ЄУН 226/3263/19

Провадження № 2/226/31/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2020 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Орлової Д.В.,

представника позивача ОСОБА_1 .,

представника відповідача Базелюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Мирнограді справу за позовом ОСОБА_2 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про захист прав споживачів.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 94 від 16.03.2017 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме мано 16.03.2017 згідно запису № 19464875. У березні 2017 року він звернувся до Відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Мирноградтепломережа» зі зверненням щодо укладення договору на житлово-комунальні послуги та відкриття на його ім`я особового рахунку для обліку сплати за спожиті комунальні послуги. 19.04.2017 року на його звернення відповідачем було надано відповідь про існування боргу у розмірі 22326,36 грн. та наміром оформити цей рахунок на його ім`я із борговими зобов`язаннями. 10.05.2017 року він направив до відповідача заяву про невизнання боргу та повторно звернувся з проханням укласти договір на теплопостачання. Листом відповідача від 14.06.2017 року було викладено спонукання для укладення договору про розстрочку сплати заборгованості за теплову енергію та надано виписку з особового рахунку, яким було запропоновано йому взяти ці борги на себе. Останнім листом від 17.09.2019 року він виклав свої вимоги у простій формі - укласти із ним договір на постачання теплової енергії та відкрити на його ім`я особовий рахунок. У відповідь на його лист відповідач направив лист від 08.10.2019 року, яким повідомив про те, що особовий рахунок № НОМЕР_1 із боргом 22417,24 грн. буде переоформлено на його ім`я та запропоновано укласти договір приєднання від 01.10.2019 року.

Однак, із таким переоформлення на його ім`я особового рахунку із вже існуючи боргом він не згоден, так як дії відповідача по переоформленню особового рахунку із боргом на нього є такими що суперечать законодавству, зокрема ст.1281 ЦК України. За ч.2-4 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Недотримання кредитором передбачених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення вимог (які є присічними, преклюзивними) позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців, що відповідає правовій позиції викладеній у Постанові ВСУ від 8 квітня 2015 року №6-33цс15. Таким чином відповідач не має права вимоги боргу, та не має права переоформлювати особовий рахунок із боргом на його ім`я, так як це передбачено законодавством. Переоформлення на його ім`я боргу є порушенням його права отримувати послуги без додаткової оплати (п.2 ч.1 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Наданий йому на підписання договір приєднання не відповідає типовому договору ані за формою, ані за змістом до Типового, який передбачений Додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від З вересня 2009 р. № 933) або Типовому договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830. Запропонований відповідачем Договір звужує права споживача та розширює права постачальника послуг. Згідно ч.1 та ч.2 ст.12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Порядок укладення договорів визначено ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». 3 пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідно до п.13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Укладення договору із умовами, які не відповідають умовам Типового договору є порушення права позивача на отримання послуг відповідно до умов договору (п.1 ч.1 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Враховуючи, що ч.1ст.509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, тому вважає належним способом захисту його порушених прав припинення правовідношення у вигляді права вимоги відповідача боргу 224147,24 грн. у нього. Також вважає способом захисту його прав зобов`язання відповідача виконати свій обов`язок в натурі - підготувати та укласти договір про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Просить суд припинити правовідношення у вигляді права відповідача вимоги боргу у сумі 22417,24 грн. по особовому рахунку № НОМЕР_1 від нього, зобов`язати відповідача підготувати та укласти з ним договір про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Позивач до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами. Також пояснив, що позивач успадкував квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , після своєї матері приблизно 10 років тому. В цій квартирі тривалий час ніхто не мешкав, вона була без вікон, без дверей, у досить непривабливому стані. Після оформлення спадщини у 2017 році позивач вселився у вказану квартиру, став сплачувати комунальні послуги по квартирі, в тому числі і за теплопостачання, за період 2017-2019 роки сплатив комунальні послуги у повному обсязі. Але відповідачем за квартирою рахується заборгованість за попередні періоди (до березня 2017 року) в сумі 22417,24 грн., з чим позивач не згоден. Також позивач бажає укласти з відповідачем договір про надання комунальних послуг з теплопостачання відповідно до Типового договору, в чому йому відмовляє відповідач, запропонувавши для підписання договір з відмінностями від Типового договору, що суперечить законодавству.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що теплопостачальним підприємством, що забезпечує споживачів послугами теплопостачання в місті Мирнограді є Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго». До складу підприємства у вигляді відокремлених підрозділів входить 16 теплопостачальних відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи та діють згідно з Положенням, затвердженим ОКП «Донецьктеплокомуненерго», самостійно здійснюють фінансово-економічну діяльність та являються самостійними платниками податків. Одним із структурних підрозділів ОКП «Донецьктеплокомуненерго» є Відокремлений підрозділ «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Мирноградтепломережа», що не є юридичною особою, діє на господарських засадах згідно з Положенням про неї, здійснює виробничу діяльність в межах прав, наданих обласним підприємством, керується законодавчими актами та іншими нормативними документами України, наказами та розпорядженнями ОКП «Донецьктеплокомуненерго» з метою найбільшого, повного та якісного задоволення споживачів щодо забезпечення тепловою енергією та іншими видами послуг.

Здійснюючи свою діяльність, відповідач протягом тривалого часу надає теплову енергію у квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . На підприємстві відповідача до 01.10.2019 року було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 . Підставою для відкриття особового рахунку на ім`я споживача є ордер або свідоцтво про власність чи Договір купівлі-продажу квартири.

Позивач вперше звернувся до відповідача 10.04.2017 року з вимогами відкрити на його ім`я особовий рахунок по квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , не надавши підприємству підтверджуючих документів про право власності на квартиру. У вищевказаному зверненні позивачем не порушувалося питання щодо укладення письмового договору на постачання теплової енергії у квартиру за вищевказаною адресою. Заявникові було відмовлено у відкритті нового особового рахунку та листом від 19.04.2019 року за вих.№05-375 повідомлено, що «особовий рахунок» у галузі правовідносин житлово-комунального господарства є областю зберігання певної інформації (технічної, бухгалтерської та ін.) щодо певної квартири та власників або наймачів. Особовий рахунок відкривається на момент створення підприємства та підключення житлових будинків та споживачів до мереж централізованого теплопостачання. Кількість особових рахунків відповідає кількості квартир та нежитлових приміщень, в які подається або подавалась послуга з централізованого опалення. Отже, по існуючим квартирам або приміщенням на підприємстві рахуються певні особові рахунки та нові особові рахунки не створюються, а лише переоформлюються на інших наймачів або власників, які мають легальне відношення до квартири. Також, з метою відображення достовірних даних, під час діяльності підприємства, до особових рахунків вносяться уточнення або додаткова інформація на підставі підтверджуючих документів (зміна опалювальної площі згідно з технічним паспортом, надання пільги або субсидії згідно довідок та посвідчень, кількість зареєстрованих осіб на підставі довідок про реєстрацію громадян та ін. інформація). Тобто, внесення змін до існуючого особового рахунку (в тому числі з наявною заборгованістю) не позбавляє права споживача отримувати послугу без додаткової оплати. Так, п.2.ч.1. ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189 визначено право споживача без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості. Також без додаткової оплати споживач має право отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку. Листом-відповіддю від 19.04.2019 року ОСОБА_2 було запропоновано надати підприємству документи про право власності на квартиру для подальшого обліку та розрахунків за надану підприємством послугу.

16.05.2017 року до підприємства відповідача надійшло звернення від позивача щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення. У заяві ОСОБА_2 вимагає направити до нього представника теплопостачального підприємства та повідомляє підприємство, що документ про право власності буде надано для огляду під час укладення договору. Підприємством дана відповідь від 14.06.2017 року та роз`яснено заявникові, що відповідно до частини 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-IV (в редакції Закону, що діяв до 01.05.2019р.) договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення, що надаються з використанням внутрішньо-будинкових систем, укладаються виконавцем зі споживачем-фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, – є договором приєднання. Відповідно до п. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Укладення такого договору здійснюється шляхом приєднання споживача до цього договору, тобто через прийняття фізичною особою умов цього договору в цілому. Споживач не може пропонувати його умови і може приєднатися до запропонованого договору в цілому. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» затверджено типовий договір з надання цих послуг, умови якого фізична особа змінити не може. Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» було розроблено проект Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який укладається між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та кожним споживачем – фізичною особою (власником квартири або наймачем житлового приміщення у багатоквартирних будинках), що приєднані до теплових мереж виробничих одиниць та відокремлених підрозділів ОКП «Донецьктеплокомуненерго». Інформація про розміщення тексту договору на офіційному сайті ОКП «Донецьктеплокомуненерго» опублікована в газеті «Урядовий кур`єр» (дата виписку номера 03.03.2017р.). Крім того, листом від 14.06.2017 р. ОСОБА_2 повідомлено, що текст договору розміщено у місцевій газеті «Родной город» (№11 дата випуску номера ІНФОРМАЦІЯ_1 р.); на офіційному сайті ОКП «Донецьктеплоокмуненерго» hpp:/kpdtke.com.ua; на інформаційному стенді « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у приміщенні підприємства за адресою АДРЕСА_3 .

У зв`язку з набранням чинності 01.05.2019 року Закону України від 09.11.2017р. №2189 «Про житлово-комунальні послуги» (в новій редакції), Уряд своєю постановою від 21.08.2019 року № 830 затвердив «Правила надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії». Зазначена постанова введена в дію 04.09.2019 року. Однак, п.3 Розділу VI Закону України від 09.11.2017р. №2189 «Про житлово-комунальні послуги» (надалі Закон № 2189) визначено перехідний період для укладення нових договорів зі споживачами комунальних послуг. А саме, визначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону (тобто до 01.05.2019 року), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію Закону України №2189 «Про житлово-комунальні послуги». До нових договорів має бути враховано та затверджено складові плати за договором такі як: вартість самої комунальної послуги, абонентська плата та плата за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку. При цьому, ціна послуги затверджується уповноваженим органом відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, визначення плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж має здійснюватись відповідно до наказу Мінрегіону від 15.08.2018р. №219 «Про затвердження Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води». Відповідно до вищевказаного наказу, розмір плати виконавцю формується за результатами обстеження з урахуванням стану систем, періодичності робіт з технічного обслуговування, погодженого із співвласниками переліку робіт з поточного ремонту та зазначенням витрат на ліквідацію аварій.

Отже, на даний час триває перехідний період, необхідний для забезпечення укладення нових моделей договорів про надання комунальних послуг. При цьому, Законом № 2189 чітко визначено умови перехідного періоду. Так, відповідно до пункту 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2189 встановлено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію Закону «Про житлово-комунальні послуги» №2189 (тобто, не пізніше 01.05.2020 року) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг – укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Згідно із частиною першою статті 14 Закону №2189 за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону, а саме: 1) індивідуальний договір з кожним співвласником багатоквартирного будинку окремо/самостійно (вартість послуги за такою моделлю складається з: плати за комунальну послугу, з плати за абонентське обслуговування, з плати за обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових мереж); 2) колективний договір, який укладається від імені та за рахунок всіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (вартість послуги за такою моделлю складається із плати за комунальну послугу); 3) договір колективного споживача укладається об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг як з колективним споживачем (вартість послуги складається із плати за комунальну послугу).

Отже, співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну із моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою статті 14 закону України № 2189, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг. При цьому, в будь-якому випадку рішення щодо обраної моделі нових договірних відносин у багатоквартирному будинку має бути прийнято співвласниками такого будинку відповідно до вимог законодавства.

Закон України від 14.05.2015р. № 417 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» чітко передбачає, що рішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який підписується усіма співвласниками (або їх представниками) які взяли участь у зборах, за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики, а саме - наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015р. № 203. Отже, Закон передбачає необхідність належного оформлення рішень співвласників щодо обраної моделі нових договірних відносин у багатоквартирному житловому будинку.

Також зазначається, що вибір співвласниками багатоквартирного будинку моделі договірних відносин та укладення відповідного договору із виконавцем комунальної послуги безпосередньо впливає на структуру платіжки споживача. Так, частиною третьою статті 14 Закону №2189, встановлено, що у разі укладення між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем комунальної послуги індивідуального договору плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і електричної енергії) складається з: 1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; 2) плати за абонентське обслуговування, гранічний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України; 3) плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку, які забезпечують надання такої послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками. При цьому, пунктом 3 статті 14 Закону № 2189 визначено, виконавець комунальної послуги за індивідуальним договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача. Обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і електричної енергії), здійснюються виконавцем такої послуги на підставі відповідного договору із співвласниками.

Капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, здійснюється співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.

У разі укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги в багатоквартирному будинку, управління яким здійснює управитель, до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком вносяться зміни в частині зменшення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території на суму витрат на утримання, обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги.

Водночас, частина сьома статті 14 Закону №2189 встановлює, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали одну з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону №2186 та /або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до вимог частини третьої цієї статтті з урахуванням таких особливостей: 1)виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку; 2) до плати виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором не включається плата за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги; 3)технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, здійснюються співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.

Отже, з урахуванням викладеного, введення в дію Закону № 2189 з 01.05.2019 року не є підставою для автоматичного нарахування виконавцями комунальних послуг плати за абонентське обслуговування та плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку. Також плата за абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку є платежами, що нараховуються окремо від плати за комунальну послугу.

Порядками формування тарифів на теплову енергію та комунальні послуги, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019р. №291) встановлено, що до тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, до тарифів на комунальні послуги не включаються витрати, які включено до складу плати за абонентське обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку згідно з Законом. При цьому зазначається, що вимог стосовно розроблення та затвердження Методики (порядку) розрахунку витрат, що включатимуться до складу плати за абонентське обслуговування та плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, законодавством не передбачено. Також, розмір відповідних платежів не підлягає встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.

Отже, у зв`язку з необхідністю переходу на нові моделі договірних відносин зі споживачами послуг, наказом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» від 25.10.2019 року № 611 затверджено Регламент організації роботи, яким визначено послідовність дій структурних підрозділів підприємства, спрямованих на визначення форм майбутніх договірних відносин зі споживачами послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, що надаються ОКП «Донецьктеплокомуненерго». Таким чином, з метою визначення можливих сторін у майбутніх договорах, на даний час підприємством проводиться послідовна робота:

- по багатоквартирним будинкам, у яких створено ОСББ;

- по багатоквартирним будинкам, в яких не має ОСББ, але органами місцевого самоврядування призначено управителя відповідно до наданих раніше рішень;

- по багатоквартирним будинкам, мешканці якого самостійно обрали управителя;

- по багатоквартирним будинкам, в яких не має ОСББ , не призначено управителя та управитель не буде призначений ані органом місцевого самоврядування, ані мешканцями багатоквартирного житлового будинку.

ОСОБА_2 (позивач у справі) звернувся до відповідача 17 вересня 2019 року та надав копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1 для укладення договору на постачання теплової енергії. На підставі наданих документів про право власності на квартиру, на підприємстві відповідача було переоформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 з первісного власника ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 .

Оскільки на дату звернення позивача та на даний час триває перехідний період щодо оновлення моделей договірних відносин зі споживачами комунальних послуг, відповідачем відповідно до положень пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2189, було направлено позивачу Договір приєднання, типова форма якого розміщена на офіційному сайті ОКП «Донецьктеплокомуненерго». Запропонований договір позивач не повернув відповідачу та не надав заперечень щодо його укладення. Таким чином, на даний час між позивачем та відповідачем існують фактичні договірні відносини з приводу надання та користування тепловою енергією без укладення письмового договору на підставі відкритого особового рахунку та ст. 11 Цивільного кодексу України, оскільки позивач користується послугою з теплопостачання та не відмовляється від цих послуг.

Зазначають, що позивач на підтвердження позовних вимог надав до позовної заяви типову форму договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2009р. №933) та на даний час не є актуальним договором.

Крім того, позивачем в позові не зазначено про проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 щодо обраної моделі нових договірних відносин у багатоквартирному будинку та позивач не надав протокол (рішення) співвласників про намір укласти відповідний договір, що є необхідною умовою для визначення моделі договірних відносин зі споживачем послуг.

Також, статтею 13 Закону «Про житлово-комунальні послуги» №2189 визначено порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг. Так, пунктом 1 та пунктом 4 цієї статті передбачено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача або управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього, може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до нього) від споживача ( іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір або зміни до нього вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладення договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом. Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору, не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією статтею (ст.13 Закону 2189). Аналогічна норма про укладення , зміну і розірвання договору закріплена ст.ст.638-654 Цивільного кодексу України. Отже, позивачем порушено порядок укладення договору, не визначена модель договірних відносин, відсутнє рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо визначення форм майбутніх договірних відносин зі споживачами послуг з постачання теплової енергії, тому відповідач вважає, що позивач передчасно звернувся до суду з вимогами укладення договору на постачання теплової енергії, а тому в цій частині позовні вимоги не можуть бути задоволено.

Щодо позовних вимог припинити правовідношення у вигляді права ОКП «Донецьктеплокомуненерго» вимоги боргу в сумі 22417,24 грн. по особовому рахунку № НОМЕР_1 від ОСОБА_2 , то такі вимоги не ґрунтуються на нормах Закону та позивач невірно обрав спосіб захисту свого порушеного права. Станом на 01.11.2019 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який відповідає квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , рахується заборгованість в сумі 22417,24 грн. Заборгованість виникла станом на 01.05.2017р., що підтверджується випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 . Тобто, за вищевказаною квартирою рахується борг, який виник за минулі роки первісного наймача (власника) квартири. На даний час вищевказана квартира належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 16.03.2017р. державним нотаріусом Димитровської державної нотаріальної контори Червинською Н.Є. Про дату прийняття позивачем спадщини у вигляді квартири за вищевказаною адресою відповідачу стало відомо 18.09.2019р., оскільки позивач самостійно надав підприємству копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (заява позивача від 17.09.2019року). У вищевказаній квартирі позивач не зареєстрований та не зареєстровано інших осіб. У відділі ведення реєстру територіальної громади Мирноградської міської ради відповідачем 27.12.2017 року отримана довідка з місця проживання та склад сім`ї зареєстрованих. Згідно довідки №12920 від 27.1.22017р. у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 не рахується зареєстрованих осіб. У зв`язку з відсутністю інформації про місце реєстрації позивача, відповідач не мав можливості подати своєчасно позов про стягнення заборгованості в судовому порядку. Тобто відповідачем не було заявлено жодного позову щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 22417,24грн., що рахується по квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Само по собі нарахування відповідачем сум за послугу з теплопостачання по квартирі з особовим рахунком № НОМЕР_1 та повідомлення споживача про це нарахування не порушує права, свободи та інтереси споживача, а також не встановлює для нього будь-яких обов`язків і чинним законодавством не передбачено оскарження нарахування та припинення правовідношення у вигляді права вимоги боргу в якості способу захисту прав. Тобто обраний ОСОБА_2 спосіб захисту не ґрунтується на законі. Вимоги позивача щодо виниклої заборгованості по квартирі з особовим рахунком № НОМЕР_1 може бути визнано в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювалися дії або рішення, що є обов`язковими до виконання, зокрема, при стягненні теплопостачальною організацією суми боргу за спожиту теплову енергію, яка надана у квартиру позивача. Також позивачем не наведено в позовній заяві доказів певних обставин та настання дій, які б потребували захисту його інтересу в судовому порядку, тому відповідач вважає вимоги позивача на припинення правовідношення у вигляді права вимоги боргу безпідставними та такими, що не передбачено законом, а тому вони не підлягають задоволенню. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім цього, представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 рахується заборгованість в сумі 22417,24 грн., яка виникла до оформлення вказаного особового рахунку на позивача, починаючи з жовтня 2010 року. Але вони на даний час не вимагають від позивача сплати цього боргу, планують в майбутньому вирішити питання щодо звернення до суду, оскільки в них раніше не було документального підтвердження права власності позивача на вказану квартиру. Вперше вони дізнались про право власності позивача на вказану квартиру з його первісного звернення 10.04.2017, коли він просив їх оформити на нього особовий рахунок. Але до цього звернення позивач не надав підтверджуючі документи, що він є власником вказаної квартири. Також на звернення позивача про укладання з ним письмового договору на централізоване опалення ними було запропоновано позивачу підписати їх стандартний договір приєднання, який було розроблено на підставі Типового договору, передбаченого постановою КМУ № 630 від 21.07.2005, та офіційно оприлюднено. Позивачу було запропоновано підписати цей договір, оскільки позивач наполягав на укладенні письмового договору, а мешканцями багатоквартирного будинку, в якому мешкає позивач, не було визначено моделі договірних відносин щодо комунальних послуг.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

