Справа № 175/4747/19

Провадження № 2/175/1367/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Іщенко Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, т.в.о. голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Товстенко Олени Валентинівни про відшкодування моральних збитків за порушення суб`єктами владних повноважень права на отримання інформації по суті звернення, права на виконання суспільної діяльності, екологічного права, права на захист ділової репутації, гарантії права на захист авторських та інших прав по заявкам на винаходи і корисні, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральних збитків за порушення суб`єктами владних повноважень права на отримання інформації по суті звернення, права на виконання суспільної діяльності, екологічного права, права на захист ділової репутації, гарантії права на захист авторських та інших прав по заявкам на винаходи і корисні, яку в березні 2020 року уточнив та просив постановити рішення, яким відшкодувати моральні збитки за рахунок держави за порушене право, а саме: за не виконання Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України повноважень щодо забезпечення ресурсозбереження та охорони природи шляхом реалізації технології ОСОБА_2 «Екотерм» та порушення його, ОСОБА_1 прав, встановлених зокрема ст. 50 Конституції України та законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», що призвело до того, що він, ОСОБА_1 щоденно продовж 13 років відчуває несправедливість з боку державного органу влади, його мучать постійні головні болі, підвищується артеріальний тиск, він знаходиться у постійному стресі, так як що його, ОСОБА_1 життю та здоров`ю загрожує небезпека від голоду та холоду, тому, що місячну норму газу, без надання на 77 році життя пенсіонеру ОСОБА_1 матеріальної допомоги з боку держави для утеплення будинку, заміни вікон, дверей, перепроектування та переобладнання опалювальної системи будинку, заміни котла та для запровадження технології ОСОБА_2 «Екотерм», скорочено від 599,7 куб.м., згідно повідомлення від 07.11.2017 року, до 291,24 куб.м., згідно повідомлення від 12.12.2018 року, розмір субсидії для оплати за газ, скорочено від 4069,62 грн. до 2170,51, обов`язкова плата від 103,23 грн. збільшена до 319,27 грн., ціна на газ збільшена на 23 відсотки, а розмір пенсії на 6,30 грн., що складає 0,27 відсотків, при цьому в результаті травми та похилого віку у нього, ОСОБА_1 відсутня можливість заробляти собі на життя, тому розмір моральної шкоди він визначає у розмірі сто тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або 1750 тис. грн. за кожний рік або в загальній сумі 1300 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян або 22750 тис. грн.; відшкодувати моральні збитки за рахунок держави, за порушене право, а саме: за не виконання т.в.о. голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Товстенко О.В. повноважень щодо забезпечення ресурсозбереження та охорони природи шляхом реалізації технології ОСОБА_2 «Екотерм» та порушення його прав встановлених, зокрема ст. 50 Конституції України та законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», що призвело до того, що він, ОСОБА_1 щоденно відчуває несправедливість з боку посадової особи державного органу влади, його, ОСОБА_1 мучать постійні головні болі, підвищується артеріальний тиск, знаходиться у постійному стресі, так як що його, ОСОБА_1 життю та здоров`ю загрожує небезпека від голоду та холоду, тому, що місячну норму газу, без надання на 77 році життя пенсіонеру ОСОБА_1 матеріальної допомоги з боку держави для утеплення будинку, заміни вікон, дверей, перепроектування та переобладнання опалювальної системи будинку, заміни котла та для запровадження технології ОСОБА_2 «Екотерм», скорочено від 599,7 куб.м., згідно повідомлення від 07.11.2017 року, до 291,24 куб.м., згідно повідомлення від 12.12.2018 року, розмір субсидії для оплати за газ, скорочено від 4069,62 грн. до 2170,51, обов`язкова плата від 103,23 грн. збільшена до 319,27 грн., ціна на газ збільшена на 23 відсотки, а розмір пенсії на 6,30 грн., що складає 0,27 відсотків, при цьому в результаті травми та похилого віку у нього, ОСОБА_1 відсутня можливість заробляти собі на життя, тому він визначає матеріальну шкоду у розмірі сто тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або 1750 тис. грн..; звільнити його, ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 закону України «Про судовий збір», а також у зв`язку з тим, що сума судового збору перевищує 5 відсотків від річного доходу у 27610,74 грн. за 2018 рік.

Представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю (а.с.30) ОСОБА_2 у судовому засіданні від 28.01.2020 року позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України у судове засідання не з`явився, 15 січня 2020 року до суду надійшов лист за підписом відповідача т.в.о. голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Товстенко О.В. про розгляд справи без участі представника Держенергоефективності; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі (а.с.19-20).

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, ознайомившись з наданими сторонами доказами, відзивом на позов, суд приходить до наступного.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 55 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на судовий захист від протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 (зі змінами та доповненнями), житлова субсидія призначається виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб і розраховується на всіх членів домогосподарства. Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи зі складу домогосподарства у разі, коли адреса їхнього зареєстрованого (фактичного) місця проживання відмінна від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо вік кожного з них перевищує 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу; доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані в гуртожитку за місцем навчання; доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії іншому з батьків, якщо батьки розлучені або не перебували у шлюбі; осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

В основу свого позову та позовних вимог ОСОБА_1 поклав обґрунтування, що Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України безпідставно відмовляється запроваджувати у виробництво технологію ОСОБА_2 «Екотерм», економічна цінність якої перевищує вартість існуючих видів палива, які вже згоріли в енергетичних агрегатах та ще можливо спалити на Землі, плюс запобігання забруднення навколишнього природного середовища від викидів шкідливих речовин і парникових газів при виробництві енергії та видобуванні, переробці, зберіганні транспортуванні та розподіленні традиційних видів палива, а також запобігання можливості загибелі людей в процесі видобування, переробки, зберігання, транспортування, розподілення, виробництва енергії та аварії транспортних засобів, так як видобування та використання відновлювального вторинного палива та окислювача - «Теплоагенти ОСОБА_2» здійснюється безпосередньо в енергетичній установці.

На думку позивача, своїми діями відповідачі порушили його права встановлені ст. 8 закону України «Про енергозбереження», ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», внаслідок чого бездіяльність відповідачів призвела до того, що його, ОСОБА_1 життю та здоров`ю загрожує небезпека від голоду та холоду, так як місячну норму газу, без надання на 77 році життя пенсіонеру матеріальної допомоги з боку держави для утеплення будинку, заміни вікон, дверей, перепроектування та переобладнання опалювальної системи будинку, заміни котла та для запровадження технології ОСОБА_2 «Екотерм», скорочено від 599,7 куб.м., згідно повідомлення від 07.11.2017 року, до 291,24 куб.м., згідно повідомлення від 12.12.2018 року, розмір субсидії для оплати за газ, скорочено від 4069,62 грн. до 2170,51 грн., обов`язкова плата від 103,23 грн. збільшена до 319,27 грн., ціна на газ збільшена на 23 відсотки, а розмір пенсії на 6,30 грн., що складає 0,27 відсотків, при цьому в результаті травми та похилого віку у позивача відсутня можливість заробляти собі на життя.

Окрім цього позивач стверджує, що відповідачі не вчиняють дії спрямовані на розвиток економіки України, шляхом запровадження у виробництво технології ОСОБА_2 «Екотерм», а саме: не виконується Постанова Кабінету Міністрів України від 07 вересня 2011 року №942 «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року, п. 18, 78 «Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» затверджених Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», Закон України «Про охорону атмосферного повітря», Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», бюджетної програми «Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища» КПКВ 2401500 на 2019 рік, Постанова Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №366 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища». А протиправні дії відповідачів продовж 2007-2019 років нанесли йому, ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду, яка згідно ст. 56 Конституції України відшкодовується за рахунок держави.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до наступних висновків.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абз. 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року по справі «Руїз Торіха проти Іспанії» Суд вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В обґрунтування позовних вимог позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому матеріальної шкоди та моральної шкоди та їх обґрунтованого розміру, та не доведено протиправності поведінки органів державної влади та причинного зв`язку між такою поведінкою і заподіяною шкодою, а доводи позивача про заподіяння йому шкоди є його припущеннями та оціночними судженнями.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України та його т.в.о. голови Товстенко О.В. діють відповідно до чинного законодавства України та в межах своїх повноважень, які закріплені Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами, а тому відповідачі не можуть самостійно запровадити у державі технологію ОСОБА_2 «Екотерм», як наслідок здійснювати фінансування проекту. З аналізу вищенаведеного вбачається, що відповідачі діяли у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, та ніяким чином не порушували законних прав та інтересів позивача.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованим, та не підтвердженими належними і допустимими доказами в розумінні ст. 79-83 ЦПК України.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 5 Закону України «Про судовий збір», то судові витрати слід віднести за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 22, 23, 1167, 1173 ЦК України, ст. 56 Конституції України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 130, 137, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, т.в.о. голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Товстенко Олени Валентинівни про відшкодування моральних збитків за порушення суб`єктами владних повноважень права на отримання інформації по суті звернення, права на виконання суспільної діяльності, екологічного права, права на захист ділової репутації, гарантії права на захист авторських та інших прав по заявкам на винаходи і корисні - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.

Повний текст рішення виготовлений 03 квітня 2020 року.