Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 р. Справа№200/1743/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання виконати певні дії,

встановив:

14.02.2020 ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: вул. Героїв праці, буд. 6, м. Селидове, Донецька область, 85400, код ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41247274) про:

- визнання протиправними дій Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до підземного стажу роботи за Списком №1- шахтарі періодів роботи електрослюсарем підземним з 01.06.2001 по 02.01.2004 на Селидівській дирекції по ліквідації Української Державної компанії з реструктуризації вугільної промисловості “Укрвуглереструктуризація”; з 02.01.2004 по 01.04.2007 на Селидівській дирекції з ліквідації шахт Державного підприємств “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”; з 01.04.2007 по 01.03.2008 на ВП Селидівське управління з ліквідації шахт; з 01.03.2008 по 01.07.2010 на відокремленому підрозділі Державне підприємство “Укрвуглереструктуризація” “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт”; з 01.07.2010 по 01.04.2013 на Державному підприємстві “Донвуглереструктуризація” “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт”; з 04.10.2014 по 06.11.2017 на відокремленому підрозділі “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт” ДП “Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація”;

- зобов`язання Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до підземного стажу роботи за Списком № 1 – шахтарі періоди роботи електрослюсарем підземним з 01.06.2001 по 02.01.2004 на Селидівській дирекції по ліквідації Української Державної компанії з реструктуризації вугільної промисловості “Укрвуглереструктуризація”; з 02.01.2004 по 01.04.2007 на Селидівській дирекції з ліквідації шахт Державного підприємств “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”; з 01.04.2007 по 01.03.2008 на ВП Селидівське управління з ліквідації шахт; з 01.03.2008 по 01.07.2010 на відокремленому підрозділі Державне підприємство “Укрвуглереструктуризація” “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт”; з 01.07.2010 по 01.04.2013 на Державному підприємстві “Донвуглереструктуризація” “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт”; з 04.10.2014 по 06.11.2017 на відокремленому підрозділі “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт” ДП “Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація”;

- зобов`язання Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області провести нарахування пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, у розмірі 80 відсотків заробітної плати шахтаря, але не менше ніж три прожиткові мінімуми для осіб, що втратили працездатність з 16.09.2019 (з часу звернення до відповідача) та сплатити суму несплаченої пенсії з урахування перерахунку пенсії та здійснених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером, який отримує пільгову пенсію та перебуває на обліку в установі відповідача. 16.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до установи відповідача із заявою, в якій просив надати роз`яснення щодо розміру пенсійних виплат з посиланнями на норми діючого законодавства; просив повідомити, чи розповсюджуються на нього норми Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

У відповідь на заяву позивача, Селидівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано лист від 30.09.2019 № 53/Г-01-01-01, яким у тому числі повідомлено, що при призначенні пенсії страховий стаж враховано по 30.06.2015 та складає 30 років, в тому числі Список № 1 – шахтарі – 12 років, 01 місяців, 18 днів/ Зазначено, що дія статей 1, 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” на позивача не розповсюджується, оскільки він не має 15 років пільгового стажу за Списком № 1 – шахтарі.

02.12.2019 позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити, чи зараховано Селидівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області до пільгового стажу за Списком №1 - Шахтарі період трудової діяльності електрослюсарем підземним з 01.06.2001 по 02.01.2004, з 02.01.2004 по 01.04.2007, з 01.04.2007 по 01.03.2008, з 01.03.2008 по 01.07.2010, 01.07.2010 по 01.04.2013, з 04.10.2014 по 06.11.2017. В разі неврахування вказаних періодів позивач просив вказати правові підстави та обов`язково провести перерахунок пенсії з рахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 – шахтарі, вищевказаного періоду. Відповідь просив надати в установлений Законом України “Про звернення громадян” строк.

Позивач отримав лист Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.12.2019 № 65/Г-01-01-06, в якому з посиланням на вимоги діючого законодавства зазначено, що певні періоди не зараховано до пільгового стажу.

Позивач наголошує, що періоди роботи, які не зараховані до пільгового стажу, підтверджуються записами трудової книжки, тому в дійсності він має загального страхового стажу понад 30 років, з яких 29 років стажу за Списком № 1 – шахтарі.

Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.03.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що відповідно до наданих позивачем документів, з урахуванням вимог діючого законодавства України, при призначенні пенсії страховий стаж враховано по 30.06.2015, та складає 30 років 05 місяців 10 днів, в тому числі Список № 1 – шахтарі – 12 років 01 місяць 18 днів, Список № 1 – 4 роки 07 місяців 21 день. За таких обставин дії статей 1, 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” на позивача не розповсюджується, оскільки він не має 15 років пільгового стажу за Списком № 1 – шахтарі.

Рішення про відмову в перерахунку позивачу пенсії не приймалось, так як позивач не звертався згідно затвердженого “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Заяви позивача від 12.09.2019 та від 02.12.2019 розглянуто відповідачем в порядку та згідно вимог Закону України "Про звернення громадян".

18.03.2020 ОСОБА_2 , в порядку статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) України надав відповідь на відзив, згідно змісту якого вказав, що на підставі статті 1 Гірничого Закону України, статті 8 Закону України “Про підвищення шахтарської праці”, абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” аргументи та заперечення викладені відповідачем у відзиві на позов є безпідставними, необґрунтованими та не заслуговують на увагу.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Новогродівським МВ УМВС України в Донецькій області 24 червня 1996 року, має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 та з 23.03.2017 перебуває на обліку в Селидівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що відповідно до записів № 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 трудової книжки серії НОМЕР_4 від 13.08.1983 – ОСОБА_1 , позивач:

- з 08.12.1992 по 02.01.2004 працював електрослюсарем підземним на Селидівській дирекції по ліквідації Української Державної компанії з реструктуризації вугільної промисловості “Укрвуглереструктуризація”;

- з 02.01.2004 по 01.04.2007 працював електрослюсарем підземним на Селидівській дирекції з ліквідації шахт Державного підприємств “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”;

- з 01.04.2007 по 01.03.2008 працював електрослюсарем підземним на ВП Селидівське управління з ліквідації шахт;

- з 01.03.2008 по 01.07.2010 працював електрослюсарем підземним на відокремленому підрозділі Державне підприємство “Укрвуглереструктуризація” “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт”;

- з 01.07.2010 по 01.04.2013 працював електрослюсарем підземним на Державному підприємстві “Донвуглереструктуризація” “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт” (01.04.2012 позивач був переведений електрослюсарем підземним V розряду);

- з 04.10.2014 по 06.11.2017 працював електрослюсарем підземним на відокремленому підрозділі “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт” ДП “Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація”.

Згідно матеріалів пенсійної справи, 23.03.2017 позивач вперше звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії. До заяви було додано: Довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки в Шахту № 2 "Новогродівська" за період з 19.12.1988 по 01.06.2001, довідку про спуски та підйоми в шахту № 2 "Новогродівка" від 20.02.2017 (за період 1988 - 1997 рр. та 1998 -2007 рр.), Виписку з Наказів про атестацію робочих місць від 28.03.2007, довідку про реорганізацію шахти № 2 "Новогродівська" від 29.09.2017, довідку про підтвердження наявного трудового стажу №б/н за період з 01.03.2008, Наказ про присвоєння розряду № 91 від 30.03.2012, Наказ "Про надання відпустки без збереження заробітної плати" № 118, особову картку працівника, Наказ про результати атестації робочих місць від 05.04.2012 № 102 та від 03.04.2014 № 66, від 18.05.2015 № 52, від 01.10.2015 № 97, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 20/113 від 23.03.2017, довідку від 23.03.2017 № 10/112 про спуски-виїзди з шахти з 04.10.2014, індивідуальні відомості про застраховану особу (ОК-5).

11.04.2017Селидівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області складено Повідомлення № 1178, згідно змісту якого доведено до відома ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком (Протокол № 241). Зазначено, що до пільгового стажу не враховано періоди з 01.03.2008 по 30.09.2014, та з 04.10.2014, зарахування даних періодів буде здійснено після отримання певних документів (в порядку здійснення перевірки). Також не зараховано період з 01.02.2005 по 14.01.2007 у зв`язку з не проведенням атестації.

20.11.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Відповідно Розпорядження № 154691 від 17.11.2017 року пенсію перераховано (через зміну надбавки).

16.09.2019 позивач звернувся до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою від 13.09.2019 щодо уточнення розміру призначеної пенсії.

Листом № 53/Г-01-01-01 від 30.09.2019 відповідач надав відповідь, в якій зазначає, що при призначенні пенсії страховий стаж враховано по 30.06.2015 та складає 30 років 05 місяців 10 днів, в тому числі за Списком №1 - Шахтарі - 12 років 01 місяць 18 днів, Список №1 - 4 роки 07 місяців 21 день. Коефіцієнт страхового стажу - 0,46417, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,62663. Для розрахунку розміру пенсії врахована заробітна плата з 01.12.1991 по 30.11.1996 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2015. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,11235. Середньомісячний заробіток складає 7951,73 грн. (3764,40 х 2,1 1235), де 3764,40 - показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за три попередні роки (2014-2016). Розмір пенсії складає: 5119,96 грн.

Зазначив, що період роботи з 26.12.1988 по 13.02.2001 враховано до пільгового стажу за Списком №1-шахтарі. Період роботи з 01.06.2001 по 16.12.2004 враховано до пільгового стажу за Списком №1, оскільки, згідно пункту 3.1 наказу Міністерства палива та енергетики України від 24.05.2001 № 237 “Про ліквідацію ДВАТ шахта №2 Новогродівська ДХК “Селидіввугілля” з 01.04.2001 зупинено гірничі роботи. Підприємство не проводить відповідно видобуток вугілля. Зазначено, що дія статті 1, 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 №345 поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Вказано, що оскільки ОСОБА_1 не має 15 років за Списком №1 - шахтарі, дія зазначеного Закону на нього не розповсюджується. Пенсія призначена та виплачується згідно діючого пенсійного законодавства.

Вдруге позивач звернувся до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою від 02.12.2019, в якій просив відповідача повідомити чи зараховані до пільгового стажу за Списком № 1 – шахтарі наступні періоди роботи електрослюсарем підземним:

- з 01.06.2001 по 02.01.2004 на Селидівській дирекції по ліквідації Української Державної компанії з реструктуризації вугільної промисловості “Укрвуглереструктуризація”;

- з 02.01.2004 по 01.04.2007 на Селидівській дирекції з ліквідації шахт Державного підприємств “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”;

- з 01.04.2007 по 01.03.2008 на ВП Селидівське управління з ліквідації шахт;

- з 01.03.2008 по 01.07.2010 на відокремленому підрозділі Державне підприємство “Укрвуглереструктуризація” “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт”;

- з 01.07.2010 по 01.04.2013 на Державному підприємстві “Донвуглереструктуризація” “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт”;

- з 04.10.2014 по 06.11.2017 на відокремленому підрозділі “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт” ДП “Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація”.

У разі неврахування зазначеного періоду пільгового стажу за Списком № 1-Шахтарі позивач просив вказати підстави неврахування цього періоду з посиланням на норми чинного законодавства та обов`язково провести перерахунок пенсії з врахуванням до пільгового стажу за Списком № 1-Шахтарі вищезазначених періодів трудової діяльності електрослюсарем піджемним.

