Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сухан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся в суд з позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування у сумі 52 260,16 грн. за шкоду, завдану пошкодженням у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу, яка мала місце 22.05.2018.

Позовна заява обґрунтована тим, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.12.2018 у справі № 308/12697/18 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070170000640 від 22.05.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із смертю обвинуваченого.

Позивач вказує, що за даними ухвали водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, яким визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Невиконання водієм вказаних вимог Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що наступили, зокрема з механічними ушкодженнями належного позивачу автомобіля.

Стверджує, що 17.05.2019 він отримав копію ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.12.2018 у справі №308/12697/18, відповідно з цього моменту позивачу стало відомо про набрання нею законної сили, оскільки в суд на розгляд клопотання його не викликали, відтак тільки 17.05.2019 року він дізнався про те, що вправі претендувати на виплату страхового відшкодування.

Позивач зазначив, що в день дорожньо-транспортної пригоди станом на 22.05.2018 автомобіль винуватця ОСОБА_2 «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був застрахований, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності оформлено не було, що підтверджується з Центральної бази даних МТБСУ.

Відповідно до висновку автотоварознавчого експертного дослідження № 327 від 27.11.2018 сума матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 52260,16 грн.

17 травня 2019 року ним, згідно із ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було направлено повідомлення про отримання страхового відшкодування до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Вказує, що відповідь на подану до МТСБУ заяву про виплату відшкодування він досі не отримав. В телефонному режимі його повідомили, що платити не будуть.

Враховуючи викладене, просить суд стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 52 260,16 грн.

27.06.2019 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до МТСБУ про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу.

23.07.2019 року відповідач – представник МТСБУ – Приступа ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що подаючи МТСБУ заяву про виплату відшкодування від 17 травня 2019 р. позивач не надав МТЗ страхового полісу, який би свідчив, що на дату ДТП його цивільно-правова відповідальність, як власника транспортного засобу Опель Астра була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім цього, зазначає, що виникає сумнів, чи є позивач в тлумаченні Закону власником транспортного засобу Опель Астра, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Адже доданий до позовної заяви документ, який зазначений в додатках до позовної заяви як правовстановлюючий документ на автомобіль Опель Астра, реєстраційний номер НОМЕР_2 , жодним чином не ідентифікує позивача як власника цього транспортного засобу.

Стверджує, що транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для особистого користування більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації в сервісних центрах МВС на строк, визначений відповідним органом доходів і зборів. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Отже, є всі підстави вважати, що гр. ОСОБА_1 неправомірно експлуатував транспортний засіб Опель Астра, реєстраційний НОМЕР_2 на території України і не є власником цього транспортного засобу в розумінні Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а отже, не мав права на одержання регламентної виплати.

Що стосується позовних вимог про відшкодування шкоди в розмірі 52260,16 грн., зазначає, що відповідно до Висновку експертного дослідження № 327 від 27.11.2018 р., складеного судовим експертом ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту автомобіля Опель Астра, реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на 11.05.2018 р. становить 297 970,58 грн.. Ринкова вартість зазначеного автомобіля станом на 11.05.2018 р. може становити 52 260,16 грн.

Згідно з п. 30.2 ст.30 Закону якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки позивачем не повідомлено МТСБУ про ДТП у встановленому Законом порядку і не надано автомобіль для огляду, на даний час вартість транспортного засобу після ДТП не встановлена, що унеможливлює визначити реальну вартість збитку. В усякому разі, стверджує, що на заявлену суму позивач претендувати в жодному випадку не може.

Також зазначають, що оскільки заява про проведення регламентної виплати ними отримана 21.05.2019 року, з врахуванням 90-денного строку для ухвалення рішення про виплату відшкодування чи про відмову у виплаті, термін спливає лише 20.08.2019 року.

На підставі вищевикладеного просять суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вказаного позову в повному обсязі.

02.10.2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату суду № 669, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 308/5705/19 у зв`язку з тим, що суддя Тхір О.А. відрахована зі штату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (закінчення строку тимчасового переведення) згідно з Наказом Ужгородського міськрайонного суду № 300/02-06 від 20.09.2019 року.

Автоматизованою системою документообігу суду 02.10.2019 року головуючим суддею з розгляду даної справи визначено Лемак О.В.

Позивач – ОСОБА_1 та його представник – адвокат Марина В.Г. в судове засідання не з`явилися, однак, 17.02.2020 року представник позивача подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без їхньої участі. Просив також у заяві задовольнити їхні позовні вимоги. Окрім того, 17.02.2020 року представник позивача подав заяву, в якій просив суд при постановленні рішення вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 2503,00 грн.

Відповідач – представник МТСБУ в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.12.2018 у справі № 308/12697/18 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070170000640 від 22.05.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із смертю обвинуваченого.

Як вбачається зі змісту ухвали суду від 22.12.2018 року Згідно з пред`явленим обвинуваченням 22.05.2018 року, приблизно о 15.00 год., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи ввіреним йому технічно-справним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Skoda» моделі «Fabia», номерний знак НОМЕР_1 , разом з пасажирами ОСОБА_5 , який сидів на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які сиділи на задньому сидінні вищевказаного автомобіля, рухаючись по проїзній частині другорядної автодороги в населеному пункті с. Великі Лази, виїхав на головну автодорогу М-06 сполученням Київ-Чоп, по смузі розгону, будучи самовпевненим та самонадійним, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, прийняв рішення та здійснив маневр, а саме перетин смуг вищевказаної автодороги для подальшого розвороту та руху в напрямку м. Мукачево, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Ореl» моделі «Astra», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який в той час рухаючись по крайній лівій смузі автодороги М-06 сполученням Київ-Чоп, маючи перевагу у русі, продовжував рух в напрямку м. Ужгород та перед настанням даної ДТП ніяких Правил дорожнього руху не порушував. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир керованого ним автомобіля ОСОБА_8 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 295 від 04.06.2018 року отримала тілесні ушкодження у вигляді: політравма, ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом зубоподібного відростка другого шийного хребця з незначним зміщенням, закриті переломи лобкової та сідничної кісток справа, лобкової зліва, крижової кістки справа з незначним зміщенням, ЗТГК, множинні переломи ребер справа, забій легень, двобічний обмежений плеврит, обмежений гемопневматоракс, забійно-рвані рани нижньої третини лівого стегна та лівої стопи. Виникли вказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно могли бути виступаючі частини салону автомобіля під час ДТП. Дані тілесні ушкодження по цій ознаці згідно з п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 pоку № 6, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження і по своєму характеру виникли під час ДТП та характерні для пасажира сапону легкового автомобіля. Також в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «Ореl» моделі «Astra», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_2 , ОСОБА_1 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 272 від 04.06.2018 року отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому тіла грудини, які підтверджені рентгенологічним обстеженням та комп`ютерною томограмою. Виникли вказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно могли бути виступаючі частини салону автомобіля під час ДТП. Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно з п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 pоку № 6, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, яким визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Невиконання водієм ОСОБА_2 вказаних вимог Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що наступили, зокрема отриманням вищевказаними особами тілесних ушкоджень.

Органом досудового розслідування ці дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та тяжке тілесне ушкодження.

Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 лише 17.05.2019 отримав копію ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.12.2018 у справі №308/12697/18, відповідно з цього моменту позивачу стало відомо про набрання нею законної сили, оскільки в суд на розгляд клопотання його не викликали.

Також судом встановлено, що в день дорожньо-транспортної пригоди станом на 22.05.2018 автомобіль винуватця ОСОБА_2 «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був застрахований, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності оформлено не було, що підтверджується інформацією з Центральної бази даних МТБСУ (а.с. 8).

Як вбачається з копії висновку автотоварознавчого експертного дослідження № 327 від 27.11.2018 сума матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 52260,16 грн., ринкова вартість не розмитненого автомобіля – 52 260,16 грн., вартість відновлювального ремонту – 297 970,58 грн.

Право власності ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з перекладом серії Н НОМЕР_3 .

Також, до матеріалів справи додано копію картки міжнародного автомобільного страхування – зелену картку з перекладом строком дії від 09.03.2019 року по 07.05.2019 року зі змісту якої вбачається, що ця картка дійсна на території тих країн, на яких не викреслені розпізнавальні знаки країн.

Судом також встановлено, що 17 травня 2019 року ним, згідно із ст.33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_1 звернувся із заявою до МТСБУ про отримання страхового відшкодування.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд вважає доведеним факт заподіяння майнової шкоди позивачу ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 , і яка, за відсутністю достовірних даних повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховика та виплату страхового відшкодування, повинна на підставі ст. ст. 1166, 1187 ЦК України відшкодовуватися особою, яка завдала шкоду, тобто відповідачем ОСОБА_2 .

Однак, як вбачається з ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.12.2018 року у справі № 308/12697/18 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070170000640 від 22.05.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із смертю обвинуваченого.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як закріплено п. 33.1.4 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до п. п.«а» п.4 1.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.38.2 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: 38.2.1. до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.

Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.

За статтею 1191ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Викладене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 у справі № 6-2806цс16.

Таким чином, так як із ОСОБА_2 спричинену матеріальну шкоду не стягнуто, так як останній помер, цивільний позов не було заявлено, позивачем було обрано спосіб захисту своїх порушених прав, а саме пред`явлення цивільного позову до МТСБУ у порядку передбаченому п. п.«а» п.4 1.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Що стосується твердженя відповідача про те, що ОСОБА_1 неправомірно експлуатував транспортний засіб Опель Астра, з іноземною реєстрацією на території України, то таке не підтверджено жодними доказами.

Окрім того, відповідно до ст. 48 Закону України «Про міжнародне приватне право» до зобов`язань, що виникають з дії однієї сторони, з урахуванням положень статей 49-51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така дія.

Також згідно зі ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди. Сторони зобов`язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, у будь-який час після його виникнення можуть обрати право держави суду.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з МТСБУ страхового відшкодування є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у справі, суд зазначає наступне.

При зверненні з даною позовною заявою позивачем були понесені судові витрати в загальній сумі 2500,00 грн. за проведення авто товарознавчої експертизи, що підтверджується копією рахунку № 3 від 10.01.2020 року та квитанцією від 12.01.2020 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати пов`язані із проведенням експертиз.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в сумі 2500,00 грн., а також стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 82, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу - задовольнити повністю.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 52 260 (п`ятдесят дві тисячі двісті шістдесят) гривень 16 коп.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. судового збору.

Позивач : ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач : Моторно (транспортне) страхове бюро України, адреса місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, код ЄРПОУ 21647131.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення – 25 лютого 2020 року.

Головуюча Лемак О.В.