РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року справа № 580/3465/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача - Радька Ю.М. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Міністерства оборони України, Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2019 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) подала у Черкаський окружний адміністративний суд позовну заяву до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд.77; код ЄДРПОУ 02071139) (далі - відповідач 1), Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд.6; код ЄДРПОУ 22990931) (далі - відповідач 2), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів 1 та 2 щодо присвоєння первинного військового звання молодший лейтенант запасу позивачу, яка пройшла повний курс військової підготовки, склала Військову присягу на вірність українському народові та атестована до офіцерського складу на військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого у 2019 році;

- зобов`язати відповідачів 1 та 2 скласти, належно оформити та погодити відповідно до своїх функціональних обов`язків всі документи відповідно до Порядку атестування громадян України до присвоєння первинного і чергових військових звань офіцерського складу запасу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27.03.2018 №130, та Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 №333, щодо присвоєння первинного військового звання молодший лейтенант запасу позивачу, яка пройшла повний курс військової підготовки, склала Військову присягу на вірність українському народові та атестована до офіцерського складу на військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого у 2019 році.

Позов мотивовано тим, що відповідачі протиправно не здійснили усіх дій для присвоєння позивачу первинного військового звання молодший лейтенант запасу за наслідками курсу військової підготовки у військовому підрозділі вищого навчального закладу, складення нею військової присяги та оформлення атестаційних матеріалів. Тому просила задовольнити позов.

Ухвалою від 11.11.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання. Ухвалою від 05.12.2019 суд залучив до участі у справі другим відповідачем Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (далі - відповідач 3) (правонаступник Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого).

05.12.2019 засобами електронного зв`язку та 09.12.2019 поштою від відповідача 1 суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що позивач з 1 до 6 курсу була студентом військово-юридичного факультету, а не курсантом, що є передумовою присвоєння їй первинного військового звання. Стверджує, що навчальний план, на підставі якого позивач навчалась, не передбачає окремої програми військової підготовки відповідної військово-облікової спеціальності, а укладений нею договір про надання освітніх послуг не містить положень щодо проходження військової підготовки. Також у картотеці військово-юридичного факультету відсутня облікова картка позивача, як курсанта, що проходить підготовку офіцерів запасу. Вищевказане свідчить про відсутність підстав для присвоєння позивачу первинного військового звання молодший лейтенант запасу відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відзиви аналогічного змісту від відповідача 2 надійшов суду 09.12.2019, а від відповідача 3 13.01.2020 засобами поштового зв`язку.

11.12.2019 та 19.12.2019 позивач подала суду аналогічні за змістом відповіді на відзиви відповідача 2 та відповідача 1 відповідно, в яких вказала, що військово-юридичний факультет Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, на якому вона проходила навчання, є вищим військовим навчальним закладом, метою діяльності якого є виключно підготовка та підвищення кваліфікації військових фахівців для проходження військової служби. Факт успішної здачі позивачем іспитів, прийняття присяги та атестування до офіцерського складу свідчить про наявність підстав для присвоєння їй первинного військового звання. Позивач стверджує, що обсяг виконаного нею навчального плану, проходження стажування та військової практики додатково підтверджує її право на присвоєння вищевказаного звання.

26.12.2019 відповідач 1 та 27.12.2019 відповідач 2 подали суду заперечення на відповіді на відзиви, в яких викладені доводи, аналогічні відзивам, зокрема, що позивач не проходила військової підготовки за програмою офіцера запасу, була студентом, а отже не має права на присвоєння їй первинного військового звання.

Ухвалою від 13.12.2019 суд повернув без розгляду заяву позивача про забезпечення позову.

Під час підготовчого провадження суд ухвалами від 10.12.2019, 26.12.2019, 24.01.2020 задовольнив клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 24.02.2020 суд відмовив повністю у задоволенні клопотань представників відповідача 2 від 09.12.2019, відповідача 1 від 03.12.2019, відповідача 3 від 13.01.2020 про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 24.02.2020, внесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з огляду на таке.

Суд встановив, що наказом Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого від 11.08.2013 №417-с позивача з 01.09.2013 зараховано студентом 1 курсу Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Наказом ректора Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого від 23.06.2017 №366-с позивача з 23.06.2017 відраховано з Університету у зв`язку із закінченням навчання Військово-юридичного факультету, присвоєно кваліфікацію бакалавра права та вручено диплом.

Наказом ректора Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого від 07.09.2017 №654-с на підставі рішення приймальної комісії від 07.09.2017 позивача зараховано студентом 1 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти денної форми навчання.

Згідно з даними послужного списку позивача (том 3 а.с.18-20) 22.02.2019 нею прийнято присягу на вірність Українському народові.

Також за підписом начальника Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого С.М. Мельника та начальника навчального курсу цього факультету Є.О. Брідні на позивача складено атестаційний лист на присвоєння їй первинного військового звання «молодший лейтенант запасу».

У атестаційному листі зазначено, що ОСОБА_1 здобула цивільну освіту за спеціальністю 6.030401 «Правознавство» та військову за ВОС 850300. За станом здоров`я придатна до військової служби.

У п.8 атестаційного листа вказано, що студентка ОСОБА_1 за час навчання на військово-юридичному факультеті зарекомендувала себе з позитивного боку, як сумлінна студентка. Програму навчання засвоїла на відмінно. Статути ЗСУ знає і керується їх вимогами у повсякденному житті, володіє всебічними і глибокими знаннями змісту кревних документів. Є зразком носіння військової форми одягу. У стройовому відношенні підготовлена добре. Особистою зброєю володіє вміло. Висновок: гідна присвоєння первинного військового звання молодший лейтенант запасу. У військовий час доцільно призначити на посаду «юрисконсульта» ВОС 580300.

Наказом ректора Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого від 27.02.2019 №146-с позивача з 28.02.2019 відраховано з Університету у зв`язку із закінченням навчання на Військово-юридичному факультеті за спеціальністю «Право», присвоєно кваліфікацію: ступінь вищої освіти магістр із врученням диплому.

Супровідним листом від 20.03.2019 №152 Військово-юридичний факультет Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого направив на адресу Юридичного департаменту Міністерства оборони України проект наказу МО України про закінчення навчання та присвоєння військового звання «молодший лейтенант запасу» студентам Військово-юридичного факультету, у т.ч. щодо позивача. До цього супровідного листа додано: копії паспорта та РНОКПП; атестаційні листи; копії дипломів магістра; копія списку студентів ВЮФ НЮУ ім. Ярослава Мудрого, приведених 22.02.2019 до присяги на вірність Українському народові; проект наказу.

Листом Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 17.04.2019 №226/1793 запропоновано Військово-юридичному факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого доопрацювати документи, погодити проект наказу із замовником, відповідним органом військового управління та встановленим порядком направити їх до ДКП МО України.

Супровідним листом від 13.06.2019 №325 Військово-юридичний факультет Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого повторно направив на адресу Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України проект наказу МО України про закінчення навчання та присвоєння військового звання «молодший лейтенант запасу» студентам Військово-юридичного факультету, у т.ч. щодо позивача. До цього супровідного листа додано: копії паспорта та РНОКПП; атестаційні листи; копії дипломів магістра; копія списку студентів ВЮФ НЮУ ім. Ярослава Мудрого, приведених 22.02.2019 до присяги на вірність Українському народові; проект наказу.

Супровідним листом від 14.06.2019 Департамент кадрової політики Міністерства оборони України передав вказані документи Юридичному департаменту Міністерства оборони України.

Листом Юридичного департаменту Міністерства оборони України від 24.06.2019 №298/3/1843 вищевказані документи повернуті Військово-юридичному факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого на доопрацювання.

За наслідками звернення позивача стосовно присвоєння їй первинного військового звання відповідач 2 листом від 23.07.2019 №Б-316 повідомив, що відповідні документи були направлені в Департамент кадрової політики МО України та повернуті без реалізації. Для вирішення вказаного питання запропоновано звернутись саме до цього органу.

Листами Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 04.10.2019 №226/4437 та Юридичного департаменту Міністерства оборони України від 07.10.2019 №298/3/2900 повідомлено позивача, що отримані від Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого документи стосовно присвоєння позивачу первинного військового звання не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів України та повернуті на доопрацювання.

Вважаючи, що діями відповідачів порушено права позивача, вона звернулась в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував таке.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 25.02.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ), Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі Положення №1153/2008), Інструкцією про організацію військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженої наказом Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України від 14.12.2015 №719/1289 (далі Інструкція №719/1289), Порядком проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2012 року №48 (далі Порядок №48), Порядком атестування громадян України до присвоєння первинного і чергових військових звань офіцерського складу запасу, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 27.03.2018 №130 (далі Порядок №130).

Відповідно до частин 1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

На підставі ч.1 ст.8 Закону №2232-ХІІ підготовка громадян України до військової служби включає, зокрема, військову підготовку у закладах вищої освіти за програмою підготовки офіцерів запасу.

Згідно з частинами 1, 2, 4, 5, 8 ст.11 Закону №2232-ХІІ військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.

Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров`я та морально-діловими якостями.

Військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів закладу вищої освіти як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу та програм військової підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України.

Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу.

Перелік закладів вищої освіти, на базі яких здійснюється військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з відповідними центральними органами виконавчої влади. Військові навчальні підрозділи є структурними підрозділами таких закладів вищої освіти. Рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію військових навчальних підрозділів приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим із центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади вищої освіти.

Вищевказаний Перелік затверджений Порядком №48 та включає, зокрема, Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого.

Суд врахував, що на підставі Указу Президента України від 20 листопада 1996 року №1105/96 «Про заходи щодо підготовки кадрів військової юстиції та організації науково-дослідних робіт у галузі військового законодавства», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1998 №70 у складі Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого утворено Військово-юридичний факультет.

Відповідно до підп.1, 3 п.2 Положення про Військово-юридичний факультет Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24.06.2014 №749/417, Факультет функціонує з метою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військових фахівців різних освітніх рівнів для проходження військової служби за контрактом у ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу.

Абзацом 11 п.1 Розділу 4 вказаного Положення визначено, що на Факультеті здійснюється підготовка для ЗСУ та інших військових формувань юристів та інших фахівців з проходженням з проходженням відповідного військово-професійного навчання (підготовки) за спеціалізаціями студентів за програмою підготовки «курсант», «студент + курсант» та громадян України за програмою офіцерів запасу.

З аналізу викладеного суд дійшов висновку, що Військово-юридичний факультет Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, навчання на якому закінчила позивач, є спеціальним військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти, який здійснює підготовку військових фахівців, що у подальшому передбачає присвоєння відповідного військового звання.

Відповідно до п.2 Порядку №48 військову підготовку на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров`я та морально-діловими якостями.

Громадяни можуть проходити військову підготовку за умови відповідності спеціальностей, які вони мають або за якими здійснюється їх підготовка у закладі вищої освіти, військово-обліковій спеціальності, за якою проводиться підготовка офіцерів запасу.

Метою проведення військової підготовки є забезпечення Збройних Сил, інших військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби необхідною кількістю військовонавчених громадян для виконання військового обов`язку в запасі, проходження військової служби за контрактом або за призовом осіб офіцерського складу, проходження служби у військовому резерві Збройних Сил та інших військових формувань, а також забезпечення реалізації права громадян на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь і навичок, необхідних для належного виконання військового обов`язку в запасі у мирний час, обов`язків військової служби у воєнний час та для майбутньої професійної діяльності.

На підставі пунктів 6, 7 Порядку №48 військова підготовка включається до навчальних планів закладу вищої освіти, здобувачі вищої освіти якого проходять військову підготовку, як окрема навчальна дисципліна і складається з теоретичного і практичного курсу військової підготовки у військовому навчальному підрозділі або у вищому військовому навчальному закладі, комплексних практичних занять з вивчення курсу первинної військово-професійної підготовки та тактичної медицини на базі військових частин або навчальних центрів вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів) та навчального збору.

Для проведення військової підготовки за освітніми (освітньо-професійними чи освітньо-науковими) програмами підготовки та навчальними планами закладу вищої освіти, здобувачі вищої освіти якого проходять військову підготовку у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі, передбачається не менш як 29 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.

Військова підготовка відповідно до п.13 Порядку №48 здійснюється у формі навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, навчального збору, контрольних заходів.

Пунктами 15-16, 19 Порядку №48 визначено, що громадяни, які мають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли теоретичний і практичний курс навчання з військової підготовки у відповідному військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі та комплексні практичні заняття з вивчення курсу первинної військово-професійної підготовки та тактичної медицини, залучаються до проходження навчального збору, передбаченого програмою військової підготовки.

Навчальний збір організовується після закінчення навчання у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі у поточному році або за рахунок часу, відведеного на канікулярну відпустку здобувачів вищої освіти.

Навчальний збір проводиться з метою удосконалення професійних навичок громадян, набутих ними під час засвоєння програми військової підготовки у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі, виконання вправ із стрільби, керування військовою технікою та виконання інших навчально-бойових завдань.

Проведення навчального збору є завершальним етапом військової підготовки.

Навчальний збір завершується складенням громадянами екзамену. Випускний екзамен приймається екзаменаційною комісією, до складу якої включаються представники органів військового управління Збройних Сил та інших військових формувань.

Суд встановив, що затверджений 27.06.2017 рішенням вченої ради Університету навчальний план Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого за кваліфікацією «магістр права» 2017 року прийму включає, окрім навчальних дисциплін загальної фахової підготовки, також дисципліни військово-професійної підготовки та військово-спеціальної підготовки. Зокрема, іноземна мова професійного спрямування, морально-психологічне забезпечення підготовки та застосування ЗСУ, стрілецька зброя та вогнева підготовка, організація військового зв`язку, безпека життєдіяльності підрозділів, бойова система виживання воїнів, основи військового управління, статути ЗСУ, фізичне виховання та спеціальна фізична підготовка, тактика, безпека військової діяльності, основи матеріально-технічного забезпечення підрозділів, військове документування та діловодство, міжнародне гуманітарне право, запобігання злочинам у військовій сфері, кримінальна відповідальність за військові злочини, правові засади запобігання тероризму в Україні.

Успішне виконання позивачем вказаного навчального плану та складення за його наслідками іспитів підтверджується відповідними записами її навчальної картки (том 3 а.с.196-197) та додатку до диплому про вищу освіту від 28.02.2019 №004/06м-19 (том 3 а.с.64-65). Ця обставина також не заперечується відповідачем 3 у його письмовому відзиві (том 3 а.с.122).

Відповідно до пунктів 20-22 Порядку №48 після складення випускного екзамену громадяни складають Військову присягу (крім тих, хто її вже склав) в урочистих умовах згідно з порядком, установленим Статутом внутрішньої служби Збройних Сил.

На громадян, які пройшли повний курс військової підготовки та склали Військову присягу, оформлюються атестаційні матеріали.

Громадянам, які пройшли повний курс військової підготовки та атестовані до офіцерського складу, присвоюється первинне військове звання молодшого лейтенанта запасу.

Як установлено судом вище 22.02.2019 позивач прийняла присягу на вірність Українському народові.

Також за підписом начальника Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого С.М. Мельника та начальника навчального курсу цього факультету Є.О. Брідні на позивача складено атестаційний лист на присвоєння їй первинного військового звання «молодший лейтенант запасу». У атестаційному листі зазначено, що ОСОБА_1 здобула цивільну освіту за спеціальністю 6.030401 «Правознавство» та військову за ВОС 850300. За станом здоров`я придатна до військової служби.

Допуск позивача до прийняття присяги на вірність Українському народові та складення на неї атестаційних матеріалів свідчить про проходження нею усіх визначених Порядком №48 етапів військової підготовки.

Отже, позивачем дотримано умов, за яких ч.5 ст.11 Закону №2232-ХІІ передбачає присвоєння відповідного первинного військового звання офіцера запасу, зокрема позивач:

- має освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра;

- пройшла повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;

- склала встановлені іспити;

- атестована до офіцерського складу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на присвоєння їй первинного військового звання «молодший лейтенант запасу».

На підставі абз.3 п.42 Положення №1153/2008 первинне військове звання офіцерського складу громадянам присвоюється наказом Міністра оборони України.

Порядок оформлення вищими військовими навчальними закладами (далі ВВНЗ), військовими навчальними підрозділами закладу вищої освіти (далі ВНП ЗВО) документів для присвоєння первинного військового звання офіцерського складу та подання їх відповідному органу визначений Порядком №130.

Так, відповідно до п.4 Порядку №130 ВВНЗ або ВНП ЗВО здійснюють оформлення атестаційних листів та інших атестаційних матеріалів на громадян України, які здобули вищу освіту за ступенем вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу та склали встановлені іспити.

Керівники ВВНЗ та ВНП ЗВО організовують роботу щодо опрацювання відповідних проектів наказів, атестаційних матеріалів у два етапи відповідно до графіка подання на розгляд Міністру оборони України проектів наказів про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу.

На першому етапі (до отримання громадянами України дипломів про вищу освіту за ступенем вищої освіти не нижче бакалавра) подається проект наказу Міністра оборони України про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу і такі атестаційні матеріали:

- копії першої основної та додаткових сторінок, які містять відомості про громадянина України, паспорта громадянина України, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) на кожного громадянина України, включеного до проекту наказу;

- витяг із наказу начальника ВВНЗ (ректора ЗВО) про зарахування громадян України для проходження військової підготовки;

- витяги із наказів начальника ВВНЗ (ректора ЗВО) про відрахування громадян України з навчання та їх поновлення на навчання за програмою підготовки офіцерів запасу;

- копії рішень відповідних керівників (начальників) про поновлення (продовження) навчання громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу;

- довідка військово-лікарської комісії встановленого зразка з висновком про придатність до військової служби;

- довідка про зарахування громадян України для проходження військової підготовки.

Зазначені вище документи подаються до:

- Міністерства оборони України - ВВНЗ та ВНП ЗВО, які їм підпорядковані;

-Генерального штабу Збройних Сил України ВВНЗ та ВНП ЗВО, які їм підпорядковані, для погодження.

У разі зміни громадянином прізвища, імені чи по батькові додатково до атестаційних матеріалів додаються копії документів, що підтверджують таку зміну.

Крім цього, ВВНЗ та ВНП ЗВО на першому етапі складають особові справи на громадян України, які включені до проекту наказу Міністра оборони України про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу.

На другому етапі ВВНЗ та ВНП ЗВО проводять уточнення проекту наказу Міністра оборони України (по особовому складу) про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу на підставі результатів:

- проходження навчальних зборів;

- складання встановлених іспитів;

- складання Військової присяги на вірність Українському народові.

Після складання громадянами України Військової присяги на вірність Українському народові ВВНЗ та ВНП ЗВО подають:

- два примірники послужних карток;

- уточнений проект наказу Міністра оборони України про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу;

- завірені начальником (керівником) ВВНЗ або ВНП ЗВО копії дипломів про вищу освіту за ступенем вищої освіти не нижче бакалавра, а за їх відсутності копії (витяги) наказів ректорів ЗВО про завершення громадянами України навчання у ЗВО;

- копії наказів районних військових комісарів (за місцем перебування на військовому обліку) про призов громадян України на навчальні збори;

- довідки військово-лікарських комісій на осіб, які включені до проекту наказу Міністра оборони України (по особовому складу) про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу;

- копії протоколів засідання екзаменаційної комісії про складання випускних екзаменів громадянами України, які пройшли курс військової підготовки;

- копії списків громадян, які склали Військову присягу на вірність Українському народові;

- довідку про завершення громадянами України військової підготовки (додаток 4);

- довідку до проекту наказу Міністра оборони України (по особовому складу) про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу (додаток 5).

Зазначені вище документи подаються до:

- Міністерства оборони України ВВНЗ та ВНП ЗВО, які їм підпорядковані;

- Генерального штабу Збройних Сил України ВВНЗ та ВНП ЗВО, які їм підпорядковані, для погодження.

У семиденний строк після складання Військової присяги на вірність Українському народові ВВНЗ та ВНП ЗВО складають список громадян України, що включені до проекту наказу Міністра оборони України про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу (додаток 7), та в цей самий строк надсилають його до районних військових комісаріатів за місцем перебування громадян на військовому обліку (місцем проживання).

Суд врахував, що вказаних вимог щодо формування документів відповідачами у повному обсязі не виконано, що призвело до порушення прав позивача щодо присвоєння їй первинного військового звання.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час вирішення спору суд врахував, що відповідачі вказаних критеріїв у спірних правовідносинах не дотримались.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Бігаєва проти Греції» нагадав, що ст.8 Конвенції за суттю має на меті захистити особу від свавільного втручання публічної влади у реалізації нею своїх прав.

Так, вивчивши обставини справи, ЄСПЛ дійшов до висновку, що, фактично відмовивши заявниці, яка має належну юридичну кваліфікацію, в прийомі в адвокатуру, влада держави-відповідача допустила порушення її права на повагу до особистого життя, гарантованого ст. 8 Конвенції.

Ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам, утворює основу принципу правової визначеності і відображена в практиці, що визнається в Україні джерелом права відповідно до ст.17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, згідно з усталеною прецедентною практикою ЄСПЛ (рішення у справах «Реквеньї проти Угорщини», «Санді Таймс» проти Сполученого Королівства», «Коккінакіс проти Греції», «Бесарабська Митрополія проти Молдови») однією з вимог, що випливає зі слів «встановлений законом», є вимога передбачуваності: норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає громадянинові змогу керуватися цією нормою у своїх діях. У більшості випадків поняття «легітимні (законні) очікування» розглядається як елемент верховенства права та як елемент юридичної визначеності. Водночас легітимні очікування розглядаються і як об`єкт правового захисту (охорони), що не є тотожним суб`єктивному праву або законному інтересу.

Розуміння «законних очікувань» саме як елемента юридичної визначеності втілилося в практиці ЄСПЛ, який у справі Salumi наголосив, що дія (наслідки) права Співтовариства має бути чіткою і передбачуваною для тих, на кого воно поширюється. Далі Суд послався на свої попередні рішення у справах Racke н Hauptzollamt Mainz (1979) та Hauptzollamt Landau (1979), в яких він неодноразово підкреслював важливість принципів правової визначеності і законних очікувань.

Таким чином, характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Принцип захисту легітимних очікувань є невід`ємним елементом права ЄС, одним з фундаментальних правових принципів, тісно пов`язаних із принципом правової визначеності. Він забезпечує особам, які перебувають під дією права ЄС, можливість вибудовувати свою поведінку, покладаючись на заходи Союзу та поведінку його службовців.

Концепція легітимних очікувань має розглядатися також в світлі міжнародно-правового стандарту справедливого та рівного ставлення (закріплений в ст. 10 Договору до Енергетичної Хартії і є обов`язковим для України).

У цьому сенсі легітимні очікування безпосередньо випливають із конституційної норми ч.2 ст.19 Конституції України про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд врахував, що навчання позивача на Військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, основним напрямком діяльності якого є підготовка військовослужбовців, засвоєння нею військових дисциплін, складення іспитів та присяги на вірність Українському народові, отримання диплому передбачали легітимні сподівання позивача на присвоєння їй первинного військового звання «молодший лейтенант запасу» та подальше проходження служби у Збройних Силах України.

Водночас відповідачі власною бездіяльністю позбавили позивача права на присвоєння їй вказаного військового звання.

З огляду на вказане суд дійшов висновку задовольнити позов у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу згідно з вимогами ст.139 КАС України судових витрат, суд врахував таке.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Договором від 20.09.2019, актом виконаних робіт від 20.09.2019 підтверджується залучення позивачем для вирішення її спору професійної правничої допомоги, що надавалась адвокатом Ніжніковим Д.В.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд врахував відсутність від відповідача клопотань в порядку вказаних ч.ч.6-7 ст.134 КАС України.

Квитанцією від 26.11.2019 №101 (том 4 а.с.211) підтверджується сплата позивачем адвокату Ніжнікову Д.В. гонорару в сумі 5000,00грн.

З наданого суду детального опису робіт від 21.12.2019, складеного на підставі вказаного договору, суд встановив, що адвокатом надано такі послуги:

20.09.2019 24.09.2019 ознайомлення та правовий аналіз отриманих від клієнта первинних матеріалів. Вибірка і друк окремих копій документів. Інформування клієнта про результати правового аналізу. Визначення правової позиції та алгоритму дій для захисту порушених прав (6 годин);

25.09.2019 26.09.2019 підготовка та направлення адвокатських запитів відповідачам (10 годин);

01.10.2019 правовий аналіз отриманих на запити та зібраних документів (3 години);

02.11.2019 04.11.2019 підготовка позовної заяви та додатків до неї (6 годин);

26.11.2019 підготовка та відправлення адвокатського запиту в/ч НОМЕР_1 (3 години).

Тому суд дійшов висновку про доведеність понесення позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивача підлягають стягненню підтверджені належними доказами судові витрати зі сплати послуг професійної правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів 1 та 2 на суму 5000,00грн. по 2500,00грн. з кожного та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40грн. по 384,20грн. з кожного із відповідачів.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Міністерства оборони України, Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо присвоєння первинного військового звання молодший лейтенант запасу ОСОБА_1 , яка пройшла повний курс військової підготовки, склала Військову присягу на вірність Українському народові та атестована до офіцерського складу на військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого у 2019 році.

3. Зобов`язати Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство оборони України, Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого скласти, належно оформити та погодити відповідно до своїх функціональних обов`язків всі документи відповідно до Порядку атестування громадян України до присвоєння первинного і чергових військових звань офіцерського складу запасу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27.03.2018 №130, та Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 №333, щодо присвоєння первинного військового звання молодший лейтенант запасу ОСОБА_1 , яка пройшла повний курс військової підготовки, склала Військову присягу на вірність Українському народові та атестована до офіцерського складу на військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого у 2019 році.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77, код ЄДРПОУ 02071139) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

6. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 20.03.2020.

Суддя О.А. Рідзель