Провадження № 2-а/743/89/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Павленко О.В., при секретарі Воєдило О.В.,

з участю: представника позивача Ставицького О.В. (в режимі відеоконференції з Донецьким апеляційним судом), відповідачки - громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 ,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду адміністративної справи за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області до громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про продовження строку затримання,

УСТАНОВИВ:

ГУ ДМС України в Донецькій області звернулось до суду з позовом до громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про продовження строку затримання. Позовні вимоги мотивовані тим, що останню, згідно рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 03.04.2019 затримано з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію з поміщенням до ПТПІ терміном на шість місяців. Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.09.2019 строк затримання відповідачки було продовжено на шість місяців до 03.04.2020. Однак від Консульського відділу Посольства Російської Федерації в Україні документів необхідних для ідентифікації особи відповідачки для перетину державного кордону України не надійшли. Крім того, погодженою датою, часом та місцем передачі відповідачки було визначено 20.03.2020 у контрольно-пропускному пункті через державний кордон з боку України "Сеньківка-Нові Юрковичі" на кордоні України та Брянської області Російської Федерації. Водночас, з 00:00 17.03.2020 у зазначеному контрольно-пропускному пункті тимчасово припинено сполучення, у тому числі пішохідне, у зв`язку з веденням на території України невідкладних заходів щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Тому позивач просить продовжити строк затримання відповідачки на шість місяців.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просив суд їх задовольнити.

Відповідачка - громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 03.04.2019, відповідачку затримано з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, та поміщено в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.09.2019 строк затримання відповідачки було продовжено на 6 місяців, а саме до 03.04.2020.

20.02.2020 позивачем з Головного управління з питань міграції МВС Російської Федерації було отримано листа щодо надання згоди на можливість здійснення процедури реадмісії, а також погоджена дата, час та місце передачі ОСОБА_1 - 20.03.2020 на 15.00 (за київським часом) у контрольно-пропускному пункті через державний кордон з боку України «Сеньківка - Нові Юрковичі» на кордоні України та Брянської області Російської Федерації.

У зв`язку із затримання погодження дати, часу та місця передачі ОСОБА_1 компетентним органом Російської Федерації позивач 26.02.2020 звернувся до Консульського відділу Посольства Російської Федерації в Україні з відповідним запитом щодо документування відповідачки свідоцтвом на повернення до Російської Федерації.

Однак, відповідь на адресу позивача не надійшла, а відповідачка залишається неоформленою свідоцтвом на повернення до Російської Федерації, тобто не ідентифікованою.

Крім того, відповідно до підпункту 1 пункту 1. Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 13.03.2020, введеного в дію Указом Президента від 13.03.2020 №87/2020, Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю і припинення в них пішохідного сполучення» від 13.03.2020 № 288-р, розпорядження Кабінету Міністрів України «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 14.03.2020 № 287-р у контрольно-пропускному .пункті через український кордон «Сеньківка» з 00:00 17.03.2020, тимчасово припинено сполучення, у тому числі пішохідне.

Виходячи з вищевказаних обставин, здійснити передачу відповідачки компетентним органом Російської Федерації у порядку реадмісії 20.03.2020 неможливо.

Згідно ч.ч. 11, 13 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Згідно пп. f п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Згідно ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію; іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.

Відповідно до статей 24, 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, договір набирає чинності в порядку і в дату, передбачену в самому договорі або погоджені між державами, які брали участь у переговорах. Кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію» від 05.06.2013 було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію, підписану 22.10.2012.

Вказаною Угодою, а також Інструкцією про порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України міжнародних угод про реадмісію осіб, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2015 №158, визначено підстави та порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України положень про реадмісію (приймання-передавання) громадян обох держав, а також порядок їх взаємодії під час здійснення реадмісійних процедур.

Згідно вищезазначеної інструкції, проведення заходів реадмісії з будь-якою договірною стороною передбачає ряд організаційних заходів, які включають процедуру ідентифікації особи, обмін інформацією між сторонами, та сам процес передачі особи від одного компетентного органу до другого компетентного органу.

Частина 4 статті 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» регламентує, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як на 18 місяців.

З врахуванням наведеного, суд доходить висновку про наявність правових підстав для продовження строку затримання громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 на шість місяців до 03 жовтня 2020 року, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 90, 241-246, 250, 289 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (місцезнаходження: вул. Митрополитська, 20, м. Маріуполь Донецької області, код ЄДРПОУ: 37841728) до громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ) про продовження строку затримання - задовольнити в повному обсязі.

Продовжити строк затримання громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 на шість місяців до 03 жовтня 2020 року.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Павленко