ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2020 року

Київ

справа №804/1439/14

адміністративне провадження №К/9901/5000/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року

у справі № 804/1439/14

за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»

до Дніпропетровської митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач, ПАТ «ІГЗК») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів (далі - відповідач, Дніпропетровська митниця), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1; скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.08.2013 №110050004/2013/00234; визнати протиправною та скасувати відмову Дніпропетровської митниці у визнанні митної вартості товару за ціною контракту, що викладена у листі від 30.09.2013 №17-11-1/3374.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої просив скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів скарги зазначив на неврахуванні судами, що позивачем на підставі ч.2 ст.57 МК України митна вартість товару була заявлена за основним методом, тобто за ціною договору - 1730 USD за тону відповідно до додаткової угоди до Контракту, та на вимогу митного органу для підтвердження визначеної митної вартості товару за ціною договору були надані митниці всі необхідні документи. Однак, відповідач безпідставно визначив митну вартість товару із застосуванням другорядного методу 2б, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Позивач посилався на те, що відповідач протиправно вимагав від позивача подати документи, які підтверджують вартість перевезення, оскільки умови DAP за правилами Інкотермс 2010, за якими був поставлений товар, передбачають оплату транспортування продавцем товару, тому вартість перевезення вже включена до ціни товару і його митної вартості. Терміни DDU та DAP за своїм змістом є ідентичними (лише терміну DAP надається більш розгорнуте визначення), а при їх застосуванні обсяг обов`язків продавця та покупця є однаковим, отже висновки відповідача про те, що ціна товару може змінюватися залежно від умов поставки DDU або DAP, не мають під собою жодних підстав. До того ж, хімічний склад товару та пропорції сировини, що використана для його виготовлення, були повідомлені митному органу одразу в момент подання товару до митного оформлення. В свою чергу, у калькуляціях вказана доля вартості сировини у загальній ціні на товар, з огляду на що Дніпропетровська митниця має повні відомості стосовно виробництва товару. Окремо зауважував, що відповідач у порушення наведених вимог ч.2 ст.55 МК України не вказує на наявну у нього інформацію щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, не дає обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості, а також не роз`яснює позивачеві його право на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, тому за своєю формою та змістом оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Крім цього, посилання відповідача на те, що пов`язаність між собою компаній «Vega Industries LTD», «Vega Industries LTD» (Middle East) та «AIA Engineering LTD» не може бути перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості.

Відповідачем на адресу суду надіслані письмові заперечення проти доводів касаційної скарги, з врахуванням яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, та підтверджено матеріалами справи, 24.04.2012 р. між ПАТ "ІНГЗК" (Покупець) та компанією Vega Industries Ltd. (Англія) (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № 3500-09(далі - Контракт). Згідно п. 2.1 Контракту, Продавець зобов`язався здійснити поставку, а Покупець прийняти на умовах DDU відповідно до правил Інкотермс 2000, мелючі кулі для кульових млинів Покупця. Асортимент, кількість та вартість товару зазначені у окремому замовленні на поставку (Додаток № 1 до Контракту).

На умовах Контракту сторонами погоджена поставка товару, а саме куль мелючих Vegarock G22, Сг. 19-22%, С. 2,8-3.2%, твердість 64-68 Нгс у кількості 1090.00 тон за ціною 1750 USD за 1 тону.

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №10 від 04.06.2013 року до контракту №3500-09 від 24.04.2012 - строк виконання поставки товару на умовах DAP Кривий Ріг (INCOTERMS) - до 30 вересня 2013 року.

З метою митного оформлення партії товару ТОВ "БРОК БІЗНЕС ГРУП" в інтересах і за дорученням ПАТ «ІНГЗК» в порядку електронного декларування була подана вантажна митна декларація (ВМД) від 05.08.2013 року № 11050004/2013/201262 за ціною договору - 1730 USD за тону, відповідно до Додаткової угоди від 04.06.2013 №10 до Контракту.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були надані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №3500-09 від 24.04.2012 із додатковими угодами до нього; комерційна пропозиція №4994 RA від 30.05.2013; рахунок-фактура (інвойс) №92400426 від 25.06.2013; пакувальний лист від 25.06.2013; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами СДПІ з ВПП у м. Дніпропетровську №6 від 25.07.2013; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролю №2761 від 08.07.2013; сертифікат про походження товару загальної форми №043098/0766 від 09.07.2013; екологічна декларація №62426 від 02.08.2013; лист Vega Industries б/н від 26.06.2012; сертифікат якості № AIAE /PJSC-G від 22.06.2013; копія митної декларації країни відправлення №6094113 від 24.06.2013; копія митної декларації країни відправлення №6119802 від 25.06.2013; морська накладна MSCUI3077865 від 02.07.2013; міжнародні автомобільні накладні (CMR) №№21889-21895 від 03.08.2013; коносамент (Bill of Lading) №AMD009585 від 08.07.2013 p.

За результатами здійсненого контролю відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю та направив на адресу ПАТ "ІНГЗК" електронне повідомлення №2987 від 05.08.2013 року про наявні розбіжності у наданих до Дніпропетровської Митниці Міндоходів документах. Під час проведення консультацій 05.08.2013 року відповідачем було запитано у позивача додаткові документи, зокрема: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також декларанта додатково було повідомлено, що згідно ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

05.08.2013 декларантом було повідомлено про те, що витребувані документи надати немає можливості.

05.08.2013 року Дніпропетровською митницею Міндоходів було видано рішення про коригування митної вартості товарів №110050004/2013/000088/1.

В результаті такого контролю виявлено, що у наданих для митного оформлення документах виявлено розбіжності, зокрема:

1) в електронній копії митної декларації країни відправлення №6094113 від 24.06.2013 робиться посилання на інвойс №92400419 від 24.06.2013. Однак поставка даної партії здійснюється на підставі інвойсу №92400419 від 25.06.2013.

2) в поданих до митного оформлення копіях митних декларацій країни відправлення зазначені умови поставки FOB, а згідно додатку №10 від 04.06.2013 до контракту №3500-09 від 24.04.2012 поставка здійснюється на умовах DAP «Кривий Ріг».

3) в морській накладній 02.07.2013 №MSCUI3077865 зазначено судно під назвою - SPIRIT OF LUCK, тоді як в коносаменті №AMD009585 від 08.07.2013 зазначено інше судно під назвою - PUCON.

Таким чином, зазначені обставини свідчать про те, що мало місце перевантаження вантажу на інше судно. Судно та місце відвантаження, а також можливе невключення витрат на перевантаження мають значення при перевірці складових заявленої декларантом митної вартості товару. Враховуючи зазначене, митниця вважає, що при формуванні митної вартості товару на умовах поставки DAP «Кривий Ріг» не враховано витрати на страхування і будь-які платежі за розвантаження товару в узгодженому порту розвантаження.

Враховуючи вищезазначені результати проведеної перевірки наданих до митного оформлення документів та відомостей під час консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформацію біржових організацію про вартість товару або сировини.

Проте, консультація проведена. Декларант відмовився від подання додаткових документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. У митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а). Застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-б - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), з урахуванням складових товару, відповідно до наявних даних, які містяться у ВМД №110050004/2013/200952 від 13.06.2013 - 1,75 USD/кг.

Отже, Дніпропетровська митниця відкоригувала митну вартість товару, внаслідок чого вартість товару було збільшено.

Дніпропетровська митниця з визначенням митної вартості товару не погодилась та відмовила в оформленні товару шляхом видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.08.2013 №110050004/2013/00234. Карткою відмови визначено, що митне оформлення може бути здійснено за умови подання нової ВМД, заповненої в установленому порядку, з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Отже картка відмови №110050004/2013/00234 від 05.08.2013 видана відповідачем у зв`язку з тим, що заявлену митну вартість товару скориговано рішенням про коригування митної вартості товарів від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1.

Позивач подав нову вантажну митну декларацію від 05.08.2013 року МД №1100500004/2013/201267 з наданням фінансових гарантій, відповідно до глави 45 МКУ. Тому товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до п. 7 статті 55 та статті 313 МКУ за електронною митною декларацією від 05.08.2013 № 110050004/2013/201267 з митною вартістю визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці (6 982, 68 грн.) між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом відповідно до прийнятого Рішення про коригування митної вартості від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1.

Разом з тим, 20.09.2013 року позивач листом № 30/14064 (вх.ДММ№3621/5-15 від 24.09.2013) звернувся до відповідача, до якого додав додаткові документи, а саме: експертний висновок Криворізького представництва Дніпропетровської торгово-промислової палати України від 04.09.2013 року; лист контрагента Vega Industries Ltd щодо ціноутворення на товар з обґрунтуванням б/н від 10.08.2013p.; калькуляцію ціни на кулі мелючі від компанії Vega Industries Ltd від 25.07.2013p.; калькуляцію ціни на кулі мелючі від виробника АІА ENGINEERING LTD від 25.07.2013р.; комерційну пропозиція Vega Industries Ltd № 4994RA від 30.05.2013 p.; копію митної декларації країни відправлення № 6094113 від 24.06.2013 р. з перекладом; копію митної декларації країни відправлення № 6119802 від 25.06.2013р. з перекладом; інвойс АІА ENGINEERING LTD № 0092400426 від 25.06.2013р. з перекладом; інвойс Vega Industries (Middle East) F.Z.E. № 43508060 від 25.06.2013p. з перекладом; інвойс б/н від 08.07.2013 року на фрахт від компанії «DHL LOGISTICS PVT LTD» до коносаменту № AMD 009585 від 08.07.2013 року з перекладом; виписку з торгівельного реєстру щодо належності Vega Industries Ltd до Vega Industries (Middle East) F.Z.E. № 43508060 від 25.06.2013 року з перекладом; інвойс б/н від 08.07.2013 року на фрахт від компанії «DHL LOGISTICS PVT LTD» до коносаменту № AMD 009585 від 08.07.2013 року з перекладом; виписку з торгівельного реєстру щодо належності Vega Industries Ltd до Vega Industries (Middle East) F.Z.E. від 14.04.2013 року з перекладом; комерційну ліцензію № 1165 від 22.04.2003 року з перекладом; лист про належність компанії Vega Industries Ltd до компанії АІА ENGINEERING LTD б/н від 16.07.2010р. з перекладом та організаційну структуру компанії виробника; лист аудиторської компанії про реалізацію продукції на території Європи від 07.09.2012 р.; бухгалтерську довідка ПАТ "ІНГЗК"; виписку з бухгалтерської документації, платіжне доручення №165 від 16.09.2013 року; Invoice № 92400426 від 25.06.2013 року надавався до митниці за оформленою ВМД № 110050004/2013/201267 від 05.08.2013 року.

Надані додаткові документи були розглянуті відповідачем, за результатами чого рішення про коригування митної вартості від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1 залишено чинним, про що позивача було повідомлено листом від 30.09.2013 № 17-11-1/3374.

У вказаному листи-відмові відповідач вказав, що в наданій комерційній пропозиції №4994 RА від 30.05.2013 в умовах поставки зазначено DDU Кривий Ріг. Поряд з цим, згідно з п.4 додатку №10 від 04.06.2013 до контракту №3500-09 від 24.04.2012 поставка здійснюється на умовах DАР «Кривий Ріг». При цьому, контрактна вартість товару співпадає з вартістю комерційної пропозиції і становить - 1730 дол.США/т (незалежно від умов поставки).

На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс умови поставки DDU продавець надає товар, що не пройшов митне оформлення і не розвантажений із прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в зазначеному місці призначення. На продавця покладаються всі витрати і ризики, пов`язані із транспортуванням товару. Відповідно до даних умов поставки до фактурної вартості включаються ціна товару, митні збори та платежі у країні експорту, навантаження, транспортні витрати до місця призначення, вивантаження, страхування.

За умовами DAP (погоджене місце) продавець зобов`язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці. Продавець не має зобов`язань щодо укладання договору страхування.

Отже, вищезазначені обставини вказують на можливе не включення всіх складових митної вартості товару при формуванні ціни товару для кінцевого споживача.

З огляду на наведене спростовуються посилання позивача на тотожність термінів DАР та DDU. Термін DАР може бути використано в тих випадках коли застосовується термін DDU, про що зазначається у договорі. Так між позивачем та Vega Industries Ltd. (Англія) було укладено зовнішньоекономічний контракт №3500-09 від 24.04.2012 на умовах поставки DDU, потім саме Додатковою угодою №10 від 04.06.2013 року до контракту умови поставки були змінені на DAP Кривий Ріг (INCOTERMS). Тобто сторони в даних договірних відносинах чітко за власним волевиявленням зазначили відповідний термін (умови поставки).

Окрім того, за результатами аналізу продажу заявленого товару виробником «АІА Engineering LTD», Індія, виставлено інвойс на компанію «Vega Industries» (Middle East). Об`єднані Арабські Емірати, яка, в свою чергу, перепродає компанії «Vega Industries LTD», Великобританія, що є продавцем за зовнішньоекономічним контрактом №3500-09від 24.04.2012, укладеним з Позивачем.

За інформацією продавця «Vega Industries LTD» (Великобританія) щодо організаційної структури, наданою у листі від 16.07.2010, компанія «Vega Industries» (Middle East), Об`єднані Арабські Емірати, є 100% дочірньою компанією «АІА Engineering Limited» (Індія) і володіє 100% статутного капіталу компанії «Vega IndustriesLimited» (Великобританія).

Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному Інтернет-сайті виробника товару (www.aiaengineering.com), компанія «Vega Industries LTD» є дочірньою компанією «АІА Engineering LTD» (на сайті зазначено скорочену назву «АІАЕ») та здійснює глобальну дистрибуцію продукції «АІАЕ» за межами Індії.

З урахуванням зазначеного, вказані компанії вважаються пов`язаними між собою у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи на торгівлю 1994 року.

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару. Під «дійсною вартістю», відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п.2 статті VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Для підтвердження заявленої вартості товару митним органом сформовано вимогу, відповідно до положень статті 53 МКУ, щодо надання прайс-листа виробника, яким визначається ціна пропозиції для широкого кола не пов`язаних покупців.

Відсутність прайс-листа виробника унеможливлює підтвердження формування вартості товару при посередницьких операціях між пов`язаними особами як «дійсної вартості» в понятті вищезазначених міжнародних норм.

В наданих калькуляціях ціни від виробника «АІА Engineering LTD», Індія від 25.07.2013 та продавця «Vega Industries LTD», Великобританія, від 26.06.2013 не зазначено, яка саме сировина та у якому відсотковому співвідношенні використана для виготовлення товару. Специфіка застосування зазначеного товару, яка передбачає підвищені вимоги до якісних показників - міцність, які формуються за рахунок показників сировини, використаної при виробництві.

Листом продавця «Vega Industries LTD» від 26.06.2013 повідомляється, що для виробництва мелючих куль, які поставляються в рамках контракту від 24.04.2012 №3500- 09 з ПАТ «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат», в якості основної сировини для виготовлення товару використовується сплав заліза та хрому (ферохром). Відсутність інформації щодо сировинних складових та біржових котирувань на такі сировинні складові, унеможливлює перевірку заявлених даних.

За результатами аналізу відомостей у транспортних документах, наданих декларантом, інформація про які містяться у гр. 44 ЕМД, встановлено, що згідно коносаменту від 08.07.2013 № AMD009585 оцінюваний товар перевозиться на судні «PUCON 1R327R» (порт навантаження Мундра, Індія), а згідно морської накладної від 02.07.2013 № MSCUI3077865 - на судні «ESPIRIT OF LUCK» (порт навантаження Мундра, Індія). Порт призначення Одеса зазначений як у коносаменті, так і у морській накладній. Враховуючи зазначене, є підстави вважати про можливу наявність перевантаження товару, що не дає можливості однозначного врахування повноти складових митної вартості товару.

