ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2020 року м. Київ № 640/3418/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТИЦІЇ»

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Міністерство культури, молоді та спорту України,

Міністерство культури України

про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТИЦІЇ» (надалі - позивач) (адреса: 03022, місто Київ, вулиця Василя Жуковського, будинок 8) до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач) (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство культури, молоді та спорту України (надалі - третя особа 1) (адреса: 01008, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, 12/2), Міністерство культури України (надалі - третя особа 2) (адреса: 01601, місто Київ, вулиця Івана Франка, будинок 19), в якій позивач, із врахуванням заяви про виправлення описки в позовних вимогах, яка прийняла судом, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, в частині де зазначено: «за висновками історико-містобудівного обґрунтування, розробленого та погодженого згідно законодавства»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 1 пункту 2 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 «Охорона історичного середовища, пам'яток історії та культури» ДБН 360-92**»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 2 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «виконати вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 № 817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (із змінами та доповненнями), наказу Міністерства культури України № 122 від 17.02.2012»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого та погодженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 6 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «за необхідності отримати висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 7 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «проект рекомендовано розглянути на засіданні науково-методичної Ради Мінкультури України та на Раді Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК)».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновок відповідача щодо віднесення ділянки проектування (адреса розташування земельної ділянки: на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва) до меж Центрального історичного ареалу м. Києва є помилковим, оскільки такі межі не затверджено Міністерством культури України, як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, як того вимагають положення ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

На думку позивача, Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 не є науково-проектною документацією, у розумінні приписів п. 12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, а тому не може вважатись належним документом із затвердження меж історичного ареалу міста Києва.

На підставі викладеного, у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні підстави вимагати від позивача отримання висновку щодо проектної документації та дозволу на виконання робіт, отриманих у відповідності до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Разом з тим, позивач вважає необґрунтованим положення щодо необхідності отримання висновку Інституту археології НАН України, оскільки земельна ділянка проектування не знаходиться в зоні охорони пам'яток культури м. Києва, а відтак така вимога є протиправною.

Також, позивач посилається на безпідставність віднесення відповідачем вказаної ділянки проектування до зони регулювання забудови І категорії, оскільки згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, земельна ділянка, розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, територіально не входить до зони регулювання забудови першої категорії.

Крім того, на думку позивача, безпідставними є вимоги відповідача щодо врахування висновків історико-містобудівного обґрунтування, у зв'язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, та відсутністю законодавчо закріпленого механізму розроблення, погодження та затвердження історико-містобудівного обґрунтування Міністерством культури України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Відповідач отримав вказану ухвалу суду за даними оператора поштового зв'язку АТ "Укрпошта" 24.02.2020 (номер повідомлення про вручення поштового відправлення 0105104796784), треті особи: Міністерство культури України 24.02.2020 (номер повідомлення про вручення поштового відправлення 0105104796806), Міністерство культури, молоді та спорту України 24.02.2020 (номер повідомлення про вручення поштового відправлення 0105104796792) відповідно.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подачі відзиву на зазначений вище позов, а також не повідомив суд про причини неможливості його подання, з огляду на що, у відповідності до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Не надходили від відповідача будь-які заяви або клопотання про продовження строку для подачі відзиву тощо.

Оскільки відповідачем без поважних причин не подано відзив на позовну заяву, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України, суд дійшов висновку про визнання відповідачем позову.

Третьою особою 1 та третьою особою 2 письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надано.

Натомість від позивача надійшли заяви про прискорення розгляду справи, протягом розумного строку, з підстав, викладених у відповідних заявах.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2004 між Київською міською радою, як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТИЦІЇ», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Київською міською радою на підставі рішення від 12.02.2004 № 59-4/1269 передано в оренду (строкове платне користування) ТОВ «БУДІНВЕСТИЦІЇ» земельну ділянку, площею 1553 кв.м, в тому числі 412 кв.м в межах червоних ліній, розташовану на перетині вулиць Московської та Цитадельної (вул. Цитадельна, 9-а (дев'ять «а») у Печерському районі м. Києва, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями підземною автостоянкою, кадастровий номер 8000000000:82:186:0019.

Вищевказаний Договір оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 04.11.2004 за № 82-6-00243 у книзі записів державної реєстрації договорів.

30 грудня 2008 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 82-6-00535 зареєстровано угоду до Договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004 № 82-6-00243, укладену між Київською міською радою, як Орендодавцем, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІНВЕСТИЦІЇ», як Орендарем, якою внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004 № 82-6-00243.

Зокрема, пункт 3.1 Договору викладено в наступній редакції: « 3.1. Договір оренди земельної ділянки площею 1141 (одна тисяча сто сорок один) кв.м укладено на 15 (п'ятнадцять) років. Договір оренди земельної ділянки в межах червоних ліній площею 412 (чотириста дванадцять) кв.м укладено на 5 (п'ять) років». Також, даною угодою продовжено на 5 (п'ять) років договір оренди земельної ділянки в межах червоних ліній площею 412 (чотириста дванадцять) кв.м.

22 травня 2008 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕМ СІ АЛЛАЙЕНС ЛЛП», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Київською міською радою на підставі рішення від 27.12.2007 № 1535/4368 передано в оренду (строкове платне користування) ТОВ «ДЖІ ЕМ СІ АЛЛАЙЕНС ЛЛП» земельну ділянку, площею 0,2688 га, розташовану за адресою: вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та підземним паркінгом, кадастровий номер 8000000000:82:186:0002.

Вищевказаний Договір оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 09.06.2008 за № 82-6-00501 у книзі записів державної реєстрації договорів.

17 липня 2018 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕМ СІ АЛЛАЙЕНС ЛЛП», як орендарем, укладено Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки. Даним договором поновлено на 10 (десять) років вищевказаний Договір оренди земельної ділянки. Також, даним договором викладено в новій редакції підпункт 2.1 пункту 2 Договору оренди, яким передбачено, що об'єктом оренди є земельна ділянка, розміром 0,2688 га, розташована за адресою: вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та підземним паркінгом, кадастровий номер 8000000000:82:186:0002, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕМ СІ АЛЛАЙЕНС ЛЛП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТИЦІЇ» отримано в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Містобудівні умови та обмеження № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, що розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі, які затверджені наказом Департаменту № 761 від 09.08.2018 (надалі - Містобудівні умови та обмеження № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018).

В розділі «Містобудівні умови та обмеження» визначено, зокрема, наступні вимоги до об'єкта будівництва:

- умовна висота 26,5 ≥ h ≥ 13,5 м за наданим містобудівним розрахунком. Остаточно висоту визначити проектною документацією з урахуванням оточуючої забудови, за умови дотримання нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд, за висновками історико-містобудівного обґрунтування, розробленого та погодженого згідно законодавства (п. 1);

- визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 «Охорона історичного середовища, пам'яток історії та культури» ДБН 360-92** (абз. 1 п. 2);

- ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 (абз. 1 п. 5);

- виконати вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 № 817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (із змінами та доповненнями), наказу Міністерства культури України № 122 від 17.02.2012 (абз. 2 п. 5);

- проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого та погодженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (абз. 3 п. 5);

- отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини») (абз. 4 п. 5);

- дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини») (абз. 5 п. 5);

- за необхідності отримати висновок Інституту археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження (абз. 6 п. 5);

- проект рекомендовано розглянути на засіданні науково-методичної Ради Мінкультури України та на Раді Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК) (абз. 7 п. 5).

Не погоджуючись з вказаними положеннями Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з тим, що такі положення не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, а також покладають на позивача, як замовника будівництва, не передбачені законодавством обов'язки, що є порушенням його прав, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами у справі, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Щодо позовних вимог про протиправність та скасування абзаців 1 та 2 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень №11899/0/7-1-18 від 27.07.2018.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 26 та ч. 8 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

В силу наведених нормативних приписів, реалізовуючи своє право на забудову земельної ділянки на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, позивач зобов'язаний додержуватись усіх вимог, визначених Містобудівними умовами та обмеженнями № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018, що підтверджує вплив змісту Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 на права та обсяг обов'язків позивача, оскільки недотримання таких вимог є підставою для притягнення останнього до відповідальності, як забудовника.

Приписами ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

З огляду наведеного, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які є одними із основних вихідних даних для проектування, повинні містити планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони охоронюваного ландшафту тощо).

Так, оскаржуваними положеннями Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 ділянку проектування віднесено до меж Центрального історичного ареалу (на підставі рішення Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804), у зв'язку з чим ТОВ «ДЖІ ЕМ СІ АЛЛАЙЕНС ЛЛП» та ТОВ «БУДІНВЕСТИЦІЇ» зобов'язані дотримуватись Закону України «Про охорону культурної спадщини», проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого та погодженого історико-містобудівного обґрунтування, отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку, а також отримати дозвіл на виконання робіт згідно законодавства у порядку, передбаченому положеннями Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є Закон України «Про охорону культурної спадщини».

Приписами п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі, належить надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об'єктів культурної спадщини.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

З аналізу викладених норм вбачається, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.

На виконання вказаних положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (надалі - Порядок № 318).

Відповідно до п. 1 Порядку № 318 історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку № 318, відповідальними за визначення меж та режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку № 318 передбачено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.

Пунктом 10 Порядку № 318 передбачено, що історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об'єкт містобудівного проектування.

Відповідно до п. 12 Порядку № 318, визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

Отже, межі історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, визначаються науково-проектною документацією, погодженою відповідним органом місцевого самоврядування та затвердженою Мінкультури.

Відповідно до ч. ч. 1, 10 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

З аналізу наведених норм вбачається, що Генеральний план м. Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка затверджується Київською міською радою та не є науково-проектною документацією в розумінні положень ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 318.

Межі та режими використання історичних ареалів м. Києва визначені діючим Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804. Однак, як на момент видання Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018, так й на момент розгляду судом даної справи, відсутні відомості щодо подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до складу згаданого Генерального плану м. Києва, на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини.

Як вбачається з офіційного веб-сайту Міністерства культури України (за посиланням http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244995501&cat_id=244993460), дію наказу Мінкультури від 21.10.2011 № 912/0/16-11 щодо затвердження меж та режимів використання історичних ареалів м. Києва зупинено.

Даний висновок, який є обовязковим для суду першої інстанції викладено Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 по справі № 826/5755/17, в якій зазначено, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджено Міністерством культури України у відповідності до вимог статті 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» та Порядку № 318.

Той факт, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджені Міністерством культури України, підтверджується також постановами Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2020 по справі № 640/8212/19, від 11.02.2020 по справі № 640/9524/19, від 10.12.2019 по справі № 640/9526/19 та від 18.09.2019 по справі № 640/21505/18.

Таким чином, станом на момент виникнення спірних правовідносин, а також станом на момент розгляду судом даної справи, межі історичного ареалу міста Києва, як історичного населеного місця України, як того вимагають положення Закону України «Про охорону культурної спадщини», з урахуванням приписів Порядку № 318, належним чином не затверджені.

Суд дійшов висновку, що оскільки межі та режими використання історичного ареалу м. Києва не затверджено у встановленому законом порядку, то відсутні правові підстави вважати, що об'єкт будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі, знаходиться у межах Центрального історичного ареалу, як це зазначено відповідачем в абз. 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018.

Щодо положень Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018, в частині виконання вимог розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 № 817, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 № 817 передбачено заходи з захисту історико-культурного середовища та припинення хаотичної забудови історичної частини м. Києва, зокрема, тимчасово, до прийняття відповідного рішення Київської міської ради з цього питання, заборонено розміщення і проектування висотних будинків у межах Центральної планувальної зони м. Києва, визначеної Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об'єкти культурної спадщини.

У відповідності до положень ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідна міська рада має право приймати рішення про оновлення містобудівної документації на місцевому рівні одним із способів, визначених частиною 2 вказаної статті.

Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Оновлення містобудівної документації передбачає: 1) актуалізацію картографо-геодезичної основи; 2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму; 3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що відповідна міська рада має право приймати рішення про оновлення містобудівної документації на місцевому рівні одним із способів, визначених частиною 2 статті 16 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Разом з тим, такий спосіб внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні, як встановлення мораторію на будівництво, Законом не передбачено, що свідчить про невідповідність вказаного інструменту принципу правової визначеності.

Аналогічна правова позиція, яка є обов'язковою для суду першої інстанції, викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 по справі № 809/721/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні підстави для застосування положень розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 № 817 до об'єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі.

Щодо положень Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018, що ділянка проектування знаходиться в зоні регулювання забудови І категорії, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, у зв'язку з чим позивачу необхідно дотримуватись вказаних розпорядчих документів при веденні проектування та будівництва об'єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3.1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 до зони регулювання забудови першої категорії відносяться:

3.1.1. Кудрявський узвіз, вул. Обсерваторна, пров. Чеховський, вул. Михайла Коцюбинського, бульв. Тараса Шевченка, вул. Комінтерну, вул. Вєтрова, вул. Толстого, вул. Саксаганського, вул. Шота Руставелі, вул. Рогнідинська, вул. Еспланадна, бульвар Лесі Українки, госпітальні оборонні споруди, вали Новопечерської фортеці, бульв. Лесі Українки, бульвар Дружби народів, Старонаводницька балка, вул. Старонаводницька, вул. Лейпцизька, вул. Еспланадна, вул. Січневого повстання, вул. Михайла Грушевського, Кловський Яр, вул. Кловська, вул. Академіка Богомольця, пров. Івана Козловського, вул. Круглоуніверситетська, вул. Банкова, вул. Інститутська, вул. Ольгинська, вул. Архітектора Городецького, вул. Хрещатик, вул. Прорізна, вул. Ярославів Вал, Львівська площа, вул. Артема, вул. Смирнова-Ласточкіна, вул. Глибочицька.

3.1.2. Вул. Волоська, вул. Ярославська, вул. Межигірська, вул. Щекавицька, вул. Костянтинівська, вул. Введенська, схили гори Щекавиці, вул. Верхній Вал і вул. Нижній Вал.

Разом з тим, оскільки земельна ділянка, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі, на якій планується будівництво об'єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі, територіально не входить до зони регулювання першої категорії, суд дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для застосування положень розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 до вказаного об'єкта.

В контексті викладеного, суд погоджується з твердженням позивача щодо безпідставності положень Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018, в частині вимог ведення проектування об'єкта, з урахуванням рішень виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, від 16.07.1979 № 920 та розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, від 12.05.2006 № 817.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абзаців 1 та 2 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено:

абз. 1 - «ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804»;

абз. 2 - «виконати вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 № 817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (із змінами та доповненнями), наказу Міністерства культури України № 122 від 17.02.2012».

Щодо позовних вимог про протиправність та скасування абзаців 4 та 7 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень №11899/0/7-1-18 від 27.07.2018.

Як зазначалося вище, в абзацах 4 та 7 пункту 5 розділу «Містобудівні умов та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 визначено:

абз. 4 - «отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)»;

абз. 7 п. 5 - «проект рекомендовано розглянути на засіданні науково-методичної Ради Мінкультури України та на Раді Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК)».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно положень ч. 6 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Зі змісту наведених норм містобудівного законодавства чітко вбачається, що проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами.

Окрім того, положеннями п. 14 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини.

Відповідно до п.п. 68 п. 4 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 495 (в редакції, чинній на момент видачі Містобудівних умов та обмежень), Міністерство культури України відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень, передбачених законом, погоджує, зокрема, програми та проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про охорону культурної спадщини», для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо розроблення основних напрямів розвитку охорони культурної спадщини, обговорення найважливіших програм, проектів з питань охорони культурної спадщини центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим створюють науково-методичні ради з провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків.

Для погодженого вирішення питань щодо охорони культурної спадщини на територіях областей, міст Києва та Севастополя, інших населених пунктів органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій можуть створювати консультативні ради з провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків.

Консультативні ради діють на підставі типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Наказом Міністерства культури України від 04.04.2012 № 304 затверджено Положення про Науково-методичну раду з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України (надалі - Положення № 304).

Пунктом 3 розділу І Положення № 304 визначено, що Науково-методична рада (НМР) з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Мінкультури, утвореним з метою забезпечення вирішення питань, пов'язаних з формуванням та забезпеченням реалізації державної гуманітарної політики, шляхом залучення до визначення основних напрямів розвитку охорони культурної спадщини провідних вчених, висококваліфікованих фахівців-практиків.

Згідно з абз. 9 п. 2 розділу ІІ Положення № 304, НМР відповідно до покладених на неї завдань забезпечує виконання таких основних функцій, зокрема як: розгляд програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини, направлених для погодження до Мінкультури.

З аналізу наведених норм вбачається, що як до повноважень Міністерства культури України, так й до повноважень Науково-методичної ради Міністерства культури України, належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, а не проектної документації на будівництво об'єктів, що вказує на протиправність абзаців 4 та 7 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018.

Окрім того, суд зауважує, що положеннями діючого законодавства, а саме Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про охорону культурної спадщини» не передбачено обов'язку замовника будівництва подавати проектну документацію на розгляд до Ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК), яка є добровільною масовою громадською організацією, що вказує на безпідставність положень Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018, в частині подання проекту на розгляд до Ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абзаців 4 та 7 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено:

абз. 4 - «отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)»;

абз. 7 - «проект рекомендовано розглянути на засіданні науково-методичної Ради Мінкультури України та на Раді Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК)».

Щодо позовних вимог про протиправність та скасування пункту 1 в частині, абзацу 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018.

Як зазначалося вище, в пункті 1 в частині, абзаці 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 визначено:

п. 1 - «за висновками історико-містобудівного обґрунтування, розробленого та погодженого згідно законодавства»;

абз. 3 п. 5 - «проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого та погодженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318».

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 затверджено «Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць».

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 92 внесено зміни до «Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, а саме до пунктів 8 та 9 вказаного Порядку.

Зазначені пункти викладено в такій редакції:

8. Проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об'ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

9. У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об'ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону.

Водночас, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 92 унормовано, що вимоги п. 9 Постанови № 318 застосовуються до 1 січня 2019 року.

З вищенаведеного чітко вбачається, що положення щодо розробки історико-містобудівного обґрунтування та його погодження Міністерством культури України, та затвердження для здійснення проектування та будівництва в межах історичних ареалів населених місць з 01.01.2019 застосуванню не підлягають, що вказує на відсутність передбачених законом підстав для дотримання позивачем вимог п. 1 в частині та абз. 3 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018, щодо розроблення проектної документації у відповідності до висновків історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.

Окрім викладеного, суд зауважує, що згідно із наказом Міністерства культури України від 07.12.2018 № 1079, наказ Міністерства культури України від 17.02.2012 № 122 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівного обґрунтування» визнано таким, що втратив чинність з 1 січня 2019 року.

В контексті викладеного, суд погоджується з твердженням позивача щодо безпідставності положень Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018, в частині вимог ведення проектування об'єкта з урахуванням наказу Міністерства культури України № 122 від 17.02.2012, оскільки з 01.01.2019 останній втратив чинність.

Наведене свідчить про відсутність законодавчо закріпленого механізму розроблення, погодження та затвердження історико-містобудівного обґрунтування Міністерством культури України, що унеможливлює дотримання позивачем вимог п. 1 в частині та абз. 3 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, в частині, що кореспондують з вказаними пунктами Постанови КМУ № 318.

Також, як зазначалося судом вище, як станом на момент виникнення спірних правовідносин, так й станом на момент розгляду судом даної справи, межі історичного ареалу міста Києва, як історичного населеного місця України, як того вимагають положення Закону України «Про охорону культурної спадщини», з урахуванням приписів Порядку № 318, належним чином не затверджені.

Враховуючи викладене, а також той факт, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджені в установленому законному порядку, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування пункту 1 в частині та абзацу 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими переміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено:

п. 1 - «за висновками історико-містобудівного обґрунтування, розробленого та погодженого згідно законодавства»;

абз. 3 п. 5 - «проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого та погодженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, є протиправними та підлягають скасуванню».

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування абзацу 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018.

Як зазначалося вище, в абзаці 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 визначено: «дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)».

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини», проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.

Відповідно до п.п. 4-6 Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 316, археологічні розвідки, розкопки, інші земляні роботи на об'єктах культурної спадщини проводяться лише за наявності дозволів, які видаються Мінкультури. Форми дозволів затверджуються Мінкультури.

Дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок видає Мінкультури на ім'я фізичної особи - наукового працівника за наявності у нього кваліфікаційного документа (відкритого листа), виданого Інститутом археології Національної академії наук, копія якого залишається у Мінкультури.

Дозвіл на проведення інших земляних робіт видається Мінкультури за офіційною заявою органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, дирекції державних заповідників та музеїв-заповідників, інших заінтересованих осіб.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що дозвіл Міністерства культури України для проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах, видається виключно виконавцю робіт - фізичній особі, а не юридичній особі - замовнику будівництва, з урахуванням чого позивач не є особою, яка повинна одержувати дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, на якій буде здійснюватися будівництво об'єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва».

Аналогічна правова позиція, яка є обов'язковою для суду першої інстанції, викладена у п.п. 75-82 постанови Верховного Суду від 27.02.2019 по справі № 826/5755/17.

Окрім викладеного, суд зауважує, що визначення відповідачем у абз. 5 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 словосполучення «в разі необхідності» додатково свідчить про відсутність чіткого визначення обов'язку у замовника будівництва на отримання дозволу на виконання відповідних робіт.

Враховуючи викладене, а також той факт, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджені в установленому законному порядку, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абзацу 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства у разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)».

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування абзацу 6 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018.

Як зазначалося вище, в абзаці 6 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 визначено: «за необхідності отримати висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження».

Так, ст. 12 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» визначено, що інститут археології Національної академії наук України є державною науковою установою у сфері дослідження археологічної спадщини, що відповідно до законодавства здійснює наукову археологічну експертизу програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, виконання яких може негативно позначитися на стані об'єктів археологічної спадщини, їх територій та зон охорони.

За визначенням понять, які містяться у ст. 1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», зони охорони пам'ятки - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Приписами ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Зі змісту розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 року № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії культури в м. Києві» не вбачається, що об'єкт будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, знаходиться в зоні охорони пам'яток культури м. Києва.

Оскільки об'єкт будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, не знаходиться в зоні охорони пам'яток культури м. Києва, це вказує на відсутність передбачених законом підстав для дотримання позивачем вимог абз. 6 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018, щодо необхідності отримання висновку Інституту археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження.

Враховуючи викладене, а також той факт, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджені в установленому законному порядку, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абз. 6 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «за необхідності отримати висновок Інституту археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження».

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування абзацу 1 пункту 2 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018.

Як зазначалося вище, в абзаці 1 пункту 2 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 серед іншого визначено: «визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 «Охорона історичного середовища, пам'яток історії та культури» ДБН 360-92**».

Так, відповідно до п. 11.1 Розділу 11 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**» у плануванні і забудові міських і сільських поселень слід дотримуватись вимог законодавства України про охорону і використання пам'яток історії та культури, відповідних інструкцій та методичних вказівок.

Пунктом 11.2 ДБН 360-92** передбачено, що обліку і збереженню у плануванні і забудові підлягають: будинки і споруди, їх ансамблі та комплекси, містобудівні формування, цінні у художньому відношенні ландшафти, твори монументального мистецтва, археологічні об'єкти, пам'ятні місця, які мають історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, віднесені до категорії пам'яток історії і культури загальнодержавного і місцевого значення, а також пам'ятки заново виявлені у процесі досліджень.

За визначенням понять, які містяться у ст. 1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що об'єкт нерухомого майна набуває правового статусу пам'ятки тільки із занесенням його до Реєстру.

Разом із тим, судом встановлено, що у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України, оприлюдненому на офіційному веб-сайті Міністерства культури України, відсутні дані про віднесення земельної ділянки, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва до пам'яток культурної спадщини як національного значення, так і місцевого значення. Також, у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України відсутні дані й про віднесення об'єктів, які розташовані по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва до пам'яток культурної спадщини як національного значення, так і місцевого значення.

В контексті викладеного, суд вважає безпідставним та необґрунтованим нормативно положення абз. 1 п. 2 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 в частині визначення відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 «Охорона історичного середовища, пам'яток історії та культури» ДБН 360-92**».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абз. 1 п. 2 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 «Охорона історичного середовища, пам'яток історії та культури» ДБН 360-92**».

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТИЦІЇ» про визнання протиправними та скасування оскаржуваних положень Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене, в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність достатніх підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 18 918,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 18 918,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТИЦІЇ» (03022, м. Київ, вул. Василя Жуковського, буд. 8, код ЄДРПОУ 32211441) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, в частині де зазначено: «за висновками історико-містобудівного обґрунтування, розробленого та погодженого згідно законодавства».

3. Визнати протиправним та скасувати абзац 1 пункту 2 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 «Охорона історичного середовища, пам'яток історії та культури» ДБН 360-92**».

4. Визнати протиправним та скасувати абзац 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804».

5. Визнати протиправним та скасувати абзац 2 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «виконати вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 № 817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (із змінами та доповненнями), наказу Міністерства культури України № 122 від 17.02.2012».

6. Визнати протиправним та скасувати абзац 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого та погодженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318».

7. Визнати протиправним та скасувати абзац 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)».

8. Визнати протиправним та скасувати абзац 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)».

9. Визнати протиправним та скасувати абзац 6 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «за необхідності отримати висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження».

10. Визнати протиправним та скасувати абзац 7 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» по вул. Московська, 43/11 (літера «А») у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 № 761, де зазначено: «проект рекомендовано розглянути на засіданні науково-методичної Ради Мінкультури України та на Раді Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК)».

11. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТИЦІЇ» (03022, м. Київ, вул. Василя Жуковського, буд. 8, код ЄДРПОУ 32211441) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПОУ 26345558) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 918,00 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова