ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/4386/19 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді -доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Єгорової Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3 висновку Державної аудиторської служби України від 23.07.2019 про результати моніторингу закупівлі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані висновки є правомірними.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наказу Державної аудиторської служби від 17.07.2019 №216 "Про початок моніторингу закупівель" в період з 18.07.2019 по 23.07.2019 відповідачем був здійснений моніторинг закупівлі "Будівельні роботи по об`єкту "Новий безпечний конфайнмент (НБК). Пусковий комплекс 2 (ПК-2). Демонтаж нестабільних конструкцій об`єкта "Укриття" ДСП ЧАЕС в частині "раннього" демонтажу", 2547395468UAH, 45000000-7, ДК021, 1, Роботи", оголошення про проведення закупівлі в електронній системі: UA-2019-03-15-001787-с. Замовником по зазначеній закупівлі є позивач.

За результатами проведеного моніторингу закупівлі, посадовими особами відповідача складено та підписано висновок від 23.07.2019 №292 з інформацією про встановлені порушення у сфері публічних закупівель.

У зв`язку з встановленням порушень законодавства у сфері закупівель, на підставі статей 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погодившись з такими висновками, позивач звернувся до суду із позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Статтею 5 Закону № 2939-XII передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частин першої, шостої, десятої статті 7-1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеного моніторингу закупівлі позивачем "Будівельні роботи по об`єкту "Новий безпечний конфайнмент (НБК). Пусковий комплекс 2 (ПК-2). Демонтаж нестабільних конструкцій об`єкта "Укриття" ДСП ЧАЕС в частині "раннього" демонтажу", відповідачем складено висновок, у якому за позивачем встановлені порушення:

- частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, а саме: замовник у додатку 2 тендерної документації установив вимогу до переможця торгів щодо надання ним документального підтвердження інформації, яка міститься у відкритому єдиному державному реєстрі, доступ до якого є вільним, а саме: довідку з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

- пункту 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" від 22 березня 2016 року №490 (далі - Наказ № 490), а саме: у повідомленні про намір укласти договір відсутня інформація про джерело фінансування закупівлі, вид предмета закупівлі та умови оплати договору.

- пунктів 1 та 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII, а саме: замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" та ТОВ "Ютем-Інжиніринг", як не відповідали кваліфікаційному критерію встановленому статтею 16 Закону № 922-VIII та умовам тендерної документації і допустив зазначених учасників до оцінки.

Щодо порушення частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

Згідно пункту 29 статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав;

Відповідно до частин першої, пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Пунктом 8 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.

Замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (частина третя статті 17 Закону № 922-VIII).

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що замовник у тендерній документації має визначити для переможця процедури закупівлі спосіб документального підтвердження відомостей про невизнання учасника у встановленому законом порядку банкрутом та невідкриття стосовно нього ліквідаційної процедури. Відповідний обов`язок замовника щодо визначення способу документального підтвердження цієї інформації визначений частиною третьою статті 17 Закону № 922-VIII.

Водночас, цією ж нормою також передбачено, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Отже, у даному випадку існує певна неузгодженість, за якою з однієї сторони закон визначає обов`язок замовника визначити у тендерній документації спосіб документального підтвердження інформації згідно пункту 8 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII, яка міститься у відкритому державному реєстрі, доступ до якого є вільним, а з іншої - забороняє замовнику вимагати таке документальне підтвердження.

У спорі Управління житлово - комунального господарства Чернігівської міської ради з Державною аудиторською службою України про визнання протиправним та скасування висновку, який розглядався у межах справи № 620/1150/19, Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року вказав про правомірність невключення до тендерної документації вимоги щодо надання учасниками інформації про відсутність підстав, визначених, зокрема, пунктом 8 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII.

У цій справі, висновок Державної аудиторської служби України ґрунтувався на тому, що за результатами аналізу питання щодо відповідності тендерної документації вимогам закону установлено порушення вимог частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII через відсутність у тендерній документації вимоги щодо надання учасниками в довільній формі інформації про відсутність підстав, визначених у пунктах 3 та 8 частини першої статті 17 вказаного Закону.

