РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2020 року

м. Рівне

№460/737/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, що виразилась у не перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ та не встановленні розміру пенсії, що визначений частиною 2 статті 86 цього Закону, - з дати подання відповідної заяви (17.01.2020), протиправною та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести Позивачу перерахунок пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ та встановити її в розмірі, що визначений частиною 2 статті 86 цього Закону, - з дати подання суб`єкту владних повноважень відповідної заяви, тобто з 17.01.2020.

Ухвалою від 14 лютого 2020 року у справі №460/737/20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі.

Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст.263 КАС України.

Витребувано у відповідача в строк для подання відзиву належним чином завірені копії усіх матеріалів пенсійної справи позивача.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він з 08.07.2003 по даний час безперервно працює в органах прокуратури України на посадах прокурорів та станом на 17.01.2020 має загальний стаж роботи 21 рік 02 місяці 25 днів, в тому числі стаж в органах прокуратури на посадах прокурорів – 16 років 02 місяці 25 днів.

З 01.09.2019 ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності загального захворювання з ураженням опорно – рухового апарату, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0958112, виданою 12.09.2018.

На даний час ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 19.09.2018.

Вважає, що йому повинен бути проведений перерахунок пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про прокуратуру» та встановлення її в розмірі, що визначений частиною 2 статті 86 цього Закону.

Відповідач скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву. Проти задоволення позовних вимог заперечив та в обґрунтування своїх заперечень вказав, що пенсія Позивачу не підлягає перерахунку, так як починаючи з 01.06.2015, згідно із пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Тобто, з 01.06.2015, пенсії, що визначені в порядку та на умовах, згідно із Законом України «Про прокуратуру», не призначаються, а раніше призначені пенсії – не перераховуються. Зазначено також, що прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 є чинним, неконституційним не визнавався, а тому в аспекті положень статті 19 Конституції України є обов`язковим для врахування Головним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області з метою реалізації наданих повноважень в частині призначення та виплати пенсії, в тому числі згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач з 08.07.2003 безперервно працює в органах прокуратури України на посадах прокурорів.

З 08.07.2003 призначений на посаду помічника Млинівського міжрайонного прокурора Рівненської області та має безперервний стаж роботи в органах прокуратури України, де і працює на даний час, - на посаді прокурора другого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську область, прокуратури Волинської області.

Станом на 17.01.2020 загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 21 рік 02 місяці 25 днів, в тому числі стаж роботи в органах прокуратури на посадах прокурорів становить 16 років 02 місяці 25 днів (зараховано по 30.11.2019).

З 01.09.2019 ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності загального захворювання з ураженням опорно – рухового апарату, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0958112, виданою 12.09.2018.

На даний час ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 19.09.2018.

17.01.2020 ОСОБА_1 звернувся в Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про прокуратуру» та встановлення ї в розмірі, що визначений частиною 2 статті 86 цього Закону.

20.01.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області рішенням за вихідним №4/03.15-24 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії за вислугою років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Відмова у перерахунку пенсії обґрунтована тим, що починаючи з 01.06.2015, згідно із пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Тобто, з 01.06.2015, пенсії, що визначені в порядку та на умовах, згідно із Законом України «Про прокуратуру», не призначаються, а раніше призначені пенсії – не перераховуються.

Зазначено також, що прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 є чинним, неконституційним не визнавався, а тому в аспекті положень статті 19 Конституції України є обов`язковим для врахування Головним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області з метою реалізації наданих повноважень в частині призначення та виплати пенсії, в тому числі згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Спірні правовідносини регулюються зокрема Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

За змістом пункту 5 частини 1 статті 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, що набрав чинності та вступив в дію з 15 липня 2015 року, гарантії незалежності прокурорів забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням.

Згідно частини 9 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, прокурорам, визнаним інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Відповідно до частини 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014року №1697-VI, до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, зокрема, час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів.

За змістом пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII (далі- Закон № 213-VIII), у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний у пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв`язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ) щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення за вислугу років і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

З аналізу пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213-VIII вбачається, що ним скасовані діючі станом на 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.

Проте, 15 липня 2015 року, у зв`язку з набуттям чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ частково втратив свою чинність.

Статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14 жовтня 2014 року врегульовано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Відповідно до частини 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до частини 9 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14 жовтня 2014 року, прокурорам, визнаним інвалідами І або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ установлено, що норми статті 86 Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення діють до дня внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Встановлено, що до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» законодавцем вносились зміни, зокрема у частини 9, 15 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 19 грудня 2017 року №2249-VІІ, частину 15 згідно із Законом України від 06 грудня 2016 року №1771- VІІ, що додатково свідчить про чинність Закону України «Про прокуратуру».

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави вважати, що питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України регулюється статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, який набув чинності 15 липня 2015 року, та є діючою.

Відтак, у до даних спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ.

Проте, Відповідач, відмовляючи Позивачу у проведенні перерахунку пенсії, не врахував положень Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, норми якого повинні застосовуватись у даних правовідносинах, а відтак безпідставно відмовив у проведенні перерахунку пенсії.

Аналогічних висновків щодо вірного застосування у даних правовідносинах положень статті 86 Закону України «Про прокуратуру» дійшов і Верховний Суд у постанові від 26 червня 2018 року у справі №686/17309/17.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини 1 статі 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно часини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності своєї поведінки та рішення в спірних правовідносинах. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивач є людиною з інвалідністю ІІ групи то відповідно до Закону України "Про судовий збір" він звільнений від оплати судового збору, а тому підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд. -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ та не встановленні розміру пенсії, що визначений частиною 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» - з дати подання відповідної заяви - 17.01.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунок пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ та встановити її з 17.01.2020 в розмірі відповідно до частини 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27 березня 2020 року.

Суддя Махаринець Д.Є.