Наданий експертний висновок Криворізького представництва Дніпропетровської торгово-промислової палати від 04.09.2013 № 3-211, вказує на можливу достовірність контрактної вартості товару, що поставляється «Vega Industries LTD» (Великобританія) для ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі додаткової угоди №10 від 04.06.2013 до контракту від 24.04.2012 № 3500-09 та ґрунтується на документах, наданих імпортером.

Інтернет - сайт виробника товару www.aiaengineering.com. зазначений у висновку, містить інформацію про продукцію, яку виробляє фірма «АІА Engineering LTD» під торгівельною маркою «VEGA», її хімічний склад та сферу застосування в залежності від типів гірничого обладнання. Цінові показники на продукцію відсутні на сайті виробника.

Сайт www.infogeo.ru містить лише ціни на ферохром виробництва США, Росії та країн Європейського Союзу.

Вищезазначений експертний висновок містить посилання на цінову інформацію щодо вартості сталі відповідно до офіційного сайту Лондонської біржі металів станом на 30.07.2013 та 31.07.2013.

Відповідно до вимог п.3 розділу III Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 13.07.2012 №362, при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових, ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару.

Для аналізу використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару.

Враховуючи положення розділу 6.8 контракту на поставку товару від 24.04.2012 №3500-09 одним з документів, що підтверджує відвантаження партії вантажу є експортна декларація. Заявлені у митній декларації відомості щодо відвантаження товару, які містяться у ВМД країни експорту від 24.06.2013 №6094113, від 25.06.2013 №6119802, дають підстави вважати, що інформація наведена у даному експертному висновку не може бути використана для підтвердження відомостей щодо формування вартості товару.

Надане платіжне доручення в іноземній валюті від 16.09.2013 (що підтверджує штамп ПАТ «Альфабанк») №0408004, містить дані про оплату товару за контрактом від 24.04.2012 №3500-09, проте без зазначення додаткової угоди.

Положеннями п.8 додаткової угоди №10 від 04.06.2013 до контракту від 24.04.2012 №3500-09, за якою здійснювалась поставка товару, визначено, що оплата товару здійснюється шляхом прямого банківського переказу протягом 30 календарних днів з дати постачання товару на умовах DAP Кривий Ріг, склад ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».

Товар було оформлено 05.08.2013 та випущено у вільний обіг за ЕМД №110050004/2013/201267. Отже, оплата за товар повинна була відбуватися не пізніше 04 вересня 2013 року.

Враховуючи виявлені за результатами перевірки розбіжності, неможливість підтвердження формування «дійсної вартості» згідно наданих документів, та визначення у повному обсязі всіх складових до вартості товару, у митниці відсутні підстави для перегляду рішення про коригування митної вартості, тому останнє є чинним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, оцінивши в сукупності вищевикладені обставини, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що митний орган правомірно застосував другорядний метод визначення митної вартості з врахуванням наявної інформації про митне оформлення подібного товару за ВМД №110050004/2013/200952 від 13.06.2013 р.

Судова колегія погоджується з такими висновками виходячи з наступного.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1,ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій підставою прийняття спірних рішень стала наявність у наданих декларантом до митного оформлення документах розбіжностей, які унеможливлюють ідентифікацію ввезеної партії товару, документи які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, а саме: в електронній копії митної декларації країни відправлення №6094113 від 24.06.2013 робиться посилання на інвойс №92400419 від 24.06.2013. Однак поставка даної партії здійснюється на підставі інвойсу №92400419 від 25.06.2013; в поданих до митного оформлення копіях митних декларацій країни відправлення зазначені умови поставки FOB, а згідно додатку №10 від 04.06.2013 до контракту №3500-09 від 24.04.2012 поставка здійснюється на умовах DAP «Кривий Ріг»; в комерційній пропозиції № 4994 RA від 30.05.2013р. робиться посилання на умови поставки DDU, натомість згідно специфікації від 04.06.2013 р. № 10 до контракту № 3500-09 від 24.04.2012р. поставка здійснюється на умовах DAP (При цьому, контрактна вартість товару співпадає з вартістю комерційної пропозиції і становить - 1730 дол.США/т (незалежно від умов поставки)); в морській накладній 02.07.2013 №MSCUI3077865 зазначено судно під назвою - SPIRIT OF LUCK, тоді як в коносаменті №AMD009585 від 08.07.2013 зазначено інше судно під назвою - PUCON.

Відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч.3 ст.54 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом коригування митної вартості товару у відповідності ст. 55 МК.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як встановлено судами під час консультацій декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З наданих документів документально підтверджені дані, що піддаються обчисленню, відсутні. Надані калькуляція цін на кулі мелючі від компанії Vega Industries Ltd від 26.06.2013 р., а також калькуляція ціни на кулі мелючі від виробника АІА ENGINEERING LTD від 25.06.2013 р. не містять відомостей, з якої саме сировини виготовлено товар, що унеможливлює перевірку формування вартості товару.

Отже колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що в даному випадку митниця мала підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару.

Відповідно до ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4 ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Митний орган мотивував неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості, про що було зазначено у спірному рішенні про визначення митної вартості товару.

До того ж, між декларантом та Відповідачем проводилась процедура консультацій, тобто обмін наявною інформацією, в електронному порядку, про що свідчать електронні повідомлення та дані гр.33 оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товару.

Таким чином спростовуються доводи позивача про ігнорування проведення консультації відповідачем у розумінні ч.4 ст.57 МК України.

Разом з тим, відповідно до ст. 264 МКУ, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Картка відмови №110050004/2013/00234 від 05.08.2013 видана відповідачем у зв`язку з тим, що заявлену митну вартість товару скориговано рішенням про коригування митної вартості товарів від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1.

Отже, посадова особа, яка приймала дане рішення - картку відмови, не мала правових підстав здійснити митне оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, оскільки відділом митних платежів було скориговано митну вартість згідно з вищезазначеним рішенням про визначення митної вартості товарів.

Таким чином, картка відмови є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятою у спосіб та в межах повноважень, наданих відповідачу законодавством.

Відповідач належним чином та в повному обсязі довів правомірність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів від 05.08.2013 №110050004/2013/000088/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.08.2013 року №110050004/2013/00234.

В доводах касаційної скарги позивач посилається на незгоду з рішеннями відповідача, оцінка яким була надана у відмові в їх перегляді митним органом.

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про правомірність застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вимога про визнання протиправною та скасування відмови Дніпропетровської митниці у визнанні митної вартості товару за ціною контракту, що викладена у листі від 30.09.2013 №17-11-1/3374 також не підлягає задоволенню, оскільки така відмова у вигляді листа не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статей 2 та 17 КАС України (в ред. станом на 30.09.2013 року).

Судова колегія звертає увагу на те, що доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що в розумінні вимог ст. 341 КАС України не є повноваженнями суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги про те, що судами не досліджена істотна обставина, а також співставлення умов, на підставі яких товар поставляється з посиланням на митну декларацію від 13.06.2013 року судова колегія оцінює критично, оскільки в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначалось про відсутність у митного органу інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом 2а. Крім того позивач, звертаючись 20.09.2013 року з листом щодо надання додаткових документів не звернув увагу на вказану обставину та не надав доказів вартості ідентичних товарів та неможливості застосування митної вартості щодо подібних товарів за ВМД від 13.06.2013 року № 110050004/2013/200952.

При цьому суд не приймає посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що в розумінні вимог ст. 53 та ч. 4 ст. 57 МК України консультація з ним не була проведена в десятиденний строк, оскільки: по-перше, консультація була проведена з позивачем шляхом електронного обміну інформації та ч. 4 ст. 57 МК України не містить будь-яких строків для її проведення. По-друге, встановлений вимогами статті 53 МК України десятиденний строк розповсюджується на подання інформації декларантом в разі виявлення митним органом будь-яких розбіжностей в поданих документах. В свою чергу, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, декларант у встановлений вказаною статтею строк повідомив митницю 05.08.2013 року про відсутність таких документів.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування судових рішень не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко