ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 квітня 2020 року

Сєвєродонецьк

Справа № 360/1124/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Акціонерне товариство «Банк Форвард», в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 05 грудня 2019 року ВП № 60794314 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 09 листопада 2019 року за № 6893, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем про стягнення зі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованості в розмірі 32135,74 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 25 лютого 2020 року ВП № 60794314 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), що отримує дохід від особи, якою є фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зареєстрований та фактично проживає у м. Рубіжне Луганської області. Працює найманим працівником фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_2 ), який здійснює підприємницьку діяльність за місцем реєстрації: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, квартал МЖК «Мрія» 5/67. Відповідно, місцем роботи позивача є м. Сєвєродонецьк.

25 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною у виконавчому провадженні ВП № 60794314 на підставі виконавчого напису № 6893, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича 09 листопада 2019 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь стягувана - Акціонерного товариства «Банк Форвард» (код ЄДРПОУ 34186061).

Вищевказану постанову відповідач надіслав за місцем роботи позивача.

05 березня 2020 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 повідомив позивача про надходження на його адресу вищевказаної постанови та надав її копію.

Постанова надійшла на адресу роботодавця позивача 04 березня 2020 року, що підтверджується поштовим конвертом та відомостями ПАТ «Укрпошта».

Позивачу не було відомо про наявність виконавчого напису та про відкрите виконавче провадження, в якому він є боржником. За місцем проживання жодної постанови, винесеної в рамках виконавчого провадження ВП № 60794314 не надходило.

Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження № 60794314 відкрито відповідачем 05 грудня 2019 року.

Станом на день подання даного адміністративного позову спірної постанови про відкриття виконавчого провадження позивач не отримував.

Відповідач має право відкривати виконавчі провадження лише у виконавчому окрузі міста Києва. Відкритих рахунків із наявними на них коштами у банківських установах, місцезнаходженням яких є місто Київ, позивач не має.

З посиланням на норми Закону України «Про виконавче провадження» позивач вважає, що зазначені постанови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна адміністративний позов не визнала, про що 01 квітня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) подала відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 78-82).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначила, що за приписами частини першої статті 19 Закону "Про виконавче провадження" право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу. Частиною першою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

З посиланням на норми Цивільного кодексу України зазначає, що різновидом майна є грошові кошти. В частині четвертій статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в АТ «Банк Форвард», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд . 105. Тобто, ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_3 та наявних на цьому рахунку грошових коштів, що підтверджується довідкою АТ «Банк Форвард».

Чинною редакцією Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку наявності грошових коштів або майна до відкриття виконавчого провадження. Виконавець відкриває виконавче провадження на підставі заяви стягувача, в якій стягувач має право зазначити будь-які відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо). Надання стягувачем доказів на підтвердження зазначеної в заяві інформації не вимагається.

Виходячи з наведеного, приватний виконавець має право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Таким чином, оскільки до відповідача надійшов виконавчий документ, у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання.

Від стягувача - АТ «Банк Форвард» надійшла заява про примусове виконання рішення.

Відповідачем направлено запит до Пенсійного фонду України та отримано відповідь, що боржник отримує дохід від ФОП ОСОБА_2 .

25 лютого 2020 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до вимог статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" позивачу надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 грудня 2019 року № 60794314 рекомендованим поштовим відправленням за № 0210100232663.

Лист з постановою про відкриття виконавчого провадження не вручене під час доставки.

Права позивача не були порушені, оскільки відповідачем виконано вимоги статті 28 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на вищезазначене, Приватний виконавець Павелків Тетяна Леонідівна просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

01.04.2020 до Луганського окружного адміністративного суду через систему Електронний суд надійшли письмові пояснення представника позивача (арк. спр. 129-131).

Судом по справі вчинені такі дії.

Ухвалою суду від 18 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 16).

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі Акціонерне товариство «Банк Форвард» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, визначено, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 29-31).

30 березня 2020 року розгляд справи відкладено на 02 квітня 2020 року (арк. спр. 74).

У судові засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином в порядку, визначеному статтею 268 КАС України (арк. спр. 75, 76, 77).

Представник позивача в письмових поясненнях від 01.04.2020 просила розглянути справу за її відсутності (арк. спр. 131), відповідач та третя особа причини неявки у судове засідання суду не повідомили.

Частиною четвертою статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 12-13), є боржником у виконавчому провадженні ВП 60794314, яке перебуває на виконанні у Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни .

Акціонерне товариство «Банк Форвард» (01032, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, буд. 105, код ЄДРПОУ 34186061) є стягувачем у виконавчому провадженні ВП 60794314, яке перебуває на виконанні у Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни.

27 червня 2013 року позивач ОСОБА_1 підписав заяву про надання згоди на укладання кредитного договору з ПАТ «Банк Руский Стандарт» (арк. спр. 102-103).

Згідно з частиною 2 вказаної Заяви ОСОБА_1 зробив банку пропозицію на укладання з ним кредитного договору та просив зарахувати йому кредитні кошти на рахунок, номер якого буде зазначено у Графіку платежів, який буде використовуватись виключно в рамках кредитного договору для зарахування кредитних коштів та для погашення кредитної заборгованості.

Пунктом 4.5 Заяви передбачено, що ОСОБА_1 доручив Банку за відсутності (не достатності) грошових коштів на Рахунку в дату чергового платежу списувати з Рахунку Клієнта грошові кошти в розмірі, що дорівнює різниці між розміром чергового платежу і сумою фактично розміщених ним на Рахунку грошових коштів для оплати такого чергового платежу.

Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного реєстру приватних виконавців України від 27 лютого 2020 року за № НОМЕР_4 Павелків Тетяна Леонідівна (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 (арк спр. 123, 124), місцезнаходження: 02094, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, буд. 6, офіс 15) є приватним виконавцем у виконавчому окрузі м. Києва, про що свідчить (арк. спр. 125-126).

Виконавчим написом від 09 листопада 2019 року за № 6893, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем, звернено стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованості в розмірі 32135,74 грн на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард», який є боржником за кредитним договором від 27 червня 2013 року № 107309654, укладеним з ПАТ "Банк Русі Стандарт", правонаступником якого є АТ «Банк Форвард» (ідентифікаційний код 34186061, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105), у розмірі простроченої кредитної заборгованості за період з 31 жовтня 2017 року по 29 січня 2018 року в сумі 31285,74 грн та плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 850,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача - АТ «Банк Форвард» (арк. спр. 104-105).

Отримавши виконавчий напис нотаріуса від 09 листопада 2019 року за № 6893, Акціонерне товариство «Банк Форвард» звернулось до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни з заявою від 27 листопада 2019 року за № 1/1/1-1259/821, в якій просило розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем від 09 листопада 2019 року за № 6893, про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 31285,74 грн та у випадку встановлення доходу боржника, звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення та його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника та грошові суми, стягнуті з боржника, перераховувати за реквізитами: авансовий внесок р/р: НОМЕР_6 МФО; 380418 ЄДРПОУ: 34186061 Отримувач: АТ «БАНК ФОРВАРД» призначення платежу: повернення авансового внеску за виконавчим написом №6893 09.11.2019, боржник: ОСОБА_1 ; грошові суми, стягнуті з Боржника: Отримувач: АТ «БАНК ФОРВАРД», р/р: НОМЕР_6, МФО 380418, ЄДРПОУ: 34186061, призначення платежу: Погашення заборгованості клієнта ОСОБА_1 на виконання виконавчого напису № 6893 від 09.11.2019 (арк. спр. 100-101).

Відповідно до довідки без номера та без дати за підписом представником стягувача Шилко Р.В., АТ «Банк Форвард» підтвердив, що у клієнта, яким є: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_7, виданий: Кремінським РВ УМВС України в Луганській області, дата видачі 17.09.1999, РНОКПП НОМЕР_1 , є рахунок № НОМЕР_3 UАН, від 27.06.2013, у валюті гривня, відкритий в АТ «БАНК ФОРВАРД», який розташований: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 105, індекс 01032 (арк. спр. 106, 127).

На підставі заяви АТ «Банк Форвард» 27 листопада 2019 року за № 1/1/1-1259/821 про примусове виконання рішення Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесена постанова від 05 грудня 2019 року ВП № 60794314 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 09 листопада 2019 року за № 6893, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем, про стягнення зі ОСОБА_1 коштів у розмірі 31285,74 грн (арк. спр. 109-110).

Постановою від 25 лютого 2020 року ВП № 60794314 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною звернено стягнення на доходи ОСОБА_1 , що отримує дохід у ФОП ОСОБА_2 , у розмірі 20 відсотків відрахувань із доходів боржника та визначенням загальної суми, яка підлягає стягненню з боржника за виконавчим провадженням, у розмірі 37349,31 грн (сума боргу - 32135,74 грн, витрати на проведення виконавчих дій - 2000,00 грн, основна винагорода приватного виконавця - 3213,57 грн) (арк. спр. 120-121).

Вищевказані постанови приватного виконавця є спірними в межах даної адміністративної справи.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) та Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон № 1403).

За визначенням статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404 регламентовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 19 Закону № 1404 встановлено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1404 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частиною першою статті 25 Закону № 1403 (тут і надалі посилання на норми Закону № 1403 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 1403 приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина шоста статті 25 Закону № 1403).

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1404 приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон № 1404 визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1404 виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 1404 стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною першою статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (частина перша статті 179 Цивільного кодексу України).

Таким чином, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому жодних коштів чи цінностей, не породжує цивільні права та обов`язки. Сам рахунок без наявності на ньому коштів не може бути власністю громадянина, оскільки саме матеріальні цінності, майно, кошти можуть бути об`єктом стягнення, а не рахунок у банку, який є засобом, механізмом, способом безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів.

З огляду на викладене, наявність рахунку в банку може бути підставою для відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження банку лише за умови наявності коштів боржника на цьому рахунку.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем та третьою особою не надано суду доказів наявності у позивача на час відкриття спірного виконавчого провадження поточного рахунку та наявності коштів в банку, розташованого в м. Києві.

В матеріалах виконавчого провадження ВП № 60794314 відсутні будь-які докази, які підтверджують наявність майна боржника в м. Києві.

Сама по собі наявність рахунку в банку не є доказом наявності коштів на такому рахунку.

Крім того, як зазначено судом вище, за заявою № 107309654/ДБО від 27.06.2013 ОСОБА_1 надав Банку право списувати з його рахунку грошові кошти для оплати заборгованості за кредитним договором.

Постановою від 23.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною накладено арешт на грошові кошти боржника Старенка Р.В., що містяться на рахунках в різних банках, зазначених у постанові (арк. спр. 118-119), при цьому, арешт на рахунки ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві «Банк Форвард» приватним виконавцем не накладався, що також свідчить про відсутність коштів позивача на рахунках, відкритих в банку стягувача.

Також суд зазначає, що 28 грудня 2018 року правління Національного банку України відповідно до статей 7, 15, 41, 56 Закону України "Про Національний банк України", з метою розвитку платіжного ринку України на підставі міжнародних стандартів, модернізації та подальшого розвитку системи електронних платежів Національного банку України Правління Національного банку України прийняло постанову № 162 «Про запровадження міжнародних номерів банківських рахунків в Україні» (далі - Постанова № 162).

Банки України з 05 серпня 2019 року: 1) формують номер банківського рахунку відповідно до Національного стандарту України "Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454 (далі - стандарт IBAN); 2) під час формування номера банківського рахунку за стандартом IBAN використовують структуру номера рахунку аналітичного обліку, вимоги до нумерації якого встановлені в датку 2 до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами) (пункт 1 Постанови № 162).

Банки України зобов`язані з 05 серпня до 31 жовтня 2019 року самостійно здійснювати зміну (не за ініціативою клієнта) діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку - не більше 14 символі (пункт 3 Постанови № 162).

Банки України відповідно до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 серпня 2015 року № 721, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2015 року за № 1058/27503 (зі змінами), повідомляють контролюючі органи: 1) про нові рахунки клієнтів - платників податків, відкриті з 05 серпня 2019 року за стандартом IBAN; 2) з 05 серпня до 31 жовтня 2019 про: змінені рахунки клієнтів - платників податків відповідно до вимог пункту 3 цієї постанови; закриття рахунків клієнтів - платників податків (пункт 4 Постанови № 162).

Банки України зобов`язані у 10-денний строк після закінчення періоду, установленого в абзаці першому підпункту 2 пункту 4 цієї постанови, повідомити контролюючі органи про всі відкриті рахунки клієнтів - платників податків станом на 31 жовтня 2019 року (пункт 5 Постанови № 162).

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що банки самостійно змінюють рахунки клієнтів стандарту IBAN із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку та повідомляють про це контролюючі органи, тобто обов`язок повідомити про банківські рахунки покладено на банківські установи.

При цьому при зверненні до приватного виконавця із заявою від 27 листопада 2019 року за № 1/1/1-1259/821 про примусове виконання рішення, АТ «Банк Форвард» надав довідку, в якій зазначено рахунок клієнта № НОМЕР_3 .

Тобто, вказаний стягувачем рахунок не приведено у відповідність до вимог постанови № 162 «Про запровадження міжнародних номерів банківських рахунків в Україні», що також є підтвердженням того, що на зазначеному рахунку відсутні кошти клієнта та він не використовується.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржувані постанови приватного виконавця прийняті з перевищенням наданих законом повноважень, адже жодна з підстав, визначених законом для відкриття виконавчого провадження на території міста Києва, була відсутня. Як наслідок, такі постанови носять протиправний характер та підлягають скасуванню.

Посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 10 вересня 2018 року по справі № 905/3542/15, не може бути прийнята судом при розгляді даної справи, оскільки вказана постанова прийнята щодо інших правовідносин і в ній Верховним Судом надана оцінка правовідносинам щодо правомірності дій приватного виконавця з виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать боржнику та знаходяться на його банківських рахунках, а не щодо відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням карткового рахунку боржника за відсутністю доказів про наявність на цьому рахунку грошових коштів.

Щодо посилання відповідача на лист-роз`яснення Міністерства юстиції України від 11 червня 2018 року № 23123/16620-33-18/20.5.1, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Лист-роз`яснення Міністерства юстиції України від 11 червня 2018 року №23123/16620-33-18/20.5.1 не є нормативно-правовим актом, має виключно рекомендаційний характер для застосування в роботі, зокрема, приватними виконавцями, не є джерелом права, а тому не може бути застосований при розгляді даної справи.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1681,60 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 грудня 2019 року та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25 лютого 2020 року ВП № 60794314 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни від 05 грудня 2019 року ВП № 60794314 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 09 листопада 2019 року за № 6893, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 32135,74 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни від 25 лютого 2020 року ВП № 60794314 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Стягнути з Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків 3223901456, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 15) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Т.В. Смішлива