№ 2/207/431/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Кам`янське

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_3 про відшкодування збитків у зв`язку з втратою майна,

В С Т А Н О В И В

Звертаючись до суду, позивач в обґрунтування уточнених позовних вимог зазначив, що 27 квітня 2018 року між ним - ОСОБА_1 (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (Орендар), було укладено договір оренди об`єкту громадського харчування (кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить йому на праві приватної власності, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Умовами вищезазначеного договору він, як Орендодавець, передав, а ОСОБА_3 , як Орендар, прийняла в тимчасове користування об`єкт громадського харчування, а саме: капітальну будівлю 203 кв.м. з літнім майданчиком, розташовану на земельній ділянці 558 кв.м., обладнання та інвентар згідно переліку в акті прийому-передачі (надалі -майно).

Згідно з п.1.1. договору оренди від 27.04.2018 року, об`єкт, що орендується, являє собою: окрему капітальну будівлю з літнім майданчиком у складі: навісу Б-1, навісу В-1, декоративної споруди Г-2, туалету, сараю, воріт, огорожі, вимощеного плиткою майданчика; обладнання та інвентар. Всі споруди криті ондуліном. Адреса: АДРЕСА_1 ; загальна площа: 200,3 кв.м., земельної ділянки 558 кв.м.; площа підвальних приміщень: 9 кв.м.; стан об`єкту, що орендується на момент передачі в оренду: добрий; кількість поверхів у будівлі: 1(один) з мансардою; характеристика об`єкту: діючий об`єкт громадського харчування з обладнанням.

Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акту прийому - передачі майна.

При укладенні договору оренди відповідачка (орендар) взяла на себе наступні обов`язки: самостійно і за власний рахунок здійснювати сплату за використання електроенергії, газу, води та водовідведення, послуг електрозв`язку (телефону та інтернету), загальної та пожежної охорони (згідно пункту 6.4. Договору), а відповідно до пункту 6.5. Договору забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, і підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, нести всі витрати з експлуатації майна, що орендується; здійснювати за власний рахунок поточний ремонт майна, що орендується, у термін (один раз на рік); за власний рахунок усувати несправності та поломки комунікацій об`єкту, своєчасно виконувати вимоги постачальників комунальних послуг щодо приладів обліку постачання газу, електроенергії та води; проводити заходи щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, нести повну відповідальність за пожежну безпеку людей та орендованого майна.

Крім того, відповідно до пункту 6.9 Договору, відповідачка в день укладання договору була зобов`язана застрахувати орендоване майно не менше, ніж на заявлену орендодавцем вартість на користь Орендодавця і надати Орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

Відповідно до пункту 6.11 Договору у разі припинення або розірвання Договору ОСОБА_3 зобов`язана повернути йому, як Орендодавцеві, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна, а згідно з п. 6.14 Договору Відповідачка несе відповідальність за не дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавством.

Жодного з вище переліченого зі взятих на себе обов`язків Відповідачка за укладеним між ними договором оренди не здійснювала, внаслідок чого 07 вересня 2018 року в приміщенні, яке він передав Відповідачці згідно договору оренди від 27.04.2018 року, сталася пожежа, що підтверджується Актом про пожежу від 07.09.2018 року, згідно якого вбачається, що пожежа виникла о 2 год. 50 хв. на орендованому Відповідачем об`єкті внаслідок чого було знищено повністю орендований об`єкт, а саме: об`єкт громадського харчування, капітальну будівлю 203 кв.м з літнім майданчиком, розташовану на земельній ділянці 558 кв.м, обладнання та інвентар згідно переліку в акті прийому-передачі, що належало на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Згідно додатку до Акту про пожежу від 07.09.2018 року, прямі збитки від пожежі становлять 3 100 000 (три мільйони сто тисяч) гривень. Побічні збитки від пожежі складають 4 169 228 гривень, про що було зазначено ним в цьому Акті.

17 вересня 2018 року він звернувся до судового експерта Харченка В.В. з метою визначення нанесеної йому матеріальної шкоди внаслідок знищення об`єкту оренди, про що було надано висновок судового експерта від 08.10.2018 року за № 888/09-18, згідно якого визначений розмір нанесеної йому матеріальної шкоди внаслідок знищення нерухомого майна, що складає 2 394 470, 00 гривень.

Позивач зазначив, що в порушення умов укладеного між ним та відповідачкою Договору оренди від 27.04.2018 року, ОСОБА_3 (орендар) не виконала взятих на себе обов`язків, а саме: не забезпечила відповідно до пункту 6.5. Договору збереження орендованого майна, не проводила заходи щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, в результаті чого вона повинна нести повну відповідальність за пожежну безпеку орендованого майна.

Крім того, згідно з пунктом 6.9 Договору Відповідачка в день укладання договору в порушення його умов не застрахувала орендоване майно не менше, ніж на заявлену орендодавцем вартість на користь Орендодавця і не надала йому, як Орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення.

Внаслідок бездіяльності Відповідачки та порушення з її боку умов Договору оренди від 27.04.2018 року йому, ОСОБА_1 , нанесені збитки у розмірі 2 394 470 (два мільйони триста дев`яносто чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень, що підтверджується висновком експерта від 08.10.2018 року.

Позивач вважає, що особою, відповідальною за завдану шкоду є відповідач, як орендар приміщення, у якому виникла пожежа.

Позивач зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачене відповідним договором.

Статтею 5 Закону України "Про пожежну безпеку" власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов`язані: розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід: відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний контроль за їх додержанням; забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду; утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв`язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; створювати, у разі потреби, відповідно до встановленого порядку, підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу; подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об`єктів і продукції, що ними виробляється; здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території.

Відповідачкою не були виконані всі вищезазначені умови, передбачені зазначеним законодавством про пожежну безпеку, наслідком чого є повна втрата належного йому майна за договором оренди.

Ураховуючи, що відповідно до договору оренди відповідачка, як орендар, прийняла на себе зобов`язання по збереженню об`єкта оренди, а також беручи до уваги відсутність належних та допустимих доказів причетності третіх осіб до пожежі, що сталась 07 вересня 2018 року в належному йому на праві власності приміщенні, він вважає, що винною особою є саме Відповідачка.

На підставі зазначеного, позивач в позовній заяві просив суд: стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нанесені йому збитки у розмірі 2 394 470 (два мільйони триста дев`яносто чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень, які виникли у зв`язку із втратою належного йому майна внаслідок пожежі, яка сталася 07 вересня 2018 року, а саме: об`єкту громадського харчування (кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді капітальної будівлі загальною площею 203 кв. м з літнім майданчиком, розташованої на земельній ділянці 558 кв.м.

Позивач та представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали у повному обсязі, обґрунтувавши доводами, зазначеними в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала. Суду пояснила, що вона не винна в тому, що виникла пожежа, так як підпал кафе було здійснено третьою особою шляхом закидання горючої суміші на територію літнього майданчику кафе. Зазначила, що вимоги щодо необхідності укладання договору страхування, передбачені п.6.9. Договору оренди від 27 квітня 2018 року, виконані не були у зв`язку з тим, що за змістом цього пункту орендоване майно повинно було бути застраховане не менше, ніж на заявлену орендодавцем вартість, але орендодавець жодного разу не заявляв вартість предмета оренди, як і жодного разу не висував вимоги надати йому копії страхового полісу і платіжного доручення, чим визначив свою згоду на відсутність необхідності застраховувати майно. Коли вона ставила питання перед ОСОБА_1 , на яку суму треба застрахувати кафе, то ОСОБА_1 ніколи не називав їй, на яку вартість необхідно застрахувати майно. Що стосується виконання правил пожежної безпеки, то наявність вогнегасників на території об`єкту оренди також допускається пожежними нормами. Їх перевіряли та зі сторони пожежників до неї ніколи питань не було. У них на території кафе знаходилось 6 вогнегасників. Також працював сторож, який одразу, коли закинули горючу суміш, зателефонував в пожежну охорону та одночасно прийняв заходи щодо гасіння пожежі. Окрім цього вимог про встановлення протипожежної сигналізації в самому договорі не має. Просила суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, суду пояснив, що відповідач ОСОБА_3 повністю заперечує щодо заявлених до неї вимог про відшкодування збитків у зв`язку з втратою майна за договором оренди.

Так, статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

ОСОБА_3 , як орендар, підтримувала орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду.

В той час, коли виникла пожежа, орендоване приміщення було в стані не гіршому, ніж на момент передачі в оренду.

Будь-яких порушень Правил пожежної безпеки відповідачем не допускалося.

Вимог про встановлення протипожежної сигналізації до ОСОБА_3 з боку орендодавця не заявлялося, в договорі оренди, на підставі якого ОСОБА_3 користувалася приміщенням, також не міститься зобов`язання про встановлення вказаної сигналізації, при цьому приміщення передавалося в оренду за відсутності встановленої протипожежної сигналізації.

Вимоги щодо необхідності укладання договору страхування, передбачені п.6.9. Договору оренди від 27 квітня 2018 року, виконані не були у зв`язку з тим, що за змістом цього пункту орендоване майно повинно було бути застраховане не менше, ніж на заявлену орендодавцем вартість, але орендодавець жодного разу не заявляв вартість предмета оренди, як і жодного разу не висував вимоги надати йому копії страхового полісу і платіжного доручення, чим визначив свою згоду на відсутність необхідності застраховувати майно. Окрім цього даний пункт договору викладений в загальних рисах, а для його виконання було необхідно чітко визначити не тільки вартість, на яку орендодавець вважає за необхідне застрахувати майно, а також від яких випадків його необхідно страхувати, але позивач, як орендодавець, за весь час оренди жодного разу не вказав розмір суми, на яку майно повинно бути застрахованим, а також жодного разу не вказав від яких ризиків його необхідно страхувати.

Також зазначив, що відсутність протипожежної сигналізації та договору страхування предмета оренди не знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням пожежі, так як остання виникла за причетності до неї третіх осіб, що вбачається з Акту про пожежу від 07.09.2018 р., в якому вказано, що пожежа виникла о 02 год. 50 хв., її було виявлено 07.09.2018 року о 02 год. 55 хв., місце виникнення пожежі - альтанка літньої площадки, а також з Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження: 12018040160001464, дата реєстрації: 07.09.2018 р., правова кваліфікація: частина друга статті 194 КК України (умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу), фабула: 07.09.2018 р. за адресою: АДРЕСА_2, невстановлена особа підпалила кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Крім того, в матеріалах вказаного кримінального провадження також міститься достатньо велика кількість доказів, які спростовують доводи позивача про обґрунтованість заявлених ним вимог - це протоколи допитів, постанови слідчого, заяви потерпілих, протоколи огляду, висновки Експертів.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача ОСОБА_4 просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_3 про відшкодування збитків у зв`язку з втратою майна, - в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що у він підробляв сторожем у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташоване у АДРЕСА_1. Перший підпал кафе був в серпні, а другий у вересні 2018 року. Під час першого підпалу в дві години ночі невідомими на територію кафе, а саме літньої альтанки, було кинуто дві пляшки з коктейлем «Молотова», одна з яких розбилася та спалахнула, загорілись парасольки, столи та табуретки, а друга пляшка не загорілась. Він встиг потушити полум`я та викликав поліцію.

У вересні 2018 року він також перебував на вулиці на території літнього майданчика разом з товаришем, раптово почули гучний тріскіт, невідомими була кинута пляшка з горючою рідиною на кришу туалету, що розташований на літньому майданчику, миттєво розлилася рідина, яка почала палати, товариш одразу почав гасіння водою зі шлангу, який був розгорнутий та під`єднаний до води, а він одразу викликав пожежних та почав гасити з вогнегасників, використав три вогнегасника, ефекту не було, оскільки для підпалу була використана спеціальна рідина. Через п`ять хвили під`їхали пожежники та почали гасити пожежу водою, на той час, коли приїхали пожежники, то само кафе не горіло, а горіла вбиральня на літньому майданчику та частина літнього майданчику. Пожежники почали гасіння полум`я не зі сторони кафе, а зі сторони літнього майданчику в напрямку кафе і таким чином фактично направили полум`я на кафе, яке в момент їх приїзду ще не палало. Датчики (пожежні сповіщувачі) були встановлені в середині кафе.

Суд, вислухавши сторони та їх представників, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2004р., копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.08.2006р., кафе з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 (ар.с. 36,37).

Відповідно до копії договору оренди від 27.04.2018 року, об`єкту громадського харчування (кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 як Орендодавець, передав, а ОСОБА_3 , як Орендар, прийняла в тимчасове користування об`єкт громадського харчування, а саме: капітальну будівлю 203 кв.м. з літнім майданчиком, розташовану на земельній ділянці 558 кв.м., обладнання та інвентар згідно переліку в акті прийому- передачі (ар.с. 4-8);

Згідно з Актом про пожежу від 07.09.2018 року, 07 вересня 2018 року о 2 год. 50 хв. на орендованому ОСОБА_3 об`єкті виникла пожежа, внаслідок чого було знищено повністю орендований об`єкт, а саме: об`єкт громадського харчування, капітальну будівлю 203 кв.м з літнім майданчиком, розташовану на земельній ділянці 558 кв.м, який належав на праві приватної власності ОСОБА_1 (ар.с. 33-35);

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертно будівельно-технічного дослідження № 888/09-18 від 08.10.2018 року, розмір завданої матеріальної шкоди кафе з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок пожежі складає 2 394 470, 00 гривень (ар. с. 63-69).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходив з наступного.

Заявляючи позовні вимоги до відповідачки, позивач послався на те, що згідно з п.6.9. договору відповідачка у день укладення договору в порушення його умов не застрахувала орендоване майно не менше, ніж на заявлену орендодавцем вартість на користь орендодавця і не надала позивачу, як орендодавцю, копії страхового полісу і платіжного доручення.

Дана обставина не приймається судом до уваги, як підстава задоволення позову з огляду на наступне.

В п.6.9. Договору оренди об`єкту громадського харчування (кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»), що належить до приватної власності, до обов`язків орендаря віднесено такий обов`язок, як в день укладання договору застрахувати орендоване майно не менше, ніж на заявлену орендодавцем вартість на користь орендодавця і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

Відповідачка у судовому засіданні заперечувала щодо даної підстави задоволення позову, посилаючись на те, що вимоги щодо необхідності укладання договору страхування, передбачені п.6.9. Договору оренди від 27 квітня 2018 року, виконані не були у зв`язку з тим, що за змістом цього пункту орендоване майно повинно було бути застраховане не менше, ніж на заявлену орендодавцем вартість, але орендодавець жодного разу не заявляв вартість предмета оренди, як і жодного разу не висував вимоги надати йому копії страхового полісу і платіжного доручення, чим визначив свою згоду на відсутність необхідності застраховувати майно.

Окрім цього даний пункт договору викладений в загальних рисах, а для його виконання було необхідно чітко визначити не тільки вартість, на яку орендодавець вважає за необхідне застрахувати майно, а також від яких випадків його необхідно страхувати, але позивач, як орендодавець, за весь час оренди жодного разу не вказав розмір суми, на яку майно повинно бути застрахованим, а також жодного разу не вказав від яких ризиків його необхідно страхувати. Ніяких доказів суду з цього приводу позивач не надав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею восьмою даного закону визначено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання , а страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею шостою Закону України «Про страхування» визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Цією статтею також визначені види добровільного страхування.

Відповідно до ст.9 даного закону страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету).

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

З наведеного очевидно, що страховий випадок, як подія, передбачена договором страхування, та страхова виплата, як грошова сума, яка виплачується страховиком за цим договором, - є основними умовами договору страхування, без конкретного визначення яких договір страхування не може бути укладений, у зв`язку з чим не заявлена позивачем, як орендодавцем, вартість майна, на яку майно повинно було бути застрахованим, як і не зазначення ним страхового випадку, як події в разі настання якої у страховика виникає обов`язок здійснити виплату страхової суми, - фактично позбавило орендаря можливості виконати умови п.6.9. договору оренди, оскільки за такої обставини для орендаря залишається незрозумілим, яким чином виконати вимоги даного пункту договору оренди.

Окремо необхідно зазначити, що ні в позовній заяві, ні під час судового розгляду позивач не вказав, на яку суму повинен був бути застрахований предмет оренди, як ця сума співпадає з ціною позову, та від яких ризиків повинно було бути здійснене страхування.

В позові, як на підставу його задоволення позивач також посилається на те, що в орендованому приміщенні не була встановлена протипожежна сигналізація, що, на його думку, є причиною втрати ним свого майна.

В ході розгляду справи було з`ясовано, що в дійсності в приміщенні пожежна сигналізація була встановлена, функцією цієї сигналізації було сповіщення пожежної частини про виникнення пожежі, але вона не була підключена до мережі сповіщення органів, що відповідають за гасіння пожежі.

З цього приводу необхідно враховувати, що відсутність діючої пожежної сигналізації в даному випадку не перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням пожежі та втратою майна позивача, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що під час виникнення пожежі на території кафе з літнім майданчиком в якості охоронця перебував громадянин ОСОБА_5 , який будучи допитаним в якості свідка зазначив, що він в той час підробляв нічним сторожем в кафе, перший підпал кафе був в серпні, а другий у вересні 2018 року. Під час першого підпалу в дві години ночі невідомими на територію кафе, а саме літньої альтанки, - було кинуто дві пляшки з коктейлем «Молотова», одна з яких розбилася та спалахнула, а друга ні. Він встиг потушити полум`я та викликав поліцію. 07.09.2018 р. він також перебував на вулиці на території літнього майданчика разом з товаришем, раптово почули гучний тріскіт, невідомими була кинута пляшка з горючою рідиною на кришу туалету, що розташований на літньому майданчику, миттєво розлилася рідина, яка почала палати, товариш одразу почав гасіння водою зі шлангу, який був розгорнутий та під`єднаний до води, а він одразу викликав пожежних та почав гасити з вогнегасників, використав три вогнегасника, ефекту не було, оскільки для підпалу була використана спеціальна рідина, після під`їхали пожежники та почали гасити пожежу водою, на той час, коли приїхали пожежники, то само кафе не горіло, а горіла вбиральня на літньому майданчику та частина літнього майданчику. Пожежники почали гасіння полум`я не зі сторони кафе, а зі сторони літнього майданчику в напрямку кафе і таким чином фактично направили полум`я на кафе, яке в момент їх приїзду ще не палало. Датчики (пожежні сповіщувачі) були встановлені в середині кафе.

Таким чином суд приходить до висновку, що якби навіть протипожежна сигналізація і була підключена, вона б спрацювали тільки тоді, коли полум`я від пожежі з території літнього майданчика досягло б будівлі кафе, тобто це б трапилось набагато пізніше, ніж сторож ОСОБА_5 викликав пожежників за допомогою телефону і які прибули на місце пожежі ще до того часу, як почала горіти безпосередньо сама будівля кафе.

Окрім цього суд зазначає, що вимог про встановлення протипожежної сигналізації в самому договорі оренди не має.

Судом був досліджений акт про пожежу від 07.09.2018 р., з змісту якого вбачається, що пожежа виникла 07.09.2018 р. орієнтовно о 02 год. 50 хв.; місце виникнення пожежі - альтанка літньої площадки; пожежу виявлено 07.09.2018 р. о 02 год. 55 хв.; повідомлення про пожежу надійшло 07.09.2018 р. о 02 год. 59 хв. до пожежно-рятувальних підрозділів (ар.с.33).

З урахуванням того, що пожежа була виявлена одночасно з її виникненням, а з моменту виникнення до моменту повідомлення пожежно-рятувальних підрозділів пройшло всього чотири хвилини; з урахуванням того, що засоби до гасіння пожежі були прийняті одразу після її виникнення, а також з урахуванням того, що пожежні сповіщувачі були встановлені безпосередньо в приміщенні кафе, то навіть в разі існування в кафе діючої пожежної сигналізації повідомлення про пожежу від встановлених пожежних сповіщувачів, тобто за допомогою пожежної сигналізації, пожежно-рятувальним підрозділам надійшло би пізніше, ніж це було зроблено свідком ОСОБА_5 за допомогою телефонного дзвінка.

Таким чином, відсутність діючої пожежної сигналізації в даному випадку не перебуває в причинно-наслідковому зв`язку а ні з фактом виникнення пожежі, а ні з фактом знищення майна.

В позові позивач посилається, як на підставу позову на те, що наслідком втрати ним майна є невиконання відповідачкою умов, передбачених ст.5 Закону України «Про пожежну безпеку», якою визначено, що власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов`язані: розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід; відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний контроль за їх додержанням; забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду; утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв`язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу; подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об`єктів і продукції, що ними виробляється; здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території.

Разом з цим суд зауважує, що Закон України «Про пожежну безпеку» втратив чинності 01.07.2013 р. на підставі Кодексу цивільного захисту України, у зв`язку з чим його норми не підлягають застосуванню до тих правовідносин, які виникли між сторонами.

Надані позивачем докази не доводять факт порушення відповідачкою протипожежної безпеки. Крім того, відповідачка не притягувалася до кримінальної або адміністративної відповідальності за порушення цієї безпеки, а лише доводять факт не забезпечення збереження орендованого майна, без доведеності вини в цьому орендаря.

Відповідно до статей 759, 779 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

За змістом статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За правилами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника і тягар доказування в даному випадку щодо відсутності вини у заподіянні шкоди покладається на відповідача, а в даному випадку на орендаря.

Тобто, відсутність вини відповідачки в тому, що об`єкт оренди не був збережений, в даному випадку покладається саме на неї, як на орендаря не збереженого приміщення.

На підтвердження відсутності вини відповідачкою надані наступні докази:

- Показання свідка ОСОБА_5 , які наведені вище та відповідно до яких підтверджується той факт, що пожежа виникла від підпалу, а саме від закидання невідомою особою пляшки з горючою рідиною на кришу туалету, що розташований на літньому майданчику. Його показами також підтверджується той факт, що на той час, коли приїхали пожежники, сама будівля кафе не горіла, а горіла вбиральня на літньому майданчику та частина літнього майданчику, а датчики (пожежні сповіщувачі) були встановлені в середині кафе.

- Акт про пожежу від 07.09.2018 р., з змісту якого вбачається, що пожежа виникла 07.09.2018 р. орієнтовно о 02 год. 50 хв.; місце виникнення пожежі - альтанка літньої площадки; пожежу виявлено 07.09.2018 р. о 02 год. 55 хв.; повідомлення про пожежу надійшло 07.09.2018 р. о 02 год. 59 хв. до пожежно-рятувальних підрозділів (ар.с.33).

- Витяг з ЄРДР, з змісту якого вбачається, що дата реєстрації провадження: 07.09.2018 р.; заявник ОСОБА_5 ; правова кваліфікація ч.2 ст.194 КК України (умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом); фабула: 07.09.2018 р. до Кам`янськогоВП ГУПН в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 07.09.2018 р. о 03:02 за адресою: АДРЕСА_1, невстановлена особа підпалила кофе «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ар.с.90).

- Заява відповідача ОСОБА_1 про залучення до провадження як потерпілого, цивільного позивача від 14.09.2018 р., з змісту якої вбачається, що позивач звертається з даною заявою у зв`язку з тим, що 07.09.2018 р. невстановлена особа підпалила кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ар.с.132).

- Протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 07.09.2018 р., яка на досудовому розслідуванні дала показання про те, що приблизно о третій годині ночі, підійшовши до вікна побачила, що горіло приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» і в цей момент по протилежній стороні від кафе в сторону будинку йшов чоловік кремезної статури, який не дивився позаду себе, де горіло кафе (ар.с.131).

- Протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 07.09.2018 р., який на досудовому розслідування дав показання про те, що 06.09.2018 р. він ввечері приїхав до свого знайомого ОСОБА_5 в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», вони разом дивилися телевізор та розмовляли, потім він почув, як щось тріснуло, обернувся та побачив полум`я, яке відходило від вбиральні, він вскочив, схопив поливний шланг та почав гасити полум`я, а ОСОБА_5 сказав, щоб той викликав пожежних (ар.с.133).

- Протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 07.09.2018 р., який на досудовому розслідуванні дав показання про те, що 07.09.2018 р. близько 02:50 хв. він перебував на вулиці на території кафе і раптом почув, що щось впало на дах вбиральні та спалахнув вогонь, він одразу почав телефонувати до пожежної частини та в поліцію (ар.с.134).

- Протокол огляду від 24.10.2018 р. відеоінформації з камери спостереження за 07.09.2018 р., розташованої на будівлі ресторану «Дача», з змісту якого вбачається, що під час огляду відеозапису видно людину, яка під час спалаху тікає в сторону вулиці Курська (ар.с.135).

- Висновок експерта від 22.11.2018 р. №1/8.4/4022 судової експертизи нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів, про те, що на наданому на дослідження пожежному смітті чорного кольору (з ухвали слідчого судді - «… об`єктах матеріалів горіння вилучених 07.09.2018 р. в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою : АДРЕСА_1»), виявлені сліди зміненого світлого нафтопродукту, встановити конкретний вид якого не є можливим, з причин фізико-хімічних змін їх складу у процесі випаровування. На наданих на дослідження фрагментах оплавленого скла з нашаруванням речовини сірого кольору (з ухвали слідчого судді - «… об`єктах скла вилучених 07.09.2018 р. в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_1»), виявлені сліди зміненого світлого нафтопродукту, встановити конкретний вид якого не є можливим, з причин фізико-хімічних змін їх складу у процесі випаровування (ар.с.140-143).

- Висновок експерта від 15.01.2019 р. №33/10.8/445 судової пожежно-технічної експертизи, про те, що осередок пожежі, яка сталася 07.09.2018 р., знаходиться в межах розташування кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_1 . найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі є занесення джерела запалювання до осередку виникнення пожежі.

Вказані докази у їх сукупності дають підстави для висновку про те, що в даному випадку причиною знищення майна є пожежа, яка сталася за участю третіх осіб внаслідок навмисного підпалу ними кафе, що виключає вину відповідачки в знищені майна, оскільки відповідальність за це знищення повинні нести особи, які безпосередньо причетні до навмисного підпалу кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Крім того, цивільно-правова відповідальність може мати місце за наявності складу правопорушення, тобто при певних умовах, до таких належать: а) наявність шкоди; б) протиправність поведінки боржника; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою; г) вина боржника.

Як зазначалося вище в даному випадку діє презумпція винності відповідачки. Відсутність власної вини в цивільному праві доводиться особою, яка порушила зобов`язання. Боржник буде вважатися винним доти, доки не доведе свою невинність.

За наявності вищеперерахованих доказів, що були надані відповідачкою, є всі підстави вважати, що в даному випадку відсутній склад цивільного правопорушення, як підстави притягнення її до цивільно-правової відповідальності, оскільки відсутня така складова, як вина відповідачки.

Окрім того, відповідно до п.7.1. Договору оренди об`єкту громадянського харчування (кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»), що належить до приватної власності від 27 квітня 2018 року Орендар має право: здійснювати перевірку порядку використання Орендарем об`єкта, що орендується, у відповідності до умов цього Договору; виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору, його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна в наслідок невиконання, неналежного виконання умов цього Договору орендарем; вимагати від Орендаря належного виконання ним своїх обов`язків та умов договору; інші права, що випливають з цього Договору та встановлені чинним законодавством Украйни. Але позивач, як Орендодавець за договором оренди, не висував вимог до відповідачки, як Орендаря кафе, про необхідність застрахувати предмет оренди, підключити протипожежну сигналізацію, або вчинити будь-які інші дії, щодо належного виконання умов договору.

Надані відповідачкою докази узгоджуються з її показаннями та позицією, що висловлена в відзиві на позов та які зводяться до того, що кафе було забезпечене засобами гасіння пожежі, в томи числі і вогнегасниками, вона після того, як в серпні 2018 року невідомі особи закинули пляшку з рідиною, що спалахнула на подвір`ї кафе, повідомила про це співробітників поліції, сказала ОСОБА_5 , який здійснював охорону кафе в нічний час, щоб він не перебував в приміщені кафе, а знаходився зовні, щоб мати можливість, в разі повторення таких дій своєчасно на них реагувати, тримати на поготові вогнегасники та шлангу підключену до водопостачання, а також щоб він покликав свого товариша ОСОБА_7 , щоб той допомагав в охороні кафе у нічний час.

Відповідачка наголошували на тому, що вона зробила все можливе задля того, щоб запобігти знищенню майна, але вона жодним чином не мала будь-якої можливості запобігти здійсненню злочинних намірів третіх осіб, які мали на меті знищення кафе шляхом навмисного підпалу.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_3 про відшкодування збитків у розмірі 2 394 470 (два мільйони триста дев`яносто чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень, які виникли у зв`язку із втратою належного йому майна внаслідок пожежі, яка сталася 07 вересня 2018 року, а саме: об`єкту громадського харчування - кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчисляються з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 28 лютого 2020 року.

Суддя І.М. Юрченко