Справа № 420/6934/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» про застосування заходів реагування, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної екологічної інспекції в Одеській області до Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ», в якому позивач просить застосувати заходи реагування, а саме повністю зупинити господарську діяльність відповідача до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Ухвалами суду від 03.12.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; від 26.12.2019 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

В судове засідання 17.02.2020 року сторони та/або їх представники не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.155)

17.02.2020 року представником позивача до суду подано клопотання, вхід. № 6918/20, в якому останній просить продовжити розгляд даної справи у порядку письмового провадження. (а.с.157) Також, 17.02.2020 року представником відповідача до суду подано заяву, вхід. № 6924/20, в якій останній просить продовжити розгляд справи без участі представника відповідача, в порядку письмового провадження. (а.с.156)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Згідно зі змістом адміністративного позову, відповіді на відзив та додаткових пояснень по справі, позивач просить задовольнити позов із зазначенням таких фактичних обставин:

- Державною екологічною інспекцією в Одеській області (далі - Держекоінспекція) на підставі Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 року № 262, та відповідно до ст. ст. 5, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 року № 652 у період з 12.08.2019 року по 21.08.2019 рік проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Акціонерним товариством «Одесагаз» (надалі - АТ «ОДЕСАГАЗ»). У ході проведення планового заходу Держекоінспекцією встановлено факт провадження господарської діяльності без одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (термін дії дозволу № 5110137600-86 закінчився 25.12.2018 року) та без одержання висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням порядку провадження господарської діяльності. Позивачем за результатами перевірки складено Акт, в якому зафіксовано, що господарська діяльність АТ «ОДЕСАГАЗ» - в порушення норм законодавства України здійснюється без висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря;

- згідно Розділу Акту перевірки № 44/14 «Охорона атмосферного повітря», за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) було встановлено порушення в сфері охорони навколишнього природного середовища. У процесі перевірки на підставі Звітів про охорону атмосферного повітря на 2017, 2018 роки, форма № 2-ТП (повітря) по усім підрозділам АТ «Одесагаз»: за 2017 рік - 10708, 381 т., з них метану - 10703, 672 т.; за 2018 рік - 18656, 181 т., з них метану - 18651, 872 т. Таким чином, спостерігається динаміка збільшення об`єму викидів в атмосферне повітря. Протягом 2018-2019 років було проведено реконструкції та введено в експлуатацію нових газопроводів та об`єктів газорозподільної системи, що у наслідку призвело до збільшення об`ємів викидів в атмосферне повітря. АТ «Одесагаз» висновок з оцінки впливу на довкілля не отримано у порушення пункту 2 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;

- щодо доводів відповідача, що АТ «Одесагаз» не здійснювалося розширення та зміни умов здійснення господарської діяльності, які підпадають під дію пп. 22 п. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та що відсутність таких змін підтверджується відсутністю зафіксованого факту протилежного у Акті перевірки, спростовуються Звітами про охорону атмосферного повітря за 2017, 2018 роки, а саме показники із збільшенням кількості викидів із 10708, 381 т. до 18656, 181 т., та фіксацією вказаного в Акті перевірки № 44/14. АТ «Одесагаз» здійснює наступний основний вид діяльності згідно КВЕД 35.22: розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи. Газопроводом транспортується природний газ. Склад природного газу характеризується такими усередненими показниками: метан (СН4) - 98,5 %, етан (С2Н6) - 0,5 %, пропан (С3Н8) - 0,15 %, азот (N2) - 0,8 %, а також у незначних долях бутан, пентан, гексан, діоксид вуглецю, кисень. Згідно Звітів про охорону атмосферного повітря, визначено сумарні викиди забруднювальних речовин та парникових газів. Природний газ - пожежо - і вибухонебезпечна речовина. Нижня і верхня концентраційні межі спалахування в суміші з повітрям складають відповідно 5 і 15 %. Діоксид азоту (NO2) - бурий газ із задушливим запахом, за температури більше ніж 140 оС починає розкладатись на оксид азоту та кисень. Оксид азоту (NO) - високотоксичний газ без кольору. Справляє пряму дію на центральну нервову систему людини. Оксид вуглецю - газ без кольору і запаху. Оксид вуглецю проникає в кров через дихальні шляхи, таким чином в крові погіршується віддача кисню тканинам організму. Внаслідок токсикації наступає слабкість, можливий головний біль, нудота тощо. Підвищення рівня оксиду вуглецю в повітрі сприяє виникненню туманів, смогів, погіршує загальний стан атмосферного середовища. Під час проведення будівельних робіт при виконанні зварювальних робіт у повітряне середовище надходять пари оксиду заліза та оксиду марганцю. При вдиханні повітря з оксидом заліза відбувається подразнення дихальних шляхів, руйнування легенів, плеври, порушення функції печінки, шлункові захворювання. Оксид марганцю може надавати токсичну дію на організм людини. При вираженому отруєнні спостерігається ураження нервової системи. Враховуючи перелічені вище властивості шкідливих речовин, необхідним є визначення рівня впливу на довкілля та заходів з охорони навколишнього природного середовища. Згідно акту проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.08.2019 року № 44/14 АТ «Одесагаз», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 1, було встановлено порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме: здійснюються реконструкції та введення в експлуатацію нових газопроводів та об`єктів газорозподільної системи, що призводить до збільшення об`ємів викидів в атмосферне повітря без висновку з оцінки впливу на довкілля. Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 04.11.2019 року по справі № 523/14764/19, що наявна у матеріалах справи, голову правління АТ «Одесагаз» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу. Постанову від 04.11.2019 по справі № 523/14764/19 було оскаржено головою правління АТ «Одесагаз» до Одеського апеляційного суду. 11.02.2020 року провадження по справі № 523/14764/19 закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 року по справі № 927/623/18, за змістом ч. 1 ст. 38 КУпАП закриття провадження по зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення, спливу встановленого законом строку. Тобто, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення. Отже, головою правління АТ «Одесагаз» було допущено порушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме допущення порушення порядку провадження господарської діяльності - здійснюються реконструкції та введення в експлуатацію нових газопроводів та об`єктів газорозподільної системи, що призводить до збільшення об`ємів викидів в атмосферне повітря без висновку з оцінки впливу на довкілля;