Тобто у висновку, який був предметом спору у справі № 620/1150/19, Державна аудиторська служба України фактично цілком протилежно розтлумачила вимоги частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, що суперечить принципу належного урядування, згідно якого органи державної влади у відносинах з приватними особами мають діяти чітко та передбачувано.

У даному ж випадку, враховуючи нечіткість законодавства у регулюванні спірного питання, враховуючи використання відповідачем у своїй практичній діяльності різних підходів до розуміння спірних норм, колегія суддів вважає, що встановлення відповідачем формальних порушень вимог частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, які не вплинули на правильність здійсненої процедури закупівлі вцілому, суперечить принципу пропорційності, суть якого полягає у дотриманні необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд наголошує, що визначення позивачем у тендерній документації способу документального підтвердження переможцем торгів інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, жодним чином не вплинуло на саму процедуру закупівлі, не унеможливило оформлення її результатів із переможем торгів, якому відповідна вимога тендерної документації і була адресована.

За таких обставин, колегія суддів вважає цілком формальним та неправомірним висновок відповідача в частині порушень позивачем частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

Щодо порушення пункту 2 Наказу №490.

Форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема і форму повідомлення про намір укласти договір затверджено пунктом 1 Наказу №490.

Пунктом 2 Наказу №490 визначено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов`язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов`язкові поля, передбачені системою.

Після внесення усієї обов`язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис. Електронною системою закупівель автоматично створюється документ, який у разі потреби може бути роздрукований.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 №463 (далі - Наказ № 463) до Наказу №490 внесено зміни, та, зокрема доповнено форму повідомлення про намір укласти договір, відомостями про вид предмета закупівлі, умовами оплати договору (порядку здійснення розрахунків), джерело фінансування закупівлі.

При цьому, форма повідомлення про намір укласти договір як до так і після прийняття Наказу № 463 заповнювалося електронною системою закупівель автоматично, про що свідчить відповідна примітка до форми.

Судом першої інстанції вірно враховано лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.05.2019 №3304-04/22177-06 "Щодо змін у формах документів у сфері публічних закупівель" та наданий позивачем лист ТОВ "Смартендер" від 13.09.2019 №550, володільця електронного майданчика SmartTender.biz, на якому позивач здійснює діяльність у сфері публічних закупівель, та вказано, що на момент оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі 15.03.2019 наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 №463 не набрав чинності, а тому позивач об`єктивно не мав технічної можливості внести інформацію про "Джерело фінансування закупівлі", "Вид предмета закупівлі" та "Умови оплати договору", й ця інформація не відображена у повідомленні про намір укласти договір, яке було сформовано автоматично електронною системою 11.07.2019.

Колегія суддів наголошує, що позивач як користувач електронної системи закупівель не може нести відповідальність у зв`язку із неприведенням цієї системи (електронного майданчика) у відповідність із вимогами наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 №463 в частині автоматичного формування документів належного змісту.

За таких обставин, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати порушення позивачем пункту 2 Наказу №490.

Щодо порушень пунктів 1 та 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII (не відхилення тендерних пропозицій учасників ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" та ТОВ "Ютем-Інжиніринг").

Згідно частин першої-третьої статті 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статі 30 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Отже, у разі ненадання учасником торгів документального підтвердження його відповідності визначених замовком кваліфікаційних критеріїв, пропозиція такого учасника відхиляється замовником.

Відповідно до пункту 3.6. Додатку 1 тендерної документації замовником торгів (позивачем) була висунута вимога щодо підтвердження учасниками досвіду виконання аналогічного договору з будівельних робіт для діючих договорів.

Також у вказаному пункті вказано, що якщо роботи не завершені і продовжуються, то надати діючий договір на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва за класом наслідків (відповідальності) СС3 або на будівництво/реконструкцію об`єктів V категорії складності, якщо договір був укладений до набрання чинності Закону України від 17.01.2017 №1817-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" та позитивний лист-відгук від Замовника об`єкта будівництва, з яким співпрацює учасник на договірній основі, з обов`язковим зазначенням видів робіт, які учасник виконує на даному об`єкті. Клас наслідків (відповідальності) або категорія складності має бути підтверджений дозволом на виконання будівельних робіт, в якому вказаний учасник торгів.

В оскаржуваному висновку, відповідач стверджує, що ТОВ "Ютем-Інжиніринг" на виконання цього пункту тендерної документації надав лише частину відповідного договору (контрактної угоди № 106644 за проєктом № 1669), оскільки не долучив до неї додатків, передбачених пунктом 4 цієї угоди (замовлення на закупівлю, сама контрактна угода, загальні положення та умови, спеціальні положення та угоди, обсяг робіт по будівництву, графік виконання робіт, опис позицій оплати, таблиця платежів на етапи робіт).

Також відповідачем зазначено про те, що ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" у складі тендерної пропозиції не надані додатки до договору від 18.10.2017 № 3-146-02-17-0073 та додаткових угод до нього.

Водночас, як вірно вказав суд першої інстанції, у тендерній документації не вимагалося надання додатків, які є невід`ємною частиною до аналогічного діючого договору.

До того ж, статтею 862 Цивільного кодексу України встановлено заборону повідомлення комерційної таємниці стороною у договорі підряду іншим особам, а пунктом 3.6. Додатку 1 тендерної документації передбачено, що при наданні договору учасник може не розголошувати (закрити при скасуванні) інформацію, яка становить комерційну таємницю або є конфіденційною.

Стверджуючи про невідповідність пропозиції ТОВ "Ютем-Інжиніринг" умовам пункту 3.6. Додатку 1 тендерної документації, відповідач в оскаржуваному висновку також послався на надання листа-висновку компанії Holtec International, яка не є замовником будівництва згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 02.09.2014 №ІУ 115142450080.

Так, як вбачається з матеріалів справи, компанією Holtec International підписано контракт № СhNPP/C-2/10/062 dsl 17/09/2007 з ДСП "Чорнобильська АЕС" на виконання робіт по завершенню будівництва сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) Проект №1669 на майданчику ДСП "Чорнобильська АЕС".

В подальшому, між компанією Holtec International та ТОВ "Ютем-Інжиніринг" укладено Контракт №106644 від 18.04.2014, відповідно до якого ТОВ "Ютем-Інжиніринг" є підрядником на виконання будівельно-монтажних робіт по даному проекту.

У наданому листі-відгуку компанія Holtec International підтверддила, що ТОВ "Ютем-Інжиніринг" є генеральним підрядником по проєкту "Завершення будівництва сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2)".

Суд апеляційної інстанції наголошує на положеннях частини першої статті 838 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що компанія Holtec International виступає перед ДСП "Чорнобильська АЕС" як генеральний підрядник, а перед ТОВ "Ютем-Інжиніринг" - як замовник. Тому, ТОВ "Ютем-Інжиніринг" у складі своєї тендерної пропозиції правильно надало лист-відгук саме компанії Holtec International, яка виступає перед ТОВ "Ютем-Інжиніринг" як замовник.

Щодо посилання відповідача на ненадання ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" технічних даних по проекту, то суд першої інстанції вірно вказав про те, що вимоги пункту 3.6 додатку 1 тендерної документації про надання технічних даних по проекту стосуються виключно при наданні учасником виконаного аналогічного договору. У разі ж якщо роботи не завершені і продовжуються (тобто договір ще повністю не виконаний), то, як зазначалося, разом із відповідним договором надається лист-відгук замовника.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вказані відповідачем в оскаржуваному висновку обставини, не є такими, що свідчать про наявність правових підстав для відхилення позивачем тендерних пропозицій ТОВ "Ютем-Інжиніринг" та ТОВ "БК "Укрбудмонтаж".

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя -доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя І.В. Федотов