ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005350

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючої-судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

за участю сторін:

представника позивача Тіткова Г.М.,

представника відповідача Брильовської О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, Золочівської міської ради Львівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА _1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Львівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: вул.Винниченка, 18, м.Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 00022562), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, Золочівської міської ради Львівської області, в якій просить:

-визнати дії Львівської обласної державної адміністрації неправомірними щодо відмови ОСОБА_1 у відшкодуванні коштів за самостійно придбане житло;

-стягнути з Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі вартості квартири, у зв`язку із будівництвом за власні кошти квартири АДРЕСА_2 , відповідно до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 399170,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно підпункту 6 статті 4 та пункту 3 статті 32 Закону України від 28.12.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особа, яка відповідно до направлення переселилася з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, і перебуває на квартирному обліку, має право на відшкодування коштів за самостійно придбане житло. Проте, жодних коштів від Львівської обласної державної адміністрації при будівництві житла не отримувала. Також зазначає, що зверталася до Золочівської міської ради Львівської області із заявою про визначення вартості придбаного (збудованого) нею житла у ЖБК «Надія», проте Золочівська міська рада листом за №1764 від 26.12.2018 повідомила Тітковій М.М., що в штаті міської ради немає оцінювачів, які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності і запропонували їй самій звернутися до такого суб`єкта оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат, що нею і було зроблено. Суб`єктом оціночної діяльності Богонюком Б. С. проведено оцінку вартості квартири АДРЕСА_2 , та надано висновок про вартість нерухомого майна. У зв`язку з наведеним, вважає, що відповідач безпідставно відмовив їй у відшкодуванні коштів за самостійно придбане житло, просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідно до статті 32 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які збудували чи купили за власні кошти жилі будинки садибного типу з надвірними будівлями, а також жилі приміщення в будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів, відшкодовується їх вартість у розмірах, визначених місцевими радами за обраним місцем проживання. Проте, вартість квартири не визначалася місцевою радою за обраним місцем проживання позивача, що є порушенням норм чинного законодавства. Окрім того, зазначає, що чинним законодавством України не передбачено, що у разі відсутності оцінювачів, які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності в органі місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» така вартість оцінюється іншими суб`єктами. Тому, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою судді від 21.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві та наданих суду поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації та Золочівська міська рада Львівської області в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як встановлено судом, позивач віднесена до третьої категорії, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 24.12.2007 року.

08 лютого 1990 року виконавчим комітетом Рівненської обласної ради Народних депутатів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 видано Направлення № 109 на переселення у Львівську область для працевлаштування та забезпечення житлом.

Відповідно до п.1.12 Рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради Народних депутатів Львівської області № 330 від 24 серпня 1990 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 зараховано на квартирний облік в позачергову чергу під № 58 і загальну чергу під № 736.

17 лютого 2009 року Рівненською обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 видано направлення серії РВ № 5025 на одержання, будівництво або придбання житла і працевлаштування у Львівській області.

Згідно з Рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області за № 286 від 23 вересня 2009 року, вирішено розділити квартирну справу ОСОБА_1 , склад сім`ї дві особи та ОСОБА_1 , склад сім`ї сім осіб.

Із змісту Рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області № 513 від 27 грудня 2010 року видно, що ОСОБА_1 надано дозвіл на оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області № 123 від 18 березня 2011 року, вирішено розділити квартирну справу ОСОБА_1 , склад сім`ї одна особа та ОСОБА_3 , склад сім`ї одна особа.

ОСОБА_4 Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 лютого 2011 року видно, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

05.12.2018 ОСОБА_1 звернулася до Золочівської міської ради Львівської області із заявою про визначення вартості придбаного (збудованого) нею житла у ЖБК «Надія».

26.12.2018 Золочівська міська рада листом за №1764 повідомила ОСОБА_1 , що в штаті міської ради немає оцінювачів, які отримали сертифікат оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а підстав залучати оцінювачів у міської ради немає, оскільки квартира не є у комунальній власності територіальної громади м.Золочева. Також, у листі зазначено, що з метою проведення оцінки квартири позивача остання самостійно може звернутись до суб`єкта оціночної діяльності, який отримав відповідний сертифікат.

В подальшому, позивач звернулася до суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 , який діє на підставі кваліфікаційного свідоцтва МФ№4276 від 15.04.2006, виданого Фондом Державного майна України та Інститутом підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті «Львівська політехніка», для проведення оцінки вартості квартири АДРЕСА_2 .

Згідно висновку про вартість нерухомого майна станом на 15.01.2019, ринкова вартість квартири загальною площею 57,8 кв.м (житлова 34, 5 кв.м), розташованої на п`ятому поверсі п`ятиповерхового цегляного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , становить 624 429,00 (шістсот двадцять чотири тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн без ПДВ (з розрахунку 10 803,00 грн за 1кв.м).

Відповідно до розрахунку вартості придбаного (збудованого) житла в ЖБК «Надія» сума, яка підлягає відшкодуванню позивачу становить 399 170,85 грн(36,95 кв.м.*10803,00).

19.06.2019 позивач звернулась до Львівської обласної державної адміністрації із заявою про відшкодування коштів за самостійно придбане житло в сумі 399 170,85 грн, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вказане звернення позивача відповідачем скеровано до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації.

Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації листом за №20-2343/012-19 від 17.07.2019 повідомив позивача про те, що на даний момент залишається чинною постанова Кабінету Міністрів України №1198 від 23.11.2011 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та беручи до уваги те, що впродовж 2014-2019 рр. з державного бюджету кошти для придбання житла громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та на відшкодування за самостійно придбане житло не виділялись, департаментом надіслано звернення в Міністерство соціальної політики України для отримання відповідних роз`яснень та розгляду можливості передбачення відповідних видатків під час формування Державного бюджету на 2020 рік.

05.09.2019 Міністерство соціальної політики України скерувало до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації лист за №1504/076/19/295, в якому зазначило, що оцінна комісія районної державної адміністрації виконавчого комітету міської ради складає акт про вартість житлового будинку (квартири), який є підставою для оформлення договору купівлі-продажу. Висновок про вартість нерухомого майна складено відповідно до договору від 28.01.2019 №08-02/19, звіт про оцінку складено оцінювачем ОСОБА_5 через 8 років, також відсутні документи, які підтверджують факт купівлі-продажу квартири. Тобто, заявницею не виконано умови, передбачені чинним законодавством, необхідні для відшкодування коштів за придбане майно. Окрім того, повідомило, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» видатки на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не передбачено.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилася у відмові у відшкодуванні коштів за самостійно придбане житло, позивач звернулася до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робите те, що не передбачено законодавством.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон №796-XII), який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 4 Закону №796-XII кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об`єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров`я самостійно приймати рішення про дальше проживання на цій території чи відселення.

Громадянам, які прийняли рішення про виїзд із зони гарантованого добровільного відселення, створюються умови для відселення.

Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом.

Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог цієї статті постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 1992 року за № 706 було затверджено Порядок відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Порядок № 706).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 706 громадяни, які самостійно переселяються із зон безумовного (обов`язкового), гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, одержують направлення для переселення та працевлаштування за зразком, що додається. Направлення видається на підставі заяви громадянина за підписом усіх повнолітніх членів сім`ї та довідки з місця проживання про склад сім`ї.

У направлення вписуються всі члени сім`ї, які проживають у будинку (квартирі).

Направлення видається відповідною обласною державною адміністрацією за попереднім оформленням його районною державною адміністрацією або виконкомом міської (міста обласного підпорядкування) Ради народних депутатів.

Як слідує з матеріалів справи, 08.02.1990 виконавчим комітетом Рівненської обласної ради Народних депутатів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 видано направлення № 109 на переселення у Львівську область для працевлаштування та забезпечення житлом.

Відповідно до ч. 3 статті 32 Закону № 796-XII для забезпечення житлом сімей, які відселяються або самостійно переселяються, відповідно до статті 4 цього Закону за направленнями обласних державних адміністрацій, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, підприємства, установи та організації, а також самі громадяни можуть купувати в будь-якому населеному пункті України (крім м. Києва та курортних місцевостей) за договірними цінами жилі будинки та квартири у громадян, яким вони належать на праві особистої власності, а також будинки і квартири державного і громадського житлового фонду, що не використовуються, - за їх залишковою балансовою вартістю.

Якщо жила площа будинку (квартири), що купується, перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї, вартість зайвої площі і частини надвірних будівель, збудованих не за встановленими проектами, сплачує громадянин.

Громадянам, які збудували чи купили за власні кошти жилі будинки садибного типу з надвірними будівлями, а також жилі приміщення в будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів, відшкодовується їх вартість у розмірах, визначених місцевими радами за обраним місцем проживання.

Розмір і порядок виділення коштів для будівництва житла встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями. Кошти на будівництво житла відраховуються з загальних капіталовкладень, які виділяються Кабінетом Міністрів України для будівництва житла.

Відповідно до статті 63 розділу 10 «Заключні положення» Закону № 796-XII фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з ч. 1 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Розподіл бюджетних коштів здійснюється з урахуванням кількості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (квартирному обліку), згідно з поданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями даними.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1198 (далі по тексту -Порядок №1198), визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - бюджетні кошти).

Тобто, законодавцем визначений порядок відшкодування коштів громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 2 Порядку №1198 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є МНС, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, головні управління (управління) МНС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - розпорядники) відповідно до розподілу, затвердженого МНС.

МНС здійснює розподіл бюджетних коштів між розпорядниками з урахуванням кількості громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відселяються із зони безумовного (обов`язкового) відселення, потребують поліпшення житлових умов та які самостійно переселяються із зони гарантованого добровільного відселення і зони посиленого радіоекологічного контролю, згідно з даними, поданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (п. 3 Поряду №1198).

Указом Президента України від 02.09.2013 № 472 «Про внесення змін до указів Президента України від 6 квітня 2011 року N 389 та N 397» повноваження з організації та координування роботи із забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передано Міністерству соціальної політики України.

Згідно п. 4 Порядку №1198, бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на відшкодування витрат громадянам, які переселилися за направленнями облдержадміністрацій з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, за самостійно придбане (збудоване) ними житло, в тому числі у житлово-будівельних кооперативах; виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.

З урахуванням зазначених приписів та норм бюджетного законодавства у спірний період головним розпорядником коштів по програмі «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є Міністерство соціальної політики України, а розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня по відшкодуванню вартості витрат громадянам за самостійно придбане (збудоване) житло на території Львівської області є Львівська обласна державна адміністрація.

Як вбачається з листа Мінсоцполітики від 05.09.2019 №1504/0/76-19/295 кошти на забезпечення житлом постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян не виділялися. Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» видатків на вказані цілі також не передбачено.

Суд не приймає до уваги зазначені посилання відповідача, оскільки вказаним Законом України «Про державний бюджет», звужуються права громадян, які мають право, відповідно до 32 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на відшкодування вартості самостійно збудованого житла у розмірах, визначених місцевими Радами народних депутатів за обраним місцем проживання. При цьому жодних винятків, які б давали підстави органам державної влади та місцевого самоврядування не виконувати цього положення Законом не передбачено.

Статтею 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Таким чином, Закон України «Про державний бюджет» не може розглядатися як закон про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому норми закріплені в Законі повинні виконуватися незалежно від того передбачено це Законом України «Про державний бюджет» чи ні.

Також, суд вважає, що Міністерство соціальної політики України та Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Щодо тверджень відповідача про те, що чинним законодавством України не передбачено здійснення оцінки оцінювачами, які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку відсутності такої особи у штаті органу місцевого самоврядування, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, Золочівська міська рада повідомила ОСОБА_1 , що в штаті міської ради немає оцінювачів, які отримали сертифікат оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а тому з метою проведення оцінки квартири позивачки запропоновано останній самостійно звернутись до суб`єкта оціночної діяльності, який отримав відповідний сертифікат, що і було зроблено ОСОБА_1 .

Окрім того, відсутня пряма заборона здійснення такої оцінки іншим суб`єктом оціночної діяльності – не працівником органу місцевого самоврядування.

Відтак, здійснення оцінки квартири АДРЕСА_2 , суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 не порушує норми ст.32 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Наголосив, що зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і якість їхніх дій, мінімізують ризик помилки. Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Львівської обласної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у відшкодуванні коштів за самостійно придбане житло.

Зобов`язати Львівську обласну державну адміністрацію (місцезнаходження: вул.Винниченка, 18, м.Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 00022562) відшкодувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати в сумі 399 170 (триста дев`яносто дев`ять тисяч сто сімдесят) грн. 85 коп. за самостійно придбане житло відповідно до положень ст.32 Закону України від 28.12.1991 №796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 26 березня 2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна