СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2020 р. Справа № 480/1242/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 просить суд:

- поновити його порушені права шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумський області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області) провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 64 % суми грошового забезпечення починаючи з часу призначення пенсії, тобто з 01.09.2017 з врахуванням раніш отриманих сум пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Сумський області нарахувати та виплатити суму компенсації втрати частини доходів, передбачену ч. 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ч. 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статтями 1 та 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". Крім того, просить становити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області подати до суду у тридцятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років у розмірі 59 % грошового забезпечення. Проте вважає, що оскільки він звільнений у запас за станом здоров`я при призначенні пенсії за вислугу років відповідач повинен був застосувати норми пункту "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 2262, відповідно до якого особам звільненим у відставку за станом здоров`я призначається пенсія у розмірі 55 % грошового забезпечення, а потім збільшується на 3 % за кожний рік, що перевищує 20 річний стаж служби. Тобто позивач вважає, що маючи 23 календарних роки вислуги має право на пенсію в розмірі 64 % грошового забезпечення. Однак відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу у збільшенні основного розміру пенсії.

Ухвалою суду від 26.02.2020 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представником відповідача подано до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що позивач звільнений зі служби 31.08.2017 згідно з п. "б" ст. 64 через хворобу (у запас). На день звільнення зі служби вислуга років склала 23 роки.

Відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше пенсії за вислугу років призначаються у розмірі: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільнених у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Отже, позивач є особою, що звільнений в запас через хворобу, а не у відставку через хворобу, з огляду на що в силу положень п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років має призначатись у розмірі 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Розрахунок розміру пенсії здійснений виходячи із 59 % від суми грошового забезпечення враховуючи 23 років вислуги.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом командувача сухопутних військ збройних сил України від 11.08.2017 № 267 позивач був звільнений у запас Збройних Сил за ст. 26 п. "б" - через хворобу (а.с. 10).

Як зазначено позивачем у позовній заяві, при звільненні позивачу було призначено пенсію за вислугу років в розмірі 59 % сум грошового забезпечення. Про даний факт також зазначено відповідачем у відзиві на позов.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримую пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

16.01.2020 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Сумській області, в якій просив здійснити перерахунок йому пенсії у розмірі 55 % грошового забезпечення, з врахуванням 3 % до основного розміру пенсії, що перевищує 20 річний стаж служби, тобто 64 % сум грошового забезпечення (а.с. 12). ГУ ПФУ в Сумській області відповіді на зазначену заяву не надало.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) Пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.

Пунктом "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Судом встановлено, що наказом командувача сухопутних військ збройних сил України від 11.08.2017 № 267 позивач був звільнений у запас Збройних Сил за ст. 26 п. "б" - через хворобу (копія наказу на а.с. 10).

В силу пункту першого частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах: 1) у мирний час: а) за власним бажанням; б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби; в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; г) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі; ґ) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України; д) через службову невідповідність; е) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади; є) у зв`язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку; ж) у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; з) у зв`язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі; и) у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади"; і) у зв`язку із припиненням громадянства України; ї) у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Законодавством передбачено два види звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби: у запас та у відставку.

Позивач звільнений в запас через хворобу, а не у відставку через хворобу, з огляду на що в силу положень п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років має призначатись у розмірі 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Таким чином, беручи до уваги, що на момент звільнення зі служби вислуга років позивача становила 23 роки, пенсія за вислугу років має складати 59 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Підстави щодо призначення пенсії позивачеві у розмірі 64 % відповідних сум грошового забезпечення відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал