ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 року Чернігів Справа № 620/401/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-1), Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідач-2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від14.01.2020 №27 (з основної діяльності) "Про результати службового розслідування", відповідно до якого, позивача, за шкоду заподіяну державі, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 31530,00 грн;

-визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від16.01.2020 №33 "Про притягнення до матеріальної відповідальності підполковника ОСОБА_1 ", відповідно до якого, позивача, за шкоду заподіяну державі, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 31530,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачем вказано, що службове розслідування було завершено після спливу більше двох місяців з моменту виявлення завдання матеріальної шкоди, що свідчить про те, що під час проведення службового розслідування відповідачем не було дотримано вимог пункту 17 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95-ВР, доказів продовження цього терміну Військовою частиною НОМЕР_1 не надано. Також просить звернути увагу, що матеріали а ні службового розслідування, а ні оскаржуваний наказ не містять жодних відомостей про те, що саме з вини позивача державі було завдано збитки, у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків щодо контролю за наявністю та законністю переміщення військової техніки без належного оформлення (як бойові втрати).

При цьому, відповідач ніде не зазначає того факту, що за танк командиру батальйону відповідає командир взводу зв`язку, як матеріальна особа яка приймає техніку за актами прийому передачі. У відповідності з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.01.2014 №1 виконував обов`язки ст.прапорщик ОСОБА_2 , який приймав техніку взводу і є матеріально відповідальною особою за її збереження. Військова частина в оскаржуваному наказі не заперечує факт, що тривалий час перебування машини на ЗППМ сектору «М» без екіпажу та неможливості контролю за її технічним станом та комплектністю у зв`язку з залученням особового складу підрозділу до ведення бойових дій, дало змогу використовувати фахівцями ремонтних підрозділів справні деталі, агрегати машин для відновлення інших зразків бронетанкової техніки. Тобто, службовим розслідуванням не встановлено, де саме (місце, час) було розукомплектування військового майна.

Водночас, позивач не міг здійснювати контроль за наявною підбитою технікою, так як виконував бойові завдання в Донецькому аеропорту, в той час евакуацією підбитої техніки займалось вище командування сектору «М» і вони визначали як розпоряджатися підбитими машинами на ЗППМ сектору «М».

Ухвалою судді від03.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачам 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою про відкриття провадження строк, відповідачі подали відзиви на позов, в якому просили відмовити позивачу у задоволенні позову. Зокрема, відповідач-2 зазначив, що отримавши матеріали про заподіяння позивачем матеріальної шкоди не мав можливості прийняти інше рішення, аніж видати наказ про притягнення до матеріальної відповідальності, оскільки відповідно до п. 1, 3 ст. 11 Закону України від 03.10.2019 № 160 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», у разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні.

В свою чергу, Військова частина НОМЕР_1 вказала, що нею були дотримані вимоги, передбачені ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а саме - службове розслідування, результатом якого стало прийняття оскаржуваного наказу було проведено у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент проведення службового розслідування, в межах наданих командиру військової частини НОМЕР_1 повноважень, обґрунтовано (тобто з урахуванням всіх обставин, що мали значення для прийняття відповідного рішення), неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності, пропорційно, своєчасно (протягом строку, встановленого нормами наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» та Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2020 № 43 (з адміністративно - господарської діяльності) «Про призначення службового розслідування», у порядку визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, Законом України від 03.10.2019 №160 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», у військовій частині НОМЕР_1 було проведено службове розслідування, за фактом знищення (відсутності) військового майна (вузлів, агрегатів, приладів, блоків) на об.447А №Ц05ЕТ11001 та об.437АК №Х08ЕТ21058, які виведені зі штату 2 танкового батальйону, але перебувають на обліку військової частини НОМЕР_1 .

Службовим розслідуванням встановлено наступне:

«….З рапорту командира 2 танкового батальйону підполковника ОСОБА_3 стало відомо, що при прийманні посади командира 2 танкового батальйону було виявлено, що станом на 21.08.2019 2 (дві) одиниці БТТ Т-64БВ (зав. №Ц05ЕТ11001) та Т-64Б1К (зав. №Х08ЕТ21058) перебувають у військовій частині НОМЕР_2 м. Харків, які в 2015 році в зв`язку з тим що їх відновлення не можливо було провести в польових умовах, на підставі телеграми заступника начальника ГШ ЗСУ від 16.02.2015 №342/1126тлг. були переміщені з районів виконання бойових завдань на території Донецької та Луганської областей до вищевказаної військової частини.

Відповідні зразки БТТ були виведені за штат військової частини НОМЕР_3 з причин отриманих пошкоджень під час ведення бойових дій та ті, які перебувають в очікуванні капітального ремонту (наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 21.05.2015 №30).

Рішення щодо документального оформлення передачі зазначених зразків БТТ вищим командуванням прийнято не було. Техніка знаходиться на території військової частини НОМЕР_2 в розукомплектованому стані, технічно не справна.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з технічної частини) від05.04.2019 №16 представниками 2 танкового батальйону була здійснена перевірка відповідної бронетанкової техніки. Під час перевірки Т-64БВ (зав. №Ц05ЕТ11001) та Т-64Б1К (зав. №Х08ЕТ21058) було встановлено відсутність значної частини номерних блоків,приладів,агрегатів (комплектність вказана в актах технічного стану).

Згідно пояснення майора ОСОБА_4 начальника штабу 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 встановлено, що в період з 13.01.2019 по 15.01.2019 він перебував у військовій частині НОМЕР_2 м. Харків з метою визначення технічного стану об. 447А № Ц05ЕТ11001 та об.437АК Х08ЕТ21058. У вказаний термін було перевірено комплектність відповідних зразків бронетанкової техніки та їх технічний стан. За результатами перевірки були складені акти технічного стану. Танки після перевірки були опломбовані та передані під охорону представникам у військовій частині НОМЕР_2 . Про результати роботи майор ОСОБА_4 доповів командиру 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_5 . На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2019 № 16, з 3-ма військовослужбовцями 2 танкового батальйону майор ОСОБА_4 , був відряджений до військовій частини НОМЕР_2 м. Харків для здачі 2-х одиниць бронетанкової техніки до вказаної частини. Техніка передана не була у зв`язку з відсутністю підстав для передачі (відсутній наряд), техніка розукомплектована, документів що підтверджують відсутність номерних блоків вузлів та агрегатів на той час були відсутні. Після чого був написаний рапорт на ім`я командира військової частини про призначення службового розслідування за фактом розукомплектування 2-х одиниць бронетанкової техніки 2 танкового батальйону.

Згідно пояснення підполковника ОСОБА_6 колишнього командира 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 (2016-2019 роки) встановлено, що під час приймання посади командира батальйону проблемних питань та розбіжностей зі службами не було, про що засвідчують рапорт командира 5 танкової роти та командира взводу зв`язку. Про тимчасове перебування двох одиниць техніки на базі зберігання м.Харків, знали відповідні служби частини та керівний склад, про що засвідчує розпорядження начальника Генерального штабу на передачу даної техніки, яка була пошкоджена в зоні АТО, також вказано порядок передачі даної техніки. Порядок передачі та виконання даного розпорядження майору ОСОБА_5 не відомо. Під час перебування на посаді командира батальйону з вересня 2016 року, здати дану техніку не було можливості, так як не було наряду на здачу. Починаючи з лютого 2015 року дані зразки перебували на тимчасовому зберіганні на базі м. Харків.

Згідно пояснення майора ОСОБА_7 заступника командира з озброєння 2 танкового батальйону з 2005 року по теперішній час військової частини НОМЕР_1 встановлено, що в кінці 2014 року танки Т-64Б1К №602 та Т-64БВ №650 отримали бойові пошкодження в зоні проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях. На протязі декількох місяців ці машини знаходились на пункті збору пошкоджених машин в районі с. Тоненьке біля Донецького аеропорту. В березні 2015 року командування сектору в зоні АТО прийняло рішення евакуювати танки Т-64Б1К №602 та Т-64БВ №650 на базу зберігання БТОТ в м. Харків, куди вони і були переміщені. Старшим по переміщення танків був призначений командир взводу 6 танкової роти лейтенант ОСОБА_8 . Після переміщення танків на територію бази зберігання були складені описи наявності ЗІП та обладнання танків. Техніка була опечатана та залишена на території бази на тимчасове зберігання до надходження нарядів на здачу танків. Наряд на здачу танків був виписаний у 2018 році, після огляду танків на території бази в 2018 році було виявлено відсутність блоків і вузлів у відділеннях управління та відділенні бойовому, а також було знято деяке навісне обладнання на корпусі машин. В 2015 році танки Т-64Б1К №602 та НОМЕР_4 були переміщені на базу «Рогань» зберігання БТОТ м. Харків укомплектовані вузлами та агрегатами лише з бойовими пошкодженнями.

З пояснень командира 1 танкового батальйону майора ОСОБА_8 стало відомо, що у лютому 2015 року за наказом командира військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_8 , супроводжував з Донецької області танки Т-64Б1К №602 та Т-64БВ №650 2 танкового батальйону до бази зберігання БТ майна в Харківській області м. Рогань. Танк Т-64Б1К №602 був з бойовим пошкодженням а саме: тріщина по корпусу в районі другого опорного котка, відсутній балансир та опорний коток, інший танк після пожежі. Кулемети, АКБ, ЗІП з машин були вилучені. По прибуттю на базу м. Рогань машини були розвантажені та в хаотичному порядку розташовані на технічній території бази зберігання. Майор ОСОБА_8 знаходився на базі близько тижня. На всі запити майора ОСОБА_8 щодо прийому машин відповіді не було. Жодна посадова особа машини не описувала, не оглядала та відповідно не приймала. За наказом командира військової частини НОМЕР_1 повернувся до району проведення АТО.

З пояснень заступника командира 2 танкового батальйону капітана ОСОБА_9 стало відомо, що під час приймання посади командира 5 танкової роти у грудні 2016 року обєкт 447А № Ц05ЕТ11001 у пункті постійної дислокації був відсутній (знаходився у військовій частині НОМЕР_2 ), безпосередньо огляд технічного стану та комплектності не проводився.

З пояснень головного старшини 2 танкового батальйону старшого прапорщика ОСОБА_10 стало відомо, що танк взводу зв`язку 2 танкового батальйону Т-64Б1К № НОМЕР_5 командиром на той час якого був прапорщик ОСОБА_10 виконував бойове завдання в зоні проведення АТО на території Донецької області в районі населеного пункту Опитне. В листопаді 2014 року рухаючись від населеного пункту Опитне в район Донецького аеропорту танк Т-64Б1К №602 Х08ЕТ21058 в результаті підриву на невідомому мінно-вибуховому пристрої (МВП) отримав бойові ушкодження лівої сторони ходової частини, а саме: опорний каток, гусеничну стрічку, каменевідбійник, кришка аварійного люка. Танк був евакуйований в н.п. Опитне та в подальшому направлений до військової частини НОМЕР_2 м. Харків.

З пояснень командира взводу зв`язку 2 танкового батальйону старшого прапорщика ОСОБА_2 стало відомо, що танк взводу зв`язку 2 танкового батальйону Т-64Б1К № НОМЕР_5 в складі екіпажу: командир танку прапорщик ОСОБА_10 , навідник майор ОСОБА_1 , механік-водій ОСОБА_11 виконував бойове завдання в зоні проведення АТО на території Донецької області в районі населеного пункту Опитне. В листопаді 2014 року рухаючись від населеного пункту Опитне в район Донецького аеропорту, танк Т-64Б1К №602 Х08ЕТ21058 в результаті підриву на невідомому мінно-вибуховому пристрої (МВП) отримав бойові ушкодження лівої сторони ходової частини, а саме: опорний каток, гусеничну стрічку, каменевідбійник, кришка аварійного люка. Танк був евакуйований в н.п. Опитне та в подальшому направлений до військової частини НОМЕР_2 м. Харків.

Згідно пояснення підполковника ОСОБА_1 (на той час командир 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 та командир танку Т-64Б1К №602 Х08ЕТ21058, відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 30.06.2014 №3О/АТО) встановлено, що пошкодження які виникли на Т-64Б1ВК заводський №Х08ЕТ21058, стройовий №602 отримані під час виконання бойового завдання в Донецькій області в районі Донецького летовища. Разом зі своїм екіпажем здійснили наїзд на міну, в результаті підриву по лівої сторони борту були відірвані опорні катки, гусінь, камневідбійник, кришка аварійного люка. Після цього були евакуйовані екіпажем на чолі з капітаном ОСОБА_12 (на той час командир 6 танкової роти) в інший район, Т-64Б1ВК передали начальнику пункту ЗППМ. Евакуацією до військової частини НОМЕР_2 на той час займався начальник бронетанкової служби сектору та заступник командира з озброєння батальйону. Під час евакуації техніки до військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_1 виконував бойові завдання в населеному пункті Піски, тому не міг знати чому не було актів прийому передачі та чому не були опломбовані вузли та агрегати. Цими питаннями займався заступник командира з озброєння батальйону майор ОСОБА_7 .

Згідно пояснення майора ОСОБА_13 (на той час командир 5 танкової роти 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 та командир танку Т-64БВ №650 (зав.№Ц05ЕТ11001), відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 від30.06.2014 № 3О/АТО) стало відомо, що відповідно до розпоряджень в вересні 2014 року особовий склад та техніка 5 танкової роти 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_3 ) виконувала обов`язки по захисту Держави на території Донецького аеропорту. Під час бою (дату не пам`ятає) танк Т-64БВ №650 (зав.№Ц05ЕТ11001) був підбитий ворожим пострілом. Постріл влучив в динамічний захист на башті в районі прицілу навідника гармати, динамічний захист зайнявся. В результаті пожежі, система управління вогнем вийшла з ладу. Танк №650 був евакуйований з донецького летовища та в подальшому переміщений в с. Тоненьке Донецької області. Майор ОСОБА_13 та екіпаж в складі навідника молодшого сержанта ОСОБА_14 та старшого солдата ОСОБА_15 продовжували виконувати завдання в районі Донецького аеропорту на танку №651. В подальшому під час спроби ремонту заступником командира з озброєння 5 танкової роти старшим лейтенантом ОСОБА_16 , система управління вогнем не працювала, про що доповіли заступнику командира 2 танкового батальйону з озброєння майору ОСОБА_7 . В подальшому ремонтом та евакуацією даного танка займався майор ОСОБА_7 , в зв`язку з поранення та направленням майора ОСОБА_13 на лікування з 24.11.2014, та виведенням особового складу 5 танкової роти з району проведення АТО з подальшим звільненням 1-ї хвилі мобілізації. Техніка залишилась в районі АТО. Після лікування та повернення в район проведення АТО майору ОСОБА_13 стало відомо, що танк здали на ремонт, при спробі дізнатись згідно яких документів передали танк, відповіді ніхто не зміг надати….».

Також службовим розслідуванням встановлено, що з квітня 2015 року на підставі телеграми заступника Начальника Генерального Штабу ЗСУ від 16.02.2015 №342/1126тлг, 2 (дві) одиниці БТТ військової частини НОМЕР_1 Т-64Б1К №602 (зав.№Х08ЕТ21058) та Т-64БВ №650 (зав.№Ц05ЕТ11001) перебувають на відповідальному зберіганні у військовій частині НОМЕР_2 м. Харків. Вищевказані зразки БТТ у складі 2 танкового батальйону брали участь у проведенні Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 30.06.2014 № 30/АТО «Про переміщення бронетанкового озброєння та техніки в зону проведення АТО».

Згідно витягу з журналу бойових дій військової частини - польова пошта НОМЕР_6 внаслідок отриманих пошкоджень в листопаді 2014 року під час проведення бойових дій в районі Донецького аеропорту та в ході експлуатації, танки Т-64Б1К №602, Т-64БВ №650 були зосереджені на збірному пункті пошкоджених машин (ЗППМ) сектору «М» (с. Опитне, в районі Донецького аеропорту).

На підставі телеграми заступника Начальника Генерального Штабу ЗСУ від 16.02.2015 №342/1126тлг вказані бронеоб`єкти були переміщені з районів виконання бойових завдань на території Донецької та Луганської областей до військової частини НОМЕР_7 (м. Харків).

Прийом-передача машин з військової частини НОМЕР_1 (на той час в/ч НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_2 організована не була. Комісія з приймання БТТ військової частини НОМЕР_7 перевірку та опис техніки, яка прибула, не здійснила (акти відсутні).

Службовим розслідуванням встановлено лише наявність акту зняття залишків від16.04.2015 №215/15, складений інвентаризаційною комісією військової частини НОМЕР_2 , в якому БТТ техніка облікована за рахунком «02» - активи на відповідальному зберіганні, у зв`язку з відсутністю документів.

Документальне супроводження прийому-передачі ОВТ відповідними службами озброєння оперативного командування здійснено не було.

Наряд ЦБТУ, як підстава на передачу БТТ з військової частини одного оперативного командування в інше відсутній по теперішній час. Вище зазначені зразки БТТ на підставі наказу командира військової частини пп НОМЕР_3 від 21.05.2015 №30 були виведені за штат військової частини НОМЕР_1 (на той час в/ч пп НОМЕР_3 ) з причин отриманих пошкоджень під час ведення бойових дій та ті, які перебувають в очікуванні капітального ремонту.

Техніка прийнята на тимчасове зберігання знаходиться на території військової частини НОМЕР_2 в розукомплектованому стані, технічно не справна.

Технічний стан та комплектність танків Т-64Б1К (зав.№Х08ЕТ21058) та Т-64БВ (зав.№Ц05ЕТ11001) на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з технічної частини) від 05.04.2019 №16 був перевірений представниками 2 танкового батальйону - начальником штабу-першим заступником командира 2 танкового батальйону майором ОСОБА_4 та командиром 1 танкового взводу 6 танкової роти лейтенантом ОСОБА_17 зі складанням актів технічного стану, що підтверджено актами технічного стану.

У січні 2019 року також представниками 2 танкового батальйону вже була проведена перевірка комплектності зазначених зразків БТТ зі складанням відомостей некомплекту. Техніка була опломбована та передана під охорону представникам військової частини НОМЕР_2 згідно повідомлення командира військової частини НОМЕР_2 від 15.01.2019 №7/19.

Згідно розділів III, IV акту технічного стану № 10/53/264 від 21.11.2019 об`єкту 447А №Ц05ЕТ11001 встановлено, що танк Т-64БВ технічно несправний, розукомплектований, до бойового застосування непридатний. Танк має бойові ушкодження. Під час виконання бойового завдання в районі Донецького аеропорту в листопаді 2014 році в результаті попадання пострілу в динамічний захист на башті виникло замикання в електричній мережі, вийшла з ладу система управління вогнем (електрична мережа стабілізатору 2Э42). На момент перевірки комісією встановлено відсутність нижче вказаних номерних блоків, приладів, агрегатів: реле-регулятор Р15М-ЗС, прилад нічного бачення мех.водія ТВНЕ-4Б, прилад командира ТКН-3, АКБ - 4од., танковий балістичний обчислювач (ТБВ) 1В517М, блок дозволу пострілу 1Г43, датчик вітру 1Б11, блок БВ-20, блок ЗГТН25, коробка розподільча К2, радіостанція Р-173М. Крім цього на машині повністю відсутнє навісне обладнання: фари (ФГ-125,126,127), освітлювачі (Л-2АГ, ОУ-3 ГКУ), ящики, пенали ЗІП, лючки, щитки, кришки, пробки заправочних горловин, пускові установки системи 902Б, комплект антенного пристрою. Частина вузлів та агрегатів демонтована зі штатних місць та перебуває в розукомплектованому стані (установка живлюча приводу ВН ПБ2.950.008; РНМ-1, лотки М3, частина приладів щитка мех.водія, блок А-2 ТПУ-124). Елементи системи динамічного захисту з машини демонтовані. ЗІП, ПММ, штатна стрілецька зброя та боєприпаси ,технічна документація (крім формуляру) - відсутні. Інші деталі, агрегати, предмети ЗІП, яких не вистачає вказані у картці некомплектності.

Згідно розділів III, IV акту технічного стану від 21.11.2019 № 10/53/265 об`єкту 437АК (Т-64Б1К) №Х08ЕТ21058 встановлено, що об.437АК № Х08ЕТ21058 технічно несправний, розукомплектований, до бойового застосування непридатний. Танк має бойові ушкодження. Під час виконання бойового завдання в районі Донецького аеропорту в листопаді 2014 році, в результаті вибуху невідомого МВП отримані пошкодження ходової частини лівого борту машини, а саме - руйнування ланок траків лівої гусеничної стрічки, руйнування корпусу першого лівого опорного катка, обірвана верхня вісь кріплення штоку першого лівого гідро амортизатору, руйнування та деформація корпусу лівого першого гідро амортизатора та балансира з віссю, руйнування другого лівого підтримуючого катка, пошкодження торсіонів лівого борту, деформація лівої над гусеничної полиці з елементами кріплення паливних баків, динамічного захисту та пилових щитків. Під час евакуації машини були втрачені залишки лівої гусеничної стрічки, камневідбійник лівий, кришка аварійного люку механіка водія, відкидний щиток лівий з косинкою, жалюзі вихідні з екраном. На момент перевірки комісією встановлено відсутність нижче вказаних номерних блоків, приладів, агрегатів: реле-регулятор Р15М-ЗС, пристрій пусковий стартера ПУС-15Р, прилад нічного бачення мех.водія ТВНЕ-4Б, АКБ - 4од., електроблок П2, танковий балістичний обчислювач (ТБВ) 1В517М, блок дозволу пострілу 1Г43, перетворювач струму ПТ-800, радіостанція Р-130М з блоком живлення БП-260, індикаторний планшет виробу ТНА-4-3. Крім цього на машині повністю відсутнє навісне обладнання: фари (ФГ-125,126,127), освітлювачі (Л-4А, ОУ-3 ГКУ), ящики, пенали ЗІП, лючки, щитки, кришки, пробки заправочних горловин, ліва гусенична стрічка, пускові установки системи 902Б. Частина вузлів та агрегатів демонтована зі штатних місць та перебуває в розукомплектованому стані (виконавчий циліндр приводу ВН системи 2Э42, РНМ-1, лотки М3, частина приладів щитка мех.водія). Елементи системи динамічного захисту з машини демонтовані. ЗІП, ПММ, штатна стрілецька зброя та боєприпаси, технічна документація (крім формуляру) - відсутні. Інші деталі, агрегати, предмети ЗІП, яких не вистачає вказані у картці некомплектності.

Службовим розслідуванням встановлено, що Т-64Б1К (зав.№Х08ЕТ21058) та Т-64БВ (зав.№Ц05ЕТ11001) в бронетанковій службі військової частини НОМЕР_1 в книзі обліку несправного озброєння та військової техніки (додаток 51 до наказу МОУ від №440) не обліковані, з бухгалтерського обліку військової частини не зняті.

Відповідно до довідки - розрахунку від 18.11.2019 №10/53/261 про вартість шкоди завданої державі внаслідок втрати військового майна на об. 447А №Ц05ЕТ11001 сума шкоди, заподіяна державі в особі військової частини НОМЕР_1 складає: на суму 216608,57 (двісті шістнадцять тисяч шістсот вісім гривень п`ятдесят сім копійок).

Відповідно до довідки - розрахунку від 18.11.2019 №10/53/262 про вартість шкоди завданої державі внаслідок втрати військового майна, на об.437АК № Х08ЕТ21058 сума шкоди, заподіяна державі в особі військової частини НОМЕР_1 складає: на суму 237832,37 (двісті тридцять сім тисяч вісімсот тридцять дві гривні тридцять сім копійок).

Відповідно до довідки - розрахунку від 18.11.2019 №10/53/263 про вартість шкоди завданої державі внаслідок безповоротної втрати військового майна, на танку Т-64Б1К заводський № Х08ЕТ21058 сума шкоди, заподіяна державі в особі військової частини НОМЕР_1 13116,75 (тринадцять тисяч сто шістнадцять гривень сімдесят п`ять копійок).

Комісією в ході проведення службового розслідування встановлено, що порушення в організації службової діяльності військової частини НОМЕР_1 , а саме в організації правильної експлуатації, ремонту та евакуації військової техніки, порушення (наказу Міністерства оборони України від 28.08.2017 № 455 про порядок передачі військового майна до підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності для розроблення, виробництва, модернізації, освоєння ремонту, проведення ремонту, дослідження технічного стану, спеціальних перевірок і зберігання та його повернення) стали можливими внаслідок низки об`єктивних та суб`єктивних причин.

Загальними причинами і умовами пошкодження та розукомплектування танків Т-64Б1К (зав.№Х08ЕТ21058) та Т-64БВ (зав.№Ц05ЕТ11001) стали:

Об`єктивними причинами виникнення порушень стало виконання в період з липня 2014 року по березень 2015 року військовою частиною НОМЕР_1 завдань в районі проведення Антитерористичної операції, в інтенсивних бойових діях, що унеможливлювало правильного евакуювання та збереження техніки.

До суб`єктивних причин слід віднести упущення відповідних посадових осіб в організації своєї роботи та роботи підпорядкованих структурних підрозділів, невірне визначення пріоритетів у своїй діяльності, відсутність чіткого визначення завдань своїм підлеглим в тому числі на час своєї тимчасової відсутності, недостатній контроль за їх роботою та збереженням військової техніки.

Таким чином, причинами і умов, що сприяли розукомплектуванню об.447А № Ц05ЕТ11001 та об.437АК Х08ЕТ21058 слід зауважити наступні:

-бойові ушкодження, які були отримані машиною під час ведення бойових дій на території Донецької області в 2014 році;

-тривалий час перебування машини на ЗППМ сектору «М» без екіпажу та неможливості контролю за її технічним станом та комплектністю у зв`язку з залученням особового складу підрозділу до ведення бойових дій, що дало змогу використовувати фахівцями ремонтних підрозділів справні деталі, агрегати машини для відновлення інших зразків бронетанкової техніки;

-тривалий час перебування машини у військовій частині НОМЕР_2 м. Харків (з квітня 2015 по теперішній час);

-відсутність контролю за станом та збереженням військової техніки з боку командування батальйону та військової частини.

В результаті наведеного, відповідачем-2 при проведенні розслідування зроблено висновок про те, що командиром 2 танкового батальйону (з 10.10.2011 по 03.09.2016) майором ОСОБА_1 було порушено норми, передбачені ст. 58, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункт 3.1.9 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, відповідно до якого, останній був зобов`язаний правильно зберігати озброєння та техніку батальйону, використовувати та особисто перевіряти не менше ніж один раз на три місяці їх наявність, утримання та бойову готовність, знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів; здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів, вживати необхідних заходів для боротьби з втратами, нестачами, розкраданням.

14.01.2020 Командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №27 (з основної діяльності) Про результати службового розслідування (надалі-«Наказ»), яким відповідно до ч. 1 ст. 5. ч. 2 ст. 11 Закону України від 03.10.2019 №160 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб, за шкоду завдану державі» за порушення вимог ст.ст. 58, 101. 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XlV. п. 3.1.9 наказу Міністра оборони України від16.07.1997№300, що призвело до розукомплектування танків Т-64Б1К заводський №Х08ЕТ21058 та Т-64БВ заводський №Ц05ЕТ11001 після направлення на ремонт до військової частини НОМЕР_2 без належного документального оформлення, начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 у п`ятиденний термін направити копію матеріалів службового розслідування та наказу про результати службового розслідування до Чернігівського ОМТЦК та СП для притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі 31530,00 (тридцять одна тисяча п`ятсот тридцять гривень) командира бригади ТРО Чернігівського ОМТЦК та СП підполковника ОСОБА_1 .

В подальшому, 16.01.2020 за вх. № 215 на адресу Чернігівського ОТЦК та СП надійшло клопотання військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2020 № 120 про притягнення на підставі ч 1 ст. 5 ч 2 ст. 11 Закону України від 03.10.2019 №160 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» до обмеженої матеріальної відповідальності за шкоду заподіяну державі підполковника ОСОБА_1 , за фактом розукомплектування танків об.447А №Ц05ЕТ11001 (Т-64Б1К № 602) та об.437А №Х08ЕТ21058 (Т-64Б1К № 650).

До вказаного клопотання військовою частиною НОМЕР_1 було додано копію матеріалів розслідування з даного приводу та копію наказу А 1815 від 14.01.2018 № 27 загальною кількістю 106 аркушів.

З метою виконання положень Закону № 160 від 03.10.2019 військовим комісаром Чернігівського ОТЦК та СП було видано наказ «Про притягнення до матеріальної відповідальності підполковника ОСОБА_1 »

Вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від24.03.1999 № 548-XIV (далі Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до ст.11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16 Статуту).

Згідно із ст.26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Загальні підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначені Законом України від 03.10.2019 №160 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі Закон №160).

Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань (далі - особи).

Відповідно до ст.3 Закону №160 підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

наявність шкоди;

протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

вина особи в завданні шкоди.

Отже, до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки та наявності взаємозв`язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди. При цьому, обов`язковим є встановлення вини особи у завданні такої шкоди.

Згідно ст.4 Закону №160 особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.

Якщо строк експлуатації військового та іншого майна на дату його втрати закінчився або неможливо встановити час його втрати, відшкодування шкоди проводиться в розмірі 50 відсотків первинної вартості майна, якого не вистачає, але не нижче вартості металів, у тому числі дорогоцінних, та дорогоцінного каміння, які в ньому містяться, визначеної відповідно до законодавства про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей (стаття 7 Закону №160).

Згідно ст.8 Закону №160 посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис.

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

Як вбачається зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, вирішення питання щодо необхідності проведення (складання) службового розслідування та можливості завершення службового розслідування належить до виключної компетенції особи (суб`єкта), яка його проводить, та командира Військової частини НОМЕР_1 . Закон не містить вичерпного переліку підстав для призначення службового розслідування.

Суд констатує, що службове розслідування проведено у відповідності до вимог наказу Міністерства оборони України від21.11.2017 №608 "Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України" та Закону №160.

При цьому, твердження позивача про порушення термінів проведення службового розслідування за даним фактом є необгрунтованим, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рапорту командира 2 танкового батальйону підполковника ОСОБА_3 від 21.08.2019, в якому вказано, та не заперечується в/ч НОМЕР_1 (в акті службового розслідування) обставини відсутності значної частини номерних блоків, приладів, агрегатів (комплектність) БТТ Т-64Б1К заводський №Х08ЕТ21058 та Т-64БВ заводський №Ц05ЕТ11001 була відома з 05.04.2019.

Первинне службове розслідування за даним фактом дійсно було призначене відповідно до рапорту новопризначеного командира 2 танкового батальйону підполковника ОСОБА_18 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2019 № 1526.

В подальшому, у зв`язку з наявністю відповідних причин на підставі клопотань посадової особи, відповідальною за проведення службового розслідування, терміни продовжувалися, що не заборонено вимогами наказу Міністерства оборони України від21.11.2017 №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» та Закону України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі.

Зважаючи на закінчення законодавчо визначених термінів проведення службового розслідування, діючи в межах та у спосіб, визначеними вказаними нормативно - правовими актами, командуванням військової частини НОМЕР_1 було видано наказ від 10.01.2020 № 42 «Про відміну проведення службового розслідування» та в порядку ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України до відповідальної посадової особи застосовано заходи дисциплінарного впливу.

В подальшому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2020 № 43 «Про призначення службового розслідування» за вказаним фактом було призначено повторно службове розслідування, результатом якого і стало видання оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2020 № 27 «Про результати службового розслідування».

При цьому, суд звертає увагу, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду.

Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу.

Так, аналізуючи висновки викладені в Акті службового розслідування та перевіряючи їх на відповідність Закону №160 суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України, в Рішенні від14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.2 ст.3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів ст.1, другого речення ч.3 ст.8, ст.55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.1 та ч.2 ст.55 Конституції України, ст.2 та ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо, позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від07.02.2017 у справі №800/45/16 та підтримано Верховним Судом у постанові від11.05.2018 у справі №766/7172/17.

Суд звертає увагу на те, що матеріали а ні службового розслідування, а ні оскаржуваний наказ не містять жодних відомостей про те, що саме з вини позивача державі було завдано збитки, у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків щодо контролю за наявністю та законністю переміщення військової техніки без належного оформлення (як бойові втрати).

Згідно оскаржуваного наказу об`єктивними причинами відповідач зазначає:

- виконання в період з липня 2014 року по березень 2015 року в/ч НОМЕР_1 завдань в районі проведення Антитерористичної операції, в інтенсивних бойових діях, що унеможливлювало правильне евакуювання та збереження техніки.

Таким чином, причинами і умовами, що сприяли розукомплектуванню об. 447А № Ц05ЕТ11001 та об. 447АК №Х08ЕТ21058 зазначає:

бойові ушкодження, які були отримані машиною під час ведення бойових дій на території Донецької області в 2014 року;

тривалий час перебування машини на ЗППМ сектору «М» без екіпажу та неможливості контролю за її технічним станом та комплектністю у зв`язку з залученням особового складу підрозділу до ведення бойових дій, що дало змогу використовувати фахівцями ремонтних підрозділів справні деталі, агрегати машин для відновлення інших зразків бронетанкової техніки;

тривалий час перебування машини у в/ч НОМЕР_2 м. Харків (з квітня 2015 року по теперішній час);

відсутність контролю за станом та збереженням військової техніки з боку командування батальйону та військової частини.

В даному випадку, відповідачем не доведено протиправну поведінку позивача, наявність причинного зв`язку між його протиправною поведінкою і настанням шкоди, вину у заподіянні шкоди, умови та причини, що сприяли її заподіянню за відсутності доведеності вини позивача у вчиненні порушення. Навпаки, службовим розслідуванням фактично встановлено, що позивач підірвався танком на ворожому фугасі під с. Опитне в районі Донецького аеропорту і не зміг контролювати подальшу евакуацію та збереження танка, оскільки пересів на інший (справний) танк та продовжив виконувати свій обов`язок щодо захисту Батьківщини. При цьому, евакуацією підбитої техніки займалось вище командування сектору «М», і вони визначали як розпоряджатися підбитими машинами на ЗППМ сектору «М».

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про невідповідність п.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від14.01.2020 №27 положенням ст.3 Закону України №160 та констатує, що останній прийнято без дотримання принципів, закріплених у ст..2 КАС України, не обгрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (в частині, що стосується позивача).

Таким чином, вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від14.01.2020 №27 (з основної діяльності) "Про результати службового розслідування", відповідно до якого, позивача, за шкоду заподіяну державі, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 31530,00 грн належить задовольнити частково, виключно в частині, яка стосується позивача.

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування наказу військового комісара Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від16.01.2020 №33 "Про притягнення до матеріальної відповідальності підполковника ОСОБА_1 ", відповідно до якого, позивача, за шкоду заподіяну державі, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 31530,00 грн, слід наголосити, що порядок притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності у розумінні норм Закону забезпечує дотримання прав щодо участі у прийнятті командиром відповідного рішення як для військовослужбовців, які проходять службу у військовій частині, якій було завдано матеріальної шкоди, так і для військовослужбовців, яких до прийняття рішення про відшкодування заподіяної шкоди було переведено на нове місце служби.

Незалежно від місця служби військовослужбовця, командир військової частини, якому передано матеріали розслідування, повинен вирішити питання притягнення до матеріальної відповідальності з дотриманням прав військовослужбовця.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, вирішуючи спір, суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи або законні інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Згідно ч.1 ст..11 Закону №160 у разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні.

Якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п`ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.

Командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи видає у п`ятнадцятиденний строк із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.

А отже, дії Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в даному випадку, є похідними від дій Військової частини НОМЕР_1 . Оскільки судом встановлена протиправність дій при винесенні оскаржуваного наказу Військової частини НОМЕР_1 , відповідно наказ від16.01.2020 №33 також належить скасувати.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що відповідачем-1 не доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними та скасування наказів слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позові ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними та скасування наказів задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від14.01.2020 №27 (з основної діяльності) "Про результати службового розслідування", відповідно до якого, ОСОБА_1 , за шкоду заподіяну державі, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 31530,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від16.01.2020 №33 "Про притягнення до матеріальної відповідальності підполковника ОСОБА_1 ", відповідно до якого, ОСОБА_1 , за шкоду заподіяну державі, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 31530,00 грн.

В решті позову- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач-1 - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

Відповідач-2 Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул..Г.Полуботка, 68, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 08536958).

Повне рішення суду складено 03.04.2020.

Суддя Л.О. Житняк