ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.03.2020 Справа № 905/2343/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Юрлагіній В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ

до відповідача: Фізичної особи - ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення 16729,85грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 40208,40грн. - пені, 4359,61грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк", м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Фізичної особи - ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 16729,85грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 40208,40грн. - пені, 4359,61грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №Б/Н від 05.06.2013 зі сплати відсотків за користування ними та комісійної винагороди, у зв`язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: акт звірки заборгованості за кредитним договором №Б/Н від 05.06.2013; копію рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2015 у справі №908/909/15-г; статутні документи; заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 05.06.2013; витяг з «Умов та правил надання банківських послуг»; витяг із «Тарифів банку»; довідку про розміри встановлених кредитних лімітів №08.7.0.0.0/191111080556 від 11.11.2019; розрахунок заборгованості за договором №Б/Н від 05.06.2013, складений станом на 16.10.2019; виписки по рахункам.

Ухвалою суду від 15.01.2020 відкрито провадження у справі 905/2343/19; постановлено справу №905/2343/19 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів для подання суду відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності); запропоновано відповідачу у строк до п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати суду заперечення (за наявності); судове засідання призначено на 11.02.2020 о 10:30 год.

Судом враховано, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 11.11.2019 здійснено запис про припинення здійснення відповідачем підприємницької діяльності.

Згідно з ч.8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадах, зокрема справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

За змістом ст. ст.51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст.ст.202-208 Господарського кодексу України, ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов`язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, з урахуванням наведених приписів та ч. 1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спори, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності та якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною особою, зареєстрованою підприємцем, розглядаються в порядку господарського судочинства.

Аналогічну позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.73).

Судове засідання, призначене на 11.02.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Левшиної Я.О. на лікарняному, про що суд повідомляв учасників справи листом від 06.02.2020.

Відповідно до п.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу, затверджених рішенням суддів від 14.09.2016 (зі змінами, внесеними 13.01.2020) повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями здійснюється у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України (стаття 32) та Положення про автоматизовану систему документообігу суду (підпункти 2.3.49-2.3.54 пункту 2.3), на підставі доповідної записки помічника судді (у випадку відсутності помічника судді - секретаря судового засідання, який закріплений за суддею).

Пунктом 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Суддя Левшина Я.О. перебувала на лікарняному у період з 28.01.2020 по 06.03.2020. Матеріали справи №905/2343/19 за розпорядженням керівника апарату суду не передавалися для повторного авторозподілу.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Після виходу судді Левшиної Я.О. з лікарняного 10.03.2020 судом винесено ухвалу про призначення розгляду справи на 30.03.2020 об 11:00год.

04.03.2020 від позивача через канцелярію суду надійшла заява від 04.03.2020 про долучення до матеріалів справи документів, а саме виписок по нарахуванню відсотків та комісії.

В заяві позивач зазначив, що під час підготовки для участі у справі було виявлено, що при поданні позову до позовної заяви не було додано виписки по нарахуванню відсотків та комісії, що є первинними документами, які підтверджують позовні вимоги. Також, зазначив, що не мав можливості надати їх разом з позовною заявою.

За приписами ч.ч. 2, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання 30.03.2020 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву від 19.03.2020, у якій позовні вимоги підтримав, просив здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання 30.03.2020 не з`явився, своєї позиції до відома суду не довів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою відповідача, визначеною за матеріалами справи (а.с. 50) та публікування на офіційному веб-порталі Судової влади оголошення про розгляд справи.

Згідно приписів Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.06.2013 між Фізичною особою-підприємцем Моревим Володимиром Олександровичем (далі - клієнт) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ було підписано заяву б/н, якою клієнт приєднався та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднався та зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах і правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - договору банківського обслуговування в цілому.

На підставі даної заяви відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 .

Згідно п. 3.18.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому «Умовами та правилами надання банківських послуг». Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому даними «Умовами та правилами надання банківських послуг», клієнт зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного у повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг». В іншому випадку грошове зобов`язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного в повідомленні.

Відповідно до п. 3.18.1.5 Умов кредитний ліміт стосовно до цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг» являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативах і нормативних актів Національного банку України.

Пункт 3.18.1.6 Умов встановлює наступне: ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі «Угода»). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених «Умовами та правилами надання банківських послуг», Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов`язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Термін також може бути змінений Банком згідно з п. 3.18.2.3.4 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг». Згідно ст.212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою (п.3.18.1.8 Умов).

Згідно п 3.18.1.11 Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетового сальдо.

Як визначено п.3.18.1.12 Умов для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена Банком у порядку, передбаченому цим розділом «Умов та правил надання банківських послуг».

Пунктом 3.18.1.13 Умов встановлено, що при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, Клієнт сплачує Банку відсотки та пеню за користуванням кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом «Умов та правил надання банківських послуг».

Відповідно до п. 3.18.1.16 Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

За змістом п. 3.18.2.2 Умов клієнт зобов`язується, зокрема: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.18.1.1 даних Умов; сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п. п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3; повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17; сплатити банку винагороду відповідно до пунктів 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, 3.18.4.11.

Відповідно до п.3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення»), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п.3.18.4.1.1 Умов).

При необнуленіі дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулення, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулення, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 (двадцять чотири)% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулення (п.3.18.4.1.2 Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань (п.3.18.4.1.3 Умов).

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Згідно п. 3.18.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов при порушенні Клієнтом порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов`язані з овердрафтовим кредитуванням рахунку відповідача та підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, на підставі заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг позивачем здійснювалось кредитування рахунку відповідача.

За твердженням позивача, внаслідок порушення зазначених умов обслуговування кредитних лімітів, у відповідача станом 06.11.2019 існує непогашена заборгованості у розмірі 74383,03грн., з яких: 6781,15,00 грн. - заборгованість за кредитом; 20372,08грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5183,94грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 42045,86грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 12.03.2015 у справі №908/909/15-г, що набрало законної сили, було стягнуто з Фізичної особи-підприємця Морева Володимира на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 6781,15грн. заборгованості за кредитом, 3642,23грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 824,33 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1837,46грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором станом на 27.11.2014.

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Тобто, рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2015 у справі №908/909/15-г в частині встановлення фактів укладання договору на умовах, визначених «Умовами та правилами надання банківських послуг», отримання відповідачем кредиту, невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором має преюдиційний характер для цієї справи.

У зв`язку з непогашенням відповідачем вказаної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №б/н від 05.06.2013 в розмірі 61297,86грн., а саме 16729,85грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 28.11.2014 по 16.10.2019; 40208,40грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 28.11.2014 по 16.10.2019; 4359,61грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 28.11.2014 по 16.10.2019.

Матеріалами справи доведено, що банком належним чином виконані умови договору щодо надання кредитних коштів, що підтверджено відповідними виписками з банківського рахунку, які наявні в матеріалах справи.

Позивачем до матеріалів справи №905/2343/19 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у вищевказаних сумах.

Отже, беручи до уваги, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 16729,85грн., заборгованості за комісією за користування кредитом в сумі 4359,61грн. є правомірними та доведені належним чином, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов`язань у відносинах суб`єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 40208,40грн. суд приходить до висновків про відмову у задоволенні позову в цій частині з наступних підстав.

Як встановлено судом пеня нарахована позивачем за період 28.11.2014 по 16.10.2019.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 N 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» встановлено, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до п.п. 15 розділу 1 включено м. Маріуполь (Маріупольська міська рада).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб`єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014, введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014, тобто факт проведення на території Донецької області в цілому антитерористичної операції є доведеним.

Отже, проведення з 07.04.2014 антитерористичної операції на території Донецької області, до складу якої відноситься місто Маріуполь, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 47) та відомостей Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради (а.с. 50) відповідач, фізична особа ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 40208,40грн. за період 28.11.2014 по 16.10.2019 задоволенню не підлягають.

Судові витрати (витрати з оплати судового збору) у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 46, 74, 77, 86, 123, 129, 178, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ до Фізичної особи - ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 16729,85грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 40208,40грн. - пені, 4359,61грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 16729,85грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 4359,61грн., витрати з оплати судового збору в розмірі 660,92грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У судовому засіданні 30.03.2020 підписано повний текст рішення.

Суддя Я.О. Левшина