ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2020 року

Київ

справа №818/1614/17

провадження №К/9901/51169/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Губської О. А., Данилевич Н. А.

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Глухівського міськрайонного суду Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (суддя Савицька Н.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року (судді Мінаєва О.М., Макаренко Я.М., Бартош Н.С.),

І. Суть спору

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (далі - ТУ ДСА), Глухівського міськрайонного суду Сумської області, в якому просив:

1.1 визнати протиправною бездіяльність ТУ ДСА щодо нездійснення нарахування позивачу суддівської винагороди за період з 01 січня 2017 року по 29 серпня 2017 року, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати 3200,00 грн., визначеної Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»;

1.2 зобов`язати ТУ ДСА перерахувати та виплатити позивачу суддівську винагороду з розрахунку посадового окладу 32000,00 грн. за період з 01 січня 2017 року по 29 серпня 2017 року, з урахуванням виплачених за цей період сум;

1.3 визнати протиправною бездіяльність ТУ ДСА та Глухівського міськрайонного суду щодо не встановлення щомісячної надбавки за вислугу років за період з 01 жовтня 2015 року по 29 серпня 2017 року в розмірі 60 відсотків від посадового окладу;

1.4 зобов`язати Глухівський міськрайонний суд Сумської області встановити, починаючи з 01 жовтня 2015 року, розмір щомісячної надбавки за вислугу років - 60 відсотків від посадового окладу;

1.5 зобов`язати ТУ ДСА перерахувати та виплатити суддівську винагороду, обчисливши її з розміру щомісячної надбавки за вислугу років 60 відсотків від посадового окладу, починаючи з 01 жовтня 2015 року по 29 серпня 2017 року, з урахуванням виплачених за цей період сум.

2. З посиланням на частину другу статті 130 Конституції України, частину першу статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI), а також на статтю 8 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» позивач зазначив, що призначений на посаду судді до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді). Вважає, що розмір суддівської винагороди має обчислюватися виходячи із розміру 10 мінімальних заробітних плат (10х3200 грн.), відтак має становити 32000,00 грн.

3. Зауважив, що застосування до спірних правовідносин пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є помилковим, позаяк цим Законом не внесено змін до законів № 1402-VІІІ, №2453-VІ в частині регулювання розміру суддівської винагороди суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання.

4. Зазначив також, що до стажу роботи на посаді судді, який має право на відставку, серед іншого йому зараховано і період проходження дійсної строкової військової служби в Збройних Силах СРСР, яку він проходив з 16 листопада 1983 року по 10 листопада 1985 року, в т.ч. з 20 вересня 1983 року по 10 листопада 1985 року брав участь в бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, що підтверджується витягом з військового квитка та довідкою Глухівського ОМВК. Відповідно до положень чинного законодавства України та, виходячи з принципу верховенства права період участі у бойових діях за час проходження дійсної строкової військової служби зараховується в кратному (пільговому) обчисленні (один місяць за три) при визначенні розміру надбавки за вислугу років.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.

5. Указом Президента України від 12 грудня 2003 року №525/2003 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Глухівського міського суду.

6. Указом Президента України від 23 березня 2004 року №358/2004 переведений на посаду судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області. Постановою Верховної Ради України від 30 жовтня 2008 року № 628-VI позивач обраний суддею цього ж суду безстроково.

7. Рішенням Вищої ради правосуддя № 2551/0/15-17 від 29 серпня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. Відтак наказом Глухівського міськрайонного суду № 5 ОС від 29 серпня 2017 року ОСОБА_1 відраховано зі штату суду.

8. ОСОБА_1 не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді). З січня 2017 року по 29 серпня 2017 року ТУ ДСА нараховувала та виплачувала позивачу суддівську винагороду виходячи з посадового окладу в розмірі 10 прожиткових мінімумів (16000 грн.), що підтверджується розрахунковими листами за січень-серпень 2017 року.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

9. Сумський окружний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2017 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

10. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 квітня 2018 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

11. Суди першої та апеляційної інстанцій, з посланням на постанову Верховного Суду у справі 28 листопада 2017 року у справі № К/800/39635/17, зазначили, що посадовий оклад судді, який не пройшов кваліфікаційного оцінювання, визначається відповідно до розміру, визначеного частиною третьою статті 133 Закону № 2453-VI.

12. З посиланням на статті 7, 8 Закону № 1801-VІІ суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що положення абзацу другого пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VІІІ слід тлумачити так, що ним встановлено розмір мінімальної заробітної плати, а не розмір «розрахункової величини». Це положення не змінює частини третьої статті 133 Закону № 2453-VI у частині визначення саме мінімальної заробітної плати як величини, на основі якої обчислюється суддівська винагорода. У зв`язку із цим відсутні ознаки невідповідності цього положення частині другій статті 130 Конституції України.

13. Розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у 2017 році у порівнянні із груднем 2016 року не змінився; втручання у розмір суддівської винагороди як гарантію незалежності суддів не відбулося.

14. Отож, підсумували суди, з 01 січня 2017 року розмір посадового окладу судді місцевого суду, який не пройшов кваліфікаційного оцінювання, становить 16000 грн. Тому ТУ ДСА під час нарахування позивачу суддівської винагороди за період з 01 січня 2017 року по 29 серпня 2017 року, розрахованої з розміру посадового окладу в розмірі 16000,00 грн., діяло на підставі, в межах і в спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

15. Стосовно позовних вимог про нарахування і виплату щомісячної надбавки за вислугу років за період з 01 жовтня 2015 року по 29 серпня 2017 року в розмірі 60 % від посадового окладу, суди попередніх інстанцій зазначили таке.

16. Наказом в.о. голови Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2013 року № 2 ОС «Про встановлення доплати за вислугу років судді ОСОБА_1 » позивачу з 14 січня 2013 року встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу за стаж роботи понад 20 років.

17. До стажу роботи судді ОСОБА_1 для встановлення щомісячної доплати за вислугу років станом на 14 січня 2013 року були враховані такі періоди: календарний період строкової військової служби (період з 16.11.1983 по 10.11.1985) - тривалість стажу становить 1 рік 11 місяців 24 дні; робота на посаді в органах прокуратури (період з 10.10.1994 по 21.10.1998 ) - тривалість стажу становить 4 роки 0 місяців 11 днів; робота в митних органах (період з 04.01.1999 по 07.11.2001 ) - тривалість стажу становить 2 роки 10 місяців 3 дні; робота на посаді консультанта суду (період з 19.11.2001 по 03.07.2003) - тривалість стажу становить 1 рік 7 місяців 14 днів; робота на посаді судді Глухівського міського суду (період з 03.07.2003 по 26.03.2004) - тривалість стажу становить 0 років 8 місяців 23 дні; робота на посаді судді Глухівського міськрайонного суду (період з 27.03.2004 по 14.01.2013) - тривалість стажу становить 8 років 9 місяців 17 днів. Загалом стаж роботи позивача станом на 14 січня 2013 року становив 20 років 0 місяців 2 дні.

18. При визначенні стажу роботи для встановлення ОСОБА_1 доплати за вислугу років відповідачі виходили з того, що до стажу роботи на посаді судді (статті 129, 130 Закону № 2453-VI) для суддів, які були призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Законом треба керуватися також положеннями частини шостої статті 44 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ), якою встановлено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

19. Щодо категорії працівників, яким законом передбачені такі ж пільги (стаття 44 Закону № 2862-ХІІ), з урахуванням роз`яснень викладених у листі Державної судової адміністрації України від 26 березня 2012 року № 10 - 1497/12, була взята до уваги робота працівників на посадах державних службовців та службовців, що працювали в державних органах та розрахунок стажу роботи яких здійснювався відповідно до Закону України «Про державну службу» і Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (діяли на дату встановлення позивачу надбавки).

20. За пунктом 3 вказаного Порядку до державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, а також час роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року № 1049 «Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів».

21. З посиланням на частину першу статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», пункт 2 статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пункти 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», постанову Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP», спільну постанову Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року № 59-27 «Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям» суди попередніх інстанцій констатували, що законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачає зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням Уряду СРСР проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та отримання різних видів пенсій і соціальних виплат.

22. Отож, як зазначили суди попередніх інстанцій, служба в лавах Радянської армії на території Демократичної Республіки Афганістан повинна зараховуватися на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці служби до стажу роботи для призначення пенсії. Тобто, зарахування пільгового стажу повинно проводитися органами Пенсійного фонду при нарахуванні довічного утримання судді у відставці.

23. Позивач зазначив, що право на призначення надбавки за вислугу років в розмірі 60 відсотків він набув з 01 жовтня 2015 року. Втім, відколи видано наказ від 14 січня 2013 року № 2 ОС «Про встановлення доплати за вислугу років судді ОСОБА_1 », з яким він ознайомлений, і до фактичного його відрахування зі штату суду у зв`язку з виходом у відставку, будь-яких дій пов`язаних з оскарженням цього наказу позивач не вчинив.

24. На підставі зазначеного суди попередніх інстанцій виснували, що при встановленні позивачеві надбавки за вислугу років у розмірі 50 % Глухівський міськрайонний суд Сумської області діяв на підставі норм чинного законодавства.

V. Касаційне оскарження

25. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

26. Обґрунтовуючи свої вимоги в частині помилковості висновків судів попередніх інстанцій щодо нарахування суддівської винагороди з урахуванням пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VII позивач, так само як і в позовній заяві, наголосив на тому, що вказаним Законом не внесено змін до законів № 1402-VIІІ та/чи № 2453-VI. Тому, відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIІІ, при обчисленні розміру і нарахуванні суддівської винагороди немає підстав застосовувати положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VII.

27. Стосовно щомісячної надбавки за вислугу років за період з 01 жовтня 2015 року по 29 серпня 2017 року в розмірі 60% від посадового окладу позивач зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій (про те, що служба в лавах Радянської армії на території Республіки Афганістан зараховується на пільгових умовах (один місяць за три) - до трудового стажу для призначення пенсії (але не до вислуги років як підстави для призначення надбавки) є помилковими. Вважає, що період військової служби на території Республіки Афганістан (де позивач брав участь у бойових діях) має зараховуватися на пільгових умовах до вислуги років, не тільки при виплаті суддівської винагороди, але ще під час перебування на посаді судді. Позивач ствердив, що у період з 01 жовтня 2015 року по 29 серпня 2017 року мав право на отримання надбавки у розмірі 60% посадового окладу і оскільки недоотримав своїх коштів, має вимагає, щоб їх йому нарахували і виплатили.

28. ТУ ДСА подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що висновки судів попередніх інстанцій в цій справі є правильними і обґрунтованими. Судячи зі змісту відзиву, відповідач повністю поділяє позицію судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цієї справи, у зв`язку з чим просить залишити їхні рішення без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

29. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

19. Згідно з частиною першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

20. За пунктами 22, 23 розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних відносин та ухвалення судових рішень, які є предметом касаційного перегляду в цій справі) право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VІ.

21. Згідно з частиною третьою статті 133 Закону № 2453-VI (у редакції Закону України від 5 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII); діяли на дату виникнення спірних відносин та ухвалення судових рішень, які є предметом касаційного перегляду в цій справі) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

22. За змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних відносин та ухвалення судових рішень, які є предметом касаційного перегляду в цій справі) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

23. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

24. Частиною п`ятою статті 129 Закону № 2453-VI встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років -50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

25. Статтею 131 Закону № 2453-VI визначено вичерпний перелік посад, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді. Пунктом 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 2453-VI (у редакції, яка діяла з 01 грудня 2012 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

26. Відповідно до частини шостої статті 44 Закону № 2862-ХІІ для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

27. Щодо категорії працівників, яким законом передбачені такі ж пільги, то відповідно до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (чинний на дату видання наказу від 14 січня 2013 року № 2 ОС «Про встановлення доплати за вислугу років судді ОСОБА_1 ») до державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, а також час роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року № 1049 «Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів».

28. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

29. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці МВС колишнього СРСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік таких держав, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

30. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та затвердженого нею Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців МВС, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього СРСР, проходили в період із квітня 1978 року по грудень 1989 року.

31. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

32. У пункті 3 цієї постанови передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у її п. 1, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час.

33. Згідно з Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

34. Спільною постановою Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року № 59-27 «Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям» було передбачено зараховування до вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці - час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання, - незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв`язку з цим на лікуванні в лікувальних закладах.

VІ. Висновки Верховного Суду

35. У справі встановлено, що позивач є суддею; призначений на цю посаду до набрання чинності Законом № 1402-VIII і на дату звернення з цим позовом до суду не проходив кваліфікаційного оцінювання.

36. З огляду на вимоги пункту 23 Розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VIII, у період січень-серпень 2017 року суддівську винагороду позивачу нараховували відповідно до статті 133 Закону № 2453-VI (у редакції Закону № 192-VIII), але з урахуванням приписів пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ (у наведеній редакції), тобто з розрахунку 10 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначено на рівні 1600,00 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, встановлений Законом № 1801-VIII).

37. Верховний Суд раніше неодноразово висловлював правову позицію у справі, фактичні обставини якої є подібними до обставин цієї справи. Зокрема, у постановах від 11 березня 2020 року (справи № 807/787/17, № 815/2961/17), від 17 липня 2019 року (справа № 819/972/17) колегія суддів зазначила, що норма частини третьої статті 133 Закону № 2453-VI є бланкетною, оскільки визначає лише кількість мінімальних заробітних плат для встановлення розміру посадового окладу судді, але не встановлює розміру мінімальної заробітної плати, який необхідний для цього. З огляду на це, необхідно звернутися до інших законів, які встановлюють розмір мінімальної заробітної плати. Такі норми доповнять частину третю статті 133 Закону 2453-VI і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначено розмір посадового окладу судді.

38. Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення, як-от пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ, яким установлено, що мінімальна заробітна плата (3200,00 грн.) після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

39. Отож, у такий спосіб законодавець заборонив застосовувати новий розмір мінімальної заробітної плати (3200,00 грн.) як розрахункової величини для визначення посадових окладів, в тому числі суддів, і водночас передбачив, що «до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600,00 гривень».

40. На підставі наведеного колегія суддів виснувала, що законодавець встановив: по-перше, два види (розміри) мінімальної заробітної плати; по-друге, заборонив застосовувати для визначення розмірів посадових окладів розмір мінімальної заробітної плати 3200 грн.; по-третє, чітко передбачив, що для визначення посадових окладів суддів застосовується розмір мінімальної заробітної плати 1600,00 грн. Таким врегулюванням законодавець не порушив гарантій суддів щодо розміру суддівської винагороди, оскільки для визначення окладу судді має застосовуватися розмір мінімальної заробітної плати, який не є меншим від того, що застосовувався до такого врегулювання.

41. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій, які є предметом касаційного перегляду в цій справі, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку суддівської винагороди з розрахунку посадового окладу в розмірі 3200,00 грн. за період січень-серпень 2017 року ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни (в цій частині) відсутні.

42. Щодо позовних вимог про встановлення щомісячної надбавки за вислугу років за період з 01 жовтня 2015 року по 29 серпня 2017 року в розмірі 60 відсотків від посадового окладу, то судячи зі встановлених обставин справи спір тут виник у зв`язку з тим, що до вислуги років позивачу зарахували, зокрема, календарний період строкової військової служби в Демократичній Республіці Афганістан (період з 16.11.1983 по 10.11.1985) тривалістю 1 рік 11 місяців 24 дні.

43. Позивач наполягає на тому, що вказаний період військової служби до вислуги років потрібно зараховувати у пільговому обчисленні - один місяць служби як три місяці служби).

44. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що в такий спосіб вислуга років може обчислюватися при призначенні довічного утримання судді у відставці, але не при обчисленні вислуги років для призначення щомісячної доплати судді за вислугу років (на підставі статті 129 Закону № 2453-VI). В останньому випадку, як зазначили суди попередніх інстанцій, береться календарний період військової служби і з огляду на наведене правове регулювання колегія суддів з таким висновком погоджується.

45. В обсязі встановлених в цій справі обставин доводи позивача про те, що право на призначення надбавки за вислугу років в розмірі 60 відсотків він набув з 01 жовтня 2015 року є необґрунтованими і не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в цій частині.

46. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).

47. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

48. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі - КАС) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.