ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2020 р. Справа№ 910/14683/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

за участі секретаря - Стародуб М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у справі №910/14683/19 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

про зобов`язання виконати рішення

за участю представників сторін:

представник позивача: Прохоров Є.І. довіреність № 65-03/8Д від 03.02.20,

представник відповідача: Саніна Г.В. довіреність № 4694/10-01-01/Вих від 24.12.19,-

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі також - Одеське облвідділення АМК України, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі також - ДП «АМПУ», відповідач) із вимогами про зобов`язання відповідача виконати п. 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 65/12-р/к від 21.05.2019 у справі 29-01/2017 шляхом припинення нарахування і стягнення додаткової необґрунтованої плати за послуги з організації вантажопереробки вантажів на рейді та/або «борт-борт» біля причалів Одеського морського порту, що вже оплачена у складі портових зборів та інших послуг за державними регульованими тарифами або за іншими договорами, укладеними з Державним підприємством «Адміністрація морських портів України».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у справі №910/14683/19 позов задоволено, зобов`язано ДП «Адміністрація морських портів України» виконати п. 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 65/12-р/к від 21.05.2019 у справі 29-01/2017 шляхом припинення нарахування і стягнення додаткової необґрунтованої плати за послуги з організації вантажопереробки вантажів на рейді та/або «борт-борт» біля причалів Одеського морського порту, що вже оплачена у складі портових зборів та інших послуг за державними регульованими тарифами або за іншими договорами, укладеними з Державним підприємством «Адміністрація морських портів України». Присуджено до стягнення з ДП «АМПУ» на користь Одеського облвідділення АМК України 1921,00 грн судового збору.

Рішення місцевого суду мотивовано положеннями статей 3, 4, 5, 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статей 56, 57, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та встановленими судом обставинами невиконання відповідачем законного та обґрунтованого рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 65/12-р/к від 21.05.2019 у справі 29-01/2017.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у справі №910/14683/19 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою, відповідач посилається на те, що ДП «АМПУ» здійснювало послуги з організації вантажопереробки вантажів на рейді та/або «борт-борт» біля причалів Одеського морського порту та виставляло рахунки на виконання укладеного між сторонами договору. Відповідач звертає увагу суду на те, що позов Одеським облвідділенням АМК України подано на підставі заяви ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт», яке наголошує на невиконанні ДП «АМПУ» рішення №65/12-р/к від 21.05.2019 та продовженні виставлення рахунків за послуги, пов`язані з організацією вантажопереробки «борт-борт», а саме надісланням Одеською філією ДП «АМПУ» рахунку №6100095 від 15.05.2019 за вказані послуги. Однак, цей рахунок було виставлено відповідачем у зв`язку з наданими послугами у період за 30.04.2019 по 02.05.2019, тобто до прийняття рішення №65/12-р/к. Місцевий суд, на вказані обставини уваги не звернув, чим допустив неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору по суті.

Крім цього, судом допущено порушення норм процесуального права, зокрема, статей 80, 164, 166 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ним взято до уваги та покладено в основу оскаржуваного рішення докази, додані позивачем до відповіді на відзив, а не до позовної заяви. Одночасно, подаючи до суду разом із відповіддю на відзив нові докази, позивач фактично змінив підстави позову, чим порушив приписи частини третьої статті 40 та частини сьомої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останній мав подати заяву про зміну предмета позову та отримати строк для подання додаткових доказів. Лише у такому випадку суд мав прийняти подані позивачем нові докази та покласти їх в основу оскаржуваного рішення.

До Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача, у якому Одеське облвідділення АМК України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач наголошує на з`ясуванні судом усіх обставин, що мають значення для справи, у тому числі і щодо неправомірності не тільки нарахування плати за дії, які визнані Одеським облвідділенням АМК України порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а й стягнення плати за такі дії, оскільки Рішенням Одеського облвідділення АМК України №65/12-р/к відповідача зобов`язано відповідача припинити нарахування, та припинити стягнення уже нарахованих коштів. Із вимогою про сплату рахунку №6100095 від 15.05.2019 відповідач звернувся до ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» у серпні 2019 року, тобто уже після ознайомлення із відповідним рішенням, що свідчить про невиконання ним рішення Одеського облвідділення АМК України №65/12-р/к . Щодо необхідності подання заяви про зміну предмета позову, зауважує, що подаючи нові докази ним лише було доповнено уже заявлені у позові підстави, що виключає необхідність подання такої заяви. Відтак, місцевим господарським судом дотримано вимог процесуального законодавства.

10.03.2019 електронною поштою Північним апеляційним господарським судом одержано додаткові пояснення Одеського облвідділення АМК України, у яких позивач наголошує на тому, що оскільки відповідач не оскаржував до господарського суду рішення Одеського облвідділення АМК України №65/12-р/к, і дія цього рішення не була зупинена Антимонопольним комітетом України під час перегляду цього рішення у порядку статті 57 Закону України «Про захист економічної конкуренції», то таке рішення є чинним, а отже, обов`язковим до виконання. Відтак, оскільки статтею 25 Закону України «Про захист економічної конкуренції» територіальним відділенням АМК України надано право звертатись до суду із позовом про припинення порушення та зобов`язання виконати рішення органів АМК України, то встановлене місцевим судом на підставі належних доказів продовження відповідачем нарахування та стягнення уже нарахованої плати за дії, визнані органами АМК України порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є достатньою правовою підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційна скарга Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» передана на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/14683/19 та призначено розгляд справи на 19.02.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 у розгляді справи №910/14683/19 оголошено перерву та призначено судове засідання на 11.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про участі у справі в режимі відео конференції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу № 29-01/2017 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», 21.05.2019 прийняла рішення № 65/12-р/к, яким визнано, що відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі його Одеської філії, за результатами господарської діяльності за 2017-2018 р.р. займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання суб`єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність на території та акваторії Одеського морського торговельного порту, комплексу послуг з організації вантажопереробки вантажів, зокрема на рейді Одеського порту та/або «борт/борт» біля причалів порту, в межах території та акваторії, підпорядкованій ДП «АМПУ» в особі його Одеської філії, як таке, що не має жодного конкурента на ринку.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення, визнано дії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у вигляді нав`язування Одеською філією ДП «АМПУ» суб`єктам господарювання комплексу платних послуг з організації вантажопереробки вантажів на рейді та/або «борт-борт» біля причалів Одеського морського порту, які вже оплачені у складі портових зборів та інших послуг за державними регульованими тарифами або за іншими договорами, укладеними з ДП «АМПУ» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що можуть призвести до ущемлення інтересів суб`єктів господарювання, які були б неможливими за умов значної конкуренції на ринку.

Згідно з п. 3 резолютивної частини рішення зобов`язано ДП «АМПУ» в особі Одеської філії ДП «АМПУ» припинити порушення, наведене у п. 2 резолютивної частини цього рішення, шляхом припинення нарахування і стягнення додаткової необґрунтованої плати за послуги з організації вантажопереробки вантажів на рейді та/або «борт/борт» біля причалів Одеського морського порту, що вже оплачена у складі портових зборів та інших послуг за державними регульованими тарифами або за іншими договорами, укладеними з ДП «АМПУ», з дня одержання рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Рішенням Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к накладено штраф на ДП «АМПУ» у розмірі 68 000, 00 грн.

Рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к було направлено відповідачеві супровідним листом від 28.05.2019 № 65-02/1376, та отримано останнім 04.06.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 04.08.2019.

Як підтверджується платіжним дорученням № 1155, накладений рішенням Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к штраф у розмірі 68 000, 00 грн сплачено відповідачем 02.08.2019.

Спір у справі виник у зв`язку з невиконанням Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» п. 3 резолютивної частини рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к щодо припинення нарахування і стягнення додаткової необґрунтованої плати за послуги з організації вантажопереробки вантажів на рейді та/або «борт/борт» біля причалів Одеського морського порту.

Про вказані обставини позивач дізнався із заяви № 02 від 13.08.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» поданої до позивача із вимогами про вжиття заходів до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» за фактом невиконання зазначеного рішення.

Згідно зі статтею 6 Закону «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України утворює територіальні відділення, а в разі необхідності здійснює їх реорганізацію чи ліквідацію.

За приписами статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України - Антимонопольний комітет України, постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України.

Як унормовано частиною першою статті 35 цього Закону, розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій.

У силу положень статті 48 Закону «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частиною першою статті 56 цього Закону, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як встановлено місцевим судом та підтвердилось під час апеляційного перегляду справи, рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к було направлено відповідачеві супровідним листом від 28.05.2019 № 65-02/1376, та, як убачається із повідомленням про вручення поштового відправлення, отримано останнім 04.06.2019.

Наведені положення статей 1, 35, 48, 56 Закону «Про захист економічної конкуренції» та статей 6, 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», досліджені судом обставини справи свідчать про те, що рішення Одеського облвідділення АМК України від 21.05.2019 № 65/12-р/к: видано компетентним органом; прийнято на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства; прийнято в межах повноважень органу Антимонопольного комітету (щодо питань, віднесених до компетенції комітету); направлене на виконання особі, щодо якої воно прийняте у спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 3 резолютивної частини рішення Одеського облвідділення АМК України від 21.05.2019 № 65/12-р/к зобов`язано ДП «АМПУ» в особі Одеської філії ДП «АМПУ» припинити порушення, наведене у п. 2 резолютивної частини цього рішення, шляхом припинення нарахування і стягнення додаткової необґрунтованої плати за послуги з організації вантажопереробки вантажів на рейді та/або «борт/борт» біля причалів Одеського морського порту, що вже оплачена у складі портових зборів та інших послуг за державними регульованими тарифами або за іншими договорами, укладеними з ДП «АМПУ», з дня одержання рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Як встановлено під час апеляційного перегляду справи, відповідачем, станом на час звернення позивача із вказаним позовом, пункт третій рішення Одеського облвідділення АМК України від 21.05.2019 № 65/12-р/к не виконано.

Факт невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.08.2019 на суму 13 864, 04 грн, від 06.08.2019 на суму 16 590, 66 грн, від 14.08.2019 на суму 16 760, 58 грн, від 25.08.2019 на суму 15 422, 30 грн., в яких зазначено: «надання послуг з організації вантажопереробки «борт-борт» силами та засобами підприємства (замовника)», при цьому вказані акти складені відповідачем та надіслані Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» після отримання відповідачем рішення Комітету від 21.05.2019 № 65/12-р/к.

Невиконання рішення колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к в частині стягнення плати нарахованої відповідачем за дії, які, як встановлено рішенням № 65/12-р/к є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, підтверджується намаганням відповідача стягнути із ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт», кошти за рахунком №6100095 від 15.05.2019, виставленим відповідачем за період з 30.04.2019 по 02.05.2019. Цей рахунок надіслано відповідачем разом з листом від 13.08.2019.

Як роз`яснено пунктом 21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», вирішуючи спори, пов`язані із зобов`язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов`язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі.

Частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Ця правова позиція підтримана також Верховним Судом у постанові від 23.07.2019 у справі №924/964/18.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач не звертався до господарського суду із вимогами про визнання рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к недійсним. Станом на момент розгляду спору у справі, що переглядається, встановлений статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строк сплинув, що, відповідно, виключає перевірку судом законності та обґрунтованості згаданого рішення Одеського облвідділення АМК України.

Натомість, ДП «Адміністрація морських портів України» скориставшись передбаченим статтею 57 Закону України «Про захист економічної конкуренції» правом звернулось до Антимонопольного комітету України із заявою № 1156/19-01-06/Вих/19 від 23.07.2019 про перевірку рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к у справі № 29-01/2017.

Як унормовано статтею 57 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України, державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у заявах, справах про узгоджені дії, можуть бути перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України.

Заява про перевірку рішення може бути подана до Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України перевіряються адміністративною колегією Антимонопольного комітету України чи Антимонопольним комітетом України, рішення державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України - Антимонопольним комітетом України.

Поданням Антимонопольного комітету України від 08.10.2019 № 8-01/25-пр/444-зв про перевірку рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к у справі № 29-01/2017 запропоновано залишити рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к у справі № 29-01/2017 без змін.

При цьому, Антимонопольним комітетом України не було зупинено виконання рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к у справі № 29-01/2017.

З урахуванням встановлених під час апеляційного перегляду справи обставин стосовно прийняття рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к компетентним органом на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства та у межах повноважень органу Антимонопольного комітету; направлення рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к на виконання особі, щодо якої воно прийняте у спосіб, передбачений законом; пропуску відповідачем строку, встановленого статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для оскарження рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к у судовому порядку, що презюмує законність та обґрунтованість цього рішення; невиконання рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к відповідачем, колегія суддів апеляційного суду, беручи до уваги встановлену частиною другою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обов`язковість виконання рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к, а також положення статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», якими з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами, надано Антимонопольному комітету України, територіальним відділенням Антимонопольного комітету України право звертатись до суду, у тому числі із позовними заявами припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України, дійшла висновку про наявність фактичних та відповідно правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Висновки місцевого господарського суду у цій частині є обґрунтованими.

Отже, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив матеріали справи та доводи сторін, застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права, якими врегульовано ці правовідносини, ухвалив законне та обґрунтоване рішення суду. Підстави для його скасування - відсутні.

Доводи заявника апеляційної скарги про неповне з`ясування місцевим судом обставин справи, що мають значення для вирішення спору по суті, як і неправильне застосування місцевим судом норм статей 80, 164, 166 Господарського процесуального кодексу України не підтвердились під час апеляційного перегляду справи.

Так, посилання відповідача на те, що нарахування ним плати за послуги з організації вантажопереробки вантажів на рейді та/або «борт-борт» біля причалів Одеського морського порту та виставлення рахунків здійснювалось на виконання укладеного між сторонами договору не мають правового значення, оскільки у будь-якому випадку такі дії визнані компетентним органом такими, що порушують законодавство про захист економічної конкуренції. Оскільки відповідач не звернувся до господарського суду у встановлений статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строк та не оскаржив цього рішення, під час розгляду спору у справі, що переглядається, господарський суд обмежений у дослідженні законності самого рішення, відтак, презюмується, що рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к є законним.

Фактично, під час розгляду спору у справі, що розглядається, доказуванню підлягають обставини чинності рішення та невиконання цього рішення.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не спростовує доводів позивача стосовно невиконання ним рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к, а наголошує лише на недотриманні позивачем порядку подання доказів.

Так, за приписами частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Водночас, позивачу також надано право надати відповідь на відзив. Відповідною ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.10.2019 Господарський суд міста Києва зобов`язав позивача протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву надати суду відповідь на відзив відповідно до статті 166 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень частин 3-6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Як унормовано статтею 166 Господарського процесуального кодексу України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. До відповіді на відзив застосовуються правила частин 3-6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі, щодо підтвердження викладених у відповіді обставин відповідними доказами. Не виключається чинним Господарським процесуальним кодексом України можливість покладення судом в основу оскаржуваного рішення не тільки доказів, поданих разом із позовною заявою, а й доказів, доданих до відповіді на відзив.

У зв`язку з викладеним, подання позивачем разом з відповіддю на відзив актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.08.2019 на суму 13 864,04 грн, від 06.08.2019 на суму 16590,66 грн, від 14.08.2019 на суму 16760,58 грн, від 25.08.2019 на суму 15 422, 30 грн, відповідає вимогам процесуального закону, а тому, такі акти є належними доказами невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.05.2019 № 65/12-р/к, а отже, обґрунтовано взяті судом до уваги та покладені в основу оскаржуваного рішення. Посилання відповідача не те, що сформовані та надіслані ним акти здачі-прийняття робіт не є самостійною вимогою про оплату означених у актах послуг, не спростовують доводи позивача про невиконання ним рішення адміністративної колегії, оскільки навпаки фіксують як факт надання таких послуг, так і є підставою для подальшого нарахування та вимоги про оплату наданих послуг, а тому підтверджують невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії щодо нарахування та стягнення додаткової необґрунтованої плати за послуги з організації вантажопереробки вантажів на рейді та/або «борт/борт» біля причалів Одеського морського порту.

Крім цього, оскільки ці акти здачі-приймання робіт надавались позивачем в підтвердження уже викладених ним у позові обставин невиконання відповідачем відповідного рішення, то, за своєю природою ці акти є лише додатковими доказами, а не новими обставинами, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Відтак, подання позивачем у відповіді на відзив нових доказів також не може розцінюватись як зміна предмету позовних вимог. Доводи відповідача у цій частині ґрунтуються на помилковому розумінні вимог процесуального закону.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, судові витрати судом апеляційної інстанції покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у справі №910/14683/19 - без змін.

2. Справу №910/14683/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст поставнови складено 30.03.2020.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова