газопостачальна організація має право здійснювати контроль за правильністю розрахунків об`єму спожитого газу.

Проте споживачами такі розрахунки з помноженням спожитого обсягу газу на коефіцієнт приведення до стандартних умов не здійснюються, і, при цьому, самою Методикою не передбачено, що витрати газу від не приведення обсягу газу до стандартних умов переносяться на споживачів.

Позивач стверджує, що об`єм та обсяг розподіленого споживачам природного газу облікований лічильниками за період з січня 2016 року по серпень 2018 року, визначений оператором ГРМ із урахуванням Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників населення.

Таким чином, ПАТ "Івано-Франківськгаз" за січень 2016 року - серпень 2018 року визначено об`єм споживання населенням природного газу, що обліковується лічильниками газу з приведенням його до стандартних умов відповідно до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року №116.

ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" зазначає, що несе збитки на суму об`єму природного газу приведеного ПАТ "Івано-Франківськгаз" до стандартних умов, а також на суму різниці в нормах споживання, оскільки вказаний об`єм позивач купує у НАК "Нафтогаз України" і, при цьому, позбавлене права нараховувати їх до оплати побутовим споживачам.

Дійсно, як вказує позивач-апелянт, в п.2 Методики №116 зазначено, що дія цієї Методики поширюється на суб`єкти господарювання, які у господарсько-виробничій діяльності для вимірювання об`єму спожитого газу використовують лічильники, крім випадків використання газу за показами лічильників громадянами-підприємцями для власних потреб.

Однак правові підстави застосування Методики №116 полягали в наступному:

- Методика №116 - є єдиним документом, яким врегульований порядок приведення до стандартних умов;

- терміни та визначення, згадані в Методиці №116, містять в собі поняття "побутовий лічильник газу", який встановлюється у фізичних осіб, за рахунок чого обґрунтованим є застосування даної Методики в правовідносинах, де учасником виступає фізична особа;

- коефіцієнти коригування показів лічильника, визначені в Методиці №116, повністю співпадають з коефіцієнтами, визначеними в "Методиці визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595 (далі - Методика №595);

- законодавчо встановлено, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг), а в подальшому врегульовано, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (к) необхідно визначати лише за відповідними додатками до Методики №116.

В січні 2017 року були внесені доповнення до розділу IX Кодексу ГРМ, які починали діяти з 15.03.2017, згідно яких, об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та приведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.

В цей же період, Кодекс ГРМ було доповнено Розділом XV, де в п.3 глави 1 було зазначено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 березня 2004 року за № 346/8945.

Зазначене вище підтверджує правомірність нарахування відповідачем обсягів та вартості природного газу у спірний період.

В п.п.5.1.1 п.5.1 глави 5 - п.п.5.1.5 п.5.1 глави 5 Методики №116 йдеться про необхідність застосування того чи іншого Додатку до Методики в залежності від місця розміщення лічильника газу. Розрахунки об`єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці.

Оплата за газ у період, визначений в договорі на постачання газу, здійснюється за об`єми газу, які приведено до стандартних умов (розділ 1 Методики №116).

Розділом 3 Методики №116 встановлено, що у цій Методиці є посилання на такі нормативні документи: 1) ГОСТ 2939 - 63. "Газы. Условия для определения объема"; 2) ДСТУ 3336 - 96. "Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги".

Також, одним із терміном, що використано у Методиці №116 є: побутовий лічильник газу - лічильник газу, який відповідає вимогам ДСТУ 3336-96.

В розділі 1 Методики №116 зазначено, що Методика приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу призначена для приведення об`єму природного газу, який вимірюється побутовими лічильниками газу в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об`єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу.

Оскільки у фізичних осіб розташовані виключно побутові лічильники природного газу, це давало підстави відповідачу застосовувати Методику №116, яка є єдиним документом, який регулює спірне питання, а тому і підлягає застосуванню у даному випадку.

Як зазначено вище, пунктом 2 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ визначено, що порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Типовий Договір), пунктом 5.3. якого передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРМ.

Пунктом 5.6 Типового Договору визначено, що після визначення загального об`єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВтгод, в Гкал, в - МДж. Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором.

Отже, застосування відповідачем коефіцієнту приведення до стандартних умов при визначенні обсягу розподіленого природного газу по об`єктах побутових споживачів, вузли обліку яких не обладнані корекцією тиску та температури, є правомірним.

Відповідач визначав не лише об`єми спожитого природного газу, який обліковується лічильниками природного газу, а і за нормами споживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (далі - постанова № 619), було встановлено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, якими було визначено, що при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання норма природного газу становить 9,8 м3 людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 18,3 м людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача - 23,6 м3 людино-місяць.

Пунктом 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" (далі - постанова №409) у нормах споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 року №619 у графі "Норма споживання" цифри "9,8", "18,3", "23,6" замінено відповідно цифрами "6", "9", "18".

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 №237 " Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (далі - постанова №237) до вищевказаних норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою №619, були внесені зміни, згідно з якими зменшено наведені норми споживання природного газу населенням, а саме, при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання - 3 м3 людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 4,5 м3 людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача - 9 м3 людино-місяць.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 по справі №826/16447/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 та постановою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016, було задоволено адміністративний позов фізичних осіб до КМУ і визнано незаконною та нечинною постанову №237.

В ухвалі від 28.01.2016 Вищим адміністративним судом України зазначено, що постанова є незаконною, нечинною з моменту прийняття і, що така постанова не породжує правових наслідків з моменту її прийняття.

Тобто, норми споживання природного газу населенням в розмірі 9,8 м3, 18,3 м3, 23,6 м3, у разі відсутності газових лічильників, затверджені постановою № 619, залишились чинними.

В подальшому, Кабінетом Міністрів України 23.03.2016 було прийнято постанову № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (далі - Постанова №203), пунктом 1 якої було затверджено нові норми споживання, а саме:

- при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання - 4,4 м3 людино-місяць;

- при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 7,1 м3 людино-місяць;

- при використанні газової плити та водонагрівача -14 м3 людино-місяць.

До п. 2 зазначеної постанови були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 №316 та встановлено, що застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 1 лютого 2016 року.

Пунктом 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 204 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 409 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", було визнано такою, що втратила чинність Постанову №619.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 №609 були внесені зміни до постанови №203, у додатку до Постанови у графі "норма споживання" цифри "4,4", "7,1" і "14" замінено відповідно цифрами "3,3", "5,4" і "10,5".

Зазначена Постанова №203 також була оскаржена до окружного суду м. Києва (справа №826/2507/18).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018 року, визнано протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 №203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників"; визнано протиправним та нечинним пункт 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 204; зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" та від 23.03.2016 року № 204 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України", після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, в межах спірного періоду діяли норми, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників".

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області області від 06 грудня 2018 року було призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На розгляд експерту поставлені наступні питання:

- Чи підтверджується документально та за даними бухгалтерського обліку розбіжність, що виникла за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року між обсягом спожитого газу, приведеного до стандартних умов та обсягом газу, визначеним за робочими умовами лічильників, на який фактично було виставлено квитанції населенню?

- Чи підтверджується застосування відповідачем розмірів норм споживання природного газу населенням встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 23 березня 2016 року чи постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року № 619 зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 237 від 29 квітня 2015 року?

30 вересня 2019 року до Господарського суду Івано-Франківської області надійшли матеріали справи № 909/813/18 разом із висновком судового експерта.

Згідно висновку судового експерта Борщевської Ю.Г. за результатами проведення судово-економічної експертизи № 1294/19-71 по справі № 909/813/18 встановлено наступне:

По першому питанню.

Об`єм природного газу, що був розподілений ПАТ Івано-Франківськгаз на користь ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" згідно актів наданих послуг з розподілу природного газу за січень 2016 року-серпень 2018 року документально підтверджується у розмірі 1 264 896 748 куб. м., в тому числі втрати від неприведення об`єму газу до стандартних умов та втрати через невідповідність норм споживання населення - 26 848 560 куб.м. Вартість наданих послуг ПАТ Івано-Франківськгаз з розподілу 1 264 896 748 куб.м. природного газу, згідно наданих документів становить 1 080 360 182,84 грн., в тому числі вартість втрат від неприведення об`єму газу до стандартних умов по актах 17 638 933,08 грн. з ПДВ та втрат через невідповідність норм споживачння населення по актах 5 296 364,89 грн. з ПДВ.

Питання в частині того, чи є втрати від неприведення об`єму газу до стандартних умов та втрати через невідповідність норм споживання, що застосовуються для населення, розбіжністю, що виникла між обсягом спожитого газу, приведеного до стандартних умов, та обсягом газу, визначеним за робочими умовами лічильників, на яких фактично було виставлено квитанції населенню, виходить за межі компетенції експерта-економіста.

По другому питанню.

Оскільки на дослідження не надано детального розрахунку пооб`єктних нарахувань за спожитий газ із застосуванням норм споживання природного газу населенням (з первинними документами, що підтверджують вказані нарахування), то вирішити питання стосовно того, чи підтверджується застосування ПАТ «Івано-Франківськгаз» в період з 01.01.2016 по 31.08.2018 року розмірів норм споживання природного газу населенням, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №203 від 23 березня 2016 року чи постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року №619 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №237 від 29.03.2015 року, не видається за можливе.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, в порядку статей 74, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором розподілу природного газу, зокрема в частині обліку спожитого природного газу побутовими споживачами. Також позивач-апелянт не довів апеляційному суду, яким чином дії відповідача порушують його майнові права у даному спорі.

За таких обставин справи колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в задоволені позовних вимог ТзОВ “Івано-Франківськгаз збут” слід відмовити.

Виходячи з наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу», норм Кодексу ГРМ, як необґрунтовані.

З огляду на викладене, колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2019 по справі №909/813/18 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Судові витрати залишити за апелянтом.

Керуючись ст.ст. 269,270,275,276,281,282 ГПК України Західний апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2019 року у справі №909/813/18 залишити без змін.

Апеляційну скаргу ТзОВ “Івано-Франківськгаз збут” залишити без задоволення.

Постанова набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий -суддя О.Л. Мирутенко

Судді : Г.Т. Кордюк

О .С. Скрипчук

“Повний текст постанови виготовлено 01.04.2020”