Провадження № 2-а/161/61/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Крупінської С.С.

секретаря Бакай Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці державної фіскальної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Позов обґрунтовує тим, що 10.07.2019 року заступник начальника Волинської митниці Гернан В.М. виніс постанову про № 2167/20500/19 у справі про порушення митних правил, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України та накладено штраф в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 472 408 грн. 56 коп.

Вважає дану постанову не законною та такою, що підлягає скасуванню, а тому просить суд скасувати дану постанову.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 06.07.2018 здійснено митне оформлення вживаного легкового автомобіля Volkswagen Passat, за поданою декларантом (митним брокером) ПП «Логістикброк». За митне оформлення даного автомобіля при його митній вартості у 139 259,83 грн було нараховано та сплачено 68 461, 47 грн митних платежів.

23.01.2019 на адресу Волинської митниці Державної фіскальної служби України надійшов лист УСБУ у Волинській області щодо проведення перевірки правильності митного оформлення автомобіля в режимі «Імпорт», в якій зазначена дата виробництва транспортного засобу марки Volkswagen Passat, номер кузова НОМЕР_1 -12.11.2009, модельний рік 2010. Відповідно до службової записки управління адміністративних митних платежів Волинської митниці ДФС від 07.06.2019 року за митне оформлення автомобіля марки Volkswagen Passat необхідно було сплатити митні платежі у загальній сумі 225 930 грн. 99 коп., тобто, різниця між сплаченими митними платежами і платежами, які необхідно було сплатити становить 157 469 грн. 52 коп.

10.07.2019 року заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. виніс оскаржувану Постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 472 408 грн. 56 коп. (а.с. 9-12).

Статтею 485 МК встановлено, що заявлена в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Для притягнення до відповідальності за статтею 485 МК необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Відповідно до частини першої статті 458 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з частиною першою статті 248 МК митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

У частині другій статті 264 МК встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною 3 статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (частини п`ята, шоста статті 264 МК).

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК.

При проходженні митних формальностей при ввезенні вищевказаного ТЗ на митну територію України Савою М.В. були подані необхідні документи, які не викликали сумніву як щодо порядку їх заповнення так і щодо їх змісту, а тому отримані від УСБУ України у Волинській області документи не є визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у діях позивача умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом надання неправдивих відомостей щодо відправника, отримувача та вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене те, що представник відповідача неодноразово не з?явився в судове засідання, не надав до суду відзив на позовну заяву, не спростував доводи позивача щодо заявлено позову, не надав копії документів, які слугували підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК. За даних обставин в діях позивача відсутня суб`єктивна сторона проступку, передбаченого статтею 485 МК, тобто прямий умисел, а тому відсутні і ознаки цього правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 6, 77, 79, 241-246, 250, 271, 272, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 2167/20500/19 від 10 липня 2019 року відносно ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України та накладення на нього штрафу у розмірі 472 408 грн. 56 коп.

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду виготовлено 16.03.2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С.Крупінська