ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року

м. Полтава

Справа № 440/25/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Остапенко А.І.,

представника третьої особи - Костенко Л.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Полтавська районна державна адміністрація Полтавської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства соціальної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Полтавська районна державна адміністрація Полтавської області, в якій просить суд:

- скасувати рішення Міністерства соціальної політики України про відмову громадянину України ОСОБА_1 у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, оформлене листом від 21.08.2019 за вих №15303/0/2-19/47;

- зобов`язати Міністерство соціальної політики України встановити громадянину України ОСОБА_1 статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.07.2014 перебуваючи у м. Луганську був затриманий (викрадений) учасниками збройних формувань Російської Федерації (що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони РФ, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам РФ, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, які іменують себе т. зв. «ЛНР») та до 02.09.2014 утримувався в незаконних місцях несвободи, обладнаних збройними формуваннями (колишній Ізолятор тимчасового тримання Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області, розташований в будинку АДРЕСА_1 облдержадміністрації , розташований в будинку АДРЕСА_4 ), де до нього застосовували різні форми катування, нелюдське та таке, що принижує гідність поводження, залучення до примусової праці. 02.09.2014 він був звільнений з незаконного місця несвободи. В аналогічній ситуації перебувала його дружина - ОСОБА_2 . 08.08.2019 у встановленому законодавством порядку звернувся до Полтавської районної державної адміністрації із заявою про надання мені відповідно до статті 15 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. 09.08.2019 посадовими особами Полтавської РДА було складено Опитувальний лист щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. Зазначений документ містить висновок про те, що позивач має право на встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. Разом з тим, листом від 21.08.2019 за вих. №15303/0/2-19/47 Міністерства соціальної політики України проінформувало Полтавську РДА про те, що розглянувши наданий райдержадміністрацією пакет документів Мінсоцполітики «не виявило ознак, які свідчили б, що громадянин ОСОБА_1 постраждав від торгівлі людьми». 30.10.2019 позивач повторно звернувся до Полтавської РДА із заявою про надання відповідно до статті 15 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. Проте, листом від 12.11.2019 за вих.№19438/0/2-19/ Міністерство соціальної політики України проінформувало Полтавську РДА про те, що листом від 21 серпня 2019 р. за вих. No 15303/0/2-19/47 йому вже було відмовлено у встановленні відповідного статусу (фактично Мінсоцполітики відмовилося переглядати своє раніше прийняте рішення з цього питання).

Позивач вважає, що така позиція відповідача суперечать нормам діючого законодавства України та порушує права позивача в сфері соціального захисту, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 08.01.2020 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що розглянувши пакет документів Мінсоцполітики не виявлено ознак, які б свідчили про те, що громадянин ОСОБА_1 постраждав від торгівлі людьми. Розгляд справи просив здійснювати без участі представника відповідача /а.с. 65-67/.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник третьої особи просив позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх в єдності та сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 08.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до Полтавської РДА із заявою щодо надання йому статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, відповідно до статті 15 Закону України "Про протидію торгівлі людьми" /а.с. 28/.

Відповідно до опитувального листа щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, складеного Полтавською РДА 09.08.2019 відносно ОСОБА_1 , 11.07.2014 у м. Луганськ озброєні люди примусили його сісти в машину і відвезли в ізолятор тимчасового утримання. Особа перебувала на утриманні в декількох місцях: спочатку посадили на утримання за грати (в одиночній камері). Через певний час був переміщений під ОДА до загальної камери. У зв`язку із тим, що особі разом з деякими іншими не дозволяли залишати територію ОДА, навіть під супроводом (особа була антиполітичною та мала різницю в поглядах українсько-російських відносин), тому примушували щоденно примусово прибирати будівлю, мити посуд після полонених та кімнати бойових, вантажив машити з автомобільними покришками, різним великогабаритним товаром, трунами та сміттям. Попередньо відібрали речі /а.с. 29-31/.

Полтавська РДА дійшла висновку, що громадянина України ОСОБА_1 доцільно вважати потерпілим від торгівлі людьми, у зв`язку із чим можливо надати відповідний статус, та направила до Міністерства соціальної політики України пакет документів про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Згідно із листом від 21.08.2019 № 15303/0/2-19/47 Міністерство соціальної політики України не виявило ознак, які свідчили б, що громадянин ОСОБА_1 постраждав від торгівлі людьми /а.с.27/.

30.10.2019 позивач повторно звернувся до Полтавської РДА із заявою щодо надання йому статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, відповідно до статті 15 Закону України "Про протидію торгівлі людьми" /а.с. 21/.

Полтавська РДА дійшла висновку, що громадянина України ОСОБА_1 доцільно вважати потерпілим від торгівлі людьми, у зв`язку із чим можливо надати відповідний статус /а.с. 22-24/.

Згідно із листом від 12.11.2019 № 19438/0/2-19/47 Міністерство соціальної політики України зазначило, що листом від 21.08.2019 № 15303/0/2-19/47 поінформувало Полтавську РДА про прийняте рішення щодо відмови у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, громадянину ОСОБА_1 /а.с.20/.

Позивач не погодився із відмовою відповідача, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України "Про протидію торгівлі людьми" визначено, що торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об`єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про протидію торгівлі людьми" встановлено, що процедура встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 14 Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2012 року № 417, підставами для встановлення статусу є:

1) укладення незаконної угоди щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми;

2) вербування, переміщення, переховування, передача або одержання особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, шляхом обману, шахрайства, шантажу, її уразливого стану або застосування чи погрозою застосування насильства з використанням службового становища або Матеріальної чи іншої залежності від іншої особи;

3) документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу.

У ході дослідження матеріалів справи, суд встановив, що згідно висновків Полтавської РДА, викладених в опитувальних листах від 09.08.2019 та від 30.10.2019 з`ясовано, що позивач незаконно утримувався у полоні терористичними угрупуваннями у зоні проведення антитерористичної операції, зазнав фізичного та психологічного насильства, трудової експлуатації, утримувався у нелюдських умовах з обмеженням їжі, води, доступу до санітарних умов. Був позбавлений документів.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 визнаний потерпілим по кримінальному провадженню №12014130370002960 від 09.09.2017. В рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження встановлено особу одного із злочинців, який приймав участь у викраденні ОСОБА_1 , а саме: громадянина України ОСОБА_3 , який отримав статус обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Вироком Білокуракинського районного суду Луганської області від 08.04.2015 у справі № 409/135/15-к, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області від 23.06.2015 р., обвинуваченого ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України та ч. 2 ст. 260 КК України та призначено остаточне покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

З приводу вказаного рішення суду суд зазначає, що Закон не пов`язує надання статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми з обов`язковою наявністю обвинувального вироку суду. Вирок суду стосується лише одного з багатьох інших учасників незаконних збройних формувань, який приймав участь лише у викраденні та допитах позивача та не приймав участі його експлуатації (залученні до примусової праці).

В свою чергу показами свідка ОСОБА_2 підтверджуються обставини залучення позивача до примусової праці (прибирання приміщень, миття посуду, виконання вантажних робіт) під час утримання в незаконних місцях несвободи.

Таким чином, матеріали справи містять беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 має підстави для встановлення йому статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, оскільки під час перебування його в полоні відбувалися факти трудової експлуатації, що в подальшому є підставою для визнання таких дій злочином у відповідності до Кримінального кодексу України, як це прямо передбачено ст. 1 Закону України "Про протидію торгівлі людьми".

Враховуючи викладене, суд вважає, що під час розгляду документів позивача, відповідач не об`єктивно та безпідставно зробив висновки щодо відсутності підстав для встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

До того ж, відповідачем не вказано, які саме документи поставлені під сумнів і не дають можливості розгляду спірного питання, як і не вказано які документи необхідно було надати для повного визначення права позивача на отримання статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

В силу ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

При цьому, в силу вимог статті 77 КАС України, відповідач як суб`єкта владних повноважень не довів правомірності свого рішення, оскільки наявними в матеріалах справи доказами об`єктивно підтверджується той факт, що позивач надав достатню кількість доказів до Мінсоцполітики для прийняття відповідного рішення щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, при цьому посилання відповідача на відсутність ознак, які б свідчили, що громадянин ОСОБА_1 постраждав від торгівлі людьми на переконання суду є необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м Київ, 01601), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Полтавська районна державна адміністрація Полтавської області (вул. Шевченка, 5, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 04057505) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Міністерства соціальної політики України у встановленні громадянину України ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, оформлену листом Міністерства соціальної політики України від 21.08.2019 за вих.№ 15303/0/2-19/47.

Зобов`язати Міністерство соціальної політики України встановити громадянину України ОСОБА_1 статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10,м.Київ,01601) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 березня 2020 року.

Суддя А.Б. Головко