Листом № 65/Г-01-01-06 від 13.12.2019 відповідач надав відповідь в якій зазначає, що період роботи зараховується до пільгового стажу не тільки за даними трудової книжки, але і згідно пільгових довідок, виданих підприємствами, на яких працювали, з підтвердженням шкідливих умов праці за результатами атестації робочих місць.

Суб`єктом владних повноважень зазначено, що при визначенні права на пенсію розрахунок пільгового стажу було проведено сумарно за фактично відпрацьований час під землею з 25.01.1988 по 31.05.2001, з 01.06.2001 по 28.02.2008 на підставі архівних довідок виданих ДП “Селидіввугілля” ВП шахта 1/3 Новогродівська з урахуванням результатів атестації робочих місць та наказу № 237.

Зі змісту наданої відповіді вбачається, що період роботи з 01.06.2001 по 02.01.2004 на Селидівській дирекції по ліквідації Української Державної компанії з реструктуризації вугільної промисловості “Укрвуглереструктуризація” не враховано до пільгового стажу за Списком № 1 – лише 2 дні безоплатної відпустки. Зараховано період роботи з 01.06.2001 по 31.12.2003.

За період роботи з 02.01.2004 по 01.04.2007 на Селидівській дирекції з ліквідації шахт Державного підприємств “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”: зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи 01.01.2004 по 16.12.2004 та з 15.01.2007 по 31.03.2007; не зараховано – періоди роботи з 17.12.2004 по 31.01.2005 та з 01.02.2005 по 14.01.2007 через відсутність пільгових довідок та результатів атестації робочих місць.

За період роботи з 01.04.2007 по 01.03.2008 на ВП Селидівське управління з ліквідації шахт: зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.04.2007 по 19.02.2008; не зараховано – період роботи з 20.02.2008 по 01.03.2008 через відсутність пільгових довідок та результатів атестації робочих місць.

Період роботи з 01.03.2008 по 01.07.2010 на відокремленому підрозділі Державне підприємство “Укрвуглереструктуризація” “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт” не зараховано до пільгового стажу, оскільки наказів про підтвердження шкідливих умов праці, атестацію робочих місць на даному підприємстві не надано.

Період роботи з 01.07.2010 по 01.04.2013 на Державному підприємстві “Донвуглереструктуризація” “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт” не зараховано до пільгового стажу роботи через відсутність пільгової довідки оформленої відповідно до вимог діючого законодавства.

Період роботи з 04.10.2014 по 06.11.2017 на відокремленому підрозділі “Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт” ДП “Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація” не зараховано до пільгового стажу роботи через відсутність пільгових довідок та підтвердження шкідливих умов праці за результатами атестації робочих місць.

Також, відповідач зазначив, що страховий стаж враховано повністю до 01.01.2004 за даними трудової книжки, а з 01.01.2004 на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а пільговий – враховано згідно довідок, виданих підприємствами та оформленими згідно законодавства за умови підтвердження результатами атестації робочих місць.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (станом на час виникнення спірних правовідносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах тощо.

Згідно матеріалів даної справи, первинним спірним моментом є розгляд відповідачем звернень позивача від 13.09.2019 та від 02.12.2019 в порядку Закону України “Про звернення громадян”.

Суд зауважує, що в заяві від 02.12.2019 позивач просив здійснити перерахунок пенсії.

Так, відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Зазначена норма кореспондується з пунктом 1.1 Порядку № 22-1, відповідно до якої заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до пункту розділу 1.5. розділу І Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Форма і зміст заяви затверджена Порядком № 22-1 (додаток № 3).

Згідно з абзацом 5 пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1, днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Документи, необхідні для перерахунку пенсії, наведені в розділі ІІ Порядку № 22-1.

Відповідно до пункту 4.1 розділу І Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі (пункт 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1).

Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Згідно з пунктом 4.7. розділу IV Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Як встановлено судом вище, та підтверджено матеріалами справи, позивач 02.12.2019 звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок обчисленої пенсії, що викладена в довільній формі.

Резюмуючи наведене суд зазначає, що в межах спірних правовідносин йдеться про перерахунок раніше призначеної пенсії, тобто вид пенсії не змінюється, і позивач звернувся до відповідача із заявою довільного зразка, яка містить всі необхідні дані для здійснення такого перерахунку пенсії, як просив позивач.

Таким чином, заява позивача розглянута в порядку Закону України “Про звернення громадян”, рішення по суті щодо перерахунку позивачеві пенсії відповідачем не приймалося, а листи від 30.09.2019 № 53/Г-01-01-01 та від 13.12.2019 № 65/Г-01-01-06 мають роз`яснювальний характер та не встановлюють для позивача правових наслідків. При цьому,в листі вирішено питання про відсутність, на думку відповідача, в позивача права на перерахунок пенсії і не зазначено про необхідність звернення із заявою про перерахунок пенсії встановленого Порядком № 22-1 зразка.

Оцінюючи зазначене у сукупності, суд наголошує, що зі змісту заяви вбачається, що, по-перше, вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови.

Зазначений висновок вказав Верховний Суд у постанові від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17, а саме: “зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції припустився формалізму, оскільки, по-перше, зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови”.

Таким чином, позиція Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з приводу відсутності обов`язку приймати відповідне рішення на підставі заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 02.12.2019 є помилковою та підлягає відхиленню.

Щодо періодів, які згідно позиції ОСОБА_1 підлягають зарахуванню до пільгового стажу, а саме: з 01.06.2001 по 02.04.2004, з 02.01.2004 по 01.04.2007, з 01.04.2007 по 01.03.2008, з 01.03.2008 по 01.07.2010, з 01.07.2010 по 01.04.2013, з 04.10.2014 по 06.11.2017.

Суд зазначає, що (згідно викладеному у Листі від 13.12.2019 року № 65/г-01-01-06) зазначені періоди були зараховані до пільгового стажу частково. А саме:

період роботи з 01.06.2001 по 02.04.2004 є зарахованим до пільгового стажу за виключанням двох днів безоплатної відпустки, а саме: зараховано період з 01.06.2001 по 31.01.2004; не зараховано - 01.01.2004 по 02.01.2004; період роботи з 02.01.2004 по 01.04.2007 - не зараховано періоди з 17.12.2004 по 31.01.2005 та з 01.02.2005 по 14.01.2007 через відсутність пільгових довідок та результатів атестації робочих місць. Також з періоду 01.04.2007 по 01.03.2008 – період з 01.04.2007 по 19.02.2008 є зарахованим до пільгового стажу, відповідно з 20.02.2008 по 01.03.2008 не зараховано через відсутність пільгових довідок та результатів атестації робочих місць.

Відповідно суд зауважує, що вищевикладені періоди роботи позивача з 01.06.2001 по 31.01.2004, з 02.01.2004 по 16.12.2004 та з 01.04.2007 по 19.02.2008 є зарахованими до пільгового стажу, а відтак не потребують правової оцінки.

Періоди роботи з 01.03.2008 по 01.07.2010, з 01.07.2010 по 01.04.2013, з 04.10.2014 по 06.11.2017 повністю не були зараховані до пільгового стажу через відсутність пільгових довідок та результатів атестації робочих місць.

Відтак правовій оцінці та аналізу підлягають періоди 01.01.2004 по 02.01.2004, з 17.12.2004 по 31.01.2005 та з 01.02.2005 по 14.01.2007, з 20.02.2008 по 01.03.2008, з 01.03.2008 по 01.07.2010, з 01.07.2010 по 01.04.2013, з 04.10.2014 по 06.11.2017, які не були зараховані до пільгового стажу позивача.

Щодо періоду з 01.01.2004 по 02.01.2004, який не було зараховано до пільгового стажу через те, що зазначений проміжок часу, як вважає відповідач, є безоплатною відпусткою.

