ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2020 р. Справа № 924/58/18

м .Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Укрзалізниця", м.Львів

до державного підприємства "Шепетівське лісове господарство", м. Шепетівка

про стягнення 4425829,03 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів

Представники сторін:

позивача: Сковородько А.М. - адвокат, довіреність № ц/3-44/42-20 від 28.02.2020

відповідача: не з`явився

Рішення ухвалюється 20.03.2020, оскільки в судовому засіданні 04.03.2020 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення 4425829,03 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів. В обґрунтування позовних вимог вказує, що в травні 2016 року ДП "Шепетівське лісове господарство" відправлено зі ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці до ст. Захонь Угорщина вагони №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513. По прибуттю вищевказаних вагонів на прикордонну ст. Батьово протягом 15-19 травня 2016 року їх було відчеплено зі складу поїздів для проведення митних формальностей на підставі заявок Закарпатської митниці ДФС згідно вимог Митного кодексу України. Станом на 15.01.2018р. вагони продовжували простоювати в очікуванні розпорядження відповідача щодо його вантажу, який знаходиться у даних вагонах. Сума нарахувань по вагону №67849513 за період затримки з 19.05.2016 по 15.01.2018 становить 905737,27 грн. Сума нарахувань по вагону №68027531 за період затримки з 15.05.2016 по 15.01.2018 становить 870763,08 грн. Сума нарахувань по вагону №67894568 за період затримки з 15.05.2016 по 15.01.2018 становить 908117,76 грн. Сума нарахувань по вагону №68615244 за період затримки з 13.05.2016 по 15.01.2018 становить 872370,72 грн. Сума нарахувань по вагону №68407501 за період затримки з 15.05.2016 по 15.01.2018 становить 868840,20 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 22, 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, ст. 218 Митного кодексу України, ст. 119 Статуту залізниць України, позивач просив стягнути з відповідача 4425829,03 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів.

У відзиві на позов № 292 від 14.02.2018 представник відповідача зазначає, що ним було сплачено провізну плату в повному обсязі відповідно до діючих залізничних тарифів, однак, залізницею вантаж не був своєчасно поставлений і не виданий одержувачу через його безпідставну затримку Закарпатською митницею ДФС, бездіяльність якої відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2016 визнано протиправною, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 дану постанову залишено без змін. Вказує, що 19.05.2016 на ст. Батьово прибув вагон №67849513 та був відчеплений для здійснення переогляду, що було проведено інспекторами Закарпатської митниці ДФС відповідно до складеного акту про проведення огляду (переогляду) товарів від 27.10.2016 №30501002/2016/00069, згідно з яким сторонніх вкладень у вантажі не виявлено. Інші вагони №67894568, №68027531, №68615244 та №68407501 прибули на станцію Батьово із вантажем "деревина паливна" та були затримані відповідно до заявки митниці для митного догляду. Про подальші дії з вантажем (огляд, переогляд, зважування тощо) відповідачу не відомо, так як ні залізницею, ні митницею не було надіслано ніяких підтверджуючих документів. В складених актах загальної форми, наданих до позову, відсутній підпис вантажовласника і не зазначено підстав затримки вагонів з його вини, а зазначено згідно усного розпорядження начальника митного поста (акт №10924 від 15.05.2016, №10946 від 19.05.2016), що також не передбачено чинним законодавством. Також відповідачу не надано для ознайомлення наказу залізниці про затримку вагонів з вини вантажовласника, як це передбачено п.9 Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначає, що був складений лише один протокол про порушення митних правил на вагон №67849513 в жовтні 2016 року, провадження по якому закрите відповідно до постанови Апеляційного суду Закарпатської області. На вагони №№67894568, 68027531, 68615244 та 68407501 протоколи митницею не складалися та про дійсніcть проведення їх огляду (переогляду) відповідачу нічого невідомо. Звертає увагу, що вагони з лісопродукцією не були затримані з вини вантажовідправника, що підтверджується їх змістом, та не перебували у його розпорядженні, тому відсутні підстави для застосування п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами. Відповідач неодноразово звертався з листами до позивача, зокрема: № 580 від 16.06.2016, № 1268 від 01.12.2016, № 162 від 07.02.2017, № 213 від 15.02.2017, № 267 від 01.03.2017, №372 від 20.03.2017 про вирішення питання переадресування вагонів, їх розвантаження, тощо для запобігання нарахування витрат по затримці вагонів. Однак, лише 24.03.2017 позивач повідомив про неможливість переадресування, в зв`язку з недостатністю коштів для погашення всіх нарахувань, що виникли у зв`язку із затримкою вантажу. Зазначає, що 15.02.2017 Закарпатською митницею ДФС листом №07-70-61\34\410 було повідомлено Ужгородську дирекцію та станцію щодо дозволу на повернення вантажу "лісоматеріали", які перебувають у спірних вагонах, тобто з даного часу митні формальності на залізниці закінчилися, проте, позивач відмовився видати вантаж власнику, переадресувати його, за що лісгоспом були сплачені кошти. Наголошує, що відповідач шукав різні можливості для уникнення простою вагонів та звільнення їх від вантажу, однак, позивач не прийняв до уваги вимоги щодо повернення вантажу. Тому відповідач вважає, що залізниця своєю бездіяльністю та навмисними діями призвела до безпідставного нарахування спірної суми. З вказаних підстав просить у позові відмовити.

У поданому клопотанні від 14.02.2018 про застосування строків позовної давності ДП "Шепетівське лісове господарство" вказує, що підставою для подання позову стала подія закінчення митних формальностей на залізниці, про що залізницею складені акти загальної форми ГУ-23 №4656, №4657, №4658, №4659 від 17.09.2016, на підставі яких відповідачу нараховано платежі за затримку вагонів у розмірі 4425829,03 грн. та в яких зазначено про закінчення затримки вагонів 15.02.2017 на підставі листа Закарпатської митниці ДФС від 15.02.2017 №07-70-61/34/410. Отже, позов заявлений до відповідача після закінчення шестимісячного терміну позовної давності. Тому просить суд застосувати позовну давність, яка визначена ч. 1 ст. 261 ЦК України, ч. 5 ст. 315 ГК України та ст. 137 Статуту залізниць України та відмовити в позові.

У поясненнях щодо відзиву та заяви про застосування строків позовної давності від 03.03.2018 представник позивача зазначив, що на момент направлення звернення щодо переадресування 4 вагонів від 15.02.2017 № 213, відповідачу було відомо про наявні нарахування, проведені залізницею за час простою вагонів, і 13.03.2017 представника відповідача ознайомлено з позицією залізниці здійснити переадресування після оплати всіх нарахувань. Вказана позиція залізниці відповідає ст. 62 Статуту залізниць України та умовам договору про організацію перевезень вантажів № 1580 від 08.07.2015. Тому позивач вказує, що саме позиція відповідача щодо несплати усіх нарахованих за час затримки платежів і є бездіяльністю, яка спричинила подальший простій вагонів на ст.Чоп. Зазначає, що вагони простоювали на станціях Львівської залізниці з травня 2016 року і до моменту звернення залізниці до суду, а саме: до 15.02.2017 та 28.03.2017 відповідно під митним контролем для проведення митних формальностей Закарпатською митницею ДФС; після 15.02.2017 та 28.03.2017 (вагон № 67849513) в очікуванні розпорядження вантажовідправника у його безпосередньому користуванні. З моменту повернення документів митницею на 5 вагонів, відповідачем проводилася переписка із залізницею та іншими структурами щодо переадресування вагонів, яку здійснити залізниця не мала можливості. Вказує, що залізницею отримано листа відповідача від 22.09.2017 №1049, що 10.07.2017 вантаж, який знаходився у п`яти вагонах реалізовано іншому товариству, однак, наступною угодою від 29.09.2017 договір купівлі-продажу вантажу розірвано. І тільки 31.01.2018 ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці (вже після звернення до суду) отримала телеграму ДП "Шепетівське лісове господарство" про відмову від вантажу, який знаходиться у п`яти вагонах на користь ВСП Ужгородської дирекції залізничних перевезень". Після отримання даного листа ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці відправила телеграфне повідомлення на ст.Чоп Львівської залізниці про відмову відповідача від вантажу, в результаті якого Львівською залізницею розпочато процедуру реалізації вантажу, що знаходився у вагонах. Позивач вважає безпідставною заяву відповідача про застосування строків позовної давності до вимог залізниці та твердження про те, що строк позовної давності розпочався з моменту повернення митницею перевізних документів на вагони, тобто з 15.02.2017 на 4 вагони та з 28.03.2017 на п`ятий вагон, оскільки вагони продовжували простоювати по ст. Чоп на момент звернення до суду по вині вантажовідправника, тобто перевезення станом на 15.02.2017 не було завершено згідно укладених договорів на перевезення. Відповідно до накладних залізниця зобов`язалася доставити вантаж за кордон, однак, відповідачем не оформлено нові митні декларації на вантаж у вагонах, що унеможливило виконати договір перевезення; переадресування вагонів на ст. Солотвино не проведено на підставі ст. 62 Статуту залізниць України та договірних відносин з відповідачем; розпорядження щодо вантажу надано відповідачем тільки 31.01.2018, що і є початком перебігу строку позовної давності. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності та задовольнити позовні вимоги в повному розмірі.

У запереченнях на пояснення позивача щодо відповіді на відзив № 464 від 21.03.2018 представник відповідача зазначив, що не погоджувався з нарахуваннями за час затримки вагонів, що підтверджують листи, направлені на адресу залізниці (лист №580 від 16.06.2016, лист №1084 від 27.10.2016, лист №1268 від 01.12.2016, №162 від 07.02.2017 та ін.). Тому позивачу було відомо про порушене його право на відшкодування витрат, понесених за простій вагонів, та що відповідач відмовляється визнавати та оплачувати спірні платежі. Підтвердженням того, що позивачу було відомо про незгоду відповідача платити кошти за простій 5-ти вагонів ще з моменту їх безпідставного затримання в 2016 році є відправлені відповіді на направлені претензійні матеріали станцією Батьово, через станцію Шепетівка, а саме: №601 від 24.06.2016, №625 від 01.07.2016, №1076 від 20.10.2016. Також вказує, що ним було сплачено провізну плату в повному обсязі відповідно до діючих залізничних тарифів, однак, залізницею вантаж не був своєчасно поставлений і не виданий одержувачу. Кошти на особовому рахунку відповідача завжди були внесені як попередня оплата і залізницею подавалися вагони на відправку інших вантажів, співпраця із залізницею продовжувалася, тобто позивач міг би списати заборговану на їх думку суму за простій вагонів, однак, залізницею не було оформлено накопичувальні картки і кошти ними не списувалися. Звертає увагу, що вагони з лісопродукцією не були затримані з вини відповідача, що підтверджується записами залізниці в актах загальної форми, та не були у його розпорядженні. Твердження позивача, що розпорядження вантажем відповідач надав тільки 31.01.2018р. не відповідає дійсності, що підтверджується також листами №162 від 07.02.2017, №267 від 01.03.2017, №315 від 13.03.2017, №473 від 14.04.2017, №488 від 20.04.2017 та №1099 від 05.10.2017, в яких відповідач в черговий раз просив повернути лісопродукцію, переадресувати з метою запобігання нарахування витрат по затримці вагонів. При цьому лісгоспом сплачено оплату тарифних платежів за дане переадресування відповідно до платіжного доручення №534 від 17.02.2017р. в сумі 26568,30 грн., виставлених залізницею. В даному проханні було відмовлено, що підтверджується листами №М-1/906 від 15.03.2017, №М-1/1006 від 23.03.2017, НЗ -1-10/1640 від 27.04.2017 та №МЮ-/17-346 від 30.10.2017. Відповідач наголошує на тому, що шестимісячний строк позовної давності слід обраховувати саме від дати закінчення митних формальностей 17.02.2017 (повернення Закарпатською митницею ДФС документів на залізницю) на підставі складених позивачем актів загальної форми ГУ-23 від 17.09.2016 про закінчення затримки вагонів. З вказаних підстав просить суд відмовити в позові, застосувавши строки позовної давності.

Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Димбовський В.В.) у справі №924/58/18 від 21.05.2018 задоволено частково позов публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Львів до державного підприємства "Шепетівське лісове господарство", м.Шепетівка про стягнення 4425829,03 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів. Стягнуто з державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" 1634171,80 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів, 24512,58 грн. витрат по оплаті судового збору. У частині стягнення з відповідача 2791657,23 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 924/58/18 від 13.08.2019 вищевказане рішення скасовано в частині стягнення з відповідача 1634171,80 грн. Прийнято в цій частині нове рішення. В позові відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 924/58/18 від 04.12.2019 скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 21.05.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі № 924/58/18. Справу № 924/58/18 передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. У вказаній постанові Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що до позовних вимог у даній справі підлягають застосуванню строки позовної давності, що встановлені у частині 5 статті 315 Господарського кодексу України, пункті 137 Статуту залізниць України. Зазначив, що суд першої інстанції, визначаючи початок перебігу позовної давності щодо кожного окремого акту, залишив поза увагою, що затримка вагонів на станції призначення є єдиною подією, яка фіксується як порушення одноразово та, водночас, триває певний проміжок часу, і щодо якої, як єдиної події, й розпочинається перебіг позовної давності. Також Верховний Суд погодився з доводами заявника касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції, обраховуючи перебіг позовної давності з 15.02.2017 щодо всіх позовних вимог, не надав оцінку всім доказам у справі та залишив поза увагою, що після 15.02.2017 затримка вагонів продовжувалася до 31.01.2018, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про сплив строку позовної давності 15.08.2017 щодо всіх заявлених позивачем вимог. Суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки актам загальної форми ГУ-23 № 4553, 4554, 4556 від 15.02.2017 та № 4653 від 17.09.2016, не надав мотивовану оцінку аргументам позивача стосовно того, що після 15.02.2017 затримка вагонів продовжилася з причин очікування переадресації вантажу після закінчення митного контролю (з 16.02.2017 по 15.01.2018), оскільки відповідач не вніс усіх належних залізниці платежів, і лише 31.01.2018 відповідачем надано відмову від вантажу. Також суд апеляційної інстанції безпідставно не надав жодної оцінки тим обставинам, що 15.02.2017 закінчилася затримка 4 вагонів з 5 через митні формальності, а акт № 4653 від 17.09.2016 стосується вагону № 67849513 і відомостей стосовно того, що затримка цього вагону закінчилася 15.02.2017 в ньому не міститься. Суди обох інстанцій взагалі не встановили, коли закінчилась затримка цього вагону через митні формальності, та чи складався залізницею відповідний акт загальної форми. Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що у такому розгляді суду необхідно врахувати наведене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2020р. справу №924/58/18 передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 08.01.2020 справу №924/58/18 прийнято до свого провадження суддею Субботіною Л.О. та призначено підготовче засідання на 28.01.2020.

Згідно ухвали суду від 28.01.2020 підготовче засідання у справі №924/58/18 відкладено на 12:00год. 10 лютого 2020 року.

Ухвалою господарського суду від 10.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 924/58/18 до судового розгляду по суті на 12:00 год. 04.03.2020.

В судовому засіданні 10.03.2020 оголошувалась перерва до 10:30 год. 30.03.2020.

Представник позивача, що приймав участь в судовому засіданні 20.03.2020 в режимі відеоконференції, підтримав позовні вимоги в повному обсязі. У наданих до суду поясненнях від 16.01.2020 вказує, що в травні 2016 року ДП "Шепетівське лісове господарство" відправлено зі ст.Шепетівка п`ять вагонів, які були затримані Закарпатською митницею ДФС на прикордонній станції Батьово протягом 15-19 травня 2016 року для проведення митних формальностей, про що складено акти загальної форми. Після здійснення митного контролю з вантажем, який знаходився у вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 Закарпатською митницею ДФС 15.02.2017 листом № 07-70-61/34/410 надано дозвіл на вивезення вантажу у вагонах. По вагону № 67849513 - 21.03.2017 Хмельницькою митницею ДФС листом № 1263/10/22-7-00.2-63 повідомлено ДП "Шепетівське ЛГ", що станом на 21.03.2017 митна декларація № 400040000/2016/002131 від 17.05.2016 визнана недійсною. 28.03.2017 Закарпатською митницею ДФС супровідним листом на ст.Чоп повернуто перевізні документи на вантаж у даному вагоні. Після отримання 15.02.2017 дозволу від митниці на вивезення вантажу, відповідач просив здійснити переадресування 4 вагонів за первинними перевізними документами. Укрзалізницею надано відмову у переадресуванні вагонів на підставі ст. 62 Статуту залізниць України, в зв`язку з відсутністю коштів на особовому рахунку відповідача та відмовою сплатити нараховані платежі за простій вагонів під час митного контролю. Таким чином, для засвідчення простою 4 вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 в очікуванні переадресування з 15.02.2017 складалися окремі акти загальної форми. Тривалість простою вагону № 67849513 з моменту затримки для митного огляду та продовження простою після анулювання митної декларації підтверджується актами загальної форми № 10946 від 19.05.2016, № 691 від 16.09.2016, № 4653 від 17.09.2016. В акті № 4653 від 17.09.2016 внесено інформацію про час та день прибуття вагону № 67849513 на ст.Чоп, нарахування, які проводились на ст.Чоп та інформацію щодо продовження простою. Зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення платежів за надані залізницею послуги під час здійснення митного контролю вантажу, а також за період простою вагонів у зв`язку з очікуванням розпорядження відповідача. Обов`язок власників товару або уповноважених ними осіб щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю, визначений положеннями чинного законодавства, які мають бути застосовані до спірних правовідносин. Щодо строку позовної давності, то позивач вказує, що початком перебігу позовної давності є 31.01.2018, коли відповідачем надано розпорядження щодо вантажу. Затримка 5 вагонів на прикордонній станції залізниці є єдиною подією, яка розпочата у травні 2016 і закінчилася 31.01.2018. Отже, строк позовної давності не пропущений.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.03.2020 участі не приймав. До суду подав клопотання про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами. Також подав повідомлення від 19.03.2020, в якому зазначив, що відповідачу в повному обсязі повернутий позивачем судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 99581,17 грн. згідно наказу господарського суду Хмельницької області від 23.08.2019.

У поясненнях №67 від 21.01.2020 відповідач вказує, що згідно договору № 1580 від 08.07.2015 він сплатив провізну плату в повному обсязі відповідно до діючих залізничних тарифів, однак, залізницею вантаж не був своєчасно поставлений та не виданий одержувачу через затримку Закарпатською митницею ДФС. Згідно листа Хмельницької митниці ДФС № 1263/10/22-70-00.2-63 від 21.03.2017 повідомлено про визнання недійсною митної декларації №400040000/2016/002131 (вагон № 67849513). Відповідно до Митного кодексу України з 21.03.2017 митні формальності на залізниці завершені. Однак, залізницею не внесено відмітку в акті загальної форми № 4653 від 17.09.2016 про закінчення затримки 21.03.2017 в зв`язку з закінченням митних формальностей, що є грубим порушенням, адже заявка, на яку посилалася залізниця в акті № 4653 вже була нечинною. Зазначає, що відповідач неодноразово звертався до позивача про вирішення питання виконання розпорядження вантажовласника про переадресування вагонів, їх розвантаження, тощо для запобігання нарахування витрат по затримці вагонів, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами. ПАТ "Укрзалізниця" видала наказ МРО № 159 про дозвіл на переадресацію 4 вагонів. Однак, з незрозумілих причин залізниця не виконала дане розпорядження, що і призвело до безпідставного простою вагонів та нарахування платежів за простій. Вважає, що шестимісячний строк позовної давності слід обраховувати саме від дати закінчення митних формальностей 15.02.2017 по вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 на підставі складених позивачем актів загальної форми від 17.09.2016 про закінчення затримки вагонів, та 21.03.2017 по вагону № 67849513 (повернення Закарпатською митницею ДФС документів на залізницю). Також звертає увагу, що позивач не оформляв документи, необхідні для списання з особового рахунку відповідача платежів, зборів, штрафів, тощо. На момент звернення відповідача до залізниці про переадресацію вагонів внаслідок закінчення митних формальностей, в залізниці на особовому рахунку відповідача обліковувались кошти необхідні для здійснення відповідних послуг, а заборгованість, на яку вказує позивач, на особовому рахунку відповідача не обліковувалась. Згідно п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами плата за користування стягується з вантажовласника у разі затримки вагонів під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці, тому відповідач вважає, що в даному випадку залізниця своєю бездіяльністю та навмисними діями призвела до безпідставного нарахування суми в розмірі 4425829,03 грн. З вказаних підстав просить в позові відмовити.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

08.07.2015р. між Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" (далі - залізниця) та Державним підприємством "Шепетівське лісове господарство" (далі - вантажовласник) укладено договір №1580 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого згідно п.1.1 є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. п. 2.1.1, 2.1.2 договору вантажовласник має право отримувати від залізниці послуги передбачені Статутом залізниць України (далі - Статут), даним договором, діючими Правилами перевезень, затвердженими наказом Міністерства транспорту України, діючим Тарифним керівництвом №1, затвердженим наказом Міністерства транспорту України, та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов`язані з перевезенням та проведенням розрахунків; вимагати від залізниці належного виконання своїх зобов`язань згідно з цим договором.

Залізниця зобов`язана: приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору; здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та на вимогу надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію (ЄТехПД) Шепетівка; списувати з особового рахунку вантажовласника відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і т. ін. (п. п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.6 договору).

Відповідно до п. п. 2.3.1, 2.3.2 договору залізниця має право: вимагати від вантажовласника належного виконання останнім своїх зобов`язань згідно з цим договором; не надавати послуг вантажовласнику до внесення ним на особовий рахунок попередньої оплати.

У п. 2.4.2 договору зазначено, що вантажовласник зобов`язаний здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткових послуг шляхом перерахування коштів.

Згідно п. 3.1 договору вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 . Послуги вантажовласнику за цим договором надаються за умови наявності коштів на його осбовому рахунку.

Відповідно до п. 4.2 договору у разі відсутності на особовому рахунку вантажовласника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг, а також відмови від оплати наданих послуг, залізниця припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі статтею 62 Статуту з одночасним віднесенням відповідальності на вантажовласника за невиконання плану перевезень (статті 106,108 Статуту), затримку вагонів контейнерів та зберігання вантажу. При наявності заборгованості залізниця вправі відповідно до статей 51 та 62 Статуту затримати видачу вантажу, що надійшов, і реалізувати його для покриття заборгованості.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє 3 роки (п. 7.1 договору).

Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їх печаток.

Також до договору №1580 від 08.07.2015р. підписано додатки №№ 1, 2 та додаткові угоди № 1 від 09.07.2015, № 2 від 13.07.2015, № 3 від 15.10.2015.

01.02.2016р. між державним підприємством "Шепетівське лісове господарство" (продавець) та фірмою "PISEC GESELLSCHAFT М.В.Н" (скорочена назва "PISEC GmbH") Австрія (покупець) укладено контракт №12-01/2016, відповідно до п. п. 1.1, 2.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах DAF (Інкотермс в редакції 2000р.) дрова паливні породи ялина/ялиця (товар); товар завантажений у залізнодорожні піввагони; кількість товару по даному контракту становить 8000 куб.м, а саме: дрова паливні породи ялина 7000 куб.м., пиловника соснового (свіжозрубаного) І-ІІ сорту 1000 куб. м.

Поставка дров паливних породи ялина проводиться залізнодорожним транспортом до кордону Україна - Словаччина на умовах DAF Чоп. Поставка дров паливних породи ялина проводиться до кордону Україна-Угорщина на умовах DAF Батєво. Поставка половника соснового (свіжозрубаного) І-ІІ сорту до кордону Україна-Румунія на умовах DAF Вадул-Сірет (п.п.7.1-7.3 контракту).

Термін поставки 31.12.2016 року. Датою поставки товару вважається дата перетину товаром митного кордону України згідно відмітки митниці на з/д накладній (п.п. 7.4, 7.5 контракту).

Контракт підписаний сторонами, скріплений відтисками печатки та штемпеля.

Також до контракту №12-01/2016 від 01.02.2016р. підписано додатки № 1 від 15.02.2016, № 2 від 23.02.2016, № 3 від 01.03.2016, № 4 від 01.04.2016.

В травні 2016 року вантажовідправником - державним підприємством "Шепетівське лісове господарство" відправлено зі ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці вагони із вантажем "деревина паливна у вигляді колод" маршрутом Шепетівка-Захонь. Отримувач - Пизец ГмбХ, м.Відень, що підтверджується наявними в матеріалах справи СМГС накладними, зокрема:

- 11.05.2016 відправлено вагон №68615244, вага - 31520 кг, відправка №489203;

- 12.05.2016 - вагон № 68407501, вага - 31190 кг, відправка № 490615;

- 13.05.2016 - вагон № 67894568, вага - 40520 кг, відправка № 492744;

- 13.05.2016 - вагон № 68027531, вага - 33280 кг, відправка № 492728;

- 17.05.2016 - вагон № 67849513, вага - 38690 кг, відправка № 495173.

На СМГС накладних міститься відмітка "Пропуск заборонено. Затримано для митного огляду".

Також у матеріалах справи наявні відповідні митні декларації форми МД-2 з інвойсами: №400040000/2016/002001, № 400040000/2016/002041, № 400040000/2016/002073, №400040000/2016/002072, № 400040000/2016/002131.

Вищевказані вагони прибули на прикордонну станцію Батьово Львівської залізниці, де були затримані для митного огляду, про що працівниками залізниці складено акти загальної форми: акт № 10912 від 13.05.2016 щодо затримки вагонів № 68531128 та № 68615244 згідно заявки митниці № 04/16 від 13.05.2016 ; акт № 10922 від 15.05.2016 щодо затримки вагону № 68407501 згідно заявки митниці № 05/16 від 15.05.2016; акт № 10924 від 15.05.2016 щодо затримки вагонів №67894568 та № 68027531 згідно усного розпорядження начальника митного поста, заявка для митного огляду дана 16.05 08:00 № 07/16; акт № 10946 від 19.05.2016 щодо затримки вагону №67849513 згідно усного розпорядження начальника митного поста. У матеріалах справи наявні відповідні заявки Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту "Залізничний" № 04/16 від 13.05.2016, № 05/16 від 15.05.2016, № 07/16 від 16.05.2016, № 16/6 від 20.05.2016 по вагонам №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513.

Про затримку вагонів повідомлено вантажовідправника через станцію відправлення шляхом надіслання станцією Батьово телеграм № 59 від 13.05.2016, № 76 від 15.05.2016, № 82 від 15.05.2016, № 132 від 20.05.2016.

В подальшому вагони №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531 було знято з затримки на станції Батьово та відправлено на станцію Чоп для митного догляду, про що складено акти загальної форми та нараховані платежі за простій по станції Батьово, в тому числі: акт № 14 від 13.05.2016 (вагони №№ 68531128, 68615244), нараховано 1519,70 грн. (за користування - 50,60 грн., за телеграму - 122,00, за маневрову роботу - 1347,10 грн.); акт № 20 від 15.05.2016 (вагон №68407501) нараховано 1488,40 грн. (за користування - 19,30 грн., за телеграму - 122,00, за маневрову роботу - 1347,10 грн.); акт № 27 від 16.05.2016 (вагони № 67894568 та № 68027531) нараховано 2333,30 грн. (за користування - 182,80 грн., за телеграму - 122,00, за зберігання - 681,10 грн., за маневрову роботу - 1347,10 грн.).

Про прибуття вищевказаних вагонів на станцію Чоп складено акти загальної форми, в яких відображено час початку та закінчення затримки та розмір нарахованих платежів за період затримки:

- акт № 4558 від 13.05.2016 (вагон № 68615244), затримка розпочата 13.05 в 23:10, затримка закінчена 16.06 в 11:40, збір за зберігання - 10018,30 грн., збір за користування - 28 467,00 грн., маневрова робота -673,60 грн.;

- акт № 4572 від 15.05.2016 (вагон № 68407501), затримка розпочата 15.05 в 21:35, затримка закінчена 16.06 в 11:40, збір за зберігання - 9134,30 грн., збір за користування - 26735,90 грн., маневрова робота -673,60 грн.;

- акт № 4581 від 17.05.2016 (вагон № 68027531), затримка розпочата 17.05 в 19:35, затримка закінчена 16.06 в 11:40, збір за зберігання - 9115,90 грн., збір за користування - 25041,60 грн.;

- акт № 4583 від 17.05.2016 (вагон № 67894568), затримка розпочата 17.05 в 19:35, затримка закінчена 16.06 в 11:40, збір за зберігання - 11325,80 грн., збір за користування - 25041,60 грн., маневрова робота - 673,60 грн.

Згідно акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу під час огляду 10.06.2016 встановлено, що вантаж деревини у вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 відповідає зазначеному у ТСД.

На підставі заявок Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту "Залізничний" №07-70-61/31/058 від 09.06.2016, № 07-70-61/60/064 від 15.06.2016, № 48/16 від 16.06.2016 вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 повернуто на ділянку станції Батьово та проведено зважування їх на вагах, про що складено акти загальної форми № 11010 від 16.06.2016, № 9928 від 16.06.2016, № 729 від 16.06.2016, № 730 від 16.06.2016, № 737 від 16.06.2016, № 745 від 16.06.2016. В ході перевірки маси вантажу встановлено: у вагоні № 68027531 фактична маса вантажу 30200 кг, що менше документу на 3080 кг; у вагоні № 67894568 фактична маса вантажу 36080 кг, що менше документу на 4440 кг; у вагоні № 68615244 фактична маса вантажу 29940 кг, що менше документу на 1580 кг; у вагоні № 68407501 фактична маса вантажу 29690кг, що менше документу на 1500 кг.

На підставі заявки Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту "Залізничний" №44/16 від 13.06.2016 про зважування вагону № 67849513 складено акт загальної форми № 678 від 14.06.2016, згідно якого фактична маса вантажу нетто 37360 кг, що менше документу на 1330 кг.

16.06.2016 ДП "Шепетівське лісове господарство" звернулось до регіональної філії "Південно-Західна залізниця" з листом № 580, в якому просило надати обґрунтовану відповідь про підстави затримки вагонів на ст.Чоп та ст.Батьово.

Листами № 4151 від 22.06.2016, № 4156 від 30.06.2016, № 2683 від 17.10.2016 станція Шепетівка повідомила ДП "Шепетівський лісгосп" про надходження зі станції Батьово претензійних матеріалів, зокрема № 16 від 20.05.2016 щодо затримки вагону № 68615244, № 22 від 24.05.2016 щодо затримки вагону № 68407501, № 29 від 23.05.2016 щодо затримки вагонів №№ 67894568, 68027531, № 122 від 18.09.2016 щодо затримки вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, № 124 від 18.09.2016 щодо затримки вагону № 67849513. Вказані претензійні матеріали знаходяться в матеріалах справи.

У відповідях № 601 від 24.06.2016, № 625 від 01.07.2016, № 1076 від 20.10.2016 на вищевказані претензійні матеріали ДП "Шепетівський лісгосп" повідомило про відсутність правових підстав для проведення оплати, в зв`язку з відсутністю фактів порушення митного законодавства України.

Також у листі № 876 від 02.09.2016 ДП "Шепетівський лісгосп" надало відповідь на лист залізниці № 4197 від 15.08.2016 з вимогами про сплату платежів про відсутність підстав для стягнення суми нарахувань.

17.08.2016 станцією Батьово проінформовано вантажовідправника шляхом направлення телеграми на станцію відправлення про продовження простою вагонів, у зв`язку з затриманням їх митним постом.

Листом № 07-70-61/34/2450 від 16.09.2016 Закарпатська митниця ДФС повідомила залізницю про необхідність направлення вагонів на станцію Чоп для здійснення їх митного огляду із залученням експерта Закарпатської ТПП шляхом їх повного вивантаження.

На підставі вищевказаної заявки вагон № 67849513 відправлено на станцію Чоп, про що станцією Батьово складено акт загальної форми № 691 від 16.09.2016. У акті вказано: вагон затримано по ст.Батьово 19.05.2016. Нараховано за телеграми - 244,00 грн., за маневрову роботу - 2694,20 грн., за зважування - 173,10 грн., за користування - 104856,60 грн., за зберігання до зважування - 8977,80 грн., після зважування - 32025,40 грн., всього - 148971,10 грн. Про прибуття вказаного вагону на станцію Чоп для проведення митного огляду складено акт загальної форми №4653 від 17.09.2016. В акті вказано: затримка розпочата 17.09.2016. Станом на 27.11.17 плата за користування складає 389294,50 грн., збір за зберігання на землі - 4224,60 грн., в вагоні - 139732,2 грн., телеграма 122,00 грн., участь представника залізниці при зважування - 152,40 грн. Вагон продовжує простоювати. Станом на 15.01.2018 плата за користування склала 49805,90 грн., за зберігання - 19187,50 грн. Вагон продовжує простоювати.

Згідно актів загальної форми № 257 від 17.10.2016 та № 260 від 17.10.2016 проведено повне вивантаження вантажу з вагону №67849513 та нараховано збір за завантажувальні/розвантажувальні роботи та кріплення в розмірі 2445,03 грн. Про проведення митного огляду вантажу у вагоні № 67849513 із залученням представника Закарпатської ТПП складено 27.10.2016 акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.

Також на підставі заявки митниці № 07-70-61/34/2450 від 16.09.2016 на станцію Чоп відправлено вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, про що станцією Батьово складено акт загальної форми №690 від 16.09.2016. У акті вказано: вагони затримано по ст.Батьово 16.06.2016. Нараховано за користування - 319832,40 грн., за телеграми - 244,00 грн., за зважування - 692,40 грн., за маневрову роботу - 2694,20 грн., за зберігання - 106739,20 грн., всього - 430202,20 грн.

Про прибуття вищевказаних вагонів на станцію Чоп для проведення митного огляду складено акти загальної форми, в яких вказано: затримка розпочата 17.09.2016, затримка закінчена 15.02.2017 (лист Закарпатської митниці ДФС від 15.02.2017 № 07-70-61/34/410), зокрема: акт №4656 від 17.09.2016. (вагон №68027531, нараховано збір за користування - 132775,20 грн., збір за зберігання - 41988,50 грн.), акт №4657 від 17.09.2016. (вагон № 67894568, нараховано збір за користування - 132775,20 грн., збір за зберігання - 50386,20 грн.), акт № 4658 від 17.09.2016. (вагон № 68407501, нараховано збір за користування - 132775,20 грн., збір за зберігання - 41988,50 грн.), акт № 4659 від 17.09.2016. (вагон № 68615244, нараховано збір за користування - 132775,20 грн., збір за зберігання - 41988,50 грн.).

Листом № 1084 від 27.10.2016 ДП "Шепетівське лісове господарство" зверталось до Державної фіскальної служби України з проханням посприяти у вирішенні питання прискорення завершення митних формальностей Закарпатською митницею ДФС безпідставно затриманих вагонів підприємства з лісопродукцією.

У листі № М-1/2807 від 04.11.2016 регіональна філія "Львівська залізниця" повідомила ДП "Шепетівський лісгосп", що для з`ясування підстав та причин затримки вагонів необхідно звертатись до митних органів ДФС та правоохоронних органів України, які виступили ініціатором затримки вагонів. Також повідомлено, що надання документів про затримку здійснюється через станцію відправлення, оскільки остаточні розрахунки за експортні вантажі надсилаються прикордонною станцією на станцію відправлення для стягнення цих платежів з відправника.

Листом № 07-70-61/34/3040 від 09.11.2016 Закарпатська митниця ДФС повідомила залізницю про необхідність проведення митного огляду вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 із залученням експерта Закарпатської ТПП шляхом їх повного вивантаження.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 11.11.2016 накладено арешт на вантаж (лісопродукцію), який у режимі експорту слідував до країн Європи, зокрема у піввагонах № 68615244, №68407501, № 68027531, № 67894568, № 67849513, власником яких є ДП "Шепетівське лісове господарство". Вказаний арешт скасовано ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25.01.2017.

У листі № 1268 від 01.12.2016 ДП "Шепетівське лісове господарство" зверталось до регіональної філії "Львівська залізниця" з проханням надати інформацію про місцезнаходження спірних вагонів з лісопродукцією підприємства.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі № 822/1360/16 від 14.12.2016 залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2016, якою визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримки залізничних вагонів державного підприємства "Шепетівське лісове господарство": № 68147156, № 68615244, №68407501, № 68027531, № 67894568, № 67849513, № 67672113, № 67180521. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.06.2017 вищевказані судові рішення залишено без змін.

Згідно листа № 509/10/22-70-00.2-18 від 03.02.2017 Хмельницькою митницею ДФС повідомлено ДП "Шепетівське лісове господарство" про визнання недійсними станом на 03.02.2017 митних декларацій, в тому числі №№ 400040000/2016/002001, 400040000/2016/002041, 400040000/2016/002072, 400040000/2016/002073.

В зв`язку із вказаним ДП "Шепетівське лісове господарство" звернулось до ВСП Ужгородської дирекції залізничних перевезень з листом № 162 від 07.02.2017, в якому просило повернути лісопродукцію, що була затримана Закарпатською митницею ДФС та знаходилась, зокрема у вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531.

Згідно листа Закарпатської митниці ДФС № 07-70-61/34/410 від 15.02.2017 повідомлено ВСП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" про відсутність заперечень щодо повернення власнику товарів (лісоматеріалів), які перебувають у залізничних вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531.

15.02.2017 залізницею складено акти загальної форми, в яких вказано, що вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 простоюють в очікуванні вирішення питання про переадресування з 15.02.2017 та нараховані відповідні платежі, зокрема:

- акт № 4553 щодо вагону № 68407501, станом на 27.11.2017 плата за користування складає 257940,70 грн., за зберігання - 79861,10 грн; станом на 15.01.2018 плата за користування складає 49805,90 грн., за зберігання - 15569,60 грн.;

- акт № 4554 щодо вагону № 68615244, станом на 27.11.2017 плата за користування складає 258008,30 грн., за зберігання - 79861,10 грн, маневрова робота - 1448,10 грн., участь представника залізниці при зважуванні - 152,40 грн., телеграма - 122,00 грн.; станом на 15.01.2018 плата за користування складає 49805,90 грн., за зберігання - 15569,60 грн.;

- акт № 4555 щодо вагону № 68027531, станом на 27.11.2017 плата за користування складає 258605,20 грн., за зберігання - 79861,10 грн; станом на 15.01.2018 плата за користування складає 49805,90 грн., за зберігання - 15569,60 грн.;

- акт № 4556 щодо вагону № 67894568, станом на 27.11.2017 плата за користування складає 258605,20 грн., за зберігання - 95833,30 грн; станом на 15.01.2018 плата за користування складає 49805,90 грн., за зберігання - 18683,50 грн.

Листом № 213 від 15.02.2017 ДП "Шепетівське лісове господарство" звернулось до начальника регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" з проханням здійснити переадресацію вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, що були затримані ДФС для митного догляду та знаходяться по станції Чоп, за первинними перевізними документами. Вказано про оплату тарифних платежів за перевезення на нову станцію призначення з коду ЦТЛ 9218167, оплату додаткових зборів на станції переадресування (збори за надану маневрову роботу, за зважування та переадресування). Щодо решти нарахованих зборів і платежів, що виникли в результаті затримки вказаних вагонів Закарпатською ДФС, то підприємство просило їх виставити в претензійному порядку.

Згідно платіжного доручення № 534 від 17.02.2017 ДП "Шепетівське лісове господарство" перерахувало ПАТ "УЗ" регіональна філія "Львівська залізниця" 26568,30 грн. за переадресування вагонів та маневрові роботи ст.Солотвино.

17.02.2017 станцією Чоп проінформовано вантажовідправника шляхом направлення телеграми на станцію відправлення про повернення Закарпатською митницею ДФС комплекту перевізних документів на вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531. Запропоновано вирішити питання щодо повернення вказаних вагонів на станцію відправлення. Про зміст вказаної телеграми ДП "Шепетівський лісгосп" проінформований листом станції Шепетівка № 4053 від 20.02.2017.

У відповідь на даний лист ДП "Шепетівський лісгосп" повідомив станцію Шепетівка про вручення 15.02.2017 начальнику регіональної філії "Львівська залізниця" листа № 213 про переадресацію чотирьох вагонів та просив проінформувати про прийняте рішення щодо виконання вказаної заявки.

01.03.2017 ДП "Шепетівське лісове господарство" повторно звернулось до начальника регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" з проханням здійснити переадресування вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, митні декларації яких визнано недійсними та які знаходяться по станції Чоп, за первинними перевізними документами, що повернуті Закарпатською митницею на ст.Чоп. Вказано, що оплату тарифних платежів здійснено 17.02.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 534 на суму 26568,30 грн.

На підставі заявки ДП "Шепетівське лісове господарство" залізницею видано наказ № 15/9 від 02.03.2017, в якому вказано: "На підставі письмової заявки ДП "Шепетівське ЛГ" дозволяється переадресувати вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 по старим перевізним документам зі стягненням всіх належних залізниці платежів та зі згоди митних органів. Оплата по УЗ на станції призначення, код 9218167ЦТЛ. Оплата зборів, пов`язаних з переадресуванням та зборів, які виникли по станції Чоп в результаті затримки стягнути з коду 7531138 ДП "Шепетівське ЛГ". Про вказаний наказ повідомлено представника ДП "Шепетівський лісгосп" в телефонному режимі та під розписку 13.03.2017.

Листом № М-1/1006 від 23.03.2017 регіональна філія "Львівська залізниця" у відповідь на лист від 01.03.2017 № 267 щодо переадресування повідомила, що перераховані згідно з платіжним дорученням № 534 кошти є явно недостатніми для погашення усіх нарахувань, що виникли у зв`язку із затримкою митницею вантажу.

ДП "Шепетівське лісове господарство" зверталось до начальника ВСП Ужгородської дирекції залізничних перевезень з заявою № 315 від 13.03.2017, в якій просило здійснити переадресування вагону № 67849513 на станцію Солотвино за первинними перевізними документами.

На вказане звернення листом № М-1/906 від 15.03.2017 повідомлено, що для оформлення переадресування у поданому листі надано неповну інформацію. Крім того, повідомлено, що переадресування вантажів здійснюється тільки після попередньої оплати всіх належних залізниці платежів.

У листі № 331 від 15.03.2017 ДП "Шепетівський лісгосп" повідомило визначену залізницею інформацію, необхідну для переадресування вагону № 67849513, а також про наявність попередньої оплати на рахунку для проведення переадресації.

Згідно листа Хмельницької митниці ДФС № 1263/10/22-70-00.2-63 від 21.03.2017 повідомлено ДП "Шепетівське лісове господарство" про визнання недійсною станом на 21.03.2017 митної декларації № 400040000/2016/002131 від 17.05.2016.

Супровідним листом Закарпатської митниці ДФС № 07-70-61/34/759 від 28.03.2017 на адресу станції Чоп повернуто примірник залізничної накладної на вагон № 67849513.

29.03.2017 станцією Чоп проінформовано вантажовідправника шляхом направлення телеграми на станцію відправлення про повернення Закарпатською митницею ДФС примірника перевізного документу на вагон 67849513. Запропоновано вирішити питання щодо повернення вказаного вагона на станцію відправлення. Про зміст даної телеграми станція Шепетівка проінформувала ДП "Шепетівське лісове господарство" листом № 4100 від 30.03.2017.

У листі № НЗТ-10/1166 від 31.03.2017 регіональна філія "Львівська залізниця" повідомила ДП "Шепетівський лісгосп" про обставини затримки вагонів та розмір нарахованих платежів за час затримки.

Листом від 14.04.2017 ДП "Шепетівський лісгосп" зверталось до Державної фіскальної служби з проханням вирішити питання щодо прискорення повернення підприємству належного йому вантажу.

Також у листі № 488 від 20.04.2017 ДП "Шепетівський лісгосп" просило регіональну філію "Львівська залізниця" вирішити питання щодо прискорення повернення залізницею належного підприємству вантажу, розміщеного у п`яти вагонах на станції Чоп.

24.04.2017 ДП "Шепетівське лісове господарство" звернулось до начальника регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" з гарантійним листом № 492, в якому гарантувало здійснити оплату за переадресацію п`яти вагонів (№№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513) з лісопродукцією на ст.Солотвино-ІІ, митні декларації яких було визнано недійсними. Підприємство просило здійснити переадресування за первинними перевізними документами, які були повернуті Закарпатською митницею на ст.Чоп. Щодо питання оплати інших платежів за простій вагонів з травня 2016 року, вказано про наявність судових рішень про визнання протиправною бездіяльності митниці та про готовність брати участь в судових засіданнях на стороні залізниці у разі подання позову про стягнення вказаних платежів.

Розглянувши вищевказане звернення, регіональна філія "Львівська залізниця" листом № НЗ-1-10/1640 від 27.04.2017 повідомила, що залізниця не може задовольнити прохання, оскільки нараховані платежі, які виникли внаслідок затримки вагонів, що сталася на шляху прямування не з вини філії, не відшкодовані.

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 03.05.2017 залишено без змін постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.02.2017 про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.483 МК України.

На підставі договору № 93В купівлі-продажу лісопродукції від 22.06.2017 ДП "Шепетівське лісове господарство" реалізувало ТОВ "Трансбуд-С" продукцію на загальну суму 45322,00 грн.

Листом № 1049 від 22.09.2017 ДП "Шепетівський лісгосп" повідомило Ужгородську дирекцію залізничних перевезень про укладення договору № 93В купівлі-продажу лісопродукції від 22.06.2017 та про відсутність заперечень щодо передачі ТОВ "Трансбуд-С" товару, який знаходиться у п`яти вагонах.

Листом № 1051 від 25.09.2017 ДП "Шепетівський лісгосп" повідомило начальника станції Шепетівка про реалізацію ТОВ "Трансбуд-С" вантажу, розміщеного у вагоні № 67849513.

Листом № 29/1 від 29.09.2017 ТОВ "Трансбуд-С" повідомило ДП "Шепетівське лісове господарство" про те, що регіональна філія "Львівська залізниця" відмовляється видати лісопродукцію, реалізовану згідно вищевказаного договору, тому просило розірвати договір.

Додатковою угодою № 1 від 29.09.2017 розірвано договір № 93В купівлі-продажу лісопродукції від 22.07.2017 за взаємною згодою сторін з 29.09.2017.

Згідно листа № 07-70-61/34/2099 від 20.09.2017 начальник митного посту "Залізничний" повідомив начальника ВСП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" та начальника станції Чоп про те, що 06.03.2017 року митна декларація № 400040000/2016/002131 від 17.05.2016 визнано недійсною, товари під митним контролем не перебувають. Тому митниця не заперечує щодо повернення власнику товарів "лісоматеріали", які перебувають у залізничному вагоні №67849513.

05.10.2017 ДП "Шепетівський лісгосп" звернувся до регіональної філії "Львівська залізниця" з листом № 1099 щодо надання пояснень з приводу дій залізниці. Листом від 30.10.2017 залізницею надана відповідь на вказаний лист.

27.11.2017 ВСП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" звертався до ДП "Шепетівське лісове господарство" з претензією про сплату нарахованих платежів в сумі 4025497,97 грн.

У відповіді на претензію № 1466 від 26.12.2017 вантажовідправник не погодився з претензійними вимогами, оскільки не доведено вини вантажовласника у затримці вагонів та не зазначено порушень норм права при відправці вантажу. Також просив вирішити питання щодо прискорення виконання умов договору поставки по залізничних накладних та доставки вантажу його одержувачу.

В зв`язку із вказаним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Після відкриття провадження у справі № 924/58/18 ДП "Шепетівське лісове господарство" телеграмою №235 від 31.01.2018р., адресованою ст. Шепетівка, повідомило, що відмовляється від вантажу, розміщеного у вагонах 68615244, 68407501, 68027531, 67894568, 67849513 на користь ВСП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень". Про вказану відмову станція Шепетівка телеграмою № 671 від 31.01.2018 повідомила станцію Чоп Львівської залізниці.

В зв`язку із вказаним 31.01.2018 станцією Чоп Львівської залізниці складено акт загальної форми № 4901 про закінчення затримки вагонів №№ 68615244, 68407501, 68027531, 67894568, 67849513 та нарахування плати за користування та за зберігання.

До матеріалів справи долучені звернення ДП "Шепетівське лісове господарство" до Генерального прокурора України (лист № 369 від 20.03.2017), народного депутата України Мацоли Р.М. (лист № 484 від 19.04.2017) щодо неправомірності дій залізниці, в зв`язку з затримкою вагонів, та проханням посприяти у прискорені повернення вантажу, а також депутатське звернення до ПАТ "Укрзалізниця" та відповідь на нього від 19.05.2017.

Також матеріали справи містять розгорнуті розрахунки позивача по нарахуванню платежів за час затримки вагонів, копії відомостей оплати послуг по договору № 1580 від 08.07.2015 за 10.05.2016, 12.05.2016, 13.05.2016, 16.05.2016, 17.05.2016, 18.05.2016, копії виписок з особового рахунку ДП "Шепетівське лісове господарство" за 01.03.2017, 01.04.2017, 01.05.2017, 01.06.2017, 01.07.2017, 01.08.2017, 01.09.2017, 01.10.2017, 01.11.2017, 01.12.2017, 01.01.2018.

Аналізуючи надані докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Статтею 306 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Частина 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується із ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч. 2, 3 ст. 909 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини за своєю правовою природою є правовідносинами з надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів залізницею, їх зберіганням. Так, в травні 2016 року вантажовідправником - державним підприємством "Шепетівське лісове господарство" відправлено зі ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці вагони №№ 68615244, 68407501, 68027531, 67894568, 67849513 із вантажем "деревина паливна у вигляді колод" маршрутом Шепетівка-Захонь. Отримувач - Пизец ГмбХ, м.Відень, що підтверджується наявними в матеріалах справи СМГС накладними від 11.05.2016, 12.05.2016, 13.05.2016, 17.05.2016.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Законі України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Статуту залізниць України (далі - Статут) затверджений прстановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2).

Відповідно до ст. 5 Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів; б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правил на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно ч. 1 ст. 10 ЦК України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються як законами та підзаконними актами України, так і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які є частиною національного цивільного законодавства України.

Україна є учасницею двох міжнародних угод, які регулюють діяльність у сфері перевезення вантажів залізничним транспортом, а саме Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС), до якої Україна приєдналась 05.06.1992, та Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ), до якої Україна приєдналась 05.06.2003.

Зазначені міжнародні договори поширюють свою дію на різні ділянки української залізниці, у зв`язку з чим слід розмежовувати сферу їх застосування.

Аналіз статей 1 та 3 Розділу І "Загальні положення" Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення з урахуванням змін і доповнень, які набрали чинності для України 01.07.2015, свідчить про те, що до сфери застосування Угоди входять усі перевезення вантажів у прямому міжнародному залізничному сполученні між вказаними у другому параграфі статті 3 Угоди станціями, за накладними СМГС та лише по мережі залізниць - країн-учасниць Угоди.

Щодо сфери застосування КОТІФ на ділянки української залізниці, то слід зазначити, що Конвенція об`єднує в собі в тому числі Єдині правила до договору про міжнародні залізничні перевезення вантажів (ЦІМ - додаток В до Конвенції).

Сфера дії Конвенції та, зокрема Єдиних правил ЦІМ до перевезень вантажів у прямому міжнародному залізничному сполученні між державами учасницями Конвенції за накладними ЦІМ, є обмеженою лініями залізниць України, включених у перелік залізничних ліній ЦІМ. Відповідно сфера застосування Конвенції розповсюджується не на всю залізничну інфраструктуру України, а лише на чітко визначені межі ліній залізниці (переважно на ділянки, що мають вузьку ширину колії 1435 мм, а також на ділянки з шириною колії 1520 мм на державному кордоні з Румунією зі станцій Дякове та Вадул-Сірет в Україні та на державному кордоні зі Словаччиною зі станції Ужгород).

Суд встановив, що у даній справі вагони з вантажем, які були оформлені як міжнародне перевезення та слідували з України (ст.Шепетівка) в Угорщину (ст.Захонь) прибули на станцію Батьово, де і були затримані для митного догляду. При цьому, доказів того, що вагони з вантажем у спірному міжнародному перевезенні були затримані на прикордонній ділянці залізниці з вузькою шириною колії, яка підпадає під сферу дії КОТІФ, матеріали справи не містять.

За таких обставин до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ЦІМ, які є додатком В до КОТІФ. Натомість міжнародним договором, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, є саме Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС).

Статтею 5 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) встановлено, що при відсутності відповідних положень в цій Угоді, застосовується національне законодавство тієї країни, в якій повноважна особа реалізовує свої права.

Відповідно до параграфу 6 статті 28 СМГС якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла з причин, що не залежали від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв`язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.

Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника. Ці витрати встановлюються на дату їх виникнення окремо для кожного відправлення та підтверджуються відповідними документами. Відшкодування додаткових витрат здійснюється в порядку, передбаченому статтею 31 Угоди (стаття 32 СМГС).

Згідно з параграфом 1 статті 31 СМГС якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, оплата провізних платежів є обов`язком: 1) відправника, який бере участь в перевезенні вантажу перевізником, за виключенням перевізника, який видає вантаж, за перевезення, яке ним здійснюється; 2) отримувача - перевізнику, який видає вантаж за перевезення, яке ним здійснюється.

Провізні платежі та неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якій здійснюється оплата (параграф 5 статті 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення).

Відповідно до ст.119 Статуту залізниць України, пункту 2 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням (ст.119 Статуту).

Відповідно до п.6 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером (п.п. 12, 13 вищевказаних Правил).

Стаття 121 Статуту залізниць України та пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає випадки, коли вантажовласник, вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами. При цьому, затримку вагонів, пов`язану з митним оформленням, до цих підстав не віднесено.

В силу ст. 46 Статуту вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до п.п. 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т. ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Таким чином, приписами законодавства унормовано обов`язок вантажовідправника, вантажоодержувача сплачувати залізниці плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням.

Також пункт 10 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає обов`язок станції призначення повідомляти вантажовласника про затримку вагонів, а відправник відповідно до положень статей 28, 31, 32 СМГС зобов`язаний оплатити залізниці витрати, понесені у зв`язку із надісланням зазначеного повідомлення.

Положеннями Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, встановлені розміри зборів за користування вагонами, зберігання вантажів, за маневрову роботу, за зважування вантажів та інші додаткові операції. Таким чином, вказані збори є регульованим тарифом і не потребують додаткового погодження сторонами.

Частиною 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Частиною 5 ст. 338 МК України встановлено, що крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи митних органів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов`язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Водночас, главою 32 МК України, якою врегульовано митні формальності на залізничному транспорті, зокрема ч. 2 ст. 218 визначено, що розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб. Митний контроль товарів у міжнародному залізничному сполученні здійснюється в зонах митного контролю (ч. 1 ст. 220 МК України).

Частина 2 ст. 218 МК України, що міститься у главі 32 "Митні формальності на залізничному транспорті", в порівнянні із нормою ч. 5 ст. 338 МК України, якою визначено загальний для всіх видів транспорту порядок здійснення митного огляду, передбачає спеціальні норми проведення митних процедур (контролю) на залізничному транспорті.

Суд встановив, що затримання вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513 на станції Батьово Львівської залізниці відбулось на підставі заявок Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту "Залізничний" № 04/16 від 13.05.2016, № 05/16 від 15.05.2016, № 07/16 від 16.05.2016, № 16/6 від 20.05.2016 для проведення митного огляду та про затримку вагонів на станцію відправлення було відправлено телеграфне повідомлення № 59 від 13.05.2016, № 76 від 15.05.2016, № 82 від 15.05.2016, № 132 від 20.05.2016.

Таким чином, дії щодо здійснення Закарпатською митницею Державної фіскальної служби України митного огляду після митного оформлення є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення ст. 218 МК України.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2019 у справі № 924/320/17 вказала, що виходячи із системного аналізу змісту положень статей 28, 31, 32 СМГС, статей 218, 338 МК України, статей 119, 121 Статуту залізниць України обов`язок зі сплати платежів за користування вагонами, за зберігання вантажу, витрат залізниці на повідомлення вантажовласника про затримку вантажу та інших операцій, здійснених залізницею для проведення митного контролю, зокрема зі зважування вагонів, маневрової роботи, вивантаження та завантаження вагонів, за участь агента у зважуванні під час здійснення такого контролю тощо, покладений саме на вантажовласників (вантажовідправників). При цьому такий обов`язок виникає незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю.

Аналогічна правова позиція викладена також в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 911/3719/17, від 16.08.2018 у справі №914/1791/17, від 03.12.2018 у справі №911/3716/17.

З огляду на викладене суд відхиляє посилання відповідача на відсутність доказів його вини у затримці вагонів під час здійснення митних формальностей та на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2016, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.06.2017, якою визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримки залізничних вагонів державного підприємства "Шепетівське лісове господарство": № 68147156, № 68615244, №68407501, № 68027531, № 67894568, № 67849513, № 67672113, №67180521.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний траснпорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Згідно статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Вказаним спростовуються доводи відповідача з приводу необхідності обов`язкового підписання актів загальної форми вантажовласником.

Суд встановив, що в зв`язку із здійсненням митних формальностей вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 простоювали на станціях Львівської залізниці з травня 2016 року по 15.02.2017, про що складені акти загальної форми № 10912 від 13.05.2016, № 10922 від 15.05.2016, № 10924 від 15.05.2016, № 14 від 13.05.2016, № 20 від 15.05.2016, № 27 від 16.05.2016, № 4558 від 13.05.2016, № 4572 від 15.05.2016, № 4581 від 17.05.2016, № 4583 від 17.05.2016, №9928 від 16.06.2016, № 11010 від 16.06.2016, № 729 від 16.06.2016, № 730 від 16.06.2016, № 737 від 16.06.2016, № 745 від 16.06.2016, №690 від 16.09.2016, № 4656 від 17.09.2016, № 4657 від 17.09.2016, № 4658 від 17.09.2016. № 4659 від 17.09.2016. При цьому в актах загальної форми №4656 від 17.09.2016, № 4657 від 17.09.2016, № 4658 від 17.09.2016. № 4659 від 17.09.2016 зазначено про закінчення 15.02.2017 затримки вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 на підставі листа Закарпатської митниці ДФС від 15.02.2017 № 07-70-61/34/410, згідно якого повідомлено ВСП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" про відсутність заперечень щодо повернення власнику товарів (лісоматеріалів), які перебувають у залізничних вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531.

Вагон № 67849513 простоював на станціях Львівської залізниці в зв`язку із митними формальностями з 19.05.2016 до 28.03.2017, що підтверджується листом Хмельницької митниці ДФС № 1263/10/22-70-00.2-63 від 21.03.2017 про визнання недійсною станом на 21.03.2017 митної декларації № 400040000/2016/002131 від 17.05.2016 та листом Закарпатської митниці ДФС № 07-70-61/34/759 від 28.03.2017 про повернення на адресу станції Чоп примірника залізничної накладної на вагон № 67849513. Вказане також не заперечувалось позивачем в судових засіданнях та підтверджується наявними в матеріалах справи поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві (том 1, а.с. 3), поясненнях щодо відзиву та заяви про застосування строків позовної давності від 03.03.2018 (том 2, а.с. 64), апеляційній скарзі (том 2, а.с. 208). При цьому окремий акт загальної форми про закінчення затримки вагону № 67849513 в зв`язку з закінченням митних формальностей залізницею не складався, а інформація щодо простою була внесена до акту загальної форми №4653 від 17.09.2016. За період затримки даного вагону в зв`язку із митними формальностями складено акти загальної форми № 10946 від 19.05.2016, № 678 від 14.06.2016, №691 від 16.09.2016, № 4653 від 17.09.2016, № 257 від 17.10.2016, № 260 від 17.11.2016.

На підставі вищевказаних актів загальної форми, які складено відповідно до приписів чинного законодавства, що регулюють вказані правовідносини, було розраховано плату за користування вагонами, збір за зберігання, зважування вантажу, збір за телеграфне повідомлення про затримку, тариф та плату за маневрову роботу, які були виконані залізницею через затримку вагонів відповідача у зв`язку із митними формальностями. Вказані нарахування також внесено до відповідних накладних.

Доводи відповідача з приводу відсутності наказу залізниці про затримку вагонів з вини вантажовласника спростовуються положеннями пункту 9 Правил користування вагонами і контейнерами, який передбачає складання відповідного наказу лише у випадку затримки вагонів на підходах до станції призначення.

Згідно наявних в матеріалах справи пояснень та розрахунку позивача, що надавався до суду апеляційної інстанції (том 4, а.с. 158-185) за період проведення митних формальностей з вантажем (з дати затримання вагонів (травень 2016 року) по 15.02.2017) залізницею проведено наступні нарахування платежів:

- по вагону № 68027531 - 390075,36 грн.;

- по вагону №67894568 - 404526,72 грн.;

- по вагону №68407501 - 388196,52 грн.;

- по вагону № 68615244 - 389945,28 грн;

- по вагону № 67849513 - 398331,68 грн.

Перевіривши вищевказаний розрахунок позивача, суд встановив, що нарахування проведені відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі - Збірник).

В той же час суд встановив, що вагон № 67849513 простоював в зв`язку з проведенням митних формальностей до 28.03.2017. Згідно вищевказаного розрахунку (том 4, а.с. 178-179) нарахування в сумі 398331,68 грн. по вагону № 67849513 проведені за період з 19.05.2016 16-20 год. по 15.02.2017 15-15год.

За період з 15.02.2017 15-15 год. по 28.03.2017 24.00 год. загальний час затримки становить 992 год. 45 хв.= 993 год.

Згідно розділу 5 таблиці 1 Збірника ставка за користування вагоном понад 45 год. становить 16 грн. за кожну годину за 1 вагон. На час затримки плата за користування вагоном нараховувалася із застосуванням коефіцієнта 2,302 згідно п. 20 наказу Міністерства транспорту України від 26.03.2019 № 317 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України № 161 від 26.04.2016) Отже, плата за користування вагоном за вищевказаний період становить: 16 грн. (ставка) * 993 год. = 15888 грн.* 2,302 (коефіцієнт) = 36574,18 грн. без ПДВ, ПДВ - 7314,84 грн., сума з ПДВ становить 43889,02 грн.

Згідно пункту 2 розділу 3 Збірника збір за зберігання вантажу за кожну добу становить 4,0 грн. за одну тону - при зберіганні вантажу у вагоні. Нараховування проводиться із застосуванням коефіцієнта 2,302 згідно п. 19 вищевказаного наказу. Плата за зберігання вантажу у вагоні після зважування за період з 15.02.2017 15-15 год. по 28.03.2017 24.00 год. (41 доба) становить: 4,0 грн. (ставка) * 37 тон (вага вантажу) * 2,302 (коефіцієнт) * 41 добу = 13968,54 грн. без ПДВ, ПДВ - 2793,71 грн., сума з ПДВ становить 16762,25 грн.

За вказаний період зважування вантажів та інші операції не здійснювались.

Отже, сума нарахувань по вагону № 67849513 за період з 15.02.2017 15-15 год. по 28.03.2017 24.00 год. становить: 43889,02 грн. + 16762,25 грн. = 60651,27 грн.

Загальна сума нарахувань за період простою вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513, в зв`язку з проведенням митних формальностей становить 2031726,83 грн. (390075,36 грн. + 404526,72 грн. + 388196,52 грн. + 389945,28 грн. + 398331,68 грн. + 60651,27 грн.)

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 2031726,83 грн. нарахованих платежів, у зв`язку із здійсненням митних формальностей.

В той же час відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності.

Суд враховує, що згідно з приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України)

Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.12.2019 вказав, що до позовних вимог у даній справі підлягають застосуванню строки позовної давності, що встановлені у частині 5 статті 315 Господарського кодексу України, пункті 137 Статуту залізниць України.

Згідно ч. 5 ст. 315 ГК України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до статті 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється;

а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;

б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною затримки вагонів в період з травня 2016 року по 15.02.2017 (вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та по 28.03.2017 (вагон №67849513) було проведення митних формальностей щодо вантажу, який перевозився у вагонах.

Отже, заявлені до стягнення у цій справі платежі за вказаний період були нараховані залізницею за послуги, надані з моменту затримання вагонів до моменту закінчення затримки вагонів в зв`язку з митними формальностями. Затримка вагонів на станції є триваючою дією, яка охоплює певний проміжок часу, і щодо якої як єдиної події і розпочинається перебіг позовної давності. Відповідно, моментом, з якого розпочинається перебіг позовної давності до позовних вимог у цій справі, є день настання події, що стала підставою для подання позову, а саме: день закінчення затримки вагонів, а не день складання кожного окремого акту загальної форми на різні операції, здійснені в межах єдиного періоду затримки вагонів, на підставі яких були нараховані заявлені до стягнення платежі і збори (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 927/4/18 від 12.09.2019, у справі № 904/6396/16 від 02.08.2018).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд встановив, що затримка вагонів в зв`язку із митними формальностями була закінчена: 15.02.2017 - щодо вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, про що вказано у актах загальної форми № 4656 від 17.09.2016, № 4657 від 17.09.2016, № 4658 від 17.09.2016. № 4659 від 17.09.2016; 28.03.2017 - щодо вагону № 67849513. Отже, перебіг шестимісячного строку позовної давності до позовних вимог про стягнення платежів за час затримки в зв`язку з митними формальностями починається щодо вимог про стягнення 1572743,88 грн. з 16.02.2017 та закінчується 16.08.2017, щодо вимог про стягнення 458982,95 грн. починається з 29.03.2017 та закінчується 29.09.2017.

Згідно відмітки поштової установи на конверті, позивач звернувся з позовом у даній справі 26.01.2018, а тому позивачем пропущено строк позовної давності за вказаними вимогами.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги про стягнення 2031726,83 грн. платежів, нарахованих за час затримки в зв`язку з митними формальностями не підлягають задоволенню, в зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Доводи позивача з приводу необхідності обрахування початку позовної давності щодо всіх вимог з 31.01.2018, коли відповідачем надано розпорядження щодо вантажу, суд до уваги не приймає, оскільки затримка вагонів в зв`язку з митними формальностями як єдина подія тривала з травня 2016 року по 15.02.2017 (вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та по 28.03.2017 (вагон № 67849513). В подальшому розпочалась нова подія - затримка вагонів в зв`язку з очікуванням розпорядження вантажовідправника про переадресування вантажу, оцінку правомірності якої суд наводить нижче.

Суд встановив, що після 15.02.2017 (вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та після 28.03.2017 (вагон № 67849513) вагони простоювати в очікуванні розпорядження вантажовідправника про переадресування вантажу, про що складено акти загальної форми №№ 4553, 4554, 4555, 4556 від 15.02.2017. Вказані обставини не заперечувались також і сторонами в судових засіданнях та підтверджуються, як уже вказувалось вище, поясненнями представника позивача, викладеними у позовній заяві (том 1, а.с. 3), поясненнях щодо відзиву та заяви про застосування строків позовної давності від 03.03.2018 (том 2, а.с. 64), апеляційній скарзі (том 2, а.с. 208).

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2017 відповідач звертався до позивача з листом № 162, згідно якого просив повернути лісопродукцію, що знаходиться у вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531.

У листі № 213 від 15.02.2017, адресованому начальнику регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", відповідач просив здійснити переадресування вагонів №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531, що були затримані ДФС для митного догляду та знаходяться по станції Чоп, за первинними перевізними документами. У листі вказано про оплату тарифних платежів за перевезення на нову станцію призначення з коду ЦТЛ 9218167, оплату додаткових зборів на станції переадресування (збори за надану маневрову роботу, за зважування та переадресування). Щодо решти нарахованих зборів і платежів, що виникли в результаті затримки вказаних вагонів Закарпатською ДФС, то відповідач просив їх виставити в претензійному порядку.

01.03.2017 відповідач повторно звертався до начальника регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" з проханням здійснити переадресування вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, митні декларації яких визнано недійсними та які знаходяться по станції Чоп, за первинними перевізними документами, які повернуті Закарпатською митницею на ст.Чоп. При цьому оплата тарифних платежів за переадресування в сумі 26568,30 грн. була проведена 17.02.2017 згідно платіжного дорученням № 534.

Також відповідач звертався до начальника ВСП Ужгородської дирекції залізничних перевезень з заявою № 315 від 13.03.2017, в якій просив здійснити переадресування вагону № 67849513 на станцію Солотвино за первинними перевізними документами.

В зв`язку з наданням неповної інформації щодо переадресування, у листі № 331 від 15.03.2017 відповідач повідомив визначену залізницею інформацію, необхідну для переадресування вагону № 67849513, а також про наявність попередньої оплати на рахунку для проведення переадресування.

У листі № 488 від 20.04.2017 ДП "Шепетівський лісгосп" просило регіональну філію "Львівська залізниця" вирішити питання щодо прискорення повернення залізницею належного підприємству вантажу, розміщеного у п`яти вагонах на станції Чоп.

В подальшому 24.04.2017 відповідач звертався до начальника регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" з гарантійним листом № 492, в якому гарантував здійснити оплату за переадресацію п`яти вагонів (№№ 68615244, 68407501, 67894568, 6802753167849513) з лісопродукцією на ст.Солотвино-ІІ, митні декларації яких було визнано недійсними. Підприємство просило здійснити переадресування за первинними перевізними документами, які були повернуті Закарпатською митницею на ст.Чоп.

Однак, відповідач відмовив позивачу в переадресуванні вагонів, що підтверджується листами № М-1/1006 від 23.03.2017, № НЗ-1-10/1640 від 27.04.2017.

Відповідно до параграфу 6 ст. 28, ст. 32 СМГС перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв`язку з перешкодами, а також відшкодовані всі витрати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами, у разі якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла з причин, що не залежали від перевізника.

Згідно п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами плата за користування стягується з вантажовласника у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів визначений обов`язок сплачувати збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника).

Таким чином, у разі затримки вагонів з причин, що залежали від перевізника, у вантажовідправника відсутній обов`язок сплачувати залізниці плату за користування вагонами, плату за зберігання вантажу та інші витрати, пов`язані з затримкою.

Проаналізувавши зміст вищевказаних листів відповідача, суд дійшов висновку, що ДП "Шепетівське лісове господарство" неодноразово надавало позивачу своє розпорядження щодо переадресування вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513, тому у позивача були відсутні правові підстави для затримки вагонів саме з причин очікування вирішення питання про переадресування.

Додатково обов`язок відповідача провести переадресування вантажів підтверджується також наказом начальника залізниці № 15/9 від 02.03.2017, прийнятого на підставі заявки ДП "Шепетівське лісове господарство", який відповідно до п. 4 Правил переадресування вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 794/5985, є дозволом на переадресування вантажу. Згідно даного наказу дозволено переадресувати вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 по старим перевізним документам зі стягненням всіх належних залізниці платежів та зі згоди митних органів. При цьому зважаючи на зміст заявок відповідача № 213 від 15.02.2017 та від 01.03.2017, які надавались залізниці для прийняття наказу (зокрема, щодо зазначення у них про виставлення залізницею нарахованих зборів і платежів, які виникли в результаті затримки вказаних вагонів Закарпатською ДФС, в претензійному порядку), суд оцінює зміст наказу начальника залізниці № 15/9 від 02.03.2017 як такий, що дозволяв здійснити переадресування вантажу зі згоди митних органів з подальшим стягнення усіх нарахованих за час затримки платежів. Відсутність заперечень митних органів щодо повернення власнику товарів (лісоматеріалів), які перебувають у залізничних вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 підтверджується листом Закарпатської митниці ДФС № 07-70-61/34/410 від 15.02.2017, адресованого ВСП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень".

Доводи позивача щодо відмови в переадресуванні вантажу на підставі ст. 62 Статуту залізниць України не можуть бути підставою для підтвердження правомірності нарахування спірних платежів, оскільки затримка вагонів після 15.02.2017 (вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та після 28.03.2017 (вагон № 67849513) мала місце саме з причин очікування вирішення питання про переадресування, а не з причин несплати нарахувань, що виникли у зв`язку із затримкою митницею вантажу.

Також суд приймає до уваги, що відсутність окремого акту загальної форми щодо затримання вагону № 67849513 після 28.03.2017 з причин очікування вирішення питання про переадресування не може свідчити про обґрунтованість нарахованих платежів по вказаному вагону, оскільки згідно листа Хмельницької митниці ДФС від 21.03.2017 станом на 21.03.2017 митну декларацію №400040000/2016/002131 від 17.05.2016 визнано недійсною, а супровідним листом Закарпатської митниці ДФС № 07-70-61/34/759 від 28.03.2017 на адресу станції Чоп повернуто примірник залізничної накладної на вагон № 67849513. Отже, матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують закінчення затримки вагону № 67849513 у зв`язку із митними формальностями 28.03.2017. Таким чином, після 28.03.2017 даний вагон простоював як і інші вагони в очікуванні вирішення питання про переадресування, що підтверджується також і позивачем.

Крім того, суд враховує, що відповідач намагався розпорядитися вантажем, який перебував у п`яти затриманих вагонах, шляхом його реалізації ТОВ "Трансбуд-С", про що свідчить наявний в матеріалах справи договір № 93 В купівлі-продажу лісопродукції від 22.06.2017. Про вказану реалізацію листом відповідача № 1049 від 22.09.2017 було повідомлено позивача. Однак, в зв`язку з відмовою залізниці видати вантаж, що підтверджується листом ТОВ "Трансбуд-С" № 29/1 від 29.09.2017, вказаний договір був розірваний на підставі додаткової угоди № 1 від 29.09.2017.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що після 15.02.2017 (вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та після 28.03.2017 (вагон № 67849513) вагони відповідача простоювали на станціях Львівської залізниці з причин, які залежали від позивача за відсутності вини відповідача. Тому у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 2394102,20 грн. (4425829,03 - 2031726,83).

Згідно ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам та поясненням сторін, суд дійшов висновку про відмову у позові в повному обсязі.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору, в тому числі і за подання апеляційної та касаційної скарг покладаються на позивача, в зв`язку із відмовою у задоволенні позову. При цьому враховується, що згідно повідомлення відповідача від 19.03.2020 позивач відшкодував відповідачу судовий збір в розмірі 99581,17 грн., який був сплачений відповідачем за розгляд апеляційної скарги згідно платіжного доручення № 2043 від 08.06.2018 та стягнутий на його користь згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019, про що господарським судом Хмельницької області видано наказ від 23.08.2019. Тому дані судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Укрзалізниця", м.Львів до державного підприємства "Шепетівське лісове господарство", м. Шепетівка про стягнення 4425829,03 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 30.03.2020.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддруковано 4 примірника: 1 - до справи, 2 - АТ "Українська залізниця" (м. Київ, Печерський район, вул. Єжи Гедройця, 5), 3 - РФ "Львівська залізниця" (м. Львів, вул. Гоголя, 1), 4 - ДП "Шепетівське лісове господарство" (м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної сотні, 133). Усім рекомендованим з повідомленням про вручення.