Провадження № 22-ц/811/427/19 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:36

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова в складі судді Глинської Д.Б. від 16 листопада 2018 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код особи НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) 651,54 грн. боргу, 6 675 грн. на професійну правничу допомогу та 640 грн. витрат по оплаті судового збору, а всього 7966,54 грн. (сім тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень п`ятдесят чотири копійки).

Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення та відмовити в позові. Вважає рішення незаконне з тих підстав, що суд не взяв до уваги жодного його аргументу та не мотивував, чому відкинув усі його докази. Вказує, що суд не взяв до уваги його заяви про застосування позовної давності до основних вимог. Зазначає, що оскільки договором від 13.10.2014р. не передбачено засобів забезпечення виконання зобов`язань, то й підстав стягувати пеню нема. Звертає увагу, що він не визнає вимог з оплати боргу за період з 16 лютого 2016 року по 1 березня 2017 року та з 6 квітня 2017 року по 14 серпня 2017 року, тобто коли не працювала система. Також вказує, що всупереч п.3.1.4 договору підприємець ОСОБА_2 підняв вартість своїх послуг без попереднього письмового повідомлення за три місяці до підвищення ціни. Вважає, що ні пояснювальна записка, ні реєстр абонентів та оплат, не можуть служити доказами повідомлення про зміну умов договору. Окрім того, зазначає, що відповідач не виконує свого обов`язку забезпечити належну роботу системи (ч.1 ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів») протягом гарантійного строку. Щодо судових витрат, то суд не обґрунтував їх розмір. Згідно з рахунком АО «АК «Укрзахідюрсервіс» від 10.10.17 загальна сума вартості адвокатських послуг становить 4 550, 00 грн. Хоча позивач і подав квитанцію на суму 6675,00 грн., але такий розмір судових витрат не відповідає виставленому рахунку АО «АК «Укрзахідюрсервіс» від 10.10.17. Крім того, квитанція до прибуткового касового ордеру не відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в редакції від 29.1217. Тому суд не мав права прийняти цей документ як доказ понесених судових витрат.

Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, відгуку, відповіді на відгук, апеляційної скарги, відзиву на неї та письмових пояснень у суді обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 247, ч.1, 2 ст. 12, ч.1, 2 ст. 76, ст. 81, ст.ст. 133,137 ЦПК України, ст.ст.11, 629, 525, 526, 530, 625, 549 ЦК України, та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що 13 жовтня 2014 року між ФОП ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 укладено договір № 90493201 про технічне обслуговування системи контролю та обмеження доступу (СКД) (далі – Договір). Згідно з п. 1.1 даного Договору замовник замовляє, а виконавець зобов`язується у строки та на умовах, передбачених у Договорі надавати послуги з ремонту і технічного обслуговування системи обмеження та контролю доступу до багатоквартирного будинку, що використовується замовником і встановлена відповідно до договору №90492000 від 09 березня 2009 року. Згідно з п.1.2 Договору замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконавцю повну вартість послуг згідно з умов Договору. Відповідно до п.2 Договору вартість послуг за один місяць для кожної квартири складає 9 грн. для мешканців, що встановили переговорний відео пристрій та 7 грн. для мешканців, що встановили переговорний аудіо пристрій. Абонентська плата вноситься авансом поквартально, але не пізніше 15 числа першого місяця кварталу. У випадку несвоєчасної або не повної оплати по даному Договорі виконавець має право знизити об`єм надаваних послуг пропорційно розміру сплаченої поквартальної вартості послуг. Згідно з п. 3 Договору виконавець зобов`язується: - надавати послуги якісно, в строки та на умовах, встановлених договором; - забезпечити нормальну роботу СКД протягом всього строку її використання замовником, зокрема, усувати недоліки протягом 36 годин або, якщо їх ремонт неможливий, виконувати заміну елементів СКД протягом трьох робочих днів після отримання виконавцем інформації про несправність, за умови своєчасної сплати послуг замовником; - змінювати вартість послуг лише пропорційно до зміни вартості обладнання та робіт, про що повідомляти замовника за три місяці до такої зміни за допомогою поштового повідомлення. Згідно з п. 3 Договору замовник зобов`язується: - оплачувати послуги виконавця авансом до 15 числа наступного місяця в розмірі, встановленому у п.2.2 Договору, на рахунок підрядника за реквізитами вказаними у квитанції через відділення поштового зв`язку або вказаного банку. Згідно з п. 3 Договору виконавець має право: - у випадку прострочення оплати замовником послуг більше двох кварталів поспіль припинити виконання своїх зобов`язань за Договором і відключити квартирний апарат від СКД. З 01 січня 2016 року була встановлена вартість послуг обслуговування: для абонентів, які встановили переговорний аудіо пристрій у розмірі 10,30 грн.; для абонентів, які встановили переговорний відео пристрій у розмірі 15 грн., що підтверджується Наказом про зміну вартості послуг від 28 грудня 2015 року. З наказу від 29 грудня 2016 року вбачається, що з 01 січня 2016 року була встановлена вартість послуг обслуговування: для абонентів, які встановили переговорний аудіо пристрій у розмірі 13,30 грн.; для абонентів, які встановили переговорний відео пристрій у розмірі 18 грн. З виписки з реєстру платежів вбачається, що станом на 11 серпня 2017 року заборгованість абонента ОСОБА_1 за Договором №90493201 від 13 жовтня 2014 року складає з 13 жовтня 2014 року по 30 вересня 2017 року становить 363,30 грн. З Акту перевірки наявності і справності СКД від 14 серпня 2017 року вбачається, що комісією 14 серпня 2017 року була проведена перевірка справності СКД, встановленого за адресою: АДРЕСА_3 Львів, АДРЕСА_4 . Б. Хмельницького, 267, під`їзд 6 та перевіркою було встановлено, що домофонна система працює відповідно до своїх характеристик, двері закриваються нормально, виклики до абонентів, зокрема, в квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 надходять.Однак в порушення зазначених вище норм закону та умов Договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та допустив заборгованість, яка складає 651,65 грн., з яких: 363,30 грн. – сума основного боргу, 95,28 грн. – інфляційні втрати, 20 грн. – 3% річних та 172,96 грн. – пеня. Встановив, що правову допомогу позивачеві надавало адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс» згідно з договору №0103 від 01 березня 2017 року. З матеріалів справи вбачається, що позивачем ФОП ОСОБА_2 дійсно були понесені витрати на правову допомогу, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №01/18 від 08 травня 2018 року та їх загальний розмір становить 6 675грн. та дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України з відповідача стягнув в користь позивача судові витрати.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими – не доведені, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

14.12.2017р. ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути із ОСОБА_1 на його користь:

- суму основного боргу в розмірі 363 грн. 30 коп.;

- інфляційній втрати в розмірі 95 грн. 28 коп.;

- 3 % річних в розмірі 20 грн.;

- пеню в розмірі 172 грн. 96 коп.

Всі судові витрати, пов`язані з розглядом справи покласти на Відповідача.

В обґрунтування своїх вимог покликався на те, що 9 березня 2009 року мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_7 , під`їзд АДРЕСА_8 придбано у нього, ФОП ОСОБА_2 , і встановлено систему контролю та обмеження доступу до під`їзду даного будинку.

13 жовтня 2014 року між ним, ФОП ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 укладено договір № 90493201 про технічне обслуговування системи контролю та обмеження доступу (СКД) (далі – Договір). Згідно з п. 1.1 даного Договору замовник замовляє, а виконавець зобов`язується у строки та на умовах, передбачених у Договорі надавати послуги з ремонту і технічного обслуговування системи обмеження та контролю доступу до багатоквартирного будинку, що використовується замовником і встановлена відповідно до договору №90492000 від 09 березня 2009 року. Згідно з п.1.2 Договору замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконавцю повну вартість послуг згідно з умов Договору. Відповідно до п.2.2 Договору вартість послуг за один місяць для кожної квартири складає 9 грн. для мешканців, що встановили переговорний відео пристрій та 7 грн. для мешканців, що встановили переговорний аудіо пристрій. З моменту укладення Договору, а саме з 13 жовтня 2014 року відповідачем жодного разу не було оплачено за послуги відповідно до п.3.2.1 цього договору. Він звертався до відповідача з вимогою щодо сплати заборгованості, однак безрезультатно. Крім того, у зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання за Договором просить стягнути з відповідача 3% річних за час прострочення зобов`язання в сумі 20 грн., 95,28 інфляційних витрат та пеню у розмірі 172,96 грн. Оскільки відповідач ухиляється від погашення боргу по Договору в добровільному порядку, відповідно порушує взяті на себе зобов`язання згідно з договору, він змушений звернутись в суд.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначеніна розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Також, згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Також відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Також відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст. 525 ЦК одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також за ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Окрім наведеного ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, не оспорювалось та визнано сторонами, 13 жовтня 2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір № 90493201 про технічне обслуговування системи контролю та обмеження доступу (СКД),яким передбачено, що замовник замовляє, а виконавець зобов`язується у строки та на умовах, передбачених у Договорі надавати послуги з ремонту і технічного обслуговування системи обмеження та контролю доступу до багатоквартирного будинку, що використовується замовником і встановлена відповідно до договору №90492000 від 09 березня 2009 року; замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконавцю повну вартість послуг згідно з умов Договору (п. 1, 2 Договору).

Позивачем виконувалися умови договору та надавалися послуги, однак відповідачем жодної плати за спірний період з 13.10.2014 року по 30.09.2017 року не здійснювалось.

Однак, доводи позивача та висновки суду про повне задоволення позову слід вважати безпідставними, оскільки судом не враховано ряд обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, на які посилався та посилається відповідач, заперечуючи позов.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2017 року (а.с. 29-30), на що посилається відповідач, а також визнано позивачем у вимозі про погашення боргу за технічне обслуговування СКД від 26.04.2017 року (а.с. 11), яка надсилалась відповідачу, – послуги, надання яких було передбачено договором у період з 1.01.16р. по 1.03.2017 року позивачем відповідачу не надавалось та навіть стягнення боргу за цей період позивач у відповідача не вимагав. Крім цього, рішенням суду позивача було зобов`язано забезпечити нормальну роботу системи контролю та обмеження доступу за адресою АДРЕСА_1 відповідно до договору № 104 (90493201) від 13 жовтня 2014 року про технічне обслуговування системи контролю та обмеження доступу(СКД), який укладений між замовником ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 та 1.03.2017 року вказане рішення суду було виконано (а.с. 32 Заява про добровільне виконання рішення суду).

Зважаючи на вказане, нарахування плати позивачем за надання послуг, відповідно до умов договору, відповідачу за період з 1.01.2016 року 1.03.2017 року слід вважати безпідставним.

Також, слід вважати обґрунтованими доводи відповідача про безпідставність збільшення плати за надання послуг, що передбачені договором в односторонньому порядку у спірний період.

Так, жодних додаткових угод, договорів до Договору № 90493201 про технічне обслуговування системи контролю та обмеження доступу (СКД) між сторонами укладено не було, а також п. 3.1.4 Договору позивачем не виконувався. А саме, позивач не повідомляв відповідача за три місяці до зміни тарифів за допомогою поштового повідомлення чи з вказівкою у квитанції про сплату послуг. Докази цього, в матеріалах справи – відсутні, а відповідач вказане заперечив.

Відповідно нарахування заборгованості за надані послуги за більшою вартістю ніж були визначені при укладенні договору між сторонами у спірний період слід вважати безпідставним.

Крім цього, згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка йогопорушила. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. За регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Крім цього, за ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ст. 265 ЦК України, залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності. Якщо суд залишив без розгляду позов, пред`явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред`явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності. Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців.

За ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Тому, слід вважати обґрунтованими також і доводи відповідача про необхідність застосування строку позовної давності до частини вимог, а саме до вимог про стягнення 18 грн. за період з 13.10.14р. по 31.12.2014р.

Так, відповідно до умов договору (п. 3.2.1), відповідач зобов`язаний оплачувати послуги авансом до 15 числа наступного місяця, тобто плата за вказаний період, яка здійснюється один раз в квартал, повинна була бути здійснена до 15.10.2014р.

Зважаючи, що така здійснена не була, строк давності за вказаний платіж розпочав свій перебіг 16.10.2014 року та завершився 15.10.2017 року.

З даним ж позовом ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд 14.12.2017 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Крім цього, обґрунтованим є доводи відповідача щодо неможливості стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання, оскільки така ні Договором, ані законом у даному випадку не передбачена, чого позивачем не спростовано.

Відповідно, обґрунтованими слід вважати вимоги позивача (чого відповідачем не спростовано та доказів на спростовування чого не надано) про необхідність стягнення плати за надані послуги за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року з розрахунку 7 грн. в місяць, а також за період з 01.03.17р. по 30.09.2017 року, виходячи з цього ж тарифу, який відповідно до умов договору не змінювався. (7 грн. х 19 місяців = 133 грн.)

Також, вказані окремі суми необхідні до сплати по квартально до 15 числа відповідного місяця, а саме до 15.01.2015 року, 15.04.2015 року, 15.07.2015 року, 15.10.2015 року та 15.04.2017 року та 15.07.2015 року по 21 грн., а також сума розміром 7 грн. за березень 2017 року до 1.03.2017 року підлягають стягненню з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних та розрахунки таких виглядатимуть так:

січень 2015

103,1

1,031

лютий 2015

105,3

1,053

березень 2015

110,8

1,108

квітень 2015

114

1,14

травень 2015

102,2

1,022

червень 2015

100,4

1,004

липень 2015

99

0,99

серпень 2015

99,2

0,992

вересень 2015

102,3

1,023

жовтень 2015

98,7

0,987

листопад 2015

102

1,02

грудень 2015

100,7

1,007

січень 2016

100,9

1,009

лютий 2016

99,6

0,996

березень 2016

101

1,01

квітень 2016

103,5

1,035

травень 2016

100,1

1,001

червень 2016

99,8

0,998

липень 2016

99,9

0,999

серпень 2016

99,7

0,997

вересень 2016

101,8

1,018

жовтень 2016

102,8

1,028

листопад 2016

101,8

1,018

грудень 2016

100,9

1,009

січень 2017

101,1

1,011

лютий 2017

101

1,01

березень 2017

101,8

1,018

квітень 2017

100,9

1,009

травень 2017

101,3

1,013

червень 2017

101,6

1,016

липень 2017

100,2

1,002

серпень 2017

99,9

0,999

вересень 2017

102

1,02

1,7400059

1,774806

177,4806

Інфляційні втрати

(21*(177,48/100))-21

16,270926

квітень 2015

114

1,14

травень 2015

102,2

1,022

червень 2015

100,4

1,004

липень 2015

99

0,99

серпень 2015

99,2

0,992

вересень 2015

102,3

1,023

жовтень 2015

98,7

0,987

листопад 2015

102

1,02

грудень 2015

100,7

1,007

січень 2016

100,9

1,009

лютий 2016

99,6

0,996

березень 2016

101

1,01

квітень 2016

103,5

1,035

травень 2016

100,1

1,001

червень 2016

99,8

0,998

липень 2016

99,9

0,999

серпень 2016

99,7

0,997

вересень 2016

101,8

1,018

жовтень 2016

102,8

1,028

листопад 2016

101,8

1,018

грудень 2016

100,9

1,009

січень 2017

101,1

1,011

лютий 2017

101

1,01

березень 2017

101,8

1,018

квітень 2017

100,9

1,009

травень 2017

101,3

1,013

червень 2017

101,6

1,016

липень 2017

100,2

1,002

серпень 2017

99,9

0,999

вересень 2017

102

1,02

1,475449

147,5449

Інфляційні втрати

(21*(147,54/100))-21

9,984421

липень 2015

99

0,99

серпень 2015

99,2

0,992

вересень 2015

102,3

1,023

жовтень 2015

98,7

0,987

листопад 2015

102

1,02

грудень 2015

100,7

1,007

січень 2016

100,9

1,009

лютий 2016

99,6

0,996

березень 2016

101

1,01

квітень 2016

103,5

1,035

травень 2016

100,1

1,001

червень 2016

99,8

0,998

липень 2016

99,9

0,999

серпень 2016

99,7

0,997

вересень 2016

101,8

1,018

жовтень 2016

102,8

1,028

листопад 2016

101,8

1,018

грудень 2016

100,9

1,009

січень 2017

101,1

1,011

лютий 2017

101

1,01

березень 2017

101,8

1,018

квітень 2017

100,9

1,009

травень 2017

101,3

1,013

червень 2017

101,6

1,016

липень 2017

100,2

1,002

серпень 2017

99,9

0,999

вересень 2017

102

1,02

1,261347

126,1347

Інфляційні втрати

(21*(126,13/100))-21

5,48829

жовтень 2015

98,7

0,987

листопад 2015

102

1,02

грудень 2015

100,7

1,007

січень 2016

100,9

1,009

лютий 2016

99,6

0,996

березень 2016

101

1,01

квітень 2016

103,5

1,035

травень 2016

100,1

1,001

червень 2016

99,8

0,998

липень 2016

99,9

0,999

серпень 2016

99,7

0,997

вересень 2016

101,8

1,018

жовтень 2016

102,8

1,028

листопад 2016

101,8

1,018

грудень 2016

100,9

1,009

січень 2017

101,1

1,011

лютий 2017

101

1,01

березень 2017

101,8

1,018

квітень 2017

100,9

1,009

травень 2017

101,3

1,013

червень 2017

101,6

1,016

липень 2017

100,2

1,002

серпень 2017

99,9

0,999

вересень 2017

102

1,02

1,255487

125,5487

Інфляційні втрати

(21*(125,54/100))-21

5,365222

березень 2017

101,8

1,018

квітень 2017

100,9

1,009

травень 2017

101,3

1,013

червень 2017

101,6

1,016

липень 2017

100,2

1,002

серпень 2017

99,9

0,999

вересень 2017

102

1,02

1,079383

107,9383

Інфляційні втрати

(7*(107,93/100))-7

0,555679

квітень 2017

100,9

1,009

травень 2017

101,3

1,013

червень 2017

101,6

1,016

липень 2017

100,2

1,002

серпень 2017

99,9

0,999

вересень 2017

102

1,02

1,060297

106,0297

Інфляційні втрати

(21*(106,02/100))-21

1,266246

липень 2017

100,2

1,002

серпень 2017

99,9

0,999

вересень 2017

102

1,02

1,021018

102,1018

Інфляційні втрати

(21*(102,10/100))-21

0,441377

3% річних

дні

15.01.15-30.09.17

990

1,708767123

15.04.15-30.09.17

900

1,553424658

15.07.15-30.09.17

809

1,396356164

15.10.15-30.09.17

717

1,237561644

01.03.17-30.09.17

214

0,123123288

15.04.17-30.09.17

169

0,29169863

15.07.17-30.09.17

78

0,134630137

6,445561644

Зважаючи

на вказане рішення суду першої інстанції слід вважати таким, що ухвалене без дотримання вимог закону та без вираховування згаданих обставин, що мають істотне значення для вирішення спору.

Тому , рішення суду слід скасувати з ухваленням нового про задоволення позову частково та стягнення з відповідача на користь позивача 133 грн. основного боргу, 39,37 грн. інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 6,44 грн., а всього 178,81 грн.

В задоволенні решти позову слід відмовити.

Тому доводи апеляційної скарги слід визнати частково обґрунтованими та саму скаргу задовольнити частково.

Що ж стосується витрат на правову допомогу то слід вказати, що дана вимога позивача до задоволення не підлягає зважаючи на наступне.

Відповідно до змісту Розділу ІІІ Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року; ст.ст. 26, 27 ч.3, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»; Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні»; ст.ст. 8, 527, 687 ч.1, 795, 882 ЦК України, – належними та допустимими доказами надання та оплати правової допомоги слід вважати як: договір про надання правової допомоги, так і окремо, окрім квитанції про оплату наданих послуг, – акти виконаних робіт із зазначеним розрахунком наданих та отриманих послуг у часових (годинних, хвилинних) рамках.

Натомість у матеріалах справи із необхідних документів належним доказом можна вважати лише договір про надання адвокатської допомоги, правове обслуговування та представництво №0103 від 01 березня 2017р.

Виставлений же та не оплачений рахунок на оплату виконаних робіт №10/10/17 від 01.03.2017 року на суму 4550 грн (а.с. 57); попередній (орієнтовний) розрахунок суми понесених та очікуваних витрат на суму 7295,72 грн. (а.с. 54) та копія квитанції до прибуткового ордеру №01/18 від 8.05.2018р. на суму 6675 грн. на різні суперечливі суми (без оригіналу квитанції), – судом до уваги не беруться оскільки відрізняються між собою, а у справі також відсутній і належний акт (акти) виконаних робіт із зазначеним розрахунком наданих та відповідно отриманих послуг у часових (годинних, хвилинних) рамках.

Пропорційно, відповідно до задоволених вимог позову та скарги слід стягнути сплачений сторонами судовий збір.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2018 року – скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 133 грн. основного боргу, 39,37 грн. інфляційних втрат та 6,44 грн. - 3 % річних, а всього 178,81 грн.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 175,61 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 696,57 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 19 березня 2020 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра