Провадження № 2/0203/372/2020

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Давіденко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в загальному порядку цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив №28 «Радіо», третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковська Олени Олегівни, про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року позивач звернулась до суду з зазначеним позовом до ОК «ЖБК №28 «Радіо» на предмет визнання за нею права власності в цілому на квартиру АДРЕСА_1 , з підстав того, що є дружиною ОСОБА_2 , якому як члену кооперативу виділено вказану квартиру, за яку перший пайовий внесок ОСОБА_2 сплатив разом з дружиною ОСОБА_3 , яка померла у 1967 році, а решту пайових внесків з 1970 по 1077 роки ОСОБА_2 виплатив разом з позивачем, з якою одружився у 1970 році, у зв`язку з чим вказана квартира стала їх спільною власністю, проте після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 оформити спадщину належним чином, як і оформити свою Ѕ частку не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на право власності спадкодавця через те, що за життя він їх не оформлював, у зв`язку чим позивач змушена звернутися за захистом свого права власності в судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено 12 грудня 2019 року судді Колесніченко О.В.

Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року відкрито провадження в загальному порядку та призначене підготовче засідання, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка з обміном учасниками справи змагальними заявами по суті справи без виникнення процесуальних ускладнень.

Відповідач, отримавши копію позовної заяви 25 січня 2020 року, свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв і про дату, час і місце судового засідання неодноразово повідомлявся належним чином, однак на адресу суду рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повертались без вручення адресату.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського МНО Піонтковська О.О. пояснень на позовну заяву не подавала, направивши на виконання ухвали суду від 20 січня 2020 року копію спадкової справи після ОСОБА_2 .

У судове засідання не з`явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений розгляд справи з урахуванням письмової заяви представника позивача ОСОБА_4 про розгляд справи за його відсутності, а також заяви третьої особи про розгляд справи у їъ відсутності, що з`ясуванню обставин не перешкоджає.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Кіровської райради депутатів трудящих №1101 від 09 жовтня 1962 року затверджено будівництво кооперативного будинку № НОМЕР_1 «Радіо». У 1963 році розпочато будівництво будинку на особисті кошти членів кооперативу та кошти державного кредиту. Членом кооперативу була зареєстрована ОСОБА_3 , яка заселилася у кооперативну квартиру АДРЕСА_1 разом з сім`єю: чоловіком ОСОБА_5 , дочкою ОСОБА_6 .

За даними довідки ОК «ЖБК №28 «Радіо» від 04 липня 2019 року №5 загальна вартість кооперативної квартири АДРЕСА_1 4063 руб. 34 коп.; на початок будівництва, тобто у 1962 році, сплачений перший внесок в сумі 1771 руб. 32 коп., решта суми 2291 руб. 62 коп. підлягала сплаті у розстрочку на 13 років. У 1967 році померла ОСОБА_3 , після чого, згідно затвердженого договору по погашенню державного боргу у травні 1977 року решта внесків сплачена, вартість квартири виплачена (а.с.16-17).

Також судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з 29 січня 1970 року перебували у шлюбі, зареєстрованому Кіровським РАГС м. Дніпропетровська, про що вчинений актовий запис №116 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , про що Відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції 20 жовтня 2009 вчинено актовий запис №7353 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 20 жовтня 2009 року (а.с.12).

За даними довідки, виданої Відділом обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 26 квітня 2019 року за № 3364, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані з 28 квітня 1978 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , яка зареєстрована там і на даний час, а ОСОБА_5 знятий з реєстрації 11 березня 2019 року у зв`язку зі смертю 19 жовтня 2009 року (а.с.46).

За даними довідки КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР від 11 березня 2019 року №3330 станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_2 відсутні відомості щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 (а.с.45).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 22 КпШС України, норми якого діяли на час виплати пайових внесків, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до ст. 7 Закону СРСР "Про власність в СРСР", норми якої діяли на час остаточної виплати пайових внесків – травень 1977 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває право власності на це майно.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 15 Закону України «Про власність», що діяв з 15 квітня 1991 року, норми якого також роз`яснені Пленумом Верховного Суду України у постанови № 9 від 18 вересня 1987 року «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 17 Закону України «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об`єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.

Виходячи з наведених норм ст. 7 Закону СРСР "Про власність в СРСР", ст. ст. 15,16, 17 Закону України «Про власність», ст. 22 КпШС, які діяли на час виникнення спірних правовідносин з набуття прав на квартиру АДРЕСА_4 , ця квартира, як виділена спочатку члену ЖБК ОСОБА_3 , з якою ОСОБА_5 разом за спільні кошти подружжя сплатив 1771 руб. 72 коп., та решта вартості якої сплачена ОСОБА_5 разом з дружиною ОСОБА_1 у сумі 2291 руб. 62 коп., є спільною власністю подружжя та за правилами ст. 22 КпШС частки у праві власності на цю квартиру належить визначити таким чином:

-1771 руб. 72 коп. як перший внесок сплачена за спільні кошти подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , тому ця частка є спільною власністю цього подружжя, що складає 109/250 частки всієї квартири (або 43,6%) та після смерті дружини ОСОБА_5 успадкував Ѕ від вказаної частки (з огляду на відсутність даних про прийняття спадщини дочкою ОСОБА_3 – ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у зв`язку з чим самостійно набув право на 109/250 часток спірної квартири;

-2291 руб. 62 коп. як решта повної вартості квартири сплачена подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , тому ця частка є спільною власністю цього подружжя, що складає 141/250 (або 56,4%) часток квартири та в якій кожен з подружжя має по 1/2, тобто по 141/500 часток кожний.

Відповідно, частка спадкодавця ОСОБА_5 у спірній квартирі складала 359/500 часток (109/250 + 141/500 = 359/500), а частка позивача у спірній квартирі – 141/500.

Також, з аналізу наведених вище норм, належить дійти висновку, що у разі смерті члена житлово-будівельного, садівницького товариства, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово-будівельному кооперативі та житловий будинок у садівницькому товаристві входять до складу спадщини.

Відповідно, до складу спадщини після ОСОБА_5 згідно ст. 1218 ЦК України увійшла належна йому на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 частка квартири АДРЕСА_4 в розмірі 359/500.

Спадкодавець ОСОБА_5 заповіту за життя не склав, що встановлено на підставі даних спадкової справи та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 22 лютого 2019 року (а.с. 42).

За правилами ст. 1258 ЦК України, норми якої діяли на час відкриття спадщини, спадкоємцями за законом першої черги на частину майна, належного ОСОБА_5 , за життя, є лише позивач ОСОБА_1 , як дружина, що прийняла спадщину фактично за правилами ч.3 ст. 1268 ЦК України та 22 лютого 2019 року, оскільки інші особи з заявою про прийняття спадщини не зверталися та наявність таких не встановлена, а дочка спадкодавця ОСОБА_5 – ОСОБА_6 за даними довідки ОК «ЖБК №28 «Радіо» від 04 липня 2019 року померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що узгоджується з відомостями, які містяться в матеріалах спадкової справи №17/2019, заведеної приватним нотаріусом Дніпровського МНО Піонтковською О.О. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Разом з цим, постановою приватного нотаріуса Дніпровського МНО Піонтковською О.О. від 10 травня 2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю у спадкоємиці правовстановлюючих документів на квартиру належну померлому (а.с.18 спадкової справи).

Відповідно до норм ч. 3 ст. 1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Крім того, судом встановлено, що право на частку спільній сумісній власності подружжя на спірну квартиру позивач оформити належним чином не має змоги у зв`язку з тим, що право власності на цілу квартиру членом кооперативу ОСОБА_5 не оформлялося.

Таким чином, право власності спадкоємця на спадкове майно, а так само право власності на частку у спільному майні подружжя підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, оцінивши зібрані докази кожний окремо та в сукупності і логічному взаємозв`язку на предмет належності, допустимості, достатності, суд приходить до висновку, що позивач набула право власності в порядку спадкування за законом як єдиний спадкоємець першої черги після ОСОБА_5 на 359/500 часток квартири АДРЕСА_4 , та на 141/500 частку у цій квартирі як на спільне сумісне майно подружжя, що сукупно складає право власності на квартиру в цілому, у зв`язку з чим наявні правові підстави для їх задоволення.

За правилами ст. ст. 141, 142 ЦПК України суд вважає за можливе з урахуванням клопотання позивача судові витрати залишити на її рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №28 «Радіо», третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковська О.О. про визнання права власності на нерухоме майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ), право власності на квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 44,7 кв.м. в цілому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги у паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс складено 16.03.2020.

Суддя О.В. Колесніченко