Справа № 420/597/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

27 січня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до Галицької митниці Держмитслужби, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про відмову в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2019/70116 від 19.12.2019.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що 14.02.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Таврія-В" (покупцем) та фірмою Brand Distribution SP.Z О.О., Польща (продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт №148/3. Після надходження товару до м. Львів уповноваженою особою позивача Тимрук О.Б. для митного оформлення вантажу 19.12.2019 було подано до митного органу митну декларацію № UA209170/2019/703419. Для підтвердження вказаних у декларації відомостей, до митного органу було також подано такі документи: сертифікат якості КО.824.189.2019 від 16.12.2019, пакувальний лист 2019/12/FEX/CDB/000036 від 13.12.2019, рахунок-фактуру (інвойс) 2019/12/FEX/CDB/000036 від 13.12.2019, автотранспортну накладну (Road consignment note) № 1138736 від 16.12.2019, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) PL/MF/AR 0059891 від 16.12.2019, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AP 0128896 від 16.12.2019, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №154 від 18.12.2019, довідку що підтверджує вартість перевезення товару №174 від 18.12.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 148/3 від 14.02.2018, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 11.03.2018, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 13.11.2018 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №23 від 13.12.2019 (специфікація №23), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 16.04.2019, договір (контракт) про перевезення №20/01 від 20.01.2015, заяву декларанта або уповноваженої особи у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом б/н від 16.12.2019, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів інших держав № 4974015 від 18.12.2019, копію митної декларації країни відправлення № 19РL311010Е0508915 від 16.12.2019. 19.12.2019 року відповідачем було ухвалено рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209170/2019/70116.

Як зазначено у позові, у вказаній картці у якості причин відмови відповідачем вказане наступне: «...за результатами перевірки митної декларації, або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих 19.12.2019 о 10 год. 38 хв. декларантом або уповноваженою ним особою товариство з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ ВЕСТ СЕРВІС» повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Неможливість завершення митного оформлення у зв`язку з тим, що на товари 2 згідно ЕМД не може бути застосовано преференційний режим у зв`язку з тим, що документ про походження визначається непридатним для застосування преференцій відповідно до норм статті 32 Доповнення І «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-средиземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державними членами, з іншої сторони від 27.06.2014 року, оскільки декларацію походження видано (складено) експортером, який експортував товари походження яких не підтверджено митними органами країн ЄС. Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової електронної декларації заповненої відповідно до вимог чинного законодавства України. Рішення про відмову у прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до статті 25 Митного кодексу України може бути оскаржене у митному органі вищого рівня Галицька митниця 79000, Львівська обл., м. Львів., вул. Костюшка, 1 або в суді».

У позові вказано, що 19.12.2019 року декларантом згідно поданої митної декларації №UА 209170/2019/703553 оформлено товар у вільний обіг після сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. Позивач вважає вказане рішення про відмову у прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови в митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209170/2019/70116 від 19.12.2019 протиправним, а вказані причини відмови в митному оформленні грубим порушенням та ігноруванням норм чинного законодавства. На думку позивача, відповідач безпідставно відмовив у прийнятті митної декларації та прийняв рішення про зупинення надання преференційного режиму так як декларантом були надані всі необхідні документи на підтвердження преференційного походження товару. Сертифікат про походження товару EUR.1 PL/MF/AP 0128896 від 16.12.2019 виданий уповноваженим органом країни вивезення - Польща, відповідає зразку, наведеному в додатку ІІІ до Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, містить достовірні відомості та підтверджує походження товару з ЄС, тобто є документом, який підтверджує статус преференційного походження товару. Листом ДФС України від 03.03.2017 № 5466/7/99-99-19-03-17 «Про здійснення верифікації (перевірки достовірності) документів про походження товару з країн Європейського Союзу» роз`яснено випадки обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару. Однак позивач стверджує, що у відповідача були відсутні правові підстави в порядку статті 33 Протоколу І, статті 45 МК України для здійснення перевірки сертифікату з перевезення EUR.1 PL/MF/AP 0128896 від 16.12.2019, оскільки обґрунтовані сумніви щодо достовірності цього документу про походження товару об`єктивно відсутні.

На думку позивача, в рішенні про відмову в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.12.2019 № UA 209170/2019/70116 відсутні посилання на наявність у митній декларації невідповідностей чи розбіжностей у значенні точних відомостей про товар, мету його переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення його митного контролю та митного оформлення. Та обставина, що експортер товару не є виробником, не може бути підставою в розумінні ст. 33 Протоколу І, ст. 45 МК України для вчинення дій щодо перевірки правомірності преференційного походження товару. При цьому така обставина не згадується в переліку випадку згідно листа ДФС України від 03.03.2017 № 5466/7/99-99-19-03-17.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ст.262 КАС України. Вказаною ухвалою судом також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

02.03.2020 року (вх. №9477/20) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, згідно переліку, який у ньому наведено (а.с.76-94), відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що за результатами здійснення митного контролю за поданою митною декларацією від 19.12.2019 UA209170/2019/703419, посадовими особами Галицької митниці Держмитслужби було прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів, та відповідно оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.12.2019 № UA 209170/2019/70116. Підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення слугувала неможливість завершення митного оформлення у зв`язку з тим, що документ про походження визначається непридатним для застосування преференцій відповідно до норм ст. 32 Доповнення І «щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони від 27.06.2014, оскільки декларацію походження видано (складено) експортером, який експортував товари походження яких не підтверджено митними органами країн ЄЄ.

У відзиві вказано, що 07.11.2019 ДФС листом № 30722/7/99-99-19-04-03-17 надіслала для використання в роботі оновлений додаток до профілю ризику № В/01/2029/00216-01 «Контроль правомірності застосування преференцій». У листі ДФС зазначено: «інформація, що міститься у вказаному додатку, відповідно до вимог стаття 37 Митного кодексу України носить конфіденційний характер і може бути використана виключно для цілей визначення країни походження товару». Зазначений додаток (Реєстр товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією, Канадою) містить інформацію про те, що 23.09.2019 Державна фіскальна служба України надала матеріали Одеській митниці ДФС з результатами перевірки документів про походження товару (сертифіката/ів з перевезення форми EUR.1). Матеріали стосуються сертифіката/ів з перевезення форми EUR. 1, які формувались експортером BRAND DISTRIBUTION (Республіка Польща). За результатами проведеної верифікації не підтверджено відповідність ряду товарів вимогам правил про преференційне походження, визначеним у Протоколі 1 до Угоди і, як наслідок, статус походження товарів не підтверджено. Одержувачем наведених товарів є ТОВ «Таврія-В», код ЄДРПОУ 19202597 (адреса: 65091, м. Одеса, вул. М`ясоїдівська, 14).

Обґрунтовуючи власні доводи, відповідач зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 39 Протоколу 1 після приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція) Підкомітет з питань митного співробітництва може також вирішити змінити правила визначення походження, наведені у цьому Протоколі, тими, що містяться в додатку до Конвенції. 21 листопада 2018 року Підкомітетом України - ЄС з питань митного співробітництва прийнято рішення № 1/2018 (далі - Рішення) про зміну Протоколу «Щодо визначення концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Рішення опубліковано в Офіційному віснику України від 07.12.2018 №94, та набрало чинності з 01.01.2019. Відповідно до статті 1 Рішення Протокол 1 замінюється текстом, викладеним у додатку до цього Рішення, зокрема з урахуванням статті 1 цього додатку у торгівлі з ЄС застосовуються правила походження Конвенції, викладені у Доповненні 1 до Конвенції. Статтею 32 Доповнення 1 до Конвенції визначено, що преференція не може бути застосована коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності документів про походження, статусі походження відповідних товарів. Згідно інформації, надісланої до митниць Державною фіскальною службою України у вигляді «Реєстру товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладених Україною з державами-учасницями ЄС..» встановлено, що перевірені документи є недостовірними та розглядувані товари не можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції. З урахуванням практики перевірки документів про походження товарів та Пояснень, Комісії ЄС (2007/С 83/01 від 17.04.2017) для цілей застосування преференцій вважаються непридатними документи про походження, в тому числі сертифікат з перевезення товару, що складений експортером, який експортував товари, походження яких не підтверджено митними органами країн ЄС, і в подальшому експортує такі товари. Зважаючи на цю норму, ДФС України листом від 28.12.2018 №40584/7/99- 99-19-04-17 інформувала митні органи про те, що без здійснення верифікації (перевірки достовірності) для цілей застосування преференцій вважаються непридатними документи про походження товарів (сертифікати з перевезення товару форми EUR.1), зокрема, у випадку складання сертифіката експортером, який експортував товари, походження яких не підтверджено митними органами країн ЄС, і в подальшому експортує такі товари. До митного оформлення декларантом (товариство з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ ВЕСТ СЕРВІС»), як документ, на підставі якого до товарів застосовується режим вільної, торгівлі подано сертифікат з перевезення форми EUR.1 №/MF/AR 0059891 та №/MF/AR 0128896 від 16.12.2019 (картка відмови №/2019/001356 від 22.11.2019). Поданий до митного оформлення сертифікат форми EUR.1 оформлений експортером BRAND DISTRIBUTION (Республіка Польща). Відповідно до частини другої статті 48 Митного кодексу України, товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються органом доходів і зборів у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

Станом на 02.04.2020 року інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, дана адміністративна справа вирішується судом 02.04.2020 року у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія-В», згідно з копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 36), зареєстроване 31.10.1996 року, за № 1 556 120 0000 010436.

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Таврія-В» (код ЄДРПОУ 19202597) здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютери; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;ь68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 Рекламні агентства.

Судом встановлено, що 14.02.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» (Покупець) та компанією BRAND DISTRIBUTION SP.Z O.O., яка зареєстрована та дії згідно законодавства Польщі (Продавець) укладено договір постачання № 148/3 (а.с.54-61) та додаткові угоди і специфікації до нього (а.с.62-66).

Статтею 1-1 вказаного договору №148/3 визначено, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар, який належить Продавцю на праві власності, а Покупець зобов`язується прийняти товар, що постачається і оплатити його.

Статтею 4-1 вказаного договору №148/3 визначено, що повне найменування товару, його опис і характеристики, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість і інші характеристики товару вказані в узгодженій сторонами специфікації, яка після підписання її сторонами є невід`ємною частиною даного договору.

Судом встановлено, що декларантом ТОВ «Таврія-В» з метою здійснення митного оформлення товару «Товар 1. Кава смажена, з кофеїном, торговельної марки «Lavazza», без ГМО (012359), мелена кава Qualita Оrо Coffee 250г 100% арабіки - 9245 вакуум пакетиків; Товар 2. Кава смажена, з кофеїном торгівельної марки «Lavazza», «Movenpick»: (003415) Мелена кава Espresso 250г. 100% арабіка - 1080 вакуум пакетиків; (007086) мелена кава Qualita Rossa 250 г. 30% рабусти 70% арабіки - 1080 вакуум пакетиків; Товар 3. Готові харчові продукти одержані шляхом здуття зернових продуктів, виготовлені з рису, торгової марки «Rosies», без ГМО (019778), Monkey Chocopops Organic Choco Breakfast Cereais 200 г - 72 шт.; Товар 4. Готові харчові зернові продукти, без вмісту какао або з вмістом какао не більше 6%, типу «мюслі» у вигляді суміші плющених зерен злаків, пластівців, шматочки фруктів, ягід, горіхів. Торгової марки «Rosies», без ГМО: (024247) Organic Oat Muesli Breakfast Cereals 400 г. - 180 шт.; Товар 5. Гготові харчові продукти на основі кукурудзяної деструктози, овесу, цукру 21%, з додаванням натуральних ароматизаторів, згущувач: ксантанова камедь, моментальний сніданок, торгової марки «Rosies», без ГМО (024250), Shake Awake Organic Caramel Shake 95 г - 66 шт., (024251) Shake Awake Organic Banana Shake 95 г - 84 шт.; (024252) Shake Awake Organic Orange Shake 95 г -42 шт., (024253) Shake Awake Organic Bio Strawberry/Cherry Shake 110 г - 60 шт.). Країна відправлення/експорту товарів Польща» було подано до митного оформлення митну декларацію від 19.12.2019 № UA209170/2019/703419 (а.с.39-42).

Для підтвердження вказаних у митній декларації від 19.12.2019 № UA209170/2019/703419 відомостей, ТОВ «Таврія-В» до митного органу було надано, зокрема, сертифікат якості КО.824.189.2019 від 16.12.2019, пакувальний лист 2019/12/FEX/CDB/000036 від 13.12.2019, рахунок-фактуру (інвойс) 2019/12/FEX/CDB/000036 від 13.12.2019, автотранспортну накладну (Road consignment note) № 1138736 від 16.12.2019, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) PL/MF/AR 0059891 від 16.12.2019, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AP 0128896 від 16.12.2019, сертифікат про походження товару PL/MF/AR 0128896 від 16.12.2019, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №154 від 18.12.2019, довідку що підтверджує вартість перевезення товару №174 від 18,12.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 148/3 від 14.02.2018, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 11.03.2018, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 13.11.2018 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №23 від 13.12.2019 (специфікація №23), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 16.04.2019, договір(контракт) про перевезення №20/01 від 20.01.2015, заяву декларанта або уповноваженої особи у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом б/н від 16.12.2019, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів інших держав № 4974015 від 18.12.2019, копію митної декларації країни відправлення № 19РLЗ11010Е0508915 від 16.12.2019.

У поданій до митного оформлення митній декларації від 19.12.2019 UA209170/2019/703419 декларантом було застосовано преференцію.

За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Галицької митниці Держмитслужби було прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів, та відповідно оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.12.2019 № UA 209170/2019/70116 (а.с.37-38).

З картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.12.2019 №UA 209170/2019/70116 судом встановлено, що підставою для відмови у митному оформленні (випуску) товарів є неможливість завершення митного оформлення у зв`язку з тим, що на товар 2 згідно ЕМД не може бути застосовано преференційний режим у зв`язку із тим, що документ про походження визначається непридатним для застосування преференцій відповідно до норм статті 32 Доповнення І «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони від 27.06.2014, оскільки декларацію походження видано (складено) експортером, який експортував товари походження яких не підтверджено митними органами країн ЄС.

Окрім того, у вказаній картці відмови митним органом роз`яснено про необхідність подання декларації заповненої відповідно до вимог чинного законодавства України.

Як вказує позивач та не заперечується відповідачем, отримавши відмову у застосуванні преференційних ставок на ввезений товар, позивачем розмитнено товар на загальних підставах за митною декларацією № UA209170/2019/703553 від 19.12.2019.

Не погоджуючись із прийнятою посадовими особами Галицької митниці Держмитслужби карткою відмови у прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 МК України).

Згідно з ч.5 ст.280 МК України, ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст.281 Митного кодексу України визначено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» (№1678-VII від 16.09.2014) ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Відповідно до п. 1 ст. 16 протоколу 1 до Угоди про асоціацію товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифікату з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу.

Згідно з ч.2 ст.36 МК України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.36 МК України визначено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно до ч.6 ст. 36 МК України, положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до ч.7 ст.36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України.

Статтею 43 МК визначено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною 3 ст.43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до ст.43 МК України, засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями (частина 5), а декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (частина 6).

Частиною 9 ст.43 МК України визначено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках експертизи відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.44 МК України, у разі ввезення товару на митну територію України, сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно з ч.1 ст.16 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу І Угоди, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифіката з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу, як одного з таких документів.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.17 розділу V Протоколу І Угоди, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Згідно з ч.1 ст.29 розділу V Протоколу І Угоди, експортер, який подає заяву на отримання сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен зберігати документи, зазначені в статті 17(3) цього Протоколу, протягом щонайменше трьох років.

Відповідно до ч.2 ст.32 розділу VI «Домовленості про адміністративне співробітництво» Протоколу І Угоди, з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Частинами 1, 3 та 5 ст.33 «Перевірка підтверджень походження» розділу VI Протоколу І Угоди встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Згідно з ч.1 ст.45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

З огляду на матеріали справи, позивач подав митному органу пакет документів, які посвідчують походження товару, серед іншого, сертифікат про походження товарів (Sertificate of origin), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (MOVEMENT CERTIFICATE EUR), пакувальний лист, рахунок-фактуру, зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки із доповненнями та ін.

Частиною 1 ст.15 Регіональної конвенції про пан-євро-середноземноморські преференційні правила походження містить норму про те, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифікату з перевезення товару EUR.1.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником (ч.1 ст.16 Конвенції).

Таким чином, сертифікат з перевезення товару EUR.1 та сертифікат про походження товару є підставою для застосування до товару тарифної преференції.

В той же час, п.3 ст.32 Конвенції визначено, що перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Пункт 5 ст.32 Конвенції, вказує на те, що, митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.

Вирішуючи спір, суд враховує, що Сертифікат якості товару № 067510, наявний у матеріалах справи (а.с. 43), було видано Інспекцією з якості сільськогосподарських та продовольчих продуктів Республіки Польща. Експортна декларація і сертифікати № PL/MF/AR 0059891 та EUR.1 №PL/MF/AP 0128896 (а.с. 50, 51) було оформлено польською митницею.

Посилання відповідача на практику перевірки документів про походження товарів та пояснень Комісії ЄС (2007/С 83/1 від 17.04.2017), що для цілей застосування преференцій вважаються непридатними документи про походження, у тому числі сертифікат з перевезення товару, що складений експортером, який експортував товари, походження яких не підтверджено митними органами країн ЄС, і в подальшому експортує такі товари, суд оцінює критично.

Так, контролюючий орган повинен у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності поданих документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів звертатися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, щодо кожного окремого випадку, із запитом про проведення перевірки поданих декларантом документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Без здійснення верифікації (перевірки достовірності) для цілей застосування преференцій вважаються непридатними документи про походження товарів з наступних технічних причин: бланк наданого сертифіката не відповідає зразку бланку, наведеному у додатку III до Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Товарів, що походять з певної країни» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом від 27.06.2014 р. (далі Протокол 1) (істотна різниця у розмірі чи кольорі, відсутній номер сертифіката, сертифікат заповнений мовою, що не є однією з офіційних мов Сторін Угоди); водночас, як виняток із правил, графа 11 сертифіката може бути розділена на дві частини для проставлення печатки митного органу країни ЄС; не заповнено одну або декілька з обов`язкових граф сертифіката (наприклад, графа 4); відсутній відбиток печатки митниці країни ЄС (графа 11); в графах 2 та 5 сертифіката зазначено відомості про країну (групу країн), яка не є учасником Угоди; граничний термін дії сертифіката/декларації інвойс закінчився, за винятком випадку, якщо такий сертифікат/декларація інвойс був дійсним та поданий митниці на момент поміщення товарів у митний режим «митний склад» (стаття 24 (3) Протоколу 1).

У разі неприйняття сертифіката з технічних причин митницею ДФС оригінал цього сертифіката повертається імпортеру для отримання нового сертифіката після здійснення експорту товарів відповідно до положень статті 18 (1)(b) Протоколу 1, в справах митниці ДФС залишається копія цього сертифіката.

Крім того, до обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару належать такі випадки: проставлений в сертифікаті відбиток печатки посадової особи митниці країни ЄС відсутній у зразках відбитків печаток, доведених до митниць ДФС; сертифікат або декларацію інвойс не підписано експортером (за винятком декларацій інвойсів, складених затвердженими експортерами); структура номера авторизації затвердженого експортера не відповідає структурі номера, доведеного до митниць ДФС; у графі 11 сертифіката відсутні підпис та/або дата видачі (дата може бути проставлена окремо та/або міститися у відбитку печатки митниці країни ЄС у разі, якщо це передбачено доведеним до митниць ДФС зразком відбитка печатки); маркування на продукції/пакувальній тарі або на інших супровідних документах свідчить про інше походження товару, ніж зазначено в документі про походження товару; код товарної номенклатури (на рівні перших чотирьох знаків), зазначений у документі про походження товару або в комерційних/товаросупровідних документах, відрізняється від коду, задекларованого в митній декларації, за умови зміни правила походження до товару; дата декларування експортером відомостей про країну походження товару в графі 12 сертифіката пізніша, ніж дата видачі сертифіката, зазначена у графі 11 цього сертифіката; до сертифіката внесено виправлення/дописування, які не засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС (виправлення/дописування може бути засвідчено відбитком печатки митниці країни ЄС, який відрізняється від відбитка печатки, проставленого у графі 11 цього сертифіката).

Водночас у матеріалах справи відсутні докази підтвердження сумнівів у достовірності поданих документів, статусі походження відповідних товарів, а контролюючим органом не здійснювалось жодних перевірочних дій, не надсилалось запитів про надання відповідних доказів чи інформації щодо сертифіката EUR.1 №PL/MF/AP 0128896 (а.с. 51), на підставі яких здійснювалось ввезення товару 19.12.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України, за наявності будь-яких сумнівів щодо країни походження товару, саме на відповідача покладається обов`язок звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Однак Галицька митниця Держмитслужби не вжила будь-яких заходів щодо перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AP 0128896, не зважаючи на те, що згідно з листом ДФС від 28.12.2018 № 40584/7/99-99-19-04-17 визнанню непридатними документів про походження товарів (сертифікат з перевезення товару форми EUR.1) передує здійснення верифікації (перевірка достовірності).

Зокрема, митний орган до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей, не звертався. Натомість, у не безсумнівному та однозначному порядку, керуючись виключно листом ДФС від 28.12.2018 № 40584/7/99-99-19-04-17, встановив поданий сертифікат як непридатний для підтвердження країни походження без жодних заходів, спрямованих на перевірку цього факту.

Крім того, відповідно до роз`яснення ДФС України від 03.03.2017 №5466/7/99-99-19-03-17 «Про здійснення верифікації (перевірки достовірності) документів про походження товару з країн Європейського Союзу», до обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару відносяться, наприклад, такі випадки: проставлений в сертифікаті відбиток печатки посадової особи митниці країни ЄС відсутній в зразках відбитків печаток, доведених до митниць ДФС; сертифікат або декларація інвойс не підписані експортером (за винятком декларацій інвойсів, складених затвердженими експортерами); структура номера авторизації затвердженого експортера не відповідає структурі номера, доведеного до митниць ДФС; в графі 11 сертифіката відсутній підпис та/або дата видачі (дата може бути проставлена окремо та/або міститися у відбитку печатки митниці країни ЄС, у разі якщо це передбачено доведеним до митниць ДФС зразком відбитку печатки); маркування на продукції/пакувальній тарі або на інших супровідних документах свідчить про інше походження товару ніж зазначено в документі про походження товару; код товарної номенклатури (на рівні перших чотирьох знаків), зазначений у документі про походження товару або в комерційних/товаросупровідних документах, відрізняється від коду, задекларованого в митній декларації, за умови зміни правила походження до товару; дата декларування експортером відомостей про країну походження товару в графі 12 сертифіката пізніше дати видачі сертифіката, зазначеної у графі 11 цього сертифіката; до сертифіката внесені виправлення/дописування, які не засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС (виправлення/дописування можуть бути засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС, який відрізняється від відбитка печатки, проставленого у графі 11 цього сертифіката).

Отже у митного органу були відсутні правові підстави в порядку статті 33 Протоколу І, статті 45 МК України для здійснення перевірки сертифікату з перевезення EUR.1 №PL/MF/AP 0128896, оскільки обґрунтовані сумніви щодо достовірності цього документу про походження товару об`єктивно відсутні.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На думку суду, відповідач не довів, що відмовляючи у застосуванні митних преференцій для позивача, діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Тому такі його дії є протиправними.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до Галицької митниці Держмитслужби підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Галицької митниці Держмитслужби про відмову в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2019/70116 від 19.12.2019.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення №324 від 23.01.2020 року, позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн.

З урахуванням задоволення позовної заяви, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про відмову в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2019/70116 від 19.12.2019.

Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» судовий збір у розмірі 2102.00 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. М`ясоїдівська, 14, код ЄДРПОУ 19202597);

Відповідач - Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43348711).

Суддя С.М. Корой

.