Номер справи місцевого суду: 509/2722/19

Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді – Котелевського Р.І.

за участю:

секретаря судового засідання – Тьосової Я.В.

захисника – Губського А.В.

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Губського А.В. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.07.2019 року, -

встановив:

постановою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.07.2019 року, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.162 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з конфіскацією валютних цінностей, у виді 10 (десяти) доларів США та 270 гривень у дохід держави та стягнуто судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 24 травня 2019 року, о 12:00 год., ОСОБА_1 знаходився на паркувальному майданчику ТОВ «ЕПІЦЕНТР–К» за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вулиця Небесної сотні, будинок №99, де здійснював обмін валют, а саме здійснив обмін 270 гривень на 10 доларів США, чим порушив Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21 червня 2018 року.

Не погоджуючись з рішенням районного суду захисник Губський А.В. в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, вимоги якої були змінені в судовому засіданні апеляційного суду, просив змінити постанову районного суду та застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження. Також, в апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи клопотання тим, що постанова районним судом прийнята за відсутності ОСОБА_1 , про розгляд справи останній не повідомлявся. Про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався зателефонувавши до АТ КБ « ОСОБА_2 », де йому повідомили про арешт його рахунків, в рамках виконавчого провадження, відповідно до постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.07.2019 року. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 06.02.2020 року та 07.02.2020 року захисником подана апеляційна скарга.

Судовий розгляд в суді апеляційної інстанції проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Апеляційної суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду скарги в апеляційному суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку останнього, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представляє захисник.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши матеріали адміністративної справи; заслухавши захисника, який підтримав вимоги зміненої апеляційної скарги та просив її задовольнити; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови судді районного суду, 08.07.2019 року ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції (а.с.27).

Матеріали судової справи містять заяву ОСОБА_1 про отримання копії оскаржуваного рішення від 06.02.2020 року (а.с.31). Апеляційна скарга подана 07.02.2020 року (а.с. 35-36). За таких підстав, з урахуванням відсутності обставин ставити під сумнів твердження апелянта про те, що він дізнався про існування оскаржуваного рішення зателефонувавши до АТ КБ «ПриватБанк», після чого ОСОБА_1 отримав його копію, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя.

У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП справа обов`язково розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Розгляд справи у відсутності цієї особи допустимий лише при наявності відомостей про своєчасне повідомлення особи про час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Під час апеляційного перегляду рішення судді районного суду, апеляційним судом встановлено, що апелянт не заперечує проти даних, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та доказів які містяться у матеріалах справи, та фактично підтвердив обставини, на підставі яких суддя районного суду прийшов до висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.162 КУпАП.

За викладених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП повністю доведена та рішення судді районного суду про визнання останнього винним в скоєні адміністративного правопорушення, є законним та обґрунтованим.

Разом з цим, проаналізувавши матеріали справи, доводи зміненої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що при обранні виду і розміру адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суддя районного суду не врахував даних про особу правопорушника, що потягло за собою необґрунтоване призначення найбільш суворого стягнення, передбаченого санкцією ст.162 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП України та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника ступінь його вини майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З оскаржуваної постанови судді убачається, що призначивши адміністративне стягнення ОСОБА_1 у виді у виді штрафу, з конфіскацією грошових коштів, суддя не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону і, при наявності альтернативних стягнень, передбачених ст. 162 КУпАП, призначив стягнення, яке не відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Так, мотивуючи своє рішення про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, лише формально послався, що враховує особу правопорушника, його матеріальний та сімейний стан, хоча такі відомості не були предметом дослідження в судовому засіданні. Разом з тим, суддя районного суду не врахував тієї обставини, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідності за будь-які правопорушення, передбачені КУпАП. За таких умов адміністративне стягнення у виді штрафу апеляційний суд вважає занадто суворим, а тому постанова судді районного суду підлягає зміні в частині застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , відповідно до вимог статей 23, 33 КУпАП, апеляційний суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу порушника, який, відповідно до матеріалів адміністративної справи, вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні двох малолітніх дітей 2006 та 2016 років народження, апеляційний суд приходить до висновку, що накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді попередження буде необхідним й достатнім для його виправлення, виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень..

Зважаючи на те, що в ст.162 КУпАП вказівка на обов`язковість застосування додаткового стягнення у виді конфіскації валютних цінностей стосується лише накладення такого основного адміністративного стягнення як штраф, застосування додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації вилучених грошових кошів не передбачається, тому вони підлягають поверненню ОСОБА_1 .

З огляду на встановлені апеляційним судом обставини, керуючись вимогами ст.ст. 23, 33 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе задовольнити апеляційну скаргу, змінити постанову суду першої інстанції в частині виду стягнення та призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження, яке буде достатнім та справедливим, та відповідатиме меті адміністративного стягнення по даній справі.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

Клопотання захисника Губського А.В. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.07.2019 року – задовольнити.

Апеляційну скаргу зі змінами захисника Губського А.В. в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.07.2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення – змінити в частині застосування адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП, адміністративне стягнення у виді попередження.

Вилучені, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення грошові кошти, у сумі 270 (двісті сімдесят) гривень повернути ОСОБА_1 .

В решті постанову судді районного суду – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський