Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 березня 2020 р. № 520/13587/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання - Остропільця Є.Є.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Боденко Д.О.,

представника відповідача та 3-ої особи - Бєлової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3,м. Київ,03048, код ЄДРПОУ 40108646)

третя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Шевченка, буд. 315А,м. Харків,61033,

про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №734 від 31.10.2019 р. Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про накладення дисциплінарного стягнення на старшого лейтенанта поліції Романенка Євгенія Олександровича, поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП;

- визнати протиправним та скасувати наказ №874 о/с від 14.11.2019р. Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині звільнення зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0168832), поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП, з 14 листопада 2019 року;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.11.2019 року по день ухвалення рішення суду, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, накладаючи дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, відповідач не дослідив усіх обставин відсутності позивача на роботі в нічну зміну 16-17 вересня 2019р., поважності чи не поважності причин відсутності, а також не встановив усіх фактів стосовно кримінального провадження № 42019220000000566 від 28.08.2019, що мали значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, отже, застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції було незаконним.

Від відповідача надійшов відзив, в якому зазначив, що за висновками службового розслідування слідує, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, який виразився у його невиході на службу без поважних на те причин (прогулі) 16.09.2019 р., що є порушенням вимог п.8 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" та ч.2 ст.91 Закону України "Про Національну поліцію". Також зазначає, що позивач вчинив протиправні дії відносно громадянки ОСОБА_2 , які містять ознаки кримінальних правопорушень та за фактом чого відкрито кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 17.12.2019 р. відкрито провадження у справі. Протокольною ухвалою суду від 11.02.2020 р. закрито підготовче провадження у справі.

Судом встановлені наступні обставини справи.

23.10.2017р. ОСОБА_1 було прийнято на службу в поліцію, згідно наказу ДПП № 428 о/с від 20.10.2017р.

16.09.2019 р. складно акт про відсутність на службі з 19:00 год. 16.09.2019 р. по 07:0 год. 17.09.2019 р. без поважних причин ОСОБА_1 (а.с.42)

20.09.2019 р. складно доповідну записку про порушення службової дисципліни з боку працівника УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_1 та доручено проведення службового розслідування. (а.с.39-40)

20.09.2019 р. прийнято наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.09.2019 р. №221, яким призначено службове розслідування щодо з`ясування обставин відсутності позивача 16.09.2019 р. на службі. (а.с.37)

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №874 о/с від 14.11.2019 р. звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 14.11.2019 р. з виплатою грошової компенсації за 15 діб невикористаної частини чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році, на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 31.10.2019 р. №734. (а.с.20)

З Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №734 від 31.10.2019р. «Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» вбачається, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч.1, п. 8 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та ч. 2 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію», а також вимог абз. 5 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року № 1179, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну і поліцію», ст.. 22 Закону України «Про запобігання корупції», п.п. 1 п. 3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 року № 4/1, на підставі п. 7 ч.3 ст. 13 Дисциплінарного статуту і Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», до поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. (а.с.21-22)

18.10.2019р. складено Висновок за результатами службового розслідування з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин відсутності 16.09.2019 на службі поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Романенка Євгенія Олександровича, а також для об`єктивного з`ясування всіх обставин, що призвели до порушення кримінального провадження №42019220000000556 від 28.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 368 КК України, та проведення обшуку з метою виявлення грошових коштів переданих під час проведення негласних слідчих дій, службових документів, нотаток та чернеток, банківських карток, мобільних телефонів, флеш носіїв, у тому числі жорстких дисків, документів та необхідних для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні і які мають доказове значення та можуть бути використані у якості речових доказів та мати суттєве значення для доказування факту скоєння кримінального правопорушення, за місцем фактичного мешкання останнього.

За результатами службового розслідування комісія зробила висновкок, що невихід ОСОБА_1 на службу 16.09.2019 р. визнати прогулом, за вчинення дисциплінарного проступку застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. (а.с.74-82)

14.11.2019р. ОСОБА_1 було ознайомлено з витягом із наказу № 874 о/с від 14.11.2019р. та з витягом із наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 734 від 31.10.2019р., про що свідчить заява про ознайомлення з матеріалами службового розслідування, та не заперечується позивачем. (а.с.23)

17.12.2019 р. позивачем було складено рапорт про незгоду з дисциплінарним стягненням, яке застосовано згідно Наказу Департаменту патрульної поліції від 31.10.2019 р. №734. 14.01.2020 р. від Національної поліції України надійшла відповідь на запит №487/04/41-2020, якою повідомлено про те, що вимоги щодо скасування вказаного наказу задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Щодо підстав застосування дисциплінарного стягнення.

Як встановлено судом з висновку службового розслідування від 18.10.2019 р., службове розслідування було призначене з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин відсутності 16.09.2019 на службі поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Романенка Євгенія Олександровича, а також для об`єктивного з`ясування всіх обставин, що призвели до порушення кримінального провадження №42019220000000556 від 28.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 368 КК України.

Відповідач вважає, що не вихід на службу позивача 16.09.2019 р. був без поважних причин, тобто, прогулом, що є порушенням вимог п.8 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НП України та ч.2 ст.91 Закону України "Про Національну поліцію України" про що викладено у висновку службового розслідування.

Як зазначив у позовній заяві позивач, 16.09.2019р. приблизно о 18-00 год. ОСОБА_1 зателефонував командир роти Мірошниченко Роман та повідомив, що рапорт ОСОБА_1 на вихідний не був підписаний керівником та ОСОБА_1 має бути на роботі о 18-50 год. ОСОБА_1 повідомив, що йому зле та він не має можливості прибути на службу. Також, позивачем було викликано екстрену медичну допомогу та повідомлено про це безпосереднього командира ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що швидка допомога їхала довго, ОСОБА_1 було викликано повторно швидку медичну допомогу, яка прибула через 2 години. ОСОБА_1 під час телефонної розмови з командиром ОСОБА_3 повідомив останнього лише про виклик швидкої, щодо відкриття лікарняного мова не йшла. Отже, у зв`язку з невиходом на службу щодо позивача розпочато службове розслідування.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити обставини і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки особи та її ставлення до вчиненого.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму ВСУ № 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП (322-08), суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частиною другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; (пункт 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»).

За визначенням статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно п.8 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.

Згідно ч.2 ст.91 Закону України «Про Національну поліцію», розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначені види дисциплінарних стягнень, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, а саме: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: звільнення із служби в поліції.

Відповідно до абзацу першого статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо (абзац десятий цієї статті).

Абзацом п`ятнадцятим цієї статті встановлено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, під час службового розслідування щодо позивача необхідно було дослідити вищенаведені обставини та докази вчинення ним дисциплінарного проступку.

Враховуючи той факт, що 16.09.2019 р. позивач повідомив керівництво про причини не виходу на службу, для підтвердження слів останнього та встановлення фактів були здійснені запити.

Зокрема, відповідачем були направлені запити до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області", Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації. (а.с.56-58)

З відповіді на запит від 26.09.2019 р. Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області" повідомлено, що ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в поліклініці Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області" з 19.09.2019 р. по 24.09.2019 р. (а.с.60)

Від Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації надійшла відповідь, в якій посилається на заборону розголошення інформації, яка може містити дані про стан здоров`я. (а.с.62-65)

Департамент охорони здоров`я Харківської міської ради надав відповідь від 01.10.2019 р., в якій зазначив, що Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області не підпорядковане та не підзвітне Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, тому надати запитувану інформацію не представляється можливим. (а.с.66)

З матеріалів справи судом також встановлено, що в матеріалах службового розслідування знаходиться запит УПП в Харківській області ДПП від 27.09.2019 №9897/41/14/02-2019 на ім`я директора КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_4 , в якому УПП в Харківській області ДПП просить повідомити інформацію про те, чи здійснювався 16.09.2019 виклик та виїзд бригади швидкої медичної допомоги до громадянина ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Якщо так, то чи надавалася в ході вищевказаного виїзду медична допомога гр. ОСОБА_1 , з якими скаргами звернувся останній, який діагноз був встановлений та які рекомендації йому були надані, чи потребував госпіталізації останній. Також просили надати карту виїзду бригади швидкої медичної допомоги за вищевказаним викликом. (а.с.59)

Проте, при розгляді справи встановлено, що відповідь на вказаний запит не надійшла до відповідача до прийняття висновку по службовому розслідуванню та відповідно не була врахована.

Разом з тим, до матеріалів справи позивачем надано відповідь КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на запит ОСОБА_1 від 22.11.2019р. №01-1530/Р, з якої вбачається наступне: "Адміністрація КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на письмовий запит від 15.11.2019 року повідомляє, що 16.09.2019 о 18 год. 08 хв. та о 19 год. 08 хв. до служби « 103» надійшли виклики до ОСОБА_1 , 1991 р.н. за адресою: АДРЕСА_2 . Ваше звернення відноситься до категорії неекстренних, тому до нього не застосовуються вимоги щодо прибуття бригади ЕМД для надання обслуговування не пізніше 10-ти хвилин з моменту надходження виклику. На місці виклику після огляду бригадою ЕМД ОСОБА_1 було встановлено попередній діагноз: «Дистонія неуточнена» та надана наступна медична допомога: розчин х/ін`єкцій «Диклофенак» 2,5%, 3,0, внутрішньом`язово, розчин д/ін`єкцій «Папаверін», 25%, 2,0, внутрішньом`язово."

Також надано копію карти виїзду бригади екстренної медичної допомоги. З наданої карти виїзду швидкої медичної допомоги, вбачається, що швидка медична допомога прибула на місце до ОСОБА_1 о 20-25 год. 16.09.2019 р., виклик закінчено о 20-52 год., що підтверджує поважність причин не виходу на службу. (а.с.25-26)

Щодо посилань Комісії у Висновку від 18.10.2019р., що ОСОБА_1 необхідно було надати листок непрацездатності про законну відсутність на службі 16.09.2019р., суд зазначає наступне.

Пунктом 1.5 «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» передбачено, що не мають права видачі листків непрацездатності, зокрема лікарі станцій (відділень) швидкої медичної допомоги.

Тобто, чинним законодавством не передбачена можливість видачі листків непрацездатності лікарем станції швидкої медичної допомоги.

Як зазначає позивач, 16.09.2019 р. він не мав можливості звернутись до поліклініки ДУ "ТМО МВС України по Харківській області", оскільки остання вже не працювала, а отримати листок непрацездатності за 16.09.2019 р. наступного дня - 17.09.2019 р., є неможливим, оскільки відповідно до п.2.5 «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі.

Відповідно до сталої судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я.

Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за прогул, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати всі надані сторонами докази. Відсутність працівника за станом здоров`я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами (Ухвала Верховного Суду України від 31 жовтня 2002 року у справі № 6-10006кс02).

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №459/2618/17.

Отже, з урахуванням зазначених обставин суд доходить висновку, що комісією не було досліджено в повному обсязі усіх обставин та доказів, які б свідчили про неповажність не виходу на службу 16.09.2019 р., а позивачем надано достатньо доказів на підтвердження поважності причин не виходу на службу 16.09.2019 р.

З висновку службового розслідування від 18.10.2019 р. слідує, що службове розслідування було призначене також з метою об`єктивного з`ясування всіх обставин, що призвели до порушення кримінального провадження №42019220000000556 від 28.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 368 КК України. З цього приводу суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що під час складання висновку від 18.10.2019 р. Комісією було досліджено зміст матеріалу, зареєстрованого в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події від 18.09.2019 р. №1415, відповідно до якого 18.09.2019 р. о 22 год. 40 хв. до чергової частини УОАЗОР ГУ НП в Харківській області надійшла інформаційна довідка про те, що 18.09.2019 р. близько 15 год. 00 хв. поліцейськими Харківського управління ДВБ НП України та працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтава, під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №42019220000000556, відкритому 28.08.2019 р. за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, задокументовано факт отримання неправомірної вигоди у розмірі 7500 грн. поліцейським взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції Романенком Євгеном Олександровичем.

Відповідно п.п.3 та 4 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських", за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії особи-поліцейського отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали чи можуть настати для такої особи.

Згідно п.1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України Наказу, затвердженого Наказом "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" від 07.11.2018 №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Приписами частини першої статті 62 Конституції України обумовлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що висновок службового розслідування від 18.10.2019 року містить лише опис скоєного діяння, яке було предметом кримінального провадження (за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 - шахрайство, ч.3 ст.368 КК України - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Ознак будь - якого іншого діяння, яке б підпадало під ознаки саме дисциплінарного проступку, та мало б наслідком настання дисциплінарної відповідальності, висновок службового розслідування не містить.

Також в матеріалах справи відсутнє рішення суду, яким би позивача було визнано винним у вчиненні такого кримінального правопорушення та яке б набрало законної сили, що суперечить принципу презумпції невинуватості, регламентованому частиною 1 ст. 62 Конституції України. На час складання висновку службового розслідування та прийняття судового рішення, протиправність дій ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не доведена.

Водночас, матеріали службового розслідування містять ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова Короткого І ОСОБА_5 від 21.10.2019 у справі №643/17100/19 про відсторонення від посади ОСОБА_1 . Однак, ухвалою Харківського апеляційного суду від 31.10.2019р. було скасовано ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2019 року щодо задоволення клопотання слідчого про відсторонення підозрюваного ОСОБА_1 від посади поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції строком до 23.11.2019 року, а клопотання повернуто прокурору. Харківській апеляційний суд зазначив, що слідчим суддею передчасно прийнято необґрунтоване та належним чином невмотивоване рішення.

Отже, посилання Комісії під час службового розслідування на зазначену ухвалу суду є необґрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що повідомлення про підозру є тільки формальним офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З моменту оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження стверджувати про її винуватість як доведений факт не можна.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №805/1851/17-а.

Судом встановлено, що за час проведення службового розслідування Комісією не зроблено жодних дій, направлених на перевірку всіх обставин, що призвели до порушення кримінального провадження № 42019220000000556 від 28.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. З ст. 368 КК України. Так під час службового розслідування, не було встановлено, чи є вирок суду щодо позивача про вчинення таких дій, що підпадають під ознаки злочину, чи складено та повідомлено про підозру ОСОБА_1 у кримінальному правопорушенні за тими статтями, про які зазначено у висновку.

У рішенні від 10.02.1995 року в справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

З урахуванням приписів ч.1 ст. 62 Конституції України, у даному випадку має місце підозра, висунута позивачу за фактом вчинення кримінального правопорушення, та відсутні достатні й необхідні правові підстави вважати, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, передбаченого Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України та розділом VI "Правил етичної поведінки" Закону України "Про Національну поліцію".

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24.10.2018 року у справі №823/1460/17 та від 14.11.2018 року у справі №802/522/16-а.

Аналізуючи наведене суд дійшов висновку про те, що оскаржені у цій справі накази відповідача прийняті за відсутності належних доказів факту вчинення позивачем конкретно визначеного дисциплінарного проступку та без доведення його вини, що є підставою для їх скасування.

Як встановлено судом, під час службового розслідування комісією у відповідності до ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України не було взято та досліджено пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення, та взагалі не було вчинено жодних дій щодо встановлення обставин порушення позивачем Правил етичної поведінки поліцейських.

Крім того, суд зазначає, 24.09.2019р. до УПП в Харківській області ДПП надійшов лист з ГУ НП в Харківській області, яким були направлені матеріали ЄО № 1415 від 18.09.2019, для проведення перевірки дій працівника підрозділу та вжиття заходів у відповідності до чинного законодавства. (а.с.50)

Отже, інформація щодо наявного кримінального провадження №42019220000000556 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 368 КК України, надійшла до УПП в Харківській області ДПП лише 24.09.2019р. Разом з тим, наказ «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» №221 був виданий з метою з`ясування всіх обставин, що призвели до порушення кримінального провадження №42019220000000556 від 28.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 368 КК України, та проведення обшуку, 20.09.2019 р., тобто станом на 20.09.2019 у УПП в Харківській області ДПП не було законних підстав призначити розслідування в цій частині.

Щодо поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на те, що позивача було протиправно звільнено зі служби - суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на займаній на час звільнення посаді старшого лейтенанта поліції, поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №4 з 14 листопада 2019 року, оскільки Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №874 о/с від 14.11.2019 р. його було звільнено зі служби в поліції відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 14.11.2019 року.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 року (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Із довідки Департаменту патрульної поліції від 28.11.2019 року №2419 позивачу був нарахований дохід за жовтень 2019 р. - 12182,74 грн., вересень 2019 р. - 12182,74 грн., тобто, загальна сума доходу за останні два місяці перед звільненням становила 25220,03 грн., при цьому, середньоденний заробіток позивача за 1 день складає 413,44 грн. (25220,03 грн. / 61 календарний день).

Таким чином, втрачений заробіток за час вимушеного прогулу становить 46733,31 грн. (399,43 грн. х 117 календарних днів), який слід стягнути з відповідача.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід звернути до негайного виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішень.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та аргументам сторін, які впливають на результат вирішення спору.

З урахуванням викладених обставин справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно ст.139 КАС України.

Керуючись статтями14, 243-246, 258, 262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ №734 від 31.10.2019 р. Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про накладення дисциплінарного стягнення на старшого лейтенанта поліції Романенка Євгенія Олександровича, поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП.

Визнати протиправним та скасувати наказ №874 о/с від 14.11.2019р. Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині звільнення зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Романенка Євгенія Олександровича, поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП, з 14 листопада 2019 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 роти №4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 15 листопада 2019 року.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15 листопада 2019 року по 10 березня 2020 року у розмірі 46733 (сорок шість тисяч сімсот тридцять три) грн. 31 коп.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12182 (дванадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 74 коп. звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 20 березня 2020 року.

Суддя Мінаєва К.В.