Провадження № 2/456/303/2020

УХВАЛА

іменем України

13 березня 2020 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Успіх» до ОСОБА_1 про визнання недійсними кооперативних договорів,

в с т а н о в и в:

12.09.2019 на адресу суду надійшла позовна заява ЖБК «Успіх», в якій викладені позовні вимоги про визнання недійсним кооперативного договору №1, укладеного між ЖБК «Успіх» та ОСОБА_1 , та довідки про відсутність заборгованості у ОСОБА_1 перед кооперативом, видану ЖБК «Успіх за підписом ОСОБА_2 , як підставу для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнання недійсним кооперативного договору №35, укладеного між ЖБК «Успіх» та ОСОБА_1 , та довідки про відсутність заборгованості у ОСОБА_1 перед кооперативом, видану ЖБК «Успіх за підписом ОСОБА_2 , як підставу для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (визнання недійсними кооперативних договорів).

28.11.2019 на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, яку відповідач мотивує, зокрема підвідомчістю вказаного спору в частині визнання недійними договорів судам господарської юрисдикції, а в частині визнання недійсними довідок – такою, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В обгрунтування заяви покликається на ст.19 ЦПК України, п.4 ч.1 ст.20 ГПК України, п.13 ч.1 ст.20 ГПК України, ст.2 Закону України «Про кооперацію» та зазначає, що договори, які є предметом позовних вимог №1-25/08/15 та №35 мають назву кооперативний договір (а №35 ще й про порядок закріплення паю у житлово-будівельному кооперативі «Успіх»), назва сторін – пайовик та кооператив. Відповідно до п.1 договору №1-25/08/15 (предмет договору) за цим договором кооператив закріплює за пайовиком пай у пайовому фонді кооперативу, який складається з квартири. Відповідно до п.2.1 договору №35 (предмет договору) за цим договором кооператив закріплює за пайовиком пай у пайовому фонді кооперативу, який складається з квартири. 29.08.2015 рішенням Загальних зборів ЖБК «Успіх», оформленим протоколом №8 від 29.08.2015, ОСОБА_1 прийнято в ЖБК «Успіх», що утворений для будівництва будинку АДРЕСА_3 . Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними договорів стосуються правочинів щодо паю в юридичній особі, а отже, відповідно до п.4 ч.1 ст.20 ГПК України повинні розглядатися в порядку господарського судочинства, а позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 як похідні від спору щодо такого майна або майнових прав, відповідно до п.13 ч.1 ст.20 ЦПК України, також повинні розглядатися в порядку господарського судочинства. Наведене підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №509/577/18 від 24.04.2019. Покликаючись на ст.124 Конституції України, вказує, що довідка не є правочином, який може бути оскаржений, а може лише виступати доказом у спорі, тобто спір про оскарження довідки не відноситься до юридичних спорів та не може судом розглядатися взагалі. Вказаний висновок підтверджує постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №295/4481/16-ц від 07.07.2018, згідно якого довідка не є актом правозастосування та має виключно інформативний характер, судовому оскарженню не підлягає та постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №800/554/17 від 13.03.2018, згідно якого поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити у світлі частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

24.12.2019 представником позивача ЖБК «Успіх» адвокатом Жолнович І.В. подано заперечення на заяву відповідача про закриття провадження у справі, яку останній мотивує наступним. Висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №509/577/18 від 24.04.2019 стосувався визнання недійсним рішення, ухваленого Загальними зборами обслуговуючого кооперативу. У вказаному висновку Верховний Суд чітко окреслив коло справ, що виникають з корпоративних правовідносин, які відповідно до ст.20 ГПК України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, а відтак вказане судове рішення вважає, немає жодного відношення до предмету спору. Вважає, що спір між сторонами не є корпоративним в розумінні закону. Окрім цього, вказує, що відповідач ОСОБА_1 не виконала всіх обов`язків як член кооперативу, а тому немає права на частку у кооперативі.

В підготовчому судовому засіданні 18.02.2020 представник відповідача – адвокат Гаталяк М.Я. підтримав заяву про закриття провадження у справі, покликаючись на мотиви, викладені у заяві та вказав, що позивач фактично оспорює членство відповідача у ЖБК «Успіх», однак наведене не спростовано, оскільки остання є власником квартир, які є предметом позовних вимог. Вважає, що набуття відповідачем квартир у власність безпосередньо пов`язано з господарською діяльністю товариства, а відтак, вказаний спір повинен розглядатися у порядку господарського судочинства.

В підготовчому судовому засіданні 18.02.2020, представник позивача – адвокат Жолнович І.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання суду доказів про те, що відповідач не була членом кооперативу, а відтак, вказаний спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

11.03.2020 на адресу суду від представника позивача – адвоката Жолнович І.В. надійшло клопотання про долучення до справи письмових доказів, зокрема копії заяви ОСОБА_3 , довідки №3 від 27.02.2020, копії протоколу №5 Загальних зборів ЖБК «Успіх» від 05.05.2010, копії протоколу №5 Загальних зборів ЖБК «Успіх» від 28.03.2015, копії протоколу №8 зборів членів ЖБК «Успіх» від 10.12.2016, копії протоколу №7 зборів членів ЖБК «Успіх» від 17.09.2016, копій виписок з АБ «Укргазбанк», «ОТП Банк».

12.03.2020 представником відповідача – адвокатом Гаталяк М.Я. подано повторне клопотання про закриття провадження у справі. В обгрунтування клопотання представник відповідача покликається на той факт, що 18 серпня 2015 року між ОСОБА_1 , і ОСОБА_4 укладено договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 1 -05/08/14 від 05.08.14. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулись до кооперативу із проханням замінити сторону договору із ОСОБА_4 на ОСОБА_1 у зв`язку із укладенням між ними договору про відступлення права вимоги. На підставі поданих ОСОБА_4 та ОСОБА_1 заяв, шляхом припинення дії договору із ОСОБА_4 та укладенням договору з ОСОБА_1 , кооператив замінив сторони договору із збереженням для ОСОБА_1 тих умов в договорі, які були обумовлені в договорі укладеному з ОСОБА_4 25 серпня 2015 року між ОСОБА_1 , та ЖБК «Успіх» укладено кооперативний договір № 1-25/08/15, згідно з яким за нею закріплено пай, який складається з квартири у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , визначений згідно з реєстром паїв кооперативу ідентифікаційним кодом 1. Згідно з кооперативним договором № 1-25/08/15, укладеним 25 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ЖБК «Успіх», пайові внески за даним договором вже повністю сплачені ОСОБА_4 ще в 2012 році (п 8 договору). Рішенням Загальних зборів ЖБК «Успіх», оформлених Протоколом № 8 від 29.08.2015 ОСОБА_1 було прийнято асоційованим членом ЖБК «Успіх». Крім того, в подальшому ОСОБА_1 було неодноразово затверджено, як члена кооперативу, про що свідчать: Протокол №9 від 31.12.2015; Протокол №1 від 29.02.2016; Протокол №2 від 04.04.2016. Вважає, що за змістом Закону України «Про кооперацію», обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює не комерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Оскільки до моменту отримання квартири в рахунок свого паю ОСОБА_1 була асоційованим членом ЖБК «Усвіх», то згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу с, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління: користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Згідно з п. 1.2. статуту ЖБК «Успіх» «житлово-будівельний кооператив «Успіх» створений з метою забезпечення житлом членів кооперативу і їх сімей шляхом розподілу між ними набутих об`єктів житлового будівництва.. ». Згідно з п. 3.2 статуту ЖБК «Успіх» «основними завданнями, на виконання яких направлена діяльність кооперативу, є: забезпечення членів кооперативу житлом та/або іншою пов`язаною з ним нерухомістю...». Отже спір у цій справі стосується розподілу житла. Звідси випливає, що цей спір має вирішуватися за правилами ГПК незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК). Наведене зокрема, стверджується Постановою Великої Палати Верховного суду від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, Постановою Великої Палати Верховного суду від 24 квітня 2019року у справі № 509/577/18.

Окрім цього, у заяві від 12.03.2020 представник відповідача – адвокат Гаталяк М.Я. просить вирішити заяву та провести підготовче судове засідання у його відсутності. А відтак, судом, на підставі ст.ст. 198, 223 ЦПК України ухвалено проводити підготовче судове засідання у відсутності представника відповідача, проти чого представник позивача не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про час і місце розгляду справи, в судове засідання з невідових для суду причин не з`явилася, а відтак судом, на підставі ст.ст. 198, 223 ЦПК України ухвалено проводити підготовче судове засідання у відсутності відповідача, проти чого представник позивача не заперечив.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Жолнович І.В. заперечив вимоги заяви, просить в її задоволенні відмовити, покликаючись на мотиви, викладені у письмовому запереченні.

Суд заслухавши думку представника позивача – адвоката Жолнович І.В., оглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що заяви відповідача ОСОБА_1 та її представника – адвоката Гаталяк М.Я. про закриття провадження у справі, підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим стаття 20 Господарського процесуального кодексу України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Наведені висновки відображені в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №509/577/18 від 24.04.2019.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору між сторонами є визнання недійсним кооперативного договору №1, укладеного між ЖБК «Успіх» та ОСОБА_1 , та довідки про відсутність заборгованості у ОСОБА_1 перед кооперативом, видану ЖБК «Успіх за підписом ОСОБА_2 , як підставу для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнання недійсним кооперативного договору №35, укладеного між ЖБК «Успіх» та ОСОБА_1 , та довідки про відсутність заборгованості у ОСОБА_1 перед кооперативом, видану ЖБК «Успіх за підписом ОСОБА_2 , як підставу для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (визнання недійсними кооперативних договорів).

Одночасно в судовому засіданні встановлено, що 18 серпня 2015 року між ОСОБА_1 , і ОСОБА_4 укладено договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 1 -05/08/14 від 05.08 14. На підставі поданих ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до кооперативу заяв, шляхом припинення дії договору із ОСОБА_4 та укладенням договору з ОСОБА_1 , кооператив замінив сторони договору із збереженням для ОСОБА_1 тих умов в договорі, які були обумовлені в договорі укладеному з ОСОБА_4 25 серпня 2015 року між ОСОБА_1 , та ЖБК «Успіх» укладено кооперативний договір № 1-25/08/15, згідно з яким за нею закріплено пай, який складається з квартири у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , визначений згідно з реєстром паїв кооперативу ідентифікаційним кодом 1. Згідно з кооперативним договором № 1-25/08/15, укладеним 25 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ЖБК «Успіх», пайові внески за даним договором вже повністю сплачені ОСОБА_4 ще в 2012 році (п 8 договору).

Рішенням Загальних зборів ЖБК «Успіх», оформлених Протоколом № 8 від 29.08.2015 ОСОБА_1 було прийнято асоційованим членом ЖБК «Успіх». Крім того, в подальшому ОСОБА_1 було неодноразово затверджено, як члена кооперативу, про що свідчать: Протокол №9 від 31.12.2015; Протокол №1 від 29.02.2016; Протокол №2 від 04.04.2016.

Оскільки до моменту отримання квартири в рахунок свого паю ОСОБА_1 була асоційованим членом ЖБК «Усвіх», то згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу с, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління: користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Згідно з п. 1.2. статуту ЖБК «Успіх» «житлово-будівельний кооператив «Успіх» створений з метою забезпечення житлом членів кооперативу і їх сімей шляхом розподілу між ними набутих об`єктів житлового будівництва.. ». Згідно з п. 3.2 статуту ЖБК «Успіх» «основними завданнями, на виконання яких направлена діяльність кооперативу, є: забезпечення членів кооперативу житлом та/або іншою пов`язаною з ним нерухомістю...»

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим стаття 20 Господарського процесуального кодексу України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

З огляду на викладене, а також враховуючи положення чинного законодавства України, зміст правовідносин, спір, що виник між сторонами, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має вирішуватись господарським судом.

Суд вважає обгрунтованими доводи сторони відповідача про те, що довідка не є правочином, який може бути оскаржений, а може лише виступати доказом у спорі, тобто спір про оскарження довідки не відноситься до юридичних спорів та не може розглядатися судом. Наведене підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №295/4481/16-ц від 07.07.2018, згідно якої довідка не є актом правозастосування та має виключно інформативний характер, судовому оскарженню не підлягає та висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №800/554/17 від 13.03.2018, згідно якого поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити у світлі частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З огляду на те, що вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (визнання недійсними кооперативних договорів) є похідними від вимог про визнання недійсними кооперативних договорів, провадження в цій частині підлягає також до закриття.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.255, ст.256 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Провадження у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Успіх» до ОСОБА_1 про визнання недійсними кооперативних договорів закрити.

Повідомити позивача та її представника, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до Львівського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дня складання повного тексту, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Головуючий

суддя

. Л. Бучківська

Повний текст ухвали виготовлено 19.03.2020