ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2020

Справа № 910/18638/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення суми боргу за послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії в сумі 11 401 198,64 грн., пені в сумі 813,45 грн. та штрафу в розмірі 482 196,34 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: Франюк А.В., довіреність б/н від 03.01.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення суми боргу за послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії в сумі 11 401 198,64 грн., пені в сумі 813,45 грн. та штрафу в розмірі 482 196,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0153-09021 від 25.07.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/18638/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2019.

17.01.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

20.01.2020 представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.

27.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції позивач просить доручити Господарському суду Вінницької області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції відмовлено.

31.01.2020 представником позивача подано заяву про відмову від частини позовних вимог.

У судове засідання 03.02.2020 представники сторін з`явились, представник відповідача подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 24.02.2020.

17.02.2020 представником позивача подано відповідь на відзив

У судове засідання 24.02.2020 представники сторін з`явились, представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив та клопотання про зменшення штрафних санкцій, представник позивача подану заяву про відмову від позову в частині вимог про стягнення заборгованості в розмірі 13 375 807,71 грн. підтримав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про відмову від позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 13 375 807,71 грн., провадження у справі № 910/18638/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення суми боргу за послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії в сумі 11 401 198,64 грн., пені в сумі 813,45 грн. та штрафу в розмірі 482 196,34 грн. в частині стягнення заборгованості в розмірі 13 375 807,71 грн. закрито.

За результатами підготовчого засідання, призначеного на 24.02.2020, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.03.2020.

У судове засідання 16.03.2020 представник відповідача з`явився, представник позивача не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколом судового засідання від 24.02.2020 та розпискою про призначення справи до судового розгляду по суті, відповідно до якої, представник позивача присутній у судовому засіданні 24.02.2020 повідомлений, про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 16.03.2020 о 12:30 год.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.03.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

25 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (далі - позивач, постачальник послуг) та Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач, замовник) укладено Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0153-09021 (далі - Договір), за умовами якого, для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього Договору (п. 1.2 Договору).

За умовами п. 2.1 Договору вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальником послуг.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що замовник зобов`язаний, зокрема у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуг, з яких опущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.

Цей Договір набирає чинності з 25.07.2019 та діє до 31.12.2020 (п. 7.1 Договору).

Додатковою угодою від 02.09.2019 сторони дійшли згоди доповнити Договір пунктом 7.2 наступного змісту: згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цього Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.07.2019.

На виконання умов Договору, сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 3 від 30.09.2019 на суму 6 888 519,16 грн., № 4 від 31.10.2019 на суму 4 512 679,48 грн., № 5 від 30.11.2019 на суму 1 974 609,07 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 24.10.2019 № 2249 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальних послуг у вересні 2019 року» № 2384 від 14.11.2019 доповнено постанову НКРЕКП «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальних послуг у вересні 2019 року» № 2249 від 24.10.2019, зокрема абзацом такого змісту - ТОВ «Енера Вінниця» - 5 470 432,63 грн. (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальних послуг у жовтні 2019 року» № 2484 від 26.11.2019 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у жовтні 2019 року - ТОВ «Енера Вінниця» - 3 760 566,23 грн. (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальних послуг у листопаді 2019 року» № 3158 від 24.12.2019 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у листопаді 2019 року - ТОВ «Енера Вінниця» - 1 645 507,56 грн. (без ПДВ).

Як зазначає позивач, відповідачем порушено строки оплати вартості наданих послуг за період з вересня по листопад 2019 року включно, в зв`язку з чим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 640 284,49 грн. та штраф в розмірі 798 083,90 грн.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що оплата вартості послуг позивача із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за спірний період можлива лише у разі включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП як регулятора ринку електричної енергії, а оскільки змін до постанови НКРЕКП від 12.072019 № 1411 в частині збільшення витрат відповідача на виконання спеціальних обов`язків НКРЕКП не прийнято, підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Пунктом 18 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.

На виконання умов Договору, сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 3 від 30.09.2019 на суму 6 888 519,16 грн., № 4 від 31.10.2019 на суму 4 512 679,48 грн., № 5 від 30.11.2019 на суму 1 974 609,07 грн.

Таким чином відповідачем отримано від позивача послуг на суму 13 375 807,71 грн.

За умовами п. 2.1 Договору вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальником послуг.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають "зелені" тарифи.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом» N 641 від 26 квітня 2019 року затверджено Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, Методику формування кошторису гарантованого покупця, що додається, Типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, що додається та Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, що додається.

Пунктом 12.4 Порядку визначено, що протягом 3 робочих днів після затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 24.10.2019 № 2249 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальних послуг у вересні 2019 року» № 2384 від 14.11.2019 доповнено постанову НКРЕКП «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальних послуг у вересні 2019 року» № 2249 від 24.10.2019, зокрема абзацом такого змісту - ТОВ «Енера Вінниця» - 5 470 432,63 грн. (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальних послуг у жовтні 2019 року» № 2484 від 26.11.2019 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у жовтні 2019 року - ТОВ «Енера Вінниця» - 3 760 566,23 грн. (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальних послуг у листопаді 2019 року» № 3158 від 24.12.2019 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у листопаді 2019 року - ТОВ «Енера Вінниця» - 1 645 507,56 грн. (без ПДВ).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, за отримані послуги відповідача розрахувався 28.01.2020, тобто з порушенням строків, встановлених п. 12.4 Порядку.

Пунктом 6 ч. 8 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» сплачувати своєчасно та у повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників за "зеленим" тарифом, що кореспондується із п. 3.3 Договору, яким визначено, що замовник зобов`язаний, зокрема у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором.

Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За змістом статей 525-527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому, відповідно до частини першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Положенням ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуг, з яких опущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.

Водночас, згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, оскільки як встановлено судом, відповідачем допущено порушення умов Договору в частині оплати отриманих за Договором послуг, здійснивши перерахунок пені, з урахуванням заявлених позивачем періодів та приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 497 426,98 грн.

Також, оскільки відповідачем допущено порушення строків оплати послуг отриманих у вересні та жовтні більше ніж на 30 календарних днів, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми штрафу, судом встановлено, що стягненню з відповідача на підставі п. 4.3 Договору підлягає штраф в розмірі 798 083,90 грн.

Посилання відповідача на не включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП як регулятора ринку електричної енергії, судом відхиляються, оскільки порушення відповідачем строків оплати жодним чином не пов`язується із встановленим тарифом, а є відповідальністю за неналежне виконання взятих на себе за Договором зобов`язань.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу на 99% у зв`язку з відсутністю збитків у позивача, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16 та у постанові від 27.02.2019 у справі №910/9765/18

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає про те, що матеріли справи не містять доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем строків оплати.

Проте сам лише факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов`язку не може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав зменшення розміру штрафу, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення розміру штрафу.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення суми пені та штрафу.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код: 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131; ідентифікаційний код: 41835359) пеню в розмірі 497 426 (чотириста дев`яносто сім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 98 коп., штраф в розмірі 798 083 (сімсот дев`яносто вісім тисяч вісімдесят три) грн. 90 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 432 (дев`ятнадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 66 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.03.2020

Суддя О.А. Грєхова