ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

м. Київ

справа №352/2117/15-а

адміністративне провадження №К/9901/23355/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 352/2117/15-а

за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі - Управління ПФУ) про стягнення пенсії по втраті годувальника, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.05.2016, ухвалену у складі головуючого судді Дузінкевича І.М. та

ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Кухтея Р.В., суддів Сеника Р.П., Левицької Н.Г., -

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом, в якому просили:

стягнути з Управління ПФУ на користь ОСОБА_1 пенсію в розмірі 16 548,50 грн за період з жовтня 2013 року по серпень 2015 року включно;

стягнути з Управління ПФУ на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 пенсію в розмірі 19 743,50 грн за період з жовтня 2013 року по жовтень 2015 року включно;

стягнути з Управління ПФУ на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 пенсію в розмірі 20 743,50 грн за період з жовтня 2013 року по жовтень 2015 року включно;

зобов`язати Управління ПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пенсію в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, починаючи з 01.11.2015 і до припинення права на пенсію.

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обґрунтували тим, що виплата пенсії у зв`язку із втратою годувальника на трьох утриманців повинна здійснюватись на рівні прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність відповідно до віку дітей, тому просили стягнути з відповідача на їх користь недотриману пенсію по втраті годувальника.

2. Тисменицький районний суд Івано-Франківської області постановою від 05.05.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від , відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. 23.02.2017 ОСОБА_2 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.05.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.03.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

5. 13.04.2017 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану вище касаційну скаргу, в яких Тисменицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Тисменицьке ОУ ПФУ; правонаступник Управління ПФУ) просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові рішення - без змін.

6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Суди встановили, що у зв`язку із смертю 05.11.2013 ОСОБА_5 , на підставі заяви ОСОБА_2 від 12.11.2013 ОСОБА_2 про виплату пенсії у зв`язку із втратою годувальника на утриманців ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , Управлянням ПФУ, починаючи з 06.11.2013, відповідно до статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) було призначено пенсію на трьох дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника обчислений виходячи з коефіцієнта страхового стажу - 0, 42075; середньомісячного заробітку - 3 380, 70 грн.; індивідуального коефіцієнта заробітної плати - 1, 42724; пенсія становила 1 422, 43 грн.

Відповідно до вимог Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, на 2 та більше непрацездатних членів сім`ї в розмірі 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Розмір пенсії станом на 01.12.2013 становив 1 423, 50 грн, з яких 1422, 43 грн - основний розмір пенсії та 1,08 грн - доплата до прожиткового мінімуму. Тобто 474, 50 грн на кожного з утриманців.

04.03.2014 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Управління ПФУ про виділення частки його пенсії по втраті годувальника, а тому з 01.04.2014 пенсія йому виплачується окремо у розмірі 949, 00 грн, в тому числі 948, 28 грн - основний розмір пенсії та 0,72 грн - доплата до прожиткового мінімуму.

Згідно із довідкою про навчання від 02.02.2015 № 01-16/15, яка видана Івано-Франківським професійним політехнічним ліцеєм, виплата пенсії ОСОБА_1 проводилася до 30.06.2015.

Відповідачем розпорядженням № 152275, ОСОБА_2 було здійснено розрахунок пенсії за новою формулою станом на 01.09.2015 на двох утриманців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1 422, 44 грн.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство не передбачає виплату пенсії по втраті годувальника не нижче прожиткового мінімуму, проте, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв`язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в інвалідів (у тому числі дітей-інвалідів) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, та в осіб, яким призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім`ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Тому враховуючи положення Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», яким встановлено розмір прожиткового мінімуму з 01.12.2013 для осіб, які втратили працездатність в сумі 949, 00 грн, розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника на трьох утриманців з 01.12.2013 становить 1 423,50 грн.

Разом з цим, в даній справі спір фактично виник у зв`язку з відмовою виплати пенсії відповідачем не нижче прожиткового мінімуму на кожного непрацездатного члена сім`ї.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Касаційну скаргу ОСОБА_2 мотивувала, зокрема тим, що її дітям повинна була виплачуватись пенсія на рівні прожиткового мінімуму відповідно до їх віку.

12. У запереченнях на зазначену вище касаційну скаргу Тисменицьке ОУ ПФУ вказує, зокрема на те, що положеннями Закону № 1058-IV не передбачено такий вид пенсії як пенсія в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про таке.

14. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначено Законом № 1058-IV, який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

16. Пунктом 3 частини першої статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

17. Згідно із частиною першою статті 36 Закону № 1058-IV, в редакції чинній на момент призначення пенсії, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

18. Діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, вважаються непрацездатними членами сім`ї (пункт 2 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV).

19. Частиною першою статті 37 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

20. Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

21. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

22. На всіх членів сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.

На вимогу члена сім`ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії (стаття 39 Закону № 1058-IV).

23. Відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України Кабінет Міністрів України постановою від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» установив, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв`язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність в осіб, яким призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім`ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (пункт 1).

24. Отже, Закон № 1058-IV не передбачає виплату пенсії по втраті годувальника не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, оскільки така призначається у відсотковому співвідношенні (50 та 100 % - в залежності від кількості непрацездатних членів сім`ї) від пенсії померлого годувальника.

25. Разом з тим Уряд установив доплату особам яким призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у разі якщо вона не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність - на одного непрацездатного члена сім`ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

26. Проте, в даній справі спір фактично виник у зв`язку з відмовою виплати пенсії відповідачем не нижче прожиткового мінімуму на кожного непрацездатного члена сім`ї.

27. За встановлених обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

28. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та незгоди із судовими рішеннями.

29. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

30. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

31. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами першої та апеляційної інстанцій оспорюваних постанови та ухвали і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи відповідача відхилено.

32. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі») суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.05.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 у справі №352/2117/15-а - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду