ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2020 року

м. Ужгород

№ 260/771/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

позивача : Громадська організація Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" - представники не з`явилися,

відповідача: Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації - представники не з`явилися,

третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" - представники не з`явилися,

третя особа на стороні позивача: ОСОБА_1 – в судове засідання не з`явилася;

третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 - в судове засідання не з`явився;

третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 – в судове засідання не з`явилась;

третя особа на стороні позивача: Громадська організація "Довкілля Свалявщини" – представник в судове засідання не з`явився;

третя особа на стороні позивача: Пилипецька сільська рада Міжгірського району Закарпатської області - представник у судове засідання не з`явився;

третя особа на стороні позивача Міжнародна благодійна організацію "Екологія Право-Людина" - представник в судове засідання не з`явився,

третя особа на стороні відповідача: Міністерства енергетики та захисту довкілля України - представник в судове засідання не з`явився,

третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_4 - в судове засідання не з`явився,

третя особа на стороні відповідача: Воловецька селищна рада Воловецького району, Закарпатської області - представник в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Громадської організації “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера” (п.і. 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 5, оф. 43, код ЄДРПОУ 37231326) до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (п.і. 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 38766364), треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 . п.і. АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , п.і. АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 , п.і. АДРЕСА_3 ); Громадська організація "Довкілля Свалявщини" (п.і. 89321, Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, 3-Д, код ЄДРПОУ 42447195), Пилипецька сільська рада Міжгірського району Закарпатської області (п.і. 90011, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, 75, код ЄДРПОУ 04350843); Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" (п.і. 79005, м. Львів, вул. І.Франка, буд. 9 кв.1а, а/с 316, код ЄДРПОУ 20848991) треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Атлас Воловець Енерджи” (п.і. 89100, Закарпатська область, смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, код ЄДРПОУ 41074414); Міністерства енергетики та захисту довкілля України (п.і. 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 37552996); ОСОБА_4 , (ІПН НОМЕР_4 , п.і. АДРЕСА_4 ); Воловецька селищна рада Воловецького району, Закарпатської області (п.і. 89100, Закарпатська область, смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, код ЄДРПОУ 04350240) про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ :

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 18 березня 2020 року було виготовлено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено та підписано 30 березня 2020 року.

03 червня 2019 року, Громадська організація “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера” звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлас Воловець Енерджи”, якою просить скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності “Будівництво вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецькоїселищної ради Воловецького району та на території Березниківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області, що протиправно виданий 07 березня 2019 року товариству з обмеженою відповідальністю “Атлас Воловець Енерджи”, код ЄДРПОУ 41074414, Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації за №07/02-02.

04 червня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відмовлено у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

17 липня 2019 року, ухвалою суду відмовлено у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

16 липня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судових засідань було залучено в якості третіх осіб на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГО “Довкілля Свалявщини”, Пилипецьку сільську раду Міжгірського району Закарпатської області.

19 вересня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було залучено в якості третьої особи на стороні позивача Міжнародну благодійну організацію "Екологія-Право-Людина", залучено в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , Воловецьку селищну раду Воловецького району та Міністерство екології та природних ресурсів України.

17 жовтня 2020 року, судом закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 18 листопада 2019 року та викликано свідків, (а.с.88, т.5)

І . Позиції сторін.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що порушення процедури ОВД призвело до прийняття оскаржуваного висновку, який допускає діяльність, яка по суті повинна бути недопустимою, оскільки буде відбуватись із численними порушеннями екологічного законодавства. І. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля - пропозиція та зауваження громадськості необґрунтовано відхилялись, з доданих таблиць видно, що більшість зауважень не бралися до уваги, що зумовило неналежну оцінку звіту. Зокрема у звіті з ОВД не враховано, що проведення кабельних ліній електропередач напругою 110 кВ, вимагає проведення окремої процедури оцінки впливу на довкілля згідно із пунктом 10 частини третьої статті 3 Закону "Про оцінку впливу на довкілля". 1.2 - Порушена процедура оцінки впливу на довкілля: не надано доступ до звіту з ОВД в Пилипецькій сільській раді, що може зазнати впливу на довкілля. При цьому у звіті з ОВД взагалі не зазначено, що територія планованої діяльності частково розташована на території Міжгірського району, і що вплив такої діяльності буде поширюватися на територію Міжгірського району. У звіті з ОВД відсутні підписи та відсутні дані про кваліфікацію 12-ти - виконавців звіту, чим порушено вимоги Додатку 4 Порядку передачі документації для надання висновку. У звіті відсутні копії документів, що підтверджують право користування земельними ділянками. Неповна інформація міститься в оголошенні про початок громадського обговорення, яка вимагається за ст. 8 Закону. 1.3 - В звіті надано недостовірну та неповну інформацію про вплив планованої діяльності на туризм, що може становити ризик для життя та здоров`я громадян. Звіт містить неправдиві відомості щодо віддаленості території, де буде здійснюватися планована діяльність; щодо порушення ґрунтового покриву, у звіті відсутня інформація щодо наявності на Полонині Боржава особливо цінних ґрунтів провінції Карпати, перелік яких затверджено Наказом № 245 від 06.10.2003 року; недостовірна інформація про вплив на поверхневі водойми. Зведення ВЕС на території Полонини Боржава матиме суттєвий негативний вплив на екосистеми Боржавського хребта та всі компоненти природи на сій Смарагдовій мережі.

ІІ. Порушення природоохоронних норм, які були допущені під час прийняття оскаржуваного висновку, це порушення Бернської Конвенції, оскільки планована діяльність буде здійснюватися безпосередньо на території Смарагдової мережі "Polonyna Borzava" - UA00002634 порушення Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Навколо Боржавського хребта та безпосередньо на ньому розташовані території природо-заповідного фонду України. Кожен із зазначених об`єктів природно-заповідного фонду створений з метою охорони природних комплексів, а також рідкісних видів флори і фауни. Порушено вимоги Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Порушено вимоги Європейської ландшафтної конвенції 2006 року. Порушено Угоди про збереження кажанів в Європі ( 1999 рік), Конвенції про збереження мігруючих видів тварин (Боннська Конвенція, 1999 року), Пташину Директиву. Порушення Закону України "Про екологічну мережу", "Про охорону земель", "Про атмосферне повітря", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення". При видачі спірного Висновку з ОВД Відповідачем як уповноваженим органом не були враховані ризики для людей, які відвідують полонину Боржава (туристи, спортсмени збирачі чорниць), Не враховані ризики ураження людей уламками лопатей вітряків у випадку аварій, ризики ураження уламками льоду з вітрових турбін взимку. В Звіті з ОВД міститься інформація про наявність на території планованої діяльності реліктових та зникаючих видів, занесених до Червоної книги України. У разі будівництва ВЕС їм загрожує знищення. Порушення Закону України "Про регулювання містобудівної документації", "Про Генеральну схему України".

27 червня 2019 року, Відповідач Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що при видачі 07.03.2019 року оскаржуваного висновку № 370/02-02 Департамент діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, при цьому були враховані всі обставини, що мають значення для прийняття такого рішення, і ні процедура оцінки впливу на довкілля, ні права громадськості на участь у прийнятті рішень порушені не були, натомість при прийнятті рішення були враховані результати участі громадськості, виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в повній мірі дотримано вимоги ст. 9 Закону при наданні висновку з оцінки впливу на довкілля. 02 серпня 2018 року, Департаментом в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднене отримане від суб`єкта господарювання ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (реєстраційна справа № 2018821379). Реалізовуючи права, визначені ч. 7 ст. 5 Закону, було надано Департаменту 17 зауважень і пропозицій. Вказана інформація міститься у звіті про громадське обговорення. В подальшому ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” було забезпечено підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля, який Департаментом 15.01.2019 оприлюднено в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та забезпечено доступ громадськості, а саме, на офіційному веб-сайті Департаменту, а також, в друкованому вигляді, розміщено в приміщенні Департаменту, а також Воловецької селищної ради, Березняківської, Тибавської, Дусинської та Неліпинської сільських рад Свалявського району. 15.01.2019 року, Департаментом оприлюднено оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. Реалізовуючи права, визначені ч. 2 ст. 7 Закону, громадськістю - 21 суб`єктом було подано 422 зауваження до звіту з оцінки впливу на довкілля в т.ч. і позивачем ГО “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера”. На виконання вимог ст. 7 Закону 30.01.2019 року в приміщенні Воловецької селищної ради та Березняківської сільської ради Свалявського району, 31.01.2019 року в приміщенні Тибавської, Дусинської та Неліпинської сільських рад Свалявського району Департаментом забезпечено громадські обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. На зазначених громадських обговореннях представниками громадськості було задано 79 усних запитань, 8 усних та 5 письмових зауважень та пропозицій. 04.03.2019 року, відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону, Департаментом підготовлено звіт про громадське обговорення планової діяльності, який 12.03.2019 разом з висновком з ОВД планованої діяльності було внесено до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також оприлюднено на офіційному веб-сайті Департаменту. Таким чином, відсутні підстави вважати як про порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, так і про порушення права громадськості на участь у прийнятті рішення, адже громадськість активно приймала участь на всіх її етапах. Всі отримані зауваження та пропозиції громадськості були опрацьовані та взяті до уваги (звіт з оцінки впливу на довкілля, таблиці на арк. 648-791, звіт про громадське обговорення, таблиці на арк. 307-610 в т.ч. арк. 358-369 позивача). Отже, твердження позивача щодо неналежного врахування результатів участі громадськості у прийнятті рішення також не відповідає дійсності. Отже, у таблицях до звіту вірно сформульовано статус врахування зауважень та пропозицій громадськості. Результатом врахування Департаментом зауважень громадськості є покладення обов`язку на ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” та їх обов`язкове виконання екологічних умов провадження планованої діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 07.03.2019 №370/02-02, в т.ч. здійснення низки компенсаційних заходів, а також заходів з запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження впливу планованої діяльності на довкілля. В межах виконання покладених функцій, Департамент, виходить з правильності поданих суб`єктом господарювання документів, який, несе відповідальність за їх достовірність, і не уповноважений проводити будь-які дослідження, такі як накладення плану інженерних мереж ВЕС на межі адміністративних районів, про що зазначає позивач. Відповідно до частини 8 статті 6 Закону, Звіт з ОВД підписаний В. Отченашенко, М. Доля та Т. Патика та зазначено їх кваліфікації. Зазначає, що у звіті наведена детальна інформація про земельні ділянки, на яких планується будівництво ВЕС з зазначенням назви, дати та номеру відповідного договору, кадастрового номеру та площі земельної ділянки (арк. 65, табл. 2.2 Звіту з ОВД). Вказують щодо неповноти інформації у оголошенні про початок громадського обговорення, зокрема не зазначення довжини та площі планової діяльності, строків, тривалості та порядку громадського обговорення, що відповідно до типової форми в оголошенні вказано цілком достатню інформацію для стислої характеристики планової діяльності. Таким чином у задоволенні позову слід відмовити, ( а.с. 1-8, т.2).

05 вересня 2019 року, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 подала до суду клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових пояснень, в яких вказує, що у Висновку міститься завідомо неправдива інформація. Вказує, що відповідач був проінформований про недостовірні, применшені і невідповідні дані у Звіті з оцінки впливу на довкілля, що стосуються безпеки для життя і здоров`я людей, що перебуватимуть поблизу запланованої ВЕС на Боржаві. Інформація не була взята відповідачем до уваги, а зауваження були відхилені без належного обґрунтування. Відповідач був проінформований про загрозу життю і здоров`ю людей, що перебуватимуть на полонині Боржава у холодний період року за умов обмерзання конструкцій вітрогенераторів (див. Звіт про громадське обговорення, табл. 6, п. 100-106, 397- 422). Небезпека пов`язана з падінням і розльотом уламків криги з лопатей та інших елементів конструкцій ВЕУ. Приклади недостовірної інформації, наведеної у звіті з ОВД, про яку був проінформований відповідач: 1) у звіті з ОВД наведені недостовірні (применшені) цифри, що описують ймовірність ураження людей уламками льоду у холодний період року. У зауваженні № 403 з табл. 6 Звіту про громадське обговорення показано, що розрахунки ймовірності ураження уламками льоду для ВЕУ таких розмірів, які плануються на Боржаві і для кліматичних умов Боржави, авторами звіту не надані; 2) у звіті наведені применшені значення маси уламків льоду, що можуть розлітатися з ВЕУ; 3) автори звіту з ОВД стверджують, що всі вітрогенератори будуть оснащені електротермічною системою усунення льоду, яка дозволить видаляти лід “у безпечних і контрольованих умовах”. Однак це твердження не відповідає дійсності. Ця проблема вирішується шляхом встановлення огорож, попереджувальних знаків і перенесення популярних піших маршрутів; 4) уламки льоду падають навіть з повністю зупиненого вітряка. Радіус розльоту уламків залежить від сили вітру і становитиме для ВЕУ, що заплановані на Боржаві, 59 і 118 м відповідно для вітру 5 м/с і 10 м/с.; 5) автори Звіту з ОВД не оцінили кількість днів, протягом яких на їх ВЕС буде спостерігатися обледеніння, хоча це мав би бути логічний перший крок у з`ясуванні ризиків для громадян, необхідності закриття туристичних маршрутів і т.д. Ця теза суперечить іншому розділу звіту з ОВД - “Клімат і мікроклімат”, зокрема підрозділам “Тумани” і “Ожеледо-паморозеві явища”. Таким чином, відповідач недобросовісно підійшов до питання кліматичних умов роботи запланованої ВЕС і не врахував ту обставину, що у Звіті наведена невірна інформація з цього приводу, що може призвести до травмування громадян у разі реалізації проекту. Таким чином, висновок можна вважати завідомо неправдивим, (т.3, а.с. 80 - 86).

06 вересня 2019 року, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 подала до суду клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових пояснень, в яких вказує, що брала участь у громадському обговоренні планованої діяльності щодо будівництва вітрової електростанції (ВЕС) на Полонині ОСОБА_5 . Жодні з її зауважень, направлені до відповідача, не були враховані ним при видачі висновку з ОВД при цьому відповідачем не було надано обґрунтування причин їх відхилення по кожному з них.. Вказує, що найбільш критичним моментом у процесі громадського обговорення підчас здійснення процедури ОВД можна вважати вивчення Відповідачем всіх зауважень, що надійшли протягом всього періоду громадського обговорення. Відповідачем при видачі оскаржуваного висновку з ОВД. Таблиця із зазначенням інформації про врахування/неврахування Відповідачем зауважень та пропозицій від громадськості щодо звіту з ОВД наведена на стор. 307-610 звіту про громадське обговорення, завантаженого у Реєстр ОВД (номер справи 2018821379). На стор. 493-529 звіту про громадське обговорення планованої діяльності наведені її зауваження і пропозиції до звіту з ОВД, надіслані нею до відповідача електронною поштою та реакція Відповідача на них. Зокрема, головне зауваження громадськості - щодо необхідності опрацювання виправданих територіальних та технічних альтернатив планованої діяльності з розташуванням їх за межами полонини Боржава не було враховане. Вказує, що виникне загроза знищення частини популяцій охоронюваних видів рослин та тварин, а також поверхні охоронюваних оселищ на території Смарагдової мережі “Полонина Боржава”, оскільки у звіті з ОВД негативний вплив на них не був досліджений і не оцінений; в рамках планованої діяльності не був досліджений і оцінений її вплив на рослинний і тваринний світ (в тому числі на види, занесені до Червоної книги України) у кількісному вимірі (у перерахунку на особини, які будуть знищені безпосередньо внаслідок реалізації планованої діяльності, а також опосередковано - шляхом зміни умов їх зростання/мешкання) на земельних ділянках, оформлених суб`єктом господарювання в оренду для будівництва вітряків, а також на трасах прокладання доріг, траншейного прокладання ліній електропередач і зв`язку та прилеглих територіях; виникне загроза для життя і здоров`я туристів, що відвідують туристичні маршрути на полонині Боржава, особливо у зимовий період, внаслідок ризику травмування їх шматками криги при намерзанні її на лопатях вітряків. Таким чином, висновок можна вважати завідомо неправдивим, (т. 3 а.с. 95-101).

16 жовтня 2019 року, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 з порушення строків, визначених в ухвалі суду від 16 липня 2019 року, подав до суду клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових пояснень, в яких вказує, що в рамках процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) відповідач був поінформований науковою громадськістю про необхідність проведення досліджень поширення на території планованої діяльності тетрадонтофори блакитної, а також пізніше, під час громадського обговорення звіту з ОВД - про недостовірні дані, які містяться у звіті з ОВД проекту будівництва ВЕС на Полонині Боржава про вплив планованої діяльності на мікроартропод, до яких відноситься і зазначений вид тетрадонтофора блакитна. Наявне у звіті з ОВД твердження про мінімальний вплив на мікроартропод, до яких відноситься і занесена до Червоної книги України тетрадонтофора блакитна, є необґрунтованим, оскільки у звіті з ОВД відсутня інформація, яка вказувала б на те, що на території планованої діяльності були проведені дослідження щодо поширення тетрадонтофори блакитної, оцінки чисельності її популяції, на основі яких можна було б зробити висновок про обсяг (розмір) впливу планованої діяльності на популяцію даного виду. У звіті з ОВД наводиться лише загальна інформація про безхребетних мезофауни, що стосуються в основному лісових екосистем, які розташовані за межами території планованої діяльності (с. 764-765 Звіту з ОВД). Відповідач у таблиці врахування/неврахування зауважень Звіту про громадське обговорення (с. 442 (с. 136 “таблиця врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадських обговорень”)), зокрема на якому базується висновок ОВД, стверджує, що “питання впливу планованої діяльності на мікроартропод достатньо розкрито у Звіті про ОВД, зокрема на с. 764— 765”. Насправді, інформація, що міститься у Звіті з ОВД, зокрема на сторінках 764-765, Звіту про громадське обговорення; с. 722) є компіляцією із статті, що стосується різноманіття та особливостей формування угруповань ґрунтових безхребетних (мезофауна, мікроартроподи) у дібровах рівнинної частини верхів`я басейну Дністра. Стосунку басейн річки Дністра до території планованої під ВЕС немає взагалі. Тобто, відповідь на зауваження у звіті про громадське обговорення базується на неправдивій інформації. Відповідач порушив процедуру та принципи здійснення процедури ОВД, що є підставою для скасування висновку з ОВД, виданого відповідачем, ( а.с. 243 – 248, т.4 ).

19 вересня 2019 року, з порушенням встановлених судом строків, третьою особою на стороні позивача Пилипецькою сільською радою Міжгірського району Закарпатської області подано письмові пояснення в порядку статті 165 КАС України, де вказує, що громада Пилипця може зазнати суттєвого впливу від планованої діяльності “Будівництво вітрової електростанції 120 МВт”. Однак, суб`єкт господарювання не проінформував належним чином Пилипецьку сільську раду на першому і другому етапах процедури ОВД, і відповідно, повідомлення про плановану діяльність, звіт з ОВД та оголошення про початок громадського обговорення не були оприлюднені у їхньому місцевому органі самоврядування. Як наслідок, вплив планованої діяльності на природне і соціальне середовище на території Пилипецької сільської ради, залишився неоціненим. Зокрема, не враховані наступні фактори: 1) значна частина об`єктів запланованої ВЕС безпосередньо межують з територією Пилипецької сільської ради; 2) близько 1200 м запланованої дороги і підземного кабелю проходять по їх території; 3) встановлені у звіті з ОВД Проекту санітарно-захисні зони (СЗЗ) радіусом 700 м і небезпечні зони розльоту з конструкцій вітроенергетичних установок (ВЕУ) уламків льоду радіусом 267 м, заходять на територію Пилипецької сільської ради і охоплюють площу відповідно 5,5 км2 і 0,7 км2. Основні чинники негативного впливу планованої діяльності на територію Пилипецької сільської ради це: небезпека для життя і здоров`я мешканців і туристів; екологічні ризики і загроза шкоди для господарства; зменшення потоку туристів і, як результат, занепад туристичної галузі у їхньому регіоні. Також, порушення будуть пов`язані з незворотними змінами ландшафту як при виконанні будівельних робіт ), так і після введення ВЕС в експлуатацію. Таким чином, просять суд скасувати оскаржуваний висновок з оцінки впливу на довкілля, (т.3, а.с. 241-247).

12 лютого 2020 року, представником третьої особи на стороні позивача, Міжнародної благодійної організація “Екологія – Право – Людина, подано клопотання, в якому вказує, що відповідно до п.3.27 Положення про Закарпатський Департамент екології та природних ресурсів, Департамент видає у встановленому порядку висновок з оцінки впливу на довкілля. Вказує, що дозвіл не видається, якщо у поданих документах є недостовірні дані та є негативні результати дослідження. Відповідно до ст. 9 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, до висновку, а відповідно до дій відповідача, під час його складання є ряд вимог. Однак, – висновок не може базуватися на дослідженнях, які ще не були проведені, а вказівка провести такі дослідження вимагає проходження ними нової процедури. Так, Закон зазначає, що якщо з ОВД випливає необхідність здійснити додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування, то уповноважений орган зобов`язаний у висновку визначити строки та обґрунтувати вимоги щодо її здійснення, додаткова оцінка ОВД здійснюється за процедурою, передбаченою Законом про ОВД. Також, висновок з ОВД, як дозвільний документ повинен містити такі вимоги та екологічні умови, які реально виконати. Всі умови, які визначені у висновку та стосуються червонокнижних видів не можливо виконати як такі, що суперечать Закону України “Про Червону книгу України” та підпадають під кваліфікацію Кримінального кодексу України, (т.7 а.с. 70).

27 червня 2019 року третя особа на стороні відповідача ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" подано суду письмові пояснення: 02 серпня 2019 року Департамент (відповідач) оприлюднив в єдиному реєстрі ОВД - повідомлення про плановану діяльність ТОВ "Атлас Воловець Енерджи". 31 серпня 2018 року відповідачем в єдиному реєстрі ОВД оприлюднено всі зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень. 04 вересня 2018 року Відповідачем в єдиному реєстрі ОВД оприлюднено зауваження та пропозиції до обсягу досліджень органу державної влади. 15 січня 2019 року відповідачем в єдиному реєстрі ОВД оприлюднено звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва ВЕС 120 МВт та повідомлення про початок громадського обговорення Звіту. 12 березня 2019 року відповідачем в єдиному реєстрі ОДВ оприлюднено звіт про громадське обговорення планованої діяльності та висновок з оцінки впливу на довкілля. Третя особа стверджує, що ними та відповідачем дотримано вимоги статті 4 Закону "Про оцінку впливу на довкілля", свідченням чого є отримання зауважень та пропозицій громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень, загалом на 110 стор., опублікування їх в єдиному реєстрі ОВД, а також врахування обґрунтованих зауважень у Звіті. Також у звіті наведено окрему таблицю врахування зауважень та пропозицій громадськості (ст. 647-729 Звіту). Сам факт отримання зауважень свідчить про повне виконання вимог щодо публічності та доступності процедури. Зауваження позивача, які надійшли до відповідача описані в таблиці зауважень Звіту про громадське обговорення, а зауваження подані ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" направлені відповіді письмово Позивачу. Посилання позивача на ч.5 ст. 51 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища", є хибними, оскільки Висновок з ОВД та Звіт з ОВД не є проектами на будівництво. Щодо зазначення у звіті з ОВД про будівництво нових доріг та реконструкції існуючих, то така діяльність не відноситься до діяльності, які підлягає оцінці впливу за ст.3 ЗУ "Про ОВД". Щодо проведення кабельної лінії електропередач напругою 110 КВ, зауважують, що це невід`ємна частина вітрової електростанції щодо якої здійснювалася процедура з ОВД та окремої процедури ОВД Закон не передбачає. Щодо мотивації відхилень зауважень громадськості, як зазначає позивач, що порушує п.10 ч.2 ст. 6 Закону "Про ОВД", то ні Закон ні Порядок не містить жодної вказівки на те, що уповноважений орган зобов`язаний письмово обґрунтовувати відхилення зауваження представника громадськості. Зауваження, що наведені позивачем у позовній заяві, на які ніби не надано жодних відповідей, не надходили у такому вигляді як зазначені у позові. Враховуючи вимоги мешканців с. Пилипець, ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" скоротило проект на 14 ВЕУ, вилучивши їх з планів будівництва на землях Пилипецької сільської ради. Щодо доводів позову, які стосуються санітарно - захисної зони, то станом на момент виготовлено звіту з ОВД , ні Кабінетом Міністрів України, ні Міністерством охорони здоров`я не було встановлено розмірів санітарно-захисних та охоронних зон вітрових електростанцій, тому розміри у Звіті носять рекомендаційний характер. Щодо доводів позивача, що звіт не підписаний виконавцями звіту, то звіт підписаний В. Отченашко, М. Доля, Т. Патика, чиї підписи містяться на титульній сторінці Звіту. Щодо доводів позову про відсутність у звіті документів, які підтверджують право користування земельним ділянками, то третя особа зазначає, що п.1. ч.1 Додатку 4 "Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля..", який встановлює вимоги до форми Звіту з оцінки впливу на довкілля". Що стосується орендованих земельних ділянок, то вони не є виробничими площами (приміщенням), а є територією планової діяльності (відповідні викопіювання з ДТП міститься у Звіті), оскільки земельні ділянки не є виробничими площами, то і додавати до Звіту копії договорів оренди. Щодо земельної ділянки кадастровий номер № 2121555100:09:001:0010 1,6201 га 01.01 "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка обмежена іншими земельними сервітутами" є земельною ділянкою державної власності, то інформація про неї наведена у звіті поряд з іншими земельними ділянками. У позові позивач зазначає, про порушення право на участь у прийнятті рішення через необґрунтовану відмову, однак це право ні відповідачем ні третьою особою на жодному етапі не порушено. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, ( а.с. 199-207, т.1).

19 вересня 2019 року третьою особою ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" подано доповнення до пояснень щодо позову (а.с.2, т.4) що стосуються, того що Закон України "Про природно-заповідний фонд України" , не містить поняття проектовані об`єкти природно-заповідного фонду, як це стверджує позивач про проектовані національні парки "Ждимир" та "Боржава". Жодного рішення про резервування вказаних позивачем територій Президентом України не приймалось як цього вимагає, ч.1 статті 53 Закону. Інші зазначені у позовній заяві об`єкти природо-заповідного фонду не є суміжними з територією планованої діяльності. Щодо порушення Закону України "Про екологічну мережу", оскільки планована діяльність на думку позивача фрагментує територію на Боржаві та зробить її непридатною для туризму та рекреації, маючи на увазі Вододільно-Карпатський середньо гірно-високогірний екокоридор, зазначений зокрема у звіті України на виконання Конвенції про охорону біорізноманіття. Відповідно до вказаного Закону, включення територій та об`єктів до переліку територій та об`єктів екомережі не завдає шкоди правам тих, на чиїй території вони розташовані, не призводить до зміни режиму їх охорони та використання. Жодним нормативно-правовим актом не заборонено здійснювати будівельні роботи на територіях, що входять до Смарагдової мережі, крім того справа за даною скаргою згідно сайту Конвенції не відкривалась, (а.с.1-3, т.4).

Третя особа на стороні відповідача Міністерство енергетики та захисту довкілля України (попередня назва Міністерство екології та природних ресурсів України) - 21 жовтня 2019 року подало суду пояснення щодо позову. У поясненні зазначають, що функції з видачі висновку з оцінки впливу на довкілля покладено на уповноважений територіальний орган – обласні, міські Київські та Севастопольські державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів та уповноважений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держану політику у сфері охорони навколишнього природного середовища у випадках, визначених ч.3 статті 5 Закону. Пунктом 3.28 Положення про департамент визначено, що департамент видає в установленому законом порядку висновок з оцінки впливу на довкілля. Посилаючись на ст.5 Закону "Про оцінку впливу на довкілля" вказують, що планова діяльність Товариства з будівництва та експлуатації ВЕС не підпадає під жодний пункт частини третьої статті 5 Закону, повідомлення про планову діяльність від суб`єкта господарювання безпосередньо до Міністерства не надходило. Законом не встановлено вимоги до розробників Звітів з ОВД (ані сертифікатів, ані освітніх вимог тощо), оскільки правовідносини між замовником планової діяльності та розробником звіту є господарськими правовідносинами, а Міністерство як державний орган не наділений компетенцією у їх регулюванні. Таким чином, розробляти та підписувати Звіт з ОВД може як самостійно замовник діяльності, так і розробник Звіту. Непідтвердженими вважає Міністерство твердження Позивача щодо земельної ділянки із кадастровим номером 2121555100:09:001:0010 площею 1.6201 га та щодо ймовірного впливу планової діяльності на територію Пилипецької сільської ради, звертають увагу суду, що оскаржуваний висновок з оцінку впливу на довкілля є індивідуальним актом та жодним чином не порушує права Позивача, (а.с.98, т.5 )

Позивачі в судове засідання не з`явилися, однак 17 березня 2020 року (вх. № 5235) подали суду заяву, яка стосується вжиттям Урядом заходів через загрозу епідемії коронавірусу з метою дотримання неперервності судового процесу та дотримання розумних строків і вирішення, враховуючи стадію розгляду справи, клопочуть перед судом про розгляд справи в період карантину за їх відсутності.

