Справа № 711/13103/14-ц

Провадження 4-с/711/5/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Демчика Р.В.,

при секретарі Бузун Л.В.

за участі представників скаржника Реви С.В., Верети А.В.

представника ДВС Купчин О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Гайдай Тетяни Олександрівни щодо винесення постанови про виправлення помилки у процесуальному документі, зацікавлена особа Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім»,-

встановив:

ОСОБА _1 звернувся до суду із скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов про виправлення помилки у процесуальних документах.

У скарзі ОСОБА_1 просить суд:

1. дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Гайдай Тетяни Олександрівни щодо винесення постанов про виправлення помилки у процесуальному документі в межах виконавчого провадження № 49647985 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 711/13103/14 від 30 квітня 2015 року, що видав Придніпровський районний суд м. Черкаси, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Кліринговий дім» визнати неправомірними

2. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, щодо внесення змін до документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 11 грудня 2015 року, якою державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612, 96 грн. на 15264, 04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США.

3. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, щодо внесення змін до документу «Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» від 30 березня 2016 року, якою державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США.

4. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, щодо внесення змін до документу «Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» від 30 березня 2016 року, якою державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США.

5. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, щодо внесення змін до документу «Постанова про розшук майна боржника» від 14 лютого 2017 року якою державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США.

6. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, щодо внесення змін до документу «Постанова про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні» від 16 березня 2017 року, якою державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США.

7. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, щодо внесення змін до документу «Постанова про призначення експерта для у часті у виконавчому провадженні» від 6 квітня 2017 року, якою державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США.

8. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, щодо внесення змін до документу «Постанова про заміну зберігача» від 1 червня 2017 року, якою державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США.

9. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, щодо внесення змін до документу «Постанова про зняття арешту з майна» від 12 липня 2017 року, якою державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп.,а всього 19360,21 доларів США.

10. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, щодо внесення змін до документу « Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 25 липня 2017 року, державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США

11. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, щодо внесення змін до документу «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 25 липня 2017 року, державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США

12. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, щодо внесення змін до документу «Постанова про арешт майна боржника» від 31 жовтня 2017 року, якою державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США

13. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985 щодо внесення змін до документу «Постанова про розшук майна боржника» від 31 жовтня 2017 року, якою державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США

14. скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, щодо внесення змін до документу «Постанова про арешт коштів боржника» від 20 листопада 2018 року, якою державний виконавець вирішив виправити заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США

15. скасувати постанову про зміну ( доповнення) реєстраційних даних від 23 травня 2019 року, винесену в межах в межах виконавчого провадження № 49647985, якою державний виконавець вніс зміни ( доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: виправив заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп., а всього 19360,21 доларів США.

Крім того просив, у разі задоволення скарги винести окрему ухвалу, яку направити органам поліції, міністерству юстиції України та Національному агентству з питань запобігання корупції.

Свої вимоги мотивує тим, що він не погоджується із переліченими вище постановами, вважає їх необґрунтованими та прийнятими із порушенням норм закону, а дії державного виконавця вважає неправомірними із наступних підстав. Так, при прийнятті оскаржуваних постанов державний виконавець керувався статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 3 частини 3 якої передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Разом з тим, відповідно до положень п.19 постанови пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року за N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у відповідності до якого - вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає. Крім того, арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо).

Отже, скаржник вважає, що зміна грошової одиниці, якою визначено стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження № 49647985, а саме: з гривні на долар, не є арифметичною чи граматичною помилкою, в той час як стаття 74 ЗУ «Про виконавче провадження» надає право державному виконавцю виправити виключно арифметичні чи граматичні помилки.

Крім того, скаржник вказує, що оскаржувані постанови, всупереч нормам закону, не містять зазначення мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків). При цьому, відсутнє визначення боргу по судовому збору. Також слід зазначити, що відомості про виконавчий документ, які зазначені у вступній частині постанов від 23 травня 2019 року - не відповідає змісту рішення державного виконавця, що викладене у резолютивній частині цих постанов.

Також, скаржник звернув увагу суду на те, що на момент прийняття оскаржуваних постанов державний виконавець самостійно визначав валюту, в якій буде відбуватися стягнення заборгованості, та зазначив, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення його змісту (ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року).

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 53 Закону N 606-XIV.

Відповідно до частини третьої вказаної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Тобто, із аналізу норми закону вбачається, що при виконанні рішення суду щодо стягнення заборгованості у відповідній валюті, перерахування коштів Стягувачу у гривні не допускається.

Враховуючи той факт, що в межах виконавчого провадження № 49647985, розпочинаючи із 11 грудня 2015 року і по день подання даної скарги, вчинявся цілий ряд виконавчих дій, зокрема, і щодо реалізації майна боржника та було здійснено часткове погашення боргу перед стягувачем саме в національній валюті, то зміна валюти державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 49647985 не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

Однак, змінивши валюту стягнення в межах виконавчого провадження, державний виконавець, по суті, змінив порядок виконання судового рішення, що не допускається нормами чинного законодавства, суттєво та неправомірно збільшив суму боргу.

В судовому засіданні скаржник (боржник) ОСОБА_1 повністю підтримав доводи скарги та просив задовольнити вимоги, викладені в ній.

Представники скаржника – адвокати Верета А.В. та Рева С.В. також підтримали доводи скарги та просили її задовольнити.

В судовому засіданні державний виконавець Купчин О.С. просила відмовити у задоволенні скарги. Надано письмовий відзив на скаргу.

Зацікавлена особа (стягувач) ПАТ «Банк «Кліринговий дім» в судове засідання не з`явився. Про час, місце та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та ВП №49647985, а також докази, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав:

В судовому засіданні встановлено, що до Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ ГТУЮ у Черкаській області надійшла заява від 7 грудня 2015 року представника ПАТ «Банк «Кліринговий дім» про прийняття до виконання виконавчого листа від 12 травня 2015 року у справі №711/13103/14-ц (провадження №2/711/467/15) про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Кліринговий дім» заборгованості за кредитним договором в сумі 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225 972,28грн., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640,68грн., а всього 19360,21 доларів США, що еквівалентно 286612,96грн. Крім того, подано виконавчий лист від 12 травня 2015 року.

Постановою державного виконавця Гайдай Т.О. від 11 грудня 2015 року відкрито виконавче провадження №49647985 щодо виконання виконавчого листа №711/13103/14-ц, що виданий 12 травня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Кліринговий дім» боргу в сумі 286612грн. 96коп.

Також під час розгляду справи встановлено, що з 11 грудня 2015 року по теперішній час державним виконавцем проведено ряд виконавчих дій та винесено ряд процесуальних рішень, направлених на виконання виконавчого листа, виданого 12 травня 2015 року. Крім того, боржником заборгованість частково погашена, що вбачається з відповідних розпоряджень № 49647985 від 25липня 2017 року. Окремо слід зазначити, що стягувачу ПАТ «Банк «Кліринговий дім» кошти були зараховані на розрахунковий рахунок саме в національній валюті гривні.

Відповідно до постанов державного виконавця Гайдай Т.О. від 23 травня 2019 року у ВП №49647985 виправлено помилки у процесуальних документах: постанові про відкриття ВП від 11 грудня 2015 року; постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30 березня 2016 року; постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31 березня 2016 року; про розшук майна боржника від 31 березня 2016 року; про опис та арешт майна від 14 лютого 2017 року; постанові про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 16 березня 2017 року; про призначення експерта для участі у виконавчому проваджені від 06 квітня 2017 року; постанові про заміну зберігача майна від 1 червня 2017 року; постанові про зняття арешту з майна від 12 липня 2017 року; постанові про припинення розшуку майна боржника від 13 липня 2017 року; постанові про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження 25 липня 2017 року; постанові про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 25 липня 2017 року; постанові про арешт майна боржника від 31 жовтня 2017 року; постанові про розшук майна боржника від 31 жовтня 2017 року; постанові про арешт коштів від 20 листопада 2018 року, а саме, - в їх резолютивних частинах замінено суму боргу до стягнення з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972,28грн., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640,68грн, а всього 19360,21 доларів США.

Так, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (ст. 2 Закону України Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року, який був чинний на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження).

Права і обов`язки державних виконавців передбачені статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року (який був чинний на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження). Статтею 18 цього Закону визначені вимоги до виконавчого документу, в тому числі, у ньому зазначається резолютивна частина рішення.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, в т.ч. за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження (п.1 ч.1, ч.2, ч.3 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV в ред. від 21 квітня 1999 року).

Відповідно до статті 25 цього Закону державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Закон України «Про виконавче провадження» №606-ХІV в редакції від 21 квітня 1999 року втратив чинність на підставі Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року, яка діє з 5 жовтня 2016 року.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 2 червня 2016 року, яка діє з 5 жовтня 2016 року).

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» (від 2 червня 2016 року) визначені права і обов`язки державних виконавців. Зокрема, передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 26 згаданого Закону від 2 червня 2016 року, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч.3, ч.5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року).

У разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення його змісту (ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року).

Розподіл стягнутих з боржника грошових сум передбачено у розділі VІ ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова (ч.ч. 1, 3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року із змінами).

Наказом МЮУ від 2 квітня 2012 року № 512/5 (зареєстровано в МЮУ 2 квітня 2012 року за №489/20802) затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Інструкції, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами. Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю. Якщо постанова надсилається у формі електронного документа, вона підписується електронним цифровим підписом. У разі якщо постанова виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону. Інші посадові особи органів державної виконавчої служби у випадках, передбачених Законом та цією Інструкцією, виносять постанови з урахуванням вимог, визначених цим пунктом.

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження передбачені розділом ІІІ Інструкції. Зокрема, зазначено, що примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у статті 3 Закону. Виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону. При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону державний виконавець враховує таке: повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства; ім`я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові (частина перша статті 28 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про національні меншини в Україні" громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати по батькові, мають право записувати в паспорті лише ім`я та прізвище, а у свідоцтві про народження - імена батька та матері; відсутність коду за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого коду. Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа та квитанцією про сплату авансового внеску, крім випадків, коли стягувач звільняється від сплати авансового внеску відповідно до частини другої статті 26 Закону та у разі виконання рішення Європейського суду з прав людини. До заяви про примусове виконання рішення, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем подається окрема заява про примусове виконання рішення.

З`ясувавши обставини справи за скаргою ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку, що дії державного виконавця відділу ДВС не відповідають ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 2 червня 2016 року. Так, враховуючи норми права державний виконавець виконує безпосередньо судове рішення, резолютивна частина якого викладена у виконавчому листі. Разом з тим, державним виконавцем під час вирішення питання про прийняття до виконання виконавчого листа, що виданий 12 травня 2015 року, не були дотримані положення вище вказаної Інструкції.

На думку суду, державним виконавцем Гайдай Т.О. не було дотримано всіх норм законодавства під час здійснення виконання виконавчого провадження №49647985. А відтак, дії державного виконавця щодо винесення постанов про виправлення помилок у процесуальних документах є протиправними, оскільки такі постанови складені у порушення вимог вище вказаної Інструкції. Так, у вступних та резолютивних частинах постанов: про відкриття ВП від 11 грудня 2015 року; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30 березня 2016 року; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31березня 2016 року; про розшук майна боржника від 31 березня 2016 року; про опис та арешт майна від 14 лютого 2017 року; про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 16 березня 2017 року; про призначення експерта для участі у виконавчому проваджені від 6 квітня 2017 року; про заміну зберігача майна від 1 червня 2017 року; про зняття арешту з майна від 12 липня 2017 року; про припинення розшуку майна боржника від 13 липня 2017 року; про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження 25 липня 2017 року; про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 25 липня 2017 року; про арешт майна боржника від 31 жовтня 2017 року; про розшук майна боржника від 31 жовтня 2017 року; про арешт коштів від 20.11.2018р., - зазначено розмір боргу 286612 грн. 96 коп., оскільки за виконавчим листом №711/13103/14-ц від 12 травня 2015 року борг становить 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972,28грн., пеня в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640,68грн, а всього 19360,21 доларів США, що еквівалентно 286612 грн. 96 коп.

Аналізуючи постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року вбачається, що вказаними постановами внесені виправлення у вищезхзаначені постанови державного виконавця і сума боргу 286612, 96 грн. замінена на суму боргу – 19360,21 доларів США, що є протиправним.

Суд не вбачає підстав для задоволення вимоги скаржника про постановлення окремої ухвали, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Разом з тим, в діях державного виконавця ознак кримінального правопорушення не виявлено.

Таким чином, скарга підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та, керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.447-452, 259 ч.6 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Гайдай Тетяни Олександрівни щодо винесення постанови про виправлення помилки у процесуальному документі, зацікавлена особа Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім» задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Гайдай Тетяни Олександрівни щодо винесення постанов про виправлення помилки у процесуальному документі в межах виконавчого провадження № 49647985 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 711/13103/14 від 30 квітня 2015 року, що видав Придніпровський районний суд м. Черкаси, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Кліринговий дім».

Скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 11 грудня 2015 року.

Скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу «Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» від 30 березня 2016 року.

Скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу «Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» від 30 березня 2016 року.

Скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу «Постанова про розшук майна боржника» від 14 лютого 2017 року.

Скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу «Постанова про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні» від 16 березня 2017 року.

Скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу «Постанова про призначення експерта для у часті у виконавчому провадженні» від 6 квітня 2017 року.

Скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу «Постанова про заміну зберігача» від 1 червня 2017 року.

Сасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу « Постанова про зняття арешту з майна» від 12 липня 2017 року.

Скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 25липня 2017 року.

Скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 25 липня 2017 року.

Скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу « Постанова про арешт майна боржника» від 31 жовтня 2017 року.

Скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу «Постанова про розшук майна боржника» від 31 жовтня 2017 року.

Скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 23 травня 2019 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу «Постанова про арешт коштів боржника» від 20 листопада 2018 року.

Скасувати постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 23 травня 2019 року, винесену в межах в межах виконавчого провадження № 49647985, якою внесено виправлення до документу в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: виправив заборгованість з 286612,96 грн. на 15264,04 доларів США, що еквівалентно 225972 грн. 28 коп., пеню в сумі 4096,17 доларів США, що еквівалентно 60640 грн. 68 коп.,а всього 19360,21 доларів США.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий : Р.В.Демчик.

Повний текст ухвали суду виготовлено 23 березня 2020 року.

Головуючий:

Р. В. Демчик