Справа № 420/7679/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Одеського державного університету внутрішніх справ (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 1, код ЄДРПОУ 08571570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення витрат, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 з відшкодування витрат за навчання після звільнення з Національної поліції протягом трирічного терміну перебування на службі після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України;

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Білгород-Дністровським МВ ГУМВС України в Одеській області 25.06.2011, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати пов`язані з її утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ в загальному розмірі 132 892,08 грн. (сто тридцять дві тис. вісімсот дев`яносто дві грн. 08 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах», на ОСОБА_1 за період з 15.08.2012 по 25.06.2016, МВС України через Університет фактично витрачалися бюджетні кошти, в розмірі 19 616,31 грн. (дев`ятнадцять тис. шістсот шістнадцять гри. 31 коп.), за навчання в магістратурі за період з 01.09.2016 до 12.02.2018 - бюджетні кошти в розмірі 113 275, 77 грн. (сто тринадцять тис. двісті сімдесят п`ять грн. 77коп.), а всього разом до відшкодування - 132 892, 08 грн. (сто тридцять дві тис. вісімсот дев`яносто дві грн. 08 коп.). Через відсутність інформації від відповідача про можливість добровільного відшкодування заборгованості після надіслання на адресу проживання останнього повідомлень про таку можливість, та через невиконання взятих на себе зобов`язань з добровільного погашення зазначеної заборгованості, університет звернувся до суду із зазначеною позовною заявою про відшкодування витрат за навчання колишнім курсантом університету ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 27.01.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалу про відкриття провадження по справі доставлено на адресу відповідача 06.02.2020 р. засобами поштового зв`язку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з трекінгом ОДЕСА ЦОКК 65300 0728279 7.

Відповідач у встановлений в ухвалі строк відзив не подав.

Дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію», Закону України «Про Національну поліції», проходила службу в органах внутрішніх справ України / Національної поліції з 15.08.2012 до 16.10.2018.

У 2012 році була зарахована курсантом Одеського державного університету внутрішніх справ, поставлена на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання, відповідно до наказу 15.08.2012 № 82 о/с.

Наказом університету від 06.11.2015 № 165 о/с, згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ курсанта факультету № 3 ОСОБА_1 звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил України за пунктом 63 «к» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

Проте, після прийняття наказу МВС України від 07.11.2015 № 1392 «Про затвердження штатів установ і закладів МВС України», наказом університету від 12.11.2017 №171 о/с призначено прибувших з Міністерства внутрішніх справ України на посади курсантів денної форми навчання Одеського державного університету внутрішніх справ по переведенню у зв`язку зі службовою необхідністю, поставивши на всі види утримання та забезпечення згідно законодавства, з 07.11.2017, в тому числі, ОСОБА_1

ОСОБА_1 закінчила Університет, отримала диплом фахівця, та була відряджена для подальшого проходження служби до ГУНП в Одеській області згідно наказу університету № 91 о/с від 25.06.2016.

Наказом начальника ГУНП в Одеській області від 25.06.2016 № 567 о/с ОСОБА_1 призначена на посаду слідчого Білгород-Дністровського відділу поліції ГУ НП в Одеській області.

Наказом університету від 12.08.2016 № 123 о/с ОСОБА_1 зараховано слухачем денної форми навчання магістратури університету.

Після закінчення навчання, наказом від 09.02.2018 № 24 о/с ОСОБА_1 відряджено для подальшого проходження служби до ГУ НП в Одеській області.

Наказом по особовому складу від 16.10.2018 № 1529 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби з 16.10.2018 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які -навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними ; мовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь- яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують МВС України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст. 18 Закону України «Про міліцію» (в подальшому зазначена норма кореспондується із положеннями ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію»), Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, затвердженого наказом МВС України № 150 від 14.05.2007, між ОСОБА_1 , та ГУМВС України в Одеській області 03.09.2012 укладено Договір про підготовку фахівця в Університеті.

Після вступу до магістратури університету, на виконання вказаних норм законодавства, між ОСОБА_1 та ГУ НП в Одеській області укладено Контракт про здобуття освіти від 01.09.2016 р.

Згідно умов п.п. 2.1.1., 2.1.3., 2.1.7. даних Договору та Контракту, Університет зобов`язаний забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів, харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України, працевлаштування випускника (згідно з персональним розподілом) після скінчення повного курсу навчання та одержання відповідної кваліфікації. Особа, яка -навчається, в свою чергу, згідно даних Договору та Контракту, зобов`язана виконувати в пивному обсязі навчальну програму відповідної фахової спрямованості та освітньо- кваліфікаційного рівня, сумлінно ставитися до навчання, оволодіти теоретичними знаннями і практичними навичками, сучасними методами роботи з обраної спеціальності, не допускати порушень службової та навчальної дисципліни, складати іспити, заліки, проходити практику та стажування, передбачені навчальними планами і програмами, виконувати навчально- методичні вимоги науково-педагогічного складу, виконувати правила внутрішнього розпорядку університету, дотримуватися вимог законодавства України та нормативно-правових актів з питань проходження служби в ОВС.

Особа, що отримує освітні послуги, згідно п.п. 2.3.2., 2.3.6. Договору та Контракту, зобов`язана сумлінно ставитися до навчання, у повному обсязі виконувати навчальний план, оволодівати теоретичними знаннями і практичними навичками, а також у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Відповідно до вимог договору, встановлено, що підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі через небажання продовжувати навчання.

Частиною 5 ст. 74 вище зазначеного закону передбачено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Із зазначеною нормою також ознайомлено батьків відповідача, про що свідчать їхні підписи під заявою, що додається.

Через відсутність інформації від відповідача про можливість добровільного відшкодування заборгованості після надіслання на адресу проживання останнього повідомлень про таку можливість, та через невиконання взятих на себе зобов`язань з добровільного погашення зазначеної заборгованості, університет звернувся до суду із зазначеною позовною заявою про відшкодування витрат за навчання колишнім курсантом університету ОСОБА_1 .

Щодо правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із відмовою відповідачем відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою КМУ від 12 квітня 2017 року №261, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:

- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261 (далі Порядок № 261), цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Типову форму контракту затверджує МВС.

Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло -, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Відтак, з зазначених обставин справи вбачається, що відповідач була звільнена за власним бажанням з органів Національної поліції України до спливу трирічного строку, який обчислювався з моменту завершення навчання у вищому навчальному закладі, визначеному ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», що свідчить про наявність у останньої обов`язку по відшкодуванню Міністерству внутрішніх справ України витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 261, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

10.12.2019 року відповідачу направлено лист № Ю-527 з вимогою про відшкодування витрат на навчання, однак останньою у добровільному порядку витрати не відшкодовані (а.с.43).

Так, відповідно до розрахунку фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у ОДУВС у період з 15.08.2012-25.06.2016 р.р. від 18.06.2019 року загальна сума утримання становить 19 616.31 грн., з яких: грошове забезпечення 13816.94 грн., речове забезпечення 2062.20 грн., харчування 653.04 грн., комунальні послуги 3084.13 грн.

Відповідно до розрахунку № 346 від 10.12.2019 р. вартості утримання слухача магістратури ОСОБА_1 у ОДУВС у період з 01.09.2016-12.02.2018 р.р. загальна сума утримання становить 113275.77 грн., з яких: грошове забезпечення 92520.01 грн., нарахування на заробітну плату 17249.49 грн., оплата водопостачання та водовідведення 533.52 грн., оплата електроенергії 1020.80 грн., оплата теплопостачання 1951.95 грн. (а.с. 34).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення витрат – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 з відшкодування витрат за навчання після звільнення з Національної поліції протягом трирічного терміну перебування на службі після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Білгород-Дністровським МВ ГУМВС України в Одеській області 25.06.2011, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати пов`язані з її утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ в загальному розмірі 132 892,08 грн. (сто тридцять дві тис. вісімсот дев`яносто дві грн. 08 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Токмілова Л.М.

.