Відповідач, Департамент екології та природних ресурсів, 17 березня 2020 року (вх. № 5236) подав суду клопотання про розгляд справи без їх участі, за наявними в матеріалами справи документами.

Треті особи на стороні позивача ОСОБА_1 (вх. № 5240), ОСОБА_3 (вх. № 5241) та ОСОБА_2 . (вх. № 5239) у судове засідання не з`явились, однак ними на електронну адресу суду 17 березня 2020 року надіслано заяви про проведення судового засідання без їх участі.

Третя особа на стороні позивача: Громадська організація "Довкілля Свалявщини" – подали 18 листопада 2019 року заяву про розгляд справи без їх участі, (а.с.200, Т.5).

Третя особа на стороні позивача: Пилипецька сільська рада Міжгірського району Закарпатської області – подали 16 грудня 2019 року заяву про розгляд справи без їх участі, (а.с.156-157, т.6).

Третя особа на стороні позивача Міжнародна благодійна організація "Екологія Право-Людина" - представник в судове засідання не з`явився, однак були належно повідомлені та 12 лютого 2020 року (вх. № 2634) подали суду клопотання про розгляд справи без представника ЕПЛ, ( а.с. 70, т.7)

Третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи", 16 березня 2020 року на електронну адресу суду ( вх. № 5242) та 17 березня 2020 року (вх. № 5237) уповноваженим представником подано клопотання про те, що не заперечують проти розгляду справи, якщо позивач заявив про розгляд справи без його участі та при винесенні рішення просять врахувати обставини, що викладені також у змісті цього клопотання.

Третя особа на стороні відповідача: Міністерство енергетики та захисту довкілля України про час та дату слухання справи повідомлені належним чином, свої пояснення щодо позову подали суду 21 жовтня 2019 року (а.с. 98-106, т.5). Жодного разу участь уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили.

Третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_4 , 17 березня 2020 року (вх. № 5238) подав суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти винесення судом рішення за наявними матеріалами справи.

Третя особа на стороні відповідача: Воловецька селищна рада Воловецького району Закарпатської області - 16 березня 2020 (вх. № 5231) уповноваженим представником подано клопотання про розгляд справи 17.03.2020 року без їх участі, а про день коли мають відбутися судові дебати по справі просять повідомити.

17 березня 2020 року (вх. № 5256) Воловецькою селищною радою подано клопотання про врахування судом письмово викладених дебатів у разі проведення судового засідання із-за об`єктивних причин без участі сторін.

17 березня 2020 року (вх. № 5288, 5286) Воловецькою селищною радою подано клопотання про розгляд адміністративної справи без участі представника.

В судових засіданнях представники позивача підтримували позовні вимоги та просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судових засіданнях, проти задоволення позову заперечували, просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Уповноважені представники третьої особи на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи", в судових засіданнях, проти задоволення позову заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Треті особи на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити.

Третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_4 в судових засіданнях, проти задоволення позову заперечував та додатково вказав щодо доводів про тетрадонтофору блакитну, що на території Закарпаття знахідок даного виду немає. А в Червоній книзі Українських Карпат (2011), охоронюваний статус понижено максимально: від “зникаючий” до найнижчого “відносно благополучний”.

Уповноважений представник третьої особи на стороні позивача: Громадської організації "Довкілля Свалявщини" в попередніх судових засіданнях підтримував позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Уповноважений представник третьої особи на стороні позивача: Міжнародної благодійної організації "Екологія Право-Людина" позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Уповноважений представник третьої особи на стороні відповідача: Воловецької селищної ради Воловецького району, Закарпатської області в судових засіданнях, проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 229 ч. 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ . Обставини встановлені судом.

02 серпня 2018 року, Департаментом в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднене отримане від суб`єкта господарювання ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (реєстраційна справа № 2018821379).

31 серпня 2018 року, відповідачем в єдиному реєстрі ОВД оприлюднено зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень.

04 вересня 2018 року, Відповідачем в єдиному реєстрі ОВД оприлюднено зауваження та пропозиції до обсягу досліджень органу державної влади.

15 січня 2019 року, відповідачем в єдиному реєстрі ОВД оприлюднено звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва ВЕС 120 МВт та повідомлення про початок громадського обговорення Звіту, а також, в друкованому вигляді, розміщено було в приміщенні Департаменту, Воловецької селищної ради, Березняківської, Тибавської, Дусинської та Неліпинської сільських рад Свалявського району.

30 січня 2019 року, в приміщенні Воловецької селищної ради та Березняківської сільської ради Свалявського району, 31.01.2019 року в приміщенні Тибавської, Дусинської та Неліпинської сільських рад Свалявського району Департаментом забезпечено громадські обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. На зазначених громадських обговореннях представниками громадськості було задано 79 усних запитань, 8 усних та 5 письмових зауважень та пропозицій. 04.03.2019 року, відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону, Департаментом підготовлено звіт про громадське обговорення планової діяльності, який 12 березня 2019 року, разом з висновком з ОВД планованої діяльності було внесено до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також оприлюднено на офіційному веб-сайті Департаменту.

Отже , предметом оскарження у даній справі є Висновок з оцінки впливу на довкілля, який складається із таких розділів:

- основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;

- основні характеристики діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт;

- опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності;

- врахування даних, що наведені у звіті з оцінки впливу на довкілля ( а.с.44, т.1);

- екологічні умови провадження планованої діяльності:

1) умови під час виконання підготовчих та будівельних робіт, (а.с.52, т.1);

2) умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків ( а.с.54, т.1);

3) для планованої діяльності встановлюються умови зменшення впливу планованої діяльності, а саме підстави для здійснення транскордонної оцінки впливу відсутні, (а.с.55, т.1);

4) на суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення компенсаційних заходів за переліком, (а.с.55, т.1);

5) на суб`єкта господарювання покладається обов`язок із запобігання, уникнення зменшення (пом`якшення) усунення, обмеження впливу планованої діяльності на довкілля, ( а.с.56, т.1);

6) на суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення після проектного моніторингу, ( а.с.53, т.1);

7) на суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля не передбачається, (а.с.57, т.1).

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови, передбачені у цьому висновку, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п`ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Оскаржуваний висновок містить примітку, якщо під час провадження планованої діяльності буде виявлено значний негативний вплив цієї діяльності на життя та здоров`я населення чи довкілля та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність - припиненню, що зазначено у Висновку, (а с. 57, т.1). Висновок підписаний начальником відділу оцінки пливу на довкілля та моніторингу навколишнього природного середовища – ОСОБА_6 та директором департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації – Рішко С.В.

Висновок складений відповідачем на 24 аркушах ( книга 5); звіт з оцінки впливу на довкілля на 1792 стор. та звіт про громадське обговорення - 4 книги: книга 1 - з 1 по222 стор.; книга2 - з 223 по 426 стор.; книга 3 - з 427 по 610 стор.; книга 4- з 611 по 863 стор.

Не погоджуючись із Висновком про оцінку впливу на довкілля та Звіту позивач звернувся до суду із позовом про скасування спірного Висновку, який може призвести до незворотних втрат об`єкта рекреаційного призначення Боржавського хребта та Полонини Боржава, яка є об`єктом Смарагдової мережі.

ІІІ. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Основним Законом України, який регулює спірні правовідносини є Закон України "Про оцінку впливу на довкілля", який встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Цим Законом дано визначення поняттю "вплив на довкілля" (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Уповноваженим територіальним органом - є відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів, у даному випадку відповідачем є Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації.

Стаття 2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" визначає зміст і суб`єкти впливу на оцінку. Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

За ч. 3 статті 2 цього Закону, суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Постанова КМ № 989 від 13.12.2017 року затверджує Порядок громадських слухань у процесі оцінки пливу на довкілля, цей Порядок визначає механізм проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, а уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган забезпечує проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення такої діяльності, в тому числі шляхом розгляду, повного врахування, часткового врахування або обґрунтованого відхилення зауважень і пропозицій громадськості, отриманих під час громадських слухань.

У даній справі організатором громадських слухань був відповідач - Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, що не суперечить п. 4 Порядку 989. Організатор громадських слухань повинен бути незалежним, об`єктивним та неупередженим і не мати потенційного конфлікту інтересів щодо планованої діяльності в розумінні Закону України "Про запобігання корупції", що регулює п.6 цього Порядку.

Постановою КМ України від 13.12.2017 року № 1026 затверджено Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля.

Стаття 9 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, визначає процедуру та складові такого висновку.

Частина перша цієї норми, свідчить про те, що уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження та частина третя визначає, що при підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

Щодо доводів про порушення процедури оцінки впливу на довкілля, судом встановлено наступне.

Процедуру оцінки впливу на довкілля планованої діяльності розпочато 02.08.2018 року шляхом оприлюднення повідомлення про плановану діяльність (реєстраційний номер справи: 2018821379), а 15.01.2019 року в Єдиний реєстр оцінки впливу на довкілля внесено звіт з оцінки впливу на довкілля ( далі - Звіт з ОВД) та розміщено оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД. Повідомлення про плановану діяльність оприлюднене на веб- сайті Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА: "Вісті Свалявщини" від 04.08.2018 року, "Голос Верховини" № 34 від 04.08.2018 року та розміщено на дошках оголошень, інформаційних стендах Воловецької селищної ради Воловецького району, Березниківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських ради Свалявського району. З дня офіційного оприлюднення Повідомлення про плановану діяльність до департаменті надійшли зауваження та пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню у звіт. Перелік суб`єктів, що подали зауваження на сторінці 2 Висновку, ( а.с. 35, т.1).

Частина 4 статті 9 Закону “Про оцінку впливу на довкілля” вимагає наведення відповідачем в описовій частині висновку з ОВД інформації про враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення. Судом встановлено, що в оскаржуваному висновку з ОВД (а.с.35,т.1) відповідачем зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягала включенню до звіту з ОВД, суб`єкт оцінки впливу на довкілля посилається (врахував) дані зауваження і пропозиції у Звіті з ОВД на сторінках 647- 791 (єдиний реєстр оцінки впливу на довкілля – реєстраційна справа № 2018821379).

Суд вважає необхідним відмітити, що вищезазначеному передують дії, що визначені статтею 5 цього Закону, які передбачають право громадськості надати уповноваженому територіальному органу, в даному випадку Відповідачу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, ч.10 стаття 5 Закону “Про оцінку впливу на довкілля”.

Відповідачем не виконано вимоги статті 9 ч.3 та ч.4 Закону “Про оцінку впливу на довкілля”, в тому числі щодо врахованих та відхилених зауважень та пропозицій, що надійшли під час громадського обговорення.

Щодо доводів позову, то посилання в такому стосуються наступного - порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля: пропозиції та зауваження громадськості необґрунтовано відхилялись. З доданих таблиць видано що більшість зауважень не бралися до уваги, що зумовило неналежну оцінку звіту.

Матеріалами справи підтверджується що громадськістю подавалися зауваження до Повідомлення про плановану діяльність і пропозиції щодо змісту та обсягу досліджень, які мали бути наведені у Звіті з ОВД.

Більшість зауважень стосуються неможливості розташування планованої діяльності на Полонині Боржава, оскільки її територія переважно віднесена до зони рекреаційного і туристичного призначення згідно містобудівної документації обласного рівня, ключової зони території екологічної мережі області, а також – до території Європейської екологічної мережі (Смарагдової мережі), знищення популяцій рідкісних видів флор і фауни занесених до Червоної книги та Резолюції 4, 6 Бернської конвенції, збереження природних комплексів; призведе до переміщення великих за обсягом мас ґрунтів та гірських порід; призведе до втручання у водоносні горизонти. Ці та інші зауваження наведені у Таблиці 6, стор. 301 -610, 288-290 Звіту про громадське обговорення .

Судом досліджено Розділ 11 Звіту з ОВД, який має назву “Зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, які наведені у таблиці 1.11 ст.. 647 Звіту з ОВД. Зауваження Олени Кравченко МБО “Екологія-Право-Людина” щодо знаходження та планованій території особливо цінних територій, які охороняються національним та міжнародним законодавством; Боржавський хребет є природоохоронною територією міжнародного значення – об`єктом Смарагдової мережі Європи; необхідною є оцінка впливу Воловецької ВЕС на види та оселища, що охороняються на території Смарагдової мережі “Polonyna Borzava” ст. 700 Звіту.

У Звіті з ОВД суб`єкт оцінки зазначає, що зауваження та пропозиції враховано частково, детальну інформацію, яка не зазначена у відповідях є у Звіті з ОВД з відповідними додатками. В частині врахування зауважень частково, містяться відомості, що в інтересах захисту довкілля ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” замовить та опублікує окремий висновок (Appropriate Assessments), в якому фахівці екологи оцінять вплив на будівництво Товариством ВЕС на полонині Боржава у Закарпатській області на об`єкти Смарагдової мережі та NATURA 2000 ( при наявності такого) .

Як слідує із матеріалів справи, поданих зауважень у розділі Висновку “Основні характеристики та місце провадження планованої діяльності”, повідомляє, ВЕС планується розмістити на території двох районів, а саме: у південній частині Воловецього району, на півдні від смт. Воловець та у північно-східній частині Свалявського району. Найближчими населеними пунктами до території планованої діяльності найближчої вітрової електричної установки ( ВЕУ) розташовані: смт. Воловець - з півночі - 2.22 км, с. Березники - з півдня - 8,26 км, с. Вовчий - із заходу - 4 км, с. Пилипець - із сходу - 4, 5 км, с. Подобовець - із сходу, 4,2 км. Розмір санітарно-захисної зони від ВЕУ, ВЕС встановлено на рівні 700 метрів. Території об`єктів природно-заповідного фонду розташовані за межами вітрового парку. Ділянка проектування ВЕС віднесена до "територій помірного екологічного ризику" виникнення несприятливих природних процесів та не входить в екологічну мережу області .

Згідно стор. 67 Звіту з ОВД до найближчого поселення в Мжгірському районі, с. Подобець відстань від вітрогенераторів понад 4,2 км.

За результатами Звіту з ОВД та Висновку, Міжгірський район та Пилипецька селищна рада не входять до території планованої діяльності. При цьому села Пилипець та Подобовець є селами Міжгірського району та виходячи із місця розташування такі можуть зазнати впливу планованої діяльності, чим порушено ч.5 та 6 статті 4 Закону “Про оцінку впливу на довкілля”. Отже, вказана обставина на переконання суду є достатньою для висновку суду щодо наявності порушення відповідачем процедури оцінки впливу на довкілля, щодо незабезпечення доступу до звіту з ОВД у приміщенні органу місцевого самоврядування, територія якого може зазнати випливу планованої діяльності. Зведений план інженерних мереж ВЕС (ст. 69 Звіту з ОВД), межі адміністративних районів, свідчать що санітарно-захисні зони вітряків, дороги, кабельна лінія електропередачі потрапляє в тій чи іншій мірі до території Пилипецької сільської ради. Ці відомості Звіт з ОВД та оскаржуваний Висновок з ОВД не містить.

Як слідує із матеріалів справи, відомості про розмір санітарно-захисні зони від ВЕУ, ВЕС, встановлені на рівні 700 м, що зазначено у Висновку на стор. 44 (т.1). Санітарно-захисні зони ВЕС поширюються на територію шести об`єктів природно-заповідного фонду: заказник “Росішний”, заказник “Темнатик”, заказник “Приборжавський”, заповідне урочище “Березниківські праліси”, заповідне урочище “Боржавські праліси”, гідрологічна пам`ятка природи “Озеро на полонині Боржава”, про що неодноразово екологами вказувалося у зауваженнях до Звіту та пропозиціях. Такі зауваження подавалися ОСОБА_7 (стор. 688 Звіту з ОВД), щодо високої природоохоронної цінності території планованої діяльності та недостатню вивченість орнітофауни на цій території; зауваження Олени Кравченко МБО “Екологія-Право-Людина” щодо знаходження та планованій території особливо цінних територій, які охороняються національним та міжнародним законодавством (стор.700 Звіту з ОВД).

Третя особа ОСОБА_1 вказує, що у розділі “Відрив лопатей і льоду” Звіту з ОВД (cтop. 600 ) автори аналізують небезпеку ураження людей уламками льоду, опираючись всього на два літературних джерела - 1991 і 1998 років. Цитата зі звіту: “вірогідність удару деталлю турбіни або осколками льоду на відстані 210 м складає 1:10,000,000 (Taylor and Rand, 1991)”. Однак, замість того, щоб виконати розрахунки з використанням параметрів вітротурбін, які забудовник обрав для свого проекту, а також метеорологічних умов для Полонини Боржава, автори наводять інформацію із застарілої статті 1991 року, у той час, як є актуальні роботи.

У розділі 8.9 “Розрахунок вірогідних зон дії загрозливих факторів на здоров`я людини, тваринний та рослинний світ, оцінка ймовірної кількості потерпілих, оцінка можливих збитків”, автори наводять ймовірність ураження уламком льоду 0.000 000 007, що еквівалентно 1 влученню за 137 500 000 років. При цьому вони посилаються на роботу [M.LeBlanc, G.Hassan. Recommendations for risk assessments of ice throw and rotor blade failure in Ontario / Municipal issues and wind energy workshop CanWEA. June 2007]. Однак, автори не виконали розрахунки, а навели дані з роботи у якій розрахунки наводяться для вітротурбіни з діаметром ротора 80 м і висотою опори 80 м, в той час як забудовник планує встановити турбіни висотою 107 м і діаметром ротора 142 м та розглядається ситуація для території з помірним ступенем обледеніння - 5 днів на рік. У той час, як на Боржаві лише метеорологічне обмерзання можливе протягом мінімум 70 днів, а утворення криги за рахунок налипання опадів спостерігається протягом 5 місяців.

Отже, наведений авторами приклад не може бути використаний для оцінки ймовірності ураження уламком льоду для запланованої ВЕС на Боржаві.

Посилаючись на ДСТУ-Н Б.В.1.1-27:2010 “Будівельна кліматологія”, автори стверджують, що “вірогідність обмерзання лопатей значно зменшується”. Автори звіту не наводять ніяких цифр, зокрема, якою ж саме є ця вірогідність, а також не повідомляють, протягом якого часу на Боржаві є сприятливі умови для обледеніння.

На стор. 615, посилаючись на сайт http://www.caithnesswindfarms.co.uk, забудовник наводить статистику нещасних випадків на вітрових електростанціях. Однак автори використали лише частину інформації з цього ресурсу, оскільки автори звіту http://www.caithnesswindfarms.co.uk попереджають, що зібрана ними інформація становить приблизно 9% від реальної кількості нещасних випадків. Наприклад, для 2017 року наведена цифра у 180 нещасних випадків. Реальна кількість таких випадків становитиме понад 1800.

Разом з тим, забудовник підійшов до питання безпеки чисто формально і просто посилається на рекомендації Світового банку 2015 року, де сказано, що безпечною можна вважати відстань 1,5 загальної висоти ВЕУ (висота башти + висота лопаті). Однак, автори наводять нерелевантну інформацію щодо відстаней, на які розлітаються лопаті: “Розрахунки також показують, що розкид лопатей (уламків лопатей) для ВЕУ з роторами діаметром 70-80 м і максимальною швидкістю обертання 20-22 об/хв. Не повинен перевищувати відстань 150 м [Desert Claim Wind Power Project Kittitas County. Final EIS. Chapter 3 - Affected Environment, Environmental Impacts and Mitigation Measures, табл. 3.2]” (cтop. 621). Діаметр ротора ВЕУ, які планує встановити забудовник, становить 142 м, тому відстань розкиду лопатей, у два рази коротших, не несе корисної інформації.

Щодо вказаних третьою особою зауважень, слід відмітити, що будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я повинні були бути проаналізовані та оцінені суб`єктом державної влади у порядку визначеному п.3 частини 1 статті 2 Закону “Про оцінку впливу на довкілля”, однак такі відомості оскаржуваний документ не містить.

Текст звіту містить численні суперечності щодо інформації поданої у різних розділах звіту. Зокрема у додатках до звіту з ОВД зазначено, що рідкісні види рослин були виявлені на 20 ділянках під ВЕУ з 34. При цьому, зазначено в іншій частині звіту, що місце зростання цих видів рослин відділені від регіону де здійснюватиметься планована діяльність, у зв`язку з чим, негативного впливу вони не зазнаватимуть (стор. 234 Звіту з ОВД).

На стор. 26 Додатку 10 Звіту з ОВД йдеться про Джарилгицьку затоку, яка не має відношення до планованої діяльності.

Додаток 8 ст. 44 містить відомості про норкову ферму та на ст. 176 Додаток Appropriate Assesment (належна оцінка) пропонується дослідження видр.

В оскаржуваному Висновку з ОВД (а.с. 40, т.1) зазначено, що система розморожування леза - електромеханічна, що видаляє льодові утворення на лопатях, яка спрямована на видалення льоду з лопатей вітрових турбін в безпечних і контрольованих умовах”. При цьому, як встановлено судом у Звіті з ОВД не йдеться про електромеханічну систему очищення льоду, а пропонується електротермічна система.

Такі ж неточності містить оскаржуваний Висновок щодо прокладки комунікаційних і технологічних кабелів на глибині 1 м, що не відповідає ст. 84, ст.102 Рис. 2.23 Звіту з ОВД, де вказана глибина траншеї - 1 ,8 м.

Порушення Закону України “Про екологічну мережу”.

Стаття 16 цього Закону визначає перелік територій та суб`єктів екомережі” , за якою перелік ключових територій екомережі включає території та об`єкти природно-заповідного фонду, водно-болотні угіддя міжнародного значення, інші території, у межах яких збереглися найбільш цінні природні комплекси.

Третя особа ОСОБА_3 , у зауваженнях до Таблиці 6 (поз. 299), стор. 193, зазначає, що твердження про те, що територія планованої діяльності не відноситься до екомережі не відповідає дійсності. У звіті з ОВД зазначена неправдива інформація щодо розташування території планованої діяльності по відношенню до елементів екологічної мережі області. Так на стор. 55 Звіту з ОВД наведена наступна карта-схема, під якою підписано, що ВЕС розташована у буферній зоні екологічної мережі області.

Такі ж відомості містить звіт про проведення належної оцінки за методом Додаток 18 Appropriate Assesment (належна оцінка) щодо впливів будівництва та експлуатації ВЕС ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” на полонині Боржава у Закарпатській області на об”єкти “Смарагдової мережі”, стор 143 цього Звіту, що викладені у такому змісті: “ Існуючі умови розміщення 34 ВЕУ передбачають буферну зону між турбінами та районами високогірної лісової рослинності полонини “Боржава”, де в лісових біотопах можуть спостерігатися скупчення птахів “Смарагдової мережі”, охоронюваних Бернською Конвенцією” (6 видів птахів). Буферна зона між турбінами та районами високогірної лісової рослинності полонини “Боржава” гарантує відсутність впливів ВЕУ на місця існування птахів в межах лісів.

Схема екологічної мережі Закарпатської області затверджена рішенням Закарпатської обласної ради № 1033 від 10.07.2014 року.

Стаття 16 частина 2 Закону “Про екологічну мережу”, перелік буферних зон екомережі включає території навколо ключових територій екомережі, які запобігають негативному впливу господарської діяльності на суміжних територіях.

Стаття 3 цього закону, визначає, що екомережа - єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов`язань України підлягають особливій охороні;

Частиною четвертою статті 3 Закону “Про екологічну мережу”, визначено структурні елементи екомережі - території екомережі, що відрізняються за своїми функціями. До структурних елементів екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювані території. Ключові території забезпечують збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття. Сполучні території (екокоридори) поєднують між собою ключові території, забезпечують міграцію тварин та обмін генетичного матеріалу. Буферні території забезпечують захист ключових та сполучних територій від зовнішніх впливів. Відновлювані території забезпечують формування просторової цілісності екомережі, для яких мають бути виконані першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану.

Надаючи відповідь на подані зауваження ОСОБА_8 (поз. 299, стор 193 Таблиці 6), зазначено: “Враховано частково. Точні заплановані розташування кожної ВЕУ наведено у додатку 14 Звіту. У звіті кадастровий номер кожної відведеної земельної ділянки (стор. 65, Таблиці 2.2 звіту з ОВД” .

Із дослідженого судом рис. 2,6 Звіту з ОВД, яким визначено місце проектованого розташування ВЕС, Схеми екологічної мережі Закарпатської області, яка є публічною та доступною на офіційному сайті Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=2087, встановлено, що у Звіті з ОВД на рис. 2,6 місце розташування ВЕС позначено не на полонині Боржава, а у смт. Воловець, при тому, що планована діяльність розташована саме у ключовій зоні екомережі області.

Порушення зазначених вимог Закону України “Про екологічну мережу” під час здійснення ОВД призвело до прийняття незаконного висновку, який підлягає скасуванню.

18 листопада 2019 року, допитані в судовому засіданні свідки дали суду наступні пояснення.

Свідок Бокотей Андрій Андрійович, орнітолог, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Державного природознавчого музею НАН України (ДПМ), член Президії Західноукраїнського орнітологічного товариства (ЗУОТ), може підтвердити, що подані президентом ЗУОТ Матвєєвим М.Д. зауваження до Звіту з ОВД були відхилені без належного обґрунтування. Розповість про орнітологічні дослідження, проведені на Полонині Боржава протягом осені 2018 року. В судовому засіданні 18 листопада 2019 року суду пояснив, що під його керівництвом проводилися дослідження у восени 2018 року. З 14.09 по 04.11.2018 року шестеро колег Західноукраїнського орнітологічного товариства проводили дослідження за дорученням ТОВ "Атлас Воловець Енерджи". Проводили за тими самими методиками, досліджували більше точок. Дані істотно різняться: сірий журавель у звіті це 196 особин, його колеги вказують на 3,5 тис. особин журавля. Каже, що некоректно застосовано методики. Шотландська методика під будівництво ВЕС на морських узбережжях - це мінімальна кількість часу, об`єктів. Вони ж рекомендують польську методику, вона більш об`єктивна. Збори товариства учасником якого він є, брали участь в розробленні Смарагдової мережі. Стверджує, що зауваження, які вони подавали - розглянуті, відповідь надана, але це відписка. Категорично відстоює, що будівництво на полонині не можливе. Подавав зауваження до Департаменту, але відповідь надавало ТОВ "Атлас Волоць Енерджи". Безпосередньо у дослідженні брали участь ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . 15 точок стаціонарного дослідження. В дослідження ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" це тільки 2 точки. Мова йде при дослідженні про мігруючі напрямки. Відомості про 5 птахів, це дані нерепрезентативні. Зауваження орнітологів це позиції 158 -171 Таблиці 6.

Свідок ОСОБА_13 , кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу природної флори, Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, на території, де планується будівництво вітропарку, здійснювала ботанічні дослідження, під час яких були виявлені популяції рослин, занесених до Червоної книги України, про що було повідомлено у зауваженнях до Звіту з ОВД від директора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України ОСОБА_14 Н. ОСОБА_15 . Зазначені зауваження не були враховані Департаментом екології без належного обґрунтування. У липні 2018 року відряджена з роботи для дослідження популяції рідкісних рослин, це по Хребту - Великий ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , Темнатик. Виявила рослини: Зелениця Альпійська, Плаун баранець. Присутня була на громадських слуханнях у Воловці, подавала зауваження до Звіту з ОВД. ст. 307 Звіту громадських слухань (ст. 233-234 Звіту). Використовувала методи - локація точкова, локалітет площі не робили. Це були ботанічні дослідження маршрутним методом з 25.07.2018 року по 20.07.2018 року.

18 листопада 2019 року, допитаний свідок ОСОБА_18 , Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, науковий співробітник відділу алелопатії, кандидат сільськогосподарських наук, зі спеціальності екологія ґрунту, проводив дослідження ґрунтів на Полонині Боржава, Департаментамент екології відхилив без належного обґрунтування зауваження від Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України щодо впливу будівництва на рослинність та ґрунти високогір`я Боржави. Стаття 150 ЗК дає визначення поняттю особливо цінні ґрунти. Вважає, що дослідження не проводилось або проводилось із зазначенням неправдивих відомостей. При дослідженні було встановлено, що це були дерново-буроземні ґрунти, посилається на наукову літературу 1955 року. Приймав участь у громадських обговореннях у Воловці та с. Березники. Слухання проводив забудовник. Вони приймали рішення кому давати слово, йому не вдалося записатися для виступу. Стверджує, що це не був ґрунтознавець, цитує ст.11 Висновку, аналіз ґрунтів не визначено. Був на полонині, робив 7-8 ґрунтових розрізів для аналізу, був у кінці липня 2018 року та ще раз був осінню 2018 року за його особистою ініціативою та бажанням зберегти полонину. Подавав зауваження не етапі повідомлення про плановану діяльність, стор. 307 (книга 2 звіту про громадське обговорення), ( поз.1, таблиці 6)

Cвідок ОСОБА_19 , 18 листопада 2019 року пояснив суду, що є старшим науковим співробітником відділу популяційної екології Інституту екології Карпат НАН України, 27-30 червня 2018 року (4 дні) проводив дослідження на Полонині Боржава, зокрема, на території планованого будівництва, дослідження стосувалося водних екосистем, у сфері його інтересів необхідно було дослідити ці водойми, а також рідкісні види рослин. Тут було знайдено 14 видів червонокнижних згідно карти де будуть розміщені ВЕС. Звіт з ОВД містить інформацію про ці види, також таку інформацію подав як зауваження пит. 210, а також є автором звіту зауважень. Рослинний світ з ОВД це 20 сторінок, це суто опис інформації. Брав участь у громадських обговореннях у Воловці, Неліпіно, Березники, Дусино. Про право на виступ не повідомляли, рівних можливостей не було, бо надавали можливостей більше місцевим, а самі приміщення де проходили слухання були невеликі за розміром. При дослідження користувався GPS навігацією. Вважає, що треба було додаткове дослідження, тому що висновок заперечує те, що відображено у Звіті з ОВД. На запитання учасників повідомив, що проводив дослідження як наукове, на прохання компанії Еко-Топ, які готували дані для звіту з ОВД. Цікавила кількісна оцінка водних безхребетних. Досліджував водойму - калюжу розміром 10м х 3м, яка на високогір`ї вже розцінюється як озеро, розташована між Великим Верхом та Плай. Протяжність маршруту дослідження становить 42 км від верху Гемба до Воловця. Перед виїздом досліджували ділянки ПЗФ, заказники. Після будівництва, сумнівно, щоб збереглися червонокнижні, бо для їх відновлення необхідно, щоб збереглося середовище для існування. Крім того, для повного дослідження необхідно кілька сезонів, треба робити по три виїзди. Ділянки верху Стій та Великого ОСОБА_20 не можуть бути трансформовані без шкоди.

Щодо порушення Закону України “Про охорону земель”, “Про природно-заповідний фонд в Україні”.

Охорона земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення здійснюється шляхом включення цих земель до складу екологічної мережі, обмеження їх вилучення (викупу) для інших потреб та обмеження антропогенного впливу на такі землі. Порядок використання земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення і створення екологічної мережі встановлюється законом, що визначено ст.. 50 цього Закону.

Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (далі – Бернська конвенція або Конвенція) була відкрита для підписання 19 вересня 1979 року та набрала чинності 1 червня 1982 року. 29 жовтня 1996 року до сторін Бернської конвенції приєдналася і Україна. Для нашої країни Конвенція набрала чинності 1 травня 1999 року.

Мережа Емеральд (Смарагдова мережа) – це природоохоронні території, які створюють у всій Європі для збереження видів і оселищ, яким загрожує зникнення в масштабах усього континенту. Мережа створюється на виконання вимог Бернської конвенції. Смарагдова мережа є екологічною мережею, куди включено території особливого природоохоронного значення. Рада Європи заснувала її в 1989 році і офіційно затвердила 1996 року в рамках Бернської конвенції.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про природно-заповідний фонд в Україні”, території та об`єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико- культурну цінність, підлягають комплексній охороні.

У підрозділі 2.6.5. Звіту "Вплив на природно-заповідні території та об`єкти" зазначено, що "на території планованої діяльності не має територій та об`єктів, що включені до природно-заповідного фонду загальнодержавного або місцевого рівнів. Із об`єктів ПЗФ місцевого значення на відстані понад 500 м від ВЕУ знаходиться лісовий заказник “Темнатик” (площею 1456 га), природоохоронній діяльності якого будівництво та експлуатація ВЕС не спричинять негативного впливу".

Однак, як встановлено судом навколо Боржавського хребта та безпосередньо на ньому розташовані території природно - заповідного фонду України. Санітарно-захисні зони ВЕС заходять на територію шести об`єктів природно-заповідного фонду: заказник “Росішний”, заказник “Темнатик”, заказник “Приборжавський”, заповідне урочище “Березниківські праліси”, заповідне урочище “Боржавські праліси”, гідрологічна пам`ятка природи “Озеро на полонині Боржава”, що є порушенням Закону України «Про природно-заповідний фонд" та "Про екологічну мережу", Закону "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України “Про Червону книгу”.

Аналіз звіту з ОВД дозволяє суду ствердити, що впродовж будівництва ВЕС через територію заказника "Темнатек" заплановано провести лінію електропередач, укріпити та розширити дорогу на ділянці довжиною до 470 м, можливий короткочасний шумовий вплив та дефрагментація низки популяцій рідкісних тварин (стор. 1581 звіту). Також на картах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, поданих у звіті (стор. 53) місце розташування заказника вказано невірно.

Кожен із зазначених об`єктів природно-заповідного фонду створений з метою охорони природних комплексів, а також рідкісних видів флори та фауни. Законом заборонена будь-яка діяльність на цих територіях, що не відповідає меті створення таких територій, проте звіт з оцінки впливу на довкілля не оцінює впливу на ці об`єкти. Зазначення відомостей у звіті на стор 236 про лісові масиви, що на південних та західних схилах представлені пралісами, скоріше містить форму опису, а не вплив планованої діяльності та такі об`єкти.

За Розділом 6 оскаржуваного Висновку з ОВД на суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення після проектного моніторингу. Згідно визначення впливу на довкілля за частиною 1 статті 1 Закону “Про оцінку впливу на довкілля” будь-які наслідки планованої діяльності на довкілля, що вимагаються пунктом 6.1 екологічних умов Висновку з ОВД, є по суті додатковою оцінкою впливу на довкілля. При цьому, у пункті 7 Висновку відповідачем зазначено, що здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля не передбачається, ( а.с.57, т.1).

Під час розгляду справи встановлено, що при видачі оскаржуваного висновку з ОВД Відповідачем не враховані ризики для осіб, що перебуватимуть на Полонині Боржава (на території вітропарку). У розділі Висновку “Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності питання безпеки описується лише в частині транспортування високогабаритного устаткування для ВЕС, а основний вплив діяльності очікується на ґрунти та біологічне різноманіття, які можуть характеризуватися, як нормативно допустимі, ( а.с.51, Т.1) .

Отож, під час здійснення процедури оцінки впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції 120 МВт на Полонині Боржава на території Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області допущено порушення вищезазначених законів, не оцінено вплив на заказник "Темнатик" та на інші території природо-заповідного фонду, що вимагало проведення детального дослідження, що також є достатніми підставами для скасування оскаржуваного Висновку.

Будівництво ВЕС загальною потужністю 120 МВт (34 сучасних ВЕУ) з необхідною інфраструктурою в т.ч. під`їзні дороги, підземні кабельні лінії електропередач 110 КВ та внутрішні кабельні мережі 35 кВ, три розподільчі пункти та електрична підстанція – ПС 35/110 кВ “ВЕС Воловець” передбачено здійснити на окремо розташованих земельних ділянках загальною площею 30,6041 га наданих ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” в довгострокову оренду на 25 років. Земельні ділянки на період будівництва (влаштування майданчиків) відводяться в оренду на 3 роки. Площа територій під ВЕУ 28,259 га. У звіті наведено відомості про земельні ділянки де планується будівництво ВЕС: Воловецький район -16 ділянок (договори оренди землі); Свалявський район - 23 ділянки (договори оренди землі), (а.с. 37-40, Т.1). Земельні ділянки під дорогами та для прокладання кабельних підземних ліній будуть надані у користування за сервітутом. Загалом для діяльності ВЕС буде заподіяно близько 50 га.

27 лютого 2020 року представником третьої особи ТОВ" Атлас Воловець Енерджи" на спростування доводів свідка ОСОБА_18 суду подано лист № 01-16 /239 від 26.02.2020 року від державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, (а.с. 149- 152, т.7), яким підтверджується відсутність особливо цінних ґрунтів в межах орендованих ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" земельних ділянок.

Проте, такі відомості спростовуються даними Публічної кадастрової карти України, Переліком особливо цінних ґрунтів затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 6 жовтня 2003 р. N 245 та стаття 150 Земельного кодексу України регулює правовий режим особливо цінних земель.

Згідно Переліку особливо цінних ґрунтів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 6 жовтня 2003 р. N 245 визначено Перелік особливо цінних груп ґрунтів провінції Закарпаття та окремо Перелік особливо цінних груп ґрунтів провінції Карпати. Згідно із Переліком особливо цінних груп ґрунтів провінції Карпати зазначені як особливо цінні бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо-глибокі щебенюваті ґрунти помірного поясу (від 250 до 500 м. над рівнем моря) легкосуглинкові, середньосуглинкові, важкосуглинкові ( шифр 192г, 192 д, 192 е); в провінції Закарпаття як особливо цінні зазначені дерново-буроземні, глибокі та лучно-бурозмені ґрунти на алювіальних і делювіальних відкладах легкосуглинкові, середньо-суглинкові та важкосуглинкові (шифр 185 г, 185 д, 185 е).

За вимогами статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться: частина 1 пункти п. а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття; г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Згідно із дослідженої судом Публічної кадастрової карти України із списку земельних ділянок, що передані у користування на умовах оренди ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" для будівництва ВЕС входять до переліку, як особливо цінні ґрунти:

Волоцький район: дерново-буроземні неглибокі ґрунти: 2121555100:09:003:0007; 2121555100:09:003:0010; 2121555100:09:002:0013; 2121555100:08:00:0020; 2121555100:09:002:0009.

Бурі гірсько-лісові середньоголибокі і глибокі переважно щебенюваті ґрунти:

2121555100:09:003:0011; 2121555100:09:003:0006; 2121555100:09:002:0011; 2121555100:09:001:0022; 2121555100:09:001:0020; 2121555100:09:001:0010; 2121555100:09:001:0017; 2121555100:09:002:0012.

Свалявський район: дерново-буроземні неглибокі ґрунти: 2124080300:11:001:0020; 2124080300:06:001:0019; 2124080300:11:001:0021; 2124080300:11:001:0028; 2124080300:11:001:0029; 2124080300:11:001:0030; 2124083500:08:001:0006; 2124083500:08:001:0007.

Зокрема земелена ділянка 2121555100:09:001:0010 площею 1,6201 із цільовим призначенням 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка обмежена земельними сервітутами згідно Публічної кадастрової карти та визначеними ґрунтами: бурі гірсько-лісові середньо глибокі і глибокі переважно щебенюваті ґрунти. Отже, щодо вказаної земельної ділянки діють вимоги ст.. 150 Земельного кодексу. Опис зазначених у Звіті та Висновку земельних ділянок є неповним. Відсутні відомості щодо опису ґрунтів, на ділянках яких планується проведення діяльності.

Щодо доводів позову про відсутність у звіті документів, які підтверджують право користування земельним ділянками, то виходячи із змісту п.1. ч.1 Додатку 4 "Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля..", який встановлює вимоги до форми Звіту з оцінки впливу на довкілля" в частині орендованих земельних, то опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності (додаються у разі наявності: документи, які підтверджують право користування (власності) земельною ділянкою, та/або документи, що підтверджують відповідність планованої діяльності затвердженій містобудівній документації відповідно до вимог законодавства), а тому доводи третьої особи критично оцінюються судом та підтверджують необхідність додавання документів, що підтверджують право користування чи власності на земельні ділянки.

За замовлення ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” в порядку статті 104 КАС України Київським НДІСЕ складено висновок експерта № 25191/19-48 від 07.10.2019 року за результатами проведення інженерно-екологічна експертизи.

Крім того, ТзОВ “Геол-Тех” підготовлено науково-технічні висновки “Вплив будівництва об`єктів вітроелектростанції потужністю 120 МВт у західній частині Полонини Боржава на стан ґрунтів, на ерозійні процеси, на еродованість річкових басейнів, на режим проходження паводків, на якість підземних вод та на якість річкових вод у поверхневих водозаборах центрального водопостачання населених пунктів Свалявського, Воловецького, Мукачівського районів, (а.с.30-61, т.5).

За вимогами статті 108 КАС України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу КАС України. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про судову експертизу”, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Стаття 3 визначає принципи судово-експертної діяльності, яка здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

Стаття 74 КАС України визначає допустимість доказів, за якою обставини справи які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Однак суд зауважує, що вказаний висновок експертизи не може спростовувати та підтверджувати обставини, які кладуться позивачем у провину відповідачу за вимогами по даній справі та визначають завдання адміністративного судочинства за ст.. 2 КАС України. Висновком експерта вважається докладний опис проведених експертом досліджень, складений у порядку, визначеному законодавством, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові.

Однак, суд відхиляє такий висновок через помилки та дефекти, які наявні в ньому. Так на стор. 6 Висновку експерта (а.с.10, т.5) в останньому абзаці йдеться про “електромеханічну” систему розморожування леза. Однак, у Звіті з ОВД вказано, що буде застосовуватися електротермічна система. Така помилка описувалася вище судом при дослідженні Висновку з ОВД (ст. 40, 53, т.1). Такі ж неточності описані експертом при описі прокладки комунікаційних і технологічних кабелів на глибині 1 м, що не відповідає звіту з ОВД..

За першими питаннями поставленими на вирішення інженерно-екологічної експертизи чи враховано у процедурі оцінки впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецькоїселищної ради Воловецького району та на території Березниківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області стан довкілля на полонині Боржава, екологічні ризики та прогнози, перспективи соціально-економічного розвитку регіону, а також зауваження громадськості (пит..1) та чи підтверджуються нормативно та документально висновки, викладені у Висновку з ОВД (пит.2) , то суд оцінюючи питання, що поставлені на вирішення експертизи, приходить до переконання що перед експертом було постановлено на вирішення правові питанні, які виходять за межі його спеціальних знань, зокрема в частині врахування зауважень громадськості та щодо нормативного та документального підтвердження Висновку з ОВД.

Висновок експерта не є належним та допустимим доказом у разі встановлення наявності дефекту самого висновку, через факт вирішення експертом правових питань чи питань, які виходять за межі його спеціальних знань.

Щодо науково-технічних висновків ТзОВ “Геол-Тех», то такі подані суду 16 жовтня 2019 року, тобто виготовлені після прийняття оскаржуваного висновку відповідачем та не покладені в основу звіту з ОВД, що не може свідчити про належність такого доказу.

Щодо можливого транскордонного впливу на довкілля планованої діяльності, у зв`язку з тим , що на території Боржавського хребта наявні шляхи міграції птахів та кажанів, а також існує загроза нанесення непоправної шкоди території Смарагдової мережі та екомережі Карпатського регіону ( стор. 716 Звіту з ОВД).

Суд встановив що Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації листом від 16.01.2019 № 57/02-20 звертався до Мінприроди України щодо продовження уповноважений центральним органом процедури оцінки впливу на довкілля планової діяльності “Будівництво вітрової електростанції 120 МВТ на території Воловецької селищної ради та на території Свалявського району. За результатами розгляду зазначеного листа Мінприроди проінформувало про відсутність підстав визначених ч.3 статті 5 Закону “Про оцінку впливу на довкілля” для надіслання документів по справі до уповноваженого центрального органу.

Щодо доводів третьої особи, що права позивача в даній справі жодним чином не порушені, суд вважає за необхідне зазначити.

Це право врегульовано Законом України " Про охорону навколишнього природного середовища", який передбачає як участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля так і право громадян на доступ до правосуддя через подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров`ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище (п. є-з ч.1 статті 9) та оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому Законом ( п.и ч.1 статті 9).

Безпосередньо доступу до правосуддя з питань, що стосується довкілля присвячена стаття 9 Оргуської конвенції, яка передбачає, у п.1, що кожна із сторін у рамках національного законодавства гарантує кожній особі, яка вважає, що її запит з отримання екологічної інформації відповідно до умов статті 4 Конвенції було проігноровано, неправомірно відхилено частково чи повністю, неадекватно задоволено, або підхід до розгляду такого запиту не відповідав положенням зазначеної статті, доступ до процедури розгляду прийнятого рішення в суді або іншому незалежному та неупередженому органі, заснованому згідно зі законом.

Оргуська конвенція гарантує право на інформацію, право на участь при достатній зацікавленості, а також визнає право на безпечне довкілля.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.ст. 50, 16 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

У відповідності до ст.3 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” основними принципами охорони навколишнього природного середовища є гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей і запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Висновок з ОВД базується на Звіті з ОВД та на Звіті про громадське обговорення, в тому числі на зауваженнях громадськості, що не були належним чином враховані, відповіді по суті містять формальний характер, що не може свідчити про дотримання відповідачем вимог статті 2 КАС України.

У той час, визначальним суд визнає той факт, що Боржавська полонина є особливо цінний природний об`єкт, що входить до Смарагдової мережі України та характеризується наявністю численних видів флори і фауни, занесених до природоохоронних списків України та Європи, а відповідачем належним чином не проаналізовано факти наведені у звіті та не зроблено відповідних висновків, тому провадження планованої діяльності у декларованому вигляді призведе до порушень Закону України “Про Червону книгу України”, Закону “Про природно -заповідний фонд України”, Закону «Про екологічну мережу» та інших законів зазначених у рішенні, Бернської Конвенції, Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, учасником яких є Україна.

Висновок з оцінки впливу на довкілля від 07 березня 2019 року “Будівництво вітрової електростанції 120 МВТ на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської. Неліпинської та Тибаської сільських ради (за межами на населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області” є необґрунтованим, а планована діяльність є неприпустимою.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі “Федорченко та Лозенко проти України”, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так , у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи вищенаведене, досліджені докази, покази свідків наданих в судовому засіданні, доводи учасників справи та третіх осіб на стороні позивача та відповідача, суд приходить до переконливого висновку, що встановлені судом вищезазначені обставини є достатніми для прийняття судового рішення та свідчать, що при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також в силу покладеного на нього обов`язку ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірність свого рішення, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджено квитанцією від 03.06.2019 року № 0.0.1371426272.1, (а.с. 138, т.1).

Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 205, 229, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Громадської організації “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера” до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; Громадська організація "Довкілля Свалявщини", Пилипецька сільська рада Міжгірського району Закарпатської області; Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина"; треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Атлас Воловець Енерджи”; Міністерство екології та природних ресурсів України; ОСОБА_4 ; Воловецька селищна рада Воловецького району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності “Будівництво вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецькоїселищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області від 07 березня 2019 року №307/02-02 (12 березня 2019 року офіційно опублікований в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля) виданий Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації - Товариству з обмеженою відповідальністю “Атлас Воловець Енерджи” (код ЄДРПОУ 41074414).

3. Стягнути на користь Громадської організації “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера” (п.і. 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 5, оф.43, код ЄДРПОУ 37231326) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (п.і. 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна 4, код ЄДРПОУ 38766364) судові витрати у розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Суддя

Т.В.Скраль