- АТ «Одесагаз» здійснює наступний основний вид діяльності згідно КВЕД 35.22: Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи. Відповідно до п. 19 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку затвердженого Постановою КМУ від 28.08.2013 року № 808, що діяв до 28.02.2019 року, зберігання, перероблення та транспортування вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу), а також технічні рішення з газопостачання населення і промислових підприємств, як вид діяльності, становить підвищену екологічну небезпеку. Висновок державної екологічної експертизи на здійснення господарської діяльності, а саме зберігання, перероблення та транспортування вуглеводневої сировини (газу) який відповідачеві необхідно було отримати, до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (до 18.12.2017 року) відсутній. Відповідач не отримав висновок державної екологічної експертизи на здійснення господарської діяльності до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (до 18.12.2017 року), відтак йому необхідно отримати оцінку впливу на довкілля;

- у постанові КАС Верховного Суду від 24.04.2019 року по справі № 826/17523/17 викладено правову позицію про обов`язковість надання висновків державної екологічної експертизи для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, так і про забезпечення виконання вимог, передбачених дозволами на викиди забруднюючих речовин (п. 22, п. 49 Постанови). Аналогічну правову позицію викладено у постанові КАС Верховного Суду від 19.02.2019 по справі № 826/2278/17: «В той же час, проведення державної екологічної експертизи є обов`язковим в усіх випадках, які стосуються видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку»;

- відповідно до критеріїв визначення планової діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, затверджених постановою КМУ від 13.12.2017 року № 1010, оцінці впливу на довкілля не підлягає планова діяльність, визначена п.п. 1-21 ч. 2 та п.п. 1-13 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а саме технічне переоснащення одиниць та вузлів технологічного устаткування, систем управління та автоматизації, які морально застаріли та у яких вичерпано технічний ресурс, що розташовані в існуючих цехах, приміщеннях, без перепрофілювання, капітального ремонту, реконструкції об`єктів та підприємств, якщо в результаті такого переоснащення господарська діяльність не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення;

- провадження господарської діяльності АТ «Одесагаз» без висновку з оцінки впливу на довкілля здійснюється у порушення вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Згідно з відзивом на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 20.12.2013 року ПАТ «Одесагаз» (зміна назви на АТ «Одесагаз» відбулася 16.05.2019 року) було отримано дозвіл № 5110137600-88 на викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря, терміном дії до 20.12.2018 року. 22.11.2019 року АТ «Одесагаз» на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 1306/А-2019 від 31.10.2019 року отримало Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5110137600-86 з необмеженим терміном дії. При цьому, враховуючи, що термін дії вказаного Дозволу є необмеженим можна стверджувати про віднесення АТ «Одесагаз» до об`єктів найменш загрозливої групи для атмосферного повітря - третьої групи. Отже, враховуючи наявність у АТ «Одесагаз» діючого (необмежено) дозволу, позовні вимоги Державної екологічної інспекції в частині заявленої вимоги щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення господарської діяльності АТ «Одесагаз» до отримання дозволу на викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря є такими що не підлягають задоволенню;

- згідно Акту Державної екологічної інспекції, складеного за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання АТ «Одесагаз» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 44/14 від 21.08.2019 року встановлено: А) збільшення об`єму викидів метану в атмосферне повітря, на підставі наданого «Звіту про охорону атмосферного повітря», форма № 2ТП (повітря) по усім підрозділам АТ «Одесагаз» (за 2017 рік - 10708,381 т., з них метану 10703,672 т; за 2018 рік - 18656,181 т., з них метану 18651,872 т.); Б) здійснення АТ «Одесагаз» на протязі 2018-2019 років реконструкції та введення в експлуатацію нових газопроводів та об`єктів газорозподільної системи, що також призвело до збільшення об`ємів викидів в атмосферне повітря. Таким чином, через відсутність у АТ «Одесагаз» висновку оцінки впливу на довкілля Державна екологічна інспекція дійшла висновку про порушення АТ «Одесагаз» п.п. 1, 13, 22 п. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Але такий висновок позивача є необґрунтованим та таким, що суперечить діючому законодавству з огляду на те, що регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, полягає у нормуванні викидів, спостереженні за ними, наданні дозволів на викиди. Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року за № 1598 (надалі - Перелік). "Метан" до речовин, визначених Переліком, викиди яких підлягають регулюванню, не відноситься. Останній абзац ст. 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює, що державний облік у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється за єдиною системою у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На виконання ст. 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Кабінет Міністрів України видав Постанову від 13 грудня 2001 року № 1655 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря». Абзац 3-й п. 5 цієї Постанови встановлює, що форми і строки надання первинної, звітної документації, матеріалів інвентаризації затверджуються Мінприроди за погодженням з Держстатом, а форми державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря - Держстатом за погодженням з Мінприроди. На виконання Постанови Кабінету Міністрів від 13 грудня 2001 року № 1655 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» Державний Комітет статистики України, за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, затвердив Наказ від 20.10.2008 року № 396 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря» (річна) та № 2-ТП (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря» (квартальна)». Цей наказ встановлює, що звіти про охорону атмосферного повітря подаються в розрізі двох груп викидів, а саме: забруднюючі речовини та парникові гази. Згідно «Методологічні положення з організації державного статистичного спостереження з охорони атмосферного повітря», затверджених Наказом Державної служби статистики України від 23.03.2016 року № 44, забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря й може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; парниковий газ - газ, який затримує інфрачервоне випромінювання земної поверхні, що призводить до глобального потепління на планеті. До основних парникових газів відносяться діоксид вуглецю (С02), метан (СН4), оксид азоту (N20), гідрофторвуглеці (ГФВ), перфторвуглеці (ПФВ) та гексафторид сірки (БРб). Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел" від 27.06.2006 року за № 309, проте метан до переліку забруднюючих речовин не віднесено;

- жодний з перелічених підпунктів (п.п. 1, 13, 22) п. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не має відношення до АТ «Одесагаз» оскільки: згідно з Витягу з ЄДР АТ «Одесагаз» здійснює наступний основний вид діяльності згідно КВЕД 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи. Відтак жодного відношення до нафтопереробних та газопереробних заводів АТ «Одесагаз» відношення не має; на балансі та у використанні АТ «Одесагаз» відсутні трубопроводи для транспортування газу, нафти, хімічних речовин діаметром понад 800 міліметрів і довжиною понад 40 кілометрів, що підтверджується довідкою АТ «Одесагаз» № 02/15-1524 від 27.12.2019 року (оригінал додається); АТ «Одесагаз» не здійснювалося розширення та зміни умов здійснення господарської діяльності, які підпадають під дію пп. 22 п. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Відсутність таких змін підтверджується відсутністю зафіксованого факту протилежного у Акті перевірки. Але, в даному випадку, Державна екологічна інспекція в Одеській області безпідставно, в супереч нормам діючого законодавства України намагається зупинити діяльність АТ «Одесагаз»;

- станом на дату складання відзиву на позов постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 22.10.2019 року по справі № 523/14759/19 про притягнення до адміністративної відповідальності головного інженера АТ «Одесгаз» ОСОБА_2 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 с. 164 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу - тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17.12.2019 року скасовано, провадження у справі № 523/14759/19 про адміністративне правопорушення - закрито. Постанова Суворовського районного суду м. Одеси від 04.11.2019 року по справі № 523/14764/19 про притягнення до адміністративної відповідальності голову правління АТ «Одесгаз» ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 с. 164 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу - тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень оскаржено до Апеляційного суду Одеської області де призначено розгляд апеляційної скарги на 28.01.2020 року.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що у період з 12 по 21 серпня 2019 року на підставі розпорядчого документа від 12.08.2019 року № 460 та посвідчення (направлення) від 12.08.2019 року № 276 пр, держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Корольовою Н.М. та Василенко І.О. проведений плановий захід державного нагляду (контролю) Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами проведеного якого складений акт № 44/14. (а.с.12-28)

Згідно з розділом VІ «Опис виявлених порушень» вказаного акта перевірки, зокрема, детальний опис виявленого порушення:

- п. 2: на виробничому майданчику № 2 за адресою: м. Одеса. вул. Вапняна, 58 з 26.12.2018 року по теперішній час господарська діяльність здійснюється при відсутності документу дозвільного характеру, а саме: без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, чим порушено ст. 10, частини п`ята, шоста статті 11 Закону України «Про атмосферне повітря»;

- п. 3: спостерігається динаміка збільшення об`єму викидів метану в атмосферне повітря. На протязі 2018-2019 років було проведено реконструкції та введено в експлуатацію нових газопроводів та об`єктів газорозподільної системи, що призвело до збільшення об`ємів викидів в атмосферне повітря. Висновок оцінки впливу на довкілля не отримано, чим порушено пп. 1, 13, 22 п. 2 ст. 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря».

Приписом позивача від 23 серпня 2019 року № 49/14 (а.с.55-57) приписано відповідачу, зокрема:

- п. 2: одержати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на виробничий майданчик № 2 за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 58, у строк до 21.11.2019 року, обґрунтування: ст. 10, частина п`ята, шоста статті 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря»;

- п. 3: отримати висновок з оцінки впливу на довкілля щодо експлуатації нових газопроводів та об`єктів газорозподільної системи, у строк до 21.12.2019 року, обґрунтування: пп. 1, 13, 22 п. 2 ст. 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря».

Виходячи та на підставі встановлення вищенаведених порушень, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

Судом також встановлено, що 25.12.2013 року Одеською обласною державною адміністрацією Публічному акціонерному товариству «Одесагаз» був виданий Дозвіл № 5110137600-86 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, з терміном дії: 5 років, з 25.12.2013 року по 25.12.2018 року. (а.с.65-70)

31.10.2019 року Одеською обласною державною адміністрацією, розглянувши заяву акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» та додані документи, які обґрунтовують обсяги викидів, враховуючи рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 21 жовтня 2019 року № 8076/04.1/22-19 щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, прийнято розпорядження № 1306/А-2019 «Про надання дозволу акціонерному товариству «ОДЕСАГАЗ» на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (об`єкт третьої групи)» (а.с.110), а саме:

1. Надати дозвіл акціонерному товариству «ОДЕСАГАЗ» (ідентифікаційний код юридичної особи 03351208) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (об`єкт третьої групи) за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Вапняна, 58.

2. Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації здійснити оформлення та видачу дозволу, зазначеного у пункті 1 цього розпорядження, в установленому порядку.

22.11.2019 року Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації на підставі розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 31.10.2019 року № 1306/А-2019 Акціонерному товариству «Одесагаз» виданий Дозвіл № 5110137600-86 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, з терміном дії: необмежений. (а.с.111-115)

Відповідно до довідки АТ «ОДЕСАГАЗ», вих. 02/15-1524 від 27.12.2019 року (а.с.121), згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.122-123) Акціонерне товариство «Одесагаз» (місцезнаходження 65003, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Одарія, будинок 1, код 03351208) здійснює наступні види господарської діяльності згідно КВЕД:

- 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (основний);

- 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;

- 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н.в.і.у.;

- 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах;

- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.;

- 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи;

- 42.21 Будівництво трубопроводів.

При цьому АТ «Одесагаз» у своїй діяльності не здійснює переробку природного газу та не відноситься до діяльності газопереробного заводу так само як і не відноситься до діяльності з газифікації або зрідження вугілля чи бітумного сланцю.

На балансі та у використанні АТ «Одесагаз» відсутні трубопроводи для транспортування газу, нафти, інших хімічних речовин, що відповідають параметрам - діаметр понад 800 міліметрів і довжина понад 40 кілометрів.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 4 листопада 2019 року по справі № 523/14764/19 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу - тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становлять 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. (а.с.64)

Постановою Одеського апеляційного суду від 11.02.2020 року по справі № 523/14764/19, яка набрала законної сили 11.02.2020 року, постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 4 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасовано, провадження у справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. (а.с.166-168)

Згідно зі змістом вказаної постанови Одеського апеляційного суду, судом встановлено, зокрема:

- що стосується акту перевірки № 44/14 від 21.08.2019 року, то апеляційний суд зазначає, що даний акт складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсі також у відсутність ОСОБА_3 , підпис від його імені поставила інша особа, що також не заперечувалось учасниками справи в суді апеляційної інстанції;

- також згідно з вищевказаним актом перевірки № 44/14 Державною екологічною інспекцією встановлено порушення ст.ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», а саме - відсутність дозволу та викиди забруднюючих речовин. Тобто, стверджуючи про наявність порушення положень ст.ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», необхідно встановити обов`язкову наявність ознаки правопорушення - здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

- фіксування відповідних викидів здійснюється у встановленому Законом порядку, в тому числі шляхом проведення відповідних вимірювань із застосуванням спеціальних технічних засобів;

- зокрема, частиною першою статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди);

- зі змісту диспозиції зазначеної норми вбачається, що нею встановлено відповідальність за здійснення господарської діяльності без одержання дозвільних документів, при цьому характер та суть діяльності не конкретизується;

- разом з цим, ч. 1 ст. 78 КУпАП встановлена відповідальність за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об`єктів;

- вищевикладені обставини свідчать про істотну неповноту та однобічність розгляду справи, що також є безумовною підставою для скасування постанови;

- разом з тим, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 6 ст 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України: «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V); «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII); «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 року № 2707-XII (далі - Закон № 2707-XII); «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 року № 2059-VIII (далі - Закон № 2059-VIII); Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі - Положення № 275).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом «а» ч. 1 ст. 202 Закону № 1264-XII визначена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, до компетенції вказаного органу, крім іншого, належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про екологічну та радіаційну безпеку; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Відповідно до п. 1 Положення № 275, Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2707-XII атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

Згідно з ст. 10 Закону № 2707-XII підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані:

здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;

своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Відповідно до статті 11 Закону № 2707-XII для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об`єкт якого належить до другої групи, - десять років, об`єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови:

не перевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;

не перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.

Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об`єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.. 1 ст. 3 Закону № 2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 2059-VIII перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:

1) нафтопереробні та газопереробні заводи (крім підприємств, що виготовляють із сирої нафти виключно мастильні матеріали), установки з газифікації або зрідження вугілля чи бітумінозного сланцю;

2) теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ) та інші потужності для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 50 мегават і більше з використанням органічного палива, атомні електростанції та інші ядерні реактори, включаючи будівництво, виведення (зняття) з експлуатації таких електростанцій або реакторів (крім дослідницьких установок для виробництва і конверсії ядерного палива та сировини для одержання вторинного ядерного палива, матеріалів, що діляться та відтворюються, потужність яких не перевищує 1 кіловат постійного теплового навантаження);

3) установки для виробництва або збагачення ядерного палива, установки для переробки відпрацьованого ядерного палива та високоактивних відходів, установки для захоронення радіоактивних відходів, зберігання (понад 10 років) чи переробки відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів поза межами місця їх утворення;

4) чорну та кольорову металургію (з використанням руди, збагаченої руди чи вторинної сировини, із застосуванням металургійних, хімічних або електролітичних процесів);

5) споруди з видобування, виробництва і перероблення азбесту, азбестовмісних продуктів: азбестоцементної продукції потужністю понад 20 тисяч тонн на рік, фрикційних матеріалів - понад 50 тонн на рік готової продукції, інших виробів - понад 200 тонн на рік;

6) хімічне виробництво, в тому числі виробництво основних хімічних речовин, хімічно-біологічне, біотехнічне, фармацевтичне виробництво з використанням хімічних або біологічних процесів, виробництво засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, лаків, фарб, еластомерів, пероксидів та інших хімічних речовин; виробництво та зберігання наноматеріалів потужністю понад 10 тонн на рік;

7) будівництво:

аеропортів і аеродромів з основною злітно-посадковою смугою довжиною 2100 метрів і більше;

автомагістралей;

автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, що мають чотири чи більше смуги руху, або реконструкція та/або розширення наявних смуг руху до чотирьох і більше, за умови їхньої безперервної протяжності 10 кілометрів і більше;

автомобільних доріг першої категорії;

магістральних залізничних ліній загального користування;

гідротехнічних споруд морських та річкових портів, які можуть приймати судна тоннажністю понад 1350 тонн;

глибоководних суднових ходів, у тому числі у природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та у мілководних морських акваторіях, придатних для проходження суден тоннажністю понад 1350 тонн;

8) поводження з відходами:

операції у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення);

операції у сфері поводження з побутовими та іншими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) обсягом 100 тонн на добу або більше;

9) забір підземних вод або штучне поповнення підземних вод із щорічним забором води або щорічним об`ємом води, що поповнюється, 10 мільйонів кубічних метрів або більше;

10) міжбасейновий перерозподіл стоку річок, крім транспортування питної води трубопроводами;

11) греблі, водосховища та інші об`єкти, призначені для утримання та постійного зберігання води, коли нові або додаткові об`єми затриманої води перевищують 10 мільйонів кубічних метрів;

12) видобування нафти та природного газу на континентальному шельфі;

13) трубопроводи для транспортування газу, нафти, хімічних речовин діаметром понад 800 міліметрів і довжиною понад

40 кілометрів;

14) виробництво та переробка целюлози, виробництво паперу та картону з будь-якої сировини виробничою продуктивністю, що перевищує в сухому вигляді 200 тонн на добу;

15) кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів;

16) потужності для зберігання нафти, нафтохімічної або хімічної продукції місткістю 200 тисяч тонн або більше;

17) установки для уловлювання вуглекислого газу з джерел, зазначених у цій частині, або з річною потужністю 1,5 мегатонни та більше, геологічні сховища вуглекислого газу;

18) установки для очищення стічних вод продуктивністю, що перевищує еквівалент чисельності населення в розмірі 150 тисяч осіб;

19) потужності для інтенсивного вирощування птиці (60 тисяч місць і більше), у тому числі бройлерів (85 тисяч місць і більше), свиней (3 тисячі місць для свиней понад 30 кілограмів або 900 місць для свиноматок);

20) будівництво повітряних ліній електропередачі напругою 220 кіловольт або більше і довжиною понад 15 кілометрів;

21) усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду;

22) розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 12 Закону № 2707-XII господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V).

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V).

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:

1. Щодо виявленого позивачем порушення, вказаного в акті № 44/14: на виробничому майданчику № 2 за адресою: м. Одеса. вул. Вапняна, 58 з 26.12.2018 року по теперішній час господарська діяльність здійснюється при відсутності документу дозвільного характеру, а саме: без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, чим порушено ст. 10, частини п`ята, шоста статті 11 Закону України «Про атмосферне повітря», - як підстави для зупинення господарської діяльності відповідача, зокрема, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, - слід зазначити таке.

Судом встановлено, що 22.11.2019 року Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації на підставі розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 31.10.2019 року № 1306/А-2019 Акціонерному товариству «Одесагаз» виданий Дозвіл № 5110137600-86 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, з терміном дії: необмежений.

Отже, станом на момент розгляду і вирішення справи немає підстав для зупинення господарської діяльності відповідача, зокрема, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно, немає підстав для задоволення позову у зазначеній частині та з наведених підстав.

2. Щодо виявленого позивачем порушення, вказаного в акті № 44/14: спостерігається динаміка збільшення об`єму викидів метану в атмосферне повітря; на протязі 2018-2019 років було проведено реконструкції та введено в експлуатацію нових газопроводів та об`єктів газорозподільної системи, що призвело до збільшення об`ємів викидів в атмосферне повітря; висновок оцінки впливу на довкілля не отримано, чим порушено пп. 1, 13, 22 п. 2 ст. 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», - як підстави для зупинення господарської діяльності відповідача, зокрема, до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, - слід зазначити таке.

Як наведено вище, відповідно до п.п. 1, 13, 22 ч. 2 ст. 3 Закону № 2059-VIII, порушення яких встановлено позивачем, перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:

- нафтопереробні та газопереробні заводи (крім підприємств, що виготовляють із сирої нафти виключно мастильні матеріали), установки з газифікації або зрідження вугілля чи бітумінозного сланцю;

- трубопроводи для транспортування газу, нафти, хімічних речовин діаметром понад 800 міліметрів і довжиною понад 40 кілометрів;

- розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Проте, по-перше, судом встановлено, що Акціонерне товариство «Одесагаз» (місцезнаходження 65003, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Одарія, будинок 1, код 03351208) здійснює наступні види господарської діяльності згідно КВЕД: 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (основний); 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н.в.і.у.; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; 42.21 Будівництво трубопроводів.

У довідці, вих. 02/15-1524 від 27.12.2019 року, та у відзиві на позов відповідач зазначив, зокрема, що:

- АТ «Одесагаз» у своїй діяльності не здійснює переробку природного газу та не відноситься до діяльності газопереробного заводу так само як і не відноситься до діяльності з газифікації або зрідження вугілля чи бітумного сланцю;

- на балансі та у використанні АТ «Одесагаз» відсутні трубопроводи для транспортування газу, нафти, інших хімічних речовин, що відповідають параметрам - діаметр понад 800 міліметрів і довжина понад 40 кілометрів;

- АТ «Одесагаз» не здійснювалося розширення та зміни умов здійснення господарської діяльності, які підпадають під дію пп. 22 п. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Відсутність таких змін підтверджується відсутністю зафіксованого факту протилежного у Акті перевірки.

В акті планового заходу № 44/14 та в заявах позивача по суті справи не наведено доводів та на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України не надано доказів на їх підтвердження щодо наявності фактичних обставин для застосування до відповідача, зокрема, п.п. 1, 13, 22 ч. 2 ст. 3 Закону № 2059-VIII, порушення яких встановлено позивачем, а саме:

- нафтопереробні та газопереробні заводи (крім підприємств, що виготовляють із сирої нафти виключно мастильні матеріали), установки з газифікації або зрідження вугілля чи бітумінозного сланцю;

- трубопроводи для транспортування газу, нафти, хімічних речовин діаметром понад 800 міліметрів і довжиною понад 40 кілометрів.

По-друге, як вбачається зі змісту п. 22 ч. 2 ст. 3 Закону № 2059-VIII, ним встановлений виняток з загального правила цього пункту, а саме: крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 1010, відповідно до пункту 3 частини першої статті 1, абзацу другого частини першої, пункту 22 частини другої та пункту 14 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" затверджено: критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, згідно з додатком 1; критерії визначення розширень і змін діяльності та об`єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля, згідно з додатком 2.

Так, згідно з пп. 2 п. 2 Критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об`єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля (Додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року № 1010, далі - критерії), оцінці впливу на довкілля не підлягають розширення і зміни діяльності та об`єктів, визначених пунктами 1-21 частини другої та пунктами 1-13 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", а саме:

- капітальний ремонт інженерних мереж (газопостачання, водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, зв`язку) в межах існуючої мережі та у межах відведення земельних ділянок, без зміни зовнішніх геометричних розмірів, цільового та функціонального призначення, за винятком виконання таких робіт на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду (крім господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків), за умови, що припинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення.

Отже , відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів газопостачання - є винятком п. 22 ч. 2 ст. 3 Закону № 2059-VIII.

Проте, позивачем наведена обставина не врахована та їй не надана належна оцінка.

По-третє, щодо посилання позивача у заявах по суті справи на те, що за результатами перевірки встановлено: а) збільшення об`єму викидів метану в атмосферне повітря, на підставі наданого «Звіту про охорону атмосферного повітря», форма № 2ТП (повітря) по усім підрозділам АТ «Одесагаз» (за 2017 рік - 10708,381 т., з них метану 10703,672 т; за 2018 рік - 18656,181 т., з них метану 18651,872 т.); б) здійснення АТ «Одесагаз» на протязі 2018-2019 років реконструкції та введення в експлуатацію нових газопроводів та об`єктів газорозподільної системи, що також призвело до збільшення об`ємів викидів в атмосферне повітря, - слід зазначити таке.

На виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на доведення наведених ним обставин.

Крім того, пунктом 1 статті 11 Закону № 2707-XII встановлено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Регулювання викидів таких забруднюючих речовин полягає в тому, що їх викиди можуть здійснюватися лише за наявності спеціального дозволу, такі викиди підлягають спостереженню. Якщо внаслідок причин об`єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючи речовин відповідними суб`єктами.

Таким чином, регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, полягає у нормуванні викидів, спостереженні за ними, наданні дозволів на викиди.

Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року за № 1598.

"Метан" до речовин, визначених Переліком, викиди яких підлягають регулюванню, не відноситься.

Згідно Методологічним положенням з організації державного статистичного спостереження з охорони атмосферного повітря», затверджених Наказом Державної служби статистики України від 23.03.2016 року № 44, забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря й може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; парниковий газ - газ, який затримує інфрачервоне випромінювання земної поверхні, що призводить до глобального потепління на планеті. До основних парникових газів відносяться діоксид вуглецю (С02), метан (СН4), оксид азоту (N20), гідрофторвуглеці (ГФВ), перфторвуглеці (ПФВ) та гексафторид сірки (БРб).

Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» від 27.06.2006 року за №309, проте метан до переліку забруднюючих речовин не віднесено.

Метан згідно чинних нормативно-правових актів України, не підпадає під визначення забруднюючих речовин.

Відповідно, викиди метану не можуть вважатися такими, що потрапляють в атмосферне повітря як забруднююча речовина в контексті положень ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря».

По-четверте, щодо посилання представника позивача на те, що: постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 04.11.2019 року по справі № 523/14764/19 голову правління АТ «Одесагаз» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу; постанову від 04.11.2019 по справі № 523/14764/19 було оскаржено головою правління АТ «Одесагаз» до Одеського апеляційного суду. 11.02.2020 року провадження по справі № 523/14764/19 закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності; відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 року по справі № 927/623/18, за змістом ч. 1 ст. 38 КУпАП закриття провадження по зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення, спливу встановленого законом строку; тобто, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення; отже, головою правління АТ «Одесагаз» було допущено порушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме допущення порушення порядку провадження господарської діяльності - здійснюються реконструкції та введення в експлуатацію нових газопроводів та об`єктів газорозподільної системи, що призводить до збільшення об`ємів викидів в атмосферне повітря без висновку з оцінки впливу на довкілля, - слід зазначити таке.

Дійсно, постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 4 листопада 2019 року по справі № 523/14764/19 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу - тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становлять 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11.02.2020 року по справі № 523/14764/19 постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 4 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасовано, провадження у справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Проте, згідно зі змістом вказаної постанови Одеського апеляційного суду, судом встановлено, зокрема:

- що стосується акту перевірки № 44/14 від 21.08.2019 року, то апеляційний суд зазначає, що даний акт складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсі також у відсутність ОСОБА_3 , підпис від його імені поставила інша особа, що також не заперечувалось учасниками справи в суді апеляційної інстанції;

- також згідно з вищевказаним актом перевірки № 44/14 Державною екологічною інспекцією встановлено порушення ст.ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», а саме - відсутність дозволу та викиди забруднюючих речовин. Тобто, стверджуючи про наявність порушення положень ст.ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», необхідно встановити обов`язкову наявність ознаки правопорушення - здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

- фіксування відповідних викидів здійснюється у встановленому Законом порядку, в тому числі шляхом проведення відповідних вимірювань із застосуванням спеціальних технічних засобів;

- зокрема, частиною першою статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди);

- зі змісту диспозиції зазначеної норми вбачається, що нею встановлено відповідальність за здійснення господарської діяльності без одержання дозвільних документів, при цьому характер та суть діяльності не конкретизується;

- разом з цим, ч. 1 ст. 78 КУпАП встановлена відповідальність за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об`єктів;

- вищевикладені обставини свідчать про істотну неповноту та однобічність розгляду справи, що також є безумовною підставою для скасування постанови;

- разом з тим, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Отже , наведені посилання позивача - не відповідають змісту постанови Одеського апеляційного суду від 11.02.2020 року по справі № 523/14764/19, яка набрала законної сили 11.02.2020 року, та встановленим нею обставинам.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому суд не бере до уваги посилання представника позивача на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 24.04.2019 року по справі № 826/17523/17, від 19.02.2019 по справі № 826/2278/17, з тих підстав, що вони викладені Верховним Судом при виборі і застосуванні норми права на підставі інших фактичних обставин.

Також слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи;

- фактичних та законодавчих підстав для задоволення даного позову - немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції в Одеській області (місцезнаходження: просп. Шевченка, 12, м. Одеса, 65058; ідентифікаційний код юридичної особи: 38017120) до Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» (місцезнаходження: вул. Одарія, 1, м. Одеса, 65003; ідентифікаційний код юридичної особи: 03351208) про застосування заходів реагування - відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.