open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Копія

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року Справа № 608/1686/19

Номер провадження2-а/608/1/2020

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Запорожець Л. М.

з участю секретаря судового засідання Фаштиковській М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 міста Чорткова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови від 22.08.2019 року серії ДПО18 № 014744по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови від 22.08.2019 року серії ДПО18 № 014744по справі про адміністративне правопорушення посилаючись на те, що 22.08.2019 року начальником сектору реагування патрульної поліції №3 Олександрівського відділення поліції Знамянського ВП ГУ НІ І в Кіровоградській області майором поліції Безносенком Юрієм Олексійович винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 014744 про притягнення його - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень. Вважає дану постанову незаконною та такою, що винесена з порушенням норм адміністративного законодавства, виходячи з наступного. Так, в постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначено, що 22.08.2019 року в 13 гол. 20 хв. на автомобілі VW PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 на автотрасі Київ-Знямянка він порушив митні обмеження, оскільки 25.10.2018 року даний транспортний засіб в режим транзит помістив інший громадянин і неправомірно передав у користування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП. Вказує, що він у зазначений в постанові час на автотрасі Київ-Знямянка разом із своєю дружиною ОСОБА_2 , рухався автомобілем VW РАSSAT, державний номерний знак НОМЕР_2 , де їх зупинили працівники поліції. Коли вони зупинилися, підійшов поліцейський з вимогою про представлення документів на право керування та на автомобіль, але при цьому він не повідомив дружині жодної підстави для зупинки автомобіля. Після чого, його дружина надала йому усі необхідні документи, серед яких її та його посвідчення водія. Отримавши документи на автомобіль поліцейський після тривалої розмови з ними, не роз`яснивши права, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, але при цьому не представив жодних доказів. Він повідомив поліцейському, що з цим не згідний, оскільки ніяких обмежень вони не порушували, а також те, що за кермом автомобіля він не перебував, так як за кермом автомобіля перебувала його дружина, але поліцейський на їх зауваження не відреагував. Крім того вказує, що в постанові у графі №5 поліцейським записано державний номерний знак автомобіля НОМЕР_3 , який не відповідає державному номерному знаку автомобіля яким керувала моя дружина КRN062. В постанові не зазначено та не долучено жодних доказів, які підтверджують його вину у вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. Вважає, що поліцейським було порушено ст. 7 КУпАП , ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395., а саме:... Відповідно до п. 4 Розділу 1 Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1 , 121-2 , частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124" , статтями 125. 126. частинами першою, другою і третьою статті 127. статтями 128. 129, статтею 132" , частинами шостою і одинадцятою статті 133і. частинами першою, другою і третьою статті 140. частинами шостою, сьомою статті 152" КУпАП.

Згідно п.п. 1-6. 15 Розділ 4 Інструкції, розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, визначених статтею 247 КУпАП. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП. У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України.

При винесенні постанови поліцейським було грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: ознайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням;

Всіх наданих йому і цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема, поліцейським проігноровано клопотання про забезпечення його юридичною допомогою при розгляді справи та залучення до участі справі адвоката або іншого фахівця у галузі права, відмовлено йому та його дружині надати письмове пояснення, а також відмовлено у клопотанні про перенесення розгляду справи по місцю мого проживання.

Крім того, відповідно до вимог ч.5 ст. 258 КУПАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і. адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 256 цього кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищеописані доводи, вважає, що правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності не було, оскільки він не керував вказаним автомобілем, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, а ч. 1 ст. 247 КУпАП виключає провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Представник позивача адвокат Цимбалюк П.А позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, подав суду відзив на позовну заяву та диск з фрагментами відеозаписів з нагрудного відео реєстратора поліцейського, просить в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цимбалюка П.А., дослідивши письмові докази, відзив на позов, диск з фрагментами відеозаписів з нагрудного відео реєстратора поліцейського, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з наступних підстав:

Судом встановлено, що 22.08.2019 року начальником сектору реагування патрульної поліції №3 Олександрівського відділення поліції Знамянського ВП ГУ НІ І в Кіровоградській області майором поліції Безносенком Юрієм Олексійович винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 014744 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Так, в постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначено, що 22.08.2019 року в 13 гол. 20 хв. керуючи автомобілі VW PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 на автотрасі Київ-Знямянка саме позивач ОСОБА_1 порушив митні обмеження, оскільки 25.10.2018 року даний транспортний засіб в режим транзит помістив інший громадянин і неправомірно передав у користування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Суд вважає, що між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки, спір між сторонами має ознаки публічного, то вирішення такого спору проводиться за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ст. 2 вищезазначеного Кодексу, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст. 252 цього Кодексу, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що при притягнені позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього не були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

До такого висновку суд дійшов з врахуванням наведених нижче обставин.

Так, згідно вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, про що відповідачем зазначено в оскаржуваній постанові.

В обґрунтування заперечень позовних вимог Головним Управлінням національної поліції в Кіровоградській області надано суду диск, на якому на думку відповідача, зафіксовано обставини правопорушення та факт правопорушення.

Однак, об`єктивно цим відеозаписом не підтверджується, а навпаки спростовується факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення саме позивачем, оскільки на відео відсутні докази, що автомобілем на час його зупинки керував позивач ОСОБА_1 , а не його дружина ОСОБА_2 , чи інша особа.

Зі змісту диску, переглянутого в судовому засіданні встановлено, що не зафіксовано самого факту порушення ОСОБА_1 чи його дружиною, Правил Дорожнього Руху України.

Крім того, поліцейським не відібрано письмових пояснень ні від ОСОБА_1 , ні від його дружини, в той час, як із переглянутого відео вбачається, що останній не визнавав вини у вчиненому адміністративному правопорушенні та при розгляді адміністративної справи і винесенні оскаржуваної постанови не було забезпечено право позивача ОСОБА_1 , визначене ст. 268 КУпАП, на отримання правової допомоги адвоката, або іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання такої правової допомоги особисто, чи за дорученням юридичної особи, хоча таке клопотання позивачем заявлялось.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачами, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, факт порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду не надано.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не доведеним. А всі сумніви, суд трактує в користь позивача.

Згідно ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ, як джерело права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції : «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення ».

Відповідно до положень ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожен обвинувачений має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги, отримувати таку допомогу безоплатно. Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПР і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення.

Виходячи з практики ЄСПЛ, судовий процес у розгляді справ про вчинене адміністративне правопорушення, має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В зв`язку з цим постанова в справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2019 року серії ДПО18 № 014744 відносно позивача ОСОБА_1 є незаконною і підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 121,122, 126, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови від 22.08.2019 року серії ДПО18 № 014744по справі про адміністративне правопорушення - задоволити.

Скасувати постанову від 22.08.2019 року серії ДПО18 № 014744, винесену начальником сектору реагування патрульної поліції № 3 Олександрівського відділення Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області майором поліції Безносенком Юрієм Олексійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень, а провадження у справі - закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного судучерез Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя/підпис/

Копія вірна:

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1686/19

Рішення набрало законної сили " " __________________ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " _________________ року.

Секретар:

Джерело: ЄДРСР 88481873
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку