4-с/754/56/20

Справа № 754/3402/17

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2020 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Стеці Б.

за участі :

заявника - ОСОБА_1

державного виконавця Черухи О.М.

заінтересованої особи - ОСОБА_2

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії, бездіяльність старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черухи Олександра Миколайовича,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва зі скаргою на дії, бездіяльність старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черухи Олександра Миколайовича.

Вимоги скарги мотивує тим, що в провадженні Старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Черухи Олександра Миколайовича на примусовому виконанні знаходилось виконавче провадження № 59921360 з виконання виконавчого листа № 754/3402/17 виданого Деснянським районним судом міста Києва 24.07.2019 про витребування у ОСОБА_3 автомобіль марки Skoda Superb Classik. 2005 р. випуску, шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За даною справою було визнано недійсним договір купівлі-продажу № 5788/16/000212 автомобіля марки Skoda Superb Classik. 2005 р. випуску, шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , що був укладений 19.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО-КОМ», в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , а також задоволено вимоги про витребування даного майна у неналежного набувача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2

15.10.2019 року державним виконавцем Черухлю О.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочато виконавчі дії. 18.12.2019 року після ознайомлення з даним виконавчим провадженням стягувану ОСОБА_1 стало відомо, що старший державний виконавець 27.11.2019 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення.

В обґрунтування скарги зазначено, що з даним рішенням державного виконавця вона, ОСОБА_1 не згодна, вважає винесену постанову незаконною, так як судове рішення по даній справі на її користь не виконано, вона як стягувач у виконавчому проваджені ніякого майна не отримувала, рішення вважає передчасним та таким, що порушує її права.

22.11.2016 року Деснянським районним судом міста Києва було винесено рішення по справі №754/10187/15-ц про поділ майна, набутого під час спільного проживання. Зокрема, даним рішенням було встановлено, що їй належить на праві власності Ѕ частина автомобіля марки Skoda SUPERB Classic 2005 року випуску, сірого кольору, шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 .

У зв`язку з неможливістю реалізації свого права власності на майно вона була змушена звернутись до суду із позовними вимогами про витребування автомобіля із незаконного володіння третьої особи, а саме ОСОБА_3 , бо її колишній чоловік ОСОБА_2 незаконно його продав ОСОБА_3 . Суд визнав, що її право власності було порушено, та задовольнив позовні вимоги: визнав договір купівлі-продажу недійсним та витребував автомобіль на її користь. ОСОБА_3 не виконав рішення суду добровільно і вона була змушена звернутись до виконавчої служби для примусового виконання.

Підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження була заява ОСОБА_2 від 30.10.2019 року про те, що він отримав від ОСОБА_3 автомобіль марки Skoda SUPERB Classic, та розписка від 12.07.2019, а також заява боржника ОСОБА_3 .

Звертаю увагу суду, що станом на сьогодні дане рішення суду не виконано, вона не отримала належне їй на праві власності майно, а також на її адресу даної постанови направлено не було, всупереч ст.28 Закону України «Про виконавче провадження».

У виконавчому листі № 754/3402/17 від 24.07.2019 на зворотній стороні зазначені відомості про боржника та стягувача по даній справі ОСОБА_2 не є ні боржником, ні стягувачем, а тому не має права, які надаються сторонам виконавчого провадження відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження». Наголошує, що старшим державним виконавцем Черухою Олександром Миколайовичем, було порушено вимоги ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» адже ОСОБА_2 не є стороною у виконавчому провадженні, його повноваження не підкріплені жодними документами, а тому державний виконавець не мав права приймати від сторонньої особи, яка не є стороною у виконавчому провадженні, будь-які документи та на підставі них виносити постанови. Державний виконавець порушив порядок передачі предметів стягувачу, шо закріплений у вищевказаній Інструкції, так як я не була залучена до процесу передачі майна, жодних актів виконавцем не було складено, а постанова про закінчення виконавчого провадження винесена на підставі недостовірних документів, в яких ще й зазначено про передачу майна не мені - стягувачу по справі, а іншій особі.

Також повідомляє суд, що всупереч винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду автомобіль марки Skoda Superb Classik. 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру МВС України продовжує бути зареєстрованим на боржника ОСОБА_3 , що також свідчить про невиконання даного судового рішення про витребування автомобіля.

Виходячи з усього вищезазначеного, вважає що в рамках виконавчого провадження № 59921360 з примусового виконання виконавчого листа № 754 3402/17, виданого Деснянським районним судом міста Києва від 24.07.2019, старший державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Черуха О.М. своїми непрофесійними діями призвів до затягування строків виконання судового рішення, судове рішення не виконав й незаконно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження .

Посилаючись на викладені обставини справи, просить суд:

1. визнати дії старшого державного виконавця Черухи Олександра Миколайовича неправомірними, а винесену постанову про закінчення виконавчого провадження № 59921360 від 27.11.2019 - незаконною.

2. зобов`язати старшого державного виконавця Черуху О.М. скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №59921360 від 27.11.2019р. та відновити виконавче провадження.

3. зобов`язати старшого державного виконавця Черуху О.М. провести необхідні виконавчі дії щодо витребування у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 автомобіля марки Skoda Superb Classik, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2 шляхом передачі автомобіля, ключів та реєстраційних документів стягувану ОСОБА_1 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримала та просила задовольнити, з підстав викладених в ній.

Старший державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черуха Олександр Миколайович, проти задоволення скарги заперечував.

Заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення скарги заперечував.

Суд, вислухавши думку сторін, розглянувши подані учасниками справи документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження».

В порядку розділу VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень", ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України).

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу майна недійсним, припинення права власності на частку у спільному майні, витребування майна, стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Визнано договір купівлі-продажу № 5788/16/000212 від 19.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО-КОМ», в особі директора Кирій Сергія Володимировича та ОСОБА_3 автомобіля марки Skoda Superb Classik, 2005 року випуску, шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 - недійсним. Витребувано у ОСОБА_3 автомобіль марки Skoda Superb Classik, 2005 року випуску, шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права власності ОСОБА_2 на частку у спільному майні, визнання права власності за ОСОБА_1 на автомобіль марки Skoda Superb Classik, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , стягнення моральної шкоди та зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 передати ОСОБА_1 автомобіль марки Skoda Superb Classik, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , ключі і реєстраційні документи - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 672грн. Стягнуто ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 672грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 7800грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2019 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 лютого 2019 року змінено в частині стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу. В решті рішення суду залишено без змін.

На виконання рішення, Деснянським районним судом м. Києва 24 липня 2019 року стягувачу ОСОБА_1 , було видано виконавчий лист №754/3402/17 від 24.07.2019 року, щодо витребування у ОСОБА_3 автомобіль марки «Skoda Superb Classik» 2005 року випуску, шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Строк пред`явлення виконавчого листа зазначено до 12.06.2022 року.

15 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального правління юстиції у місті Києві Черухою Олександром Миколайовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №754/3402/14 виданий 24.07.2019 року Деснянським районним судом м. Києва про витребування у ОСОБА_3 автомобіль марки Skoda Superb Classik, 2005 року випуску, шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_3 (ВП №59921360).

27 листопада 2019 року старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального правління юстиції у місті Києві Черухою Олександром Миколайовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, з примусового виконання виконавчого листа №754/3402/14 виданий 24.07.2019 року Деснянським районним судом м. Києва. Згідно постанови, встановлено, що згідно заяви ОСОБА_3 автомобіль марки Skoda Superb Classik, 2005 року випуску, шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 передано ОСОБА_2 , що підтверджується письмовою розпискою від 12.07.2019 року, виконавчий документ виконано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного .

Статтею 18 ЦПК України встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Конституція України, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначила зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов`язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини (статті1,3 Конституції України).

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Обов`язковість рішень суду полягає у тому, що вони не можуть бути скасовані або змінені будь-якими адміністративними або державними органами, громадськими організаціями тощо та їх посадовими чи службовими особами; ці органи та особи не можуть винести іншого рішення у цій судовій справі; ці органи та особи не можуть приймати актів, що суперечать рішенню суду, виходячи із припущення про його неправильність; жоден орган, крім суду вищої інстанції, не може скасувати рішення суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у ч. 1 ст. 18 ЦПК України.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

В силу ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно п. 1 ч. 1. ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав повернення виконавчого документу стягувачу, зокрема: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд з прав людини в рішенні Sutyazhnik v. Russia від 29 липня 2009 року, Esertas v. Lithuania від 31 травня 2012 року зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.

Як вбачається з наведеного рішення Європейського суду з прав людини, під правовим пуризмом розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок. Разом з тим, вбачаться помилковим «пов`язувати» сферу прояву даного явища суто з принципом правової визначеності, оскільки надмірний «формалізм» може мати місце й в інших випадках, порушуючи право на справедливий судовий розгляд. Тобто під правовим пуризмом слід розуміти надмірно формальне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд. При цьому необхідно враховувати, з якою метою особа звертається до суду, та чи дійсно порушено право особи з огляду на положення ст.4ЦПК України і ст. 15 ЦК України, де зазначено, що особа може звернутися до суду за захистом свого цивільного права, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорення.

З матеріалів вбачається, що в рамках виконання виконавчого листа №754/3402/17 від 24.07.2019 року, ОСОБА_1 не отримувала від ОСОБА_3 , автомобіль марки Skoda Superb Classik, 2005 року випуску, шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що рішення Деснянського районного суду від 06 лютого 2019 року в частині витребування у ОСОБА_3 автомобіль марки Skoda Superb Classik, 2005 року випуску, шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_3 (ВП №59921360) - не виконано.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», чим порушив права заявника. Порушені права слід поновити у судовому порядку, визнавши дії державного виконавця неправомірними.

Постанова від 27 листопада 2019 року про закінчення виконавчого провадження прийнята в порушення вимог ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, відновлення виконавчого провадження належить до компетенції державного виконавця, що він повинен зробити не пізніше наступного дня з дня отримання ухвали суду, а тому в цій частині у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії, бездіяльність старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черухи Олександра Миколайовича, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 10, 13, 18, 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України; ст. ст. 19, 129-1 Конституції України; Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії, бездіяльність старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черухи Олександра Миколайовича задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черухи Олександра Миколайовича щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 59921360 від 27 листопада 2019 року неправомірними.

Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 59921360 від 27 листопада 2019 року щодо виконання виконавчого листа № 754/3402/17 виданого 24 липня 2019 року Деснянським районним судом міста Києва.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя :