КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Кропивницький Справа №340/1344/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування рішення, податкових повідомлень-рішень та вимоги,

за участю:

секретаря судового засідання – Коробченка Є.К.,

представників:

позивача – Грицини В.І.,

відповідача – Яриш М.О.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування:

- рішення №0000161305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.02.2019 р. в розмірі 84 735,76 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000781305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору 28 526,61 грн., у тому числі 22 821,29 грн. за податковими зобов`язаннями та 5 705,32 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- податкового повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000771305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- податкового повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000761305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 157 064,59 грн., у тому числі 125 651,67 грн. за податковими зобов`язаннями та 31 412,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- податкового повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000751305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обліку готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 1,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000741305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

- податкового повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000731305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000721305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 342 319,38 грн., у тому числі 273 855,50 грн. за податковими зобов`язаннями та 68 463,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2019 р. №0000101305 на суму 286 213,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з січня 2004 р. перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Кіровоградській області і сплачував податки по спрощеній системі оподаткування. Позивач вказує, що в 2015 році відповідно до вимог ст.298 Податкового кодексу України він звернувся до податкової інспекції із заявою про відмову від спрощеної системи оподаткування і перехід на єдиний податок, з вказаного часу звітував і сплачував податки за вказаною системою оподаткування і тільки після проведеної у січні 2019 року перевірки виявилося, що він перебуває на спрощеній системі оподаткування. Позивач зауважує, що уповноваженими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області при проведенні документальної планової виїзної перевірки не були враховані документально підтверджені витрати, пов`язані з його підприємницькою діяльністю. Позивач наголошує на тому, що протягом 2016 – 2017 роках він придбавав побутові, будівельні, автомобільні товари на суму 2 555 449,15 грн., що підтверджується відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які складені за результатами здійснення господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому він заперечив щодо задоволення позову (а.с.127-130, Т.7). Представник відповідача вказує, що за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. ФОП ОСОБА_1 не був зареєстрований платником податку на додану вартість, однак граничний обсяг платником податків досягнуто в червні 2017 року – 1 036 351,59 грн. Представник відповідача зазначає, що позивачем не було включено до обсягу поставки отримані кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок за період з 11.07.2017 р. по 31.12.2017 р. на загальну суму 628 258,34 грн., та не визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 125 651,67 грн., чим порушено п.181.1 ст.181, п.183.1. п.183.2 ст.183. п.185.1 ст.185, п.188.1 мт.188 Податкового кодексу України. Представник відповідача зауважує, що ФОП ОСОБА_1 податкові накладні на дату виникнення податкових зобов`язань не складав, в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрація відсутня, облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг не вів, чим порушено п.201.1, п.201.10, п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України. Також представник відповідача зазначає, що ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. в порушення вимог ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не застосовувався реєстратор розрахункових операцій та книгу обліку розрахункових операцій. Представник відповідача вказує, що первинні документи, які підтверджують витрати, пов`язані з господарською діяльністю за перевіряємий період та розшифровка витрат до податкових декларацій про доходи за 2015 – 2017 роки ФОП ОСОБА_1 на запити від 15.01.2019 р. та 23.01.2019 р. до перевірки не надано, а тому фактично понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом, обраховано за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. на підставі інформаційної бази «ІС Податковий блок», наданих на перевірку банківських виписок, та встановлено заниження витрат на загальну суму 248 532,73 грн. та завищення витрат за 2017 рік на суму 937 118,37 грн., чим порушено вимоги пп.177.4.1 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України. Як вказує представник відповідача, зазначене порушення призвело до заниження сум чистого оподатковуваного доходу відображеного у додатку Ф2 до податкової декларації на загальну суму 1 838 040,85 грн. та до заниження суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму – 329 871,79 грн., з військового збору на загальну суму 27 570,61 грн., з єдиного внеску від підприємницької діяльності на суму 286 213,14 грн.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 р. позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування рішення, податкових повідомлень-рішень та вимоги – залишено без руху (а.с.104-105, Т.7).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2, Т.1).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 р. задоволено заяву відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні (а.с.147, Т.7).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 р. призначено судову економічну експертизу, а також зупинено провадження у справі (а.с.154-156, Т.7).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 р. поновлено провадження у справі (а.с.240, Т.7).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 р. допущено заміну відповідача Головного управління ДФС у Кіровоградській області на правонаступника – Головне управління ДПС у Кіровоградській області (а.с.11, Т.8).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 р. відкладено підготовче засідання (а.с.12, Т.8).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті (а.с.26, Т.8).

У судовому засіданні 04.03.2020 р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги з підстав заявлених у позовній заяві, представником відповідача заперечено щодо задоволення позову з підстав наведених у відзиві. В судовому засіданні оголошено перерву до 06.03.2020 р. (а.с.32, Т.8).

В судовому засіданні 06.03.2020 р. оголошено перерву до 16.03.2020 р. для виклику в судове засідання експерта (а.с.39, Т.8).

На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 16.03.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення повного рішення відкладено у строк до 26.03.2020 р., про що повідомлено під час проголошення вступної та резолютивної частини.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, експерта, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 15.01.2019 р. по 28.01.2019 р. посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі направлень №15, №16 від 11.01.2019 р. (131, 132, Т.7) та відповідно до наказу №5 від 04.01.2019 р. (а.с.133, Т.7) проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2017 р., за результатами якої складено акт №8/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 04.02.2019 р., висновками якого є порушення ФОП ОСОБА_1 , на думку відповідача:

- п.177.2, пп.177.4.1 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в частині заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 329 871,79 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 56 016,29 грн., за 2016 рік в сумі 115 022,85 грн., за 2017 рік в сумі 158 832,65 грн.;

- пп.1.1 п.16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкового зобов`язання з військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 27 570,61 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 4 749,32 грн., за 2016 рік на суму 9 585,24 грн., за 2017 рік на суму 13 236,05 грн.;

- ч.2 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині заниження суми податкового зобов`язання з єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 286 213,14 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 89 995,14 грн., за 2016 рік на суму 94 941,00 грн., за 2017 рік на суму 101 277,00 грн.;

- п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 125 651,67 грн., в тому числі, за період з 11.07.2017 р. по 31.12.2017 р.: за липень 2017 року – 18 336,78 грн., за серпень 2017 року – 18 749,84 грн., за вересень 2017 року – 16 382,91 грн., за жовтень 2017 року – 17 561,62 грн., за листопад 2017 року – 28 834,78 грн., за грудень 2017 року – 25 785,74 грн.;

- абз. а, б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за ІІІ квартал 2016 року;

- п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України, неподання відомостей про об`єкти оподаткування платника податків (форма №20-ОПП);

- пп.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.176.1 ст.176, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, книга обліку доходів та витрат на перевірку не надана;

- п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не проведення розрахункових операцій через РРО та не видача розрахункових документів встановленого зразка, що підтверджує факт купівлі товару (а.с.23-70, Т.1).

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено:

- рішення №0000161305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.02.2019 р. в розмірі 84 735,76 грн. (а.с.21, Т.1);

- податкове повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000721305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 342 319,38 грн., у тому числі 273 855,50 грн. за податковими зобов`язаннями та 68 463,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.19, Т.1);

- податкове повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000731305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн. (а.с.18, Т.1);

- податкове повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000741305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (а.с.17, Т.1);

- податкове повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000751305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обліку готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 1,00 грн. (а.с.16, Т.1);

- податкове повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000761305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 157 064,59 грн., у тому числі 125 651,67 грн. за податковими зобов`язаннями та 31 412,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.15, Т.1);

- податкове повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000771305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (а.с.20, Т.1);

- податкове повідомлення-рішення від 28.02.2019 р. №0000781305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору 28 526,61 грн., у тому числі 22 821,29 грн. за податковими зобов`язаннями та 5 705,32 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.22, Т.1);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2019 р. №0000101305 на суму 286 213,14 грн. (а.с.14, Т.1).

ФОП ОСОБА_1 оскаржено рішення №0000161305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.02.2019 р. і вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2019 р. №0000101305 в адміністративному порядку до Державної фіскальної служб України.

Рішенням Державної фіскальної служб України від 15.04.2019 р. №17812/6/99-99-11-05-02-85 залишено без вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2019 р. №Ф-0000101305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.02.2019 р. №0000161305, а скаргу – без задоволення (а.с.72-75, Т.1).

Позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області 28.02.2019 р. №0000721305, №0000731305, №0000741305, №0000751305, №0000761305, №0000771305, №0000781305, рішення №0000161305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.02.2019 р. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2019 р. №0000101305 в судовому порядку.

Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення №0000721305 від 28.02.2019 р. винесене Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області з огляду на висновки про порушення ФОП ОСОБА_1 п.177.2, пп.177.4.1 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік в сумі 115 022,85 грн. та за 2017 рік в сумі 158 832,65 грн.

Так, зі змісту акта №8/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 04.02.2019 р. перевіркою встановлено, заниження доходу за 2016 рік у сумі 794 964,83 грн. та завищення доходу за 2017 рік в сумі 54 714,78 грн., а також обраховано фактично понесені витрати, безпосередньо пов`язані з отриманим доходом за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. на підставі інформаційної бази «ІС Податковий блок», наданих на перевірку банківських виписок, та встановлено заниження витрат за 2016 рік у сумі 155 949,0 грн. та завищення витрат за 2017 рік на суму 937 118,37 грн. (а.с.36, 39, Т.1).

З огляду на п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою-підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з пп.177.4.5 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою-підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Експертним дослідженням, проведеним методом документальної перевірки способом арифметичного підрахування та співставлення встановлено заниження показників доходів за 2015 рік у сумі 409 205,16 грн., за 2016 рік у сумі 794 964,83 грн. та завищення доходу за 2017 рік в сумі 54 714,78 грн., а також встановлено, заниження витрат за 2015 рік у сумі 92 583,73 грн., за 2016 рік у сумі 794 964,83 грн. та за 2017 рік завищення в розмірі 54 714,78 грн. (а.с.173-175, Т.7).

З огляду на висновок експерта №7/1 судово-економічної експертизи від 21.11.2019 р. не підтверджується документально висновок Головного управління ДФС у Кіровоградській області, викладений в акті №8/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 04.02.2019 р. стосовно заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік в сумі 115 022,85 грн., за 2017 рік в сумі 158 832,65 грн. (а.с.185, зі зворотного боку, Т.7).

Зважаючи висновок судово-економічної експертизи, яким документально не підтверджено висновок Головного управління ДФС у Кіровоградській області, викладений в акті №8/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 04.02.2019 р. щодо заниження ФОП ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік в сумі 115 022,85 грн., за 2017 рік в сумі 158 832,65 грн., позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000721305 від 28.02.2019 р. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення №0000781305 від 28.02.2019 р. винесене Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області у зв`язку з висновком про порушення ФОП ОСОБА_1 пп.1.1 п.16<sup>1</sup> підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкового зобов`язання з військового збору від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на суму 9 585,24 грн., за 2017 рік на суму 13 236,05 грн.

Відповідно до п.16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Отже, об`єктом оподаткування військовим збором для фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід.

Висновок про заниження ФОП ОСОБА_1 військового збору зумовлений висновком про заниження ним чистого оподатковуваного доходу.

Оскільки висновком судово-економічної експертизи не підтверджено заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за 2016 та 2017 рік, то відсутні підстави для висновку про заниження військового збору за вказаний період.

Згідно з висновком експерта №7/1 судово-економічної експертизи від 21.11.2019 р. не підтверджується документально висновок Головного управління ДФС у Кіровоградській області, викладений в акті №8/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 04.02.2019 р. стосовно заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з військового збору від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на суму 9 585,24 грн., за 2017 рік на суму 13 236,05 грн. (а.с.186, Т.7).

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000781305 від 28.02.2019 р. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) від №0000101305 28.02.2019 р. на суму 286 213,14 грн. винесена Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області у зв`язку з висновком про порушення позивачем ч.2 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині заниження суми податкового зобов`язання з єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 286 213,14 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 89 995,14 грн., за 2016 рік на суму 94 941,00 грн., за 2017 рік на суму 101 277,00 грн.

Так, з огляду на акт №8/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 04.02.2019 р. перевіркою правильності нарахування та утримання єдиного внеску встановлено заниження суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 286 213,14 грн., у тому числі за 2015 рік на суму 89 995,14 грн., за 2016 рік на суму 94 941,00 грн., за 2017 рік на суму 101 277,00 грн. (а.с.54, Т.1).

Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі за текстом – Закон №2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Аналогічна норма визначена пп.3 п.1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі за текстом – Інструкція №449).

З огляду на п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5¹ частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Відповідно до пп.2 п.5 розділу IV Інструкції №449 платники, визначені підпунктом 3 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 1 розділу II цієї Інструкції, здійснюють розрахунок єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується ставка, зазначена в пункті 3 розділу III цієї Інструкції.

Експертним дослідженням питання правильності нарахування та утримання єдиного внеску встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 93 792,78 грн., у тому числі за 2015 рік на суму 89 995,14 грн. та за 2017 рік на суму 3 797,64 грн. (а.с.179, зі зворотного боку, Т.7).

Згідно з абз.2, 3 п.2 розділу VI Інструкції у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

На підставі абз.1 ч.4 ст.25 Закону №2464, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги висновок експерта №7/1 судово-економічної експертизи від 21.11.2019 р., вимога про сплату боргу (недоїмки) №0000101305 від 28.02.2019 р. підлягає визнанню протиправною та скасуванню в частині боргу (недоїмки) в розмірі 192 420,36 грн. (286 213,14 грн. – 93 792,78 грн.), а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Рішенням №0000161305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.02.2019 р. до ОСОБА_1 на підставі ч.11 ст.25 Закону №2464 застосовано штрафну санкцію у розмірі 84 735,76 грн.

Згідно з п.3 ч.11 ст.25 Закону №2464 податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Відповідно до розрахунку сум грошового зобов`язання по податках, визначених за результатами документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено, що позивачу нараховано штрафну санкцію за 2015 рік у розмірі 35 998,06 грн. (89 995,14 грн. х 10% х 4), за 2016 рік – 28 482,30 грн. (94 941,00 грн. х 10% х 4), за 2017 рік – 20 255,40 грн. (101 277,00 грн. х 10% х 4) (а.с.71, Т.1).

Оскільки під час розгляду справи встановлено правомірність донарахування податковим органом ФОП ОСОБА_1 своєчасно не нарахованого внеску на загальну суму 93 792,78 грн., у тому числі за 2015 рік на суму 89 995,14 грн. та за 2017 рік на суму 3 797,64 грн., то на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону №2464 підлягають застосуванню штрафні санкції за 2015 рік у розмірі 35 998,06 грн. (89 995,14 грн. х 10% х 4) та за 2016 рік у розмірі 1 519,06 грн. (3 797,64 грн. х 10% х 4), а всього в розмірі 37 517,12 грн. (35 998,06 грн. + 1 519,06 грн.).

Таким чином, рішенням №0000161305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.02.2019 р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині застосованого штрафу в сумі 47 218,64 грн. (84 735,76 грн. – 37 517,12 грн.), а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Податкове повідомлення-рішення №0000761305 від 28.02.2019 р. винесене Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області з огляду на висновки про порушення ФОП ОСОБА_1 п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 125 651,67 грн., в тому числі, за період з 11.07.2017 р. по 31.12.2017 р.: за липень 2017 року – 18 336,78 грн., за серпень 2017 року – 18 749,84 грн., за вересень 2017 року – 16 382,91 грн., за жовтень 2017 року – 17 561,62 грн., за листопад 2017 року – 28 834,78 грн., за грудень 2017 року – 25 785,74 грн.

Судом встановлено, що у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. ФОП ОСОБА_1 не був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

При цьому пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.183.1 ст.183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України визначено, що у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

З огляду на п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, при досягненні граничного обсягу, встановленого п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, у платника податків виникає обов`язок зареєструватися платником податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 досягнуто граничного обсягу доходу від здійснення операцій з постачання товарів/послуг у червні 2017 року – 1 036 351,59 грн. (а.с.59, Т.1).

Отже, відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України у позивача виник обов`язок із реєстрації платником податку на додану вартість, однак ФОП ОСОБА_1 платником податку на додану вартість не зареєструвався.

Зазначений висновок підтверджено експертним дослідженням, проведеним методом документальної перевірки способом арифметичного підрахунку та співставлення за результатами якого складено висновок експерта №7/1 судово-економічної експертизи від 21.11.2019 р. (а.с.181, Т.7). Так, дослідженням встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не включено до обсягу поставки отримані кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок за період з 11.07.2017 р. по 31.12.2017 р. на загальну суму 628 258,34 грн. та не визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 125 651,67 грн., у тому числі: за період з 11.07.2017 р. по 31.12.2017 р.: липень 2017 року – 18 336,78 грн., серпень 2017 року – 18 749,84 грн., вересень 2017 року – 16 382,91 грн., жовтень 2017 року – 17 561,62 грн., листопад 2017 року – 28 834,78 грн., грудень 2017 року – 25 785,74 грн. (а.с.181, Т.7).

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з ч.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, у Головного управління ДФС у Кіровоградській області за результатами перевірки відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України виник обов`язок щодо визначення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 125 651,67 грн. та застосування штрафу у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов`язання, тобто 31 412,92 грн. (125 651,67 грн. х 25%).

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000761305 від 28.02.2019 р. винесене Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області правомірно, з дотриманням засад визначених ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування такого податкового повідомлення рішення задоволенню не підлягає.

Податковим повідомленням-рішенням №0000731305 від 28.02.2019 р. до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн. відповідно до ч.1 п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України за не подання звіту про об`єкти оподаткування (форма №20-ОПП) (а.с.38, т.8).

Відповідно до абз.4 п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з п.8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 (далі за текстом – Порядок №1588), повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Пунктом 8.5 Порядку №1588 визначено, що у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою №20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

В акті №8/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 04.02.2019 р. зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не подавалися до ГУ ДФС у Кіровоградській області відомості про об`єкти оподаткування платника податків (форма №20-ОПП) (а.с.29, Т.1).

Позивачем не надано суду доказів подання до Головного управління ДФС у Кіровоградській області повідомлення про об`єкт оподаткування за формою №20-ОПП.

З огляду на ч.1 п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 гривень.

Таким чином, відповідачем правомірно накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф на підставі ч.1 п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України за неподання повідомлення про об`єкт оподаткування за формою №20-ОПП, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000731305 від 28.02.2019 р. задоволенню не підлягає.

Податковим повідомленням-рішенням №0000741305 від 28.02.2019 р. застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн. відповідно до ч.1 п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України за неведення книги обліку доходів і витрат (а.с.38, Т.8).

Згідно з абз.1 п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Перевіркою встановлено та відображено в акті №8/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 04.02.2019 р., що ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України книга обліку доходів і витрат за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. не велася та на перевірку не надана (а.с.36, Т.1).

Позивачем Книга обліку доходів і витрат за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. до суду не надана.

Отже, під час розгляду справи знайшов підтвердження факт порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України щодо обов`язку ведення Книги обліку доходів і витрат.

Відповідно до ч.1 п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000741305 від 28.02.2019 р. задоволенню не підлягає.

Податковим повідомленням-рішенням №0000751305 від 28.02.2019 р. до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн. на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (далі за текстом – Закон №265) за порушення законодавства про патентування норм регулювання обліку готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме: п.1 ст.3 Закону №265 щодо не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та не видача розрахункових документів встановленого зразка, що підтверджує факт купівлі товару (а.с.71, Т.1).

Відповідно до абз.4 п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п.1 ст.3 Закону №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

В акті №8/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 04.02.2019 р. вказано, що за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовував (а.с.67, Т.1).

Доказів застосування у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок позивачем до суду не надано.

З огляду на п.1 ст.17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше – 1 гривня.

Таким чином, відповідачем правомірно застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафну (фінансову) санкцію на підставі на п.1 ст.17 Закону №265, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000751305 від 28.02.2019 р. задоволенню не підлягає.

Податковим повідомленням-рішенням №0000771305 від 28.02.2019 р. до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн. на підставі ч.1 п.119.2 ч.119 Податкового кодексу України за несвоєчасне подання податкового розрахунку за формою №1ДФ (а.с.38, Т.8).

Відповідно до абз. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Судом встановлено, що уточнюючий Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1 ДФ) за ІІІ квартал 2016 року поданий ФОП ОСОБА_1 25.07.2017 р., натомість як граничний строк для його подання – 09.11.2016 р. (а.с.37, Т.8).

Згідно з ч.1 п.119.2 ч.119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Зважаючи на викладене, Головним управління ДФС у Кіровоградській області правомірно застосовано до позивача штраф на підставі ч.1 п.119.2 ч.119 Податкового кодексу України, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000771305 від 28.02.2019 р.. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.132 КАКС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на п.п.1, 3 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 900 050,48 грн., з яких задоволено 610 484,99 грн., що становить 67,83%.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9 000,50 грн. (а.с.3, Т.1), витрати пов`язані із проведенням експертизи в розмір 45 000,00 грн. (а.с.49, Т.8) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. (а.с.48, Т.8).

Розподіляючи понесені ФОП ОСОБА_1 судові витрати, суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в загальному розмірі 36 628,54 грн., у тому числі судовий збір у розмірі 6 105,04 грн. (9 000,50 грн. х 67,83%), витрати пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 30 523,50 грн. (45 000,00 грн. х 67,83%), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Стосовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 р. у справі «East/West Aliance Limited» проти України») при визначенні судом розміру витрат на правничу допомогу слід враховувати чи були витрати фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. При цьому, обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано договір про надання правової допомоги у адміністративній справі від 29.05.2019 р. (а.с.45-46, Т.8), додаткову угоду до договору про надання правової допомоги у адміністративній справі від 29.05.2019 р. (а.с.47, Т.8), квитанцію до прибуткового касового ордера №3 від 29.05.2019 р. (а.с.48, Т.8).

Відповідно до договору про надання правової допомоги у адміністративній справі від 29.05.2019 р. адвокат Грицина Валентина Іванівна зобов`язалася надати правову допомогу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . Адвокат прийняла на себе обов`язки представляти права і законні інтереси Клієнта в Кіровоградському окружному адміністративному суді, Третьому апеляційному адміністративному суді у справі за позовною заявою про скасування рішення, податкового рішення-повідомлення (а.с.45, Т.8).

Згідно з п.1.4 зазначеного Договору клієнт доручає ОСОБА_2 :

- вивчити та скласти необхідні документи для звернення до суду;

- представництво прав та інтересів Клієнта в суді, вчинення від імені Клієнта усіх процесуальних дій, які може вчиняти сам Клієнт, окрім дій, які відповідно до ч.2 ст.59 КАС України спеціально обумовлюються у виданій Адвокату довіреності;

- у разі необхідності складати заяви та інші процесуальні документи для звернення до апеляційних та касаційних інстанцій (а.с.45, Т.8).

Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги у адміністративній справі від 29.05.2019 р. сторонами визначено розмір гонорару Адвоката в сумі 20 000,00 грн. (а.с.47, Т.8).

Квитанцією до прибуткового касового ордера №3 від 29.05.2019 р. підтверджено факт сплати ОСОБА_1 адвокату ОСОБА_3 20 000,00 грн. (а.с.48, Т.8).

Суд враховує, що позивач, в порушення вимог ч.4 ст.134 КАС України, не надав детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. При цьому відсутність детального опису робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, у тому числі, із зазначенням витраченого часу на відповідні роботи (послуги), унеможливлює оцінку судом співмірності розміру таких витрат із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Разом з тим, додаткова угода, за якою Клієнт погодився сплатити адвокату гонорар у розмірі 20 000,00 грн., не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити розмір витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Зважаючи на те, що позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що унеможливило оцінку співмірномті понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування ФОП ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №0000161305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28 лютого 2019 року, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 84 735,76 грн., в частині застосованого штрафу в сумі 47 218,64 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000781305 від 28 лютого 2019 року, винесене Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 28 526,61 грн., у тому числі 22 821,29 грн. за податковими зобов`язаннями та 5 705,32 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000721305 від 28 лютого 2019 року, винесене Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 342 319,38 грн., у тому числі 273 855,50 грн. за податковими зобов`язаннями та 68 463,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

5. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Кіровоградській області №Ф-0000101305 від 28 лютого 2019 року про сплату боргу (недоїмки) на суму 286 213,14 грн., в частині боргу (недоїмки) в розмірі 192 420,36 грн.

6. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати в загальному розмірі 36 628,54 грн. (тридцять шість тисяч шістсот двадцять вісім грн. 54 коп.), у тому числі судовий збір у розмірі 6 105,04 грн. (шість тисяч сто п`ять грн. 04 коп.), витрати пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 30 523,50 грн. (тридцять тисяч п`ятсот двадцять три грн. 50 коп.), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду – 24 березня 2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт