Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі :

головуючого-судді Ліуша А.І.

з участю секретаря Ващишин А.Б.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся в суд із позовом про скасування постанови №1635/40800/18 від 20 липня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення покликаючись на те, що оскаржувана постанова підлягає визнанню незаконною та скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідачем порушено вимоги ст. 494, 526 Митного Кодексу України щодо складення протоколу, отримання пояснень позивача, а також повідомлення його про здійснення провадження по митній справі відносно позивача. В порушення вимог ст.526 Митного Кодексу України 20 липня 2018 року справа була розглянута без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, митницею оформлено постанову про порушення митних правил без участі позивача, у зв`язку з чим були обмежені його права на захист та позивач був позбавлений можливості скористатися своїм правом надання доказів в підтвердження обставин даної справи. Просить визнати незаконною та скасувати постанову від 20 липня 2018 року.

Представник відповідача подав до суду відзив, однак суд його до уваги не бере, оскільки такий відзив не відповідає вимогам ч. 3, 4 ст. 162 КАС України щодо надіслання копії відзиву іншим учасникам справи.

У зв`язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що 20 липня 2018 року начальником Чернівецької митниці ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1635/40800/18, якою позивачу ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн.

Згідно постанови № 1635/40800/18, 16 травня 2018 року у пункті пропуску "Вадул-Сирет-Вікшани" Чернівецької митниці агентом комерційним контори передач станції Вадул-Сірет до митного контролю було подано товаросупровідні документи на товар «Деревина паливна», який переміщувався у вагоні №66592007 на адресу одержувача «Kronospan Romania SRL». Відповідно до штемпеля залізничної накладної ЦИМ/СМГМ №447953 від 10 квітня 2018 року контрольною датою доставки у митницю призначення є 08 травня 2018 року. Згідно календарного штемпеля залізничної станції Вадул-Сірет датою прибуття вантажу на станцію Вадул-Сірет є 16 травня 2018 року. Отже, залізничний вагон_з товаром «Деревина паливна» доставлено на стацію Вадул-Сірет (митницю призначення) 16 травня 2018 року, чим перевищено встановлений ст.95 МК України строк доставки товару, транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення більш ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.

Згідно ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно ст. 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1,7 ст. 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Згідно із ст.495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 Кодексу України пАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 Кодексу України пАП встановлено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, в тому числі за порушення митних правил, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 2ст. 470 Митного кодексу України вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 09.10.2012 № 1066(далі Порядок) під час відправлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення обов`язково встановлюється строк транзитного перевезення до митниці призначення. У разі перевезення товарів залізничним транспортом строк транзитного перевезення встановлюється на підставі календарного штемпеля залізничної станції відправлення (прикордонної передавальної), проставленого у перевізних документах та/або ДКПТ, починаючи з 24 години дати прийняття цією станцією товару до перевезення.

Згідно з ст. 95 Митного кодексу України строк транзитних перевезень для залізничного транспорту становить 28 діб.

Відповідно до ст. 219 Митного кодексу України залізниця несе передбачену цим Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідальність за втрату чи неналежну доставку товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення.

Згідно із пунктом 4.2. Порядку у разі залізничних перевезень працівник залізничної станції проставляє на перевізних документах та кожному примірнику МД календарний штемпель станції відправлення, який свідчить про взяття залізницею солідарного зобов`язання щодо доставки у митницю призначення товарів (вантажів) та дотримання митних правил.

В матеріалах справ про адміністративні правопорушення, у яких позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 470 МК України є виключно докази факту несвоєчасного прибуття вагону, який прямував коліями залізничних станцій, підпорядкованих ВП «Львівська дирекція залізничних перевезень», до митниці призначення.

Проте, митним органом при розгляді справ про адміністративні правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не з`ясовано, які винні дії чи бездіяльність саме позивача потягли несвоєчасне прибуття вагонів до митниці призначення.

Посилання виключно на п. 2.17 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному сполученні, і працівників залізниць України, без встановлення вини позивача, що є необхідним елементом складу адміністративного правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за інкримінованим йому адміністративним правопорушенням, а відтак, матеріали справ про адміністративне правопорушення не містять доказів вини позивача у вчиненні правопорушень, за якими його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 498 Митного кодексу України до прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, крім іншого, віднесено прийняття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

За змістом ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Внаслідок наведеного, суд вважає, що вищевказаними нормами закону чітко закріплено обов`язок органу доходів і зборів вручити (надіслати) особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, примірник протоколу про порушення митних правил, в якому, крім іншого, зазначаються час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а у випадку неповідомлення зазначеної інформації під час вручення протоколу - проінформувати поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Крім того, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, справа про таке порушення може бути розглянута лише в разі, якщо є докази її своєчасного повідомлення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, однак, відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримав протокол про порушення митних правил, був повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митих правил, а також отримав копію оскаржуваної постанови.

З огляду на наведене, суд вважає, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 470 Митного кодексу України винесена з порушенням процедури розгляду справи про порушення митних правил, зокрема що позивач не отримував протокол про порушення митних правил, не знав про час та місце розгляду даної справи, внаслідок чого, Чернівецькою митницею Державної фіскальної служби України було обмежно права позивача на захист та він був позбавлений можливості скористатись своїм правом надання доказів в підтвердження обставин справи, що призвело до грубого порушення прав позивача, а також ст. 526 Митного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак, всупереч наведеному, представником відповідача не надано суду жодних доказів на спростування тверджень позивача та правомірності дій Чернівецької митниці Державної фіскальної служби, правонаступником якої є Буковинська митниця Держмитслужби, при здійсненні провадження про порушення ОСОБА_1 митних правил.

З огляду на наведене, оскільки Чернівецькою митницею Державної фіскальної служби, правонаступником якої є Буковинська митниця Держмитслужби, було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, обмежено права позивача на захист, він був позбавлений можливості скористатися своїм правом надання доказів в підтвердження чи спростування обставин справи, суд вважає, позивачем належними та допустимими доказами доведено, що провадження відносно нього у справі про порушення митних правил проведено з порушенням порядку розгляду, визначеного законом, а відтак суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Однак, даним ст. 286 КАС України не передбачено визнання незаконною постанову, а тому позовна вимога в цій частині не підлягає до задоволення.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє часткове ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.

Крім того, відповідно до ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

Враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь відповідача - суб`єкта владних повноважень, позивача звільнено від сплати судового збору згідно ч.4 ст. 288 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень на користь держави.

Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. 2, 6, 77, 139, 229, 241-246, 250, 255 КАС України, ст. 458, 486, 487-489, 495 МК України, суд,

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Постанову №1635/40800/18 від 20 липня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення та визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.470 Митного кодексу України- скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.470 Митного кодексу України - закрити.

У задоволенні позовних вимог про визнання постанови незаконною - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень Буковинської митниці Держмитслужби на користь держави судовий збір в розмірі 768 /сімсот шістдесят вісім/ гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя /підпис/ А.І.Ліуш

Копія вірна.

Суддя: А.І.Ліуш