Згідно з пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Як зазначено у листі Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 N 713/039/161-16, час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Крім цього, в матеріалах пенсійної справи, наявна довідка про спуски та підйоми в Шахту № 2 "Новогродівська" за період з 01.01.1998 по 31.12.2007, яка не містить даних щодо перебування позивача у безкоштовній відпустці з 01.01.2004 по 02.01.2004. Будь-які інші довідки, з яких вбачається перебування ОСОБА_1 у безкоштовній відпустці в матеріалах пенсійної справи відсутні. Вказаний висновок підтверджується у тому числі і даними з довідки Держреєстру ПФУ “Індивідуальні відомості про застраховану особу” форми ОК-5, а саме: у січні 2004 року позивач мав 31 трудовий день із повною сплатою страхових внесків.

Отже, керуючись положеннями статті 77 КАС України, суд не може вважати позицію Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з приводу незарахування періоду з 01.01.2004 по 02.01.2004 до пільгового стажу ОСОБА_1 доведеною та зазначає щодо необхідності зарахувати вказаний період до пільгового стажу позивача.

Щодо періодів з 17.12.2004 по 31.01.2005 та з 01.02.2005 по 14.01.2007, з 20.02.2008 по 01.03.2008, з 01.03.2008 по 01.07.2010, з 01.07.2010 по 01.04.2013, з 04.10.2014 по 06.11.2017 які не були зараховані до пільгового стажу через відсутність пільгових довідок та результатів атестації робочих місць суд зазначає наступне.

З приводу необхідності надання пільгових довідок.

В пункті 10 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 встановлено наступне: для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі – Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як встановлено судом вище, згідно трудової книжки позивач працював з 17.12.2004 по 31.03.2012 підземним електрослюсарем V розряду, а з 01.04.2012 був переведений підземним електрослюсарем ІV розряду, з 01.08.2013 по 30.09.2014 позивач переведений елекрослюсарем підземним V розряду з повним робочім днем під землею, з 04.10.2014 по 06.11.2017 позивач працював елекрослюсарем підземним V розряду з повним робочим днем під землею.

Відтак суд наголошує, що періоди роботи позивача з 01.08.2013 по 30.09.2014 та з 04.10.2014 по 06.11.2017 в трудовій книжці зазначені як відпрацьовані "повний робочий день під землею", відповідно, мають вичерпні та достатні дані для зарахування таких періодів в якості пільгових.

Щодо періодів з 17.12.2004 по 31.03.2012 та з 01.04.2012 по 31.07.2013 відносно яких в трудовій книжці відсутні дані про роботу "повний робочий день під землею".

Як вже було зазначено вище, в матеріалах пенсійної справи наявна Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 26/422 від 07.10.2019, що видана ВП "Шахта 1-3 Новогродівська" ДП "Селидіввугілля", згідно з якою ОСОБА_1 у період з 01.06.2001 по 01.03.2008 (Наказ від 29.02.2008 № 10) виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою підземний електрослюсар на дільниці ЕВМ, що передбачена Списком 1 розд. 1 підрозд. 1.1а Постанови КМУ від 16.01.2003 № 36.

Пояснень та доказів з приводу неврахування даної довідки при визначенні належності періоду роботи позивача з 20.02.2008 по 01.03.2008 до пільгового стажу відповідачем не надано. Відтак, враховуючи наявність довідки № 26/422 від 07.10.2019, суд вважає що ОСОБА_1 у період з 17.12.2004 по 01.03.2008 виконував роботу під землею повний робочий день.

Щодо періоду з 02.03.2008 по 31.07.2013.

Згідно довідки Держреєстру ПФУ “Індивідуальні відомості про застраховану особу” форми ОК-5, відображається, що страхувальниками (підприємствами на яких позивач працював) за спірний період вносилися страхові внески в період з 02.03.2008 по 31.07.2013 включно.

До того ж відповідно до вищезазначеної довідки форми ОК-5 трудовий стаж в період з 02.03.2008 по 31.07.2013 зараховано позивачу, як спец стаж за кодом ЗПЗО1ЗА1.

Відповідно до постанов Правління ПФУ № 7-6 від 10.06.2004 “Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування”, № 26- від 05.11.2009 “Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ”, № 22-2 від 08.10.2010 “Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” та № 25-2 від 03.12.2013 “Про визнання такою, що втратила чинність постанови Правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2”, якими затверджувалися “Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства”, встановлено код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 (який вказаний в довідці форми ОК-5) для застрахованих осіб, які є працівниками, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць".

Тобто, при здачі звітів страхувальником до органів ПФУ вказувалося, що страхові внески за позивача вносилися за професією за кодом ЗПЗОІЗАІ - “працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць”, що в свою чергу вказує на належність посади посади ОСОБА_1 у період з 02.03.2008 по 31.07.2013 до посад, передбачених Списком 1.

Відтак, суд погоджує твердження позивача про необхідність зарахування періоду з 02.03.2008 по 31.07.2013 до пільгового стажу позивача.

Щодо позиції Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з приводу необхідності надання наказів про проведення атестації робочих місць за періоди з 17.12.2004 по 31.01.2005 та з 01.02.2005 по 14.01.2007, з 20.02.2008 по 01.03.2008, з 01.03.2008 по 01.07.2010, з 01.07.2010 по 01.04.2013, з 04.10.2014 по 06.11.2017.

Згідно зі статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону. Так, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації). Мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Згідно Виписки з наказу про атестацію робочих місць по ш. № 2 "Новогродівська" від 26/422 від 07.10.2019, яка наявна в матеріалах пенсійної справи, атестація була проведена у тому числі згідно Наказу № 102 від 01.02.2000 (охоплює період роботи позивача з 17.12.2004 по 31.01.2005), Наказу № 35 від 15.01.2007 (охоплює період з 01.04.2007 по 15.01.2012), Наказу від 05.04.2012 № 102 (охоплює період з 05.04.2012 по 05.04.2017) та Наказу від 18.05.2015 № 52 (охоплює період по 06.11.2017).

Періоди роботи позивача, які не входять до 5-річного терміну у зв`язку з несвоєчасністю проведення атестації, підлягають врахуванню за результатами попередньої атестації.

Отже, з врахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, судом встановлено, що стаж роботи позивача у період з 01.01.2004 по 02.01.2004, з 17.12.2004 по 31.01.2005 та з 01.02.2005 по 14.01.2007, з 20.02.2008 по 01.03.2008, з 01.03.2008 по 01.07.2010, з 01.07.2010 по 01.04.2013, з 04.10.2014 по 06.11.2017 визначений у його трудовій книжці, дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Також суд зауважує, що вказані висновки щодо кваліфікації посади ОСОБА_1 як пільгової при сплаті страхових внесків, наявність наказів про атестацію робочих місць та довідок, що підтверджують пільговий характер роботи спростовують позицію органу пенсійного фонду про зупинення гірничих робіт та не проведення видобутку вугілля з 01.04.2004 ВП "Шахта № 2 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля".

Таким чином, згідно вищевикладених висновків та положень законодавства суд визнає протиправними дії Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у неврахуванні до пільгового стажу позивача періодів роботи на посаді електрослюсаря підземного з 01.01.2004 по 02.01.2004, з 17.12.2004 по 31.01.2005 та з 01.02.2005 по 14.01.2007, з 20.03.2008 по 01.03.2008, з 01.03.2008 по 01.07.2010, з 01.07.2010 по 01.04.2013, з 04.10.2014 по 06.11.2017.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, зарахування стажу та здійснення перерахунку є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії з додаванням пільгового стажу, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

Згідно вищенаведених висновків та враховуючи дискреційні повноваження пенсійного органу щодо зарахування певних періодів до пільгового стажу, суд вважає за належне зобов`язати Селидівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.12.2019 з урахуванням висновків, викладених у даному рішенні.

Розглядаючи позовні вимоги про зобов`язання Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області провести нарахування пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, у розмірі 80 відсотків заробітної плати шахтаря, але не менше ніж три прожиткові мінімуми для осіб, що втратили працездатність з 16.09.2019 (з часу звернення до відповідача) та сплатити суму несплаченої пенсії з урахування перерахунку пенсії та здійснених виплат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

У статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" зазначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

До кола працівників, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та встановлені цим законом пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку №1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день та працівники державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністром України, та членів їх сімей.

При цьому, статтею 10 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що дія частини 1 статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" необхідна сукупність трьох умов: наявність стажу роботи не менше 15 років для чоловіків, зайнятість на підземних роботах повний робочий день та віднесення професії до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах всіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, передбачено підпнктом 1.1 а пункту 1 розділу I "Гірничі роботи" Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

В абзаці 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зазначено аналогічні вищевказаним нормам положення стосовно розміру пенсій.

Зі змісту статті 1 Гірничого Закону України, вбачається, що під гірничою (гірничодобувною) промисловістю необхідно розуміти комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення. До складу вказаної промисловості входять гірничі підприємства, які згідно до вказаної статті представляють собою цілісні технічно та організаційно відокремлені комплекси засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, і копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики, тощо).

Тобто, процес видобування вугілля з шахти передбачає собою ряд гірничих робіт, що представляють собою комплекс робіт з проведення, кріплення та підтримки гірничих виробок і виймання гірничих порід в умовах порушення природної рівноваги.

Отже Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці" поширюється як на осіб, які безпосередньо зайняті видобутком вугілля, так і на осіб, які працюють у гірничодобувній та шахто-будівельній промисловості та займаються обслуговуванням шахтного обладнання чи іншої інфраструктури гірничого підприємства повний робочий день під землею.

Беручи до уваги вищевикладені висновки про наявність у відповідача дискреційних повноважень щодо зарахування певних періодів до пільгового стажу суд зазначає, що оцінка достатності умов, передбачених Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (а саме: наявність стажу, зайнятість на підземних роботах повний робочий день та віднесення професії до Списку № 1) відбудеться при розгляді питання щодо обрахунку пенсії позивача відповідно вказаного Закону.

Поряд з цим суд враховує, що у заявах від 13.09.2019 та від 02.12.2019 позивач не зазначав про перерахунок пенсії згідно вимог Закону України “Про престижність шахтарської праці” та вважає за належне зобов`язати відповідача розглянути питання щодо обрахунку пенсії, призначеної ОСОБА_1 згідно вимог Закону України “Про престижність шахтарської праці”, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та із прийняттям відповідного рішення.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 05.04.2005 (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції № 0.0.1612777102.1 від 12.02.2020 позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 гривень.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: вул. Героїв праці, буд. 6, м. Селидове, Донецька область, 85400, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41247274) про визнання неправомірним рішення та зобов`язання виконати певні дії, – задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до підземного стажу роботи за Списком №1- шахтарі періодів роботи ОСОБА_1 електрослюсарем підземним з 01.01.2004 по 02.01.2004, з 17.12.2004 по 31.01.2005, з 01.02.2005 по 14.01.2007, з 20.02.2008 по 01.03.2008, з 01.03.2008 по 01.07.2010, з 01.07.2010 по 01.04.2013, з 04.10.2014 по 06.11.2017.

Зобов`язати Селидівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.12.2019 про перерахунок пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та із прийняттям відповідного рішення.

Зобов`язати Селидівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути питання щодо обрахунку пенсії, призначеної ОСОБА_1 згідно вимог Закону України “Про престижність шахтарської праці”, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та із прийняттям відповідного рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 24 березня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна