П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 р.

м.Одеса

Справа № 420/4545/19

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача

Кравця О.О.

судді -

Домусчі С. Д.

судді -

Коваля М.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2020 року по справі № 420/4545/19, прийнятого в порядку письмового провадження у складі судді Бжассо Н.В. за адміністративним позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання привести об`єкт до попереднього стану

ВСТАНОВИВ:

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

30.07.2019 року Приморська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд зобов`язати ОСОБА_1 привести частину самовільно реконструйованої квартири АДРЕСА_1 до первинного стану, шляхом демонтування самовільно збудованого балкону площею 16 кв. м. та стягнути сплачений судовий збір.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2020 року адміністративний позов був задоволений без стягнення судового збору.

II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального права та просив його скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд не врахував, що позов поданий позивачем лише з підстави того, що майно збудоване без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. При цьому не надано доказів порушення прав інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, або істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам.

Разом з цим, співвласники квартири АДРЕСА_1 не заперечували проти будівництва балкону, про що свідчить заява від 05.02.2018р. з підписами, посвідченими начальником виробничої дільниці № 9 ЖКС «Порто-Франківський».

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017р. № 406. затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, а саме: - роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI).

Саме до такого об`єкту будівництва віднесено улаштування балкону.

03.03.2020 року до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому вказано , що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року прийнято законно та з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження .

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено , що ОСОБА_1 на праві спільної часткової приватної власності належить 187/2000 квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2621230851101 ,рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38572545 від 07.12.2017 року).

В період з 24.04.2018 року по 27.04.2018 року Управлінням ДАБК ОМР проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті:реконструкція 187/2000 квартири АДРЕСА_2 з улаштуванням балкону за адресою: АДРЕСА_2 , замовник: ОСОБА_1 .

За результатами вказаного позапланового заходу складено Акт № 000441 яким встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 виконані роботи з реконструкції частини квартири АДРЕСА_2 з улаштуванням балкону, що підтверджується матеріалами фото фіксації, співвласником якої є ОСОБА_1 .

Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт та введення об`єкта до експлуатації за адресою: АДРЕСА_4 . Об`єкт будівництва віднесено до незначних наслідків СС1. В ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 здійснила будівельні роботи з реконструкції 167/2000 квартири АДРЕСА_2 , шляхом будівництва балкону консольного типа на торцевій стіні другого поверху чотирьохповерхового будинку орієнтовними розмірами 6.0х2.0 м., чим збільшено загальну площу вказаної квартири. В свою чергу, з матеріалів технічної інвентаризації, наведених в технічному паспорті КП "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради від 22.09.2015 року, вказаний балкон відсутній. Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконані роботи з реконструкції 167/2000 квартири АДРЕСА_2 шляхом будівництва балкону без отримання права на виконання будівельних робіт.

ОСОБА_1 від підпису Акта відмовилася.

На підставі висновків Акта перевірки від 27.04.2018 року, ОСОБА_1 видано припис від 27.04.2018 року про усунення виявлених порушень шляхом одержання права на виконання будівельних робіт до 27.06.2018 року, або привести об`єкт до первинного стану, відповідно технічного паспорту від 22.09.2015 року.

Також, 27.04.2018 року посадовою особою Управління ДАБК ОМР складено протокол про порушення відповідачем п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 13 Постанови КМУ № 466.

ОСОБА_1 від підпису у протоколі відмовилася , але сплатила штраф у розмірі 10 200,00 грн., який накладено Управління ДАБК ОМР на підставі висновків вказаної перевірки, що підтверджується квитанцією № 38 від 18.05.2018 року .

11.06.2019 року посадовими особами Управління ДАБК ОМР, представником ТОВ "Офісний центр "Садова", директором ОК ЖУФ "ренесанс ЛТД-92" складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови на території м. Одеси, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_1 не виконала вимоги припису від 27.04.2018 року № 234/18.

14.06.2019 року на адресу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради надійшов лист Управління ДАБК ОМР № 01-8/204вх, згідно з яким управління розглянуто звернення ТОВ "Офісний центр "САДОВА" від 28.03.2019 року щодо законності проведення будівельних робіт співвласником комунальної квартири АДРЕСА_2 . За результатами позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 проведені роботи з улаштування балкону без отримання права на виконання робіт. Припис про усунення порушень вимог законодавства ОСОБА_1 не виконала, у зв`язку із чим, Упралвіння ДАБК ОМР просить Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради розглянути питання стосовно вжиття заходів щодо приведення об`єкта за вищевказаною адресою в первинний стан.

Співвласники квартири АДРЕСА_1 не заперечували проти будівництва балкону, про що свідчить заява від 05.02.2018р. з підписами, посвідченими начальником виробничої дільниці № 9 ЖКС «Порто-Франківський».

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ:

Спірні правовідносини врегульовані нормами діючими на момент виникнення правовідносин п1 ч.1 ст.34 , ч.1 ст.39 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», статті 31,73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі також - Закон N 280/97-ВР), ст. 9 Закону України від 20.05.1999, № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі також - Закон № 687-XIV ), ст. 319,376,383 Цивільного кодексу України, ст. 152,179 ЖК України , пунктом 1.4.1 Правил утримання жилих будинків і прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 76 від 17 травня 2005 року ( надалі - Правила №75) , п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року N 572( у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року N 45 ( надалі - Правила №45)

Відповідно до частин першої та другої статті 319 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною другою статті 383 ЦК України передбачено право власника квартири на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Реконструкція об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (стаття 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Користування квартирами приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (стаття 179 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 4 Правил N 45, передбачено, що власники приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

Стаття 152 ЖК і пункт 1.4.1 Правил N 76, передбачають, що вказаний дозвіл на переобладнання і перепланування приміщень у жилих будинках видає виконавчий комітет місцевої ради відповідно до законодавства.

Правилами N 45 та Правилами N 76 встановлено, що до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. До переобладнання належить улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Пунктом 1.4.1 Правил N 76 визначено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.

Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається (пункт 1.4.4 Правил N 76).

Відповідно до п. 3.2. ДБН А. 2.2.-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Пунктом 3.21. ДБН А. 2.2.-3-2014 " Склад та зміст проектної документації за будівництво " встановлено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів таУабо функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукту, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частини (за умови автономності).

Згідно з положеннями статті 152 Житлового кодексу виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону N 280/97-ВР( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, житловий фонд, нежитлові приміщення, інше майно та майнові права.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону N 280/97-ВР у вказаній редакції від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частина п`ята статті 60 Закону N 280/97-ВР у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Спори щодо здійснення вказаних у частині п`ятій статті 60 Закону N 280/97-ВР повноважень стосовно володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності є приватноправовими та мають розглядатися за правилами цивільного судочинства. Проте, позивач - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради мотивував позов ні порушенням його майнових прав чи інтересів або майнових прав чи інтересів територіальної громади міста Одеси відповідачем, а здійсненням конрольних функцій , як суб`єктом владних повноважень.

Згідно з частиною четвертою статті 50 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, громадяни України можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень як у випадках, прямо вказаних у цій статті, так і в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації (пункт 6 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Контроль за дотриманням містобудівного законодавства є одним з головних напрямів містобудівної діяльності (абзац 14 статті 2 Закону України "Про основи містобудування" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Державний контроль у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування (частина перша статті 24 Закону України "Про основи містобудування" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Виконавчі органи міських рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються міськими радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами (абзац 11 статті 1 Закону N 280/97-ВР у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Виконавчі органи міських рад належать до уповноважених органів містобудування та архітектури (абзац 7 частини першої статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (частина третя статті 13 зазначеного Закону).

До відання виконавчих органів міських рад, зокрема, належать делеговані повноваження зі здійснення контролю за технічним станом, використанням та утриманням об`єктів нерухомого майна усіх форм власності (підпункт 2 пункту "б" статті 30 Закону N 280/97-ВР), а також здійснення контролю за використанням житлового фонду (підпункту 5 пункту "б" вказаної статті).

Вказані делеговані повноваження конкретизовані у ЖК: згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 15 та частиною першою статті 30 ЖК виконавчі органи міських рад у межах і в порядку, встановлених законодавством, на території міста, району в місті здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду; керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні ради.

Такий державний контроль має завданням забезпечити додержання всіма суб`єктами, зокрема, правил користування житловим фондом і утримання його в технічно справному стані (стаття 29 ЖК).

За змістом пункту 12 частини першої статті 15 і статті 154 ЖК виконавчі комітети міських рад здійснюють контроль за утриманням будинків і квартир, що належать громадянам.

Крім того, до компетенції виконавчих органів міських рад у сфері містобудування належать забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій (підпункт 3 ("б") частини першої статті 31 Закону N 280/97-ВР; абзац 9 частини першої статті 14 Закону України "Про основи містобудування" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "б" частини першої статті 31 Закону N 280/97-ВР, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади (частина четверта статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

На час подання позову позивач діяв на підставі Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 1934-VII від 26.04.2017р. "Про затвердження Положення про виконавчі органи Одеської міської ради".

Згідно з пунктом 1.1 цього Положення позивач є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Приморського району міста Одеси згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до підпункті «а» пункту 2.8 Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради до повноважень позивача належить, зокрема, здійснення заходів щодо виявлення на території району фактів самовільного будівництва або реконструкції та вирішує питання щодо знесення самочинно побудованих об`єктів або приведення самочинно реконструйованих об`єктів у первинний стан .

Відповідно до підпункті «а» пункту 2.13 Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради до повноважень позивача у галузі забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян райадміністрація належить: звернення до суду з позовами до фізичних та юридичних осіб, які обмежують права та законні інтереси територіальної громади, та з інших питань в межах своїх повноважень;

З огляду на наведені приписи ЖК, Законів України та Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради позивач у сферах містобудування та житлово-комунального господарства має владні повноваження зі здійснення контролю за технічним станом, використанням, утриманням і схоронністю об`єктів житлового фонду усіх форм власності. І для виконання цих повноважень наділений правом звернення до суду з відповідними позовами.

Регулювання деяких правовідносин у вказаних сферах приписами ЖК не свідчить про те, що спір між сторонами є приватноправовим (житловим).

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень виконавчого органу міської ради - Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради належить надання висновків щодо відповідних проектів містобудівних, архітектурних перетворень, на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

(1) Оцінка доводів учасників справи і висновку суду першої інстанції

Апеляційний суд вважає, що закон передбачає, що суб`єкт владних повноважень може звернутися з позовом, зокрема, до фізичної особи, якщо вона істотно порушує будівельні норми та правила незалежно від того, чи порушені внаслідок цього права інших осіб, у зв`язку з чим позивач має надати докази вказаних обставин, при чому докази можуть свідчити про наявність однієї чи обох обставин відразу.

Тому згода співвласників квартири АДРЕСА_1 проти будівництва балкону, не є достатньою підставою для відмови у позові.

Крім того, належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами позивачем доведено факт істотного порушення будівельних норм і правил, у тому числі п. 3.21. ДБН А. 2.2.-3-2014 " Склад та зміст проектної документації за будівництво».

З аналізу наведених правових норм вбачається, що отримання дозволу від виконкому міської ради необхідне, зокрема, для проведення переобладнання або перепланування жилих будинків, що передбачає виконання робіт, визначених Правилами N 45 та Правилами N 76. Разом з тим, проведення робіт з переобладнання та перепланування жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання дозволу та введення в експлуатацію.

Аналогічна правова позиція зазначена у Постанові Верховного Суду від 21.11.2019,по справі № 462/2845/16-а

Посилання апелянта ,що вказані будівельні роботи не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017р. № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» , так як до вказаних робіт не відносяться роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), виконання яких відбулось із втручанням несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування - балкон збудований із втрачанням у несучу конструкцію зовнішню стіну будинку за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 5.

(2) Висновки суду апеляційної інстанції :

Апеляційний суд вважає , що повноваження зі здійснення контролю за технічним станом, використанням, утриманням і схоронністю об`єктів житлового фонду передбачають не лише виявлення факту правопорушення, притягнення винуватої особи до юридичної відповідальності, але також припинення цього правопорушення й усунення його негативних наслідків, зокрема на виконання владного управлінського припису.

Відтак, конкретні публічні правовідносини не завершуються фіксацією факту адміністративного правопорушення та притягненням винуватої особи до юридичної відповідальності, а продовжують існувати до моменту припинення правопорушення, усунення його негативних наслідків, виконання владного припису або визнання його незаконним і скасування.

Оскільки відповідач добровільно не виконав припис повноважного органу місцевого самоврядування та не усунув допущених порушень,та не привів до первинного стану реконструйовані 167/2000 квартири АДРЕСА_2 , позивач як суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій зі здійснення контролю за технічним станом, використанням, утриманням і схоронністю об`єктів житлового фонду будь-якої форми власності звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача до вчинення дій з приведення самочинно реконструйованого частини приватної квартири до попереднього стану, який підлягає задоволенню , так як суб`єктом владних повноважень належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами доведено факт виконання будівельних робіт ОСОБА_1 з реконструкції 167/2000 квартири АДРЕСА_2 шляхом будівництва балкону без отримання права на виконання будівельних робіт ,без проекту та з істотним порушенням будівельних норм і правил та позивачем, як органом влади виправдано свої дії, вимоги про демонтаж самовільно влаштованого балкону є порядком виконання рішення, який, застосовується ,як правило , відповідно до ст.378 КАС України у разі встановлення обставин, які ускладнюють виконання рішення, за відповідною заявою, але ,в цьому випадку, був зазначений у резолютивній частині судового рішення суду 1-ої інстанції відповідно до п.1 ч.6 ст.246 КАС України , внаслідок оцінки його необхідності.

Аналогічна правова позиція ,зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 р. по справі N 520/10754/14-ц ( провадження 14-108цс18)

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Судом 1-ої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права , справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі , судове рішення прийнятне та підписано суддею , який зазначений у судовому рішенні

Апеляційний суд, враховуючи принципи верховенства права, належного врядування, презумпції правомірності дій платника податків , практику ЄСПЛ , як джерело права, правові позиції Верховного суду , вважає, що свавільне втручання у право відповідача мирно володіти майном , яке підлягає захисту згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції, - було відсуне та доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування рішення суду 1-ої інстанції та відсутність підстав для зміни розподілу судових витрат в порядку ч.6 ст.139 КАС України

Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 6 та ст.1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3,6,7,139,242,292,308,311,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року-залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття ,та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів

Повне рішення складене та підписане 01.04.2020 року

Головуючий суддя

Кравець О.О.

Судді

Коваль М.П. Домусчі С.Д.