ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа №460/1549/19

адміністративне провадження №К/9901/26036/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Мороз Л.Л. Бучик А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу №460/1549/19

за позовом члена релігійної громади Свято-Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації, державного реєстратора управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука Олега Богдановича про визнання протиправним та скасування розпорядження, рішення, запису, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою члена релігійної громади Свято-Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_1

на ухвалу судді Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2019, постановлену суддею Щербаковим В.В.,

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,-

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1. Член релігійної громади Свято-Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації, державного реєстратора управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука О.Б., в якому просила:

- визнати протиправними дії Рівненської обласної державної адміністрації щодо проведення реєстрації змін до статуту Релігійної громади Свято - Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви шляхом реєстрації статуту Релігійної громади Свято - Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви в новій редакції;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Рівненської обласної державної адміністрації від 27.03.2019 №257 "Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції" стосовно реєстрації статуту Релігійної громади Свято - Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви в новій редакції з новою назвою;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Кир`янчука О.Б. про державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади Свято - Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви, на підставі якого внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.04.2019 №15891050005000137 та №15891070006000137;

- визнати протиправними та скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.04.2019 №15891050005000137 та №15891070006000137, що внесені державним реєстратором Кир`янчуком О.Б. щодо державної реєстрації внесення змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади Свято - Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на протиправність рішення Рівненської обласної державної адміністрації щодо реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції, зміни керівника і найменування цієї релігійної громади, що призвело до порушення її права на свободу віросповідання. Також зазначила, що протиправна зміна підлеглості релігійної громади в організаційних та канонічних питаннях порушує її право на вільне волевиявлення щодо членства у відповідній релігійній організації і на вільний вибір щодо сповідування релігійного культу.

3. Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019, відмовлено у відкритті провадження у даній адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивач подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення норм процесуального права та правил предметної юрисдикції, просить скасувати ухвалу судді Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2019 відкрито провадження у даній справі та витребувано справу з суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2019 дану справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з оскарженням позивачем судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

7. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2019 справу повернуто на розгляд відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зважаючи на те, що Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 20.11.2019 у справі №910/8131/19 викладена позиція з питань юрисдикції спорів, які виникають з питань щодо проведення реєстрації статуту (положення) релігійної організації.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів від 25.09.1991 №173 "Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель" зареєстровано статут Релігійної громади Української Православної Церкви у населеному пункті с. Поліське Березнівського району, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №484057 та свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади №33.

Згідно з указом Єпископа Рівненського та Острозького від 24.07.1995 №33 настоятелем Свято - Михайлівського храму с. Поліське Березнівського району призначений Корольчук Степан Миколайович.

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 09.12.2004 №639 зареєстровано зміни до статуту Релігійної громади Свято - Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви с. Поліське Березнівського району, доповнено його у частині «Адреса парафії» словами: «вул. Центральна, 43».

27.03.2019 головою Рівненської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження №257 "Про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції", яким за результатами розгляду заяви уповноваженого представника релігійної громади, на підставі статті 6 і пункту восьмого статті 25 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 8, 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та у зв`язку із зміною підлеглості, прийнято рішення зареєструвати статут релігійної громади Свято-Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви, зареєстрований рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25.09.1991 №173, із змінами та доповненнями, зареєстрованими розпорядженнями голови Рівненської обласної державної адміністрації від 12.12.2002 № 719 та від 09.12.2004 № 639, у новій редакції, за адресою: вул. Центральна, буд. 43, с. Поліське Березнівського району Рівненської області, 34650, з назвою - „Релігійна громада Свято-Михайлівської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Поліське, Березнівського району Рівненської області".

На підставі розпорядження голови Рівненської обласної державної реєстрації від 27.03.2019 №257 "Про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції" суб`єкт державної реєстрації - державний реєстратор Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчук О.Б. провів державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади Свято - Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви на підставі якого внесено записи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №15891050005000137 та №15891070006000137 від 12.04.2019.

Вважаючи, що реєстрація статуту релігійної громади у новій редакції, зміна керівника і найменування цієї релігійної громади порушує право позивача на свободу совісті та віросповідання, а також порушує її право на вільне волевиявлення членства у відповідній релігійній організації і на вільний вибір сповідування релігійного культу, позивач звернулась з даним позовом до суду.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відмовляючи у відкритті провадження у адміністративній справі суддя суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача. Такий спір має приватноправовий характер та з огляду на суб`єктний склад сторін спору має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що членами Релігійної організації не проводились загальні збори членів релігійної громади - Парафіяльні збори Релігійної організації щодо прийняття рішень про внесення змін до Статуту Релігійної організації, та відповідні рішення - не приймалися, тому розпорядження, яким і було зареєстровано Статут релігійної громади в новій редакції, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині державної реєстрації змін до Статуту.

Також, скаржник зазначає, що дана справа стосується повноважень державного реєстратора, як суб`єкта наділеного владними функціями щодо прийняття рішення про державну реєстрацію змін та доповнень до статуту. Крім того, спір у даній справі стосується порушення положень законодавства щодо внесення змін та доповнень до статутних документів юридичної особи, а не порушення прав та інтересів релігійної громади. Відтак, позивач вважає, що порушення норм процесуального права призвело до порушення правил предметної юрисдикції.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341КАС України).

12. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд дійшов таких висновків.

13. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

14. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

15. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

16. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

17. Під час визнання предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

18. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

19. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

20. Фактичною підставою звернення до суду стали протиправні, на думку позивача, реєстраційні дії державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про Релігійну громаду Свято - Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви, а також розпорядження Голови Рівненської обласної державної адміністрації від 27.03.2019 №257 "Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції" стосовно реєстрації статуту Релігійної громади Свято - Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви в новій редакції з новою назвою.

21. Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

22. Суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення релігійної організації врегульовано Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 №987-ХІІ (далі - Закон №987-ХІІ).

23. Відповідно до змісту статті 7 Закону №987-ХІІ релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

24. Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим (стаття 8 Закону № 987-ХІІ).

25. Відповідно до змісту статті 12 Закону №987-ХІІ, відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 вказаного Закону.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону №987-ХІІ для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

26. Згідно з частиною двадцять першою статті 14, частиною другою статті 15 Закону № 987-ХІІ перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, як і рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України Отже, законодавець висловився стосовно юрисдикції спорів, які виникають у зв`язку з бездіяльністю чи відмовою уповноваженого органу у прийнятті рішення щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації.

27. Отже, законодавець висловився стосовно юрисдикції спорів, які виникають у зв`язку з бездіяльністю чи відмовою уповноваженого органу у прийнятті рішення щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації.

28. Позивач оскаржує до адміністративного суду дії суб`єктів владних повноважень, посилаючись при цьому на недотримання цими суб`єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

29. Однак, з підстав позову вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана з тим, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження та при реєстрації змін до статуту не було дотримано норм Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", який визначає певне коло осіб, які можуть скликати парафіяльні збори та порядок внесення змін до статуту, що свідчить про те, що спір у цій справі стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення з реєстрації статуту релігійної організації, а позивач звернувся на захист релігійних прав позивача як учасник релігійної громади, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

30. Відтак, спір, який виник у цій справі, стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення з реєстрації статуту релігійної організації.

31. За змістом позовної заяви, видно, що позов у цій справі подано на захист релігійних прав позивача як учасника релігійної громади.

32. Тобто правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами, стосуються питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної громади. Суд вважає, що такі правовідносини є тісно пов`язаними з правовідносинами щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, а юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, також слід визначати відповідно до частини двадцять першої статті 14, частини другої статті 15 Закону №987-ХІІ.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі №910/8132/19.

33. Отже, спір, що виник у даній справі належить розглядати у порядку цивільного судочинства.

34. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, водночас дійшли помилкового висновку про те, що даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

35. Відповідно до змісту статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

36. З огляду на викладене, рішення судів попередніх інстанцій у мотивувальній частині підлягають зміні - з урахуванням мотивів наведених у цій постанові Верховного Суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу члена релігійної громади Свято-Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 у частині встановлення підсудності справи суду господарської юрисдикції змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови та визначивши право позивача на звернення із цим позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині ухвалу судді Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 у справі №460/1549/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду