ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року

Справа № 160/12666/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді

Царікової О.В.,

за участі секретаря судового засідання

Безрученко К.В.,

за участі:

представника позивача: представника відповідача:

Охрименка М.І., Лейченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.01.2020 вх. 698/20) про:

- визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень від 23.10.2019 №ДН2611/739/АВ/П;

- визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.12.2019 № ДН2611/739/АВ/ТД-ФС/629 у розмірі 1001520,00 грн..

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що посадовою особою відповідача в період з 26 вересня по 04 жовтня 2019 року було проведено інспекційне відвідування додержання вимог законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» (далі -ТОВ «Агро КМР») з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

За результатами вказаного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування від 04.10.2019 року №ДН2611/739/АВ, в якому встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме: фактичне допущення до роботи без укладення трудового договору фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які не зареєстровані підприємцями у встановленому законодавством порядку. Із вказаними особами позивачем укладені договори цивільно-правового характеру, що вказує на те, що підприємство застосовує працю громадян без належного оформлення трудових відносин та вчиняє дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Інспектором з праці директору позивача надано припис про усунення виявлених порушень від 23.10.2019 №ДН2611/739/АВ/П, яким приписано позивачу вжити заходів щодо усунення порушень ч.1 ст. 21 та ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та письмово проінформувати управління з питань праці про усунення порушень.

18.12.2019 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2611/739/АВ/ТД-ФС/629, якою на позивача накладено штраф в сумі 1001520,00 грн..

Позивач із означеною постановою та приписом не погоджується, зазначаючи про те, що вищеперелічені працівники не були допущені до роботи без укладання трудового договору, а лише надавали послуги за укладеними цивільно - правовими договорами підряду.

Також позивач вказав, що складений акт інспекційного відвідування ТОВ «Агро КМР» та винесені за наслідками проведеного заходу припис та постанова не можуть бути прийняті судом як належні докази, оскільки відсутня затверджена у встановленому порядку форма перерахованих документів. Так, зокрема, форми цих документів затверджені наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 №1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів», в свою чергу цей наказ прийнятий на реалізацію положень Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, котра визнана нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17. А тому всі похідні розпорядчі документи, видані на виконання означеної постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, також втратили чинність.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 відкрито провадження у справі №160/12666/19, призначено її до розгляду в загальному позовному провадженні, підготовче засідання призначено на 09 січня 2020 року. Останнє судове засідання відбулося 17 березня 2020 року.

09 січня 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти позову, зазначивши, що за результатами проведеного інспекційного відвідування ТОВ «Агро КМР» було встановлено, що позивач застосовував працю восьми громадян: ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням частини 1 статті 21 та частини 3 статті 24 КЗпП України та вчинив дії, спрямовані на приховування трудових відносин, укладення договорів цивільно-правового характеру, що заборонено пунктом другим п`ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення».

На підставі виявлених під час інспекційного відвідування порушень, які зафіксовані в акті від 04.10.2019 №ДН2611/739/АВ винесені припис про усунення виявлених порушень від 23.10.2019 №ДН2611/739/АВ/П та оскаржена постанова про накладення штрафу уповноваженими особами від 18.12.2019 № ДН2611/739/АВ/ТД-ФС/629, які прийняті правомірно, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

12 лютого 2020 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він вказав, що інспекційне відвідування позивача проведено на підставі вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823.

Відповідно до п.1 Порядку №823 він визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами виключаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Отже, інспекційне відвідування позивача було проведено відповідно до вимог Порядку №823, а акт інспекційного відвідування № ДН2611/739/АВ від 04.10.2019 складений відповідно до форми, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338, який на час інспекційного відвідування та на час накладення на позивача штрафу був чинним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, у період з 26 вересня по 04 жовтня 2019 року інспектором праці - головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні Старіковою Наталією Павлівною на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 19.09.2019 року №259-11 було проведено інспекційне відвідування додержання вимог законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» з питань виявлення неоформлених трудових відносин, за результатами якого складено акт від 04.10.2019 №ДН2611/739/АВ.

В ході інспекційного відвідування інспектором досліджені цивільно-правові договори підряду, укладені між ТОВ «Арго КМР» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за наслідками його зроблено висновок, що вказані працівники фактично допущені до роботи без оформлення трудових відносин та без укладення трудового договору, оскільки характер виконуваної ними роботи передбачає системність, а не направлений на отримання кінцевого результату.

Також інспектор в обгрунтування своєї позиції в акті інспекційного відвідування вказав, що угоди мають назву «Договір підряду», зазначені угоди є ідентичними по змісту. Підпунктом 1.1 цих угод передбачено, що замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору виконати роботи із розчищення/вирубки чагарників, кущів, деревини та іншої рослинності, які знаходяться на земельних ділянках, що перебувають в оренді Замовника, кадастрові номери яких зазначені в п. 1.1.1. даного Договору, при цьому не визначено кількісних та якісних характеристик зазначених робіт, способу їх надання, зауважень щодо виконання зазначених робіт в зонах підвищеної небезпеки або земельних ділянках з особливим статусом (лінії електропередачі різної потужності, лісе кургани тощо).

Підпунктами 1.4 означених Договорів, зокрема, зазначено, що роботи за цим договором виконуються Підрядником спільно з іншими особами (підрядниками), із якими Замовником укладено відповідні договори підряду, що свідчить про неможливість виконання робіт на власний ризик та розсуд в зручний для себе час.

Підпунктами 2.1 означених Договорів визначено, що факт виконання робіт за цим договором підтверджується Актом здачі-прийняття робіт, який підписується Сторонами не пізніше 30-ти календарних днів з моменту фактичного виконання робіт. При цьому підпунктами 3.1 Договорів, наприклад, укладених на період травень - серпень 2019 року, зазначено: «Загальний розмір винагороди Підрядника за цим Договором становить 40000,00 гривень, оплата якої здійснюється Замовником Підряднику частинами, в наступному порядку:

- частина винагороди в розмірі 10000,00 гривень в строк до 10.06.19;

- частина винагороди в розмірі 10000,00 гривень в строк до 10.07.19;

- частина винагороди в розмірі 10000,00 гривень в строк до 10.08.19;

- частина винагороди в розмірі 10000,00 протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту здачі-прийняття робіт». Зазначені суми передбачені в договорах, укладених з наступними особами: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а в договорі з ОСОБА_8 розмір винагороди складає 45714,28 грн., щомісячні виплати встановлені у розмірі 11428,57 грн.

Підпунктами 4.1 означених Договорів зазначено: «Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством України.» При цьому, Цивільним кодексом України поняття матеріальної відповідальності не визначене, а згідно з вимогами статті 130 КЗпП України матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків несуть працівники.

Підпунктом 5.1 визначені Терміни дії договорів, які складають від одного до чотирьох місяців, договори з більшістю з наведених осіб укладалися протягом року та більше, що вказує на постійний характер виконання роботи.

Акти приймання-передачі виконаних робіт за наведеними договорами визначають тільки суму, на яку надані послуги, і не містять відображення конкретно визначеного результату роботи, обсягу, терміну і вартості наданих послуг. Окрім того, щомісяця протягом дії договорів зазначеним особам здійснювалися виплати в однаковому розмірі без підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, що підтверджено і письмовими поясненнями директора від 12.10.2019 № 193 та від 27.09.2019 № 187. Жодних документів, які б підтвердили факт виконання будь-яких робіт за договором, на підставі яких здійснювались нарахування щомісячних виплат, до інспектування не надано.

Таким чином, протягом, наприклад, березня 2018 року - вересня 2019 року зазначені особи за кожний повний місяць отримували оплату в фіксованому розмірі 10000,00 грн. ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у розмірі 11428,57 грн.) без прив`язки до конкретного обсягу виконаних робіт, що вказує на отримання заробітної плати, яку згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплоту праці» роботодавець виплачує саме працівникові за виконану ним роботу.

Зазначені вище факти вказують на наявність трудових відносин між ТОВ «Агро КМР" та вищеозначеними 8 особами.

Таким чином, ТОВ «Агро КМР» застосовувало працю восьми громадян без на оформлення трудових відносин, що є порушенням частини першої статті 21 та частини 3 статті 24 КЗпП України та вчинило дії, спрямовані на приховування трудових відносин, укладення договорів цивільно-правового характеру, що заборонено пунктом другим п`ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення».

23.10.2019 інспектором з питань праці відповідача директору ТОВ «Агро КМР» надано припис про усунення виявлених порушень №ДН2611/739/АВ/П, за яким приписано у строк до 05.11.2019 вжити заходи щодо усунення порушень та письмово проінформувати управління з питань праці про усунення порушення з доданням підтверджуючих документів.

18.12.2019 на підставі встановлених під час інспекційного відвідування порушень, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову № ДН2611/739/АВ/ТД-ФС/629, за якою на ТОВ «Арго КМР» накладено штраф у розмірі 1001520,00 грн..

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Щодо доводів представника позивача про невідповідність акта інспекційного відвідування уніфікованій формі, то такі доводи суд відхиляє, оскільки акт інспекційного відвідування є носієм службової інформації та сам по собі не створює для суб`єкта контролю будь-яких наслідків, а лише фіксує виявлені під час здійсненого заходу обставини та в подальшому може бути носієм доказової інформації. Однак, в даному випадку, позивачем не оскаржуються дії інспектора праці по складанню акта інспекційного відвідування від 04.10.2019 №ДН2611/739/АВ.З цих же підстав суд відхиляє доводи представника позивача про порушення інспектором процедури вручення акта інспекційного відвідування суб`єкту господарювання.

Щодо невідповідності, на думку представника позивача, форми акта, припису та постанови про накладення штрафу, то суд зазначає, що вони затверджені наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 №1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів», цей наказ за інформацією за посиланням (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-17), як на момент проведення інспекційного відвідування та станом на 17 березня 2020 року є чинним.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Однак зазначений наказ Мінсоцполітики від 18.08.2017 №1338 вказаною постановою суду нечинним не визнавався.

У той же час, позивач не позбавлений права звернутися до суду із окремим позовом про визнання нечинним або скасування наказу Мінсоцполітики від 18.08.2017 №1338.

У зв`язку з наведеним, у суду на момент розгляду даної адміністративної справи відсутні підстави вважати, що відповідач під час проведення інспекційного відвідування ТОВ «Агро КМР» застосував неналежну та не затверджену форму припису та постанови про накладення штрафу.

Щодо суті виявлених під час інспекційного відвідування порушень, то суд виходить з такого.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ «Агро КМР» є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (код КВЕД 01.11); розведення великої рогатої худоби молочних порід (код КВЕД 01.41); розведення свиней (код КВЕД 01.46); допоміжна діяльність у рослинництві (код КВЕД 01.61); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21); складське господарство (код КВЕД 52.10).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна в оренді у позивача перебувають земельні ділянки кадастрові номери 1223581300:02:001:0588, 1223581300:02:001:0275, 1223581300:02:001:0871, 1223581300:02:001:0282, 1223581300:02:001:0845, 1223581300:02:001:0813, 1223581300:02:001:0014, 1223581300:02:001:0293, 1223581300:02:001:0295, 1223581300:02:001:0846, 1223581300:02:001:0263.

Судом встановлено, що з метою обслуговування орендованих земельних ділянок – їх санітарного очищення позивачем укладалися договори підряду з фізичними особами.

Так, між ТОВ «Агро КМР» та ОСОБА_8 укладені наступні договори підряду: №1-ЦПД/18-1 від 02.01.18, №1-ЦПД/18-2 від 12.06.18, №1-ЦПД/18-3 від 19.10.18, №1-ЦПД/19-1 від 02.01.19, №1-ЦПД/19-2 від 02.05.19, №1-ЦПД/19-3 від 09.09.19.

Між ТОВ «Агро КМР» та ОСОБА_1 укладені наступні договори підряду: №2-ЦПД/18-1 від 02.01.18, №2-ЦПД/18-2 від 12.06.18, №2-ЦПД/18-3 від 19.10.18, №2-ЦПД/19-1 від 02.01.19, №2-ЦПД/19-2 від 02.05.19, №2-ЦПД/19-3 від 09.09.19.

Між ТОВ «Агро КМР» та ОСОБА_2 укладені наступні договори підряду: №3-ЦПД/18-1 від 02.01.18, №3-ЦПД/18-2 від 12.06.18, №3-ЦПД/18-3 від 19.10.18, №3-ЦПД/19-1 від 02.01.19, №3-ЦПД/19-2 від 02.05.19, №3-ЦПД/19-3 від 09.09.19.

Між ТОВ «Агро КМР» та ОСОБА_4 укладені наступні договори підряду: №5-ЦПД/18-1 від 02.01.18, №5-ЦПД/18-2 від 12.06.18, №5-ЦПД/18-3 від 19.10.18, №5-ЦПД/19-1 від 02.01.19, №5-ЦПД/19-2 від 02.05.19.

Між ТОВ «Агро КМР» та ОСОБА_3 укладені наступні договори підряду: №6-ЦПД/18-1 від 12.02.18, №6-ЦПД/18-2 від 12.06.18, №6-ЦПД/18-3 від 19.10.18.

Між ТОВ «Агро КМР» та ОСОБА_5 укладені наступні договори підряду: №7-ЦПД/18-1 від 12.03.18, №7-ЦПД/18-2 від 12.06.18, №7-ЦПД/18-3 від 19.10.18, №7-ЦПД/19-1 від 02.01.19, №7-ЦПД/19-2 від 02.05.19, №7-ЦПД/19-3 від 09.09.19.

Між ТОВ «Агро КМР» та ОСОБА_6 укладені наступні договори підряду: №8-ЦПД/18-1 від 07.05.18, №8-ЦПД/18-2 від 12.06.18, №8-ЦПД/18-3 від 19.10.18, №8-ЦПД/19-1 від 02.01.19, №8-ЦПД/19-2 від 02.05.19, №8-ЦПД/19-2 від 09.09.19;

Між ТОВ «Агро КМР» та ОСОБА_7 укладені наступні договори підряду: №9-ЦПД/19-1 від 06.03.19, №9-ЦПД/19-2 від 02.05.19, №9-ЦПД/19-3 від 09.09.19.

Отже, між позивачем та переліченими особами укладені цивільно-правові договори (договори підряду), які є ідентичними за своїм змістом.

Умовами вказаних договорів передбачено, що ТОВ «Агро КМР» (замовник) доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору виконати роботи із розчищення/вирубки чагарників, кущів, деревини та іншої рослинності, які знаходяться на земельних ділянках, що перебувають в оренді Замовника, кадастрові номери 1223581300:02:001:0588, 1223581300:02:001:0275, 1223581300:02:001:0871, 1223581300:02:001:0282, 1223581300:02:001:0845, 1223581300:02:001:0813, 1223581300:02:001:0014, 1223581300:02:001:0293, 1223581300:02:001:0295, 1223581300:02:001:0846, 1223581300:02:001:0263.

Відносини, що виникають між Сторонами при укладенні цього Договору не передбачають відносин «робітник-роботодавець» і не регулюються відповідними нормами Кодексу Законів про працю України, а також іншими законодавчими актами, які прямо або опосередковано регулюють відносини, що виникають при здійсненні трудової діяльності (п. 1.2. договорів).

Підрядник виконує роботу на свій ризик і під свою відповідальність, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку. Роботи за цим Договором на земельних ділянках, кадастрові номери яких визначені в п. 1.1.1 Договору, виконуються Підрядником спільно з іншими особами (підрядниками), із якими замовником укладено відповідні договори підряду (п.1.4. Договорів).

Відповідно до п.1.5. Договорів замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану Підрядником роботу.

Факт виконання робіт за цим Договором підтверджується актом здачі-прийняття, який підписується Сторонами не пізніше 30-ти календарних днів з моменту фактичного виконання робіт (п.2.1.договорів).

Розмір і порядок оплати визначений пунктом 3 Договорів.

Окрім того, судом встановлено, що в кожному Договорі (п. 5 Договору) сторонами визначений строк його дії .

В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі виконаних робіт до вказаних договорів.

Зокрема, акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 31.05.2018 до договору №1-ЦПД/18-1 від 02.01.18 з ОСОБА_8 , всього на суму 54161,49 грн.. Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2018 до договору №1-ЦПД/18-2 від 12.06.18 з ОСОБА_8 , всього на суму 45714,28 грн.. Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 28.12.2018 до договору №1-ЦПД/18-3 від 19.10.18 з ОСОБА_8 всього на суму 34285,71 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.04.2019 до договору№1-ЦПД/19-1 від 02.01.19 з ОСОБА_8 , всього на суму 45714,28 грн., Акт приймання- передачі виконаних робіт №1 від 30.08.2019 до договору №1-ЦПД/19-2 від 02.05.19 з ОСОБА_8 всього на суму 45714,28 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2019 до договору №1-ЦПД/19-3 від 09.09.19 з ОСОБА_8 всього на суму 11428,57 грн..

Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 31.05.2018 до договору №2-ЦПД/18-1 від 02.01.18 з ОСОБА_1 всього на суму 47391,30 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2018 до договору №2-ЦПД/18-2 від 12.06.18 з ОСОБА_1 всього на суму 40000,00 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 28.12.2018 до договору №2-ЦПД/18-3 від 19.10.18 з ОСОБА_1 всього на суму 30000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.04.2019 до договору №2-ЦПД/19-1 від 02.01.19 з ОСОБА_1 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.08.2019 до договору №2-ЦПД/19-2 від 02.05.19 з ОСОБА_1 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2019 до договору №2-ЦПД/19-3 від 09.09.19 з ОСОБА_1 всього на суму 10000 грн..

Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 31.05.2018 до договору №3-ЦПД/18-1 від 02.01.18 з ОСОБА_2 всього на суму 47391,30 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2018 до договору №3-ЦПД/18-2 від 12.06.18 з ОСОБА_2 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 28.12.2018 до договору №3-ЦПД/18-3 від 19.10.18 з ОСОБА_2 всього на суму 30000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.04.2019 до договору №3-ЦПД/19-1 від 02.01.19 з ОСОБА_2 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.08.2019 до договору №3-ЦПД/19-2 від 02.05.19 з ОСОБА_2 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2019 до договору №3-ЦПД/19-3 від 09.09.19 з ОСОБА_2 всього на суму 10000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 31.05.2018 до договору №5-ЦПД/18-1 від 02.01.18 з ОСОБА_4 всього на суму 47391,30 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2018 до договору №5-ЦПД/18-2 від 12.06.18 з ОСОБА_4 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 28.12.2018 до договору №5-ЦПД/18-3 від 19.10.18 з ОСОБА_4 всього на суму 30000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.04.2019 до договору №5-ЦПД/19-1 від 02.01.19 з ОСОБА_4 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.08.2019 до договору №5-ЦПД/19-2 від 02.05.19 з ОСОБА_4 всього на суму 40000 грн..

Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 31.05.2018 до договору №6-ЦПД/18-1 від 12.02.18 з ОСОБА_3 всього на суму 35652,17 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2018 до договору №6-ЦПД/18-2 від 12.06.18 з ОСОБА_3 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 28.12.2018 до договору №6-ЦПД/18-3 від 19.10.18 з ОСОБА_3 всього на суму 30000 грн..

Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 31.05.2018 до договору №7-ЦПД/18-1 від 12.03.18 з ОСОБА_5 всього на суму 27142,86 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2018 до договору №7-ЦПД/18-2 від 12.06.18 з ОСОБА_5 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 28.12.2018 до договору №7-ЦПД/18-3 від 19.10.18 з ОСОБА_5 всього на суму 30000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.04.2019 до договору №7-ЦПД/19-1 від 02.01.19 з ОСОБА_5 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.08.2019 до договору №7-ЦПД/19-2 від 02.05.19 з ОСОБА_5 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2019 до договору №7-ЦПД/19-3 від 09.09.19 з ОСОБА_5 всього на суму 10000 грн.

Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 31.05.2018 до договору №8-ЦПД/18-1 від 07.05.18 з ОСОБА_6 всього на суму 8500 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2018 до договору №8-ЦПД/18-2 від 12.06.18 з ОСОБА_6 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 28.12.2018 до договору №8-ЦПД/18-3 від 19.10.18 з ОСОБА_6 всього на суму 30000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.04.2019 до договору №8-ЦПД/19-1 від 02.01.19 з ОСОБА_6 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.08.2019 до договору №8-ЦПД/19-2 від 02.05.19 з ОСОБА_6 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2019 до договору №8-ЦПД/19-3 від 09.09.19 з ОСОБА_6 всього на суму 10000 грн.

Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.04.2019 до договору №9-ЦПД/19-1 від 06.03.19 з ОСОБА_7 всього на суму 20000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.08.2019 до договору №9-ЦПД/19-2 від 02.05.19 з ОСОБА_7 всього на суму 40000 грн., Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2019 до договору №9-ЦПД/19-3 від 09.09.19 з ОСОБА_7 всього на суму 10000 грн..

Проаналізувавши зміст описаних вище цивільно-правових договорів суд зазначає, що у відповідності до їх положень, за дорученням замовника підрядник зобов`язується на власний ризик виконати визначені договором роботи на умовах передбачених договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані роботи. Підрядник не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а сам організовує процес виконання робіт і зобов`язаний виконати усі роботи в повній відповідності до предмету договору. Факт виконання відповідних робіт з боку підрядника засвідчується актами приймання-передачі робіт.

Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу Законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

З аналізу наведених норм видно, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.

У той же час взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України).

У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України, згідно з якою договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

У той же час, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Оскільки Цивільним кодексом України (ст. 6) визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, не може бути безумовною підставою для визнання правовідносин трудовими той факт, що укладений між сторонами договір не відповідає всім суттєвим умовам саме договору підряду. При визначенні законності укладеного договору (можливості віднесення до цивільного-правового договору) значення має не його найменування, а зміст угоди, яка повинна відповідати волевиявленню сторін, що в свою чергу повинно досліджуватись судом.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 23 жовтня 2019 у справі №806/2064/18 (адміністративне провадження №К/9901/6375/19).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Натомість судом не встановлено, а відповідачем не доведено наявності у цивільно-правових угодах, укладених між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ознак нікчемних правочинів.

Пунктом 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, що був чинний на час проведення інспекційного відвідування позивача визначено права посадових осіб інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, з якого видно, що інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

З огляду на викладене, висновок посадової особи контролюючого органу про відсутність цивільно-правових відносин між суб`єктом господарювання і третіми особами, що не підтверджений належними та допустимими доказами, не може бути підставою для висновку про допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

У межах правовідносин, що є предметом дослідження, спірним є питання укладання саме цивільно-правових договорів.

Встановлення волевиявлення особи, яка фактично виконує роботи, на укладення цивільного-правового або трудового договору має важливе значення для правильного вирішення спору.

В матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в яких вказані особи пояснили, що на замовлення ТОВ «Агро КМР» на підставі укладених договорів підряду виконували для останнього роботи із: розчищення/вирубки чагарників, кущів, деревини та іншої рослинності на земельних ділянках замовника з кадастровими номерами 1223581300:02:001:0588, 1223581300:02:001:0275, 1223581300:02:001:0871, 1223581300:02:001:0282, 1223581300:02:001:0845, 1223581300:02:001:0813, 1223581300:02:001:0014, 1223581300:02:001:0293, 1223581300:02:001:0295, 1223581300:02:001:0846, 1223581300:02:001:0263. По кожному договору робота приймалася на підставі акта приймання-передачі. Оплата проводилася частинами, як визначено умовами договору, кінцевий розрахунок проводився замовником після приймання робіт. Процес роботи ніхто не контролював, обсяги роботи, порядок та час їх виконання підрядники визначали самостійно. Також зазначені особи пояснили, що не мали бажання вступати у трудові відносини з ТОВ «Агро КМР». Вказані нотаріально завірені пояснення містяться в матеріалах справи (а.с. 240- 245, т.1).

Суд зауважує, що податкове навантаження, пов`язане із нарахуванням обов`язкових платежів до бюджету на заробітну плату або винагороду за цивільно-правовою угодою однакове, а до компетенції органів Держпраці не входить зобов`язання підприємства або фізичної особи укласти трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнання існуючого між ними договору недійсним.

Як встановлено судом з досліджених договорів підряду, укладених ТОВ «Агро КМР» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , їх предметом є виконання обумовленої договором роботи, результати якої передаються замовнику за актом приймання - передачі, тобто, саме кінцевий результат, а не процес праці, оплата за роботи проводилася поетапно, на підставі актів приймання - передачі робіт.

Цими ж актами приймання - передачі виконаної роботи підтверджується, що роботи виконані у певний період та не мали системного характеру, тобто праця за цими договорами є юридично самостійною та не здійснювалася у межах господарської діяльності позивача з систематичним виконанням трудових функцій. До того ж, враховуючи сферу діяльності позивача (сільське господарство – вирощування сільськогосподарських культур), роботи, які виконували перелічені вище особи мають сезонний та не системний характер, а підтримання санітарного стану орендованих позивачем земельних ділянок залежить від погодних умов та появи на них рослинності, а тому неможливо передбачити та спрогнозувати необхідність залучення підрядників до виконання конкретних видів робіт, що обумовлені договорами підряду, що в свою чергу виключає необхідність прийняття до штату підприємства зазначених співробітників.

Суд звертає увагу, що для притягнення особи до відповідальності відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про працю України в її діях повинно бути декілька складових: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин та виплата йому заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Таким чином, наявність укладених цивільно - правових договорів між позивачем та вказаними особами не може свідчити про те, що такими особами здійснювалися в адресу ТОВ «Агро КМР» роботи чи надавалися послуги, які є роботою працівника (трудові взаємовідносини), а отримані ними кошти фактично є заробітною платою.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що припис інспектора праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Старікової Н.П. про усунення виявлених порушень від 23.10.2019 №ДН2611/739/АВ/П, наданий за результатами інспекційного відвідування ТОВ «Агро КМР» та постанова Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.12.2019 № ДН2611/739/АВ/ТД-ФС/629 є протиправними, оскільки прийняті без дослідження усіх обставин, що мали суттєве значення для правильного вирішення справи, а тому підлягають скасуванню судом.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 242 - 246, 247, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро КМР" (вул. Леніна, 162, с. Троїцьке, Павлоградський район, Дніпропетровська область, 51491, і.к. 34063587) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, 3, м.Дніпро, 49107, і.к. 39788766) про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень від 23.10.2019 №ДН2611/739/АВ/П.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.12.2019 № ДН2611/739/АВ/ТД-ФС/629 у розмірі 1001520,00 грн.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро КМР" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 16943 (шістнадцять тисяч дев`ятсот сорок три) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 березня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова