ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про оголошення перерви у судовому засіданні

24.03.2020

м. Дніпро

Справа № 904/4319/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (м. Дніпро)

про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов`язань за договором поставки природного газу № 06/10-2016 від 20.12.2010 у загальному розмірі 12 250 882 грн. 86 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2018 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (далі - відповідач) суму інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов`язань за договором поставки природного газу № 06/10-2016 від 20.12.2010 у загальному розмірі 12 250 882 грн. 86 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 9 572 278 грн. 32 коп. - інфляційні втрати;

- 2 678 604 грн. 54 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у справі № 36/5005/6053/2012 стягнув з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основного боргу у сумі 39 673 389 грн. 87 коп., пені - 1 498 820 грн. 99 коп., 3% річних - 1 703 994 грн. 70 коп., інфляційних втрат - 1 598 408 грн. 76 коп. Однак, стягнутий за зазначеним судовим рішенням основний борг відповідач погасив лише частково, прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, у зв`язку з чим, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період прострочення з вересня 2015 року по квітень 2018 року в сумі 9 572 278 грн. 32 коп. та 3% річних за загальний період прострочення з 21.09.2015 по 21.09.2018 в сумі 2 678 604 грн. 54 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 у справі № 904/4319/18 позов задоволено та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 9 572 278 грн. 32 коп. втрат від інфляції, 3% річних у розмірі 2 678 604 грн. 54 коп. та 183 763 грн. 24 коп. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" залишено без задоволення та рішення суду від 12.12.2018 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.12.2019 касаційну скаргу задоволено частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 скасовано та справу № 904/4319/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4319/18 визначено суддю Фещенко Ю.В., що підтверджується витягом з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020.

Ухвалою суду від 11.01.2020 прийнято справу до провадження, призначено повторне проведення підготовчого провадження та підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 04.02.2020.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 5080/20 від 31.01.2020), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:

- зі сторони відповідача зобов`язання за мировою угодою виконуються належним чином;

- відповідно до погодженого сторонами графіку, з січня 2013 року по грудень 2019 року відповідачем сплачено 20 819 200 грн. 08 коп. Факт належного виконання відповідачем своїх зобов`язань не заперечується і позивачем у позовній заяві;

- позивач та відповідач як сторони договору поставки природного газу від 20.12.2010 № 06/10-2016, уклавши мирову угоду на стадії виконання судового рішення, узгодили в межах цієї угоди графік погашення заборгованості, встановленої судовим рішенням від 14.08.2012 у справі № 36/5005/6053/2012, до складу якої входила і сума основного боргу за договором поставки природного газу;

- сторони шляхом укладення мирової угоди на стадії виконання судового рішення за умовами мирової угоди за взаємною згодою погодили умову про розстрочку сплати заборгованості за договором поставки природного газу, змінили строк та порядок виконання грошового зобов`язання відповідача з оплати поставленого позивачем природного газу на підставі договору від 20.12.2010 № 06/10-2016 та визначили його проміжок час у 15 років, протягом якого відповідач зобов`язаний вносити на рахунок позивача-стягувача щомісячні платежі в сумі, визначеній графіком погашення, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню;

- мирова угода з урахуванням реструктуризації заборгованості в порядку статті 10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" мала своїм наслідком у відповідності до частини 1 статті 651 та статті 654 Цивільного кодексу України зміну строку розрахунків за договором;

- внаслідок укладення сторонами мирової угоди від 07.12.2012 та належного її виконання, зобов`язання відповідача за договором не є простроченими, а відтак, відсутні підстави для нарахування за це період встановленого законом індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми боргу;

- в іншому випадку укладення мирової угоди та розстрочення тим самим боргу взагалі втрачає сенс, адже слідуючи доводам позивачам, незважаючи на її укладення буде продовжуватись нарахування штрафних санкцій на залишок суми боргу, незважаючи на врегулювання питання сторонами та належне виконання відповідачем обов`язків по оплаті боргу;

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 у справі №904/4319/18 виконано відповідачем в повному обсязі, а постановою Верховного Суду від 19.12.2019 зазначене рішення скасовано в повному обсязі, відповідач заявляє про поворот виконання рішення, про що подає окрему заяву.

Від позивача надійшли пояснення (вх. суду № 5536/20 від 04.02.2020), у яких пояснює наступне:

- позивач та відповідач як сторони договору поставки природного газу від 20.12.2010 № 06/10-2016, уклавши мирову угоду на стадії виконання судового рішення, узгодили у межах цієї угоди графік погашення заборгованості, встановленої судовим рішенням від 14.08.2012 у справі № 36/5005/6053/2012, до складу якої входила і сума основного боргу за договором поставки природного газу;

- однак, суди зробивши висновок про те, що мировою угодою сторони лише вирішили питання щодо погашення боржником суми боргу, стягнутої на підставі рішення суду по іншій справі, не врахували, що до складу боргу входив і основний борг з оплати вартості поставленого природного газу;

- сторони шляхом укладення мирової угоди на стадії виконання судового рішення за умовами мирової угоди за взаємною згодою погодили умову про розстрочку сплати заборгованості за договором поставки природного газу, змінили строк та порядок виконання грошового зобов`язання відповідача з оплати поставленого позивачем природного газу на підставі договору від 20.12.2010 № 06/10-2016 та визначили його проміжком часу у 15 років, протягом якого відповідач зобов`язаний вносити на рахунок позивача-стягувача щомісячні платежі в сумі, визначеній графіком погашення, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню;

- тобто, за умовами мирової угоди сторони за взаємною згодою фактично змінили істотні умови договору поставки природного газу, зокрема, змінили строки та порядок оплати (встановили графік погашення боргу), що за своєю суттю є реструктуризацією заборгованості відповідача з оплати поставленого йому позивачем у 2011 році природного газу шляхом погодження за домовленістю сторін виконання грошового зобов`язання з розрахунку за поставлений природний газ на інших умовах, ніж ті, що були визначені сторонами в договорі;

- разом з тим, Верховний Суд звернув увагу, що предметом мирової угоди був не тільки обов`язок сплатити основний борг в сумі 39 673 389 грн. 87 коп., а і обов`язок відповідача сплатити кошти у вигляді 1 703 994 грн. 70 коп. - 3% річних, 1 498 820 грн. 99 коп. - інфляційних втрат та 1 498 820 грн. 99 коп. - пені;

- зобов`язання відповідача сплатити кошти пов`язані з інфляційними процесами та 3% річних від суми основного боргу є наслідком порушення грошового зобов`язання, а строк виконання такого зобов`язання визначений законодавцем моментом прострочення, а не умовами договору. Тому сторони не можуть змінити строк виконання такого зобов`язання, а можуть тільки врегулювати порядок виконання рішення суду про примусове стягнення таких сум;

- порядок виконання грошового зобов`язання відповідача з оплати поставленого позивачем природного газу на підставі договору від 20.12.2010 № 06/10-2016 сторони змінили умовами мирової угоди шляхом розстрочення у проміжок часу в 15 років, що дорівнює 180 місяців;

- ГПК України (в редакції після 15.12.2017) розширив право сторін мирової угоди до прав сторін правочину. В результаті таких змін суди стали розглядати укладення мирової угоди, як механізм врегулювання цивільних відносин, що є предметом судового врегулювання, а мирову угоду, як правочин;

- відтак, висновки Верховного Суду про зміну строку розрахунків за поставлений природний газ внаслідок укладення мирової угоди зроблені з урахуванням положень ГПК України в редакції після 15.12.2017;

- при цьому, суд не звернув увагу, що відповідно до пункту 3 Мирової угоди "Сторони дійшли згоди врегулювати порядок виконання судового рішення шляхом укладення цієї мирової угоди". Предметом домовленості є процесуальне право примусового стягнення коштів, а не домовленість про зміну строку виконання зобов`язань за договором.

У судове засідання 02.03.2020 з`явився представник відповідача.

Представник позивача у вказане судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи наведені правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України. Отже, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, господарський суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання у справі.

Так, ухвалою суду від 02.03.2020 відкладено підготовче засідання на 05.03.2020.

У судове засідання 05.03.2020 з`явився представник відповідача.

Представник позивача у вказане судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою, яка була прийнята 02.03.2020 о 17:08 год. представником Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - Лебідевою Т.М.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчується 11.03.2020, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду додаткових доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважає за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Так, ухвалою суду від 05.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 10.04.2020 включно та відкладено підготовче засідання на 12.03.2020.

У підготовче засідання 12.03.2020 з`явилися представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні 12.03.2020 судом були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, які передбачені у статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до положення частини 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині 2 статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

У судовому засіданні 12.03.2020 позивачем та відповідачем було подано письмову згоду на початок розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Враховуючи викладене та у зв`язку з виконанням завдань підготовчого провадження, ухвалою суду від 12.03.2020 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

У судовому засіданні 12.03.2020 оголошено перерву до 24.03.2020.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 14279/20 від 20.03.2020), у якому він просить відкласти розгляд справи на іншу дату, враховуючи запровадження карантину у м. Дніпро та у зв`язку із необхідністю участі у судовому засіданні повноважних представників сторін.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 14469/20 від 23.03.2020), у якому він просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19" на території України на період з 12.03.2020 по 03.04.2020 введено карантин та з метою недопущення розповсюдження коронавірусу Covid-19, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей.

Представник позивача та відповідача у судове засідання 24.03.2020 не з`явилися, при цьому, судом враховано наявність клопотань позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом з огляду на наступне.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 16.03.2020 Рада суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендую, на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановила особливий режим роботи судів України, а саме:

- роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);

- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну

- адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров`я відповідну установу охорони здоров`я та керівництво суду телефоном, е-mail.

Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.

При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Відповідно до частин 1-3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Разом з тим, звертаємо увагу на те, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Судом також враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Враховуючи наведені вище правові норми, суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.

При цьому, враховуючи необхідність забезпечення участі представників учасників справи у судовому засіданні та право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також те, що позивачем та відповідачем були подані клопотання про відкладення розгляду справи; з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне дату наступного судового засідання визначити, виходячи з розумних очікувань усунення обставин, які зумовили неможливість проведення судового засідання, призначеного на 24.03.2020.

На підставі викладеного, керуючись статтями 202, 216, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Оголосити перерву у судовому засіданні. Повідомити учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 01.04.2020 о 12:30 год. в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

2. Явку у судове засідання визнати необов`язковою, залишивши її на розсуд сторін.

3. Запропонувати учасникам справи заяви, клопотання, заперечення, пояснення щодо суті спору та в межах питань судового засідання подавати суду у письмовому вигляді з доказами надсилання на адресу іншим учасникам справи, з використанням дистанційних каналів зв`язку, з дотриманням визначених законом чи судом процесуальних строків та відповідно до вимог, серед іншого, статей 169, 170 ГПК України.

4. Роз`яснити учасникам справи про можливість суду прийняти рішення за наслідком судового засідання за відсутності їх представників за умов повного використання ними процесуальних прав, обов`язків та за наявності від них відповідних заяв.

5. Поінформувати учасників справи про обов`язковість передбачених статтею 2 ГПК України завдання господарського судочинства та засад (принципів), одними з яких є розумність строків розгляду справи та неприпустимість зловживання процесуальними правами, як для учасників судового процесу, так і для суду.

6. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 24.03.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали підписаний - 24.03.2020.

Суддя

Ю.В. Фещенко