ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2020 року

Київ

справа №804/1981/16

адміністративне провадження №К/9901/27002/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року (суддя Ляшко О.Б.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року (головуючий суддя Коршун А.О., судді: Суховаров А.В., Чередниченко В.Є.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія "Мир" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія "Мир" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція, відповідач; яку ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2020 року замінено її правонаступником - Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000753901 від 20 листопада 2015 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким йому нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності й невиконання зобов`язань та застосовано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 185774,86 грн., оскільки Компанією «V.K.VALYEN S.A.U.» передоплату в сумі 13735,00 євро (324214,41грн.), отриману на виконання умов торгівельного контракту від 27 жовтня 2014 року №01/14, повернуто 17 вересня 2015 року, тобто одразу після закінчення форс-мажорних обставин, в підтвердження настання яких Товариством надано належні докази.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "У" Інспекції від 20 листопада 2015 року №0000753901, яким Товариству нараховано суму грошового зобов`язання у розмірі 185774,86 грн. за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.

Приймаючи такі рішення, суди, зважаючи на положення частини 6 статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (далі - Закон №185), за змістом якої якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, прийшли до висновку про недопущення Товариством пропуску визначеного Законом №185 строку здійснення розрахунків в іноземній валюті (зважаючи на підтвердження ним форс-мажорних обставин, з огляду на які його контрагент - Компанія «V.K.VALYEN S.A.U.» не зміг виконати взяті на себе за умовами торгівельного контракту від 27 жовтня 2014 року №01/14 зобов`язання й 17 вересня 2015 року, тобто одразу після закінчення цих обставин, повернув передоплату в сумі 13735,00 євро (324214,41грн.)) та, як наслідок, неправомірне застосування до Товариства штрафних санкцій і пені на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, як зазначає відповідач, судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що за приписами частини 7 статті 6 Закону №185 підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору, проте позивачем передбачених зазначеною нормою закону доказів ані під час перевірки, ані при розгляді даної справи надано не було, відтак Інспекцією правомірно прийнято рішення про застосування до нього штрафу і пені.

В письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Інспекції у період з 04 листопада 2015 року по 10 листопада 2015 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні імпортних операцій по зовнішньоекономічному контракту №01/14 від 27 жовтня 2014 року з Компанією «V.R.VALYEN S.A.U» (м.Валенсія, Іспанія) за період з 27 жовтня 2014 року по 17 вересня 2015 року, за результатами якої складено акт №136/28-01-39-32140004 від 12 листопада 2015 року, в якому, в свою чергу, відображено наступні встановлені перевіркою порушення:

- статті 2 Закону №185 в частині несвоєчасного повернення передоплати у сумі 13735,00 євро (324214,41грн.) при виконанні імпортного контракту №01/14 від 27 жовтня 2014 року з Компанією «V.K.VALYEN S.A.U.» (м.Валенсія, Іспанія);

- статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» при виконанні імпортного контракту №01/14 від 27 жовтня 2014 року з Компанією «V.K.VALYEN S.A.U.».

За результатами перевірки, на підставі акту №136/28-01-39-32140004 від 12 листопада 2015 року податковим органом 20 листопада 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000753901, яким Товариству нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 185774,86 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку, однак рішеннями Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 06 січня 2016 року №137/10/28-10-10-4-33 та ДФС від 17 березня 2016 року №5785/6/99-99-10-01-04-25 скарги Товариства залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000753901 від 20 листопада 2015 року - без змін.

Також суди встановили, що 27 жовтня 2014 року Товариство (як покупець) уклало з Компанією «V.K.VALYEN S.A.U.» (м.Валенсія, Іспанія) (як продавцем) торгівельний контракт №01/14 на поставку порошку з плодів (стручків) рожкового дерева, відповідно до умов якого 08 грудня 2014 року перерахувало на користь Компанії «V.K.VALYEN S.A.U.» 13760,00 євро на умовах 100% передоплати, а продавець взяв на себе зобов`язання в строк до 09 лютого 2015 року надіслати покупцю товар - плоди рожкового дерева на суму 13760 євро, але взятих на себе зобов`язань не виконав, товар не поставив (граничний термін здійснення імпорту за даним контрактом -10 березня 2015 року) та 17 вересня 2015 року повернув позивачу передоплату у розмірі 13735,00 євро (за вирахуванням комісійної винагороди банка).

При цьому, як вказали суди, невиконання продавцем - Компанією «V.K.VALYEN S.A.U.» своїх зобов`язань за контрактом №01/14 від 27 жовтня 2014 року мало місце внаслідок виникнення обставин непереборної сили - прийняття органами державної влади постанов (Загальний санітарний реєстр підприємств харчової промисловості, номер SA/IG/mjsb), які не дозволили у визначені контрактом строки (до 09 лютого 2015 року) виконати взяті зобов`язання з поставки товару (плодів рожкового дерева по ціні 13760 євро), про що продавець 04 лютого 2015 року направив позивачеві лист.

Настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) підтверджується довідкою Компанії «V.K.VALYEN S.A.U.» від 16 грудня 2015 року, засвідченою Торгово-промисловою палатою Валенсії, легалізованою на території України, яка має нотаріально засвідчений переклад, в якій зазначено, що у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин, які розпочались з 01 лютого 2015 року і закінчились 17 вересня 2015 року, Компанія «V.K.VALYEN S.A.U.» (м.Валенсія, Іспанія) (як продавець) була позбавлена можливості виконати перед Товариством свої зобов`язання за контрактом №01/14 від 27 жовтня 2014 року й поставити в строк до 09 лютого 2015 року плоди рожкового дерева на суму 13760 євро.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регулюється Законом №185, відповідно до статі 1 якого виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно зі статтею 2 Закону №185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до пунктів 1 постанов Правління Національного банку України від 20 серпня 2014 року №515, від 20 листопада 2014 року №734, від 01 грудня 2014 року №758, від 03 березня 2015 року №160 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

За змістом статті 4 Закону №185 порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору (частини 6 та 7 статті 6 Закону №185).

Отже в силу норм частини 7 статті 6 Закону №185 форс-мажорні обставини можуть бути підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат про форс-мажорні обставини або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Суди встановили, що умовами розділу 7 (пункти 7.1, 7.3) укладеного між Товариством та Компанією «V.K.VALYEN S.A.U.» торгівельного контракту №01/14 від 27 жовтня 2014 року передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за даним контрактом, якщо воно стало наслідком обставин невідворотної сили, а саме: пожару, повені, землетрусу і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання даного контракту. При цьому строк виконання зобов`язань за контрактом пролонгується відповідно до часу, протягом якого діяли такі обставини. Належним доказом наявності вказаних вище обставин і їх тривалості є свідоцтва відповідних торгових палат.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій за наслідками розгляду даної справи, врахувавши положення статей 1, 2, 4, 6 Закону №185 (в сукупності із постановами Правління Національного банку України від 20 серпня 2014 року №515, від 20 листопада 2014 року №734, від 01 грудня 2014 року №758, від 03 березня 2015 року №160), відповідно до яких перебіг строку проведення розрахунків в іноземній валюті в 90 календарних днів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, зазначили про недопущення позивачем порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що, в свою чергу, робить неможливим застосування до нього фінансових санкцій, оскільки у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин, які розпочались з 01 лютого 2015 року і закінчились 17 вересня 2015 року, Компанія «V.K.VALYEN S.A.U.» (м.Валенсія, Іспанія) (як продавець) була позбавлена можливості виконати перед Товариством свої зобов`язання за контрактом №01/14 від 27 жовтня 2014 року й поставити в строк до 09 лютого 2015 року плоди рожкового дерева на суму 13760 євро, що підтверджується довідкою Компанії «V.K.VALYEN S.A.U.» від 16 грудня 2015 року, засвідченою Торгово-промисловою палатою Валенсії; при цьому 17 вересня 2015 року, тобто одразу після закінчення цих обставин, контрагент повернув Товариству передоплату в сумі 13735,00 євро (324214,41грн.).

Однак, зважаючи на наведене вище правове регулювання, вказана довідка не є належним доказом настання форс-мажорних обставин ані у розумінні частини 7 статті 6 Закону №185, ані у відповідності до умов пункту 7.3 торгівельного контракту №01/14 від 27 жовтня 2014 року, а відтак касаційний суд приходить до висновку про правомірність прийнятого Інспекцією податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2015 року №0000753901 та, як наслідок, відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду