ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2020 року

Київ

справа №813/2523/16

адміністративне провадження №К/9901/21613/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів М.В. Білак, Калашнікової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 813/2523/16

за позовом ОСОБА_1

до військової частини польова пошта НОМЕР_1

про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини польова пошта НОМЕР_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Братичак У.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя Улицький В.З., судді: Гулид Р.М., Кузьмич С.М.)

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати незаконним та скасувати наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №159 від 15.06.2015;

зобов`язати виплатити грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 року, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік, одноразову грошову допомогу по звільненню.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №159 від 15.06.2015 позивача було визнано таким, що безпідставно відсутній, що не відповідає дійсності, оскільки позивач в цей час знаходився в базовому таборі військової частини, або в пункті постійної дислокації частини.

Позивач вважає, що наказ відповідача №159 видано незаконно та не скасовано на час подання позову, в результаті чого при звільненні позивача з військової частини у запас на підставі наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №295 від 28.10.2015 грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 року не виплачено.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №159 від 15.06.2015.

Зобов`язано Військову частину польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 року, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік, одноразову грошову допомогу по звільненню.

4. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачу при звільненні з військової частини у запас на підставі наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 № 295 від 28.10.2015 грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 року не виплачено.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно довідки про доходи №16931 від 02.12.2015 грошове забезпечення позивача за липень-жовтень 2015 року позивачу не проводилося, оскільки відповідно до оскаржуваного наказу №159 від 15.06.2015, останній вважався, як безпідставно відсутній.

5. При цьому з листа Західного територіального управління Військової служби правопорядку №1/4319 від 22.09.2015 судами було встановлено, що позивач за період з 15.06.2015 знаходився в базовому таборі військової частини, що підтверджується рапортом на ім`я командира частини від 22.07.2015, або в пункті постійної дислокації частини, що підтверджується письмовими поясненнями, наданими військовослужбовцями частини.

6. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що відповідачем не надано належних доказів про те, що позивачу було виплачено грошове забезпечення і не доведено правомірності своїх дій щодо винесення наказу №159 від 15.06.2015.

7. З огляду на протиправність наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №159 від 15.06.2015 суди дійшли до висновку про те, що позивачу слід виплатити належне грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 року, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік та одноразову грошову допомогу по звільненню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

8. Відповідачем подано касаційну скаргу.

9. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017.

Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини польова пошта НОМЕР_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017.

11. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/800/21329/17 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідні положення цього кодексу.

12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018 для розгляду справи № 813/2523/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Стародуб О. П.:, судді: Анцупова Т.О., Кравчук В.М.

13. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 №2222/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з обранням до великої палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О.

14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019 для розгляду справи № 813/2523/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Стародуб О. П.:, судді: Желєзний І.В., Кравчук В.М.

15. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 №2222/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 26.12.2019 ухвали про відведення судді -доповідача Стародуба О. П. та суддів: Желєзного І.В., Кравчука В.М.

16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2019 для розгляду справи № 813/2523/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Білак М.В., Калашнікова О.В

17. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

18. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

19. Відповідач вказує на те, що не був своєчасно повідомлений про день та час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки повістку отримано лише 07.06.2017, натомість розгляд проведено 30.05.2017.

Крім того, відповідач зазначає, що оскаржуваний наказ винесено не лише щодо позивача, а і щодо інших військовослужбовців, а тому вважає, що суд першої інстанції мав залишити позовні вимоги без розгляду.

Також відповідач зазначає, що судами задоволено позовні вимоги щодо виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік, проте надання такої допомоги не є обов`язковим і вона надається з дозволу Міністра оборони України або його заступника. При цьому стосовно позивача відповідне погодження у матеріалах справи відсутнє.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

20. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №8 від 23.05.2014 позивача призначено на посаду начальника служби РАО військової частини.

21. Наказом командувача військами ОК «Північ» №113 від 26.12.2014 у зв`язку з проведенням у частині організаційних заходів, наказом №2 від 05.01.2015 командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 визначено, що справи та посаду начальника служби РАО позивач прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

22. Наказом командувача військами ОК «Північ» №6 від 28.01.2015 позивача виведено у розпорядження командувача військами ОК «Північ», оскільки останній перебував на лікарняному.

23. Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №40 від 17.02.2015 було визначено, що позивач прибув у базовий табір військової частини у зоні відповідальності сектору «А» та перебував поза штатом.

24. Наказом військової частини польова пошта НОМЕР_1 №41 від 18.02.2015 встановлено вважати позивача таким що 18.02.2015 приступив до тимчасового виконання службових обов`язків заступника командира роти з озброєння роти забезпечення 3 окремого мотопіхотного батальйону НОМЕР_2 окремої механізованої бригади ОК «Північ».

25. Наказом командира військової частини №159 від 15.06.2015 позивача визначено таким, що безпідставно відсутній.

26. Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №502 від 17.06.2015 позивача звільнено з військової частини у запас.

27. Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) №295 від 28.10.2015 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 р. не отримав.

28. Відповідно до листа Західного територіального управління Військової служби правопорядку №1/4319 від 22.09.2015 позивач за період з 15.06.2015 р. знаходився в базовому таборі військової частини, що підтверджується рапортом на ім`я командира частини від 22.07.2015, або в пункті постійної дислокації частини, що підтверджується письмовими поясненнями, наданими військовослужбовцями частини.

29. Згідно відповіді Західного територіального управління Військової служби правопорядку №1/4319 від 22.09.2015 станом на 19.09.2015 р. командуванням військової частини польова пошта НОМЕР_1 всупереч вимогам нормативно-правових актів, зокрема Статуту, Положення безпідставно не вжиті заходи щодо звільнення позивача у запас. При цьому наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №502 від 17.06.2015 в частині щодо звільнення позивача з військової служби у запас залишається не реалізованим.

30. Крім того, відповідно до зазначеного листа судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказ №159 від 15.06.2015 винесено відповідачем безпідставно.

31. Як встановлено судами попередніх інстанцій з довідки про доходи позивача №16931 від 02.12.2015 грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 року не проводилося, оскільки відповідно до оскаржуваного наказу №159 від 15.06.2015, позивач вважався, як безпідставно відсутній.

32. Судами також встановлено, що позивач звільнений з військової служби у запас за пунктом «є» пункту 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»(чинній в редакції прийняття спірного наказу), а саме, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

33. Конституція України

33.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

34. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"

34.1. Частина перша статті 9. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

34.2. Частини два-чотири статті 9.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

35. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

35.1. Частина перша статті 26. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби з виключенням з військового обліку.

35.2. Підпункт «є» пункту 1 частини 8 статті 26. Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці: 1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини, а саме, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України.

36. Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260.

36.1. Пункт 1.2. Інструкції № 260. Грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.

36.2. Пункт 1.10 Інструкції № 260. Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

36.3. Пункт 1.3.4 Інструкції № 260. Грошове забезпечення згідно з цією Інструкцією виплачується військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), а також які звільнені від посад без зарахування у розпорядження, у тому числі у зв`язку зі скороченням штатних посад.

36.4. Пункт 33.1 Інструкції №260. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.

37. Постанова Кабінету Міністрів України №460 від 17.09.2014 «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією».

37.1. Пункти 1-5. Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією та звільняються із служби після прийняття рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової служби) (далі - військовослужбовці), виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період служби за призовом у звязку з мобілізацією з дня їх призову на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які у разі звільнення з військової служби у мирний час не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Розмір допомоги обчислюється з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (ЗП України, 1992 р., № 7, ст. 182).

Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.

Виплата військовослужбовцям допомоги у разі звільнення з військової служби здійснюється Міноборони, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на їх утримання.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

38. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

39. У цій справі встановлено, що спірним наказом відповідача позивача у липні 2015 року визначено таким, що безпідставно відсутній. На підставі вказаного наказу призупинено грошове забезпечення. У жовтні 2015 року позивача звільнено в запас.

40 Судами першої та апеляційної інстанцій з матеріалів справи встановлено, що позивач за період з 15.06.2015 знаходився в базовому таборі військової частини, що підтверджується рапортом на ім`я командира частини від 22.07.2015, або в пункті постійної дислокації частини, що підтверджується письмовими поясненнями, наданими військовослужбовцями частини та наданими документами Західного територіального управління Військової служби правопорядку, зокрема листа №1/4319 від 22.09.2015.

41. Суди попередніх інстанцій також дійшли до висновку про те, що відповідачем не надано належних доказів про те, що позивачу було виплачено грошове забезпечення і не доведено правомірності своїх дій щодо винесення наказу №159 від 15.06.2015.

42. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач самовільно залишив військову частину або покинув місце служби. При цьому, за вчинення відповідних протиправних дій встановлено кримінальну відповідальність у ст. 407 Кримінального кодексу України. При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, що свідчать про здійснення кримінального провадження стосовно позивача за ст. 407 Кримінального кодексу України з огляду на факти, встановлені у спірному наказі.

43. Крім того, позивач звільнений з військової служби у запас за пунктом «є» пункту 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (чинній в редакції прийняття спірного наказу), а саме, як призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також як такий, що вислужив встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України.

44. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що дослідженими у справі доказами беззаперечно встановлено протиправність винесення щодо позивача наказу командира військової частини №159 від 15.06.2015, яким його визначено таким, що безпідставно відсутній.

45. Враховуючи встановлені судами обставини та зважаючи на протиправність оскаржуваного наказу відповідача, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для виплати позивачу належного грошового забезпечення за липень-жовтень 2015 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік та одноразової грошової допомоги по звільненню.

46. Посилання відповідача у касаційній скарзі на відсутність правових підстав для виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік колегія суддів Верховного Суду вважає необгрунтованими, оскільки за приписами п. 33.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. При цьому судами встановлено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2015 році позивач не отримував.

47. Доводи в касаційній скарзі відповідача про порушення правил підсудності розгляду справи, оскільки відповідач на час розгляду справи знаходився в силах та засобах, залучених до проведення антитерористичної операції на території Луганської області, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься клопотання відповідача (а.с. 18) про направлення поштової кореспонденції відповідачу за адресою: вул. І. Хрестителя, м. Яворів, Львівська область.

48. Також колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що відповідач не був своєчасно повідомлений про день та час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки повістку отримано лише 07.06.2017, натомість розгляд проведено 30.05.2017. Як вбачається з матеріалів справи поштове відправлення про розгляд справи в суді апеляційної інстанції 30.05.2017 отримано представником відповідача 17.05.2017 за адресою: вул. І. Хрестителя, м. Яворів, Львівська область.

49. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції за його апеляційною скаргою.

50. Щодо доводів касаційної скарги відповідача про те, що спірний наказ стосується прав позивача лише в частині колегія суддів Верховного Суду вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.

51. Так у цій справі позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №159 від 15.06.2015 позивача було визнано таким, що безпідставно відсутній, що потягло за собою призупинення здійснення виплати грошового забезпечення. Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог зобов`язує відповідача виключно відновити порушене право на належне грошове забезпечення позивача.

52. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що спірний наказ стосується прав позивача виключно у пункті третьому, про що свідчить відповідний витяг з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №159 від 15.06.2015 (а.с. 21).

53. Таким чином, оскільки спірний наказ стосується прав позивача виключно у пункті третьому в частині визнання його безпідставно відсутнім, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами касаційної скарги, наведеними відповідачем, що належним способом захисту порушеного права є скасування пункту третього спірного наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №159 від 15.06.2015, в частині що стосується прав позивача, а саме в частині "Вважати таким що безпідсьавно відсутній майора ОСОБА_1 , який знаходиться в розпорядженні ОК "ПІВНІЧ".

54. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі та не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, однак судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права в частині скасування спірного наказу повністю, оскільки такий стосується прав та свобод інших, окрім позивача, військовослужбовців військової частини польова пошта НОМЕР_1 .

55. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

56. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

57. Згідно статті 351 підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

58. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм процесуального права, однак допущено неправильне застосування норм матеріального права в частині скасування спірного наказу відповідача повністю незважаючи на те, що оскаржуваний наказ стосується прав позивача виключно у пункті третьому та стосується прав та свобод інших, окрім позивача, військовослужбовців військової частини польова пошта НОМЕР_1 , що є підставою для зміни оскаржених судових рішень в цій частині, в зв`язку з чим касаційну скаргу слід частково задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року - змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у наступній редакції: "Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №159 від 15 червня 2015 року в частині частині що стосується прав позивача, а саме в частині "Вважати таким що безпідсьавно відсутній майора ОСОБА_1 , який знаходиться в розпорядженні ОК "ПІВНІЧ"".

59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Військової частини польова пошта НОМЕР_1 задовольнити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року - змінити.

3. Викласти абзац другий резолютивної частини постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у наступній редакції: "Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №159 від 15 червня 2015 року в частині частині що стосується прав позивача, а саме в частині "Вважати таким що безпідсьавно відсутній майора ОСОБА_1 , який знаходиться в розпорядженні ОК "ПІВНІЧ"".

4. В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Калашнікова О. В.

Судді Верховного Суду