19.04.2017 року відповідач надав відповідь на звернення позивача щодо переоформлення особового рахунку, в якому зазначив, що в теплопостачальну організацію необхідно надати для переоформлення особового рахунку № НОМЕР_1 копію документа про право на спадщину на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та вирішити питання боргу спадкодавця за спожиту теплову енергію у розмірі 22326,36 грн. (а.с. 35).

Листом від 10.05.2017 позивач повідомив відповідача про те, що він не визнає за собою будь-яку заборгованість та попросив направити до нього представника для укладення з ним договору про надання послуг з централізованого опалення, вказавши, що він надасть представнику для огляду документ про його право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 30).

Листом від 14.06.2017 відповідач запропонував позивачу укласти договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , зазначив про наявність заборгованості по вказаній квартирі, роз`яснив можливість укласти договір про розстрочку оплати заборгованості за теплову енергію (а.с. 33-34).

Згідно інформації відповідача по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , за період з жовтня 2010 року по червень 2017 року ніяких оплат за централізоване опалення не проводилось та заборгованість станом на 01.08.2017 складала 22417,75 грн. (а.с. 32).

17.09.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив укласти з ним договір на постачання теплової енергії та відкрити на його ім`я особовий рахунок (а.с. 31).

Листом від 08.10.2019 відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Мирноградтепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» Гуменщикову О.Ю. надіслано договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який запропоновано підписати та повернути відповідачу, також повідомлено, що особовий рахунок № НОМЕР_1 буде переоформлено на ім`я позивача та станом на 01.10.2019 року по вказаному особовому рахунку значиться заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 22417,24 грн., щодо якої запропоновано вирішити питання погашення боргу (а.с.9, 10-16).

Згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 01.11.2019 року по вказаному особовому рахунку відповідачем рахується заборгованість в сумі 22417,24 грн., яка виникла станом на 01.05.2017 року (період виникнення заборгованості - з жовтня 2010 року по квітень 2017 року) (а.с. 79-81).

Наказом ОКП «Донецьктеплоокмуненерго» № 611 від 25.10.2019 про організацію роботи, спрямованої на визначення форм нових договірних відносин зі споживачами, було затверджено Регламент організації роботи, спрямованої на визначення форм майбутніх договірних відносин зі споживачами послуг. Регламентом, зокрема, передбачено проведення заходів щодо визначення форм та сторін для укладання нових договорів на постачання теплової енергії, а саме передбачені можливі варіанти: по багатоквартирним будинкам, у яких створено ОСББ; по багатоквартирним будинкам, в яких немає ОСББ, але органами місцевого самоврядування призначено управителя; по багатоквартирним будинкам, мешканці якого самостійно обрали управителя; по багатоквартирним будинкам, в яких немає ОСББ , не призначено управителя та управитель не буде призначений ані органом місцевого самоврядування, ані мешканцями багатоквартирного житлового будинку (а.с. 83-86).

Згідно виписки з газети «Урядовий кур`єр» від 03.03.2017 в цьому номері газети була оприлюднена інформація про розміщення ОКП «Донецьктеплокомуненерго» тексту договору приєднання про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с. 87).

Таким чином, на підставі вищевказаних матеріалів судом встановлено, що позивач в порядку спадкування є власником квартири АДРЕСА_1 . До вказаної квартири відповідачем постачається теплова енергії і за вказаною адресою було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я попереднього власника ОСОБА_3 .

У квітні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про відкриття на його ім`я особового рахунку по вказаній квартирі та в травні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про укладення з ним договору про надання послуг з централізованого опалення, при цьому повідомивши відповідача про його право власності на вказану квартиру в порядку спадкування.

На ці заяви відповідачем було відмовлено у відкритті нового особового рахунку по вказаній адресі, роз`яснено, що особовий рахунок може бути тільки переоформлений на нового власника та запропоновано позивачу для цього надати документи про право власності на квартиру, які позивачем до поданих заяв своєчасно не були надані.

Після цього позивач звернувся до відповідача тільки 17.09.2019 року та надав копію документу на підтвердження свого права власності на квартиру АДРЕСА_1 для укладення договору на постачання теплової енергії.

На підставі цього звернення і наданих документів про право власності на квартиру відповідачем було переоформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 з первісного власника ОСОБА_3 на ОСОБА_2 та запропоновано позивачу укласти договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення. Також відповідач повідомив позивача, що по вказаному особовому рахунку рахується заборгованість в сумі 22417,24 грн., яка, як зазначає відповідач, виникла станом на 01.05.2017 року до переоформлення на позивача ОСОБА_2 вказаного особового рахунку.

У зв`язку з цим щодо позовних вимог про припинення правовідношення у вигляді права відповідача вимоги боргу у сумі 22417,24 грн. від позивача по особовому рахунку № НОМЕР_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, позивачем була успадкована квартира АДРЕСА_1 , за попереднім власником якої у відповідача рахується заборгованість в сумі 22417,24 грн., що виникла за період з жовтня 2010 року по квітень 2017 року до оформлення права власності позивача на вказану квартиру та переоформлення на позивача особового рахунку по квартирі.

Суд вважає, що само по собі врахування відповідачем наявності заборгованості по особовому рахунку, який було переоформлено на позивача, ніяким чином не порушує права, свободи та інтереси позивача, не встановлює для нього будь-яких обов`язків і чинним законодавством не передбачено оскарження нарахування суми в якості способу захисту прав. Тому позовні вимоги про припинення правовідношення у вигляді права відповідача вимоги боргу у сумі 22417,24 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача підготувати та укласти з позивачем договір про надання комунальних послуг суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку. Зокрема, за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).

При цьому Розділом VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який введено в дію в новій редакції з 1 травня 2019 року, визначено певні особливості для укладання відповідних договорів в перехідний період. Так, договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.

Таким чином, починаючи з 1 травня 2019 року, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачена можливість укладання договорів про надання комунальних послуг виключно після прийняття рішення співвласниками багатоквартирного будинку про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (один з варіантів договору: 1) з кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем). І тільки після у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто з 1 травня 2019 року до 1 травня 2020 року), між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.

Також вказаним Законом передбачено збереження чинності договорів про надання комунальних послуг, укладених до введення в дію цього Закону, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Враховуючи, що між сторонами до 1 травня 2019 року не було укладено договору про надання комунальних послуг на умовах, які діяли до цієї дати, а також позивачем не надано суду доказів про прийняття рішення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому йому на праві власності належить квартира, про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги, і на даний час (тобто до 1 травня 2020 року) законом не передбачена можливість укладання індивідуального договору про надання комунальної послуги між виконавцем та кожним співвласником окремо відповідно до частини сьомої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» без відповідного рішення співвласників багатоквартирного будинку, тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача підготувати та укласти з позивачем індивідуальний договір про надання комунальних послуг задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.11, 509, 1216, 1218, 1281 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», місцезнаходження: 84307, м.Краматорськ Донецької області, пров. Земляний, 2, код юридичної особи в ЄДРПОУ 03337119, про захист прав споживачів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 18.03.2020.

Суддя О.А. Рибкін