Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.

з участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, Волочиського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом. В обгрунтування позову посилається на те, що 11 грудня 2019 року головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Волочиського районного управління ГУ ДПСС в Хмельницькій області Кащуком В.С. щодо неї, ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення №000060/1284. 23 грудня 2019 року начальником Волочиського РУ Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Микуляком М.Я. на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №000060 від 11 грудня 2019 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000065, про притягення її до адміністративної відповідальності за ст. 107 КУпАП і накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн. Згідно з постановою, їй ставиться в вину те, що вона 11 грудня 2019 року не забезпечила належних умов проведення щеплення власних тварин (собаки, кота) проти сказу, чим вчинила правопорушення передбачене п. 7 ст. 37 Закону України "Про ветеринарну медицину". Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення був складений у її відсутності, їй не було відомо про складання такого протоколу, оскільки вона хворіє і може пересуватися лише за допомогою палок в межах кімнати. А також, позивачка вказує, що тварин (кіт, собака), зазначених в протоколі та постанові, вона не утримує. Ці тварини утримує її невіска, яка проживає в будинку. На підставі вищевикладеного, просить скасувати вище зазначену постанову.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримує.

Представник відповідача Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача Волочиського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області подав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову заперечує.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 107 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями.

Відповідно до ч. 7 ст. 37 Закону України "Про Ветеринарну медецину" визначено, що юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов`язана з утриманням та обігом тварин, зобов`язані доставляти тварин у визначене місце або забезпечувати належні умови за місцем утримання тварин для проведення ветеринарного огляду, діагностичних, профілактично-лікувальних обробок, включаючи дослідження і щеплення. У разі необхідності забезпечувати надійну фіксацію тварини при проведенні маніпуляцій, транспортування (доставки) відібраних зразків тканин, крові та інших матеріалів для діагностичних аналізів.

Судом встановлено, що 11 грудня 2019 року головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Волочиського районного управління ГУ ДПСС в Хмельницькій області Кащуком В.С. було щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №000060/1284. 12 грудня 2019 року цим же спеціалістом складено складено повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення №17/2019, яке призначено на 9 год. 00 хв. 23 грудня 2019 року.

23 грудня 2019 року начальником Волочиського РУ Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Микуляком М.Я. на підставі зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення №000060 від 11 грудня 2019 року було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000065 про притягення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 107 КУпАП і накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн. Згідно змісту постанови, позивачку притягнуто до відповідальності за те, що вона 11 грудня 2019 року не забезпечила належних умов проведення щеплення власних тварин (собаки, кота) проти сказу, чим вчинила правопорушення передбачене п. 7 ст. 37 Закону України "Про ветеринарну медицину".

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 256 КУпАП визначено вимоги до змісту протоколу протоколу про адміністративне правопорушення, а саме у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

В судовому засіданні встановлено, що зазначених вимог закону щодо змісту та оформлення протоколу посадовою особою дотримано не було.

Всупереч вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення №000060 від 11 грудня 2019 року не зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення, яке інкримінувалося позивачу, зокрема посилання на конкретну норму особливої частини КУпАП, не зазначено місце вчинення правопорушення.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відсутні відомості про свідків вчиненого нею правопорушення, які могли б підтвердити чи спростувати факт вчинення правопорушення.

Також в судовому засіданні встановлено, що представник відповідача Кащук В.С. 11 грудня 2019 року складав протокол у відсутності ОСОБА_1 . Від проведення щеплення тварин відмовилася не ОСОБА_1 , а жінка, яка була на подвір`ї господарства і по віку набагато молодша, ніж позивачка ОСОБА_1 . Протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення були складені відносно ОСОБА_1 як на власника домогосподаства, в якому утримуються траврини.

Тобто, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнкення складені з порушенням вимог чинного законодавства. В тому числі, суд приймає до уваги, що в порушення вимог ст. 254 КУпАП примірник протоколу не було вручено ОСОБА_1 як особі, щодо якої його складено.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Належних та допустимих доказів вини позивачки у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 107 КУпАП, посадова особа суду не надала. Пояснююча записка завідуючого Гарнишівською дільницею ветеринарної медицини Барановського В.Б. судом не приймається до уваги, оскільки в розумінні вимог КУпАП та КАС України така не може бути визнана допустимим та достовірним доказом вини позивачки у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Так, судом встановлено, що вказані у оскаржуваній постанові обставини порушення позивачкою п. 7 ст. 37 Закону України "Про ветеринарну медицину" не можуть бути взяті до уваги, оскільки протокол про адміністративне проавопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення складені з порушенням вимог чинного законодавства. А тому, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 107 КУпАП із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-76, 107, 243, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №000065 від 23 грудня 201року, винесену начальником Волочиського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Микуляком Миколою Ярославовичемпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 107 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 119 грн. Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду безпосередньо, або через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ).

Відповідачі: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (м. Хмельницький, вул. Шевченка, 53, ЄДРПОУ 40358308); Волочиське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області (м. Волочиськ, вул. Копачівська, 5, ЄДРПОУ 40358308)

Суддя: